Ѕанк≥вська справа > «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в
“аким чином, ”крекс≥мбанк у даний час маЇ право на зд≥йсненн¤ самого широкого кола операц≥й. јле, що ще важлив≥ше, банк не т≥льки маЇ право, але ≥ маЇ необх≥дний ф≥нансовий ≥ кадровий потенц≥ал дл¤ зд≥йсненн¤ самого широкого кола операц≥й ≥ наданн¤ спектра послуг. ѕравл≥нн¤ Ѕанку орган≥зовуЇ ≥ зд≥йснюЇ управл≥нн¤ д≥¤льн≥стю Ѕанку ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ його статутних ц≥лей. ѕравл≥нн¤ складаЇтьс¤ з √лави ѕравл≥нн¤, призначуваного на посаду ѕрезидентом ”крањни, першого заступника √лави ѕравл≥нн¤, заступник≥в √лави й ≥нших член≥в ѕравл≥нн¤, призначуваних √лавою ѕравл≥нн¤. ” систему ”крекс≥мбанку входить √оловний банк, 27 балансових установ ≥ 22 безбалансових в≥дд≥ленн¤, що розташован≥ майже у вс≥х рег≥онах ”крањни. ¬≥дд≥ленн¤ маЇ право вести переговори з питань, що вход¤ть у його компетенц≥ю з украњнськими й ≥ноземними орган≥зац≥¤ми, ф≥рмами, ≥ представниками, а також з украњнськими й ≥ноземними громад¤нами. ¬≥дд≥ленн¤ приступаЇ до зд≥йсненн¤ своЇњ д≥¤льност≥ п≥сл¤ р≥шенн¤ ѕравл≥нн¤ Ѕанку ≥ його реЇстрац≥њ в ЌЅ”. ƒ≥¤льн≥сть в≥дд≥ленн¤ припин¤Їтьс¤ за р≥шенн¤м Ѕанку й в ≥нших випадках, передбачених чинним законодавством, а також у випадку збитковоњ д≥¤льност≥ в≥дд≥ленн¤ ѕравл≥нн¤ Ѕанку може прийн¤ти р≥шенн¤ про припиненн¤ д≥¤льност≥ в≥дд≥ленн¤. ќдеське в≥дд≥ленн¤ ¬нешторгбанка —–—– почав свою роботу 18 лютого 1974 року. «авд¤ки своЇму м≥сцев≥ розташуванн¤ (один з найб≥льших морських порт≥в —–—– ≥з величезним вантажооб≥гом), одеське в≥дд≥ленн¤ ¬нешторгбанка —–—–, незабаром стало одним з найб≥льших ≥ прибуткових у вс≥й систем≥ ¬нешторгбанка. « утворенн¤м ”крекс≥мбанку, одеське в≥дд≥ленн¤ згодом утратило той ступ≥нь самост≥йност≥, ¤кою воно волод≥ло в часи ¬нешторгбанка . ÷е по¤снюЇтьс¤ в≥дсутн≥стю пр¤мих кореспондентських в≥дносин з ≥ноземними банками - ус≥ проходить через √оловний банк. јле ≥ в даний час в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку в м. ќдес≥ залишаЇтьс¤ одним з найб≥льших ≥ найб≥льш прибуткових у систем≥. Ќа сьогодн≥шн≥й день у банку обслуговуЇтьс¤ близько 1000 кл≥Їнт≥в - юридичних ос≥б, з них б≥льш 500 Ц активно працююч≥ п≥дприЇмства й орган≥зац≥њ. “аким чином, ”крекс≥мбанк Ї одним ≥з самих могутн≥х ≥ одним з найб≥льш перспективних банк≥в ”крањни, що зд≥йснюЇ повний спектр банк≥вських послуг, завоював репутац≥ю над≥йного д≥лового партнера, ¤к на ”крањн≥, так ≥ за њњ межами. « ним п≥дтримують в≥дносини багато великих банк≥в св≥ту, а також м≥жнародн≥ ф≥нансов≥ установи. Ўироке визнанн¤ м≥жнародними ф≥нансовими колами профес≥йних п≥дход≥в у д≥¤льност≥ ”крекс≥мбанку