Ѕанк≥вська справа > «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в

¬иход¤чи з даноњ таблиц≥ 2.1. можна зробити висновок, що при загальн≥й тенденц≥њ зниженн¤ к≥лькост≥ м≥жнародних розрахунк≥в по експортних операц≥¤х орган≥зац≥й, найб≥льша питома вага за 1998-2000 р. приходитьс¤ на розрахунки у форм≥ банк≥вського переказу.

“аблиц¤ 2.2.

—труктура м≥жнародних розрахунк≥в по ≥мпортним операц≥¤х

орган≥зац≥й в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку в м. ќдес≥ за 1998-2000 р.

(шт., %)

«а даними таблиц≥ 2.2. видно, що в загальному обс¤з≥ м≥жнародних розрахунк≥в по ≥мпортним операц≥¤х орган≥зац≥й значне м≥сце прид≥л¤Їтьс¤ банк≥вському переказу, однак спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ зб≥льшенн¤ акредитивноњ форми розрахунк≥в.

ѕри анал≥з≥ даних таблиць 2.1 ≥ 2.2, спостер≥гаЇтьс¤ значне зниженн¤ ¤к експортних, так ≥ ≥мпортних операц≥й, що по¤снюЇтьс¤ ф≥нансово-економ≥чною обстановкою в крањн≥ ≥ тверд≥й конкуренц≥њ з боку комерц≥йних банк≥в, що пропонують зд≥йсненн¤ переказних операц≥й через своњ пр¤м≥ кореспондентськ≥ рахунки Ђдень-в-деньї без ст¤гуванн¤ додатковоњ ком≥с≥њ.

ќтже, у даний час найб≥льш розповсюдженою ≥ дешевою формою м≥жнародних розрахунк≥в Ї банк≥вський переказ, що ¤вл¤Ї собою дорученн¤ одного банку ≥ншому виплатити визначену суму на проханн¤ ≥ за рахунок платника ≥ноземному одержувачу (бенеф≥ц≥ару).

–озр≥зн¤ють два види банк≥вського переказу:

авансовий плат≥ж;

- по факту в≥двантаженн¤ товару.

¬иб≥р валюти ≥ форми розрахунк≥в визначаютьс¤ за узгодженн¤м стор≥н ≥ ф≥ксуютьс¤ в умовах контракту.

јвансовий плат≥ж в оплату ≥мпорту рекомендуЇтьс¤ використовувати т≥льки у випадку абсолютноњ впевненост≥ нашого кл≥Їнта в одержанн≥ товару в законодавчо встановлений терм≥н постачань (90 дн≥в).

ѕлатеж≥ в оплату ≥мпортних товар≥в ≥ послуг на користь нерезидент≥в можуть зд≥йснюватис¤ через кореспондентськ≥ рахунки Ц Ћоро ≥ Ќостро, що ведутьс¤ в √оловному банку. ”с≥ плат≥жн≥ дорученн¤, на перерахуванн¤ через Ћоро рахунки, оформл¤ютьс¤ на рос≥йськ≥й (украњнськ≥й) мов≥, через Ќостро рахунки - т≥льки ≥ноземною мовою .

 ом≥с≥њ ≥ S.W.I.F.T. - витрати ст¤гуютьс¤ в≥дпов≥дно до тариф≥в банку ≥ суми ст¤гнених ком≥с≥й вказуютьс¤ в плат≥жному дорученн≥.

√арантованою ≥ б≥льш дорогою формою м≥жнародних розрахунк≥в Ї документарний акредитив. Ђ”н≥ф≥кован≥ правила ≥ звичањ дл¤ документарних акредитив≥вї розгл¤дають акредитив ¤к: Ђ ¤ку-небудь угоду, ¤кби вона не була названа або визначена, в≥дпов≥дно до ¤коњ банк (банк-ем≥тент), д≥ючи на проханн¤ ≥ по ≥нструкц≥њ кл≥Їнта (за¤вника) або його наказу, або акцептувати й оплатити переказн≥ вексел≥ (тратти), виставлен≥ бенеф≥ц≥аром, або уповноважуЇ ≥нший банк провести такий плат≥ж або акцептувати й оплатити переказн≥ вексел≥ (тратти) , або уповноважуЇ ≥нший банк негоц≥њровать проти передбачених документ≥в при стримуванн≥ терм≥н≥в ≥ умов акредитивуї. “обто, це Ї умовним грошовим зобов'¤занн¤м банку зд≥йснити плат≥ж, акцепт або негоц≥ац≥ю тратт, або надати повноваженн¤ ≥ншому банку на зд≥йсненн¤ цих д≥й.

