Sort-ref - ¬ексельний об≥г ≥ перспективи його розвитку в ”крањн≥


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥чна теор≥¤ > ¬ексельний об≥г ≥ перспективи його розвитку в ”крањн≥

«важаючи на наведене та враховуючи, що значна частина законодавчих акт≥в ”крањни створена у в≥дпов≥дност≥ з прийн¤тою ¬ерховною –адою ”крањни постановою в≥д 17 червн¤ 92 року є 2470-’≤≤, ¤ка встановила, що вексельний об≥г в ”крањн≥ повинен зд≥йснюватись в≥дпов≥дно до ∆еневськоњ конвенц≥њ 1930 року, виникаЇ необх≥дн≥сть внесен-н¤ ≥стотних зм≥н у вексельне законодавство ”крањни з метою врегулюванн¤ ц≥Їњ кол≥з≥њ.

Ќа виконанн¤ дорученн¤ аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29 с≥чн¤ 1998 року є 1684/2 щодо питанн¤ застосуванн¤ нормативно-правових акт≥в стосовно ем≥с≥њ та об≥гу вексел≥в ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку розгл¤нула де¤к≥ законодавч≥ акти ”крањни та проекти в≥дпов≥дних закон≥в ≥ запропонувала наступну посл≥довн≥сть законодавчого врегулюванн¤ випуску та об≥гу вексел≥в в ”крањн≥ :

«робити оф≥ц≥йний переклад тексту ∆еневських конвенц≥й 1930 року (за є 358, 359, 360)

ѕрийн¤ти «акон ”крањни Уѕро ратиф≥кац≥ю ∆еневських конвенц≥й 1930 року (за є 358, 359, 360)Ф, з урахуванн¤м нац≥ональних обмовлень;

ѕрийн¤ти «акон ”крањни Уѕро вексельний об≥г в ”крањн≥Ф;

ѕривести у в≥дпов≥дн≥сть до прийн¤тих закон≥в ≥нш≥ законодавч≥ акти ”крањни.

ћ≥н≥стерством юстиц≥њ ”крањни на виконанн¤ дорученн¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 30 кв≥тн¤ 1998 року є 67-617/2 було погоджено проекти «акон≥в ”крањни Уѕро приЇднанн¤ ”крањни до ∆еневськоњ конвенц≥й 1930 року про врегулюванн¤ де¤ких кол≥з≥й закон≥в про переказн≥ вексел≥ та прост≥ вексел≥Ф, Уѕро приЇднанн¤ ”крањни до ∆еневськоњ конвенц≥й 1930 року про гербовий зб≥р стосовно переказних вексел≥в та простих вексел≥вФ, Уѕро приЇднанн¤ ”крањни до ∆еневськоњ конвенц≥й 1930 року, ¤кою запроваджено ун≥ф≥ко-ваний закон про переказн≥ та прост≥ вексел≥Ф.

¬раховуючи вищезазначене, можна зробити висновки, що робота по врегулюванню кол≥з≥й та удосконаленню вексельного законодавства в ”кра≥н≥ ведетьс¤ ≥ маЇмо над≥ю, що вже найблищим часом вищезгадан≥ закони будуть прийн¤т≥.

Ќеобх≥дним наступним етапом у формуванн≥ вексельного права, на наш погл¤д, повинна бути кодиф≥кац≥¤ д≥ючих нормативних акт≥в шл¤хом розробки ≥ прийн¤тт¤ ¬ексельного —татуту ”крањни. ” рамках цього пер≥оду, ¤кщо це не буде зроблене ран≥ше, виникне необх≥дн≥сть внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень до законодавчих ≥ п≥дзаконних акт≥в, спр¤мованих на п≥двищенн¤ ефективност≥ функц≥ональних можливостей вексел¤ ≥ наданн¤ йому статусу повноц≥нного плат≥жного засобу.

3. ”досконаленн¤ окремих елемент≥в

вексельного об≥гу в ”крањн≥.

3.1 Ќедол≥ки вексельного об≥гу в ”крањн≥ та шл¤хи його можливого покращанн¤.

” м≥жнародному масштаб≥ вексельний об≥г за останн≥ дес¤тир≥чч¤ суттЇво розширив сфери використанн¤, св≥тове сп≥втовариство консол≥дувало зусилл¤ по вдосконаленню Їдинообразного вексельного законодавства ≥ у 1988 р. ќрган≥зац≥¤ обТЇднаних нац≥й прийн¤ла онвенц≥ю ќќЌ Уѕро м≥жнародн≥ переказн≥ вексел≥ ≥ м≥жнародн≥ прост≥ вексел≥ ( онвенц≥¤ ёЌ—≤“–јЋ)Ф.

