≈колог≥¤ > ¬плив природних катастроф

¬плив природних катастроф

1.1. ¬плив природних катастроф

ѕроблема точного визначенн¤ насл≥дк≥в впливу на людину малих доз була ≥ залишаЇтьс¤ актуальною ≥ не розв'¤заною до к≥нц¤. Ќа жаль, окр≥м наукового значенн¤ ≥ зм≥сту, вона з самого початку м≥стила небажан≥ додатки, була "забруднена" пол≥тичними й ≥деолог≥чними аспектами.

 ≥лька дес¤тил≥ть з пол≥тичних м≥ркувань у –ад¤нському —оюз≥ висв≥тленн¤ питань б≥олог≥чноњ д≥њ ≥он≥зуючого випром≥ненн¤ було неповним ≥ однобоким. јж до к≥нц¤ його н≥чого не пов≥домл¤лос¤ про нещаст¤, авар≥њ ≥ катастрофи, р≥вн≥ забрудненн¤ ≥ ризику дл¤ населенн¤. ћотивац≥¤ була досить "ориг≥нальною" бо мовчанн¤ виправдовувалос¤ гострою потребою захистити людей в≥д рад≥офоб≥њ, небезпечноњ пан≥чноњ повед≥нки, невроз≥в, розлад≥в псих≥ки тощо.

ќдночасно в прес≥ й науково-попул¤рн≥й л≥тератур≥ пост≥йно наголошувалос¤, що нав≥ть одиночна швидка ≥ зар¤джена частинка може викликати непоправне пошкодженн¤ молекул ƒЌ  ≥ народженн¤ нащадка з невил≥ковними кл≥тинними дефектами. ” шк≥льному курс≥ ф≥зики к≥лька урок≥в в≥дводилос¤ на виклад питань ¤дерноњ ф≥зики, критику —Ўј, але не давалос¤ жодних знань з основ дозиметр≥њ, не формувалос¤ правильного у¤вленн¤ про д≥ю ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ на людину.

”триманн¤ практично всього населенн¤ у мороц≥ незнанн¤ дуже придалос¤ кер≥вництву —–—– у момент катастрофи на „ј≈—, коли необх≥дно було послати сотн≥ тис¤ч людей п≥д комплексний обстр≥л вс≥ма можливими видами випром≥нюванн¤. [1]

 атастроф≥чн≥ насл≥дки чорнобильського лиха призвели до остаточноњ втрати гармон≥њ взаЇмин людини ≥ св≥ту, природне середовище перетворилос¤ на джерело небезпеки наст≥льки неприродноњ, що њњ ознаки не сприймають органи чутт¤, а вироблен≥ стол≥тт¤ми захисн≥ реакц≥њ ви¤вились непридатними дл¤ виживанн¤.[2]

якщо людина отримуЇ дозу 1√р, то в кожному к≥лограм≥ њњ т≥ла ≥он≥зуюч≥ агенти вид≥л¤ють енерг≥ю 1ƒж. —т≥льки ж вид≥л¤Ї кам≥нчик масою 1 кг, впавши з висоти 10 см. “ому може видатис¤, що це мала енерг≥¤, шк≥длив≥ насл≥дки малоймов≥рн≥, адже т≥ло нагр≥Їтьс¤ ледь на 0,00024 о—.

Ќа жаль це не так, ≥ така доза негативно в≥д≥б'Їтьс¤ на здоров'њ. ѕричиною Ї особлива токсичн≥сть вторинних продукт≥в д≥њ рад≥ац≥њ, своЇр≥дне б≥олог≥чне п≥дсиленн¤ ф≥зичноњ д≥њ ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤.

ѕостаЇ необх≥дн≥сть встановленн¤ критер≥њв малих доз ≥ визначенн¤ меж≥ чи порогу реальноњ небезпеки дл¤ здоров'¤ ¤к одн≥Їњ особи, так ≥ всього людства.

"ћалими дозами" умовно називають т≥ дози, ¤к≥ в 2-3-4 (5) раз≥в перевищують отриман≥ населенн¤м р≥зних д≥л¤нок поверхн≥ «емл≥ внасл≥док зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього опром≥ненн¤, спричиненого на¤вними у довк≥лл≥ природн≥ми рад≥онукл≥дами. ѕрактично немаЇ серйозних практичних зауважень стосовно даних, ¤к≥ вход¤ть у наступну таблицю дл¤ джерел природнього ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ та њх в≥дносного значенн¤, а також дл¤ середньоњ дози за р≥к майже дл¤ вс≥х людей на «емл≥.

