ѕол≥толог≥¤ > ∆≥ночий рух ”крањни ¤к чинник гендерноњ р≥вноваги та гендерноњ демократ≥њ в украњнському соц≥ум≥
√оловна увага другого типу ж≥ночих орган≥зац≥й прид≥л¤Їтьс¤ визнанню в≥дм≥нност≥ статей та зм≥н≥ особистост≥ ж≥нки. ѕроблема ж≥ночоњ самосв≥домост≥, ж≥ночоњ субТЇктивност≥ Ї дл¤ них головною. ¬ д≥¤льност≥ цих орган≥зац≥й реал≥зуЇтьс¤ принцип Ђж≥ночоњ в≥дм≥нност≥ї, а дос¤гненн¤ гендерноњ р≥вност≥ можливе лише через зм≥ну ≥снуючоњ гендерноњ системи. “ак≥ групи заснован≥ на в≥дсутност≥ вертикальних звТ¤зк≥в. «авд¤ки публ≥чному обговоренню власних проблем у член≥в груп формуЇтьс¤ усв≥домленн¤ ж≥ночоњ ≥дентичност≥, можливост≥ альтернативноњ ж≥ночоњ реал≥зац≥њ та громад¤нського вибору. Ќа сучасному етап≥ ж≥ночого руху дом≥нуючим Ї перший тип ж≥ночих орган≥зац≥й, у той час ¤к орган≥зац≥њ другого типу складають значну менш≥сть. ”мова подальшого розвитку ж≥ночого руху вбачаЇтьс¤ у створенн≥ та розширенн≥ орган≥зац≥йних структур у вигл¤д≥ децентрал≥зованого горизонтального звТ¤зку. «аснован≥ на принципах ж≥ночоњ ≥дентичност≥ невелик≥ неформальн≥ групи ж≥нок спри¤тимуть розширенню соц≥альноњ бази ж≥ночого руху та залученню до нього б≥льшого числа ос≥б. ≤V. —ќ÷≤јЋ№Ќј Ѕј«ј —”„ј—Ќќ√ќ ∆≤Ќќ„ќ√ќ –”’” —ьогодн≥, ¤к св≥дчать п≥драхунки досл≥дник≥в, лише 0,2 % ж≥ночого населенн¤ ”крањни бере участь у робот≥ ж≥ночих обТЇднань. ∆≥нки з високим р≥внем осв≥ти, ¤к≥ зайн¤т≥ переважно у сфер≥ розумовоњ прац≥ ≥ усв≥домлюють проблеми гендерноњ нер≥вност≥, с≥мейного насильства, сексизму сусп≥льних в≥дносин, необх≥дност≥ вихованн¤ у ж≥нок самоповаги та власноњ г≥дност≥, становл¤ть авангард ж≥ночого руху. ќднак њх Ц зовс≥м небагато. ѕереважна б≥льш≥сть у склад≥ ж≥ночих громадських орган≥зац≥й Ц це т≥, хто в силу соц≥ально-економ≥чних перетворень в крањн≥ не знайшли застосуванн¤ своњм знанн¤м, зд≥бност¤м у ран≥ше набут≥й профес≥њ ≥ були вит≥снен≥ з ринку прац≥. ¬узька соц≥альна база зумовлюЇ слабк≥сть ж≥ночого руху в ”крањн≥. ¬ сусп≥льств≥ ще немаЇ усв≥домленн¤ важливост≥ фем≥н≥стичного руху, ¤кий здаЇтьс¤ Ђабсурдним вибрикомї дл¤ значного прошарку украњнських чолов≥к≥в та, на жаль, б≥льшост≥ ж≥нок. ѕ≥дтвердженн¤м ц≥Їњ думки Ї публ≥кац≥њ у прес≥, де дуже часто зустр≥чаЇтьс¤ визначенн¤ фем≥н≥стичного руху ¤к обТЇднанн¤ ж≥нок, чи¤ амб≥тн≥сть перевищуЇ њх ≥нтелектуальн≥ зд≥бност≥. –≥вень св≥домост≥ ж≥нок в ”крањн≥ ще не досить високий, щоб в≥др≥знити особист≥сн≥ ≥нтереси в≥д с≥мейних. “ому надто важливим Ї подальше розгалуженн¤ мереж≥ ж≥ночих орган≥зац≥й, наближенн¤ њх до ≥нтерес≥в