¬иходить, в основ≥ акредитива лежить формула - Ђгрош≥ проти документ≥вї, а зв≥дси ун≥версальн≥сть акредитивноњ форми розрахунк≥в пол¤гаЇ в тому, що продавцю гарантуЇтьс¤ негайна оплата в≥двантажених товар≥в або зроблених послуг, ≥ в≥н застрахований в≥д неплатоспроможност≥ або в≥дмовленн¤ покупц¤ платити; покупцю - що виплачен≥ њм засоби не пропадуть ≥ над≥йдуть у розпор¤дженн¤ контрагента п≥сл¤ того, ¤к в≥н виконаЇ своњ зобов'¤занн¤. —аме в цьому ≥ складаЇтьс¤ перевага акредитивноњ форми розрахунк≥в. јле основним њњ недол≥ком Ї варт≥сть акредитива (ком≥с≥йн≥ банк≥в за ав≥зуванн¤, п≥дтвердженн¤, перев≥рку документ≥в, плат≥ж), що значною м≥рою ≥ впливаЇ на активн≥сть його використанн¤ в зовн≥шньоторговельних в≥дносинах .

Ќорми права, що регламентують механ≥зм зд≥йсненн¤ акредитивноњ операц≥њ, ірунтуютьс¤ на двох основних принципах, а саме на автоном≥њ акредитива ≥ його строгого виконанн¤.

–озр≥зн¤ють так≥ основн≥ види акредитив≥в: в≥дкличн≥ ≥ безв≥дкличн≥, п≥дтверджен≥ ≥ неп≥дтверджен≥, трансферабельн≥, револьверн≥, покрит≥ ≥ непокрит≥, акредитиви з Ђчервоним застереженн¤мї, резервн≥. ÷ей перел≥к вид≥в акредитива не Ї вичерпним. ” банк≥вськ≥й практиц≥ застосовуютьс¤ й ≥нш≥ види акредитив≥в, але б≥льш≥сть з них Ї модиф≥кац≥Їю зазначених вище вид≥в.

ѕ≥дставою дл¤ виникненн¤ акредитивних зобов'¤зань Ї дорученн¤ платника про в≥дкритт¤ акредитива, що в≥н даЇ банку, що його обслуговуЇ (банк-ем≥тент). “аке дорученн¤ Ї основою дл¤ виникненн¤ ≥нших правов≥дносин по акредитивн≥й операц≥њ. ¬арто визначити, що форма дорученн¤ на в≥дкритт¤ акредитива, ¤к правило, Ї типовою, ≥ в н≥й повинн≥ бути зазначен≥ ус≥ вимоги, передбачен≥ ”н≥ф≥кованими правилами.

ќск≥льки акредитив Ц це зобов'¤занн¤ по проведенню платеж≥в, умови акредитива Ї умовами виконанн¤ цих зобов'¤зань, тому вони повинн≥ бути складен≥ так, щоб з одного боку, вони давали можлив≥сть банкам без ускладнень њхн≥й проконтролювати ≥ перев≥рити документально, а з ≥ншого боку Ц забезпечували б ≥нтереси стор≥н, що використовують акредитивну форму розрахунк≥в. ”с≥ терм≥ни, що застосовуютьс¤, повинн≥ в≥дпов≥дати вимогам ”н≥ф≥кованих правил, тобто варто використовувати стандартн≥ терм≥ни ≥ формулюванн¤, передбачен≥ ”н≥ф≥кованими правилами, ¤кщо акредитив не м≥стить ≥нших умов. ÷е даЇ можлив≥сть за¤внику акредитива включати в умови акредитива, в≥дпов≥дн≥ застереженн¤.

