≈коном≥чна теор≥¤ > ¬ексельний об≥г ≥ перспективи його розвитку в ”крањн≥

ўоб ≥ндосамент м≥г виконати свою функц≥ю, необх≥дно, перш за все, щоб ≥ндосаменти, ¤к≥ проставлен≥ на вексел≥, ¤вл¤ли собою неперервний р¤д, низку, тому що т≥льки ≥з неперервного р¤ду ≥ндосамент≥в можливо в≥дсл≥дкувати перех≥д прав в≥д одн≥Їњ особи до ≥ншоњ. ÷ей р¤д починаЇтьс¤ ≥ндосаментом рем≥тента (або трасата) ≥ дал≥ продовжуЇтьс¤ ≥ндосаментами наступних держател≥в. ƒл¤ неперервност≥ р¤ду ≥ндосамент≥в достатньо на¤вност≥ зовн≥шньоњ тотожност≥ м≥ж п≥дписом ≥ндосанта ≥ ≥м'¤м попереднього держател¤. ѕри цьому нав≥ть фальшивий або неуповноважений ≥ндосамент вважаЇтьс¤ повн≥стю д≥йсним ≥ не перериваЇ низку.

‘орма ≥ види ≥ндосаменту

≤ндосамент повинен бути зд≥йснений у письмов≥й форм≥, н≥¤к≥ усн≥ угоди про переуступку прав за векселем не вважаютьс¤ ≥ндосаментом. ≤ндосамент повинен бути простим ≥ н≥чим не обумовленим. ”с¤ке обмеженн¤ його умов вважаЇтьс¤ ненаписаним. „астковий ≥ндосамент, тобто передача т≥льки частини суми вексел¤, не допускаЇтьс¤.

ѕо форм≥ ≥ндосамент може бути повним (≥менним) ≥ бланковим. ѕовний ≥ндосамент м≥стить найменуванн¤ особи, на користь ¤коњ в≥н зроблений, наприклад:

Ђѕлат≥ть ј“ ї0мегаЂ або його наказу. «авод побутових прилад≥в (п≥дписи)ї. ѕовний ≥ндосамент збер≥гаЇ ≥менний вексель в ¤кост≥ такого, а вексель на пред'¤вника перетворюЇ в ≥менний. Ѕланковий ≥ндосамент не м≥стить назву особи, на користь ¤коњ в≥н зроблений, або складаЇтьс¤ ≥з одного п≥дпису ≥ндосанта, наприклад: Ђѕлат≥ть. «авод побутових прилад≥в (п≥дписи)ї або Ђ«авод побутових прилад≥в (п≥дписи)ї. —илу бланкового маЇ також ≥ндосамент на пред'¤вника: Ђѕлат≥ть пред'¤внику. «авод побутових прилад≥в (п≥дписи)ї. Ѕланковий ≥ндосамент перетворюЇ ≥менний вексель у вексель на пред'¤вника.

ƒержатель, ¤кий отримав вексель по бланковому ≥ндосаменту маЇ можлив≥сть:

- заповнити цей бланк своњм ≥м'¤м або ≥м'¤м ¤коњ-небудь ≥ншоњ особи, перетворивши тим самим бланковий ≥ндосамент в ≥менний;

- не заповнюючи бланкового ≥ндосаменту, в свою чергу, ≥ндосувати вексель за допомогою повного або бланкового передавального напису;

- передати вексель ≥нш≥й особ≥, не заповнюючи бланка ≥ не зд≥йснюючи ≥ндосаменту, тобто простим врученн¤м документа.

 оло ос≥б, ¤ким може передаватис¤ вексель, не обмежене. ¬ексель може бути ≥ндосований нав≥ть на користь трасанта або платника, а вони в свою чергу, можуть ≥ндосувати вексель дал≥.

Ќа практиц≥ у забезпечувальних ц≥л¤х, тобто коли векселедавець у в≥дпов≥дност≥ з≥ специф≥кою угоди не маЇ нам≥ру випускати своњ вексел≥ на ринок, можуть виставл¤тис¤ необоротн≥ вексел≥, ¤к≥ можуть передаватис¤ т≥льки за нормами цив≥льного права в загальному пор¤дку передач≥ прав за борговими вимогами (цес≥њ). «вичайно ц¤ операц≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ завд¤ки напису на оборотн≥й сторон≥ вексел¤, наприклад: Ђ¬с≥ права по даному векселю переуступаютьс¤ ”кр≥нбанкуї.

Ќаступним видом ≥ндосаменту Ї передоручувальний. ” цьому випадку ≥ндосамент може м≥стити р¤д застережень, наприклад: Ђна ≥нкасої, Ђ¤к дов≥реномуї, Ђвалюта до отриманн¤ї, ¤к≥ мають на уваз≥ просте дорученн¤ провести операц≥њ за векселем (≥нкасуванн¤ кошт≥в, зд≥йсненн¤ протесту ≥ т.д. Ч в цьому випадку векселедержатель, вказаний в ≥ндосамент≥, не розгл¤даЇтьс¤ ¤к власник вексел¤, ним залишаЇтьс¤ ≥ндосант), Ђвалюта у заставуї, Ђвалюта у забезпеченн¤ї, ¤к≥ мають на уваз≥ заставу вексел¤. ≤ндосат у цих випадках може ≥ндосувати вексель наступн≥й особ≥ т≥льки у пор¤дку передоручительства, тобто з аналог≥чними застереженн¤ми.

 р≥м того, в≥др≥зн¤ють безоборотний ≤ндосамент, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ з застереженн¤м Ђбез обороту на менеї ≥ зн≥маЇ в≥дпов≥дальн≥сть з векселедавц¤ за несплаченим ≥ опротестованим у неплатеж≥ векселем. ƒана особа вибуваЇ ≥з р¤ду попередн≥х ≥ наступних ос≥б, ¤к≥ несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за векселем в результат≥ зд≥йсненн¤ неперервного р¤ду передавальних напис≥в.