ќбмежен≥ можливост≥ використанн¤ вексел≥в в ”крањн≥, а також в≥дсутн≥сть ч≥ткоњ законодавчоњ бази з питань вексельного об≥гу гальмують ратиф≥кац≥ю приЇднанн¤ ”крањни до онвенц≥њ ќќЌ, незважаючи на те, що згода на приЇднанн¤ до онвенц≥њ ёЌ≤—“–јЋ ”крањна п≥дписала ще 9 грудн¤ 1988 р. јле нав≥ть у випадку прискореного створенн¤ достатньоњ законодавчо-нормативноњ бази вексельного об≥гу, що забезпечуЇ стиковку з ≥ншими законодавчими актами ”крањни та св≥тового сп≥втовариства, необх≥дний час дл¤ того, щоб вексель став нев≥дТЇмною складовою частиною у господарському об≥гу ”крањни, щоб п≥дприЇмства навчились св≥домо та добров≥льно використовувати вексель у ф≥нансових в≥дносинах з партнерами.

«а оц≥нками н≥мецькоњ консультац≥йноњ групи з питань економ≥ки, ¤ка працюЇ при ур¤д≥ ”крањни,частка взаЇмноњ заборгованост≥ п≥дприЇмств ”крањни у пор≥вн¤нн≥ з валовим внутр≥шн≥м продуктом 1995 р. складала: деб≥торська Ч25%, кредиторська Ч 34%. √рупа вважаЇ, що показники в ц≥лому знаход¤тьс¤ на р≥вн≥ промислово розвинених крањн, а також Ївропейських крањн з економ≥кою, що трансформуЇтьс¤ Ч ”горщина, „ех≥¤, ѕольща, де сума комерц≥йних кредит≥в (а саме так класиф≥куютьс¤ взаЇмн≥ борги п≥дприЇмств) знаходитьс¤ в ≥нтервал≥ в≥д 20 до 30% валового внутр≥шнього продукту. Ќа жаль, в≥дсутн≥сть грошових кошт≥в у п≥дприЇмств, зростаюч≥ неплатеж≥ Ч це г≥пер≥нфл¤ц≥йне економ≥чне сл≥дство, ¤ке взаЇмозал≥ками з використанн¤м вексел≥в не л≥кв≥дувати.

≈коном≥чн≥, пол≥тичн≥ та соц≥альн≥ причини неплатеж≥в в≥дом≥, але кер≥вники п≥дприЇмств Ц боржник≥в по ≥нерц≥њ впевнен≥, що кошти дл¤ погашенн¤ боргових зобовТ¤зань колись, де-небудь знайдутьс¤ ≥ держава, ¤к звичайно, Утим чи ≥ншим засобомФ в останн≥й момент вр¤туЇ њх або просто спише борги.

ƒосв≥д ≥нших крањн показуЇ, що кл≥ринг може д≥¤ти т≥льки недовгий час, а пот≥м призводить до негативних насл≥дк≥в. ¬заЇмозал≥к, ¤к Узах≥дФ не може бути ефективним. Ћ≥куванн¤ повинне бути системним, комплексним з використанн¤м послуг фондового ринку, радикальних засоб≥в санац≥њ, банкрутства боржник≥в.

ќсновний напр¤мок вир≥шенн¤ проблеми в≥домий Ч ≥нтенсиф≥кац≥¤ ринку ц≥нних папер≥в (Улокальних грошейФ), що дозвол¤Ї держав≥ почуватис¤ в≥льн≥ше нав≥ть при проведенн≥ реструкц≥йноњ пол≥тики. јле дл¤ цього необх≥дно зробити р¤д конкретних крок≥в у галуз≥ розвитку фондового ринку. ” св≥тов≥й практиц≥ д≥ють дв≥ основн≥ модел≥ орган≥зац≥њ ринку ц≥нних папер≥в Ч Ун≥мецько Ц ¤понськаФ, при ¤к≥й визначаючими субТЇктами Ї банки, та Уангло Ц американськаФ, ¤ка дозвол¤Ї ≥ншим ф≥нансово Ц кредитним ≥нститутам в≥д≥гравати активну роль на фондовому ринку. ¬ останньому випадку державне регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в ви¤вл¤Їтьс¤ б≥льш жорстким. ÷е особливо важливо у процес≥ становленн¤ ринкових в≥дносин в ”крањн≥, коли на ф≥нансов≥й сцен≥ фондового ринку виступаЇ пор≥вн¤но невеликий ансамбль малопотужних комерц≥йних банк≥в. ѓх д≥њ повн≥стю п≥дконтрольн≥ Ќац≥ональному банку ”крањни та ≥ншим владним структурам (ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, ‘онд державного майна, ƒержавна податкова ≥нспекц≥¤).

¬загал≥, другий шл¤х б≥льш прийн¤тний дл¤ держави. ≤нтенсивний розвиток у цьому випадку отримують окрем≥ види ц≥нних папер≥в, серед ¤ких пров≥дне м≥сце за обс¤гом ф≥нансових операц≥й пос≥даЇ вексель.

—пец≥ал≥зованих орган≥зац≥й, створених дл¤ обслуговуванн¤ та розвитку операц≥й з вексел¤ми недостатньо. “≥льки у 1995 р. в ”крањн≥ почала створюватись мережа таких спец≥ал≥зованих ф≥нансових орган≥зац≥й.