”н≥ф≥кован≥ правила вимагають в≥д за¤вника не т≥льки ч≥тко й у повному обс¤з≥ формулювати ≥нструкц≥њ з в≥дкритт¤ ≥ виконанн¤ акредитива, але ≥ внесенн¤ в нього зм≥н.

”мови ≥ пор¤док проведенн¤ акредитивноњ форми розрахунк≥в передбачаютьс¤ в договор≥ м≥ж бенеф≥ц≥аром ≥ за¤вником акредитива.

 ожен акредитив призначений дл¤ розрахунк≥в т≥льки з одним бенеф≥ц≥аром ≥ не може бути переадресований.

¬ажливе значенн¤ маЇ питанн¤ щодо терм≥ну д≥њ акредитива. Ѕанк-ем≥тент може провести плат≥ж ¤к негайно п≥сл¤ наданн¤ необх≥дних документ≥в, так ≥ через де¤кий час (акредитиви з частковою в≥дстрочкою платежу). ”н≥ф≥кован≥ правила визначають терм≥н д≥њ акредитива, ¤к граничний пер≥од дл¤ наданн¤ документ≥в дл¤ оплати, акцепту, негоц≥ац≥њ. ƒо того ж, ”н≥ф≥кован≥ правила вимагають, щоб Ђвс≥ акредитиви передбачали дату зак≥нченн¤ терм≥н≥в ≥ м≥сце наданн¤ документ≥в дл¤ платежу, акцепту або за вин¤тком в≥льноњ негоц≥ац≥њ акредитива м≥сц¤ наданн¤ документ≥в дл¤ негоц≥ац≥њї.

” правовому регулюванн≥ акредитивних в≥дносин акредитивн≥ документи (транспортн≥, страхов≥, комерц≥йн≥ рахунки й ≥нш≥ документи) Ї п≥дставою дл¤ проведенн¤ розрахунк≥в по документарному акредитиву. “ому в ≥нструкц≥¤х з в≥дкритт¤ акредитив≥в, у самих акредитивах повинн≥ бути ч≥тко зазначен≥ документи проти ¤ких варто зд≥йснити плат≥ж, акцепт або негоц≥ац≥ю.

¬иходить, акредитив Ц це фактично безпечна попередн¤ оплата. ¬≥н Ї свого роду компром≥сом у випадку, коли покупець товару сумн≥ваЇтьс¤ в над≥йност≥ продавц¤ ≥ не зважуЇтьс¤ ризикувати своњми грошима, ≥ кр≥м того акредитив даЇ можлив≥сть звести до м≥н≥муму вс≥ ризики, особливо в тому випадку, коли комерц≥йн≥ зв'¤зки з ≥ноземними партнерами т≥льки налагоджуютьс¤.

ўе одною, у даний час менш використовуваною, формою м≥жнародних розрахунк≥в Ї ≥нкасо, що визначено ¤к Ђодержанн¤, передача ≥ пред'¤вленн¤ до оплати вексел¤, чека або ≥ншого документа банком, що ≥нкасуЇ, дл¤ кл≥Їнта з наступним переказом кошт≥в на його рахунокї. ≤нкасо - банк≥вська розрахункова операц≥¤, за допомогою ¤коњ банк ≥з дорученн¤ свого кл≥Їнта одержуЇ, на п≥дстав≥ розрахункових документ≥в належн≥ йому в≥д платника за в≥двантажен≥ на його адресу товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥ або зроблен≥ послуги ≥ зараховуЇ ц≥ засоби на рахунок свого кл≥Їнта в банку, тобто ≥нкасо - це дорученн¤ експортера (кредитора) своЇму банку одержати в≥д ≥мпортера (платника, боржника) безпосередньо або через ≥нший банк, зазначену суму або п≥дтвердженн¤ того, що сума буде виплачена у встановлений терм≥н.

