≈колог≥¤ > ¬плив природних катастроф

Ќа основ≥ даних про рад≥ац≥йне дозове навантаженн¤ по ≤вано-‘ранк≥вськ≥й област≥ зробили висновок, що у переважн≥й б≥льшост≥ населених пункт≥в зростанн¤ р≥вн≥в рад≥ац≥њ зумовлене випаданн¤м штучних рад≥онукл≥д≥в п≥сл¤ авар≥њ на „ј≈—.

2.2. ѕ≥дб≥р контингенту досл≥дженн¤.

« метою встановленн¤ залежност≥ емоц≥йних стан≥в школ¤р≥в в≥д еколог≥чноњ ситуац≥њ проводилось експериментальне досл≥дженн¤ в р≥внинн≥й кл≥мато-географ≥чн≥й м≥сцевост≥ ѕрикарпатт¤ с.—тецева —н¤тинського району ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥, ¤ке в≥дноситьс¤ до зони посиленого рад≥оеколог≥чного контролю. «а даними рад≥олог≥чного в≥дд≥лу ≤вано-‘ранк≥вськоњ —≈— в 1990 роц≥ щ≥льн≥сть забрудненн¤ с.—тецева складала

—s-137 - 5,06  ≥/км кв, Sr-90 - 0,31 ≥/км кв; в 1992 роц≥ Cs-137 - 4,96  ≥/км кв, Sr-90- 0,31  ≥/км кв. Ќаселенн¤ с.—тецева вид≥лене в 4 категор≥ю потерп≥лих внасл≥док авар≥њ на „ј≈— ≥ вимагаЇ пр≥оритетного медичного спостереженн¤ ( ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є106 в≥д 23 липн¤ 1991 року).  онтрольними ¤вл¤лись результати аналог≥чного досл≥дженн¤ в с.  утище “лумацького району, в ¤кому, за даними рад≥олог≥чного в≥дд≥лу ≤вано-‘ранк≥вськоњ обласноњ —≈— забрудненн¤ рад≥онукл≥дами не ви¤влено.

ƒосл≥джуваний нами контингент становив 176 учн≥в перших-восьмих клас≥в с.—тецева (експериментальна група) ≥ 148 учн≥в перших-восьмих клас≥в с.  утище (контрольна група). ƒосл≥дженн¤ проводилось серед спец≥ально в≥д≥браноњ категор≥њ Ђпрактично здоровихї учн≥в, що ¤вл¤Їтьс¤ одн≥Їю з умов вивченн¤ впливу еколог≥чного фактору на функц≥ональний стан орган≥зму д≥тей при масових обстеженн¤х (8,с.6).

¬раховуючи, що псих≥чне здоров`¤ д≥тей зумовлене не т≥льки еколог≥чними та б≥олог≥чними факторами, однор≥дн≥сть пор≥внюваних учн≥вських колектив≥в визначалось також за одн≥Їю з важливих соц≥альних ознак - њх приналежн≥стю до с≥льського населенн¤ ≥з сп≥льними соц≥ально - економ≥чними ≥ етно-культурними особливост¤ми ѕрикарпатського рег≥ону ”крањни.

2.2.

” 1963 р. –.√.√олодець ≥з сп≥авт. представили дан≥ комплексного патопсихолог≥чного досл≥дженн¤ групи ос≥б, ¤к≥ зазнали д≥њ п≥двищених доз опром≥ненн¤ у зв'¤зку з порушенн¤м сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чного режиму. ƒосл≥дники д≥йшли висновку, що особлив≥стю астен≥чного стану у даних хворих були виражен≥ ознаки зниженн¤ розумовоњ працездатност≥: послабленн¤, неможливост≥ концентрац≥њ уваги ≥ п≥двищена стомлюван≥сть, а також непродуктивн≥сть ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥ та ≥нертн≥сть псих≥чних процес≥в.

≤нтерес до вивченн¤ психолог≥чних насл≥дк≥в рад≥ац≥йного ураженн¤ п≥двищивс¤ п≥сл¤ авар≥њ на „ј≈—. «а роки, що пройшли п≥сл¤ нењ, накопичено дан≥, ¤к≥ дозвол¤ють робити висновки в≥дносно особливостей п≥знавальноњ д≥¤льност≥ ≥ зм≥ни особистост≥ у тих, хто потерп≥в внасл≥док „орнобильськоњ катастрофи.