ќсновн≥ функц≥њ ≥ндосаменту

≤ндосамент виконуЇ три основн≥ функц≥њ: передавальну (трансфортабельну), гарант≥йну ≥ лег≥т≥мац≥йну (лег≥т≥мац≥¤ Ч засв≥дченн¤ законност≥ будь-¤кого права).

ѕередавальна функц≥¤ пол¤гаЇ в тому, що за допомогою ≥ндосаменту ус≥ права, що вит≥кають ≥з вексел¤, перенос¤тьс¤ в≥д одн≥Їњ особи (≥ндосанта) на нового кредитора (≥ндосатора). “ак ¤к ус≥ права за векселем пов'¤зан≥ з волод≥нн¤м документом, ≥ндосамент повинен бути доповнений врученн¤м. ” результат≥ ≥ндосуванн¤ вексел¤ з'¤вл¤Їтьс¤ новий власник вексел¤ Ч його держатель. ¬≥н отримуЇ право вимагати в≥д платника-акцептанта обумовлену у вексел≥ суму грошей у встановлений строк, право вимоги по в≥дношенню до попереднього кредитора ≥ будь-¤коњ ≥ншоњ особи, що поставила на вексел≥ св≥й п≥дпис, у випадку несплати або неакцепту вексел¤ платником (право на регресн≥ вимоги), а також право переуступити вексель ≥нш≥й особ≥. ≤ндосатор не зам≥нюЇ собою попереднього держател¤, а Ї самост≥йним вексельним кредитором. …ого право вимоги до вексельного боржника незалежне в≥д прав його попередник≥в ≥ базуЇтьс¤ виключно на волод≥нн≥ векселем ≥ зд≥йсненому ≥ндосамент≥. «д≥йсненн¤ ≥ндосаменту не завжди пов'¤зане з передачею права власност≥ на вексель. ≤ндосамент може мати т≥льки перепоручальний характер або зд≥йснюватис¤ з метою застави вексел¤. ” цьому випадку до держател¤ не переходить право власност≥ на вексель. ¬≥н маЇ право зд≥йснювати ус≥ д≥њ з метою отриманн¤ платежу за векселем ≥ примусового ст¤гненн¤, але передати вексель дал≥ в≥н може т≥льки у пор¤дку перепоручительства. ¬≥дм≥нн≥сть перепоручального ≥ндосаменту в≥д заставного пол¤гаЇ в тому, що держатель за передоручительним ≥ндосаментом отримуЇ суму вексел¤ дл¤ свого ≥ндосанта, а держатель за заставним векселем маЇ право направити отриману суму або њњ частину на погашенн¤ виданого ним ≥ндосанту кредиту, що забезпечений заставою вексел¤.

√арант≥йна функц≥¤ ≥ндосаменту пол¤гаЇ в тому, що п≥сл¤ передач≥ вексел¤ ≥ндосант сам стаЇ перед ≥ндосатором у положенн≥ вексельного боржника, ¤кий в≥дпов≥даЇ зг≥дно з законом за акцепт ≥ плат≥ж за векселем. ≤ндосант гарантуЇ новому держателю, що платник належним чином акцептуЇ ≥ сплатить вексель, а ¤кщо в≥н цього не зробить, то ≥ндосант сам оплатить вексель. “обто ≥ндосамент створюЇ в особ≥ ≥ндосанта нового вексельного боржника. ”с≥ ≥ндосанти разом з трасантом Ї сол≥дарними гарантами перед держателем, у зв'¤зку з чим по м≥р≥ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ ≥ндосамент≥в зростаЇ ≥ коло ос≥б, пов'¤заних сол≥дарною в≥дпов≥дальн≥стю за векселем, ≥ тим самим п≥двищуЇтьс¤ ц≥нн≥сть вексел¤. јле на в≥дм≥ну в≥д трасанта, ¤кий Ї головним гарантом платежу за векселем, ≥ндосант може зв≥льнитис¤ не т≥льки в≥д в≥дпов≥дальност≥ за акцепт, але також ≥ в≥д в≥дпов≥дальност≥ за плат≥ж шл¤хом включенн¤ у св≥й ≥ндосамент застереженн¤ Ђбез зворотуї, Ђбез гарант≥њї або под≥бноњ в≥дм≥тки. ¬≥дпов≥дальн≥сть ≥ндосанта ¤к боржника другого пор¤дку настаЇ у випадку зверненоњ до нього регресноњ вимоги, дл¤ ¤коњ необх≥дне зд≥йсненн¤ протесту у неакцепт≥ або неплатеж≥. ≤ндосант може зв≥льнити держател¤ в≥д необх≥дност≥ зд≥йсненн¤ протесту шл¤хом застереженн¤ на вексел≥ Ђбез витратї, Ђбез протестуї, але це застереженн¤ д≥Ї т≥льки по в≥дношенню до цього ≥ндосанта ≥ не зв'¤зуЇ ≥нш≥ сторони за векселем.

Ћег≥т≥мац≥йна функц≥¤ маЇ важливе юридичне значенн¤. «аконн≥сть прав вексельного кредитора базуЇтьс¤ на неперервному р¤д≥ ≥ндосамент≥в, нав≥ть ¤кщо останн≥й ≥ндосамент Ї бланковим. Ќеперервний ≥ посл≥довний ≥ндосамент починаЇтьс¤ п≥дписом рем≥тента (першого держател¤) або векселедавц¤, ¤кщо переказний вексель виставлений його власному наказу. Ќаступн≥ ≥ндосаменти кожний раз повинн≥ п≥дписуватис¤ ≥м'¤м т≥Їњ особи, ¤ка була вказана у попередньому ≥ндосамент≥. ѕ≥сл¤ бланкового ≥ндосаменту будь-¤ка особа, що волод≥Ї векселем, може ≥ндосувати його своњм п≥дписом, не перериваючи посл≥довн≥сть низки, тому що у цьому випадку держатель придбаЇ вексель на основ≥ бланкового передаточного напису.