¬ основ≥ ≥нкасовоњ форми розрахунку лежить домовлен≥сть експортера з≥ своњм банком, що передбачаЇ його зобов'¤занн¤ передати товарно-супров≥дну документац≥ю ≥мпортеру т≥льки за умовами виплати останн≥м вартост≥ в≥двантаженого товару або домовитис¤ про це з банком, розташованим у крањн≥ ≥мпортера.

–озр≥зн¤ють два види ≥нкасо: чисте ≥ документарне.

„исте ≥нкасо означаЇ - ≥нкасо ф≥нансових документ≥в, що не супроводжуютьс¤ комерц≥йними документами, тобто банки обробл¤ють т≥льки вексель (простий або переказний), чек або ≥нш≥ ф≥нансов≥ документи ≥ не обробл¤ють рахунок фактуру, коносамент, транспортну накладну й ≥нш≥.

ƒокументарне ≥нкасо - ≥нкасо ф≥нансових документ≥в, що супроводжуютьс¤ комерц≥йними документами; комерц≥йн≥ документи, не супроводжуван≥ ф≥нансовими документами ≥ ¤вл¤Ї собою своЇр≥дний компром≥с м≥ж авансовим платежем (коли покупець розраховуЇ на експортера, що повинний в≥дправити товар в≥дпов≥дно до замовленн¤ й оплати) ≥ торг≥влею по в≥дкритому рахунку (коли експортер розраховуЇ на покупц¤, що повинний оплатити в≥дправлений йому товар) .

¬ажливою ознакою документарного ≥нкасо Ї те, що ¤кщо банку дана вказ≥вка обробл¤ти комерц≥йн≥ документи, до ¤ких входить ≥ коносамент, експортер маЇ можлив≥сть зберегти контроль над своњм товаром, поки ≥мпортер (покупець) не заплатить за них або не акцептуЇ переказний вексель. ÷е обумовлено тим, що коносамент Ї документом на право власност≥ ≥ тому банк контролюЇ це право на поставлен≥ товари ≥ маЇ право њх передавати покупцю, п≥сл¤ того ¤к в≥н виконуЇ вс≥ умови експортера, зазначен≥ в ≥нкасовому дорученн≥.

≤снуЇ к≥лька вид≥в операц≥й по застосуванню документарного ≥нкасо. ÷е так називан≥ Ђдокументи проти платежуї, Ђдокументи проти акцептуї ≥ Ђакцепт ≥з платежем проти документ≥вї.

«авд¤ки значно меншим формальним вимогам це банк≥вська послуга Ї б≥льш дешевою ≥ гнучкою в пор≥вн¤нн≥ з документарним акредитивом. –озрахунок за ≥нкасову форму б≥льш виг≥дний ≥мпортеру, оск≥льки збер≥гаЇ його право власност≥ на товар до моменту оплати розрахункових документ≥в. –азом з тим при розрахунках документарним ≥нкасо експортер, що в≥двантажуЇ товар не може бути упевнений у т≥м, що покупець вчасно оплатить в≥двантажений товар..

“ому ≥нкасова форма розрахунк≥в застосовуЇтьс¤ в тому випадку, коли: експортер не сумн≥ваЇтьс¤ у своЇму контрагент≥ за договором, оск≥льки м≥ж двома боками д≥ють перев≥рен≥ часом в≥дносини; пол≥тичн≥, економ≥чн≥ ≥ правов≥ умови в крањн≥ ≥мпортера, розгл¤даютьс¤ ¤к стаб≥льн≥; у крањн≥ покупц¤ немаЇ ≥мпортних обмежень або ¤кщо Ї так≥, останн≥й завчасно одержав ус≥ необх≥дн≥ дозволи на зд≥йсненн¤ угоди; у крањн≥ експортера немаЇ твердих обмежень терм≥н≥в зд≥йсненн¤ розрахунк≥в за отриманий товар.

2.2 ќформленн¤, обл≥к ≥ контроль операц≥й по банк≥вському переказу.

Ѕанк≥вський переказ Ц це дорученн¤ одного банку ≥ншому виплатити визначену суму на проханн¤ ≥ за рахунок кошт≥в платника ≥ноземному одержувачу (бенеф≥ц≥аров≥).

