≈колог≥¤ > ¬плив природних катастроф
як св≥дчать результати досл≥дженн¤, у д≥тей молодшого шк≥льного в≥ку, що мешкають у забруднених територ≥¤х дефекти розумового розвитку зустр≥чаютьс¤ у 3,2 рази част≥ше, н≥ж в контрол≥. «устр≥чаЇтьс¤ велика к≥льк≥сть д≥тей з пониженими розумовими зд≥бност¤ми (р>0,01), та вдв≥ч≥ нижча к≥льк≥сть д≥тей з нормальними розумовими зд≥бност¤ми. ¬ результат≥ досл≥дженн¤ ви¤влено, що у д≥тей та п≥дл≥тк≥в зони рад≥ац≥йного забрудненн¤ ви¤влено пом≥тн≥ порушенн¤ псих≥чного розвитку, що про¤вл¤ютьс¤ зокрема в р≥зних ступен¤х розумовоњ дефективност≥ (13,0±2,4 ≥ 2, 7 ±1,3 ), понижених розумових зд≥бност¤х (49, 4±3, 6 ≥ 18, 9±3,2). ¬ 1,8 рази р≥дше в пор≥вн¤нн≥ з контролем спостер≥гаЇтьс¤ нормальний розумовий розвиток (35, 2±3, 4 ≥ 63, 5±3, 9). ѕ≥двищенн¤ розумових зд≥бностей простежуютьс¤ у 2, 2±1, 0% при 14, 8±2, 9 у контрол≥ (р>0, 001). ќтже надзавичайно актуальними Ї питанн¤, пов'¤зан≥ з факторами, ¤к≥ можуть впливати на ≥нтелектуальний розвиток дитини при опром≥ненн≥. ¬≥домо, що у плода з 12 тижн¤ розвитку починаЇ функц≥онувати щитовидна залоза. “ому дл¤ нього може мати значенн¤ надходженн¤ рад≥оактивного йоду через орган≥зм матер≥. ќтриман≥ нами дан≥ дають можлив≥сть просл≥дкувати динам≥ку ≥нтелектуального розвитку 10-л≥тн≥х школ¤р≥в, матер≥ ¤ких були ваг≥тними в момент катастрофи на „орнобильськ≥й ј≈—. як св≥дчать результати, отриман≥ за допомогою тесту ¬екслера в 10-ти л≥тньому в≥ц≥ показники невербального ≥нтелекту ¤к в основн≥й так ≥ в контрольн≥й груп≥ залишаютьс¤ практично тотожними Ц в≥дпов≥дно 80 ≥ 81. Ќайвищий показник невербального ≥нтелекту школ¤р≥в в основн≥й груп≥ простежуЇтьс¤ в 11р. ≥ становить 99. ” д≥тей, народжених п≥сл¤ вибуху на „ј≈— ви¤влено значне зниженн¤ р≥вн¤ невербального ≥нтелекту в основн≥й груп≥: 1987р Ц 87, 1988р Ц 73, 1989 Ц 68. ????? ????якщо середн≥ показники невербального IQ знаход¤тьс¤ в межах в≥д 86 (14р.) до 77 (6р.), з найвищим р≥внем 99 в 11р., то вербальний IQ знаходитьс¤ на пом≥тно нижчому р≥вн≥ 71 (14р.) ≥ 77 (6р.). —л≥д в≥дзначити, що зниженн¤ вербального IQ простежуЇтьс¤ в обидвох групах п≥сл¤ вибуху на „ј≈—. ” д≥тей, народжених в 1987 р. основноњ групи цей показник становив 80, а в контрол≥ 77. ѕрот¤гом наступних рок≥в в≥дбуваЇтьс¤ пом≥тне зниженн¤ середн≥х показник≥в вербального IQ у школ¤р≥в основноњ групи: 1988 р. Ц 72, 1989 р. Ц 75, 1990р. Ц 76. ¬ результат≥ узагальненн¤ даних видно, що