јкцепт вексел≥в

јкцепт Ч це письмова згода платника на оплату вексел¤.

÷≥Їю д≥Їю платник (трасат) приймаЇ на себе зобов'¤занн¤ сплатити вексель у встановлений строк. јкцепт ставитьс¤ в л≥в≥й частин≥ лицьовоњ сторони вексел¤ ≥ маЇ вираз словом: Ђјкцептованийї або ≥ншими под≥бними за зм≥стом словами: Ђѕрийн¤тийї, Ђ«аплачуї, Ђ«годенї, Ђ«обов'¤зуюсь заплатитиї ≥ т. п. ƒл¤ д≥йсност≥ акцепта в≥н обов'¤зково повинен бути п≥дписаний платником. ѕростий п≥дпис платника також означаЇ акцепт вексел¤.

≤н≥ц≥атива пред'¤вленн¤ вексел¤ до акцепту завжди надходить в≥д векселедержател¤, але саме пред'¤вленн¤ до акцепту може бути зд≥йснене будь-¤кою особою, у ¤коњ знаходитьс¤ вексель (наприклад, банком).

ѕред'¤вленн¤ вексел¤ до акцепту може бути проведене у будь-¤кий час, починаючи з дн¤ його видач≥ ≥ зак≥нчуючи моментом настанн¤ платежу. ¬ексель може бути пред'¤влений до акцепту ≥ акцептований нав≥ть п≥сл¤ настанн¤ строку платежу, ≥ боржник в≥дпов≥даЇ за ним так, ¤к ≥ у випадку прийн¤тт¤ вексел¤ до строку. ” випадках, коли вексель п≥дл¤гаЇ сплат≥ Ђв ст≥льки-то часу в≥д пред'¤вленн¤ї або в силу вказ≥вок векселедавц¤ чи ≥ндосант≥в повинен бути пред'¤влений до акцепту у визначений строк, обов'¤зковим Ї датуванн¤ акцепту. ѕри в≥дсутност≥ дати акцепту векселедержатель повинен посв≥дчити це упущенн¤ своЇчасним зд≥йсненн¤м протесту, щоб зберегти своњ права проти ≥ндосант≥в ≥ проти векселедавц¤. ¬ ≥нших випадках акцепта проставленн¤ дати не Ї обов'¤зковим.

Ѕоржник не маЇ права вимагати залишенн¤ у себе вексел¤ дл¤ акцепта, але маЇ право вимагати пред'¤вленн¤ йому вексел¤ повторно наступного дн¤ п≥сл¤ першого пред'¤вленн¤. якщо п≥сл¤ цього строку не буде прийн¤тт¤, то вексель вважаЇтьс¤ неприйн¤тим.

јкцепт повинен бути простим ≥ н≥чим не обумовленим, але в≥н може бути частковим, тобто боржник згоден сплатити т≥льки частину суми. Ќаприклад, вексель в сум≥ 1 м≥льйон гривень може бути частково акцептований наступним записом: Ђјкцептований в сум≥ 500 тис. грнї. ѕлатник в цьому випадку в≥дпов≥даЇ за оплату в строк лише суми, зазначеноњ ним в акцепт≥, а держатель маЇ право п≥сл¤ зд≥йсненн¤ протесту в частковому неакцепт≥ пред'¤вити регресн≥ вимоги до векселедавц¤ ≥ ≥нших в≥дпов≥дальних ос≥б про дострокову сплату неакцептованоњ вексельноњ суми. ”с¤ке ≥нше застереженн¤ в акцепт≥ р≥внозначне в≥дмов≥ у ньому. јле акцептант в≥дпов≥даЇ зг≥дно з≥ зм≥стом свого акцепту. Ќаприклад, ¤кщо платник в акцепт≥ вказуЇ Ђјкцептований, але плат≥ж 14 травн¤ 1998 р.ї, в той час ¤к строк платежу був зазначений на вексел≥ 3 травн¤ 1998 р., то таке застереженн¤ р≥внозначне в≥дмов≥ у акцепт≥ вексел¤ з перв≥сним текстом. ” цьому випадку векселедержатель може опротестувати вексель у неакцепт≥ ≥ пред'¤вити регресн≥ вимоги векселедавцю чи ≥ндосантам, або при настанн≥ строку (14 травн¤) пред'¤вити вексель до платежу акцептанту, ¤кий несе в≥дпов≥дальн≥сть за плат≥ж саме зг≥дно з≥ зм≥стом свого акцепту.

ƒо поверненн¤ вексел¤ держателю платник може закреслити напис про св≥й акцепт. ” цьому випадку вважаЇтьс¤, що у акцепт≥ було в≥дмовлено. јле ¤кщо вексель п≥сл¤ акцепту був переданий векселедавцю, то боржник вже не маЇ права вимагати анулюванн¤ свого акцепту. јкцепт носить безв≥дзивний характер.  р≥м того, ¤кщо платник письмово пов≥домив про св≥й акцепт векселедержател¤ або будь-кого ≥з ≥ндосант≥в, а п≥сл¤ цього закреслив св≥й акцепт ≥ повернув вексель, в≥н буде залишатис¤ зобов'¤заною особою зг≥дно з умовами свого акцепту.

“аким чином, за допомогою акцепту акцептант стаЇ головним вексельним боржником. ” випадку неплатежу держатель вексел¤, нав≥ть ¤кщо в≥н Ї векселедавцем, маЇ проти акцептанта пр¤мий позов, оснований на акцептованому вексел≥, ≥ акцептант, на в≥дм≥ну в≥д векселедавц¤ ≥ ≥ндосант≥в, в≥дпов≥даЇ за оплату вексел¤ незалежно в≥д своЇчасност≥ пред'¤вленн¤ вексел¤ до платежу.