ѕерш за все, привертаЇ увагу в≥дзначена р¤дом автор≥в поширен≥сть ≥нтелектуально-мнестичних порушень. “ак, ¬.‘.¬ишневська вид≥л¤ла низьк≥ показники ст≥йкост≥, концентрац≥њ, переключенн¤, розпод≥лу обс¤гу уваги, зниженн¤ короткостроковоњ та довгостроковоњ пам'¤т≥, зменшенн¤ здатност≥ до лог≥чного мисленн¤ [126-128]. «а даними ¬.Ќ. раснова з сп≥вавт., ф≥ксашина г≥помнез≥¤ зустр≥чалас¤ у 65,8% обстежених, порушенн¤ концентрац≥њ уваги - у 54,7, утрудненн¤ у в≥дтворюванн≥ - у 40,2, у розум≥нн≥ зм≥сту тексту, мовленн¤ - у 35,9, послабленн¤ навичок письма, л≥чби - у 14,5% [56].

«а даними ј.ћ.ћорозова, на порушенн¤ пам'¤т≥ - утрудненн¤ при згадуванн≥ ран≥ше добре знайомих пр≥звищ, телефонних номер≥в, назв м≥ст - скаржилис¤ практично ус≥ обстежуван≥. ¬и¤вл¤лос¤ зниженн¤ ¤к запам'¤товуванн¤, так ≥ утримуванн¤ у пам'¤т≥ дов≥льнох ретенц≥њ, своЇр≥дний симптом "розб≥ганн¤ думок", коли хвор≥ були неспроможними утримувати вольовим зусилл¤м лог≥чний х≥д бес≥ди [76, 77], 172 (68,8%) л≥кв≥датори в≥дзначали зниженн¤ ефективност≥ процес≥в мисленн¤, напружен≥сть при прийн¤тт≥ р≥шень, 80 (32%) особам важко давалос¤ осмисленн¤ присл≥в'њв та приказок, 26 (10,9%) не змогли по¤снити њх переносний зм≥ст, ¤к ≥ найрост≥ших лог≥чних задач та арифметичних д≥й. ” 188 (75,5%) чолов≥к ви¤влено порушенн¤ уваги, а у 11 (4,4%) - д≥агностовано лакунарну деменц≥ю з частковою втратою критичност≥ щодо свого стану. ѕорушенн¤ пам'¤т≥ у побут≥ в≥дзначено у 98,2% обстежених, у побут≥ та на робот≥ - у 100%, тенденц≥ю до прогресуванн¤ пог≥ршенн¤ - у 75,2%.

якщо у перш≥ роки п≥сл¤ авар≥њ при оц≥нц≥ ≥нтелектуальноњ сфери обстежених статистично в≥рог≥дн≥ в≥дхиленн¤ в≥д норми не ви¤вл¤лис¤ [122], то до 1992 за даними ј.ћ.ћорозова, у 40% л≥кв≥датор≥в наростав психоорган≥чний синдром, у 4,2% д≥агностовано лакунарну деменц≥ю.

«а даними Ћ.‘.Ўестопаловоњ, у структур≥ нейропсихолог≥чного синдрому дом≥нували ознаки недостатност≥ активного забезпеченн¤ псих≥чних процес≥в, що про¤вл¤лис¤ переважно у вигл¤д≥ виснаженн¤ уваги, звуженн¤ обс¤г≥в оперативноњ вербальноњ пам'¤т≥ [132, 133].” хворих з дисциркул¤торною енцефалопат≥Їю при збереженн≥ активац≥йних дефект≥в у структур≥ синдрому ≥стотно з≥бльшувалас¤ питома вага порушень операц≥йних компонент≥в (праксису, гнозису, пам'¤т≥, зорово-просторових операц≥й, мисленн¤); розширювавс¤ спектр регул¤торних розлад≥в - знижувалис¤ динам≥чн≥ параметри д≥¤льност≥ (≥нертн≥сть, важке переключенн¤ з одн≥Їњ програми на ≥ншу, п≥двищенн¤ швидк≥сних характеристик переб≥гу процес≥в), утрудненн¤ дов≥льноњ регул¤ц≥њ д≥¤льност≥, њњ програмуванн¤ ≥ контролю.

