ѕол≥толог≥¤ > ∆≥ночий рух ”крањни ¤к чинник гендерноњ р≥вноваги та гендерноњ демократ≥њ в украњнському соц≥ум≥
Ѕ) —оц≥ально-ор≥Їнтован≥ ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ ƒо другоњ групи ж≥ночих орган≥зац≥й в≥днос¤тьс¤ орган≥зац≥њ соц≥ально ор≥Їнтован≥. ѓх створенн¤ було в≥дгуком на пекуч≥ соц≥альн≥ проблеми, викликан≥ зм≥нами, що зачепили дом≥нантн≥ п≥двалини людського бутт¤ п≥сл¤ розвалу –ад¤нського —оюзу. ќдн≥Їю з таких гострих проблем, дл¤ вир≥шенн¤ ¤коњ ж≥нки обТЇдналис¤ в орган≥зовану групу, було проходженн¤ юнаками служби в арм≥њ. ќбТЇднанн¤ ж≥нок дл¤ боротьби за права чолов≥к≥в та син≥в не Ї ун≥кальним, суто украњнським ¤вищем. Ќа приклад≥ ≥нших народ≥в спостер≥гаЇтьс¤ те, що пр¤мий наступ на родинне житт¤ спонукаЇ ж≥нок долучатис¤ до сп≥льноњ д≥¤льност≥. ѕочатком формуванн¤ неформального руху ж≥нок з метою пол≥пшенн¤ справ у рад¤нськ≥й арм≥њ було обТЇднанн¤ групи ж≥нок у грудн≥ 1989 р. ¬они вдалис¤ до тиску на ¬ерховну –аду —–—– дл¤ прийн¤тт¤ поправок щодо в≥дстроченн¤ служби студентам вуз≥в. 31 травн¤ 1990 р. був зареЇстрований перший в ”крањн≥ ом≥тет солдатських матер≥в (м. «апор≥жж¤). ” той же час у р≥зних м≥стах ”крањни були заснован≥ рег≥ональн≥ ом≥тети солдатських матер≥в. 14 липн¤ 1990 р. у «апор≥жж≥ в≥дбувс¤ ‘орум солдатських матер≥в крањни, а 8 вересн¤ обТЇднаний установчий зТњзд 12 рег≥ональних ком≥тет≥в заснував Ђќрган≥зац≥ю солдатських матер≥в ”крањниї (ќ—ћ”). оординац≥йну раду орган≥зац≥њ очолила Ћюдмила “рухманова Ц голова «апор≥зького ком≥тету солдатських матер≥в. ƒ≥¤льн≥сть Ђќрган≥зац≥њ солдатських матер≥в ”крањниї (ќ—ћ”) мала пол≥тичний характер. —воЇю головною метою ц¤ орган≥зац≥¤ визначила спри¤нн¤ формуванню нац≥ональних збройних сил. јктивне лоб≥юванн¤ державних орган≥в спри¤ло тому, що ¬ерховна –ада ”–—– у липн≥ 1990 р. ухвалила постанову про впор¤дкуванн¤ призову украњнц≥в за меж≥ республ≥ки. ќднак Ќаказ ѕрезидента —–—– в≥д 1 грудн¤ 1990 р. фактично скасував цей юридичний акт. «а таких умов ќ—ћ” почала т≥сно сп≥впрацювати з громадськими орган≥зац≥¤ми нац≥онально-демократичного спр¤муванн¤ з метою дос¤гненн¤ незалежност≥ ”крањни та формуванн¤ самост≥йноњ арм≥њ. ѕ≥дтвердженн¤м цього було зверненн¤ ƒругих ¬сеукрањнських «бор≥в Ќародного –уху до народу ”крањни Ђѕро службу в арм≥њї, п≥д ¤ким поставили п≥дписи Ђќрган≥зац≥¤ солдатських матер≥в ”крањниї, Ђ∆≥ноча √ромадаї, Ђ—оюз ”крањнокї. ” ньому м≥стивс¤ заклик до батьк≥в та матер≥в з вимогою виконанн¤ зазначеноњ постанови ¬ерховноњ –ади ”–—–. ќсновними завданн¤ми ќ—ћ” на той час були: запровадженн¤ мереж≥ ж≥ночого громадського контролю в арм≥њ; випуск газети з правдивою ≥нформац≥Їю про становище у арм≥њ; обТЇднанн¤ зусиль ж≥нок-матер≥в, ¤к≥ прагнуть незалежност≥ украњнських збройних сил. Ќа початку 90-х рок≥в ц≥ завданн¤ виконувалис¤ шл¤хом проведенн¤ м≥тинг≥в ≥ демонстрац≥й, на ¤ких висувалис¤ вимоги про необх≥дн≥сть створенн¤ украњнськоњ державност≥ та численн≥ зверненн¤ до орган≥в влади з питань формуванн¤ украњнськоњ арм≥њ. ƒругий зТњзд Ђќрган≥зац≥њ солдатських матер≥в ”крањниї (листопад 1991 р.) в≥дзначив сп≥льн≥ усп≥хи громадськост≥ у наданн≥ амн≥ст≥њ в≥йськовослужбовц¤м, ¤к≥ залишили своњ в≥йськов≥ частини з певних причин, проанал≥зував роботу рег≥ональних ком≥тет≥в солдатських матер≥в у призовних ком≥с≥¤х щодо налагодженн¤ громадського контролю над арм≥Їю та висловивс¤ про необх≥дн≥сть найшвидшого формуванн¤ нац≥ональних збройних сил. ѕ≥сл¤ створенн¤ в ”крањн≥ «бройних сил "ќрган≥зац≥¤ солдатських матер≥в ”крањниї, маючи значний досв≥д роботи, продовжувала в≥дстоювати ≥нтереси в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њх с≥мей. ‘ормуванн¤ профес≥йноњ арм≥њ, л≥кв≥дац≥¤ позастатутних в≥дносин серед в≥йськовослужбовц≥в, пол≥пшенн¤ морального та ф≥зичного здоровТ¤ в арм≥њ Ц такими Ї завданн¤ ќ—ћ” на сучасному етап≥. ќ—ћ” Ц це самодопомогове ж≥ноче обТЇднанн¤, ¤ке вир≥шуЇ проблеми неупор¤дкован≥ в сусп≥льств≥. ∆≥нки ц≥Їњ орган≥зац≥њ не називають себе фем≥н≥стками. ¬они не Ї активними в обстоюванн≥ ж≥ночих прав. ѓхн¤ д≥¤льн≥сть зосереджуЇтьс¤ лише на пол≥пшенн≥ житт¤ своњх родин. ÷е дозвол¤Ї говорити про Ђгромад¤нськийї фем≥н≥зм. ¬≥д самого початку нац≥ональна належн≥сть не була пол≥тичним компонентом д≥й ќ—ћ”. —аме цим до певноњ м≥ри можна по¤снити усп≥х орган≥зац≥њ. ≤деолог≥¤ материнства, на ¤ку опираЇтьс¤ ќ—ћ”, не визнаЇ нац≥ональних обмежень ≥, прийн¤вши до себе ж≥нок ус≥х етн≥чних груп, що проживають в ”крањн≥, ќ—ћ” створила соб≥ моральну й культурну основу д≥¤льност≥. Ќа забезпеченн¤ соц≥ально-правового захисту с≥мей, що втратили син≥в у арм≥њ, був спр¤мований ¬сеукрањнський зТњзд солдатських матер≥в, ¤кий в≥дбувс¤ у кв≥тн≥ 1997 р. у иЇв≥ й на ¤кий прибуло 200 матер≥в ”крањни. Ќа ньому зазначалос¤, що 360 воњн≥в щороку гинуть при проходженн≥ в≥йськовоњ служби в ”крањн≥. ÷¤ страшна статистика змушуЇ ж≥нок обТЇднувати своњ зусилл¤ дл¤ захисту своњх син≥в та чолов≥к≥в. ¬≥дпов≥ддю на кризовий стан в арм≥њ, значну к≥льк≥сть смертей та кал≥цтв серед в≥йськовослужбовц≥в стало створенн¤ рег≥ональних орган≥зац≥й. ѓхн¤ мета Ц соц≥альний захист матер≥в, дружин, д≥тей загиблих солдат≥в. ѕрикладом