јваль вексел≥в

ѕлат≥ж за векселем може бути забезпечений повн≥стю або у частин≥ вексельноњ суми за допомогою авал¤ Ч вексельного доручительства. ¬иступати в рол≥ вексельного доручител¤ (авал≥ста) може трет¤ особа або одна ≥з ос≥б, що п≥дписала вексель (≥ндосант, векселедавець ≥ нав≥ть акцептант). јваль даЇтьс¤ на лицьов≥й сторон≥ вексел¤ або на додатковому аркуш≥ (алонж≥) ≥ виражаЇтьс¤ словами: Ђвважати за авальї, Ђ¤к доручительї, Ђ¤к гарантї або ≥ншою аналог≥чною фразою ≥ обов'¤зково п≥дписуЇтьс¤ авал≥стом Ч юридичною особою (двома уповноваженими особами: кер≥вником та головним бухгалтером, чињ п≥дписи скр≥плюютьс¤ печаткою).

јваль даЇтьс¤ за будь-¤ку в≥дпов≥дальну за векселем особу, тому авал≥ст повинен вказати, за кого в≥н даЇ доручительство. ѕри в≥дсутност≥ такоњ вказ≥вки аваль вважаЇтьс¤ виданим за векселедавц¤. Ќе допускаЇтьс¤ авалюванн¤ вексел¤ за особу, ¤ка не несе в≥дпов≥дальност≥ за векселем, наприклад, за ≥ндосанта, що поставив застереженн¤ Ђбез звороту на менеї, або за платника, що не акцептував вексель. ¬≥дпов≥дно, аваль, зд≥йснений п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку протесту за особу, ¤ка внасл≥док цього пропущенн¤ зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥, також нед≥йсний. ’оча строки авалюванн¤ вексел¤ не встановлен≥ Ч аваль може бути даний до ≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ строку платежу, ≥ нав≥ть п≥сл¤ зд≥йсненн¤ акта протесту. ” зв'¤зку з цим датуванн¤ авал¤ юридично не маЇ значенн¤.

јваль, ¤кий не м≥стить н≥¤ких додаткових обмежень, гарантуЇ виконанн¤ зобов'¤зань в≥дпов≥дальною особою в повному обс¤з≥. јле вексельне доручительство може обмежуватис¤ частиною суми, тобто авал≥ст в≥дпов≥даЇ зг≥дно з≥ зм≥стом авал¤.

јвал≥ст ≥ особа, за ¤ку в≥н доручаЇтьс¤, несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть. ќплативши вексель, авал≥ст придбаЇ право зворотноњ вимоги до того, за кого в≥н видав доручительство, а також до тих, хто зобов'¤заний перед ц≥Їю особою. јле в цьому випадку д≥ють загальн≥ правила регресу, тобто авал≥ст може пред'¤вл¤ти вимоги т≥льки до попередн≥х боржник≥в, але не до наступних.  р≥м того, авал≥ст несе перед векселедержателем сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть разом з ≥ншими особами, що поставили на вексел≥ своњ п≥дписи. “обто, векселедержатель маЇ право пред'¤вити йому позов незалежно в≥д пред'¤вленн¤ позову ≥ншим зобов'¤заним за векселем особам.

јвал≥ст зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥, коли перестаЇ нести в≥дпов≥дальн≥сть за векселем основний боржник, наприклад, у випадку зак≥нченн¤ строку позовноњ давност≥.

Ќа в≥дм≥ну в≥д норм цив≥льного права, зг≥дно з ¤кими нед≥йсн≥сть основного зобов'¤занн¤ т¤гне нед≥йсн≥сть забезпечуючого його зобов'¤занн¤, авал≥ст в≥дпов≥даЇ за оплату вексел¤, нав≥ть ¤кщо зобов'¤занн¤, ¤ке в≥н гарантував, ви¤витьс¤ нед≥йсним.

ќплата вексел≥в

Ќормальний процес об≥гу вексел¤ завершуЇтьс¤ його оплатою у встановлений строк головним вексельним боржником Ч акцептантом. Ќеобх≥дною передумовою виконанн¤ вексельного зобов'¤занн¤ Ї пред'¤вленн¤ документа дл¤ оплати боржнику. ѕред'¤вленн¤ повинно в≥дбутис¤ у м≥сц≥, зазначеному у вексел≥ ¤к м≥сце платежу, а при в≥дсутност≥ такого зазначенн¤ Ч у м≥сц≥ знаходженн¤ платника.

ƒержатель переказного вексел¤ строком на визначену дату або в ст≥льки-то часу в≥д складанн¤ або пред'¤вленн¤ повинен пред'¤вити переказний вексель до платежу або в день, коли в≥н повинен бути оплачений, або в один з двох наступних робочих дн≥в.

ѕри визначенн≥ строку погашенн¤ вексел¤ не враховуЇтьс¤ день, в ¤кий в≥н виписаний, ≥ ¤кщо дата платежу припадаЇ на неробочий день, то в≥н сплачуЇтьс¤ наступного робочого дн¤.

Ѕоржник, перш н≥ж оплатити вексель, зобов'¤заний засв≥дчитис¤ у тому, що цей вексель пред'¤влений йому дл¤ оплати законним держателем. ƒл¤ цього в≥н повинен перев≥рити посл≥довн≥сть р¤ду ≥ндосамент≥в ≥ тим самим лег≥т≥мувати власника вексел¤ в ¤кост≥ законного держател¤. ѕри цьому в обов'¤зки платника не входить перев≥рка справжност≥ п≥дпис≥в ≥ндосант≥в.

ѕлат≥ж за векселем повинен наступати негайно по пред'¤вленню. ¬≥дстрочка платежу можлива т≥льки при виникненн≥ обставин неперевершеноњ сили, на¤вн≥сть ¤ких повинна бути п≥дтверджена компетентними органами.