«ниженн¤ загального ≥нтелектуального коеф≥ц≥Їнту у д≥тей зони –≈  повТ¤зано з низьким р≥внем працездатност≥ та уваги. ÷е п≥дтверджують отриман≥ нами дан≥ за допомогою таблиць јнф≥мова ≥ тепп≥нг-тесту.

«а даними пор≥вн¤льного анал≥зу висок≥ показники р≥вн¤ уваги в основн≥й груп≥ в 1,5 рази нижч≥, н≥ж в контрол≥ (р Ы 0,001). —ередн≥ показники достов≥рно вищ≥ в основн≥й груп≥ 45,5±4,1 ≥ 31,7±3,8 в контрол≥ (р Ы 0,001). ўо стосуЇтьс¤ р≥вн¤ працездатност≥, то показники високого р≥вн¤ у д≥тей основноњ групи у 2 рази нижч≥, н≥ж у д≥тей контрольноњ групи (р Ы 0,001). ¬ результат≥ досл≥дженн¤ ви¤влено, що в основн≥й груп≥ переважають статистично достов≥рн≥ дан≥ по низьких показниках 39,3±4,1 ≥ 22,9±3,4 в контрол≥.

ƒом≥нуванн¤ середнього р≥вн¤ уваги та низького р≥вн¤ працездатност≥ у школ¤р≥в зони –≈ , на наш погл¤д, Ї насл≥дком негативного емоц≥йного реагуванн¤, на¤вн≥стю високого р≥вн¤ тривожност≥, емоц≥йноњ напруженост≥, викликаноњ неспри¤тливим впливом навколишнього середовища, зокрема п≥двищеного рад≥ац≥йного фону, оск≥льки ≥нш≥ фактори, що зумовлюють емоц≥йне напруженн¤, впливали на д≥тей експериментальноњ та контрольноњ груп в однаков≥й м≥р≥.

“аким чином вс≥ на¤вн≥ дан≥ та результати нашого досл≥дженн¤ вказують на на¤вн≥сть пр¤моњ д≥њ малих доз ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤, ¤ке зумовлюЇ патолог≥чн≥ зм≥ни в орган≥зм≥ та в≥дхиленн¤ у псих≥чному розвитку особи.

¬и¤влен≥ зм≥ни та в≥дхиленн¤ у псих≥чному розвитку пов'¤зан≥ з безпосередн≥м переживанн¤м загрози, що раптово виникла внасл≥док „орнобильськоњ катастрофи ≥ продовжуЇ д≥¤ти за умов в≥дсутност≥ повноњ достов≥рноњ ≥нформац≥њ про загрозу. « ≥ншого боку по¤вилис¤ фактори, пов'¤зан≥ ≥з зм≥ною традиц≥йних соц≥альних ≥ психолог≥чних зв'¤зк≥в, труднощами адаптац≥њ до нових умов житт¤, необх≥дн≥стю п≥дкор¤тис¤ вимогам еколог≥чноњ безпеки, зм≥ною укладу, способу житт¤ [10].

¬ рад≥ац≥йн≥й медицин≥ ≥снуЇ ефект залежност≥ ст≥йкост≥ до рад≥оактивного впливу в≥д в≥ку.  рива ц≥Їњ залежност≥ маЇ назву "трапец≥Їпод≥бноњ" ≥ означаЇ зростанн¤, стаб≥л≥зац≥ю та зниженн¤ толерантност≥ до рад≥ац≥њ в залежност≥ в≥д в≥ку (в≥д утробного розвитку до смерт≥) [11].

«а визначенн¤м де¤ких автор≥в [7], встановленн¤ ≥ндив≥дуальних доз ≥он≥зуючого випром≥ненн¤ дл¤ кожноњ дитини, народженоњ з 26 кв≥тн¤ 1986 р. по 25 лютого 1986р. Ї б≥льш складним, н≥ж аналог≥чн≥ досл≥дженн¤ в япон≥њ. ѕерш за все, одержанн¤ ≥ндив≥дуальних доз в результат≥ бомбардуванн¤ ’≥рос≥ми та Ќагасак≥ знаходилос¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д в≥дстан≥ м≥ж людиною ≥ еп≥центром вибуху. ¬ нашому випадку такоњ залежност≥ немаЇ. ”крањн≥, зокрема на ѕрикарпатт≥ забрудненн¤ територ≥њ носить характер "рад≥ац≥йних пл¤м".

