ѕол≥толог≥¤ > ∆≥ночий рух ”крањни ¤к чинник гендерноњ р≥вноваги та гендерноњ демократ≥њ в украњнському соц≥ум≥
∆≥ночий рух цього пер≥оду розвивавс¤ в новому простор≥ Утретього секторуФ, серед ≥нших громадських ≥ неур¤дових орган≥зац≥й, що виникали паралельно з ж≥ночими та формували горизонтальн≥ структури, горизонтальн≥ звТ¤зки, ¤к≥, можливо, з часом набудуть ¤кост≥ громад¤нського сусп≥льства. ≤V ¬сесв≥тн¤ конференц≥¤ з≥ становища ж≥нок (ѕек≥н, 1995) та участь ж≥ночих орган≥зац≥й ”крањни в њњ д≥¤льност≥ суттЇво вплинули ¤к на розв≥й самого руху, так ≥ трансформац≥ю св≥домост≥ ж≥нок. ∆≥нки стали значно активн≥ше засвоювати технолог≥њ соц≥ального партнерства у взаЇмов≥дносинах з≥ структурами влади та партнерами по Утретьому секторуФ, вчилис¤ укладати спец≥альн≥ угоди ≥ створювали ланцюги громад¤нських ≥н≥ц≥атив. ѕричому з найгостр≥ших соц≥альних проблем, на вир≥шенн¤ ¤ких у держави не вистачаЇ н≥ сил, н≥ доброњ вол≥. ÷е так≥ проблеми, ¤к насилл¤, включаючи насилл¤ в с≥мТњ та зівалтуванн¤, дит¤ча безпритульн≥сть, наркоман≥¤, торг≥вл¤ ж≥нками й д≥тьми ≥ т.п. ќтож, загалом можна ч≥тко визначити три етапи, ¤к≥ пройшов ж≥ночий рух. ÷е етап саморефлекс≥њ, визначенн¤ завдань та ц≥лей д≥¤льност≥. ƒругий етап характеризувавс¤ пошуком шл¤х≥в взаЇмод≥њ з≥ структурами державноњ влади ≥ парт≥йно-пол≥тичноњ системи. —амовизначенн¤ в контекст≥ громад¤нського сусп≥льства, оволод≥нн¤ його прийомами ≥ способами д≥¤льност≥ стали важливими рисами третього етапу. ј пошук ≥дентичност≥ Ц власних ц≥лей та способ≥в впливу на сусп≥льство, власноњ стратег≥чноњ л≥н≥њ повТ¤зуЇ ц≥ етапи в одне ц≥ле ≥ дозвол¤Ї говорити про ж≥ночий рух ¤к про соц≥альне ¤вище. —ьогодн≥ в ”крањн≥ вже нараховуЇтьс¤ понад 700 ж≥ночих орган≥зац≥й (34 мають статус м≥жнародних ≥ всеукрањнських). ¬они впливають на вдосконаленн¤ законодавства та механ≥зм≥в щодо пол≥пшенн¤ становища ж≥нок, прагнуть сусп≥льного визнанн¤ орган≥зованого ж≥ночого руху ¤к важливого державотворчого чинника. ∆≥нки р¤дом акц≥й за¤вили про себе ¤к реальну силу. ≤ все ж сл≥д визнати, що ц¤ громадсько-пол≥тична сила ще молода, багато в чому несформована. ¬она стоњть перед р¤дом завдань, серед ¤ких першочерговими Ї: Ј формуванн¤ ≥деолог≥њ ж≥ночого руху ”крањни; Ј утвердженн¤ ж≥ночого руху ¤к субТЇкта соц≥ального й пол≥тичного творенн¤. ≤≤≤. “»ѕќЋќ√≤я —”„ј—Ќќ√ќ ∆≤Ќќ„ќ√ќ –”’” ” –јѓЌ» « кожним роком зростаЇ к≥льк≥сть та чисельний склад сучасних ж≥ночих орган≥зац≥й. «г≥дно з ц≥льовими установками, формами д≥¤льност≥ та впливом на розвиток ж≥ночого руху ≥ украњнське сусп≥льство в ц≥лому умовно можна вид≥лити чотири групи ж≥ночих орган≥зац≥й. ј) “радиц≥йн≥ ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ ƒо першоњ групи в≥днос¤тьс¤ так≥ ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ можна