«в≥льн¤Їтьс¤ в≥д зобов'¤занн¤ за векселем особа, що сплатила вексель в строк, а разом з нею ≥ вс≥ особи, що поставили на вексел≥ своњ п≥дписи. ќск≥льки плат≥ж за векселем зд≥йснений проти його врученн¤, на¤вн≥сть вексел¤ у платника Ї фактом, що п≥дтверджуЇ його повну оплату ≥ погашенн¤.

ѕред'¤вленн¤ вексел¤ до строку не зобов'¤зуЇ боржника сплачувати його, хоч в≥н може сплатити його. « ≥ншоњ сторони, векселедержатель не може бути примушений прийн¤ти плат≥ж до зак≥нченн¤ строку вексел¤.

ѕеренесенн¤ строку платежу за векселем (пролонгац≥¤) не допускаЇтьс¤.

Ѕоржник може сплатити т≥льки частину своњх зобов'¤зань, ≥ пред'¤вник вексел¤ зобов'¤заний прийн¤ти цю суму. ” такому випадку на вексел≥ робитьс¤ в≥дм≥тка про плат≥ж на суму, що залишилас¤, ≥ векселедержатель може зд≥йснити протест ≥ пред'¤вити позов до будь-¤коњ зобов'¤заноњ особи в розм≥р≥ несплаченоњ суми.

¬ексель може бути не прийн¤тий до платежу або акцепту у випадку неспроможност≥ платника або ¤кщо за вказаною адресою неможливо в≥дшукати платника.

ѕротест вексел≥в

ѕ≥д вексельним протестом розум≥ють оф≥ц≥йно засв≥дчену вимогу платежу та його неодержанн¤. ≤снують так≥ види протесту:

1) ѕротест переказного вексел¤ в неакцепт≥ або недатуванн≥ акцепту. ÷≥ль протесту Ч створенн¤ умов дл¤ дострокового задоволенн¤ вимог кредитора;

2) ѕротест в несплат≥ вексел¤ ¤к простого, так ≥ переказного. ёридична ц≥ль протесту Ч збереженн¤ прав зворотних вимог (регресу) до зобов'¤заних по векселю ос≥б Ч трасанта, ≥ндосант≥в та њх гарант≥в (авал≥ст≥в). ќднак протест не Ї необх≥дним дл¤ збереженн¤ держателем права регресу проти акцептанта переказного вексел¤, ¤к≥ несуть вексельну в≥дпов≥дальн≥сть ¤к головн≥ боржники на прот¤з≥ всього строку позовноњ давност≥.

«д≥йсненн¤ протесту в несплат≥ не потребуЇтьс¤, ¤кщо вексель був ран≥ше опротестований в неакацепт≥, а також в раз≥ об'¤ви неспроможност≥ платника, незалежно в≥д того, акцептував в≥н вексель чи н≥, та трасанта по векселю, ¤кий не п≥дл¤гаЇ акцепту.

“расант, ≥ндосант або авал≥ст можуть шл¤хом включенн¤ в вексель п≥дписаного ними застереженн¤ (Ђбез витратї або Ђбез протестуї) зв≥льнити держател¤ в≥д зд≥йсненн¤ протесту дл¤ одержанн¤ права регресу. ѕричому, ¤кщо це застереженн¤ включене трасантом, воно маЇ силу в≥дносно вс≥х стор≥н, ¤к≥ п≥дписали вексель, ¤кщо ж воно включене ≥ндосантом або авал≥стом, то воно д≥Ї лише в≥дносно його самого.

ќтже, дл¤ виникненн¤ права регресу необх≥дно, щоб факт в≥дмови платника в≥д акцепту або платежу був засв≥дчений оф≥ц≥йним актом Ч протестом, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ державним нотар≥усом.

—троки зд≥йсненн¤ протесту:

1) ¬ неакцепт≥. якщо пред'¤влений вексель не буде акцептований у двадц¤ть чотири години або вексель буде прийн¤тий не в повн≥й сум≥, то векселедержатель може зд≥йснити протест у неприйн¤тт≥, внасл≥док чого одержуЇ право на дострокове задоволенн¤. ѕротест в неакцепт≥ повинен бути зд≥йснений у строки, встановлен≥ дл¤ пред'¤вленн¤ до акцепту, тобто на прот¤з≥ одного року в≥д дн¤ видач≥ вексел¤. ¬екселедавець може скоротити або зб≥льшити цей строк, ≥ндосанти можуть скоротити його, тод≥ вексель може бути прийн¤тим до опротестуванн¤ в неакцепт≥ на прот¤з≥ цих строк≥в, але не п≥зн≥ше 12 годин наступного за цим строком дн¤.

2) ¬ несплат≥. ƒл¤ вексел¤ строком на визначений день або в ст≥льки-то часу в≥д складанн¤ або пред'¤вленн¤ протест повинен бути зд≥йснений в один з двох робочих дн≥в, ¤к≥ сл≥дують за днем, в ¤кий вексель п≥дл¤гаЇ сплат≥; дл¤ вексел¤ строком по пред'¤вленн≥ Ч на прот¤з≥ строку, встановленого дл¤ пред'¤вленн¤ до акцепту, або наступного дн¤, ¤кщо пред'¤вленн¤ було зд≥йснено в останн≥й день цього строку.

якщо не зд≥йснена сплата за векселем, векселедержатель повинен передати вексель наступного дн¤ нотар≥усу (судовому виконавцю) дл¤ опротестуванн¤ за м≥сцем знаходженн¤ платника або за м≥сцем платежу. якщо строк платежу або строк в≥дправки вексел¤ припадаЇ на встановлен≥ законом дн≥ в≥дпочинку, ц≥ строки перенос¤тьс¤. ¬ цей же день нотар≥ус пред'¤вл¤Ї платнику вимогу про сплату або акцепт вексел¤. якщо п≥сл¤ цього посл≥дуЇ плат≥ж, нотар≥ус, не зд≥йснюючи протесту, повертаЇ платнику вексель з в≥дм≥ткою про сплату. якщо платник зробив в≥дм≥тку про акцепт на переказному вексел≥, в≥н також повертаЇтьс¤ до векселе-держател¤ без протесту. якщо до 12 годин наступного дн¤ не одержано п≥дтвердженн¤ про зд≥йсненн¤ сплати за векселем, нотар≥ус в цей же день протестуЇ вексель шл¤хом запису про це в реЇстр≥ та в≥дм≥тки на вексел≥. ќформлюЇтьс¤ протест актом. ќпротестований вексель з написом про протест та актом повертаЇтьс¤ в≥д нотар≥уса (судового виконавц¤) до векселедержател¤.

