ѕол≥толог≥¤ > ∆≥ночий рух ”крањни ¤к чинник гендерноњ р≥вноваги та гендерноњ демократ≥њ в украњнському соц≥ум≥
≤’. ѕ–ќЅЋ≈ћ» ∆≤Ќќ„ќ√ќ –”’” ” –јѓЌ» онстатуючи факт реального впливу ж≥ночого руху, ¤к громадсько-пол≥тичноњ сили на сусп≥льн≥ процеси, сл≥д визнати, що це ще сила молода, ¤ка розвиваЇтьс¤ переважно шл¤хом Ђспроб та помилокї. ” таких умовах важливим Ї самоосмисленн¤ ж≥ночими орган≥зац≥¤ми свого м≥сц¤ в украњнському соц≥ум≥ та обТЇктивноњ оц≥нки тих проблем, ¤к≥ стають на завад≥ цьому рухов≥. ќдн≥Їю з найсерйозн≥ших проблем ж≥ночого руху взагал≥ Ї подоланн¤ заангажованост≥ украњнського сусп≥льства на звичн≥ стереотипи, традиц≥йн≥ забобони, за ¤кими ≥гноруЇтьс¤ особист≥сне житт¤ ж≥нки-людини, а соц≥альна роль њњ зводитьс¤ т≥льки до обслуговуванн¤ чолов≥чоњ частини населенн¤ та родини. ƒекретами, постановами њх не л≥кв≥дувати. ¬они зм≥нюютьс¤ практикою соц≥ального житт¤, включаючи практику ж≥ночого руху. ƒругою стороною ц≥Їњ ж проблеми Ї низька самооц≥нка ж≥нок з елементами низькоњ поваги до ж≥ночоњ особистост≥. Ѕ≥льш≥сть ж≥нок не здатн≥ ще ф≥ксувати проблему нер≥вност≥ за ознакою стат≥ та патр≥архатноњ дом≥нац≥њ, а тому не зд≥йснюють спроби њй протисто¤ти. ƒругою проблемою ж≥ночого руху Ї недостатн≥сть ресурс≥в. –еальне складне соц≥ально-економ≥чне становище, в ¤кому перебуваЇ украњнська ж≥нка, позбавл¤Ї багатьох ж≥нок можливост≥ та бажанн¤ займатис¤ громадською д≥¤льн≥стю. ∆≥нка фактично працюЇ у дв≥ зм≥ни Ц безпосередньо на служб≥ чи виробництв≥ ≥ вдома. ѕричому Ђдруга зм≥наї, тобто домашн¤ робота, набагато т¤жча ≥ потребуЇ б≥льше часу, здоровТ¤ ≥ терп≥нн¤. “ретьою важливою проблемою ж≥ночого руху Ї також небажанн¤ в сусп≥льств≥ сприйн¤ти ж≥ночий рух ¤к важливий ≥ вагомий чинник розвитку сусп≥льства. „етверта проблема Ц Ї недостатн¤ по≥нформован≥сть сусп≥льства про ж≥ночий рух в ”крањн≥. ƒ≥¤льн≥сть ж≥ночих орган≥зац≥й, врешт≥, ¤к ≥ багатьох ≥нших обТЇднань Утретього секторуФ, знаходитьс¤ поза зоною ≥нтересу ≥ уваги засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ. «ћ≤ не пропагують н≥ ц≥лей, н≥ дос¤гнень ж≥ночих неур¤дових орган≥зац≥й, що зменшуЇ њх шанси отримати схваленн¤ з боку громадськост≥, ¤ке саме по соб≥ Ї позитивною ц≥нн≥стю. ћоже тому ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ прагнуть створити власний ≥нформац≥йний прост≥р. јле дл¤ п≥дключенн¤ до компТютерних мереж у багатьох, особливо молодих, обТЇднань поки що немаЇ ф≥нансових ресурс≥в. р≥м суто ж≥ночих традиц≥йних видань, ус≥ ≥нш≥ друкован≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ практично не висв≥тлюють