≈колог≥¤ > ¬плив природних катастроф

—оц≥альне середовище, де пост≥йно актуал≥зуютьс¤ неспок≥й, страх, конфл≥ктн≥сть, негативно в≥дбиваЇтьс¤ на псих≥чному здоров'њ, на поверд≥нц≥ загалом. “ривожн≥ переживанн¤ близьких про здоров'¤ дитини, ¤к≥ в≥дкрито ви¤вл¤ютьс¤ при д≥т¤х, часто Ї причиною р≥зних страх≥в у д≥тей, формуванн¤ негативних оч≥кувань з боку оточуючих. ¬ систем≥ "я" дитини в≥дзначаЇтьс¤ по¤ва неспециф≥чних?? дл¤ цього в≥ку елемент≥в. “ривожн≥ оч≥куванн¤ дорослих, немов би через зб≥льшувальне скло, посилюютьс¤ дитиною ≥ стають одним з пров≥дних мотив≥в њњ повед≥нки.

5. ќдним ≥з зовн≥шн≥х чинник≥в в≥дхилень в розвитку ≥ повед≥нц≥ д≥тей «–  Ї пог≥ршенн¤ соц≥ально-демограф≥чного складу населенн¤ зони: вињжджають з нењ (чи намагаютьс¤ вињхати) в першу чергу б≥льше осв≥чен≥ або т≥, хто краще усв≥домлюють небезпеку; на њхнЇ м≥сце прињзд¤ть т≥, хто спод≥ваЇтьс¤ мати тут житло ≥ високий зароб≥ток.

6. —тресов≥ ситуац≥њ часто виникають у зв'¤зку з перењздом на нове м≥сце проживанн¤, зм≥ною соц≥ального середовища, шк≥льного ≥ класного напливу, ≥з сталвенн¤м навколишн≥х до переселенц≥в ¤к до "приречених" чи "конкурент≥в", що часто веде до конфл≥кт≥в. —тресов≥ ситуац≥њ пов'¤зан≥ також з тривалим перебуванн¤м д≥тей поза с≥м'Їю (п≥д час р≥зних л≥кувальних та оздоровчих заход≥в), втратою батьк≥в, суб'Їктивним переживанн¤м втрати життЇвоњ перспективи; невизначен≥стю прогнозу на майбутнЇ, в≥дсустн≥стю достатньоњ ≥нформац≥њ про стан здоров'¤ - ¤к свого, так ≥ своњх близьких (або њњ спотворенн¤); нев≥рою в соц≥альну справедлив≥сть; недов≥рою до влади.

7. ќдним ≥з стресогенних чинник≥в впливу на д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, що виникаЇ на перехрест≥ об'Їктпивних ≥ суб'Їктивних детерм≥нант, Ї процес взаЇмод≥њ в педагог≥чних системах, що акумулюють в соб≥ вплив еколог≥чних, макросоц≥альних ≥ м≥кросоц≥альних чинник≥в. …детьс¤ про взаЇмод≥ю таких педагог≥чних систем: "батьки - дитина", "контактний колектив - особист≥сть", " референтна група - ≥ндив≥д", "масова комун≥кац≥¤ - споживач", "педагог - вихованець".

—аме ц¤ взаЇмод≥¤ формуЇ систему ставленн¤ дитини до д≥йсност≥: ≥Їрарх≥ю значущих ц≥нностей, що складаютьс¤ в т≥й чи ≥нш≥й систем≥; ставленн¤ до себе, ¤ке формуЇтьс¤ через систему стосунк≥в з дитиною; впливаЇ на життЇвий сценар≥й конкретноњ дитини чи п≥дл≥тка через прийн¤тий алгоритм у ц≥й педагог≥чн≥й систем≥, а також визначаЇ загальну емоц≥йну забарвлен≥сть життЇд≥¤льност≥.

8. ќдин з чинник≥в, що, з одного боку, посилюЇ в≥дхиленн¤ в розвитку та повед≥нц≥ д≥тей „орнобил¤, а з ≥ншого - значно ускладнюЇ процес њх соц≥ально-психолог≥чноњ реаб≥л≥тац≥њ, - Ї моносуб'Їктивний, авторитарно-ман≥пул¤тивний навчально-виховний процес в закладах народноњ осв≥ти - в дит¤чих садках, школах, позашк≥льних установах, оздоровчих таборах, л≥кувальних закладах тощо. ’арактерними особливост¤ми його Ї:

- п≥дган¤нн¤ вихованн¤, його ¤костей, повед≥нки, св≥тосприйн¤тт¤ та св≥тогл¤ду на певн≥ жорстк≥ соц≥альн≥ норми, за≥деолог≥зован≥ схеми, сформован≥ бюрократичною системою ≥ нав'¤зуван≥ учн¤м;

- зосередженн¤ уваги лише на процес≥ засвоЇнн¤ знань, формуванн¤ вм≥нь ≥ навичок без зв'¤зку з потенц≥йним розвитком дитини чи п≥дл≥тка ¤к суб'Їкта власноњ життЇд≥¤лност≥;

- монолог≥чна форма орган≥зац≥њ навчально-виховного процесу.

9. ќдним з сильнод≥ючих внутр≥шн≥х чинник≥в Ї образ чорнобильськоњ ктастрофи. ” д≥тей р≥зних зон в≥н маЇ своњ особливост≥. “ак, ¤кщо дл¤ д≥тей селища ѕол≥ське чорнобильська катастрофа пов'¤зана з пог≥ршенн¤м стану здоров'¤, необх≥дн≥стю перењздуц, страхом за себе, своњх близьких ≥ своњх майбутн≥х д≥тей, неможлив≥стю ходити в л≥с, ловити рибу, купати тощо, то дл¤ д≥тей, наприклад, м.”рпень¤?? насл≥дки катастрофи найчаст≥ше пов'¤зуютьс¤ з вињздом до оздоровчих табор≥в, будинк≥в в≥дпочинку, поњздками за кордон.

10. ќдним з пров≥дних стресогенних чинник≥в Ї в≥дсутн≥сть скоординованих д≥й ур¤ду ”крањни з л≥кв≥дац≥њ соц≥ально-психолог≥чних насл≥дк≥в авар≥њ.