ѕ≥дставою дл¤ банк≥вського переказу валютних засоб≥в за кордон Ї догов≥р (контракт, угода) про зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть (резидента з нерезидентом).

«овн≥шньоеконом≥чний догов≥р (контракт) Ц матер≥ально оформлена угода двох або б≥льш суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ≥ њхн≥х ≥ноземних контрагент≥в, ¤кщо ≥нше не передбачено законом ≥ м≥жнародним договором ”крањни, ≥ спр¤моване на встановленн¤, зм≥ну або припиненн¤ њхн≥х взаЇмних прав ≥ обов'¤зк≥в у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥.

ƒогов≥р (контракт) пол¤гаЇ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥стьї ≥ ≥ншими законами ”крањни з урахуванн¤м м≥жнародних договор≥в ”крањни. —уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ при складанн≥ тексту договору (контракту) мають право використовувати в≥дом≥ м≥жнародн≥ пор¤дки, рекомендац≥њ м≥жнародних орган≥в ≥ орган≥зац≥й. ƒогов≥р може бути визнаний нед≥йсним у судовому або арб≥тражному пор¤дку, ¤кщо в≥н не в≥дпов≥даЇ вимогам закон≥в ”крањни або м≥жнародних договор≥в ”крањни.

ѕрава та обов'¤зки стор≥н зовн≥шньоеконом≥чноњ угоди визначаютьс¤ правом м≥сц¤ його висновку, ¤кщо сторони не погодили ≥ншого, ≥ в≥дображаютьс¤ в умовах договору.

ƒо умов, що повинн≥ бути передбачен≥ в договор≥ (контракт≥) в≥днос¤тьс¤:

- найменуванн¤, номер договору (контракту), дата ≥ м≥сце його висновку;

- преамбула;

- предмет договору;

- к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть товару (обс¤ги виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг);

- базисн≥ умови постачанн¤ товар≥в (прийому/здач≥ виконаних роб≥т або послуг);

- ц≥на ≥ загальна варт≥сть договору (контракту);

- умови платеж≥в;

- умови здач≥ (прийому) товару (роб≥т, послуг);

- упакуванн¤ ≥ марк≥руванн¤;

- форс-мажорн≥ обставини;

- санкц≥њ ≥ рекламац≥њ;

- арб≥траж;

- юридичн≥ адреси, поштов≥ ≥ плат≥жн≥ рекв≥зити стор≥н.

«а домовлен≥стю бок≥в у договор≥ (контракт≥) можуть визначатис¤ додатков≥ умови: страхуванн¤, гарант≥њ ¤кост≥, умови залученн¤ сп≥ввиконавц≥в договору (контракту), агент≥в, перев≥зник≥в, визначенн¤ норм навантаженн¤ (розвантаженн¤), умови передач≥ техн≥чноњ документац≥њ на товар, схоронност≥ торгових марок, пор¤док сплати податк≥в, мита, збор≥в, р≥зного роду захисних застережень, з ¤кого моменту догов≥р (контракт) починаЇ д≥¤ти, к≥льк≥сть п≥дписаних екземпл¤р≥в договору (контракту), можлив≥сть ≥ пор¤док внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень у догов≥р (контракт) та ≥нше.

ƒан≥ контракту передбачають виставл¤нн¤ рахунк≥в. ƒо контракту можлив≥ доповненн¤ (додатка), де вказуЇтьс¤, наприклад, класиф≥кац≥¤ товару.  онтракт повинний бути обов'¤зково зав≥зований, тобто повинн≥ бути п≥дписи обох стор≥н, в≥дбитки печаток, т≥льки в цьому випадку в≥н маЇ м≥жнародну законодавчу силу. ¬иб≥р валюти ≥ форми розрахунк≥в визначаютьс¤ за узгодженн¤м стор≥н ≥ ф≥ксуЇтьс¤ в умовах контракту.

–озр≥зн¤ють два види банк≥вського переказу:

- авансовий плат≥ж;

- по факт≥ в≥двантаженн¤ (постачанн¤) товару.