ѕров≥дне м≥сце серед них пос≥даЇ асоц≥ац≥¤ У”крањнський вексельний центрФ (надал≥ Ч У”крвексельФ), створена з метою спри¤нн¤ розвитку в ”крањн≥ ринку ц≥нних папер≥в, в≥дродженн¤ нац≥онального вексельного об≥гу ¤к випробуваного плат≥жного засобу, ≥нструменту зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ та залученн¤ ≥нвестиц≥й, а також дл¤ розвТ¤занн¤ методичних, орган≥зац≥йних та практичних питань , що виникають при зд≥йсненн≥ господарських та ф≥нансових операц≥й з використанн¤м вексел≥в.

«асновниками ”крвексел¤ виступили: јкадем≥¤ п≥дприЇмництва та менеджменту ”крањни, ”крањнська фондова б≥ржа, јсоц≥ац≥¤ консультац≥йних ф≥рм ”крањни У”крконсалтингФ, онсалтингова компан≥¤ У—тр≥лецьФ, јкц≥онерний комерц≥йний агропромисловий банк У”крањнаФ, јкц≥онерне товариство з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми У™вро≥нвестФ.

«а час свого ≥снуванн¤ ”крвексель узагальнив практику застосуванн¤ нац≥онального та ≥ноземного законодавства з вексельного об≥гу, розробив конкретн≥ пропозиц≥њ та проекти законодавчих ≥ нормативних акт≥в з найб≥льш актуальних питань об≥гу вексел≥в в ”крањн≥, ¤к≥ подано до аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ЌЅ”, та ом≥с≥њ ¬ерховноњ –ади ”крањни з питань ф≥нансовоњ та банк≥вськоњ д≥¤льност≥.

Ќа виконанн¤ ”казу ѕрезидента ”крањни Уѕро заходи щодо нормал≥зац≥њ плат≥жноњ дисципл≥ни в народному господарств≥ ”крањниФ в≥д 16 березн¤ 1995 року в межах експерименту на 1995 р. ”крвексель пров≥в р¤д заход≥в, консультац≥й та нарад з кер≥вництвом ≥ фах≥вц¤ми ћ≥ненерго, ћ≥нпрому, ћ≥нвуглепрому з питань застосуванн¤ вексел≥в з метою зменшенн¤ сум неплатеж≥в. Ќасл≥дком проведеноњ роботи стала √енеральна угода про подальший розвиток вексельного об≥гу, ¤ку зазначен≥ м≥н≥стерства та ”крвексель уклали 1 вересн¤ 1995 р.

« метою розвТ¤занн¤ кризи неплатеж≥в ”крвексель розробив та узгодив з м≥н≥стерствами Ц учасниками √енеральноњ угоди У“имчасов≥ правила вексельного об≥гу м≥ж п≥дприЇмствами р¤ду базових галузей народного господарства ”крањниФ, ¤к≥ затверджен≥ 14 вересн¤ 1995 р.

« метою запоб≥ганн¤ використанн¤ УбронзовихФ, Удружн≥хФ та аналог≥чних вексел≥в випадк≥в, шахрайства на торгах ”‘Ѕ продавцем вексел≥в виступаЇ уповноважена ”крвекселем спец≥ал≥зована брокерська контора У—тр≥лець Ц вексельФ, ¤ка зд≥йснюЇ в≥дпов≥дну експертизу ц≥нних папер≥в, вексельних ланцюжк≥в, консультуЇ учасник≥в вексельних угод. р≥м того, виход¤чи з нов≥тнього характеру операц≥й з вексел¤ми, за домовлен≥стю з ”крвекселем ”крањнська фондова б≥ржа, постановила, що у раз≥, ¤кщо вексел≥ виставлено спец≥ал≥зованою вексельною брокерською конторою, сплачувана сторонами б≥ржового контракту варт≥сть котировки ц≥нних папер≥в та розм≥р збору за послуги б≥рж≥ суттЇво зменшуютьс¤, що також спри¤Ї поширенню вексельного об≥гу в крањн≥.

ƒл¤ зд≥йсненн¤ вексельних операц≥й за участю ”крвексел¤ створено ÷ентральну вексельну палату (÷¬ѕ), ¤ка в≥дпов≥дно до встановленого пор¤дку може зд≥йснювати комерц≥йн≥ та ком≥с≥йн≥ операц≥њ з ц≥нними паперами. ѕередбачено, що ÷¬ѕ веде реЇстр вексел≥в, њх обл≥к, збер≥ганн¤, уступку вимог, переказ борг≥в, взаЇмозал≥к у процес≥ вексельного об≥гу, координуЇ д≥¤льн≥сть диспетчерських вексельних пункт≥в м≥н≥стерств, надаЇ консультац≥њ та ≥нш≥ послуги власникам вексел≥в, виконуЇ њх дорученн¤, ¤к особа з вексельними повноваженн¤ми, зд≥йснюЇ операц≥њ з вексел¤ми на ”крањнськ≥й фондов≥й б≥рж≥ та на позаб≥ржовому ринку.