ѕол≥толог≥¤ > ∆≥ночий рух ”крањни ¤к чинник гендерноњ р≥вноваги та гендерноњ демократ≥њ в украњнському соц≥ум≥
ƒ≥¤льн≥сть —∆“” спр¤мована проти кап≥тал≥зац≥њ сусп≥льства, супутниками чого, на њх погл¤д, стало скороченн¤ соц≥альних гарант≥й, зубож≥нн¤ народу ”крањни, унеможливленн¤ забезпеченн¤ охорони здоровТ¤ д≥тей, њх духовного та ф≥зичного розвитку, належноњ осв≥ти, достойного житт¤. ” березн≥ 1994 р. —∆“” подала позов до √енеральноњ прокуратури ”крањни Ђѕро злочинне ставленн¤ до вихованн¤ п≥дростаючого покол≥нн¤, молод≥ з боку гуман≥тарного в≥домства аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањниї. ритика д≥¤льност≥ ”р¤ду була покладена в основу ѕерших ¬сеукрањнських збор≥в —∆“”, ¤к≥ в≥дбулис¤ у грудн≥ 1994 р. в „ерн≥гов≥, а також рег≥ональних конференц≥й, що пройшли в р≥зних област¤х ”крањни. ” кв≥тн≥ 1995 р. —∆“” провела ƒруг≥ ¬сеукрањнськ≥ збори п≥д гаслом Ђ¬устами ж≥нок говорить ≥стинаї. ∆≥нки-труд≥вниц≥ оголосили пол≥тику реформ, що проводитьс¤ в ”крањн≥, Ђантинародноюї та засудили њњ, а введенн¤ ≥нституту президентства назвали Ђгрубою, жорсткою помилкою ”крањниї. «бори вир≥шили провести громадське ж≥ноче розсл≥дуванн¤ злочин≥в проти здоровТ¤ та житт¤ украњнського народу, ¤к≥, на њх погл¤д, повТ¤зан≥ з примусовим кап≥тал≥змом, ≥ доручили координац≥йн≥й рад≥ —∆“” сформувати ¬сеукрањнський ∆≥ночий “рибунал. ќсновними формами д≥¤льност≥ —∆“” Ї проведенн¤ м≥тинг≥в протесту, п≥кетуванн¤, участь у пол≥тичних акц≥¤х, що провод¤тьс¤ —оц≥ал≥стичною та омун≥стичною парт≥¤ми, ≥ншими орган≥зац≥¤ми соц≥ал≥стичного спр¤муванн¤. ѕротест проти скороченн¤ соц≥альних гарант≥й дл¤ ж≥нок був покладений в основу виступу √олови —∆“” Ќ≥ни ѕокотило на ѕерших ѕарламентських —луханн¤х щодо реал≥зац≥њ в ”крањн≥ онвенц≥њ ќќЌ Ђѕро л≥кв≥дац≥ю вс≥х форм дискрим≥нац≥њ щодо ж≥нокї (12 липн¤ 1995 р.). √оловну причину кап≥тал≥зац≥њ украњнського сусп≥льства вона вбачаЇ у президентськ≥й влад≥. ардинальн≥ зм≥ни в управл≥нн≥ державою, а саме Ђл≥кв≥дац≥¤ президентського правл≥нн¤ї та зосередженн¤ влади в руках –ад народних депутат≥в, на њњ думку, можуть вивести крањну з пол≥тичноњ та соц≥ально-економ≥чноњ кризи. ѕол≥тичн≥ лозунги були покладен≥ в основу ¬сеукрањнського материнського в≥че, що в≥дбулос¤ в червн≥ 1996 р. за ≥н≥ц≥ативою —∆“”. ¬ них м≥стивс¤ заклик до вс≥х орган≥зац≥й соц≥ал≥стичноњ спр¤мованост≥ обТЇднати зусилл¤ у боротьб≥ проти Ђантинародного курсу правл¤чого режимуї. ќтже, —∆“” в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших ж≥ночих орган≥зац≥й ч≥ткою соц≥ал≥стичною спр¤мован≥стю. ÷е унеможливлюЇ њњ сп≥впрацю з ж≥ночими орган≥зац≥¤ми, що займають ≥ншу ≥деолог≥чну позиц≥ю. як в≥дпов≥дь на пог≥ршенн¤ становища