–озрахунки на територ≥њ ”крањни за в≥льно використовувану (конвертовану) валюту заборонен≥, ≥ т≥льки при на¤вност≥ в продавц¤ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни можна зд≥йснювати платеж≥ у валют≥.

ѕлатеж≥ в оплату ≥мпортних товар≥в ≥ послуг на користь нерезидент≥в можуть зд≥йснюватис¤ через кореспондентськ≥ рахунки Ц лоро (1500) ≥ ностро (1600).

1500 ј Ц Ђ ореспондентськ≥ рахунки, в≥дкрит≥ в ≥нших банкахї

1600 ѕ Ц Ђ ореспондентськ≥ рахунки ≥нших банк≥вї

”с≥ плат≥жн≥ дорученн¤, на перерахуванн¤ через лоро рахунки, оформл¤ютьс¤ украњнською мовою, а платеж≥ зд≥йснюван≥ через ностро рахунки, оформл¤ютьс¤ т≥льки ≥ноземною мовою.

ѕри прийн¤тт≥ плат≥жного дорученн¤ в≥д кл≥Їнта варто звертати увагу на те, щоб у за¤в≥ були зазначен≥ вс≥ необх≥дн≥ рекв≥зити, а саме:

- повне найменуванн¤ банку одержувача з обов'¤зковою вказ≥вкою м≥ста, крањни. ¬арто врахувати, що багато банк≥в св≥ту мають своњ коди, так банки —Ўј об'Їднан≥ в Їдину банк≥вську мережу Ц FEDWIRE (код ј¬ј або ROUFING), позначена дев'¤тьма знаками; банки Ќ≥меччини Ц BLZ, позначена в≥сьма знаками; банки јнгл≥њ Ц SORT CODE Ц чотирма знаками;

- повне найменуванн¤ одержувача;

- ц≥ль платежу з указ≥вкою номера ≥ дати контракту.

якщо плат≥ж зд≥йснюЇтьс¤ по факту одержанн¤ товару або наданн¤ послуг, то в банк надаЇтьс¤ вантажна митна декларац≥¤, або акт виконаних роб≥т (чи зроблених послуг), а в граф≥ Ђдетал≥ платежуї указуЇтьс¤ номер ≥ дата акту.

якщо плат≥ж зд≥йснюЇтьс¤ ¤к аванс в оплату ≥мпорту, то в плат≥жному дорученн≥ робитьс¤ позначка про це ≥ таке плат≥жне дорученн¤ ставитьс¤ на 90 - денний валютний контроль.

¬алютний контроль зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ ѕостанови ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 24.03.99р. є 136 Ђѕро твердженн¤ ≥нструкц≥њ про пор¤док зд≥йсненн¤ контролю й одержанн¤ л≥ценз≥й по експортним, ≥мпортним ≥ л≥зинговим операц≥¤хФ, що набрало сили 08.06.99 р.

ѕри експорт≥ продукц≥њ виторг резидент≥в п≥дл¤гаЇ зарахуванню на рахунок у банку не п≥зн≥ше 90 календарних дн≥в з дати оформленн¤ вантажноњ митноњ декларац≥њ (¬ћƒ) на продукц≥ю, що експортуЇтьс¤, а у випадку експорту роб≥т (послуг, прав ≥нтелектуальноњ власност≥) - з моменту п≥дписанн¤ акта або ≥ншого документа, що п≥дтверджуЇ виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг, експорт прав ≥нтелектуальноњ власност≥.

¬≥дл≥к законодавчо встановленого терм≥ну розрахунк≥в банк починаЇ з наступного календарного дн¤ п≥сл¤ оформленн¤ ¬ћƒ або п≥дписанн¤ акту (≥ншого документу).

Ѕанк зн≥маЇ експортну операц≥ю резидента з контролю п≥сл¤ зарахуванн¤ виторгу по ц≥й операц≥њ на поточний рахунок останнього.

¬≥дл≥к законодавчо встановленого терм≥ну розрахунк≥в при зд≥йсненн≥ ≥мпортних операц≥й резидент≥в банк починаЇ з наступного календарного дн¤ п≥сл¤ дн¤ зд≥йсненн¤ авансового платежу.