ѕротест в неакцепт≥ зд≥йснюЇтьс¤ проти векселедавц¤. ѕротест в несплат≥ по простому векселю Ч проти векселедавц¤, по переказному Ч проти акцептанта.

 р≥м зд≥йсненн¤ протесту, держатель повинен пов≥домити ≥ндосанта та трасанта про в≥дмову в акцепт≥ або сплат≥ на прот¤з≥ наступних за днем протесту чотирьох робочих дн≥в. Ќедотриманн¤ цього правила не зв≥льн¤Ї гарант≥в в≥д в≥дпов≥дальност≥ по векселю, але накладаЇ на держател¤ в≥дпов≥дальн≥сть за збитки, ¤к≥ може понести в≥дпов≥дальна особа, в розм≥р≥, що не перевищуЇ суму вексел¤.

якщо протест зд≥йснений своЇчасно, то виникають так≥ насл≥дки:

Ч судов≥ органи мають право виносити р≥шенн¤ по позовам, заснованим на опротестовних вексел¤х;

Ч наступаЇ в≥дпов≥дальн≥сть по простому векселю Ч надписател≥в, а по переказному Ч надписател≥в та трасанта (векселедавц¤).

¬с≥ ц≥ особи, за виключенн¤м ≥ндосант≥в, ¤к≥ пом≥стили перед своњм п≥дписом застереженн¤ Ђбез обороту на менеї, Ї сол≥дарне в≥дпов≥дальними перед векселедержателем. ¬≥н маЇ право пред'¤вити позов до вс≥х зобов'¤заних по векселю ос≥б (право регресу) або до одного з них, не звертаючи уваги на посл≥довн≥сть п≥дпис≥в цих ос≥б на вексел≥. “ой, що сплатив по векселю звертаЇтьс¤ з вимогою до ≥нших та, одержавши необх≥дну суму, передаЇ тому, що сплатив опротестований вексель.

“аким чином, своЇчасне опротестуванн¤ вексел¤ в раз≥ в≥дмови в акцепт≥ або сплат≥ Ї умовою початку в≥дпов≥дальност≥ трасанта, ≥ндосант≥в та авал≥ст≥в. јкцептант та векселедавець простого вексел¤ ¤к головн≥ боржники по векселю Ї в≥дпов≥дальними на прот¤з≥ всього строку позовноњ давност≥.

¬екселедавець може вимагати з того, до кого в≥н пред'¤вив позов:

- суму вексел¤, не акцептовану ≥ не сплачену, з в≥дсотками, ¤кщо вони були обумовлен≥;

- в≥дсотки в≥д дн¤ строку платежу;

- збитки по протесту, зд≥йсненню пов≥домленн¤, а також ≥нш≥ збитки;

- пеню в≥д дн¤ строку платежу.

¬ раз≥ зак≥нченн¤ строк≥в, установлених дл¤ зд≥йсненн¤ протесту в неакцепт≥ або несплат≥, векселедержатель втрачаЇ своњ права проти ≥ндосант≥в, векселедавц¤ та ≥нших зобов'¤заних ос≥б, за виключенн¤м акцептанта. ¬екселедержатель, ¤кий не одержав плат≥ж, маЇ право на ст¤гненн¤ у судовому пор¤дку належноњ йому суми.

ѕраво на пред'¤вленн¤ позов≥в обмежуЇтьс¤ визначеним строком, ¤кий носить назву вексельна давн≥сть (тобто в межах строк≥в позовноњ давност≥). ƒл¤ позовних вимог проти акцептанта та векселедавц¤ простого вексел¤ встановлений трир≥чний строк давност≥. ƒержатель може виставити позов проти ≥ндосант≥в, трасанта та њх гарант≥в на прот¤з≥ одного року ≥з дн¤ протесту, або ≥з дн¤ строку платеж≥в за векселем, що не п≥дл¤гаЇ протесту, а кожний ≥ндосант Ч проти ≥ншого ≥ндосанта ≥ трасанта на прот¤з≥ 6 м≥с¤ц≥в з дн¤, в ¤кий ≥ндосант сплатив вексель, або ≥з дн¤ пред'¤вленн¤ до нього позову.

ƒосл≥дженн¤ досв≥ду використанн¤

вексельноњ форми в ”крањн≥.

2.1. ќб≥г вексел¤ дл¤ покритт¤ взаЇмноњ заборгованост≥ субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

Ўирокомасштабне практичне застосуванн¤ вексел≥в пов'¤зане з необх≥дн≥стю подоланн¤ кризи неплатеж≥в, що глибоко вразила ф≥нансово-розрахункову систему ”крањни.

¬веденн¤ повномасштабного вексельного об≥гу дозво-лило б внести елемент самоорган≥зац≥њ у процес погашенн¤ борг≥в, додавши йому за допомогою вексел¤ форми товару.

ѕершими нормативними актами у створенн≥ ринку боргових зобов'¤зань були: ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 14 вересн¤ 1994 р. "ѕро випуск ≥ об≥г вексел≥в дл¤ покритт¤ взаЇмноњ заборгованост≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льно-ст≥"[4]; Уѕор¤док проведенн¤ зал≥ку взаЇмноњ заборгованост≥ ≥ оформленн¤ њњ вексел¤миФ, розроблений Ќац≥ональним банком у в≥дпов≥дност≥ до цього ”казу[5].