середн≥ показники загального р≥вн¤ IQ в основн≥й груп≥ знаход¤тьс¤ в пром≥жку у 14-ти л≥тн≥х переважаЇ 80, а в 6-ти л≥тн≥х Ц 75. ѕ≥к ≥нтелектуального розвитку в основн≥й груп≥ припадаЇ на 11 рок≥в, тобто найвищ≥ розумов≥ зд≥бност≥ на¤вн≥ в д≥тей, народжених в 1985 р., до авар≥њ на „ј≈—, причому даний показник перевищуЇ такий в контрол≥: 94 ≥ 87. Ќайнижч≥ показники загального р≥вн¤ IQ спостер≥гаютьс¤ у д≥тей молодшого шк≥льного в≥ку 1987р. народженн¤ ≥ становл¤ть 69, в той час, ¤к у д≥тей, народжених у 1986 р. безпосередньо п≥сл¤ авар≥њ на „ј≈— цей показник становить 71. ќтже, ¤к св≥дчать результати проведеного скр≥н≥нгового досл≥дженн¤, р≥вень ≥нтелектуального розвитку школ¤р≥в, що проживають в зон≥ посиленого рад≥оеколог≥чного контролю ѕрикарпатт¤ Ї пом≥тно нижчим, н≥ж в еколог≥чно благополучному район≥. “аким чином отриман≥ нами дан≥ св≥дчать про негативний вплив еколог≥чно неспри¤тливого довк≥лл¤ на псих≥чний та розумовий розвиток д≥тей та п≥дл≥тк≥в, що мешкають в цих районах. ÷е ¤вище особливо небезпечне дл¤ нац≥њ, оск≥льки тенденц≥¤ до зниженн¤ ≥нтелектуального потенц≥алу в наш≥й крањн≥ спостер≥галас¤ ≥ ран≥ше. “ак, за даними ќќЌ, коеф≥ц≥Їнт ≥нтелектуальност≥ молод≥ в —–—– пом≥тно пог≥ршивс¤: у 50-х роках —–—– за цим показником пос≥дав третЇ м≥сце у св≥т≥, у 1985 Ц 42, а 1987 Ц 57 м≥сце. «а рейтингом ¤кост≥ людських ресурс≥в 1995 роц≥ –ос≥¤ пос≥дала 97 м≥сце в св≥т≥, ”крањна Ц 53-тЇ. [10]. «ниженн¤ загального ≥нтелектуального коеф≥ц≥Їнту у д≥тей зони –≈ повТ¤зано з низьким р≥внем працездатност≥ та уваги. ÷е п≥дтверджують отриман≥ нами дан≥ за допомогою таблиць јнф≥мова ≥ тепп≥нг-тесту. «а даними пор≥вн¤льного анал≥зу висок≥ показники р≥вн¤ уваги в основн≥й груп≥ в 1,5 рази нижч≥, н≥ж в контрол≥ (р Ы 0,001). —ередн≥ показники достов≥рно вищ≥ в основн≥й груп≥ 45,5±4,1 ≥ 31,7±3,8 в контрол≥ (р Ы 0,001). ўо стосуЇтьс¤ р≥вн¤ працездатност≥, то показники високого р≥вн¤ у д≥тей основноњ групи у 2 рази нижч≥, н≥ж у д≥тей контрольноњ групи (р Ы 0,001). ¬ результат≥ досл≥дженн¤ ви¤влено, що в основн≥й груп≥ переважають статистично достов≥рн≥ дан≥ по низьких показниках 39,3±4,1 ≥ 22,9±3,4 в контрол≥. ƒом≥нуванн¤ середнього р≥вн¤ уваги та низького р≥вн¤ працездатност≥ у школ¤р≥в зони –≈ , на наш погл¤д, Ї насл≥дком негативного емоц≥йного реагуванн¤, на¤вн≥стю високого р≥вн¤ тривожност≥, емоц≥йноњ напруженост≥, викликаноњ неспри¤тливим впливом навколишнього середовища, зокрема