Ѕанк зн≥маЇ ≥мпортну операц≥ю резидента з контролю п≥сл¤ пред'¤вленн¤ останн≥м акта (≥ншого документа), що доводить постачанн¤ нерезидентам продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т, одержанн¤ послуг, що оплачен≥ резидентом.

ѕор¤док зд≥йсненн¤ банками контролю за своЇчасн≥стю розрахунк≥в по експортним, ≥мпортним операц≥¤х кл≥Їнт≥в банку пол¤гаЇ в т≥м, що банки зобов'¤зан≥ вимагати в≥д своњх кл≥Їнт≥в повну ≥нформац≥ю про експортн≥, ≥мпортн≥ операц≥њ, розрахунки по ¤ким останн≥ зд≥йснюють через ц≥ банки.

Ѕанк зобов'¤заний при перерахуванн≥ резидентом кошт≥в на користь нерезидента, при надходженн≥ в≥д нерезидента кошт≥в резиденту потребувати в≥д останнього (у залежност≥ в≥д виду операц≥й) коп≥њ: договору з нерезидентом, ¬ћƒ, акта й ≥нших документ≥в, що п≥дтверджують зд≥йсненн¤ експорту (≥мпорту) продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т (наданн¤ послуг), зд≥йсненн¤ експорту прав ≥нтелектуальноњ власност≥ й ≥нших документ≥в, що необх≥дн≥ банку дл¤ контролю за своЇчасн≥стю розрахунк≥в по експортним, ≥мпортним операц≥¤х його кл≥Їнта.  оп≥њ цих документ≥в збер≥гаютьс¤ в справ≥ кл≥Їнта прот¤гом терм≥ну, визначеного ЌЅ”.

ƒл¤ того, щоб зд≥йснити банк≥вський переказ кошт≥в за меж≥ ”крањни, резидент повинний представити в банк в≥дпов≥дний пакет документ≥в, необх≥дних дл¤ зд≥йсненн¤ даного переказу. ѕ≥дставою дл¤ переказу валютних засоб≥в за кордон Ї догов≥р (контракт, угода), а також виставлен≥ рахунки або ≥нвойси.  л≥Їнт представл¤Ї ориг≥нали ≥ коп≥њ документ≥в.  оп≥њ документ≥в зв≥р¤ютьс¤ з ориг≥налами, п≥сл¤ чого ориг≥нали повертаютьс¤. ” контракт≥ перев≥р¤ють суму контракту, валюту контракту, терм≥ни постачанн¤ товару, терм≥ни д≥њ контракту, предмет контракту, найменуванн¤ резидента ≥ партнера нерезидента, банк≥вськ≥ рекв≥зити стор≥н, умови платежу (аванс або за отриман≥ товари, зроблен≥ послуги). якщо оплата зд≥йснюЇтьс¤ за отриманий товар (зроблен≥ послуги), то надаЇтьс¤ ¬ћƒ, або акт виконаних роб≥т (зроблених послуг), а ¤кщо зд≥йснюЇтьс¤ авансовий плат≥ж, то п≥дставою дл¤ переказу Ї виставлен≥ рахунки або ≥нвойси ≥ ц¤ ≥мпортна операц≥¤ ставитьс¤ на валютний контроль. ѕ≥сл¤ перев≥рки законност≥ контракту ≥ на¤вност≥ кошт≥в на рахунку, кл≥Їнт заповнюЇ плат≥жне дорученн¤ на переказ валюти . ѕрац≥вник банку зв≥р¤Ї банк≥вськ≥ рекв≥зити з контрактом, списуЇ ком≥с≥ю ≥ виконуЇ переказ. ”с≥ перекази зд≥йснюютьс¤ через √оловний банк у м.  иЇв≥. —ума переказу списуЇтьс¤ з поточного ≥нвалютного рахунка платника ≥ зараховуЇтьс¤ попередньо на транзитний рахунок.