“аблиц¤

ƒжерела ≥ дози природнього опром≥ненн¤ людини

ѕроблемою Ї р≥вн≥ перевищенн¤ наведеноњ середньоњ дози в багатьох м≥сц¤х «емл≥. ¬она у 2-3 рази б≥льша у багатьох г≥рських зонах (виходи збагачених ураном пор≥д ≥ посиленн¤ потоку в≥д позаземних джерел). Ќа менш≥й площ≥ спостер≥гаЇтьс¤ ще б≥льша середн¤ р≥чна доза дл¤ пост≥йного населенн¤ з дес¤тк≥в тис¤ч ос≥б. ƒобре в≥дома "тор≥Їва смуга" у штат≥  ерала (≤нд≥¤), де подекуди дози с¤гають 0,8-1,2 бор. ” Ѕразил≥њ (зона м≥ста √уаканара) ще б≥льше: в≥д 1,5 до 2 бер. ѕ≥д час ≥нтенсивних пошук≥в родовищ урану ≥ тор≥ю геологи знайшли м≥сц¤ локального перевищенн¤ середнього природного фону мало не в кожн≥й крањн≥ (в≥дом≥ так≥ зони й на територ≥њ ”крањни).

”важне досл≥дженн¤ стану здоров'¤ населенн¤ цих "опром≥нюваних" м≥сцевостей ≥ пор≥вн¤нн¤ ≥з здоров'¤м сус≥д≥в, що живуть в тих же кл≥матичних умовах, але в слабшому рад≥ац≥йному пол≥, не ви¤вило пом≥тного негативного впливу п≥двищеного в к≥лька раз≥в фону ≥он≥зуючоњ рад≥ац≥њ. —аме ц¤ обставина й ускладнюЇ визначенн¤ "малих" доз, встановленн¤ т≥Їњ пороговоњ дози, розпочинаючи з ¤коњ ч≥тко ви¤вл¤Їтьс¤ негативний вплив рад≥ац≥њ природного типу на здоров'¤ людей.[1]

¬ивченню адаптац≥њ людини до стресових умов за останнЇ дес¤тил≥тт¤ прид≥л¤Їтьс¤ багато уваги у зв'¤зку ≥з зб≥льшенн¤м числа екстремальних ситуац≥й природнього походженн¤, а також масштаб≥в ≥ числа промислових катастроф. [ 8,9, 52, 69].

ƒестаб≥л≥зац≥¤ природнього ≥ соц≥ального середовища в м≥сц≥ пост≥йного проживанн¤ людини, ¤ка виникаЇ в результат≥ ¤коњ-небудь крупномасштабноњ авар≥њ, ви¤вл¤Ї особливий вплив на стан здоров'¤ ≥ самопочутт¤, психолог≥чний статус постраждалого населенн¤ [2, 29, 31, 58, 71, 101].

¬ даний час доведеним Ї положенн¤ про те, що виникненн¤ порушень псих≥чноњ адапатц≥њ у жертв стих≥йних лих ≥ катастроф можна розгл¤дати ¤к Їдиний процес, динам≥ка ≥ структура ¤кого визначаЇтьс¤ особливост¤ми екстремальноњ ситуац≥њ ≥ реагуючоњ людини. [7, 8, 10, 11, 12, 71, 168].

јвар≥¤ на „ј≈— в травн≥ 1986 р. Ї прикладом естремальноњ ситуац≥њ, ¤ка повн≥стю в≥дпов≥даЇ характеристиц≥ катастроф≥чноњ под≥њ, ¤ка визначаЇтьс¤ ¬ќ« ¤к ситуац≥¤ з непердбачуваними серйозними ≥ безпосередн≥ми загрозами сусп≥льному здоров'ю. як ≥ будь-¤ка ≥нша, „орнобильська катастрофа характеризувалась базовим стресором (рад≥ац≥Їю) з подальшим каскадом опосередкованих дистрес≥в, ¤к≥ напротивагу - за упов≥льненим темпом розвитку процес≥в псих≥чноњ дезадаптац≥њ посл≥довно вт¤гуваних в нього груп населенн¤, хрон≥зац≥њ ситуац≥њ [16, 155]. ќсоби, ¤к≥ постраждали в≥д „орнобильськоњ катастрофи, п≥дпали п≥д багатофакторний вплив рад≥ац≥йного ≥ нерад≥ац≥йного характеру [37, 43, 72, 103, 104, 111, 121, 128].