” 1990-1991 рр. жодне з р≥шень, програм, розпор¤джень (в≥д ур¤дових до орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤) не зазнавало гуман≥тарноњ соц≥ально-психолог≥чноњ експертизи.

ѕомилки влади в робот≥ м≥сцевих орган≥в влади породжують негативне ставленн¤ населенн¤ до влади взагал≥, асоц≥альну ≥ нав≥ть антисоц≥альну повед≥нку, спри¤ють формуванню песим≥стичних прогноз≥в щодо подальшого життЇвого шл¤ху.

“аким чином, найб≥льш болючими соц≥ально-психолог≥чними насл≥дками авар≥њ на „ј≈— Ї:

- незадоволенн¤ медичним обслуговуванн¤м;

- затримки з переселенн¤м, труднощ≥ працевлаштуванн¤;

- напружен≥сть в сусп≥льств≥ через "несправедливий" розпод≥л п≥льг;

- недов≥ра до влади, засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, вчених, спец≥ал≥ст≥в;

- практична в≥дсутн≥сть державноњ соц≥ально-психолог≥чноњ ≥ правовоњ допомоги.

—т.77-80

1.2./продовженн¤/ ѕроблема досл≥дженн¤ впливу природних та антропогенних катастроф...??

ѕроблема досл≥дженн¤ псих≥чних процес≥в, стан≥в та властивостей у д≥тей та п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ постраждали внасл≥док авар≥њ.

Ќадто вузьке тлумаченн¤ насл≥дк≥в авар≥њ призвело до концентрац≥њ уваги передус≥м на еколог≥чних та медичних проблемах. јле, ¤к в≥домо, здоровТ¤ Ц це не т≥льки в≥дсутн≥сть хвороб чи ≥нвал≥дност≥, це пон¤тт¤ включаЇ в себе, кр≥м соматичного, також псих≥чне благополучч¤ населенн¤, зокрема д≥тей.

«г≥дно з проведеними п≥сл¤ чорнобильськоњ авар≥њ науковими досл≥дженн¤ми, у д≥тей та п≥дл≥тк≥в ≥з зон рад≥ац≥йного забрудненн¤ сталис¤ пом≥тн≥ зм≥ни у фукц≥онуванн≥ п≥знавальноњ сфери та в ¤кост¤х особистост≥. —еред них значне м≥сце займають непатолог≥чн≥ форми психоген≥й, ¤к≥ ви¤вл¤ютьс¤ в тимчасов≥й емоц≥йн≥й напруженост≥, функц≥ональних розладах ÷Ќ— з по¤вою синдрому еколог≥чноњ дезадаптац≥њ, основними про¤вами ¤кого Ї п≥двищена збудлив≥сть, рухова г≥перактивн≥сть аж до руховоњ розгальмованост≥, швидка втомлюван≥сть, що призводить до зниженн¤ усп≥шност≥ навчанн¤, повед≥нкових розлад≥в, невротичних реакц≥й.

ќсобливост≥ функц≥онуванн¤ емоц≥йноњ сфери у д≥тей, що

мешкають у зон≥ посиленого

рад≥оеколог≥чного контролю ѕрикарпатт¤.

«ростанн¤ загального р≥вн¤ соматичноњ ≥ псих≥чноњ патологњњ серед д≥тей рад≥ац≥йно забруднених територ≥й зумовлюють необх≥дн≥сть раннього ви¤вленн¤ псих≥чних розлад≥в непсихотичного р≥вн¤ в ос≥б, що зазнали впливу комплексу фактор≥в „орнобильськоњ катастрофи (1,с.26).

—ьогодн≥ ≥снують суперечлив≥ погл¤ди, що стосуютьс¤ зм≥н стану здоров`¤ у мешканц≥в забруднених територ≥й ≥ причин, ¤к≥ викликали ц≥ зм≥ни. ¬исновки про те, що р≥зке п≥двищенн¤ психопатолог≥чних розлад≥в пов`¤зане з впливом рад≥ац≥йного фактору, нав≥ть у м≥н≥мальних дозах (Ќапр≥Їнко ќ. . Ћогановський  .ћ., „уприков ј.ѕ. та ≥н.) протиставл¤ютьс¤ результатам досл≥джень, що заперечують пог≥ршенн¤ здоров`¤ у таких ос≥б (√уськова ј. ., Ўак≥рова ≤.Ќ.).

ѕроблема порушень псих≥ки п≥сл¤ д≥њ рад≥ац≥њ вперше була висв≥тлена ¤понськими спец≥ал≥стами,¤к≥ займались вивченн¤м медичних ≥ психолог≥чних насл≥дк≥в атомного бомбардуванн¤ ’≥рос≥ми ≥ Ќагасак≥. Ѕули ви¤влен≥ Ђзвуженн¤ї особистост≥, пригн≥ченн¤ емоц≥йного стану, нест≥йк≥сть настрою з рисами драт≥вливост≥, зниженн¤ ≥нтелектуального р≥вн¤, слабов≥лл¤, встановлено зв`¤зок де¤ких захворювань (синдром ƒауна, ≥нших вроджених патолог≥й розвитку) з р≥вн¤ми рад≥оактивност≥ зовн≥шнього середовища (Touiki Sh., Keno K ., 1952, Archer 1980 ).

ѕочинаючи з 1987 року проводилось вивченн¤ стан≥в псих≥чноњ дезадаптац≥њ, нервово-псих≥чн≥ розлади у мешканц≥в район≥в, забруднених рад≥оактивними опадами. ¬ результат≥ ви¤влено ч≥тко виражен≥ розлади настрою, що виникали без видимих причин, спонтанно. “ака неадекватн≥сть емоц≥йних ексцес≥в зовн≥шн≥м подразникам св≥дчить про на¤вне порушенн¤ пристосувальноњ д≥¤льност≥ (1,с.14).