с≥мей в ”крањн≥ у пер≥од трансформац≥њ сусп≥льства стало створенн¤ ж≥ночих орган≥зац≥й з метою захисту багатод≥тних с≥мей. —аме ц¤ категор≥¤ населенн¤ найб≥льш постраждала за умов л≥берал≥зац≥њ ц≥н, зниженн¤ реальних доход≥в. « 1993 р. д≥Ї Ђ¬сеукрањнська сп≥лка орган≥зац≥й багатод≥тнихї (¬—ќЅ), до ¤коњ входить 25 колективних член≥в з 19 областей ”крањни. «а ≥н≥ц≥ативою ињвського обТЇднанн¤ багатод≥тних с≥мей у березн≥ 1993 р. був проведений ¬сеукрањнський зТњзд багатод≥тних, учасниками ¤кого стали 400 представник≥в з р≥зних областей. √оловними напр¤мками роботи ¬—ќЅ Ї оздоровленн¤ д≥тей, наданн¤ матер≥альноњ допомоги с≥мТ¤м, ¤к≥ найб≥льше њњ потребують, активна сп≥впрац¤ з державними органами щодо розробки законопроект≥в з питань соц≥ального захисту багатод≥тних с≥мей та ≥н. Ќа рег≥ональному р≥вн≥ з 1992 р. працюЇ јсоц≥ац≥¤ багатод≥тних, ¤ка вир≥шуЇ проблеми багатод≥тних с≥мей иЇва. ¬ листопад≥ 1997 р. ж≥нки ¬≥нниц≥ заснували Ђ—п≥лку багатод≥тних матер≥вї. Ќова орган≥зац≥¤ клопоче про розширенн¤ державноњ допомоги багатод≥тним с≥мТ¤м, прагне створити механ≥зми забезпеченн¤ дл¤ них нормальних умов житт¤. —п≥лка стала ≥н≥ц≥атором нового щор≥чного св¤та Ц ƒн¤ багатод≥тноњ с≥мТњ. « в≥дходом в≥д тотал≥таризму, що н≥велював особист≥сне начало й п≥друбував природн≥ корен≥ с≥мейних взаЇмин все б≥льше утверджувалос¤ розум≥нн¤ с≥мТњ ¤к головного осередку сусп≥льства. ¬≥дпов≥дно до цього в масов≥й св≥домост≥ поширювалас¤ впевнен≥сть у необх≥дност≥ захисту багатод≥тних с≥мей. « ц≥Їю метою було створено фонд Ђ—≥мейне колої ¤к благочинну неур¤дову орган≥зац≥ю, головне завданн¤ ¤кого Ц реал≥зац≥¤ програми оздоровленн¤ д≥тей ≥з багатод≥тних с≥мей в еколог≥чно чистих зонах, наданн¤ матер≥альноњ допомоги найб≥льш знедоленим багатод≥тним с≥мТ¤м. —еред соц≥ально ор≥Їнтованих ж≥ночих орган≥зац≥й вид≥л¤Їтьс¤ “ерноп≥льська асоц≥ац≥¤ Ђ—тильї. ѓњ члени, ¤к записано в документах орган≥зац≥њ, Ђне схильн≥ до ортодоксального фем≥н≥зму ≥ не прагнуть масовост≥ своњх лавї. ѕоштовхом до обТЇднанн¤ ж≥нок було бажанн¤ вр¤тувати чолов≥к≥в в≥д деградац≥њ. ¬≥дтворенн¤ рол≥ особистост≥ в сусп≥льств≥ зумовлюЇ р≥зн≥ п≥дходи. ¬ ж≥ночому середовищ≥ така багатобарвн≥сть набуваЇ своњх форм турботи про гендерн≥ в≥дносини. ѕрикладом цього Ї кризовий центр при ’арк≥вськ≥й асоц≥ац≥њ ж≥нок ЂЅерегин¤ї. р≥м л≥н≥њ дов≥ри в ÷ентр≥ створен≥ каб≥нети консультативноњ допомоги та м≥н≥б≥рж≥ прац≥, де ж≥нкам допомагають працевлаштуватис¤. Ќа актив≥зац≥ю ж≥ночого руху села, реал≥зац≥ю творчих можливостей с≥льськоњ ж≥нки, њњ психолог≥чну адаптац≥ю в перех≥дний пер≥од спр¤мована д≥¤льн≥сть ¬сеукрањнськоњ громадськоњ орган≥зац≥њ У–ада ж≥нок-фермер≥в ”крањниФ, ¤ка була зареЇстрована