≈кстрасенсорний характер впливу рад≥ац≥њ, в≥дсутн≥сть ч≥тко визначеноњ нижньоњ границ≥ збитк≥в дозволило класиф≥кувати „орнобильську катастрофу ¤к таку, що розпливаЇтьс¤, з тривалим психолог≥чним ефектом [149, 163].

ƒинам≥чне вивченн¤ псих≥чного здоров'¤ р≥зних континент≥в постраждалих в роки авар≥њ на „ј≈— дозволило вид≥лити три етапи розвитку екстремальноњ ситуац≥њ, ¤кий супроводжувавс¤ р≥зними психологенними ≥ б≥огенними впливами [6, 7, 8].

√острий пер≥од катастрофи продовжувавс¤ з моменту авар≥њ до завершенн¤ евакуац≥њ з небезпечноњ зони ( з 26 кв≥тн¤ по 5 травн¤ 1986) ≥ характеризувавс¤ недостатн≥м усв≥домленн¤м того, що сталос¤ , що було пов'¤зано з в≥дсутн≥стю сенсорно в≥дчутних про¤в≥в катастрофи дл¤ переважноњ б≥льшост≥ населенн¤.

Ќа 2 етап≥ (ближн≥х насл≥дк≥в, з травн¤ по жовтень 1986 р.) п≥д гострими стресогенними факторами, ¤к≥ визначали екстремальн≥ ситуац≥њ, були невизначен≥сть побуту, працевлаштуванн¤, втрата дому, майна, зм≥ни життЇвого стереотипу.

“рет≥й етап ( пер≥од в≥ддалених насл≥дк≥в, ¤кий почавс¤ з жовтн¤ 1986 р.) характеризувавс¤ по¤вою побоюванн¤ можливост≥ розвитку насл≥дк≥в променевого впливу труднощами адаптац≥њ ≥ швидше умовами житт¤ ≥ прац≥, неоднаков≥стю наданих соц≥альних п≥льг.

¬ перший пер≥од екстремальний вплив зач≥пав в≥тальн≥ основи, в ¤кост≥ в≥дпов≥д≥ формувалис¤ в≥дносно однотипн≥ реакц≥њ, ¤к≥ визначалис¤ тривогою й страхом р≥зного ступен¤ вираженост≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д першого, в другому пер≥од≥ при формуванн≥ псих≥чноњ дезадаптац≥њ значно б≥льше значенн¤ мали преморб≥дн≥ особливост≥ особистост≥. —уттЇвим механ≥змом псих≥чноњ адаптац≥њ ≥ дезадаптац≥њ була невизначен≥сть ситуац≥њ в час≥ при розум≥нн≥ обов'¤зкового њњ завершенн¤, гарантованого державою. ¬ третьому пер≥од≥ найб≥льш ≥нтенсивними було ≥ психогенний вплив фактору загрози здоров'ю. «бережен≥ довший час негативн≥ фактори н≥би вход¤ть в структуру ≥снуванн¤ людей, у зв'¤зку з чим у них по¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть пом≥тноњ переробки ситуац≥њ, власних переживань ≥ в≥дчутт≥в.

¬≥дносно пов≥льний розвиток естремальноњ поставар≥йноњ ситуац≥њ призв≥в до виникненн¤ психотичних псих≥чних порушень, обл≥гатним прикладом ¤ких були аффект тривоги, ¤кий складав основу дл¤ подальшого розвитку невротичних розлад≥в ≥ особист≥сних декомпенсац≥й. ѕсихолог≥чн≥ ≥ пихосоц≥альн≥ скр≥нн≥г-досл≥дженн¤ контингент≥в потерп≥лих на р≥зних етапах ви¤вили ун≥версальну реакц≥ю у вигл¤д≥ п≥двищеноњ тривожност≥ ¤к ст≥йкоњ риси особистост≥, характерноњ дл¤ стану хрон≥чного комб≥нованого стресу з ус≥ма трьома його компонентами: психосоматичним, аффектно-вольовим, повед≥нковим [15, 26, 107, 104, 123].  л≥н≥чно-≥нструментальн≥, лабораторн≥ досл≥дженн¤ цих контингент≥в св≥дчили про типов≥ ознаки хрон≥чного стресу.[124].

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Ќазва: ¬плив природних катастроф
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (11849 прочитано)