такоњ орган≥зац≥њ Ї ризовий центр Ђ√орлиц¤ї, створений у иЇв≥ в 1989 р. ¬≥н надаЇ психолог≥чн≥ та юридичн≥ консультац≥њ ж≥нкам, сини ¤ких загинули п≥д час проходженн¤ в≥йськовоњ служби. «начну роботу по дотриманню прав батьк≥в загиблих воњн≥в проводить Ђ«апор≥зький м≥ський фонд соц≥ального та правового захисту с≥мей воњн≥в, що загинули у мирний часї, заснований в 1995 р. ” вересн≥ 1997 р. в «апор≥зькому парку культури та в≥дпочинку Ђћеталургї члени фонду в≥дкрили. ѕамТ¤тник скорботи й жалоби воњнам, загиблим при виконанн≥ службових обовТ¤зк≥в у мирний час. ќск≥льки дос≥ аналог≥чних памТ¤тник≥в в ”крањн≥ немаЇ, то запор≥зький набув всеукрањнського значенн¤. «авд¤ки зусилл¤м ‘онду, а також допомоз≥ йому тис¤ч людей, дл¤ ¤ких чужий б≥ль став власним, колись закрита тема набула широкого розголосу. ¬≥днин≥ батьки, р≥дн≥, ¤к≥ втратили своњх близьких, мають св¤те м≥сце всенародноњ памТ¤т≥ про загиблих. Ђѕоки мати жива Ц памТ¤ть невмирущаї Ц п≥д таким дев≥зом проводитьс¤ щор≥чна акц≥¤ Ђќдеським ком≥тетом матер≥в загиблих воњн≥вї. ѓњ мета - п≥дтримати морально, а по можливост≥ й матер≥ально, батьк≥в, чи найближчих родич≥в тих юнак≥в, ¤к≥ не повернулис¤ з арм≥њ у мирний час. ” процес≥ проведенн¤ акц≥й орган≥зац≥Їю був ”становлений Ђ—абур-кам≥ньї (кам≥нь, що вбираЇ скорботу) та заснований сквер памТ¤т≥ Ђ∆уравкаї. ƒуховне та нац≥ональне в≥дродженн¤, гуман≥зац≥¤ сусп≥льства через гуман≥зац≥ю арм≥њ Ц напр¤мок роботи, що характерний дл¤ доброчинноњ орган≥зац≥њ Ћ≥га Ђћатер≥ ≥ сестри - воњнам ”крањниї, створеноњ у 1992 р. ¬она зареЇстрована у 1993 р. ¤к ињвська м≥ська орган≥зац≥¤. «а словами голови Ћ≥ги народноњ артистки ”крањни √алини яблонськоњ, завданн¤ орган≥зац≥њ Ц Ђнайефективн≥ше використати час строковоњ служби дл¤ розширенн¤ св≥тогл¤ду воњна, його культурного збагаченн¤ї. Ћ≥га проводить культурно-просв≥тницьку роботу у в≥йськових частинах, зд≥йснюЇ еколог≥чн≥ програми, орган≥зуЇ виступи актор≥в. «начна практична д≥¤льн≥сть Ћ≥ги створила передумови розширенн¤ структури орган≥зац≥њ та перетворенн¤ њњ у всеукрањнську орган≥зац≥ю. «абрудненн¤ довк≥лл¤, згубн≥ насл≥дки „орнобильськоњ катастрофи зумовили по¤ву мереж≥ ж≥ночих еколог≥чних орган≥зац≥й. ќдн≥Їю з перших була кињвська рег≥ональна неур¤дова еколог≥чна орган≥зац≥¤ Ђћама-86ї. ¬она була заснована групою молодих матер≥в у 1990 р. дл¤ захисту кињвських д≥тей в≥д шк≥дливих насл≥дк≥в ≥ндустр≥ального рад≥ац≥йно забрудненого м≥ста. √оловним завданн¤м орган≥зац≥њ Ї Ђп≥двищенн¤ громад¤нськоњ та еколог≥чноњ св≥домост≥ через конкретну допомогу д≥т¤м та мамам, по¤сненн¤ залежност≥ стану здоровТ¤ в≥д стану навколишнього середовищаї. ¬важаючи себе складовою частиною ¤к ж≥ночого, так ≥ еколог≥чного руху в ”крањн≥, Ђћама-86ї започаткувала програму еколог≥чного вихованн¤ ж≥нок, а також п≥дл≥тк≥в. –еальним вт≥ленн¤м поставлених завдань стали благочинн≥ акц≥њ. «авд¤ки ф≥нансов≥й п≥дтримц≥ м≥жнародних фонд≥в, орган≥зац≥¤ спри¤Ї забезпеченню л≥ками дит¤чих пол≥кл≥н≥к, орган≥зуЇ в≥дпочинок кињвських д≥тей, техн≥чно обладнала медичну лаборатор≥ю, де ведетьс¤ обстеженн¤ д≥тей. ƒл¤ п≥двищенн¤ еколог≥чноњ осв≥ти ж≥нок Ђћама-86ї видаЇ ≥нформац≥йний бюлетень Ђћама-86-Ќовиниї, розробл¤Ї навчальн≥ курси та програми з питань еколог≥њ. ¬ грудн≥ 1998 року, вперше в ”крањн≥, з ≥н≥ц≥ативи орган≥зац≥њ Ућама-86Ф розпочавс¤ процес громадського обговоренн¤ Ќац≥ональноњ програми до њњ затвердженн¤ ур¤дом ”крањни. …детьс¤ про Ќац≥ональний ѕлан ƒ≥й з √≥г≥Їни ƒовк≥лл¤ (Ќѕƒ√ƒ). ≈колог≥чне вихованн¤ д≥тей, формуванн¤ у них еколог≥чного мисленн¤ та св≥домост≥ стали основою д≥¤льност≥ таких еколого-просв≥тницьких ж≥ночих орган≥зац≥й, ¤к Ђ≈кофемї, Ђƒитина та довк≥лл¤ї, що д≥ють у иЇв≥. ѕроблемам захисту соц≥ально-економ≥чних, правових, еколог≥чних та ≥нших ≥нтерес≥в ж≥нок-матер≥в прид≥л¤Ї увагу —≥мферопольський ж≥ночий клуб Ђƒочки-матер≥ї, ќдеська ж≥ноча орган≥зац≥¤ Ђћати ≥ дит¤ї. ѕроблеми еколог≥њ т≥сно перепл≥таютьс¤ ≥з загостренн¤м демограф≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥. ƒемограф≥чна криза, дом≥нуванн¤ смертност≥ над народженн¤м населенн¤ ”крањни, а також пад≥нн¤ морал≥ серед молод≥ спричинили створенн¤ јсоц≥ац≥њ ж≥нок Ђ«а генофонд ”крањниї. —еред ж≥ночих орган≥зац≥й, ¤к≥ ставл¤ть за мету пол≥пшенн¤ стану здоровТ¤ ж≥нок та д≥тей, подоланн¤ демограф≥чноњ кризи в ”крањн≥ дещо в≥дособлене м≥сце займаЇ —п≥лка ж≥нок-труд≥вниць Ђ«а майбутнЇ д≥тей ”крањниї (—∆“”), зареЇстрована в листопад≥ 1994 р. ÷е Їдина ж≥ноча орган≥зац≥¤ в≥дкрито соц≥ал≥стичноњ спр¤мованост≥. ¬она т≥сно сп≥впрацюЇ з —оц≥ал≥стичною та омун≥стичною парт≥¤ми ”крањни, ≥ншими громадськими орган≥зац≥¤ми та обТЇднанн¤ми соц≥ал≥стичноњ ор≥Їнтац≥њ. ”становча конференц≥¤ —п≥лки ж≥нок-труд≥вниць (червн≥ 1993 р.) затвердила —татут орган≥зац≥њ ≥ визначила, що основним завданн¤м д≥¤льност≥ —∆“” Ї спри¤нн¤ утвердженню справедливих, пристойних умов житт¤ д≥тей, матер≥в, зд≥йсненн¤ принципу Ђ¬се краще Ц матер¤м та д≥т¤мї.
Ќазва: ∆≥ночий рух ”крањни ¤к чинник гендерноњ р≥вноваги та гендерноњ демократ≥њ в украњнському соц≥ум≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (8257 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
