≈колог≥¤ > ¬плив природних катастроф
јвар≥¤ на „ј≈— була великою рад≥ац≥йною катастрофою. –ад≥ац≥йний фактор, ¤кий Ї основним стресором з потужним поетапним потенц≥алом, реал≥зувавс¤ в дек≥лькох напр¤мках: ¤к б≥огенний ≥ психогенний [29, 100, 106, 136]. –еал≥зац≥¤ б≥огенного потенц≥алу рад≥ац≥йного фактору на р≥вн≥ ц≥л≥сного орган≥зму супроводжувалось, основним чином, нейровегетативними розладами функц≥ональними зм≥нами д≥¤льност≥ основних ф≥з≥олог≥чних систем [20, 27]. ” дорослих ≥ д≥тей, евакуйованих з 30-ти км зони ≥ тих, ¤к≥ проживають на забруднених територ≥¤х, ознаки астен≥зац≥њ нервовоњ системи, пор¤д з порушенн¤м вегетативноњ регул¤ц≥њ, реЇструвались значно част≥ше, н≥ж в контрольних групах [41, 63, 75, 76, 77, 87, 91, 104]. як ефект "малих доз" з опром≥нених без ознак гостроњ променевоњ хвороби оц≥нювались не лише астеноневротичн≥, але мнестичн≥ порушенн¤, р≥зна соматична патолог≥¤ [78, 95, 129, 130]. ќписуючи вплив малих доз на здоров'¤ людини, були спроби трактувати вегето-судинну дистон≥ю, нейроциркул¤торну дистон≥ю, астено-вегетативн≥ стани ¤к "неспециф≥чн≥й рад≥ац≥йний синдром" (64). јнал≥з даних кл≥н≥чного динам≥чного спостереженн¤ за учасниками л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в (Ћѕј) дозволив заф≥ксувати трансформац≥ю нейрофункц≥ональних порушень (вегетативноњ дистон≥њ) ≥ розлади психоорган≥чного характеру. [88, 96, 156]. омплекси досл≥дженн¤ в област≥ невролог≥њ показали, що к≥льк≥сн≥ ≥ ¤к≥сн≥ характеристики здоров'¤ ос≥б, ¤к≥ потрапили п≥д вплив ≥он≥зуючоњ рад≥ац≥њ та ≥нших б≥огенних ≥ психогенних фактор≥в, в≥др≥зн¤ютьс¤ зрушенн¤ми в сторону передхвороби на¤вн≥стю функц≥ональних ≥ функц≥онально-орган≥чних порушень центральноњ ≥ периферичноњ нервовоњ системи, психосоматичними ефектами [19, 20, 22, 32, 33, 59, 105, 108, 122, 127, 133, 135, 191]. «а даними пс/д обстеженн¤ з церебро-васкул¤рними порушенн¤ми, ¤к≥ попали п≥д вплив рад≥ац≥йного опром≥ненн¤, в≥др≥зн¤лис¤ р≥зного ступен¤ вираженост≥ розлад≥в уваги ≥ пам'¤т≥, р≥зних стор≥н мисленн¤, деформац≥¤ системи в≥дношень у вигл¤д≥ формуванн¤ залежност≥ в≥д найближчого оточенн¤, невпевненост≥ в майбутньому, звуженн≥ життЇвого простору, зб≥дненн≥ мотивац≥њ, ф≥ксац≥њ на своЇму захворюванн≥ при одночасн≥й деф≥цитарност≥ основних ресурс≥в переборенн¤ хвороби. [39, 158, 159]. –еал≥зац≥¤ психогенного потенц≥алу рад≥ац≥йного фактору в≥дбувалос¤ на особист≥сному р≥вн≥ в рамках проблеми психолог≥чних насл≥дк≥в рад≥ац≥йного впливу [29]. ѕерш≥ досл≥дженн¤ психолог≥чних насл≥дк≥в масового рад≥ац≥йного опром≥ненн¤ було проведено п≥сл¤ атомного бомбардуванн¤ ’≥рос≥ми [18]. « того часу ≥ до авар≥њ на „ј≈— психолог≥чн≥ насл≥дки ¤дерних ≥ рад≥ац≥йних авар≥й розгл¤дались ¤к вин¤тковий, незвичайний, ун≥кальний досв≥д тих, хто перен≥с ун≥кальний вплив. ≤ в силу цього такий досв≥д представл¤вс¤ не просто ¤к неприйн¤тний, але й чимось таким, що маЇ бути вижито. "ќчевидно, м≥ф про ун≥кальн≥сть, екзотеричн≥сть людського досв≥ду переживанн¤ рад≥ац≥йного впливу був розв≥¤ний „орнобильським викидом [29 ст. 13]. –ад≥ац≥¤ т≥сно вв≥йшла у повс¤кденне житт¤ людей, стала фактом њх необх≥дного ≥снуванн¤, ¤кий вимагаЇ особливого освоЇнн¤. —л≥д в≥дзначити, що в анал≥з≥ л≥тературних роб≥т по вивченню феноменолог≥њ переживанн¤ рад≥ац≥йного впливу ≥ повед≥нкових про¤в≥в перенесеного впливу мають виражену соц≥ально-психолог≥чну спр¤мован≥сть ≥ пов'¤зан≥ з проблемою сприйн¤тт¤ постраждалим населенн¤м ризику ≥ атрибуц≥њ порушень здоров'¤ д≥њ рад≥ац≥њ. [13, 14, 93, 142, 146, 149]. ¬ивченн¤ питань сприйн¤тт¤ населенн¤м рад≥ац≥йного ризику показала що авар≥њ на ¤дерних реакторах можуть викликати надзвичайно складну? стресову реакц≥ю. —укупн≥сть фактор≥в в поЇднанн≥ ≥з впливом малих доз ≥он≥зуючого випром≥ненн¤ може представл¤ти загрозу здоров'¤ населенн¤ ≥ бути пусковим механ≥змом виникненн¤ ≥ ускладненн¤ прот≥канн¤ на доназолог≥чному р≥вн≥. ¬становлено, що особливого значенн¤ набуваЇ думка постраждалого населенн¤ про вплив на його здоров'¤ рад≥ац≥йноњ обстановки [38, 104, 141, 147, 150]. «а даними ‘еренц ¬.ѕ. ≥ сп≥вавтор≥в (1991) б≥льш≥сть обсл≥дуваних ними ос≥б, ¤к≥ проживають у забруднених районах, вважали створену ситуац≥ю небезпечною дл¤ здоров'¤ ≥ т≥льки 19 ос≥б ≥з 10 000 не в≥дчували тривоги, так ¤к розум≥ли, що дл¤ здоров'¤ небезпеки немаЇ. ” 87,5% опитаних сформувалас¤ тривога про своЇ здоров'¤ у зв'¤зку ≥з складеною ситуац≥Їю. ѕроведен≥ в подальшому досл≥дженн¤ [72] п≥дтвердили, що рад≥ац≥йний фактор малоњ ≥нтенсивност≥ набрав соц≥ального забарвленн¤. ≤.ћ.’авенаар у сп≥вавторств≥ (1993) при обсл≥дуванн≥ жител≥в територ≥й Ѕ≥лорус≥њ, ¤к≥ належали до зони „орнобил¤ в≥дзначаЇ тенденц≥ю до приписуванн¤ виникненн¤ р≥зних елемент≥в (втомлен≥сть, проблеми ≥з зором, незначн≥ ≥нфекц≥њ, неспециф≥чн≥ скарги) впливу рад≥ац≥њ. Ќа думку автор≥в, скарги на зм≥ни ф≥зичного самопочутт¤ посилюютьс¤ у зв'¤зку з њх в≥днесен≥стю на рахунок впливу рад≥ац≥њ. ¬и¤влен≥ реакц≥њ потерп≥лих в результат≥ авар≥њ на „ј≈— ви¤вились аналог≥чними до реакц≥й, ¤к≥ спостер≥галис¤ у людей, ¤к≥ переживали атомне бомбардуванн¤ ’≥рос≥ми ≥ Ќагасак≥. Lifton R. вважав, що ц≥ люди були схильн≥ "пов'¤зувати найнезначн≥ш≥ щоденн≥ переживанн¤ ≥ недомаганн¤ з можливим ефектом рад≥ац≥њ", вважав дан≥ особливост≥ про¤вами "неврозу атомноњ бомби". р≥м того, проблеми ос≥б, ¤к≥ проживають в забруднених зонах, нагадують "синдром ≥нформац≥њ про рад≥оактивне забрудненн¤" / "Informed of Radioactive Contamination Syndrome"/, описаний американськими авторами у людей, ¤к≥ проживають пор¤д з м≥сц¤ми захороненн¤ рад≥октивних в≥дход≥в, а також серед населенн¤, ¤ке проживаЇ пор¤д з заводами по виробництву ¤дерного палива [177]. Ќа вс≥х етапах п≥сл¤ авар≥њ в≥дзначаютьс¤ гостра залежн≥сть населенн¤ в≥д ≥нформац≥њ про њњ ближн≥ ≥ в≥ддален≥ насл≥дки. ≤нформац≥йна странг≥¤?? постчорнобильського пер≥оду, зм≥на ≥нформац≥йноњ бокади ≥нформац≥йним хаосом оцюЇтьс¤ ¤к одна з причин психоемоц≥йного напруженн¤ серед потерп≥лого населенн¤ [38, 54, 94, 98, 134, 157]. « цих позиц≥й в динам≥ц≥ „орнобильськоњ катастрофи вид≥л¤ютьс¤ три пер≥оди [16]. ѕерший пер≥од ( з моменту авар≥њ до першоњ половини 1987 р.) характеризувавс¤ забороною на ≥нформац≥ю, засекречуванн¤м даних про рад≥ац≥йну обстановку, справжн≥х масштаб≥в ≥ насл≥дк≥в авар≥њ. ¬ другому пер≥од≥ (пром≥жному) в≥дбувалос¤ нагромадженн¤ патогенного потенц≥алу посередництвом атрогенного механ≥зму ≥ альтернативноњ ≥нформац≥њ. “рет≥й пер≥од, ¤кий почавс¤ восени 1988 р. ознаменувавс¤ потоком суперечливоњ ≥нформац≥њ про авар≥ю ≥ њњ насл≥дках на "рад≥ац≥йно ?