питань, повТ¤заних ≥з ж≥ночим рухом. Ќизький р≥вень ≥нформованост≥ населенн¤ про д≥¤льн≥сть ж≥ночих орган≥зац≥й засв≥дчують ≥ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн¤. “ак, за даними мон≥торингу громадськоњ думки населенн¤ ”крањни, проведеного у вересн≥ 1997 р. ”крањнським ≥нститутом соц≥альних досл≥джень при безпосередн≥й п≥дтримц≥ програми У√ендер у розвиткуФ на запитанн¤ Ђ„и знаЇте ¬и про ≥снуванн¤ ¤ких-небудь ж≥ночих орган≥зац≥й та про њх д≥¤льн≥сть?ї позитивну в≥дпов≥дь дали 46 в≥дсотк≥в опитаних чолов≥к≥в та 50 в≥дсотк≥в ж≥нок. —л≥д зазначити, що майже половина респондент≥в узагал≥ н≥чого не знають про ≥снуванн¤ ж≥ночих орган≥зац≥й в ”крањн≥. «овс≥м незначним Ї в≥дсоток респондент≥в (¤к ж≥нок, так ≥ чолов≥к≥в), ¤к≥ стверджують, що Ђберуть участьї або Ђ≥нод≥ в≥дв≥дуютьї заходи, ¤к≥ провод¤ть ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ. Ћише к≥лька опитаних спромоглис¤ назвати конкретн≥ ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ д≥ють в ”крањн≥ Ц —оюз ”крањнок, ∆≥нки ”крањни та ∆≥ноча громада. јнал≥з результат≥в соц≥олог≥чних досл≥джень св≥дчить, що ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ в ”крањн≥ не користуютьс¤ великою попул¤рн≥стю у населенн¤, а њх потенц≥йн≥ можливост≥ у розвТ¤занн≥ ж≥ночих проблем залишаютьс¤ зад≥¤ними не повною м≥рою. ÷ьому перешкоджаЇ ≥ обмежений доступ ж≥нок в ур¤дов≥ та управл≥нськ≥ структури, низький р≥вень поширенн¤ фем≥н≥стичних ц≥нностей. ” ж≥ночих орган≥зац≥¤х дом≥нуЇ традиц≥йний погл¤д на ж≥нку. ѕТ¤тою проблемою у розвитку ж≥ночого руху Ї наповненн¤ його гендерним зм≥стом, формуванн¤ у населенн¤ гендерноњ культури взаЇмов≥дносин, визнанн¤ гендерних досл≥джень ¤к галуз≥ наукових досл≥джень, розробленн¤ фундаментальних наукових праць, утвердженн¤ гендерних навчальних курс≥в в школах ≥ вищих учбових закладах, що забезпечувало б наукове п≥дірунт¤ ж≥ночого руху ¤к сусп≥льного ¤вища, спр¤мованого на творенн¤ новоњ культури, на розвиток гендерноњ демократ≥њ. Ўостою проблемою, що гальмуЇ консол≥дац≥ю зусиль ж≥ночих орган≥зац≥й, Ц Ї побоюванн¤ кожноњ з них втратити свою автоном≥ю, з одного боку, а з другого Ц брак активност≥ щодо консол≥дац≥њ р¤дових учасниць руху. —еред ≥нших причин Ц брак орган≥зац≥йного досв≥ду роботи, в≥дсутн≥сть необх≥дних управл≥нських навичок ≥ етичн≥ проблеми. ультура взаЇмов≥дносин, потреба поступатис¤ амб≥тними ≥нтересами, особиста в≥дпов≥дальн≥сть за стан у ж≥ночому рус≥ досить часто п≥дн≥маЇтьс¤ при контактних зустр≥чах. ќсмисленн¤ реального стану справ у ж≥ночому рус≥ та бажанн¤ утвердженн¤ нового зм≥сту