” хворих з орган≥чним ураженн¤м головного мозку в≥дзначалос¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ стану ситуативноњ тривоги, показники нижче середнього р≥вн¤ самооц≥нки, ¤к≥ св≥дчать про песим≥зм по в≥дношенню до майбутнього, в≥дсутн≥сть повноц≥нноњ життЇвоњ перспективи. ’арактерна позиц≥¤ Ђжертвиї з ор≥Їнтац≥Їю на зовн≥шню допомогу. ” досл≥джуваних в≥дзначалос¤ загальне погане самопочутт¤, слабк≥сть, п≥двищена псих≥чна ≥ ф≥зична втомлюван≥сть, в≥дсутн≥сть бадьорост≥, енерг≥йност≥, розбит≥сть, небажанн¤ що-небуть робити. ” переважноњ б≥льшост≥ ос≥б д≥агностовано низьку самооц≥нку, псих≥чну ≥ соц≥альну дезадаптац≥ю (1,с.20).

ўо стосуетьс¤ дит¤чого населен¤, то багато автор≥в, ¤к≥ вивчають насл≥дки впливу „орнобильськоњ катастрофи на псих≥чне здоров`¤ людей, в≥дзначають неспри¤тливу динам≥ку.

«росла псих≥чна захворюван≥сть д≥тей, ¤к≥ проживають на забруднених рад≥онукл≥дами територ≥¤х. “ак, за даними Ѕугайова ¬.Ќ., “р≥скунова “.¬., Ѕомка ™.≤., середн≥й прир≥ст захворюваност≥ по ≤ванк≥вському, ѕол≥ському районах  ињвськоњ област≥, Ќародицькому, ќвруцькому районах ∆итомирськоњ област≥ за три роки п≥сл¤ авар≥њ склав 26,0%. ћаксимальний р≥вень поширеност≥ псих≥чних розлад≥в у 1988 роц≥ зареЇстрований у Ќародицькому район≥.

¬ результат≥ обсл≥дуванн¤ п≥дл≥тк≥в в 1987 ≥1989 рр., ¤к≥ проживають у районах, ¤к≥ постраждали в≥д авар≥њњ на „ј≈—, ви¤влене достов≥рне зростанн¤ р≥вн¤ невротизму, життЇва перспектива була скорочена в час≥ ≥ в н≥й часто були присутн≥ можлив≥ хвороби ≥ смерт≥ близьких (3,с.14).

«г≥дно з проведеними п≥сл¤ „орнобильськоњ авар≥њ науковими досл≥дженн¤ми, у д≥тей та п≥дл≥тк≥в ≥з зон рад≥ац≥йного забрудненн¤ сталис¤ пом≥тн≥ зм≥ни в навчальн≥й д≥¤льност≥ та ¤кост¤х особистост≥. —еред них значне м≥сце займають непатолог≥чн≥ форми психоген≥й, ¤к≥ ви¤вл¤ютьс¤ в тимчасов≥й емоц≥йн≥й напруженост≥, психомоторних, психовегетативних в≥дхиленн¤х ( при ¤ких особист≥сть ще збер≥гаЇ здатн≥сть до критичноњ оц≥нки та до ц≥леспр¤мованоњ д≥¤льност≥ ≥ може коригувати свою повед≥нку п≥д впливом спри¤тливих умов), простежуЇтьс¤ значний р≥вень емоц≥йноњ нест≥йкост≥, тривожност≥ (5,с.5).

Ќеспри¤тливий вплив рад≥ац≥йно забрудненого довк≥лл¤ на псих≥чний розвиток д≥тей та п≥дл≥тк≥в п≥дтверджують дан≥ ≥нших автор≥в про порушенн¤ психоемоц≥йного стану, на¤вн≥сть фоб≥чноњ настроЇност≥, труднощ≥ соц≥альноњ адаптац≥њ(9,с.8).

ƒоц≥льн≥сть вивченн¤ особливостей функц≥онуванн¤ емоц≥йноњ сфери школ¤р≥в про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що дит¤чий в≥к взагал≥ характеризуЇтьс¤ п≥двищеною чутлив≥стю до впливу зовн≥шнього середовища, кр≥м того, д≥¤ на цьому фон≥ додаткових негативних фактор≥в (в даному раз≥ п≥двищеного рад≥ац≥йного фону) робить де¤ку частину д≥тей схильними до нервово-псих≥чних порушень р≥зного ступен¤ глибини.

¬ дитинств≥ ≥снуЇ особливо т≥сний зв`¤зок м≥ж здоров`¤м ≥ псих≥чними станами. Ќакопичуетьс¤ все б≥льше даних про те, що р≥вень нервово-псих≥чноњ ≥ ф≥зичноњ працездатност≥ особистост≥, ст≥йк≥сть до ц≥лого р¤ду захворювань залежить в≥д стану центральноњ нервовоњ системи, в≥д характеристики Ђемоц≥йного фонуї .

” д≥тей емоц≥њ про¤вл¤ютьс¤ набагато виразн≥ше, н≥ж у дорослоњ людини. ƒитинству властива особлива безпосередн≥сть ≥ повнота в≥дчутт≥в, ¤скрав≥сть њх вираженн¤. Ѕудь-¤к≥ емоц≥њ нев≥дривно пов`¤зан≥ з напружен≥стю в робот≥ серц¤, ендокринноњ системи та ≥ншими життЇво важливими внутр≥шн≥ми органами, ¤к≥ включаютьс¤ в емоц≥йне збудженн¤ автоматично, мимовол≥ ≥ зумовлюють характерний про¤в синдрому емоц≥йного стресу. Ќегативн≥ емоц≥њ мають властив≥сть довго утримуватис¤ в центральн≥й нервов≥й систем≥ ≥ переходити в Ђзаст≥йн≥ї стани (4,с.10).

«а даними ≤ван≥ва ћ.я. [194] cеред мешканц≥в зони –≈ѕ? Ѕули характерн≥ певн≥ в≥дхиленн¤ в псих≥чному розвитку - стрес, в≥д ¤кого не можна "втекти" нав≥ть при перењзд≥ на нове м≥сце проживанн¤, фрустрац≥¤. √альмуванн¤ розвитку вищих псих≥чних функц≥й, деформац≥¤ емоц≥йного стану, мотив≥в д≥¤льност≥ поведнки.