нсиб≥л≥зоване" населенн¤ ≥ формуванн¤м впевненост≥ у переважноњ б≥льшост≥ потерп≥лих в абсолютн≥й патогенност≥ рад≥ац≥йного фактору. «а даними Ќагороноњ ј.≤. (1995 р.), одержаними при соц≥олог≥чному досл≥дженн≥ репрезинтативноњ сукупност≥ населенн¤ ”крањни, основними причинами незадоволеност≥ в≥д ≥нформац≥њ, що надходить Ї неправдопод≥бн≥сть (45%), замовчуванн¤ окремих факт≥в (48%), в≥дсутн≥сть конткретних порад (63%). ќдержан≥ на сьогодн≥ дан≥ не дозвол¤ють достов≥рно пов'¤зати порушенн¤ здоров'¤ з безпосередн≥м впливом ≥он≥зуючоњ рад≥ац≥њ. Ѕ≥льше того, р≥ст ≥ характер соматичноњ патолог≥њ сп≥вв≥дноситьс¤ з г≥потезою про њх психогенну природу ≥ Ї результом росту невротизац≥њ ≥ психо?атизац≥њ населенн¤ [14, 74]. “обто, ситуац≥¤ ризику розвитку р≥зних форм псих≥чноњ дезадаптац≥њ в значн≥й м≥р≥ створена ≥снуючим багатофакторним хрон≥чним стресом. ” людей, що постраждали в результат≥ авар≥њ, традиц≥йна б≥олог≥чна модель хвороби зливаЇтьс¤ з психосоц≥альною моделлю здоров'¤ ≥ хвороби, зумовленоњ рад≥ац≥Їњ та ≥ншими факторами. “ому л≥куванн¤ сл≥д пов'¤зувати ≥з заходами по покращенню соц≥ального середовища на основ≥ вивченн¤ психосоц≥альних фактор≥в ≥ анал≥зу ситуац≥й соц≥ального ризику [34, 120, 121, 125, 161]. ‘ормуванн¤ "соц≥ально-психолог≥чного" синдрому „орнобил¤ [122] визначаЇтьс¤ техногенним походженн¤м катастрофи, глобальн≥стю њњ насл≥дк≥в, масов≥стю впливу, складн≥стю оц≥нки поставар≥йного рад≥ац≥йного ризику, спр¤мован≥стю насл≥дк≥в авар≥њ в майбутнЇ ≥ ст≥йкою сформован≥стю у масов≥й св≥домост≥ негативного сприйманн¤ впливу ≥он≥зуючоњ рад≥ац≥њ, накладанн¤м в≥ддалених насл≥дк≥в стресу на складну еколог≥чну ситуац≥ю в крањн≥, формальним вид≥ленн¤м „. сп≥вдружност≥ з поступовим включенн¤м в нього нових когорт. ¬ результат≥ д≥њ сукупност≥ цих фактор≥в у потерп≥лих сформувалась реакц≥¤ на ситуац≥ю у вигл¤д≥ "комплексу жертви", ¤ка включаЇ в себе рад≥отривожн≥сть (п≥двищену оц≥нку рад≥ац≥йноњ небезпеки), зовн≥шню атрибуц≥ю в≥дпов≥дальност≥ (покладанн¤ в≥дпов≥дальност≥ за поставар≥йн≥ под≥њ свого житт¤ в основному на зовн≥шн≥ обставини ≥ державу), решти? ”становок (п≥двищенн¤ вимог до сусп≥льства), деформац≥ю ≥нформац≥йного простору ос-??н≥ (активна недов≥ра до ≥нформац≥њ (92). ¬казан≥ особливост≥ в р≥зноман≥тних сферах, негативно впливають на адаптац≥йн≥ процеси ≥ становить проблему розробки концепц≥њ ц?ент≥в соц≥ально-психолог≥чноњ реаб≥л≥тац≥њ в районах, ¤к≥ постраждали в результат≥ авар≥њ на „ј≈— [42, 46, 84, 99]. ?? атастроф≥чн≥ насл≥дки „орнобильського лиха призвели до суттЇвоњ деформац≥њ самого способу житт¤ м≥льйон≥в людей та спричинили низку небажаних зм≥н у псих≥ц≥. —постер≥гаютьс¤ випадки хрон≥чного стресу, дипрес≥њ. ѕоширеност≥ набувають неконструктивн≥ подоланн¤ життЇвих утруднень (алкогол≥зм, про¤ви аутоагрес≥њ), виграшу життЇвоњ перспективи, агресивн≥сть в одних ≥ пасивн≥сть, споживацтво ≥нших. [яковенко, дис.] ??
Ќазва: ¬плив природних катастроф
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (11849 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
