ѕол≥толог≥¤ > ∆≥ночий рух ”крањни ¤к чинник гендерноњ р≥вноваги та гендерноњ демократ≥њ в украњнському соц≥ум≥
ѕрагненн¤ до координац≥њ та, ¤к насл≥док, до консол≥дац≥њ д≥й спостер≥гаютьс¤ серед ж≥ночих орган≥зац≥й ”крањни на рег≥ональному р≥вн≥. “ак, у березн≥ 1996 р. в≥дбулас¤ ¬секримська конференц≥¤ ж≥нок, головним завданн¤м ¤коњ стало питанн¤ обТЇднанн¤ зусиль ж≥нок дл¤ розвТ¤занн¤ ж≥ночих проблем та орган≥зац≥њ ж≥ночого руху автоном≥њ. ѕопри вс≥ розб≥жност≥, ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ ƒн≥пропетровська заснували оординац≥йну раду дл¤ вир≥шенн¤ ж≥ночих проблем в област≥. «усилл¤ дл¤ п≥двищенн¤ статусу ж≥нок зд≥йснюЇ Ћьв≥вська јсоц≥ац≥¤ ж≥ночих орган≥зац≥й Ђ¬заЇмод≥¤ї, ќдеська јсоц≥ац≥¤ ж≥ночих орган≥зац≥й. ѕрикладом сп≥впрац≥, координац≥њ зусиль ж≥ночих орган≥зац≥й та ињвськоњ м≥ськоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ став ињвський м≥ський центр по робот≥ з ж≥нками, що проводить д≥¤льн≥сть при ф≥нансов≥й п≥дтримц≥ ∆≥ночого консорц≥уму ЌЌƒ-—Ўј. ¬ центр≥, що розпочав свою д≥¤льн≥сть у березн≥ 1998 року, працюють пТ¤ть ж≥ночих орган≥зац≥й, ¤к≥ прагнуть залучити ж≥нок до активноњ громадськоњ роботи та актив≥зувати ж≥ночий рух щодо л≥кв≥дац≥њ вс≥х форм ≥ про¤в≥в дискрим≥нац≥њ ж≥нок шл¤хом усв≥домленн¤ ними своњх прав, реал≥зац≥њ свобод у вс≥х сферах життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства. ќтже ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ ”крањни зд≥йснюють реальн≥ кроки до координац≥њ зусиль, однак д≥алог в≥дбуваЇтьс¤ поки що складно. ¬≥н вимагаЇ ≥нституц≥йних форм, ≥ орган≥зац≥¤ та проведенн¤ 20 березн¤ 1999 р. ”становчого зТњзду Ќац≥ональноњ ∆≥ночоњ –ади засв≥дчуЇ, що л≥дери шести ж≥ночих орган≥зац≥й (м≥жнародних, всеукрањнських) врешт≥ д≥йшли певноњ згоди. ћ≥ж тим факт проголошенн¤ Ќац≥ональноњ ∆≥ночоњ ради Ц це лише початок непростого шл¤ху до сп≥впрац≥, ¤кий вимагаЇ в≥д засновниць усв≥домленн¤ ¤к значущост≥ ц≥Їњ акц≥њ, так ≥ в≥дпов≥дальност≥ перед ж≥ноцтвом ”крањни. —аме в≥д моральних ор≥Їнтир≥в засновниць новоњ орган≥зац≥њ, в≥д засвоЇнн¤ ними демократичних ц≥нностей та норм, прозорост≥ д≥¤льност≥ тощо буде залежати майбутнЇ Ќац≥ональноњ ∆≥ночоњ –ади. ¬ протилежному випадку Ќац≥ональна ∆≥ноча –ада маЇ перспективу перетворитис¤ в чергову структурну надбудову, що серйозно зашкодить не т≥льки молодому ж≥ночому руху, але й утвердженню гендерних в≥дносин та паритетноњ демократ≥њ в ”крањн≥. V≤≤. ∆≤Ќќ„≤ ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ “ј ќ–√јЌ» ¬Ћјƒ»: ЎЋя’» ‘ќ–ћ”¬јЌЌя ƒ≤јЋќ√” —ьогодн≥ вже склалас¤ певна практика взаЇмод≥њ ж≥ночих орган≥зац≥й