перес≥чноњ ж≥нки, зб≥льшенн¤ чисельност≥ орган≥зац≥й. ѕевна координац≥¤ зусиль м≥ж ж≥ночими орган≥зац≥¤ми спри¤ла б поширенню ≥нформац≥њ, зд≥йснювала б вплив на громадськ≥сть та органи державноњ влади, змушуючи њх порушувати ≥ рахуватис¤ з тими питанн¤, ¤к≥ мають особливе значенн¤ дл¤ ж≥нок. ’оч типи, завданн¤ та структура украњнських ж≥ночих орган≥зац≥й зм≥нюютьс¤, вони Ї реальною формою залученн¤ ж≥нок до громадсько-пол≥тичноњ д≥¤льност≥. –озгалужена мережа ж≥ночих орган≥зац≥й спри¤Ї виходу ж≥нок ≥з приватноњ сфери й включенн¤ њх в сусп≥льно-пол≥тичне житт¤. —амоорган≥зац≥¤ ж≥ночих структур розвиваЇ у ж≥нок навички кер≥вник≥в та актив≥ст≥в, формуЇ ж≥нку ¤к в≥льну особист≥сть, ¤к ≥ндив≥да, без ≥снуванн¤ ¤кого неможливий розвиток громад¤нського сусп≥льства та соц≥альноњ демократ≥њ. V. ќ—Ќќ¬Ќ≤ “≈Ќƒ≈Ќ÷≤ѓ ∆≤Ќќ„ќ√ќ –”’” ” д≥¤льност≥ ж≥ночих орган≥зац≥й сформувалис¤ дв≥ тенденц≥њ. ѕерша Ц традиц≥йна тенденц≥¤ ж≥ночого руху повТ¤зана з активною д≥¤льн≥стю ж≥нок, спр¤мованою на в≥дновленн¤ народних звичањв, утвердженн¤ нац≥ональноњ мови, морал≥ етнос≥в, осв≥ти тощо. ¬она визначаЇтьс¤ таким пон¤тт¤м, ¤к Ђберегин¤ї. ÷ей терм≥н став попул¤рним в пер≥од перебудови ≥ набув широкого вжитку п≥сл¤ виходу книги ЂЅерегин¤ї украњнського етнографа ¬.—курат≥вського. ѕон¤тт¤ ЂЅерегин¤ї Ї справд≥ ≥сторично виправданим дл¤ украњнськоњ ж≥нки. “а, зважаючи на суц≥льну патр≥архатну св≥дом≥сть, на брак глибоких знань ≥стор≥њ ”крањни, а ще б≥льше Ц ≥стор≥њ та особливостей ж≥ночого руху Ц пон¤тт¤ Ђберегин¤ї звужуЇтьс¤ до рол≥ ж≥нки лише ¤к хатньоњ господин≥. «в≥дси невипадково висловлюютьс¤ песим≥стичн≥ прогнози щодо майбутнього ж≥нки в пол≥тичному та ≥нших сферах житт¤ ”крањни. —постер≥гаЇтьс¤ й ≥нша крайн≥сть Ц ≥деал≥зац≥¤ лише окремих пер≥од≥в украњнськоњ ≥стор≥њ. Ќезнанн¤ власноњ ≥стор≥њ, невм≥нн¤ користуватис¤ њњ уроками, витворили погл¤д, що поширенн¤ ж≥ночого руху, фем≥н≥зм не притаманн≥ украњнському сусп≥льству. ¬ той же час, теоретичне осмисленн¤ громадсько-пол≥тичного ≥ культурно-осв≥тнього руху другоњ половини ’≤’ - початку ’’ стол≥тт¤ в ”крањн≥ даЇ п≥дстави стверджувати, що украњнський фем≥н≥зм Ц це реальн≥сть. ƒ≥¤льн≥сть ж≥ночих орган≥зац≥й цього пер≥оду у вин¤тково складних обставинах справила надзвичайно благотворний вплив на подальший розвиток украњнського житт¤. ѕоширенн¤ теоретичних обірунтувань ж≥ночого руху, практика роботи ж≥ночих орган≥зац≥й даЇ п≥дстави говорити, що була створена концепц≥¤, ¤ка у п≥зн≥ших досл≥дженн¤х утвердилас¤ п≥д назвою прагматичний (практичний) фем≥н≥зм. ÷¤ концепц≥¤ ірунтувалас¤ на широкому демократизмов≥, на ≥дењ нац≥онального поступу, реальн≥й культурно-осв≥тн≥й ≥ громадсько-пол≥тичн≥й прац≥. Ќа жаль, украњнське сусп≥льство з цими стор≥нками своЇњ ≥стор≥њ до цього часу ще не ознайомлене. ƒруга Ц фем≥н≥стична тенденц≥¤ ж≥ночого руху повТ¤зана з визначенн¤м сфери ж≥ночих ≥нтерес≥в та захистом њх. ÷¤ тенденц≥¤ в д≥¤льност≥ ж≥ночих орган≥зац≥й сьогодн≥ ≥нод≥ поЇднуютьс¤ з традиц≥онал≥стською ≥ про¤вл¤Їтьс¤ дуже слабо. ѕричина њњ слабкост≥ та невизначеност≥ пол¤гаЇ в тому, що емансипац≥¤ ≥ фем≥н≥зм розгл¤далис¤ в колишньому —–—– та й дос≥ розгл¤даютьс¤ в украњнському сусп≥льств≥ ¤к негативн≥ ¤вища. «ам≥на пон¤тт¤ Ђемансипац≥¤ї на Ђж≥ноче питанн¤ї, Ђж≥ноча особист≥стьї на Ђж≥ноч≥ масиї стала принциповою. ¬ рад¤нський пер≥од це в≥дпов≥дало зм≥сту комун≥стичноњ ≥деолог≥њ, повернутоњ обТЇктивно в минуле. –ад¤нська патр≥архатна система, ¤ка дала ж≥нц≥ формальну свободу й дозволила њй працювати на важких, шк≥дливих роботах, н≥коли не допускала њњ в кер≥вну ел≥ту, не прагнула переконати чолов≥к≥в, що с≥мейн≥ обовТ¤зки та вихованн¤ д≥тей Ї не т≥льки сферою ж≥ночих ≥нтерес≥в. –ад¤нська ж≥нка н≥коли не в≥дчувала реальних результат≥в емансипац≥њ, н≥коли не приЇднувалас¤ до фем≥н≥стичного руху. ¬ сусп≥льствознавств≥ ≥снують намаганн¤ вид≥лити три головн≥ пер≥оди в тлумаченн≥ Ђж≥ночого питанн¤ї рад¤нською ≥деолог≥Їю: 1917-1929 рр. Ц час дискус≥й та Ђузагальненоњ емансипац≥њї ж≥нки; 1930-1965 рр. Ц Ђневидим≥ рокиї, коли було оголошено про дос¤гненн¤ р≥вност≥ статей; 1965-1985 рр. Ц в≥дкрите визнанн¤, що Ђж≥ночаї проблема не вир≥шена. ќднак хоча рад¤нська пол≥тика та ≥деолог≥¤ стала визнавати складн≥сть проблеми л≥кв≥дац≥њ гендерноњ нер≥вност≥, вона знову опинилас¤ в лещатах суто пол≥тичних обмежень. ѕол≥тика, ор≥Їнтована переважно на зростанн¤ д≥тонародженн¤, внесла в св≥дом≥сть б≥олог≥чний детерм≥н≥зм щодо Ђж≥ночого питанн¤ї ≥ заохочувала м≥ркуванн¤, зосереджен≥ на ж≥ночост≥, на рисах характеру, притаманних Ђпрекрасн≥й половин≥ї. ≤снуюча пол≥тика зм≥цненн¤ с≥мТњ, спр¤мована на вих≥д з демограф≥чноњ кризи (зб≥льшенн¤ тривалост≥ ≥ оплати в≥дпустки по догл¤ду за дитиною, активна пропаганда щаст¤ материнства тощо) мала за мет≥ примусити ж≥нку народжувати б≥льше д≥тей ≥ ще б≥льше Ђкрутитис¤ї, щоб усп≥шно виконувати своњ б≥олог≥чн≥ функц≥њ. ≤ поки основною функц≥Їю ж≥нки буде вважатис¤ народженн¤ д≥тей, а не реал≥зац≥¤ повною м≥рою њњ особист≥сних ≥нтерес≥в, триватиме та ситуац≥¤, що склалас¤ на даний