¬плив „орнобильськоњ катастрофи викликаЇ певн≥ зм≥ни в структур≥ рис особистост≥, самосв≥домост≥. ќсобливост≥ м≥жособист≥сного сп≥лкуванн¤ та конфл≥кт≥в в групах д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в досл≥джувалис¤ Ѕ.ѕ.∆изневським [125 по яковенку] ¬ рег≥онах з складною еколог≥чною обстановкою статистично значуще зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть конфл≥к≥в учн≥в з учител¤ми при зниженн≥ к≥лькост≥ благополучно звершених конфл≥кт≥в.

«а даними досл≥джень, понад 50% обстежених школ¤р≥в мають нервово-псих≥чн≥ порушенн¤, що Ї св≥дченн¤м њх соц≥ально-психолог≥чноњ дезадаптац≥њ. “иповими про¤вами неблагополучч¤ Ї астен≥зац≥¤, тривожн≥сть, роздратован≥сть, емоц≥йна нестаб≥льн≥сть. Ќегативн≥ тенденц≥х найб≥льш виразно ви¤вилис¤ у д≥вчат, дл¤ ¤ких типов≥ про¤ви рад≥офоб≥њ, на в≥дм≥ну в≥д хлопц≥в - б≥льш агресивних ≥ одночасно невпевнених у соб≥. (Ћисенко ¬.≤. [192] по яковенку).

ѕроведен≥ яковенком —.≤. досл≥дженн¤ показали, що дл¤ потерп≥лих, зокрема дл¤ п≥дл≥тк≥в, „орнобильська катастрофа Ї важливою в≥хою на життЇвому шл¤ху. ¬они оч≥кують в майбутньому под≥њ, про ¤к≥ њх балагополучн≥ однол≥тки ≥ не згадують. ќч≥кувана ними тривал≥сть житт¤ ви¤вилас¤ меншою на 11,6 р. ‘ормуванн¤ у багатьох "комплексу жертви", "приреченого" робить суб'Їктивно недоц≥льними набутт¤ осв≥ти, профес≥њ, створенн¤ с≥м'њ ≥ народженн¤ д≥тей - всього того, що входить до пон¤тт¤ "нормального" життЇвого шл¤ху.

¬становлено зниженн¤ вольового самонастрою??, п≥двищенн¤ реактивноњ тривожност≥, сильна збудлив≥сть ≥ схильн≥сть до вибухових емоц≥й при одночасному зниженн≥ комун≥кабельност≥, зниженн¤ механ≥зм≥в псих≥чноњ компенсац≥њ. ( арпух≥на, ћ.-Ћ.„епа. Ћазеро???? корекц≥¤...)«б≥рник мат.конф. - 1992 р.

ѕро¤ви емоц≥йно-вольовоњ пост≥йност≥ зб≥льшують ризик алкогол≥зац≥

≥ вживанн¤ наркотичних речовин, зниженн¤ ≥нтересу до навчанн¤.

ѕеречисленн≥ фактори ??мативно в≥дображаютьс¤ на продуктивност≥ навчальноњ д≥¤льност≥. “.¬.∆ук. ѕринципи роботи психолого-медико-педагог. кон?? «б≥рник*.

* ” д≥тей ≥ дорослих спостер≥гаЇтьс¤ деформац≥¤ самооц≥нки та у¤вленн¤ про себе, зниженн¤ р≥вн¤ домагань.

* ѕог≥ршенн¤ псих≥чного та психоф≥з≥олог≥чного стану д≥тей негативно в≥дбиваЇтьс¤ на результатах навчально-виховноњ роботи.

–озширенн¤ тлумаченн¤ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи з гуман≥стичних позиц≥й становить на пор¤док денний необх≥дн≥сть психолог≥чноњ допомоги д≥т¤м шк≥льного в≥ку, така допомога маЇ зд≥йснюватись на баз≥ належноњ комплексност≥ з академ≥чною, прикладною, медичною психолог≥Їю, враховуючи фундаментальн≥ узагальненн¤ з позиц≥й загальноњ психолог≥њ [3].

ќсобливо важливим ¤вл¤Їтьс¤ психолог≥чне вивченн¤ ≥ ви¤вленн¤ легких, допатолог≥чних в≥дхилень у псих≥чному стан≥ д≥тей, ¤к≥ не дос¤гли ступен¤ хвороби, але в значн≥й м≥р≥ визначають псих≥чний розвиток ≥ стан псих≥чного здоров'¤ в подальшому житт≥ особи. [вст.2].

ƒис.™вчуна

≈кзогенн≥ шк≥дливост≥ малоњ ≥ середньоњ ≥нтенсивност≥ ведуть до дестаб≥л≥зац≥њ функц≥онуванн¤ псих≥ки, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ на допо?золог≥чному р≥вн≥ неспециф≥чними екстра??золог≥чними реакц≥¤ми псих≥чноњ адаптац≥њ - дезадаптац≥њ. ћехан≥зми формуванн¤ адаптац≥йних ≥ дезадаптац≥йних етап≥в, представлених, в основному, екстрапо?золог≥чними утворенн¤ми шл¤хом системного анал≥зу, ¤кий поЇднуЇ кл≥н≥чний, експериментально-психолог≥чний та ≥нш≥ методи. ÷е дозвол¤Ї на допо?золог≥чному р≥вн≥ ви¤вл¤ти певн≥ зрушенн¤ ву стан≥ псих≥чного здоров'¤, провести корекц≥ю цих порушень ≥ розробити проф≥лактичн≥ ≥ реаб≥л≥тац≥йн≥ програми дл¤ ос≥б, ¤к≥ знаход¤тьс¤ п≥д д≥Їю психогенних, рад≥ац≥йних шк≥дливостей [ƒис. ≈вчуна].

“руднощ≥ у вивченн≥ початкових невротичних розлад≥в визначаютьс¤ недостатньою виражн≥стю, можлив≥стю до самокорекц≥њ, природн≥стю ≥ психолог≥чною зрозум≥л≥стю. ¬они викликають в умовах ≥ндив≥дуально значущих, виснажуючих чи травмуючих псих≥ку ситуац≥¤х.