”н≥кальн≥стю постчорнобильськоњ ситуац≥њ дл¤ псих≥чного розвитку д≥тей Ї тривале проживанн¤ у стресогенному середовищ≥ ≥ необх≥дн≥сть регул¤рно отримувати в≥дновлювальне санаторно-курортне л≥куванн¤. [14]

ѕсихолог≥чний стрес у д≥тей призв≥в не т≥льки до стану психолог≥чноњ дезадаптац≥њ, що про¤вл¤Їтьс¤ в емоц≥йн≥й та повед≥нков≥й сферах, але й до формуванн¤ комплексу сомато-вегетативних порушень.

ѕатогенний вплив еколог≥чно неспри¤тливоњ ситуац≥њ на дит¤чий орган≥зм про¤вл¤Їтьс¤ переважно функц≥ональними розладами центральноњ нервовоњ системи з по¤вою синдрому еколог≥чноњ дезадаптац≥њ, п≥двищеною збудлив≥стю, руховою активн≥стю, швидкою втомлюван≥стю, зниженн¤м ≥нтересу до навколишнього, до навчанн¤, вегетативною дистон≥Їю, невротичними реакц≥¤ми, повед≥нковими розладами ≥ труднощами адаптац≥њ, що ¤вл¤Їтьс¤ в≥дображенн¤м порушень психоф≥з≥олог≥чного Ђсубстратуї (—тудьонк≥н ћ.я., ¬ельт≥щев ё.™., „ур`¤нова ћ.≤.).

ѕсихоемоц≥йне та ф≥зичне перенапруженн¤, зм≥на сталого життЇвого стереотипу та побоюванн¤ насл≥дк≥в рад≥ац≥йного опром≥ненн¤ Ї чинниками ризику р≥зних патолог≥чних зм≥н (ќ.√.јнтонова-√урченко, ј.≤.Ќ¤гу).

¬ результат≥ досл≥джень, проведених в ≤нститут≥ експериментальноњ рад≥олог≥њ Ќ÷–ћ в д≥апазон≥ доз до 1 √р встановлено, що кр≥м зм≥н у кров'¤н≥й систем≥, спостер≥гаЇтьс¤ зниженн¤ реакц≥њ показник≥в працездатност≥ (загальний об'Їм роботи, максимальна сила, продовжен≥сть прац≥), пригн≥ченн¤ б≥оелектричноњ та скорочувальноњ активност≥ нервово-м'¤зевого апарату.

Ѕагато автор≥в вказуЇ на небезпеку ≥ недопустим≥сть проживанн¤ д≥тей на забруднен≥й рад≥онукл≥дами зон≥. [13, ст. 48]

” незадов≥льних соц≥ально-еколог≥чних умовах шл¤хи подоланн¤ негативних насл≥дк≥в Ї: поглибленн¤ осв≥ченост≥ батьк≥в у питанн¤х впливу рад≥ац≥йного забрудненн¤ на дит¤чий орган≥зм, ¤к≥сна виховна робота дит¤чого садка та школи, психолог≥чна допомога, позитивн≥ м≥жособов≥ стосунки можуть компенсувати вади розвитку д≥тей.

¬≥дпов≥дно до завдань збереженн¤ псих≥чного здоров'¤, та психолог≥чноњ корекц≥њ псих≥чного розвитку д≥тей, що мешкають у зон≥ посиленого рад≥ац≥йного контролю, нами визначен≥ концептуальн≥ п≥дходи та розробл¤ютьс¤ програми психолого-педагог≥чноњ допомоги д≥т¤м, ¤к≥ постраждали внасл≥док катастрофи на „орнобильськ≥й ј≈—.

2.3. ќсобливост≥ загального ≥нтелектуального розвитку школ¤р≥в в залежност≥ в≥д еколог≥чноњ ситуац≥њ.

«а даними сучасних досл≥дженнь, антропогенне забрудненн¤ довк≥лл¤, негативно впливаЇ на псих≥чний розвиток д≥тей, що св≥дчить про зб≥льшенн¤ частоти ви¤влень затримки ≥нтелектуального розвитку та недорозвитку.

“ака законом≥рн≥сть спостер≥гаЇтьс¤ в р¤д≥ еколог≥чно неблагополучних район≥в Ѕ≥лорус≥њ, –ос≥њ та ”крањни, особливо у зв'¤зку з „орнобильською катастрофою.

≤≤.ѕсих.розв.