Ќезважаючи на те, що широкомасштабне введенн¤ вексел¤ до господарського об≥гу проводилос¤ адм≥н≥стратив-ними заходами, необх≥дн≥сть проведенн¤ таких заход≥в була викликана об'Їктивним станом ф≥нансово-кредитноњ системи.

«а даними ћ≥н≥стерства статистики, кредиторська ≥ деб≥торська заборгован≥сть в ”крањн≥ на 1 серпн¤ 1994 року дос¤гла в≥дпов≥дно 280 ≥ 240 трлн. крб., що майже у тридц¤ть раз≥в перевищувало суму вс≥х (гот≥вкових ≥ безгот≥вкових) грошей, що знаход¤тьс¤ в об≥гу[6]. ¬заЇмна заборгован≥сть п≥дприЇмств так переплелас¤, що навр¤д чи вони сам≥ могли б роз≥братис¤ у своњх ф≥нансах. –озплутати вузол взаЇмних борг≥в повинен був ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 14 вересн¤ 1994 року[7].

” в≥дпов≥дност≥ до п.1 цього ”казу суб'Їкти п≥дприЇм-ницькоњ д≥¤льност≥ за результатами взаЇмозал≥ку повинн≥ були до 1 листопада 1994 року оформити прострочену заборго-ван≥сть звичайними вексел¤ми з терм≥ном платежу 28 лютого 1995 року.

ѕ≥зн≥ше, коли стало ¤сно, що н≥ банки, н≥ п≥дприЇмства в терм≥н до 1 грудн¤ 1994 р. не укладаютьс¤, ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 14 листопада 1994 р. "ѕро опера-тивну м≥жв≥домчу ком≥с≥ю з питань подоланн¤ плат≥жноњ кризи та про де¤к≥ заходи з упор¤дкуванн¤ розрахунк≥в ≥ платеж≥в"[8] терм≥н оформленн¤ заборгованост≥ було продовжено до 21 листопада 1994 року.

ѕ≥дприЇмство-боржник ставало векселедавцем, п≥дприЇм-ство-кредитор - векселедержателем. —ума зобов'¤зань за одним векселем мала не перевищувати сто м≥льйон≥в карбо-ванц≥в. « метою актив≥зац≥њ процесу оформленн¤ заборговано-ст≥ вексел¤ми були передбачен≥ спец≥альн≥ правила, спр¤мова-н≥ на його стимулюванн¤. ѕункт 3 ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 14 вересн¤ 1994 р. передбачав, що у раз≥ в≥дмови боржника оформити заборгован≥сть векселем кредитор маЇ право безакцептного списанн¤ суми заборгованост≥ або оголошенн¤ такого суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ нездатним задо-вольнити пред'¤влен≥ до нього вимоги. ” той же час, вказаний пункт ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 14 вересн¤ 1994 р. встановлював, що суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ не вимагають оформленн¤ векселем кредиторськоњ заборгова-ност≥, втрачають право на поверненн¤ такоњ заборгованост≥ без будь-¤кого в≥дшкодуванн¤ ≥ повинн≥ списати њњ на власн≥ збитки. ѕередбачалос¤, що ц≥ заходи мають дисципл≥нувати ¤к кредитор≥в, так ≥ боржник≥в, ≥, зрештою, п≥двищити ефектив-н≥сть крок≥в, спр¤мованих на подоланн¤ кризи неплатеж≥в.

”каз ѕрезидента ”крањни "ѕро випуск ≥ об≥г вексел≥в дл¤ покритт¤ взаЇмноњ заборгованост≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ”крањни" передбачав можлив≥сть передач≥ вексел¤ шл¤хом ≥ндосаменту (в тому числ≥ ≥ п≥д заставу), а також дл¤ зд≥йсненн¤ ≥нших операц≥й в≥дпов≥дно до чинного законодавства.

« точки зору розвитку вексельного об≥гу досить привабливим Ї положенн¤, в≥дпов≥дно до ¤кого норма дисконту з суми вексел¤ при зд≥йсненн≥ обл≥кових операц≥й не обмежуЇтьс¤. ” раз≥ в≥дмови в платеж≥ при настанн≥ вказаного у вексел≥ терм≥ну, вексель п≥дл¤гаЇ опротестуванню за встановленим пор¤дком. ”¤вл¤Їтьс¤, що центральною пробле-мою у подоланн≥ кризи неплатеж≥в Ї можлив≥сть оперативного ≥ повного ст¤гненн¤ боргу. ѕричому механ≥зм ст¤гненн¤ боргу повинен бути: ч≥тким (тобто гранично регламентованим); ¤сним, що не допускаЇ альтернативних, двозначних тлумачень; простим (тобто таким, що Ї спроможним практич-но застосовуватись) ≥, нарешт≥, оперативним. ѕункт 6 ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 14 вересн¤ 1994 р. передбачаЇ майнову в≥дпов≥дальн≥сть за вексельними зобов'¤занн¤ми, в≥дсилаючи, в план≥ реал≥зац≥њ ц≥Їњ в≥дпов≥дальност≥, до меха-н≥зму, заф≥ксованого «аконом ”крањни в≥д 14 травн¤ 1992р. "ѕро банкрутство"[9]. ќднак незрозум≥ло, ¤ким чином цей механ≥зм стосовно вексел≥в мав ви¤витис¤ ефективним, ¤кщо до цього в≥н практично не працював.

ѕункт 7 вищеназваного ”казу ѕрезидента ”крањни передбачав санац≥ю тих п≥дприЇмств державноњ власност≥, ¤к≥ не п≥дл¤гають приватизац≥њ. « точки зору подоланн¤ кризи неплатеж≥в або покаранн¤ недбайливого кер≥вника п≥д-приЇмства, санац≥¤, ймов≥рно, маЇ позитивне значенн¤. ќднак, з позиц≥й вексельного кредитора, немаЇ ¤сност≥ в головному Ц ¤к у раз≥ санац≥њ п≥дприЇмств будуть захищен≥ його ≥нтереси.

