Ѕанк≥вська справа > «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в
* у т.ч. –ос≥¤ Ц 16,5 ƒан≥ таблиц≥ представлен≥ на малюнку 2.2. ћал. 2.2. ѕитома вага переказ≥в в загальному обс¤з≥ ≥мпортних операц≥й. 2.3. ќформленн¤, обл≥к ≥ контроль операц≥й по документарному акредитиву. ¬ ”крањн≥ акредитиви застосовуютьс¤ вкрай р≥дко, хоча 80 % св≥товоњ торг≥вл≥ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою акредитив≥в. ÷ей вид розрахунк≥в заслужив повагу ≥ попул¤рн≥сть за компром≥сний п≥дх≥д до проблеми недов≥ри. ƒокументарний акредитив ¤вл¤Ї собою зобов'¤занн¤ банку сплатити за рахунок ≥ з дорученн¤ платника встановлену суму грошей постачальнику товар≥в або послуг, ¤кщо банку будуть вручен≥ у встановлений терм≥н документи, що засв≥дчують факт в≥дправленн¤ товару або наданн¤ послуги. “аким чином, документарний акредитив Ц це плат≥жний ≥нструмент, без ¤кого сучасна м≥жнародна торг≥вл¤ не змогла б об≥йтис¤. јкредитив по своњй природ≥ ¤вл¤Ї собою угоду, в≥дособлену в≥д договору закуп≥вл≥-продажу або ≥ншого договору, на ¤кому в≥н може бути заснований. ¬ операц≥¤х по акредитиву вс≥ зац≥кавлен≥ сторони мають справу з документами, а не з товарами, послугами й ≥ншими видами виконанн¤ зобов'¤зань, до ¤ких можуть в≥дноситис¤ документи. ѕри зд≥йсненн≥ операц≥й по акредитиву в його основн≥й форм≥ беруть участь: платник (покупець, аккредитивонадаватель), що звертаЇтьс¤ в банк ≥з проханн¤м про в≥дкритт¤ акредитиву; банк-ем≥тент, що в≥дкриваЇ акредитив; постачальник (бенеф≥ц≥ар по акредитиву). ” б≥льшост≥ випадк≥в ¤к четверта сторона п≥дключаЇтьс¤ банк-кореспондент за м≥сцем перебуванн¤ бенеф≥ц≥ара. ƒокументарн≥ акредитиви розр≥зн¤ютьс¤ по ступен≥ забезпеченост≥ платежу ≥ по способу оплати. –≥зниц≥ по ступеню забезпеченост≥ платежу: в≥дкличний, безв≥дкличний неп≥дтверджений, безв≥дкличн≥й п≥дтверджений. ѕри в≥дкличному документарному акредитив≥ банк-ем≥тент маЇ право в будь-¤кий час зм≥нити або анулювати в≥дкличний акредитив, тому що в б≥льшост≥ випадк≥в банк д≥Ї з дорученн¤ покупц¤. Ѕанк-ем≥тент зобов'¤зуЇтьс¤ зробити оплату по представленн≥ в≥дпов≥дних документ≥в. ¬≥дкличний документарний акредитив менш дорогий дл¤ платника, чим ≥нш≥ види документарного акредитива. …ого головна перевага складаЇтьс¤ в б≥льш швидкому зд≥йсненн≥ оплати. ќднак цей спос≥б платежу можна застосувати при одн≥й неодм≥нн≥й умов≥: партнери, що укладають контракт, повинн≥ добре знати один одного, ≥ продавець повинний досить дов≥р¤ти ≥мпортеру. ¬ ≥нших випадках переважн≥ше використовувати безв≥дкличн≥й акредитив. Ѕезв≥дкличн≥й неп≥дтверджений документарний акредитив - найб≥льше часто використовуваний вид акредитива ≥ встановлюЇ дл¤ банку-ем≥тента строго визначен≥ зобов'¤занн¤. як т≥льки зобов'¤занн¤ дан≥, банк не може в≥дмовитис¤ в≥д