спри¤ло активному залученню ≥ноземних кредитних ресурс≥в в економ≥ку ”крањни. «агальна мр≥¤ вс≥Їњ д≥¤льност≥ банку пол¤гаЇ у виведенн≥ на ринок сучасних, ¤к≥сних, ор≥Їнтован≥ на пр≥оритетних кл≥Їнт≥в банк≥вських продукт≥в ≥ послуг, дос¤гненн≥ пост≥йних конкурентних переваг. Ќеобх≥дно акцентувати увагу на подальше акц≥онуванн¤ ”крекс≥мбанку. –озд≥л 2. ћ≥жнародн≥ розрахунки њхнЇ оформленн¤, обл≥к, контроль ≥ анал≥з в ”крекс≥мбанку. 2.1. ’арактеристика м≥жнародних розрахунк≥в по експортно-≥мпортним операц≥¤х. «начне м≥сце в процес≥ створенн¤ реальних ринкових умов господарюванн¤ в ”крањн≥ прид≥л¤Їтьс¤ питанн¤м удосконаленн¤ механ≥зму проведенн¤ розрахунк≥в у сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ‘орми зовн≥шньоторговельних розрахунк≥в, що вироблен≥ м≥жнародною практикою, Ї свого роду захисними засобами в≥д валютних ризик≥в ≥ розд≥л¤ютьс¤ м≥ж собою по механ≥зму, ступеню гарантованост≥ ≥ форми участ≥ в розрахунках банк≥в. ÷ив≥льно-правове регулюванн¤ цих розрахунк≥в ірунтуЇтьс¤ на правових нормах ¤к нац≥онального законодавства (”каз ѕрезидента ”крањни Уѕро заходи щодо впор¤дкуванн¤ розрахунк≥в за договорами, що укладають суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥Ф є 556/94 в≥д 04.10.1994р. ≤нструкц≥¤ ЌЅ” Уѕро безгот≥вков≥ розрахунки в господарському оборот≥ ”крањниФ), так ≥ м≥жнародного, до ¤ких в≥днос¤ть ”н≥ф≥кован≥ норми, створюван≥ в пор¤дку м≥жнародно-догов≥рноњ ун≥ф≥кац≥њ права або шл¤хом розробки ≥ кодификац≥њ м≥жнародних пор¤дк≥в. ƒо них в≥днос¤тьс¤ виданн¤ ћ≥жнародноњ “орговельноњ ѕалати, а саме Ђ”н≥ф≥кован≥ правила по ≥нкасої ≥ Ђ”н≥ф≥кован≥ правила ≥ звичањ дл¤ документарних акредитив≥вї. ÷≥ правила широко поширилис¤ в д≥лов≥й практиц≥ завд¤ки ун≥ф≥кац≥њ банк≥вських ≥ догов≥рних стандарт≥в, що спри¤ють полегшенню св≥товоњ торг≥вл≥. ќсновними формами м≥жнародних розрахунк≥в Ї акредитив, ≥нкасо ≥ банк≥вський переказ. Ќайб≥льша питома вага серед використовуваних форм розрахунк≥в займаЇ банк≥вський переказ. —труктура операц≥й по експорту й ≥мпорту приведена в таблиц¤х 2.1. ≥ 2.2. “аблиц¤ 2.1. —труктура м≥жнародних розрахунк≥в по експортних операц≥¤х орган≥зац≥й в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку в м. ќдес≥ за 1998-2000р. (шт., %) ѕоказники | 1998 р≥к | 1999 р≥к | 2000 р≥к | | ≥л. | ѕт. вага | ≥л. | ѕт. вага | ≥л. | ѕт. вага | ≈кспорт усього, у тому числ≥: | 7926 | 100,00 | 6426 | 100 | 5911 | 100 | јкредитиви | 45 | 0,57 | 25 | 0,39 | 11 | 0,19 | ≤нкасо | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | - | - | ѕереказ | 7880 | 99,42 | 6400 | 99,60 | 5900 | 99,81 |
Ќазва: «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (21705 прочитано) |