визначити ¤к ≥сторичн≥ або традиц≥йн≥. ¬они в≥дродилис¤ на ірунт≥ тих ж≥ночих орган≥зац≥й, що д≥¤ли в р≥зн≥ ≥сторичн≥ пер≥оди ≥ на р≥зних теренах ”крањни. ¬ цю групу ув≥йшли орган≥зац≥њ, ¤к≥ сто¤ть на р≥зних ≥дейних позиц≥¤х, а часом нав≥ть ≥ на д≥аметрально протилежних, що Ї св≥дченн¤м драматизму ≥стор≥њ украњнськоњ державност≥. Ќа ч≥тко визначених нац≥онально-культурних позиц≥¤х будуЇ свою д≥¤льн≥сть Ђ—оюз ”крањнокї, що в≥дновив роботу з к≥нц¤ 80-х рок≥в у зах≥дних област¤х, а згодом ≥ на вс≥й територ≥њ ”крањни. ѕроблеми пол≥пшенн¤ становища ж≥нок Ђ—оюз ”крањнокї повТ¤зуЇ з нац≥ональним в≥дродженн¤м, з творенн¤м нац≥ональноњ самост≥йноњ держави та громад¤нського сусп≥льства. ¬ умовах бездержавност≥ реальна р≥вноправн≥сть м≥ж ж≥нками та чолов≥ками, на думку орган≥зац≥њ, неможлива. ќсновна мета орган≥зац≥њ Ц спр¤муванн¤ творчих сил украњнського ж≥ноцтва на в≥дродженн¤ та утвердженн¤ в сусп≥льств≥ ≥сторичних св¤тинь, ≥деал≥в та духовноњ культури украњнського народу. —татут Ђ—оюзу ”крањнокї, прийн¤тий на ¬сеукрањнському установчому зТњзд≥ у грудн≥ 1991 р., визначив орган≥зац≥ю ¤к благод≥йну та громадсько-просв≥тницьку. Ђ—оюз ”крањнокї проводить широку культурно-просв≥тницьку роботу, в≥дзначаЇ нац≥ональн≥ св¤та та памТ¤тн≥ дн≥. ¬ ус≥х м≥стах, де створен≥ осередки орган≥зац≥њ, з 1989 р. в≥дзначаЇтьс¤ Уƒень ћатер≥Ф, працюють нед≥льн≥ рел≥г≥йн≥ школи дл¤ д≥тей, провод¤тьс¤ щор≥чн≥ педагог≥чн≥ читанн¤, присв¤чен≥ науков≥й спадщин≥ —. –усовоњ та ≥н. ” 1993 р. у Ћьвов≥ в≥дкрилас¤ б≥бл≥отека Ђ—оюзу ”крањнокї, де представлен≥ книжки та документи з питань украњнського ж≥ночого руху. Ўирокого розголосу набули науково-практичн≥ конференц≥њ Ђ—оюзу ”крањнокї Ц Ђ∆≥нка у боротьб≥ за волю ”крањниї (Ћьв≥в, грудень 1990 р.); Ђ∆≥нка ≥ демократ≥¤ї ( ињв, липень 1993 р.), що була проведена разом з —‘”∆ќ; Ђ∆≥нки ”крањни: ≥стор≥¤, сучасн≥сть та погл¤д у майбутнЇї (ƒн≥пропетровськ, листопад 1995 р.). Ђ—оюз ”крањнокї п≥дтримуЇ звТ¤зки з представниц¤ми украњнських товариств у ¬≥рмен≥њ, ≈стон≥њ, –ос≥њ, якут≥њ. ќрган≥зац≥¤ маЇ своЇ представництво в кер≥вництв≥ ”крањнськоњ ¬сесв≥тньоњ оординац≥йноњ –ади ≥ Ї њњ колективним членом. Ђ—оюз ”крањнокї був учасником ћ≥жнародноњ конференц≥њ в ѕраз≥, орган≥зованоњ ёЌ≈— ќ, √ельс≥нськоњ громадськоњ јсамблењ в Ѕратислав≥, ж≥ночоњ конференц≥њ у ‘райбурз≥ та багатьох ≥нших. 5 жовтн¤ 1992 р. орган≥зац≥¤ Ђ—оюз ”крањнокї була прийн¤та до ћ≥жнародного јль¤нсу ∆≥ночих ќрган≥зац≥й. «г≥дно з≥ статутом Ђ—оюз ”крањнокї проводить благочинн≥ акц≥њ, оп≥куЇ дит¤ч≥ заклади, л≥тн≥х людей та ≥нвал≥д≥в, ≥ дл¤ проведенн¤ такоњ д≥¤льност≥ у б≥льшост≥ ф≥л≥й орган≥зац≥њ створено секц≥њ соц≥альноњ допомоги. ѕри ѕровод≥ д≥Ї фонд допомоги д≥т¤м-сиротам, убогим, нем≥чним. —еред великого числа проект≥в орган≥зац≥њ Ц заснуванн¤ школи