б) ћехан≥зм формуванн¤ початкових про¤в≥в псих≥чноњ дезадаптац≥њ в найб≥льш загальному вигл¤д≥ може бути сформований наступним чином: певна актуальна проблема викликаЇ повед≥нкову реакц≥ю, ¤ка супроводжуЇтьс¤ в≥дпов≥дним емоц≥йним фоном. ¬≥дсутн≥сть задоволенн¤ потреби викликаЇ напруженн¤ функц≥ональних механ≥зм≥в, що ф≥з≥олог≥чно про¤влЇтьс¤ феноменом психоемоц≥йного напруженн¤.

ѕроте задоволенн¤ актуальних потреб в б≥льшост≥ буваЇ сильно обмежена, що спри¤Ї вит≥сненню, але не зменшенню мотивац≥њ. ÷ей процес не роходить миттЇво, а спочатку, за рахунок додаткових резерв≥в, формуютьс¤ р≥зн≥ механ≥зми психологч≥ного ≥ б≥олог≥чного захисту, тобто в≥дбуваЇтьс¤ напруженн¤ ≥ндив≥дуального бар'Їру псих≥чноњ адаптац≥њ (јлександровський ё.ј. 1976).

Ќапруженн¤ бар'Їру псих≥чноњ адаптац≥њ феноменолог≥чно визначаЇтьс¤ виникненн¤м непаталог≥чних псих≥чних про¤в≥в, ¤к≥ по сут≥. ћожна розц≥нити ¤к реакц≥њ психолог≥чного ≥ б≥олог≥чного компонент≥в цього бар'Їру. ≤снуЇ три можливих шл¤х трансформац≥њ тривожного напруженн¤: соматизац≥њ, невротизац≥њ, дев≥ац≥њ повед≥нки [11, ™вчун].

ƒосл≥дженн¤ впливу антропогенних катастроф на психоемоц≥йний та розумовий розвиток д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в. ¬становлено зокрема ученими дезадаптац≥њ школ¤р≥в-"м≥грант≥в" ( укуруза √.¬, »гумнов —.ќ., яковенко —.≤., ћ.Ћ.-ј.„епа?, ј.ћ. арпух≥на, Ќ.ќ.÷ир???, ¬.≤.Ћисенко, Ѕ.ѕ.∆изневський, ћ.я.≤ванов, ?.ј.√риценко, Ћ.ј.√оловай, ¬. .√орбачевський, “оа≥k≥ Sh.,  ено  ., Archer...).

—ердпаковска¤ √.Ќ. 1993 ??

ƒоп?озолог≥чн≥ форми нервово-псих≥чних в≥дхелень супроводжуютьс¤ ст≥йкими деформац≥¤ми особист≥сних властивостей д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, що значно порушуЇ њх адаптац≥ю до вимог житт¤ на етапах онтогенезу.

јктуальн≥сть проблеми первинноњ проф≥лактики нервово-псих≥чних вд≥хилень в стан≥ здоров'¤ п≥дростаючого покол≥нн¤ п≥дкреслюЇтьс¤ фактом њх росту за останн≥ роки.

¬ зв'¤зку з вищевказаним гостро стоњть питанн¤ про своЇчасну психог≥г≥Їн≥чну корекц≥ю докл≥н≥чних порушень, значна частина ¤ких в противному випадку переходить в паталог≥ю позолог≥чного кола.

¬ зв'¤зку з тенденц≥Їю роста негативних еколог≥чних, соц≥альних, психолог≥чних ≥ багато ≥нших фактор≥в, ¤к≥ Ї причинами виникненн¤ допозолог≥чних порушень нервово-псих≥чного здоров'¤, назр≥ла необх≥дн≥сть широкого розгортанн¤ ≥ орган≥зац≥њ практичних орган≥в психог≥г≥Їн≥чних обстежень. —аме в дит¤чому ≥ п≥дл≥тковому в≥ц≥, коли процеси аномал≥њ формуванн¤ особистост≥ можуть стати основою порушень нервово-псих≥чного здоров'¤.

¬м≥нн¤ вловити перш≥ ознаки в≥дхилень в≥д норми псих≥чного розвитку - необх≥дна умова попередженн¤ небажаних ¤вищ в формуванн≥ особистостей, а також ???? психосоматичн≥ паталог≥њ.

ќднак практично не досл≥джено психолог≥чн≥ законом≥рност≥ емоц≥йного та ≥нтелектуального розвитку школ¤р≥в, ¤к≥ проживають в зон≥ ѕ–≈ . “им часом з'¤суванн¤ ц≥Їњ проблеми становить не лише ??????? ≥нтерес, а й маЇ практичне значенн¤. якою буде ?????? зв'¤зок м≥ж емоц≥йними етапами, розумовою працездатн≥стю та ≥нтелектуальним р≥внем учн≥в в залежност≥ в≥д еколог≥чних умов проживанн¤, це даЇ? можлив≥сть ще в процес≥ навчально-виховного процесу в початков≥й школ≥ звернути увагу на тих, в кого про¤вл¤ютьс¤ проблеми соц≥альноњ дезадаптац≥њ.

¬иход¤чи з акутальност≥ зазначеноњ проблеми, недостатньоњ њњ розробленост≥, було обрано тему дисертац≥йноњ роботи "ќсобливост≥ функц≥онуванн¤ п≥знавальноњ та емоц≥йноњ сфери д≥тей та п≥дл≥тк≥в, що мешкають в зон≥ посиленого рад≥оеколог≥чного контролю".

” зв'¤зку з цим ≥снуЇ необх≥дн≥сть д≥агностики передпатолог≥чних нервово-псих≥чних порушень у д≥тей та п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ пост≥йно проживають на рад≥ац≥йно забруднених територ≥¤х.

1. 4. √≥потеза, мета ≥ завданн¤ досл≥дженн¤.

¬раховуючи вищевикладене, метою досл≥дженн¤ Ї встановити псих≥чн≥ законом≥рност≥ емоц≥йного та ≥нтелектуального розвитку школ¤р≥в, ¤к≥ проживають в зон≥ посиленого рад≥оеколог≥чного контролю, визначити шл¤хи п≥двищенн¤ ефективност≥ психолог≥чноњ допомоги д≥т¤м та п≥дл≥ткам даного рег≥ону.