час. Ќадзвичайно важливою проблемою, ¤ка гальмуЇ розвиток ж≥ночого руху Ї усв≥домленн¤ проблеми сп≥вв≥дношенн¤ державотворчих та ж≥ночих питань. ƒе¤к≥ прихильниц≥ ж≥ночих орган≥зац≥й вважають, що ж≥ноче Ђрозкр≥паченн¤ї Ї другор¤дним ≥ мусить тимчасово п≥дпор¤дкуватис¤ Їдиному нев≥дкладному завданню Ц буд≥вництву новоњ суверенноњ держави. ƒумка про те, що сусп≥льство почне розвТ¤зувати проблеми визволенн¤ ж≥нки, утвердженн¤ гендерноњ р≥вност≥, аж тод≥, коли побудова держави буде зак≥нчена, ¤вно св≥дчить про те, що гендерн≥ проблеми заздалег≥дь приречен≥ на безк≥нечне в≥дкладенн¤. ќдин напр¤мок д≥¤льност≥ не повинен виключати ≥нший. ѕосл≥довн≥сть цих двох процес≥в з самого початку штучно встановлена. ∆≥нка не маЇ права в≥дмовл¤тис¤ в≥д в≥дстоюванн¤ власних ≥нтерес≥в, ¤к≥ б соц≥альн≥ питанн¤ вона не вир≥шувала. “ут надзвичайно важливо нагадати, що становище ж≥нки в сусп≥льств≥ залежить в≥д тих визначень, ¤к≥ д≥¤льн≥сть ж≥нок отримуЇ в процес≥ сусп≥льних в≥дносин. “≥льки через окрем≥ сильн≥ д≥Їздатн≥ ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ ж≥нки зможуть обстоювати своњ права людини, зд≥йснювати орган≥зований вплив на державн≥ структури. Ћише за умов взаЇмод≥њ м≥ж самими неур¤довими ж≥ночими орган≥зац≥¤ми можлива цив≥л≥зована Ђж≥ноча пол≥тикаї у крањн≥. ќтже ж≥ночий рух ”крањни стоњть сьогодн≥ перед визначенн¤м: Ј власного статусу та принцип≥в д≥¤льност≥ неур¤дових ж≥ночих орган≥зац≥й (Ќ∆ќ) ≥ координац≥њ д≥й всередин≥ руху; Ј принцип≥в сп≥впрац≥ з ≥ншими неур¤довими орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ здатн≥ зрозум≥ти та оц≥нити всю важлив≥сть гендерних проблем, проблем ж≥нок в ”крањн≥; Ј принцип≥в взаЇмод≥њ неур¤дових ж≥ночих орган≥зац≥й з державними структури щодо утвердженн¤ гендерноњ р≥вност≥, егал≥таризму у вс≥х сферах сусп≥льноњ д≥¤льност≥, розвитку гендерноњ демократ≥њ. V≤. ѕ–ќЅЋ≈ћ» ƒ≤јЋќ√”, ќќ–ƒ»Ќј÷≤ѓ ¬ ∆≤Ќќ„ќћ” –”—≤ як т≥льки ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ розгорнули свою д≥¤льн≥сть, постала проблема њњ координац≥њ. ¬же 24-25 серпн¤ 1992 р. в иЇв≥ в≥дбулос¤ сп≥льне зас≥данн¤ ж≥ночих громад, сп≥лок та товариств, на ¤кому була висунута ≥де¤ створенн¤ ”крањнськоњ ∆≥ночоњ –ади з метою обТЇднанн¤ зусиль розр≥знених ж≥ночих орган≥зац≥й на виконанн¤ найважлив≥ших сусп≥льно-пол≥тичних завдань.
Ќазва: ∆≥ночий рух ”крањни ¤к чинник гендерноњ р≥вноваги та гендерноњ демократ≥њ в украњнському соц≥ум≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (8257 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