та орган≥в виконавчоњ влади, ¤ка реально була заф≥ксована такою акц≥Їю, ¤к ¬сеукрањнський конгрес ж≥нок У∆≥нки на пороз≥ ’’≤ стол≥тт¤: становище, проблеми, шл¤хи соц≥ального розвиткуФ(21-23 травн¤ 1998 р.). –еал≥зац≥¤ сп≥льних проект≥в та програм ћ≥н≥стерства с≥мТњ та молод≥ з неур¤довими ж≥ночими орган≥зац≥¤ми засв≥дчила формуванн¤ паритетного д≥алогу ж≥ночих орган≥зац≥й ≥ орган≥в влади. “ак, сп≥льно з ћ≥жнародним ж≥ночим правозахисним центром УЋа —трада-”крањнаФ вт≥лена в житт¤ всеукрањнська програма запоб≥ганн¤ торг≥вл≥ ж≥нками. –¤д сп≥льних програм на виконанн¤ стратег≥чноњ ц≥л≥ У∆≥нка ≥ здоровТ¤Ф зд≥йснювавс¤ сп≥льно з ћ≥жнародною орган≥зац≥Їю У∆≥ноча √ромадаФ. –азом з —оюзом ”крањнок реал≥зувалис¤ проекти культурно-просв≥тницького напр¤мку, зокрема, п≥дготовка св¤та Уƒень ћатер≥Ф, ’ристи¤нського св¤та —в¤того ћикола¤, Ўевченк≥вських дн≥в. ”сп≥шно зд≥йснювалас¤ сп≥льна програма У–еал≥зац≥¤ в ”крањн≥ прав ж≥нки з обмеженими можливост¤миФ, ¤ку координував ≥нформац≥йно-реаб≥л≥тац≥йний центр УЋюбомираФ. —п≥впрац¤ ж≥ночих орган≥зац≥й ≥ державних орган≥в знайшла свою реал≥зац≥ю у д≥¤льност≥ оординац≥йноњ ради при ћ≥н≥стерств≥ с≥мТњ та молод≥. ”твердженню принцип≥в гендерноњ р≥вност≥ спри¤ло створенн¤ у 1998 р. при ћ≥н≥стерств≥ –ади –≥вних ћожливостей (√ендерна –ада), ¤ка т≥сно сп≥впрацювала з ѕрограмою У√ендер в розвиткуФ ѕ–ќќЌ та √ендерним Ѕюро. ”т≥м, в≥дзначаючи певн≥ усп≥хи у сп≥впрац≥ ж≥ночих орган≥зац≥й та орган≥в влади, сл≥д п≥дкреслити, що контакти ц≥ здеб≥льшого мають випадковий, непрогнозований за результатами характер. “ак≥ звТ¤зки базуютьс¤ на особистих контактах ≥ не мають публ≥чного лег≥тимного характеру. ¬ той же час встановленн¤ д≥алогу вимагаЇ: Ј ч≥ткого визначенн¤ ≥нтерес≥в ≥ можливостей ¤к з боку ж≥ночих орган≥зац≥й, так ≥ з боку держави; Ј утвердженн¤ принципу партнерства; Ј в≥дпов≥дноњ законодавчоњ бази, ¤ка б регулювала р≥зн≥ форми на ≥нституц≥йному, функц≥ональному та законодавчому р≥вн¤х ќстанн≥ роки спостер≥гаЇтьс¤ актив≥зац≥¤ д≥¤льност≥ ж≥ночих орган≥зац≥й у формуванн≥ д≥алогу з законодавчою владою. ∆≥ноч≥ орган≥зац≥њ використовують так≥ важел≥ ¤к внесенн¤ зм≥н у законопроекти через народних депутат≥в, зд≥йснюють експертну оц≥нку документ≥в, виступають ≥н≥ц≥аторами нових законопроект≥в, приймають участь у складанн≥ зв≥т≥в ≥ альтернативних допов≥дей про дотриманн¤ ”крањною м≥жнародних договор≥в та онвенц≥й ќќЌ. “ак, долаючи Уохоронний п≥дх≥дФ до ж≥нок, ¤кий розгл¤даЇ њх ¤к обТЇкт≥в патернал≥стського впливу й захисту з боку держави, ≥н≥ц≥ативна гендерна група ¬ерховноњ –ади п≥дготувала проект закону Уѕро державне