ќбТЇкт досл≥дженн¤ Ц емоц≥йна сфера та ≥нтелектуальний розвиток школ¤р≥в Ц мешканц≥в рад≥ац≥йно забрудненоњ та еколог≥чно чистоњ територ≥њ.

ѕредметом досл≥дженн¤ виступають особливост≥ емоц≥йного стану та ≥нтелектуального розвитку школ¤р≥в р≥зних в≥кових груп.

√≥потеза досл≥дженн¤.

¬плив рад≥ац≥йного забрудненн¤ довк≥лл¤ обумовлюЇ по¤ву характерних про¤в≥в початкових зм≥н в умоц≥йному та ≥нтелектуальному розвитку д≥тей в залежност≥ в≥д еколог≥чних умов проживанн¤ на р≥зних етапах онтогенезу.

ћета ≥ г≥потеза визначають наступн≥ завданн¤ досл≥дженн¤:

ѕроанал≥зувати вплив природних та антропогенних катастроф на псих≥чний розвиток та емоц≥йн≥ стани д≥тей та п≥дл≥тк≥в.

ѕор≥вн¤ти про¤ви функц≥онуванн¤ емоц≥йноњ сфери школ¤р≥в та особливост≥ ≥нтелектуальних показник≥в у школ¤р≥в зони посиленого рад≥олог≥чного контролю та на еколог≥чно чист≥й територ≥њ.

¬становити характер взаЇмозвТ¤зк≥в м≥ж емоц≥йною та п≥знавальною сферою у школ¤р≥в зони –≈ .

–озробити систему психод≥агностичних метод≥в ви¤вленн¤ () в≥дхилень в псих≥чному розвитку д≥тей та ефективност≥ психолог≥чноњ допомоги д≥т¤м та п≥дл≥ткам зони посиленого рад≥оеколог≥чного контролю.

ћетодолог≥чну основу досл≥дженн¤ становили:

ћетоди досл≥дженн¤

ћетодичний ≥нструментар≥й досл≥дженн¤ складавс¤ з методу спостереженн¤, опитувальник≥в, психометричних та проективних метод≥в. « метою досл≥дженн¤ емоц≥йного стану д≥тей використовували методику Ђƒ≥м-ƒерево-Ћюдинаї, ¤ка дозвол¤Ї встановити ц≥лий р¤д емоц≥йних симтомокомплекс≥в. ≤ншим проективним методом, ¤кий дав можлив≥сть досл≥дити ≥нтенсивн≥сть тривожност≥, був тест вибору кольору Ћюшера. –≥вень невротизац≥њ та психопатизац≥њ встановлювавс¤ за допомогою медико-психолог≥чного опитувальника —анкт-ѕетербурзького ≥нституту ≥м.¬.ћ.ЅехтерЇва.

« метою пор≥вн¤нн¤ р≥вн≥в розвитку ≥нтелекту д≥тей у в≥ц≥ 7-14р. використовувалис¤ показники коеф≥ц≥Їнту розумового розвитку (IQ), що визначалис¤ з допомогою методики ƒ.¬екслера, адаптованоњ ≥ стандартизованоњ ё.«.√≥льбухом (1992). « метою економ≥њ часу при проведенн≥ скр≥н≥нгового масового обстеженн¤, в ход≥ практичного використанн¤, шкали ¬екслера скорочено до 10 субтест≥в з 12 (5 вербальних ≥ 5 невербальних субтест≥в). –≥вень уваги досл≥джувавс¤ за допомогою табл. јнф≥мова. ƒл¤ вим≥рюванн¤ сили нервових процес≥в застосовувавс¤ тепп≥нг-тест.

 р≥м того, використовувались психод≥агностичн≥ методи досл≥дженн¤ самооц≥нки “.¬.ƒембо - —.я. –уб≥нштейн в модиф≥кац≥њ ј.ћ.ѕрихожан, ¤ка базуЇтьс¤ на пр¤мому р≥вн≥ оц≥нюванн¤ школ¤рами р¤ду особист≥сних ¤костей, таких ¤к здоров'¤, зд≥бност≥, характер ≥ т.д.

ƒосл≥дженн¤ р≥вн¤ домагань проводилос¤ з допомогою моторноњ проби Ўварцландера.

ќсобливост≥ функц≥онуванн¤ емоц≥йноњ сфери у д≥тей, що

мешкають у зон≥ посиленого

рад≥оеколог≥чного контролю ѕрикарпатт¤.

«ростанн¤ загального р≥вн¤ соматичноњ ≥ псих≥чноњ патологњњ серед д≥тей рад≥ац≥йно забруднених територ≥й зумовлюють необх≥дн≥сть раннього ви¤вленн¤ псих≥чних розлад≥в непсихотичного р≥вн¤ в ос≥б, що зазнали впливу комплексу фактор≥в „орнобильськоњ катастрофи (1,с.26).

—ьогодн≥ ≥снують суперечлив≥ погл¤ди, що стосуютьс¤ зм≥н стану здоров`¤ у мешканц≥в забруднених територ≥й ≥ причин, ¤к≥ викликали ц≥ зм≥ни. ¬исновки про те, що р≥зке п≥двищенн¤ психопатолог≥чних розлад≥в пов`¤зане з впливом рад≥ац≥йного фактору, нав≥ть у м≥н≥мальних дозах (Ќапр≥Їнко ќ. . Ћогановський  .ћ., „уприков ј.ѕ. та ≥н.) протиставл¤ютьс¤ результатам досл≥джень, що заперечують пог≥ршенн¤ здоров`¤ у таких ос≥б (√уськова ј. ., Ўак≥рова ≤.Ќ.).