п≥двищеного рад≥ац≥йного фону, оск≥льки ≥нш≥ фактори, що зумовлюють емоц≥йне напруженн¤, впливали на д≥тей експериментальноњ та контрольноњ груп в однаков≥й м≥р≥. “аким чином вс≥ на¤вн≥ дан≥ та результати нашого досл≥дженн¤ вказують на на¤вн≥сть пр¤моњ д≥њ малих доз ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤, ¤ке зумовлюЇ патолог≥чн≥ зм≥ни в орган≥зм≥ та в≥дхиленн¤ у псих≥чному розвитку особи. ¬и¤влен≥ зм≥ни та в≥дхиленн¤ у псих≥чному розвитку пов'¤зан≥ з безпосередн≥м переживанн¤м загрози, що раптово виникла внасл≥док „орнобильськоњ катастрофи ≥ продовжуЇ д≥¤ти за умов в≥дсутност≥ повноњ достов≥рноњ ≥нформац≥њ про загрозу. « ≥ншого боку по¤вилис¤ фактори, пов'¤зан≥ ≥з зм≥ною традиц≥йних соц≥альних ≥ психолог≥чних зв'¤зк≥в, труднощами адаптац≥њ до нових умов житт¤, необх≥дн≥стю п≥дкор¤тис¤ вимогам еколог≥чноњ безпеки, зм≥ною укладу, способу житт¤ [10]. ¬ рад≥ац≥йн≥й медицин≥ ≥снуЇ ефект залежност≥ ст≥йкост≥ до рад≥оактивного впливу в≥д в≥ку. рива ц≥Їњ залежност≥ маЇ назву "трапец≥Їпод≥бноњ" ≥ означаЇ зростанн¤, стаб≥л≥зац≥ю та зниженн¤ толерантност≥ до рад≥ац≥њ в залежност≥ в≥д в≥ку (в≥д утробного розвитку до смерт≥) [11]. «а визначенн¤м де¤ких автор≥в [7], встановленн¤ ≥ндив≥дуальних доз ≥он≥зуючого випром≥ненн¤ дл¤ кожноњ дитини, народженоњ з 26 кв≥тн¤ 1986 р. по 25 лютого 1986р. Ї б≥льш складним, н≥ж аналог≥чн≥ досл≥дженн¤ в япон≥њ. ѕерш за все, одержанн¤ ≥ндив≥дуальних доз в результат≥ бомбардуванн¤ ’≥рос≥ми та Ќагасак≥ знаходилос¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д в≥дстан≥ м≥ж людиною ≥ еп≥центром вибуху. ¬ нашому випадку такоњ залежност≥ немаЇ. ”крањн≥, зокрема на ѕрикарпатт≥ забрудненн¤ територ≥њ носить характер "рад≥ац≥йних пл¤м". ”н≥кальн≥стю постчорнобильськоњ ситуац≥њ дл¤ псих≥чного розвитку д≥тей Ї тривале проживанн¤ у стресогенному середовищ≥ ≥ необх≥дн≥сть регул¤рно отримувати в≥дновлювальне санаторно-курортне л≥куванн¤. [14] ѕсихолог≥чний стрес у д≥тей призв≥в не т≥льки до стану психолог≥чноњ дезадаптац≥њ, що про¤вл¤Їтьс¤ в емоц≥йн≥й та повед≥нков≥й сферах, але й до формуванн¤ комплексу сомато-вегетативних порушень. ѕатогенний вплив еколог≥чно неспри¤тливоњ ситуац≥њ на дит¤чий орган≥зм про¤вл¤Їтьс¤ переважно функц≥ональними розладами центральноњ нервовоњ системи з по¤вою синдрому еколог≥чноњ дезадаптац≥њ, п≥двищеною збудлив≥стю, руховою активн≥стю, швидкою втомлюван≥стю, зниженн¤м ≥нтересу до навколишнього, до навчанн¤, вегетативною дистон≥Їю, невротичними реакц≥¤ми, повед≥нковими розладами ≥ труднощами адаптац≥њ, що ¤вл¤Їтьс¤ в≥дображенн¤м порушень психоф≥з≥олог≥чного Ђсубстратуї (—тудьонк≥н ћ.