Ѕанк≥вська справа > «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в

—пец≥альн≥ санкц≥њ, що застосовуютьс¤ до суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ за порушенн¤ ними законодавства в сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, установлен≥ ст. 37 «акону ”крањни Ђѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥стьї в≥д 16.04.1991 р. є 959.

«а порушенн¤ сьогоденн¤ або зв'¤заних з ним закон≥в ”крањни до суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ або ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ можуть бути застосован≥ наступн≥ спец≥альн≥ санкц≥њ:

- накладенн¤ штраф≥в у випадках несвоЇчасного виконанн¤ або невиконанн¤ суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ й ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ своњх обов'¤зк≥в зг≥дно ≥з сьогоденн¤м або зв'¤заним з ним законом ”крањни. –озм≥р таких штраф≥в визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дними положенн¤ми закон≥в ”крањни або р≥шенн¤ми судових орган≥в ”крањни;

- застосуванн¤ до конкретних суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ й ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ндив≥дуального режиму л≥цензуванн¤ у випадках порушенн¤ такими суб'Їктами положень д≥йсного «акону щодо зазначених у ньому положень, що установлюють визначен≥ заборони, обмеженн¤ або режиму зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й з дозволу держави;

- тимчасове припиненн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ у випадках порушенн¤ д≥йсного «акону або зв'¤заних з ним закон≥в ”крањни, проведенн¤ д≥й, що можуть нашкодити ≥нтересам нац≥ональноњ економ≥чноњ безпеки.

—пец≥альн≥ санкц≥њ можуть застосовуватис¤ ¤к до суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни, так ≥ до ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥.

ќднак на практиц≥ фактично застосовуютьс¤ дв≥ з них Ц ≥ндив≥дуальний режим л≥цензуванн¤ ≥ тимчасова зупинка зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, хоча до спец≥альних санкц≥й в≥дноситьс¤ ще ≥ така санкц≥¤, ¤к накладенн¤ штраф≥в.

Ќа сьогодн≥шн≥й день у законах ”крањни не передбачен≥ конкретн≥ випадки застосуванн¤ до суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ й ≥ноземних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ штраф≥в ¤к спец≥альноњ санкц≥њ. “ому на практиц≥ ц¤ спец≥альна санкц≥¤ практично не застосовуЇтьс¤, ¤к така.

1.4. ”крекс≥мбанк у систем≥ банк≥в ”крањни.

ƒл¤ обслуговуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥ значне м≥сце прид≥л¤Їтьс¤ ƒержавному ≈кспортно-≤мпортному банку.

ƒержавний експортно-≥мпортний банк ”крањни заснований 3 с≥чн¤ 1992 року у в≥дпов≥дн≥сть з ”казом ѕрезидента ”крањни "ѕро створенн¤ ƒержавного експортно-≥мпортного банку ”крањни" в≥д 3.01.1992 р.

ƒержавний експортно-≥мпортний банк ”крањни створений на баз≥ Ѕанку дл¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ —–—– (¬нешторгбанк) - комерц≥йноњ кредитноњ установи, що зд≥йснював кредитуванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ —–—–, валютн≥ операц≥њ, розрахунки по експорту й ≥мпорту товар≥в ≥ наданню послуг, що почали свою д≥¤льн≥сть ще в 1924 роц≥ на баз≥ перетвореного –ос≥йського комерц≥йного банку. ¬нешторгбанк —–—– прот¤гом тривалого часу залишавс¤ Їдиним акц≥онерним товариством на територ≥њ —–—–. ¬нешторгбанк —–—– д≥¤в на п≥дстав≥ статуту ≥ до складу його акц≥онер≥в входили:

- ƒержбанк —–—–

- ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в —–—–

- ћ≥н≥стерство зовн≥шньоњ торг≥вл≥ —–—–

-  ом≥тет –ади ћ≥н≥стр≥в —–—– по зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зках

- »нгосстрах —–—–

- ћ≥н≥стерство морського флоту —–—–

- —тройбанк —–—–

«овн≥шньоторговельн≥ орган≥зац≥њ:

- "≈кспортл≥с"

- "—оюзпромекспорт"

- "“ехпром≥мпорт"

- "—оюзпушнина" ≥ ≥н.