ѕроблема порушень псих≥ки п≥сл¤ д≥њ рад≥ац≥њ вперше була висв≥тлена ¤понськими спец≥ал≥стами,¤к≥ займались вивченн¤м медичних ≥ психолог≥чних насл≥дк≥в атомного бомбардуванн¤ ’≥рос≥ми ≥ Ќагасак≥. Ѕули ви¤влен≥ Ђзвуженн¤ї особистост≥, пригн≥ченн¤ емоц≥йного стану, нест≥йк≥сть настрою з рисами драт≥вливост≥, зниженн¤ ≥нтелектуального р≥вн¤, слабов≥лл¤, встановлено зв`¤зок де¤ких захворювань (синдром ƒауна, ≥нших вроджених патолог≥й розвитку) з р≥вн¤ми рад≥оактивност≥ зовн≥шнього середовища (Touiki Sh., Keno K ., 1952, Archer 1980 ).

ѕочинаючи з 1987 року проводилось вивченн¤ стан≥в псих≥чноњ дезадаптац≥њ, нервово-псих≥чн≥ розлади у мешканц≥в район≥в, забруднених рад≥оактивними опадами. ¬ результат≥ ви¤влено ч≥тко виражен≥ розлади настрою, що виникали без видимих причин, спонтанно. “ака неадекватн≥сть емоц≥йних ексцес≥в зовн≥шн≥м подразникам св≥дчить про на¤вне порушенн¤ пристосувальноњ д≥¤льност≥ (1,с.14).

” хворих з орган≥чним ураженн¤м головного мозку в≥дзначалос¤ п≥двищенн¤ р≥вн¤ стану ситуативноњ тривоги, показники нижче середнього р≥вн¤ самооц≥нки, ¤к≥ св≥дчать про песим≥зм по в≥дношенню до майбутнього, в≥дсутн≥сть повноц≥нноњ життЇвоњ перспективи. ’арактерна позиц≥¤ Ђжертвиї з ор≥Їнтац≥Їю на зовн≥шню допомогу. ” досл≥джуваних в≥дзначалос¤ загальне погане самопочутт¤, слабк≥сть, п≥двищена псих≥чна ≥ ф≥зична втомлюван≥сть, в≥дсутн≥сть бадьорост≥, енерг≥йност≥, розбит≥сть, небажанн¤ що-небуть робити. ” переважноњ б≥льшост≥ ос≥б д≥агностовано низьку самооц≥нку, псих≥чну ≥ соц≥альну дезадаптац≥ю (1,с.20).

ўо стосуетьс¤ дит¤чого населен¤, то багато автор≥в, ¤к≥ вивчають насл≥дки впливу „орнобильськоњ катастрофи на псих≥чне здоров`¤ людей, в≥дзначають неспри¤тливу динам≥ку.

«росла псих≥чна захворюван≥сть д≥тей, ¤к≥ проживають на забруднених рад≥онукл≥дами територ≥¤х. “ак, за даними Ѕугайова ¬.Ќ., “р≥скунова “.¬., Ѕомка ™.≤., середн≥й прир≥ст захворюваност≥ по ≤ванк≥вському, ѕол≥ському районах  ињвськоњ област≥, Ќародицькому, ќвруцькому районах ∆итомирськоњ област≥ за три роки п≥сл¤ авар≥њ склав 26,0%. ћаксимальний р≥вень поширеност≥ псих≥чних розлад≥в у 1988 роц≥ зареЇстрований у Ќародицькому район≥.

¬ результат≥ обсл≥дуванн¤ п≥дл≥тк≥в в 1987 ≥1989 рр., ¤к≥ проживають у районах, ¤к≥ постраждали в≥д авар≥њњ на „ј≈—, ви¤влене достов≥рне зростанн¤ р≥вн¤ невротизму, життЇва перспектива була скорочена в час≥ ≥ в н≥й часто були присутн≥ можлив≥ хвороби ≥ смерт≥ близьких (3,с.14).

«г≥дно з проведеними п≥сл¤ „орнобильськоњ авар≥њ науковими досл≥дженн¤ми, у д≥тей та п≥дл≥тк≥в ≥з зон рад≥ац≥йного забрудненн¤ сталис¤ пом≥тн≥ зм≥ни в навчальн≥й д≥¤льност≥ та ¤кост¤х особистост≥. —еред них значне м≥сце займають непатолог≥чн≥ форми психоген≥й, ¤к≥ ви¤вл¤ютьс¤ в тимчасов≥й емоц≥йн≥й напруженост≥, психомоторних, психовегетативних в≥дхиленн¤х ( при ¤ких особист≥сть ще збер≥гаЇ здатн≥сть до критичноњ оц≥нки та до ц≥леспр¤мованоњ д≥¤льност≥ ≥ може коригувати свою повед≥нку п≥д впливом спри¤тливих умов), простежуЇтьс¤ значний р≥вень емоц≥йноњ нест≥йкост≥, тривожност≥ (5,с.5).

Ќеспри¤тливий вплив рад≥ац≥йно забрудненого довк≥лл¤ на псих≥чний розвиток д≥тей та п≥дл≥тк≥в п≥дтверджують дан≥ ≥нших автор≥в про порушенн¤ психоемоц≥йного стану, на¤вн≥сть фоб≥чноњ настроЇност≥, труднощ≥ соц≥альноњ адаптац≥њ(9,с.8).

ƒоц≥льн≥сть вивченн¤ особливостей функц≥онуванн¤ емоц≥йноњ сфери школ¤р≥в про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що дит¤чий в≥к взагал≥ характеризуЇтьс¤ п≥двищеною чутлив≥стю до впливу зовн≥шнього середовища, кр≥м того, д≥¤ на цьому фон≥ додаткових негативних фактор≥в (в даному раз≥ п≥двищеного рад≥ац≥йного фону) робить де¤ку частину д≥тей схильними до нервово-псих≥чних порушень р≥зного ступен¤ глибини.

¬ дитинств≥ ≥снуЇ особливо т≥сний зв`¤зок м≥ж здоров`¤м ≥ псих≥чними станами. Ќакопичуетьс¤ все б≥льше даних про те, що р≥вень нервово-псих≥чноњ ≥ ф≥зичноњ працездатност≥ особистост≥, ст≥йк≥сть до ц≥лого р¤ду захворювань залежить в≥д стану центральноњ нервовоњ системи, в≥д характеристики Ђемоц≥йного фонуї .