соц≥альноњ рол≥ ж≥нки ≥ чолов≥ка створюють ірунт, на ¤кому утвердитьс¤ ж≥ночий рух ”крањни ¤к важливий чинник гендерноњ демократ≥њ в украњнському громад¤нському сусп≥льств≥, в Ївропейському та св≥товому сп≥втовариств≥. ÷ьому спри¤тимуть також вдосконаленн¤ пол≥тичних, правових ≥ державних механ≥зм≥в спри¤нн¤ та утвердженн¤ гендерноњ демократ≥њ в крањн≥. ѕрим≥тки 1. √ендер (gender) Ц соц≥альна стать. ѕон¤тт¤, що визначаЇ соц≥альну стать людини на в≥дм≥ну в≥д б≥олог≥чноњ стат≥ (sex). √ендерна демократ≥¤ Ц це система волеви¤вленн¤ двох статей Ц ж≥нок ≥ чолов≥к≥в у громад¤нському сусп≥льств≥ ¤к р≥вних у можливост¤х ≥ правах, що законодавчо закр≥плен≥ й реально забезпечен≥ у пол≥тико-правових принципах, д≥¤х, розбудов≥ сусп≥льних ≥ державних структур з урахуванн¤м гендерних ≥нтерес≥в, потреб. ¬изначенн¤ подан≥ на основ≥ досл≥дженн¤ У√ендерний анал≥з украњнського сусп≥льстваФ. Ц ., 1999. Ц —.13, 15. 2. онцепц≥¤ комплексного п≥дходу до проблеми р≥вност≥ м≥ж чолов≥ком ≥ ж≥нкою, концепц≥¤ mainstreaming вперше проголошена в м≥жнародних документах п≥сл¤ третьоњ онференц≥њ ќќЌ (Ќайроб≥, 1985 р.) ≥ п≥дтверджена в ѕрограм≥ ƒ≥й IV ¬сесв≥тньоњ онференц≥њ ќќЌ з проблем ж≥нок (ѕек≥н, 1995 р.). онцепц≥¤ базуЇтьс¤ на тому, що в загальну систему орган≥зац≥њ сусп≥льства (mainstreaming) повинн≥ бути включен≥ критер≥њ р≥вност≥ чолов≥ка ≥ ж≥нки. ѕроцес прийн¤тт¤ р≥шень маЇ бути реорган≥зований таким чином, щоб особи залучен≥ у зд≥йсненн¤ пол≥тики, знали ¤ким шл¤хом ≥нтегрувати в пол≥тику вим≥р р≥вност≥ статей ≥ щоб ц≥ знанн¤ стали нормою дл¤ в≥дпов≥дальних ос≥б, що приймають р≥шенн¤. 3. ƒетальн≥ше див.: ћаланчук-–ибак ќ. ∆≥ночий рух на зах≥дноукрањнських земл¤х (к≥нець ’≤’ Ц 30-≥ роки ’’ стол≥тт¤) // ¬ кн.: ∆≥ноч≥ студ≥њ в ”крањн≥: ∆≥нка в ≥стор≥њ та сьогодн≥. ћонограф≥¤ / «а заг. ред. Ћ.ќ. —мол¤р. Ц ќдеса, 1999. Ц —.110-130. 4. ƒокладн≥ше див.: —мол¤р Ћ.ќ. ћинуле заради майбутнього. ∆≥ночий рух Ќаддн≥пр¤нськоњ ”крањни другоњ половини ’≤’ Ц поч. ’’: стор≥нки ≥стор≥њ. Ц ќдеса, 1998. Ц 408 с. 5. ѕаритетна демократ≥¤ Ц це форма сусп≥льних в≥дносин у пол≥тико-правов≥й сфер≥, за ¤коњ ж≥нкам гарантуЇтьс¤ р≥вний з чолов≥ками статус на п≥дстав≥ фактичного представництва на вс≥х р≥вн¤х ≥ в ус≥х владних структурах. ¬изначенн¤ подане за зб≥ркою Уѕерспективи паритетноњ демократ≥њ у пол≥тико-правовому пол≥ ”крањниФ. Ц ’., 1997. Ц —.6.
Ќазва: ∆≥ночий рух ”крањни ¤к чинник гендерноњ р≥вноваги та гендерноњ демократ≥њ в украњнському соц≥ум≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (8257 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