ƒт Ц 2600

 т Ц 290900632, на суму переказу

2600 Ц Уѕоточн≥ рахунки суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥Ф;

2909 Ц У≤нша кредиторська заборгован≥сть по операц≥¤х ≥з кл≥Їнтами банкуФ

ѕ≥дставою дл¤ в≥дображенн¤ в обл≥ку Ї мемор≥альний ордер, що складаЇтьс¤ в чотирьох екземпл¤рах.

ѕерший екземпл¤р п≥сл¤ в≥дображенн¤ в обл≥ку м≥ститьс¤ в документи дн¤. ƒругий - залишаЇтьс¤ у прац≥вника банку, що зд≥йснюЇ переказ, трет≥й - в документи по кореспондентському рахунку, ≥ останн≥й, четвертий екземпл¤р до виписки з особового рахунка платника.

«а переказ банк ст¤гуЇ ком≥с≥ю з поточного ≥нвалютного рахунка в розм≥р≥ 0,2 % в≥д суми переказу.

ƒт Ц 2600

 т Ц 3800 / на суму ком≥с≥њ (0,2 % в≥д суми переказу)

3800 Ц Ђѕозиц≥¤ банку щодо ≥ноземноњ валюти ≥ банк≥вських метал≥вї

ќдночасно виробл¤Їтьс¤ дооц≥нка валютноњ позиц≥њ на п≥дстав≥ мемор≥ального ордера.

ƒт Ц 3801

 т Ц 6110 / на екв≥валент суми ком≥с≥њ в гривн≥

3801 Ц Ђ≈кв≥валент позиц≥њ банку щодо ≥ноземноњ валюти ≥ банк≥вських метал≥вї

6110 Ц Ђ ом≥с≥йн≥ доходи в≥д розрахунково-касового обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥вї

“ак-¤к, в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку користаЇтьс¤ послугами системи S.W.I.F.T., то витрати за використанн¤ ц≥Їњ системи оплачуютьс¤ також з поточного ≥нвалютного рахунка кл≥Їнта ≥ зараховуЇтьс¤ на транзитний рахунок 2909.

ƒт Ц 2600

 т Ц 2909, на суму SWIFT витрат (10$)

2909 Ц Ђ≤нша кредиторська заборгован≥сть по операц≥¤х ≥з кл≥Їнтами банкуї

 ом≥с≥њ за використанн¤ системи SWIFT накопичуютьс¤ на цьому рахунку ≥ 25 числа кожного м≥с¤ц¤ в≥дкредитуютьс¤ до √оловного банку.

ƒт Ц 2909 (субрахунок нагромадженн¤)

 т Ц 2909 (транзитний рахунок), на суму накопичених за м≥с¤ць ком≥с≥й.

ѕ≥сл¤ зарахуванн¤ суми переказу на транзитний рахунок ≥ списанн¤ вс≥х ком≥с≥й, в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку посилаЇ в √оловний банк дорученн¤ на переказ кошт≥в по електронн≥й пошт≥ в ≥нший ≥ноземний банк. якщо в дорученн≥ не зазначений конкретний банк-кореспондент, то √оловний банк вибираЇ банк-кореспондент, через ¤кий можна перел≥чити кошти, або ¤кщо зв'¤заний з ним - пр¤мо зд≥йснюЇ переказ.

ƒт Ц кореспондентський рахунок в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку (3901)

 т Ц кореспондентський рахунок ≥ноземного банку (рахунки Ќостро або Ћоро)

ѕ≥сл¤ виконанн¤ переказу √оловний банк надсилаЇ дебетове пов≥домленн¤ типу t-900 про зд≥йсненн¤ переказу. ¬ автоматичному режим≥ виробл¤Їтьс¤ списанн¤ суми переказу з транзитного рахунка.

ƒт Ц 290900632

 т Ц кореспондентський рахунок в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку (3900)

3900 - Ђ–ахунки в≥дкрит≥ в установах банку що знаход¤тьс¤ в ”крањн≥ї

Ѕухгалтерський обл≥к по банк≥вському переказу показаний у вид≥ таблиц≥.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Ќазва: «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (21705 прочитано)