Ѕанк заснований дл¤ орган≥зац≥њ банк≥вського обслуговуванн¤ украњнських ≥ ≥ноземних юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, проведенн¤ м≥жнародних ≥ внутр≥шн≥х розрахунк≥в, кредитуванн¤ експортно-≥мпортних операц≥й, обслуговуванн¤ державного зовн≥шнього боргу ”крањни й ≥нших операц≥й в≥дпов≥дно до чинного законодавства ”крањни.

“аким чином, завд¤ки специф≥ц≥ своЇњ д≥¤льност≥ (обслуговуванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥), ¬нешторгбанк —–—– був одн≥Їю з найб≥льш наближених до зах≥дних стандарт≥в комерц≥йною структурою. ¬нешторгбанк —–—– за станом на 1 с≥чн¤ 1969 року мав близько 1200 банк≥в-кореспондент≥в у б≥льш н≥ж 90 крањнах св≥ту. јкц≥онерний кап≥тал на 1.01.1969 склав 300 млн.руб., валюта балансу - 6,308 млн.руб. Ќа 1.01.1969 року кредитний портфель ¬нешторгбанка —–—– склав 4.815 млн.руб.; прит¤гнут≥ кошти Ц 4.625 млн. руб. „истий прибуток ¬нешторгбанка —–—– у 1968 роц≥ склав 29,9 млн.руб.

« вищенаведених факт≥в видно, ”крекс≥мбанк створювавс¤ на дуже сол≥дн≥й баз≥, б≥льш того, у т≥льки утвореноњ держав≥ ”крањна, що ор≥ЇнтуЇтьс¤ на розширенн¤ зовн≥шньоторговельних зв'¤зк≥в, ”крекс≥мбанк, ¤к своЇр≥дний спадкоЇмець ¬нешторгбанка ви¤вивс¤ Їдиним банком, що знали за межами ”крањни, ≥ з ¤ким працювали зах≥дн≥ банки. ”крекс≥мбанку д≥сталас¤ в "спадщину" ≥ багата кл≥Їнтура, що експортуЇ, в≥д ¬нешторгбанка. “ому законом≥рними можна вважати результати перших рок≥в роботи банку в ”крањн≥: у 1992-1994 роках активи банку виросли приблизно в 9 раз≥в, фонди - у 11 раз≥в, балансовий прибуток - у 12 раз≥в. ƒо к≥нц¤ 1994 року ”крекс≥мбанк мав 22 ф≥л≥њ в найб≥льших обласних ≥ промислових центрах ”крањни, а число кореспондент≥в дор≥внювало 300 у 70 крањнах св≥ту.

” 1996 р. банк продовжував удосконаленн¤ своЇњ кореспондентськоњ мереж≥, що було викликано необх≥дн≥стю пол≥пшенн¤ ≥ прискоренн¤ процесу проведенн¤ розрахунк≥в. ”становлено кореспондентськ≥ в≥дносини б≥льш н≥ж з 345 банками св≥ту. ћ≥жнародн≥ розрахунки банк проводив через 51 рахунок ЂЌострої у в≥льно конвертованих валютах, в≥дкритих у ведучих зах≥дних банках, а також через 6 рахунк≥в у рос≥йських ≥ б≥лоруських карбованц¤х з використанн¤м системи S.W.I.F.T.

” 1996 р. велика увага була прид≥лена робот≥ з в≥дкритт¤ ≥ веденн¤ рахунк≥в у в≥льно й обмежено конвертованих валютах дл¤ банк≥в ”крањни ≥ крањн —Ќƒ. ” результат≥ проведеноњ роботи загальна к≥льк≥сть банк≥в-кореспондент≥в по рахунках ЂЋорої зросло до 19, а к≥льк≥сть в≥дкритих ними рахунк≥в до 90. Ўирока кореспондентська мережа забезпечуЇ ”крекс≥мбанку гнучк≥сть при зд≥йсненн≥ платеж≥в ¤к на ”крањн≥, так ≥ за њњ межами, дозвол¤Ї проводити њх оперативно з використанн¤м ус≥х форм розрахункових операц≥й - акредитив≥в, ≥нкасо, переказ≥в. «б≥льшилас¤ к≥льк≥сть звертань банк≥в крањн ближнього ≥ далекого заруб≥жж¤ з проханн¤м в≥дкрити рахунки в нац≥ональн≥й валют≥ ”крањни.

≤снуюча мережа банк≥в-кореспондент≥в дозвол¤Ї банку в найкоротший терм≥н ≥ з найб≥льшою ефективн≥стю зд≥йснювати банк≥вськ≥ операц≥њ не т≥льки з традиц≥йними рег≥онами сп≥вроб≥тництва - крањнами —х≥дноњ ™вропи, крањнами —Ќƒ, але ≥ з крањнами ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, Ѕлизького —ходу, ѕ≥вденноњ јмерики.