ж≥ночого б≥знесу у Ћьвов≥. √оловна мета ц≥Їњ школи Ц п≥дтримка ж≥нок-п≥дприЇмц≥в. ѕерший р≥вень навчанн¤ в школ≥ Ц дл¤ тих ж≥нок, ¤к≥ бажають в≥дкрити свою справу, другий р≥вень Ц дл¤ тих, хто вже працюЇ в б≥знес≥. ” Ѕолехов≥ на ≤вано-‘ранк≥вщин≥ д≥Ї Ђшкола шл¤хетноњ украњнкиї. Ќадаючи перевагу культурн≥й та просв≥тницьк≥й д≥¤льност≥, Ђ—оюз ”крањнокї брав участь у вир≥шенн≥ пол≥тичних питань. ѕор¤д з такими пол≥тичними парт≥¤ми, ¤к Ќародний –ух, ƒемократична парт≥¤ ”крањни, —ел¤нська парт≥¤, орган≥зац≥¤ ув≥йшла до пол≥тичного клубу Ђƒемократичний центрї, створеного в липн≥ 1993 р. ¤к передвиборча коал≥ц≥¤ напередодн≥ вибор≥в 1994 р. ¬≥д Ђ—оюзу ”крањнокї було представлено ш≥сть кандидат≥в у депутати ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ќапередодн≥ вибор≥в 1998 р. Ђ—оюз ”крањнокї знову п≥дтвердив свою нац≥онально-демократичну прихильн≥сть, обТЇднавшись у передвиборчий блок на чол≥ з Ќародним –ухом ”крањни. Ѕлизькою до Ђ—оюзу ”крањнокї за ц≥л¤ми д≥¤льност≥ Ї Ђ”крањнська христи¤нська парт≥¤ ж≥нокї (”’ѕа∆) на чол≥ з ќленою √оринь, що створена у Ћьвов≥ в 1991 р. ¬изначивши себе пол≥тичною орган≥зац≥Їю, парт≥¤ однак не зарекомендувала себе впливовою у пол≥тичному житт≥ ”крањни. ƒл¤ нењ характерн≥ традиц≥йн≥ завданн¤ ж≥ночих орган≥зац≥й: в≥дродженн¤ христи¤нськоњ духовност≥ у њњ моральному, ф≥лософському та правовому аспектах. ” грудн≥ 1992 р. √олова ”’ѕа∆ визначила позиц≥ю парт≥њ щодо рол≥ ж≥нки ¤к над≥йного пом≥чника чолов≥ка у розбудов≥ украњнськоњ держави та вказала на культурно-рел≥г≥йну спр¤мован≥сть орган≥зац≥њ. “радиц≥йн≥ завданн¤ були покладен≥ в основу д≥¤льност≥ Ђ∆≥ночоњ √ромадиї на етап≥ њњ створенн¤. ¬важаючи себе спадкоЇмницею благод≥йних традиц≥й украњнського ж≥ночого руху початку ’’ стол≥тт¤, Ђ∆≥ноча √ромадаї ставила завданн¤ в≥дродженн¤ украњнськоњ нац≥њ, спри¤нн¤ розбудов≥ громад¤нського сусп≥льства, утвердженн¤ абсолютноњ ц≥нност≥ житт¤ ≥ самобутност≥ людини, п≥двищенн¤ соц≥ального статусу ж≥нки в крањн≥, подоланн¤ дискрим≥нац≥њ ж≥нок, вихованн¤ ж≥нок Ц державних та громадських л≥дер≥в, спри¤нн¤ духовному розвитку ж≥ночого соц≥уму. «а словами √олови орган≥зац≥њ ћар≥њ ƒрач, Ђ∆≥ноча √ромадаї була третьою орган≥зац≥Їю п≥сл¤ –уху та ѕросв≥ти, ¤ка в к≥нц≥ 80-х рок≥в виступила за необх≥дн≥сть проголошенн¤ незалежност≥ украњнськоњ держави. ”становчий зТњзд Ђ∆≥ночоњ √ромадиї в≥дбувс¤ в грудн≥ 1992 р., на нього були делегован≥ 128 ж≥нок. Ђ∆≥ноча √ромадаї маЇ статус м≥жнародноњ орган≥зац≥њ, њњ осередки д≥ють у „ех≥њ, –ос≥њ та ‘ранц≥њ. ” 1997 р. Ђ∆≥ноча √ромадаї сп≥льно з агенц≥Їю ЂFormaperї при ћ≥ланськ≥й “оргов≥й ѕалат≥ й матер≥альн≥й п≥дтримц≥ “ј—≤S-BISTRO (представництво ™—) розпочала школу-трен≥нг дл¤ ж≥нок-тренер≥в з основ малого б≥знесу. ћаркетинг, ф≥нанси, робота з психологами, вм≥нн¤ юридично правильно скласти б≥знес-план Ц всьому цьому навчилис¤ 20 украњнських ж≥нок за нов≥тньою програмою, ухваленою ом≥с≥Їю ™вропейського —оюзу. «начну увагу орган≥зац≥¤ прид≥л¤Ї програм≥ Ђјнти —Ќ≤ƒї та виданню брошур Ђћолод≥ про —Ќ≤ƒї. ƒ≥¤льн≥сть Ђ∆≥ночоњ √ромадиї певною м≥рою маЇ пол≥тизований характер, оск≥льки акценти в њњ робот≥ розставлен≥ на проблемах висуванн¤ ж≥нок до орган≥в влади ≥ управл≥нн¤, вихованн¤ та п≥дтримки ж≥нок-пол≥тичних л≥дер≥в та кер≥вник≥в р≥зних р≥вн≥в, активна участь у передвиборчих кампан≥¤х, внесенн¤ пропозиц≥й до державних структур та ≥н. ” травн≥ 1993 р. Ђ∆≥ноча √ромадаї провела м≥жнародну науково-практичну конференц≥ю Ђ∆≥нка в державотворенн≥ї, серед головних проблем ¤коњ були механ≥зми входженн¤ ж≥нок до структур влади, наданн¤ ж≥нкам ≥ чолов≥кам р≥вних можливостей у вир≥шенн≥ загальнодержавних завдань та ≥н. Ќа конференц≥њ говорилос¤ про доц≥льн≥сть створенн¤ при ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни групи гендерноњ експертизи, про формуванн¤ гендерноњ пол≥тики, проведенн¤ гендерноњ осв≥ти. ѕри цьому п≥дкреслювалос¤, що будь-¤кий важливий юридичний документ повинен прийматис¤ з урахуванн¤м ≥нтерес≥в обох статей. “≥льки у такому випадку в≥н Ї виваженим. онференц≥¤ прийн¤ла «верненн¤ до ѕрезидента, ¬ерховноњ –ади, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни про необх≥дн≥сть квотуванн¤ у парламент≥ та ур¤д≥ м≥сць дл¤ ж≥нок з метою розширенн¤ њх впливу у пол≥тиц≥. ” червн≥ 1995 р., напередодн≥ „етвертоњ ¬сесв≥тньоњ конференц≥њ з≥ становища ж≥нок, Ђ∆≥ноча √ромадаї провела ћ≥жнародну науково-практичну конференц≥ю Ђ∆≥нка ≥ демократ≥¤ї. ƒекларац≥¤ та ѕрограма ƒ≥й, що були прийн¤т≥ на конференц≥њ, визнали необх≥дним проводити широку роботу за утвердженн¤ ж≥нок ¤к субТЇкт≥в пол≥тики, за використанн¤ ж≥ночого ≥нтелекту в систем≥ представництва в парламент≥ та ур¤д≥, в органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤, за розширенн¤ њх повноважень та участ≥ в реальн≥й влад≥, у виробленн≥ стратег≥чноњ пол≥тики прийн¤тт¤ р≥шень. ¬ документах також ставивс¤ акцент на утвердженн≥ Ђповного р≥вноправТ¤ та паритетноњ р≥вност≥ чолов≥к≥в ≥ ж≥нокї, на вт≥ленн≥ в житт¤ Ђмехан≥зму реальноњ р≥вност≥ статейї, Ђреального њх партнерстваї, на необх≥дн≥сть розробки в ”крањн≥ гендерноњ пол≥тики, визначенн≥ њњ стратег≥чних напр¤мк≥в з урахуванн¤м св≥тових дос¤гнень, на врахуванн≥ державними структурами гендерного п≥дходу при правотворч≥й д≥¤льност≥, на орган≥зац≥њ курс≥в з питань гендерноњ пол≥тики в систем≥ державноњ п≥дготовки управл≥нських кадр≥в та ≥н.
Ќазва: ∆≥ночий рух ”крањни ¤к чинник гендерноњ р≥вноваги та гендерноњ демократ≥њ в украњнському соц≥ум≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (8257 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