забезпеченн¤ р≥вних прав ≥ можливостей чолов≥к≥в та ж≥нокФ. јвтори законопроекту виход¤ть з того, що ”крањна, обравши демократичний шл¤х розвитку маЇ спр¤мувати правотворчу ≥ державну д≥¤льн≥сть на творенн¤ гендерноњ демократ≥њ, паритетност≥ у в≥дносинах чолов≥ка ≥ ж≥нки у вс≥х сферах сусп≥льного житт¤ та приймати вс≥ акти, виход¤чи з цього параметру. «акон, що зумовлений потребами упор¤дкуванн¤ гендерних принцип≥в ≥ ¤кий, у раз≥ його затвердженн¤, м≥г би вивести ”крањну на р≥вень найб≥льш цив≥л≥зованих крањн, на жаль, не знайшов в≥дгуку в народних-депутат≥в. √ендерн≥ стереотипи, а також низький р≥вень лоб≥юванн¤ ж≥ночими орган≥зац≥¤ми своњх ≥нтерес≥в при проходженн≥ закон≥в суттЇво перешкоджають формуванню партнерського д≥алогу з владними структурами. ѕоки що не працюЇ д≥алог ж≥ночих орган≥зац≥й ≥ ж≥нок-депутат≥в. ”т≥м, у цьому д≥алоз≥ нам≥тилис¤ позитивн≥ тенденц≥њ до взаЇморозум≥нн¤. “ак, ¤кщо ж≥нки-депутати ¬ерховноњ –ади 12, 13 скликанн¤ не брали до уваги ж≥ночий рух ≥ сам≥ виступили проти створенн¤ ж≥ночоњ фракц≥њ, то ж≥нки-депутати 14 скликанн¤ стали уважн≥ш≥ до д≥¤льност≥ ж≥ночих орган≥зац≥й. —ьогодн≥ майже кожна ж≥нка-депутат в≥дчуЇ необх≥дн≥сть сп≥впрац≥ з ж≥ночими орган≥зац≥¤ми, певною модою стало створенн¤ власних ж≥ночих орган≥зац≥њ чи парт≥й. Ќе можна однозначно оц≥нити цю тенденц≥ю, ¤ка маЇ ¤к позитивн≥, так ≥ негативн≥ сторони. ≤ вже в≥д самих ж≥ночих орган≥зац≥й, в≥д розмаху њх д≥¤льност≥ буде залежати результат ц≥Їњ сп≥впрац≥: чи буде сформований паритетний д≥алог, чи орган≥зац≥њ стануть ≥нструментом дл¤ ж≥нок-пол≥тик≥в у дос¤гненн≥ њх власного пол≥тичного ол≥мпу. «абезпеченн¤ р≥вност≥ неможливе без д≥алогу пол≥тичних парт≥й та ж≥ночих орган≥зац≥й. “акий аль¤нс надзвичайно важливий дл¤ вихованн¤ ж≥нок-пол≥тик≥в. ѕричому, незалежно в≥д того, ¤ку парт≥ю дл¤ своЇњ пол≥тичноњ д≥¤льност≥ обираЇ ж≥нка. Ћюди з р≥зним пол≥тичним досв≥дом ≥ р≥зними переконанн¤ми можуть бути прекрасними колегами й соратниками. ¬т≥м, дл¤ ж≥нок-пол≥тик≥в акс≥омою мають бути три правила. ѕо-перше, ж≥нка повинна бути пол≥тично активна в пол≥тичн≥й парт≥њ; по-друге, вона маЇ бути активним учасником ж≥ночого руху; по-третЇ, обовТ¤зковим правилом Ї орган≥зац≥¤ власноњ кампан≥њ п≥д час вибор≥в. оли ж≥ноч≥ групи, ком≥тети всередин≥ парт≥й вход¤ть складовою частиною до потужного ж≥ночого руху, працюють, так би мовити, Уп≥д парасолькоюФ ж≥ночих орган≥зац≥й, Ц це важлива умова дл¤ усп≥шноњ карТЇри ж≥нки-пол≥тика. Ќадзвичайно ефективним Ї широке громадське обТЇднанн¤, передвиборча коал≥ц≥¤ ж≥ночих орган≥зац≥й ≥ ж≥нок-пол≥тик≥в, але, на жаль, ≥де¤ такоњ коал≥ц≥¤ поки що не реал≥зуЇтьс¤ ж≥ночими орган≥зац≥¤ми. ¬т≥м, сьогодн≥ ми маЇмо приклади формуванн¤ ж≥ночих осередк≥в при парт≥¤х, що дозвол¤Ї говорити про ≥снуванн¤ парт≥йно-ор≥Їнтованоњ модел≥ ж≥ночих орган≥зац≥й. “ак, при Ћ≥беральн≥й парт≥њ ”крањни працюЇ Ћ≥беральний ком≥тет ж≥нок, ¤кий маЇ св≥й статут ≥ п≥дпор¤дковуЇтьс¤ парт≥йним програмним документам. « вересн¤ 1996 р. при ’ристи¤нсько-ƒемократичн≥й парт≥њ ”крањни д≥Ї ∆≥ноча √ромада, ¤ка, кр≥м того, у статус≥ спостер≥гача входить у ™вропейський союз ж≥нок. ќдну ≥з парт≥й нац≥онально-радикального спр¤муванн¤, ¤ка з 1993 р. перенесла свою д≥¤льн≥сть на терени ”крањни Ц онгрес украњнських нац≥онал≥ст≥в, очолюЇ ярослава —тецько. ѕри парт≥њ на основ≥ ≥деолог≥њ нац≥онального патр≥отизму створена ж≥ноча референтура (ф≥л≥¤) Ц ¬сеукрањнська л≥га украњнських ж≥нок, що д≥Ї ¤к культурно-просв≥тницька громадська орган≥зац≥¤. ѕри Ќародно-демократичн≥й парт≥њ працюЇ ¬сеукрањнське народно-демократичне ж≥ноче обТЇднанн¤ Уƒ≥¤Ф. ¬сеукрањнське громадське обТЇднанн¤ ж≥нок республ≥канок створене при –еспубл≥канськ≥й ’ристи¤нськ≥й ѕарт≥њ. ќстанн≥ роки, особливо перед виборами 1998 р. ≥ п≥сл¤ них, учасниц≥ неур¤дових ж≥ночих орган≥зац≥й все ширше стали використовувати пол≥тичну риторику, значно швидше вт¤гуютьс¤ в пол≥тичне житт¤. —тр≥мку пол≥тизац≥ю молодого ще руху, перед ¤ким стоњть багато соц≥альних завдань, можна по¤снити к≥лькома причинами: ѕо-перше, ц≥лком припустимо, що ц¤ щойно сформована соц≥альна сила в≥дчуваЇ незручност≥ в≥д самосто¤нн¤ ≥ прагне повернутис¤ Уп≥д дахФ державноњ влади або хоча б прилучитис¤ до нього. ѕо-друге, ц≥лком виправдано вигл¤дають ≥ т≥ аргументи, ¤к≥ сам≥ учасниц≥ ж≥ночого руху використовують дл¤ по¤сненн¤ своњх пол≥тичних домагань. ¬они напол¤гають на тому, що комусь, врешт≥, сл≥д вз¤ти на себе в≥дпов≥дальн≥сть за лоб≥юванн¤ соц≥альних ≥нтерес≥в украњнських ж≥нок у пол≥тиц≥ й представл¤ти ≥нтереси ж≥нок при розробц≥ законодавчих акт≥в. ≤ краще, ¤кщо це зробл¤ть представниц≥ неур¤дового ж≥ночого руху. ѕо-третЇ, пол≥тичн≥ парт≥њ ≥ в своњх програмних документах, ≥ в пер≥оди передвиборчих кампан≥й довели своЇ нехтуванн¤ ж≥ночими та гендерними проблемами. ќтож ж≥нки, через св≥й власний негативний досв≥д сп≥впрац≥ з пол≥тичними парт≥¤ми, ж≥ночими орган≥зац≥¤ми, усв≥домлювали, що ж≥ноч≥ права можуть в≥дстоювати т≥льки ж≥ноч≥ неур¤дов≥ орган≥зац≥њ або ж ж≥ноч≥ парт≥њ.
Ќазва: ∆≥ночий рух ”крањни ¤к чинник гендерноњ р≥вноваги та гендерноњ демократ≥њ в украњнському соц≥ум≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (8257 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