я., ¬ельт≥щев ё.™., „ур`¤нова ћ.≤.). ѕсихоемоц≥йне та ф≥зичне перенапруженн¤, зм≥на сталого життЇвого стереотипу та побоюванн¤ насл≥дк≥в рад≥ац≥йного опром≥ненн¤ Ї чинниками ризику р≥зних патолог≥чних зм≥н (ќ.√.јнтонова-√урченко, ј.≤.Ќ¤гу). ¬ результат≥ досл≥джень, проведених в ≤нститут≥ експериментальноњ рад≥олог≥њ Ќ÷–ћ в д≥апазон≥ доз до 1 √р встановлено, що кр≥м зм≥н у кров'¤н≥й систем≥, спостер≥гаЇтьс¤ зниженн¤ реакц≥њ показник≥в працездатност≥ (загальний об'Їм роботи, максимальна сила, продовжен≥сть прац≥), пригн≥ченн¤ б≥оелектричноњ та скорочувальноњ активност≥ нервово-м'¤зевого апарату. Ѕагато автор≥в вказуЇ на небезпеку ≥ недопустим≥сть проживанн¤ д≥тей на забруднен≥й рад≥онукл≥дами зон≥. [13, ст. 48] ” незадов≥льних соц≥ально-еколог≥чних умовах шл¤хи подоланн¤ негативних насл≥дк≥в Ї: поглибленн¤ осв≥ченост≥ батьк≥в у питанн¤х впливу рад≥ац≥йного забрудненн¤ на дит¤чий орган≥зм, ¤к≥сна виховна робота дит¤чого садка та школи, психолог≥чна допомога, позитивн≥ м≥жособов≥ стосунки можуть компенсувати вади розвитку д≥тей. ¬≥дпов≥дно до завдань збереженн¤ псих≥чного здоров'¤, та психолог≥чноњ корекц≥њ псих≥чного розвитку д≥тей, що мешкають у зон≥ посиленого рад≥ац≥йного контролю, нами визначен≥ концептуальн≥ п≥дходи та розробл¤ютьс¤ програми психолого-педагог≥чноњ допомоги д≥т¤м, ¤к≥ постраждали внасл≥док катастрофи на „орнобильськ≥й ј≈—. ≤≤≤. 3.1. ¬ результат≥ проведеного досл≥дженн¤ ви¤влено, що в≥дносно високий загальний ≥нтелектуальний показник породжуЇ низьку розумову працездатн≥сть (r = - 0,60) в д≥тей шестир≥чного в≥ку та низький р≥вень ст≥йкост≥ та переключенн¤ уваги в 7-р≥чних (r = - 0,67) та 10 рок≥в (r = - 0,55). —хожа ситуац≥¤ також простежуЇтьс¤ ≥ в п≥дл≥тковому в≥ц≥, зокрема в 13 рок≥в, коли високий ≥нтелектуальний показник не спри¤Ї високому р≥вню розумовоњ працездатност≥. ¬и¤влен≥ психологами типов≥ порушенн¤ вищих нервових функц≥й - уваги, пам'¤т≥ та ≥н. у потерп≥лих в≥д чонобильськоњ катастрофи, ¤к≥ спочатку намагалис¤ по¤снити впливом стресу, не в≥днолюютьс¤ до нормативного р≥вн¤ нав≥ть через дек≥лька рок≥в п≥сл¤ авар≥њ.
Ќазва: ¬плив природних катастроф
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (11849 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