в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни 25 травн¤ 1998 р. —еред проект≥в над ¤кими працюЇ –ада Ц Уƒ≥ти ”крањни на земл≥ Ѕатьк≥вщиниФ, У¬≥дродженн¤ неперспективних с≥лФ, У≤нформац≥йно-техн≥чна п≥дтримка ж≥нок-фермер≥вФ, УЎкола ж≥ночого л≥дерстваФ тощо. ќрган≥зац≥¤ прид≥л¤Ї значну увагу сп≥вроб≥тництву з органами влади, б≥знесу, громадськими орган≥зац≥¤ми ≥ на ц≥й основ≥ сформована модель тристороннього соц≥ального партнерства. «ахист соц≥альних, економ≥чних та пол≥тичних прав ж≥нок та њх с≥мей, допомога ж≥нкам, ¤к≥ потрапили в скрутне становище, Ц ц≥ проблеми визначили д≥¤льн≥сть р¤ду ж≥ночих благод≥йних фонд≥в, до ¤ких належать: ћ≥жнародний ж≥ночий благод≥йний фонд У«а виживанн¤Ф, ћ≥жнародний благод≥йний фонд —в¤тоњ ћар≥њ, ¬сеукрањнський благод≥йний фонд У∆≥ноча дол¤Ф, ињвський ж≥ночий фонд УѕанночкаФ, ’арк≥вський м≥ський ж≥ночий фонд, ’ерсонський ж≥ночий фонд, “ерноп≥льська благод≥йна орган≥зац≥¤ У”крањнська родинаФ та ≥нш≥. —оц≥ально ор≥Їнтован≥ ж≥ноч≥ орган≥зац≥њ Ц це найб≥льша за к≥льк≥стю група орган≥зац≥й. ¬они не ви¤вл¤ють активност≥ у в≥дстоюванн≥ ж≥ночих прав, а ор≥Їнтуютьс¤ на вир≥шенн¤ нагальних соц≥альних проблем. ќр≥Їнтац≥¤ на соц≥альний захист марг≥нальних категор≥й населенн¤, соц≥альну роботу обТЇднала навколо цих орган≥зац≥й р≥зн≥ категор≥њ ж≥нок ≥ створила ірунт дл¤ сп≥впрац≥ ж≥нок та чолов≥к≥в. ¬) ќрган≥зац≥њ д≥лових ж≥нок “ретю групу ж≥ночих орган≥зац≥й складають орган≥зац≥њ д≥лових ж≥нок. ѕроблеми, успадкован≥ в≥д тотал≥тарного ладу, новий етап трансформац≥њ сусп≥льства, з характерними дл¤ нього стратег≥Їю наздоган¤ючоњ модерн≥зац≥њ, насл≥дуванн¤м чужого досв≥ду без належного п≥дірунт¤ в украњнському сусп≥льств≥ призвели до вкрай важкого економ≥чного становища крањни. ¬ таких умовах певна частина ж≥нок вдалас¤ до активних пошук≥в шл¤х≥в економ≥чного виживанн¤. ѓх економ≥чна активн≥сть ви¤вилас¤ у створенн≥ обТЇднань економ≥чного характеру на ірунт≥ д≥лових стосунк≥в. ѕершим таким обТЇднанн¤м д≥лових ж≥нок була ињвська федерац≥¤ д≥лових ж≥нок ЂЋиб≥дьї, створена наприк≥нц≥ 1990 р. при ињвському фонд≥ милосерд¤ ≥ здоровТ¤. ќсновним напр¤мком роботи федерац≥њ стала доброчинна д≥¤льн≥сть. ѕроведенн¤ благод≥йних фестивал≥в з ж≥ночоњ проблематики, допомога марг≥нальним категор≥¤м населенн¤, спри¤нн¤ ж≥нкам у вдосконаленн≥ та розвитку њх можливостей входженн¤ у ринкову економ≥ку та ≥н. знаход¤ть розвиток у д≥¤льност≥ ж≥нок. ‘едерац≥¤ ЂЋиб≥дьї орган≥зувала стажуванн¤ за кордоном ж≥нок-п≥дприЇмниць дл¤ набутт¤ ними практичних навичок в управл≥нн≥ приватизованими п≥дприЇмствами, реал≥зуЇ довгостроковий проект Ђјдаптац≥¤ ж≥нок в умовах новоњ економ≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ї. ¬ рамках цього проекту в грудн≥ 1997 р. в≥дбувс¤ ћ≥жнародний форум д≥лових ж≥нок Ђћ‘ƒ∆-97ї Ц Ђƒ≥њ в ≥нтересах –озвитку, –≥вност≥ й ћируї. ƒ≥лов≥ ж≥нки ’аркова створили у 1994 р. редитний союз Ђ∆≥ноча взаЇмодопомогаї. …ого ≥н≥ц≥атором став ∆≥ночий фонд ’аркова та д≥лов≥ ж≥нки м≥ста, ¤к≥ розгл¤дають видавничу справу ¤к основний спос≥б зароб≥тку грошей, полегшенн¤ матер≥ального становища с≥мей. ѕроблеми малого ж≥ночого б≥знесу та розвиток ≥м≥джу д≥ловоњ ж≥нки визначилис¤ головними в д≥¤льност≥ римського б≥знес-клубу Ђ‘ем≥наї та лубу д≥лових ж≥нок ялти. ∆≥нки-п≥дприЇмниц≥ с≥льськогосподарського виробництва у 1994 р. створили Ђјсоц≥ац≥ю ж≥нок в агроб≥знес≥ї (ј∆ј), ¤ка розгорнула д≥¤льн≥сть у зах≥дному рег≥он≥ ”крањни. ќсновна мета ј∆ј Ц налагодженн¤ звТ¤зк≥в м≥ж ж≥нками-кер≥вниц¤ми с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, сп≥льна розробка ними план≥в та проект≥в, установленн¤ м≥жнародних д≥лових контакт≥в, спри¤нн¤ розвитку профес≥йних ¤костей ж≥нок та њх соц≥альний захист. ј∆ј т≥сно сп≥впрацюЇ з американськими ж≥нками-фермерами. ” 1996 р. в≥дбувс¤ зТњзд Ђƒ≥лових ж≥нок «ах≥дного рег≥ону ”крањниї, ¤к≥ обТЇдналис¤ дл¤ виробленн¤ програми захисту своњх ≥нтерес≥в. ∆≥нки ƒонеччини заснували в грудн¤ 1995 р. Ђƒонецьку л≥гу д≥лових ж≥нокї. ƒо нењ ув≥йшли ж≥нки-кер≥вники промислових п≥дприЇмств, представниц≥ малого та середнього б≥знесу, вчител≥, л≥кар≥. ѕлани Ћ≥ги ор≥Їнтован≥ на соц≥альний захист ж≥нок, њх навчанн¤ та творчий розвиток. ќрган≥зац≥¤ будуЇ свою роботу у двох напр¤мках: надаЇ п≥дтримку тим, хто вже займаЇтьс¤ б≥знесом та допомагаЇ тим, ¤к≥ прагнуть розпочати свою справу. ѕро насл≥дки своЇњ д≥¤льност≥ л≥га ≥нформуЇ громадськ≥сть у спец≥альних рубриках обласних, м≥ських, незалежних газет, щом≥с¤чн≥й телепередач≥ Ђ”роки виживанн¤ дл¤ ж≥нокї. « метою наданн¤ урокам б≥льшоњ наочност≥ орган≥зац≥¤ розробила навчальний план: ¤к почати б≥знес, його орган≥зац≥¤, ≥ в ¤кому напр¤мку сл≥д рухатис¤. ” вересн≥ 1997 р. ƒонецька обласна Ћ≥га д≥лових ≥ профес≥йних ж≥нок провела конференц≥ю Ђ∆≥нка ≥ п≥дприЇмництвої. ¬перше було серйозно проанал≥зовано стан щодо участ≥ ж≥нок у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, ви¤влен≥ головн≥ причини, що гальмують розвиток п≥дприЇмництва серед ж≥нок у м≥ст≥ й на сел≥; взаЇмозвТ¤зки м≥ж ж≥ночими п≥дприЇмницькими структурами, вироблен≥ рекомендац≥њ щодо впровадженн¤ характерних дл¤ ”крањни моделей ≥ технолог≥й орган≥зац≥њ ж≥ночого п≥дприЇмництва.
Ќазва: ∆≥ночий рух ”крањни ¤к чинник гендерноњ р≥вноваги та гендерноњ демократ≥њ в украњнському соц≥ум≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (8257 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