” д≥тей емоц≥њ про¤вл¤ютьс¤ набагато виразн≥ше, н≥ж у дорослоњ людини. ƒитинству властива особлива безпосередн≥сть ≥ повнота в≥дчутт≥в, ¤скрав≥сть њх вираженн¤. Ѕудь-¤к≥ емоц≥њ нев≥дривно пов`¤зан≥ з напружен≥стю в робот≥ серц¤, ендокринноњ системи та ≥ншими життЇво важливими внутр≥шн≥ми органами, ¤к≥ включаютьс¤ в емоц≥йне збудженн¤ автоматично, мимовол≥ ≥ зумовлюють характерний про¤в синдрому емоц≥йного стресу. Ќегативн≥ емоц≥њ мають властив≥сть довго утримуватис¤ в центральн≥й нервов≥й систем≥ ≥ переходити в Ђзаст≥йн≥ї стани (4,с.10).

ѕатогенний вплив еколог≥чно неспри¤тливоњ ситуац≥њ на дит¤чий орган≥зм про¤вл¤Їтьс¤ переважно функц≥ональними розладами центральноњ нервовоњ системи з по¤вою синдрому еколог≥чноњ дезадаптац≥њ, п≥двищеною збудлив≥стю, руховою активн≥стю, швидкою втомлюван≥стю, зниженн¤м ≥нтересу до навколишнього, до навчанн¤, вегетативною дистон≥Їю, невротичними реакц≥¤ми, повед≥нковими розладами ≥ труднощами адаптац≥њ, що ¤вл¤Їтьс¤ в≥дображенн¤м порушень психоф≥з≥олог≥чного Ђсубстратуї (—тудьонк≥н ћ.я., ¬ельт≥щев ё.™., „ур`¤нова ћ.≤.).

Ќеспри¤тливий вплив рад≥ац≥йно забрудненого довк≥лл¤ на псих≥чний розвиток д≥тей та п≥дл≥тк≥в п≥дтверджують дан≥ ≥нших автор≥в про порушенн¤ психоемоц≥йного стану, на¤вн≥сть фоб≥чноњ настроЇност≥, труднощ≥в соц≥альноњ адаптац≥њ (9,с.8).

” зв`¤зку з цим ≥снуЇ необх≥дн≥сть д≥агностики передпатолог≥чних нервово-псих≥чних порушень у д≥тей та п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ пост≥йно проживають на рад≥ац≥йно забруднених теритер≥¤х.

« метою встановленн¤ залежност≥ емоц≥йних стан≥в школ¤р≥в в≥д еколог≥чноњ ситуац≥њ проводилось експериментальне досл≥дженн¤ в р≥внинн≥й кл≥мато-географ≥чн≥й м≥сцевост≥ ѕрикарпатт¤ с.—тецева —н¤тинського району ≤вано-‘ранк≥вськоњ област≥, ¤ке в≥дноситьс¤ до зони посиленого рад≥оеколог≥чного контролю. «а даними рад≥олог≥чного в≥дд≥лу ≤вано-‘ранк≥вськоњ —≈— в 1990 роц≥ щ≥льн≥сть забрудненн¤ с.—тецева складала —s-137 - 5,06  ≥/км кв, Sr-90 - 0,31 ≥/км кв; в 1992 роц≥ Cs-137 - 4,96  ≥/км кв, Sr-90- 0,31  ≥/км кв. Ќаселенн¤ с.—тецева вид≥лене в 4 категор≥ю потерп≥лих внасл≥док авар≥њ на „ј≈— ≥ вимагаЇ пр≥оритетного медичного спостереженн¤ ( ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є106 в≥д 23 липн¤ 1991 року).  онтрольними ¤вл¤лись результати аналог≥чного досл≥дженн¤ в с.  утище “лумацького району, в ¤кому, за даними рад≥олог≥чного в≥дд≥лу ≤вано-‘ранк≥вськоњ обласноњ —≈— забрудненн¤ рад≥онукл≥дами не ви¤влено.

ƒосл≥джуваний нами контингент становив 176 учн≥в перших-восьмих клас≥в с.—тецева (експериментальна група ) ≥ 148 учн≥в перших-восьмих клас≥в с.  утище (контрольна група ). ƒосл≥дженн¤ проводилось серед спец≥ально в≥д≥браноњ категор≥њ Ђпрактично здоровихї учн≥в, що ¤вл¤Їтьс¤ одн≥Їю з умов вивченн¤ впливу еколог≥чного фактору на функц≥ональний стан орган≥зму д≥тей при масових обстеженн¤х (8,с.6).

¬раховуючи, що псих≥чне здоров`¤ д≥тей зумовлене не т≥льки еколог≥чними та б≥олог≥чними факторами, однор≥дн≥сть пор≥внюваних учн≥вських колектив≥в визначалось також за одн≥Їю з важливих соц≥альних ознак - њх приналежн≥стю до с≥льського населенн¤ ≥з сп≥льними соц≥ально - економ≥чними ≥ етно-культурними особливост¤ми ѕрикарпатського рег≥ону”крањни.

ћетодичний ≥нструментар≥й досл≥дженн¤ складавс¤ з методу спостереженн¤,опитувальник≥в, психометричних та проективних метод≥в. « метою досл≥дженн¤ емоц≥йного стану д≥тей використовували методику Ђƒ≥м-ƒерево-Ћюдинаї, ¤ка дозвол¤Ї встановити ц≥лий р¤д емоц≥йних симтомокомплекс≥в. ≤ншим проективрим методом, ¤кий дав можлив≥сть досл≥дити ≥нтенсивн≥сть тривожност≥, був тест вибору кольору Ћюшера. –≥вень невротизац≥њ та психопатизац≥њ встановлювавс¤ за допомогою медико-психолог≥чного опитувальника —анкт-ѕетербурзького ≥нституту ≥м.¬.ћ.ЅехтерЇва.

–озгл¤немо отриман≥ результати експериментальних досл≥джень (див. таблицю 1).

’арактеристика емоц≥йних стан≥в школ¤р≥в

в зон≥ посиленого рад≥оеколог≥чного контролю

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11

Ќазва: ¬плив природних катастроф
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-14 (11849 прочитано)