“оргов≥ зв'¤зки кл≥Їнт≥в ”крекс≥мбанку з банками св≥ту представлен≥ на малюнку 1.1.

ћал. 1.1. “оргов≥ зв'¤зки кл≥Їнт≥в ”крекс≥мбанку з≥ св≥том.

Ѕанк у своњй д≥¤льност≥ керуЇтьс¤ «аконом ”крањни "ѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть", ≥ншими законодавчими актами ”крањни, нормативними актами ЌЅ” ≥ власним статутом.

Ѕанк Ї юридичною особою, маЇ самост≥йний баланс, зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть на комерц≥йн≥й основ≥.

Ѕанк зд≥йснюЇ операц≥њ на територ≥њ ”крањни ≥ за кордоном у в≥дпов≥дност≥ з ц≥л¤ми своЇњ д≥¤льност≥ ≥ —татутом .

Ѕанк в≥дпов≥даЇ за своњми обов'¤зками, що належать йому майном, на ¤ке, в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни, може бути спр¤моване ст¤гненн¤ . Ѕанк, Ї державним, однак не в≥дпов≥даЇ по зобов'¤занн¤х держави, також, ¤к ≥ держава ”крањна не в≥дпов≥даЇ по зобов'¤занн¤х банку, за вин¤тком окремо обумовлених випадк≥в.

Ѕанк може в≥дкривати ф≥л≥њ ≥ представництва, ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за кордоном, ≥ над≥л¤ти њх правами в рамках положень —татуту.

¬ласн≥ кошти банку складаютьс¤ з≥ статутного ≥ резервного фонд≥в, основних фонд≥в, амортизац≥йного фонду й ≥нших фонд≥в, створюваних за рахунок прибутку банку. ѕоложенн¤ про пор¤док формуванн¤ ≥ використанн¤ фонд≥в затверджуЇтьс¤ правл≥нн¤м ”крекс≥мбанку.

√ривневий екв≥валент статутного фонду банку на 01.01.1999 р. склав 107,3 млн. грн., а на 01.01.2000 р. Ц 107,35 млн. грн.

¬ даний час це один з найб≥льших статутних фонд≥в серед зареЇстрованих в ”крањн≥ комерц≥йних банк≥в. “ак, наприклад, найближчими конкурентами по величин≥ статутного фонду за станом на 01.01.2000 р. Ї:

ј Ѕ "ѕром≥нвестбанк" ”крањни Ц 200,18 млн. грн., Ђќщадний банкї - 158,00 млн. грн.,  Ѕ "ѕриватбанк" Ц 140,00 млн. грн., јѕЅ "”крањна" Ц 70, 34 млн. грн., јѕѕЅ Ђјвальї Ц 63,00 млн. грн.

Ќа 01.01.2000 р. кап≥тал банку (власн≥ засоби) склав 139,08 млн. грн., доходи Ц 218,20 млн. грн. (9 м≥сце серед банк≥в ”крањни), витрати Ц 189,73 млн. грн. (10 м≥сце).

Ѕанк створюЇ резервний фонд дл¤ забезпеченн¤ зобов'¤зань банку ≥ покритт¤ можливих збитк≥в по своњх операц≥¤х у розм≥р≥ 25 % статутного фонду. ўор≥чн≥ в≥драхуванн¤ в резервний фонд складають не менш 5 % в≥д суми чистого прибутку банку.

ќсновн≥ фонди складаютьс¤ з приналежних банку будинк≥в, споруджень, устаткуванн¤ й ≥ншого майна, що в≥дноситьс¤ до основних фонд≥в.

јмортизац≥йний фонд створюЇтьс¤ ≥ використовуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.

≤нш≥ фонди формуютьс¤ за р≥шенн¤м ѕравл≥нн¤ Ѕанку.

Ѕанк зд≥йснюЇ операц≥њ в≥дпов≥дно до отриманоњ л≥ценз≥њ ЌЅ”.

23.06.1998 року ƒержавний експортно-≥мпортний банк ”крањни одержав нову √енеральну л≥ценз≥ю ЌЅ”, на зд≥йсненн¤ операц≥й, що включаЇ наступн≥ пункти: 1-6, 8-23, 26-30.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Ќазва: «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (21705 прочитано)