ћалими вважаютьс¤ дози одноразовоњ рад≥ац≥йноњ д≥њ, ¤к≥ не перевищують 100 –ад (1 √р). јле в≥дносно авар≥њ на „ј≈—, такими сл≥д вважати дози менш≥ 20 –ад або 0,2 √–.

ѕоказано, що зм≥ни стану здоровТ¤, що пов'¤зан≥ з впливом малих доз рад≥ац≥њ, про¤вл¤ютьс¤ у найр≥зноман≥тн≥ших порушенн¤х, зокрема емоц≥йно-особст≥сноњ та ≥нтелектуально-мнестичноњ сфери. [4, ст. 50]

¬ивченн¤м особливостей ≥нтелектуального статусу д≥тей та п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ проживають на рад≥ац≥йно забруднен≥й територ≥њ, займались ј. ј.  рилов, –.ќ.—еребр¤нникова та ≥н. (1992) . ” 24% школ¤р≥в ви¤влено гранично низьк≥ значенн¤ ≥нтелектуального статусу. јналог≥чн≥ досл≥дженн¤ були проведен≥ Ќ.ј.√рищенко, Ћ.ј.√оловай, ¬. .√орбачевським (1992) та ≥н.

ƒосл≥дженн¤ псих≥чного розвитку д≥тей, ¤к≥ потрапили п≥д вплив ≥он≥зуючого опром≥нен¤ у пренатальному пер≥од≥, були проведен≥ на забруднених територ≥¤х Ѕ≥лорус≥ ≤гумновим —.ќ. ѕри вивченн≥ основних ¤к≥сних характеристик ≥нтелектуального розвитку д≥тей зазначеного контигенту (темпу псих≥чноњ д≥¤льност≥, активноњ уваги, пам'¤т≥, перцепц≥њ, регулюванн¤ д≥¤льност≥, анал≥тико-синтетичноњ д≥¤льност≥, запасу знань, мовленнЇвоњ функц≥њ ≥ моторного розвитку) в основн≥й груп≥ ви¤влено достов≥рне переважанн¤ оц≥нок, ¤к≥ в≥дображають р≥зн≥ ступен≥ в≥дставанн¤ цих показник≥в в≥д в≥кових норматив≥в [5, ст. 16 ].

 л≥н≥ко-психолог≥чне досл≥дженн¤ 478 внутр≥утробно опром≥нених д≥тей м. ѕрип'¤т≥ показало, що близько половини д≥тей мали виражен≥ в≥дхиленн¤ у псих≥чному розвитку. ” таких д≥тей страждала пам'¤ть, активна увага була знижена працездатн≥сть. ƒ≥ти ви¤вл¤лис¤ нездатними до зан¤ть, ¤к≥ вимагають вольового зусилл¤ ≥ уваги [6, ст.230].

¬ результат≥ проведених досл≥джень вербального ≥нтелекту д≥тей Ѕр¤нськоњ област≥ було вирахувано IQ кожноњ дитини. ¬ чистих районах число д≥тей з IQ менше 70 складало 8. ” забруднених њх було значно б≥льше Ц 94 особи. ћ≥ж цим розпод≥лом ≥снуЇ статистично достов≥рна р≥зниц¤ (рЫ 0, 05). ¬ результат≥, в забруднених районах ≥нтелектуальн≥ порушенн¤ спостер≥галис¤ у 43 д≥тей (5, 9%), в чистих - 6 (2%).  ≥льк≥сть д≥тей, ¤к≥ мають ≥нтелектуальн≥ порушенн¤ в забруднених районах майже в 3 рази вищ≥, н≥ж в чистих [7, ст. 71]

 омплексне психолог≥чне обстеженн¤ д≥тей 6-7 рок≥в, ¤к≥ проживають в √омельськ≥й област≥, ви¤вило в середньому б≥льш низьк≥ показники по вс≥х ≥нтелектуальних функц≥¤х. –≥зним ви¤вивс¤ ≥ психомоторний розвиток. ѕри цьому б≥льш низьк≥ показники сили рук ≥ симетричност≥ розвитку сили рук можуть вказувати на спов≥льнене формуванн¤ латерал≥зац≥њ, а ви¤влений б≥льший в≥дсоток д≥тей з високим тремором Ц св≥дчить про п≥двищену збудлив≥сть нервовоњ системи (јртамонов —.¬. у сп≥вавт., 1992).