нього без згоди бенеф≥ц≥ара акредитива. “ому н≥¤ка наступна зм≥на або анулюванн¤ акредитива неможливо. ¬≥дносини, ¤к≥ пов'¤зан≥ з виконанн¤м уз¤тих зобов'¤зань, виникають т≥льки м≥ж бенеф≥ц≥аром ≥ банком-ем≥тентом. “ому бенеф≥ц≥ар повинен ретельно анал≥зувати ризики неплатоспроможност≥ покупц¤ ≥ рег≥ональн≥ ризики. ѕри безв≥дкличному п≥дтвердженому документарному акредитив≥ банк-ем≥тент доручаЇ ≥ншому банку або просить ≥нший банк п≥дтвердити його безв≥дкличн≥й акредитив ≥ даний банк додаЇ своЇ п≥дтвердженн¤, що ¤вл¤Ї собою суворе зобов'¤занн¤ з боку п≥дтверджуючого банку, що приЇднуЇтьс¤ до зобов'¤зань банку-ем≥тента. –озходженн¤ акредитив≥в по способу оплати: розр≥зн¤ють пред'¤вницький документарний, акцептний документарний, з в≥дстроченим платежем, з виплатою авансу, автоматично поновлюваний або револьверний. ѕри пред'¤вницькому документарному акредитив≥ користувачу грош≥ виплачуютьс¤ п≥сл¤ того, ¤к в≥н вручаЇ документи ≥ в≥дбуваЇтьс¤ њхн¤ перев≥рка. ќперац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ за принципом Ђдаю, одночасно одержую зам≥стьї (плат≥ж проти документ≥в). ” розпор¤дженн≥ банку Ї визначена к≥льк≥сть часу, достатн¤ дл¤ перев≥рки документ≥в. ќднак нав≥ть по пред'¤вницькому акредитиву дата платежу може бути в≥дстрочена на к≥лька дн≥в. ÷е в≥дбуваЇтьс¤, зокрема, тод≥, коли банк-платник повинен забезпечити в≥дпов≥дне покритт¤ за допомогою трет≥х банк≥в. ” випадку акцептного документарного акредитива експортер виписуЇ у в≥дпов≥дност≥ з≥ спец≥альними вимогами терм≥нову тратту на банк-ем≥тент, або на банк, що п≥дтверджуЇ плат≥ж, або на покупц¤, або на трет≥й банк. “ерм≥н платежу по тратт≥ може бути, наприклад, через 90 дн≥в п≥сл¤ дати оформленн¤ торгового рахунка або документа про в≥дправленн¤ товару. ƒокументарний акредитив з в≥дстроченим платежем дл¤ бенеф≥ц≥ара мало чим в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д попереднього. ѕ≥сл¤ представленн¤ в≥дпов≥дних документ≥в банк (банк-ем≥тент або банк, що п≥дтверджуЇ плат≥ж) даЇ письмове зобов'¤занн¤ зд≥йснити плат≥ж по настанн≥ його терм≥ну. “ерм≥н платежу повинний бути строго зазначений в умовах документарного акредитива. ¬≥дстрочка платежу можлива ¤к при п≥дтвердженому, так ≥ при неп≥дтвердженому акредитив≥. « погл¤ду ком≥с≥йних акредитив з в≥дстроченим платежем б≥льш виг≥дний, чим акредитив з терм≥новою траттою. јле недол≥ком цього виду акредитива Ї те, що в≥н, ¤к правило, дозвол¤Ї виплату авансу т≥льки банком-ем≥тентом або банком, що п≥дтверджуЇ плат≥ж, у той час ¤к дисконт переказного вексел¤ даЇ б≥льш широк≥ можливост≥. “ерм≥новий документарний акредитив (тобто акредитив з акцептом тратт ≥ акредитив з в≥дстроченим платежем)- це фактично ≥нструмент ф≥нансуванн¤ покупц¤. ќстанн≥й може найчаст≥ше перепродати товар до настанн¤ терм≥ну платежу ≥ за рахунок отриманих засоб≥в оплатити варт≥сть документарного акредитива. ƒокументарний акредитив з виплатою авансу Ц виплата авансу при наданн≥ документарного акредитива може в≥дбуватис¤ р≥зними шл¤хами. ќднак корисно в≥др≥зн¤ти гарантований аванс в≥д негарантованого. оли видаЇтьс¤ гарантований аванс, банк бенеф≥ц≥ара повинний дати в≥дпов≥дну гарант≥ю, терм≥н д≥њ ¤коњ в б≥льшост≥ випадк≥в скорочуЇтьс¤ пропорц≥йно зд≥йсненим постачанн¤м. Ќегарантований аванс не даЇ ≥мпортеру захисту, ¤кщо аванс витрачений неправом≥рно. ≤снуЇ так названа Ђчервона умоваї. ÷е спец≥альна п≥льга, що надаЇтьс¤ продавцю в рамках документарного акредитива. ¬она дозвол¤Ї банку, що робить виплату по акредитиву, виплатити авансом частину суми акредитива продавцю, щоб той зм≥г приступити до в≥дправленн¤ товар≥в. –≥зновид≥в акредитива досить багато, аж до пох≥дних ≥нструмент≥в, що в≥льно обертаютьс¤ на фондовому ринку. ¬ид≥л¤ють також трансферабельний акредитив Ђстенд байї (резервний акредитив) ≥ ≥нш≥ види акредитив≥в. ¬ ”крањн≥ застосуванн¤ акредитивноњ форми розрахунк≥в було закр≥плено ”казом ѕрезидента Ђѕро заходи дл¤ упор¤дкуванн¤ розрахунк≥в по договорах, укладеним суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ї в≥д 04.10.1994 р. є 566/94. ”казом установлено, що розрахунки по зовн≥шньоеконом≥чних контрактах, укладеним суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ус≥х форм власност≥, предметом ¤ких Ї товари, роботи, послуги, зд≥йснюютьс¤ у в≥дпов≥дност≥ ≥ з Ђ”н≥ф≥кованими правилами ≥ звича¤ми дл¤ документарних акредитив≥вї ≥ Ђ”н≥ф≥кованими правилами по ≥нкасої ћ≥жнародноњ торговельноњ палати. јкредитивна форма розрахунк≥в Ї б≥льш гарантованою формою, оск≥льки оплата в≥дбуваЇтьс¤ п≥сл¤ постачанн¤ товару ≥ продавець н≥чим не ризикуЇ, а покритт¤ акредитива переходить на контроль уповноваженого банку, однак у загальному обс¤з≥ м≥жнародних розрахунк≥в частка акредитив≥в не наст≥льки значна, ¤к частка банк≥вських переказ≥в. “аблиц¤ 2.5. —труктура м≥жнародних розрахунк≥в по експортно-≥мпортн≥м операц≥¤х орган≥зац≥й в≥дд≥ленн¤ ”крекс≥мбанку в м. ќдес≥ за 1997-1999р. (шт., %) ѕоказники | 1997 р≥к | 1998 р≥к | 1999 р≥к | | ≥л. | ѕв. вага | ≥л. | ѕв. вага | ≥л. | ѕв. вага | ≈кспорт усього, у тому числ≥: | 7926 | 100,00 | 6426 | 100 | 5911 | 100 | јкредитиви | 45 | 0,57 | 25 | 0,39 | 11 | 0,19 | ≤нкасо | 1 | 0,01 | 1 | 0,01 | - | - | ѕерекази | 7880 | 99,42 | 6400 | 99,60 | 5900 | 99,81 | ≤мпорт усього, у тому числ≥: | 5517 | 100,00 | 3614 | 100 | 3489 | 100 | јкредитиви | 12 | 0,22 | 12 | 0,33 | 27 | 0,77 | ≤нкасо | 5 | 0,09 | 2 | 0,06 | 2 | 0,06 | ѕерекази | 5500 | 99,69 | 3600 | 99,61 | 3460 | 99,17 | | | | | | | | |
Ќазва: «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (21705 прочитано) |