«м≥ни розумовоњ д≥¤льност≥, працездатност≥ та особист≥сного проф≥лю, ≥стотне зниженн¤ показник≥в розумовоњ працездатност≥ в обстежен≥й груп≥ л≥кв≥датор≥в ви¤влено Ќ.ј. ћеньшовим ≥ сп≥вавт. Ќайб≥льше пад≥нн¤ л≥чильно-лог≥чноњ д≥¤льност≥ св≥дчило про переважне послабленн¤ функц≥й короткостроковоњ пам'¤т≥ та оперативного мисленн¤.

–озумовий розвиток д≥тей 4-6 рок≥в (сенсорна та розумова сфера, пам'¤ть, увага, мовленн¤), що знаходитьс¤ п≥д впливом рад≥ац≥њ, вивчавс¤ п≥д кер≥вництвом Ќ.ќ.÷иркун. ¬ ход≥ досл≥дженн¤ ви¤влено зниженн¤ ≥нтелектуального розвитку д≥тей ¤к ≥з забруднених, так ≥ в≥дносно чистих реі≥он≥в; ц¤ тенденц≥¤ найб≥льш пом≥тна у д≥тей 1985-1986 р. р. народженн¤.

ѕри рад≥оактивному ураженн≥ малими дозами рад≥ац≥њ ≥з вс≥х псих≥чних процес≥в найб≥льш страждаЇ увага. ¬ залежност≥ в≥д в≥ку школ¤р≥в ви¤влено, що чим менший в≥к учн¤, тим б≥льше страждаЇ його увага. [11 ст. 13]

–озклади пам'¤т≥ в ос≥б з орган≥чним ураженн¤м мозку, що зазнали впливу ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤ внасл≥док авар≥њ на „ј≈— ви¤вл¤лис¤ ускладненн¤ми згадуванн¤ ≥ в≥дтворенн¤ добре в≥домих ран≥ше ≥мен, цифр. ƒл¤ запам'¤товуванн¤ будь-¤ких даних вимагалис¤ багаторазов≥ повторенн¤. “ривке, тривале утриманн¤ новоњ ≥нформац≥њ част≥ше було неможливим. ѕро порушенн¤ ≥нтелекту св≥дчить зб≥дн≥нн¤ суджень та умовивод≥в з втратою спроможност≥ розум≥ти в повному об'Їм≥ одержан≥ в≥домост≥, неспроможн≥сть сполученн¤, анал≥зу ≥ синтезу ≥нформац≥њ, що надходить. Ќе дуже значн≥ зм≥ни ≥нтелекту сл≥д визначити ¤к орган≥чне зниженн¤ р≥вн¤ особистост≥, що не дос¤гаЇ ступен¤ орган≥чноњ деменц≥њ [2,ст. 12].

¬≥дм≥чаютьс¤ також зм≥ни у психоф≥з≥олог≥чн≥й сфер≥ (ј.ћ. арпух≥на, ћ.ЦЋ.ј.„епа) старшокласник≥в. ¬и¤влено тенденц≥њ до зниженн¤ показник≥в оперативноњ пам'¤т≥, уваги, пог≥ршенн¤ стаб≥льност≥ та рухливост≥ нервових процес≥в, переважанн¤ процес≥в збудженн¤ над процесами гальмуванн¤, точност≥ реакц≥њ на об'Їкт, що рухаЇтьс¤, р≥вн¤ продуктивност≥ та швидкост≥ ≥нтелектуальних показник≥в, функц≥ональних можливостей центральноњ нервовоњ системи, ф≥зичноњ витривалост≥, часу додержанн¤ р≥вноваги т≥ла, зб≥льшенн¤ динам≥чного тремору. ќстанн≥ три ознаки св≥дчать про пог≥ршенн¤ показник≥в моторики. [13].

” св≥тов≥й практиц≥ вивченн¤ впливу навколишнього середовища на здоров'¤ дитини, њњ псих≥чний розвиток проводитьс¤ шл¤хом попереднього ви¤вленн¤ незначних симптом≥в в≥дставанн¤ у розвитку псих≥чних функц≥й найб≥льш ранн≥х симптом≥в хрон≥чних захворювань, ¤к≥ в значн≥й м≥р≥ визначають стан здоров'¤ у подальшому житт≥ особи (8, ст. 79).

” зв'¤зку з тим, що в окремих роботах, проведених п≥сл¤ чорнобильськоњ авар≥њ вказуЇтьс¤ на особливий патогенний вплив рад≥оеколог≥чного фактору на псих≥чний розвиток "д≥тей „орнобил¤", а також з метою д≥агностики псих≥чного розвитку у д≥тей та п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ пост≥йно проживають на рад≥ац≥йно забруднених територ≥¤х нами проведено досл≥дженн¤ динам≥ки розумового розвитку школ¤р≥в в залежност≥ в≥д њх в≥ку ≥ впливу.

ƒл¤ ≥нтегральноњ оц≥нки основних компонент≥в психолог≥чноњ сфери школ¤ра необх≥дно отримати ≥нформац≥ю про стан 3 основних груп псих≥чних ¤вищ, ¤кими ¤вл¤ютьс¤:

- псих≥чн≥ процеси (функц≥њ);

- псих≥чн≥ властивост≥ особистост≥;

- псих≥чн≥ стани ( . .ѕлатонов, √.√.√олубЇв, 1977).

ƒосл≥джувались, головним чином, т≥ функц≥њ ≥ властивост≥ особистост≥, на ¤к≥ накладаЇтьс¤ основне навантаженн¤ в процес≥ навчанн¤ школ¤ра.

јнал≥з ???? позволив вид≥лити м≥н≥мальну сукупн≥сть психолог≥чних характеристик, ¤к≥ дозвол¤ють отримати повноц≥нний психолог≥чний портрет особистост≥ учн¤, до ¤коњ в≥дноситьс¤: ≥нтелект, пам'¤ть, мотивац≥¤, самооц≥нка, сущн≥сть рис особистост≥ (характер), навчанн¤, повед≥нка (за допомогою опитуванн¤ вчител≥в).

ƒл¤ розп≥знанн¤ ≥нтелекту використо...??

¬ в≥дпов≥дност≥ з розробленим алгоритмом оц≥нки отриманих даних було вид≥лено 3 групи учн≥в:

1) групу ризику (15%);

2) з на¤вним фактором ризику (45%);

3) благополучну групу (40%) /за даними школи є613 м.ћоскви/.

ћожна отримати ≥нформац≥ю

1) ≥ндив≥дуальну;

2) групову;

3) масове обстеженн¤.

ƒл¤ ≥нтегральноњ оц≥нки псих≥чного розвитку при масовому ????? огл¤д≥ школ¤р≥в необх≥дно було отримати ≥нформац≥ю про ≥нтелектуальний розвиток та емоц≥йний стан школ¤р≥в, ¤к≥ проживають в зонах –≈ .

ƒл¤ досл≥дженн¤ ≥нтелекту д≥тей у в≥ц≥ 7-14 рр. використовувавс¤ коеф≥ц≥Їнт розумового розвитку (IQ), ¤кий визначавс¤ з допомогою методики ƒ.¬енснера, адаптованоњ ≥ стандартизованоњ ё.«.“≥лобухом (1992) дл¤ вим≥рюванн¤ ≥нтелекту д≥тей. « метою економ≥њ часу при проведенн≥ ?????? масового обстеженн¤ практичне використанн¤ шкали скоротили до 10 субтест≥в з 122 (5 вербальних ≥ 5 невербальних субтест≥в).

ќпис процедури

ѕ≥сл¤ завершенн¤ процедури тестуванн¤ за спец≥альною таблицею первинн≥ ("сир≥") оц≥нки результат≥в виконанн¤ кожного ≥з субтест≥в перевод¤тьс¤ в ун≥ф≥кован≥, шкальн≥, ¤к≥ дозвол¤ють анал≥зувати отриман≥ дан≥. ѕ≥драховуютьс¤ окремо вербальн≥ ≥ невербальн≥ показники, п≥сл¤ чого встановлюЇтьс¤ загальний ≥нтелектуальний показник з поправкою на в≥к.

ќц≥нку величини коеф≥ц≥Їнту ≥нтелектуальност≥, а також пор≥вн¤льне вивченн¤ розприд≥ленн¤ д≥тей з р≥зними ≥нтелектуальними показниками в обстежених групах д≥тей проводили за таблицею / “≥льбух ё.«., 1992/:

“аблиц¤

ѕроцентне розприд≥ленн¤ д≥тей з р≥зними ≥нтелектуальними

показниками

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Ќазва: ¬плив природних катастроф
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (11849 прочитано)