ѕозитивним економ≥чним методом, покликаним стиму-лювати банк≥вськ≥ операц≥њ з вексел¤ми, безумовно можна вважати рекомендац≥ю, що м≥ститьс¤ в ”каз≥, Ќац≥ональному банку ”крањни надавати комерц≥йним банкам ”крањни прот¤гом листопада 1994 - лютого 1995 року до 10% вс≥Їњ кредитноњ ем≥с≥њ п≥д ц≥ операц≥њ. « цих же позиц≥й потр≥бно розгл¤дати ≥ пункт 2 ”казу ѕрезидента ”крањни, в≥дпов≥дно до ¤кого суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ зв≥льн¤ютьс¤ в≥д сплати державного мита за вексельн≥ бланки, що купуютьс¤ дл¤ оформленн¤ взаЇмноњ заборгованост≥. Ќеобх≥дно в≥дм≥тити, що д≥¤ даного ”казу ѕрезидента ”крањни розповсюджуЇтьс¤ на операц≥њ з вексел¤ми, ¤к≥ виписуютьс¤ дл¤ оформленн¤ простроченоњ заборгованост≥. ≤стотним Ї те, що норми ”казу мають не одноразовий характер, а передбачають пер≥одичне проведенн¤ взаЇмозал≥ку ≥ оформленн¤ заборгованост≥ вексел¤ми. –≥вно через м≥с¤ць п≥сл¤ п≥дписанн¤ ”казу ѕрезидента ”крањни "ѕро випуск ≥ об≥г вексел≥в дл¤ покритт¤ взаЇмноњ заборгованост≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥" був виданий ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 14 вересн¤ 1994р. "ѕро оперативну м≥жв≥домчу ком≥с≥ю з питань подоланн¤ плат≥жноњ кризи ≥ про де¤к≥ заходи з упор¤дкуванн¤ розрахунк≥в ≥ платеж≥в"[10]. ÷ей правовий акт вн≥с певн≥ корективи у терм≥ни проведенн¤ взаЇмного зал≥ку заборгованост≥ ≥ оформленн¤ простроченоњ заборгованост≥ звичайними вексел¤ми, а також доповненн¤ в план≥ визна-ченн¤ в≥дпов≥дальност≥ кредитор≥в, що не вимагали оформлен-н¤ векселем заборгованост≥.

ѕор¤д з вищеперел≥ченими питанн¤ми, даний ”каз ѕре-зидента ”крањни м≥стить перел≥к проект≥в ”каз≥в ѕрезидента ”крањни ≥ закон≥в, ¤к≥ повинн≥ бути розроблен≥ дл¤ подоланн¤ кризи неплатеж≥в, у тому числ≥ дл¤ стимулюванн¤ вексельного об≥гу.

”кази ѕрезидента ”крањни про вексельний об≥г пересл≥дували дос¤гненн¤ к≥лькох ц≥лей, зокрема:

1) пожвавленн¤ плат≥жноњ системи;

2) зд≥йсненн¤ зал≥к≥в ≥ погашенн¤ взаЇмних борг≥в суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;

3) розблокуванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.

ѕоложенн¤ ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 14.09.94 р. були детал≥зован≥ в нормативно-правових актах Ќац≥онального банку:

- ѕор¤док проведенн¤ зал≥ку взаЇмноњ заборгованост≥ ≥ оформленн¤ њњ вексел¤ми в≥д 22.09.94 р. є 193[11];

- –оз'¤сненн¤ в≥дносно використанн¤ вексел≥в в господарському об≥з≥ в≥д 22.02.95 р., є 150010/48.

¬≥дпов≥дно до ѕор¤дку проведенн¤ зал≥ку взаЇмноњ заборгованост≥ ≥ оформленн¤ њњ вексел¤ми оформленн¤ заборгованост≥ вексел¤ми зд≥йснюЇтьс¤ безпосередньо в банку деб≥тора в присутност≥ ос≥б, уповноважених наказом кер≥вника установи банку. ѕо кожному кл≥Їнту складаЇтьс¤ протокольне р≥шенн¤ у двох прим≥рниках з вказ≥вкою платеж≥в, оформле-них вексел¤ми. ” протокол≥ вказуЇтьс¤ дорученн¤ векселедав-ц¤ обслуговуючому банку на ≥нкасуванн¤ вексел≥в до векселедержател¤. ѕротокольн≥ р≥шенн¤ повинн≥ бути п≥дписан≥ з боку банку ≥ боржника. ѕ≥сл¤ цього перший прим≥рник залишаЇтьс¤ у банку, другий - видаЇтьс¤ кл≥Їнту (боржнику) на руки п≥д розписку на першому прим≥рнику. ќформленн¤ вексел≥в повинно зд≥йснюватис¤ в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про переказний ≥ простий вексель.

ѕ≥сл¤ оформленн¤ заборгованост≥ вексел¤ми банк деб≥тора (боржника) формуЇ вексел≥ по банках кредитор≥в, включаючи њх до в≥дпов≥дних реЇстр≥в. ѕерший прим≥рник реЇстру з прикладеними вексел¤ми надсилаЇтьс¤ до банку кредитора спецзв'¤зком, а другий залишаЇтьс¤ у банку векселедавц¤.

¬≥дпов≥дно до протокольного р≥шенн¤ вексел≥ реЇструютьс¤ у банку деб≥тора в спец≥альн≥й книз≥, де вказуЇтьс¤: 1) найменуванн¤ векселедавц¤ ≥ одержувач вексел¤; 2) терм≥н платеж≥в ≥ номер кожного вексел¤; 3) п≥дпис векселедавц¤.

≤нформац≥¤ про оформленн¤ взаЇмноњ заборгованост≥ вексел¤ми повинна пр¤мувати в рег≥ональн≥ управл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни, а зв≥дти - до м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади ≥ Ќац≥онального банку ”крањни.

Ѕанк кредитора, отримавши реЇстр ≥ вексел≥, реЇструЇ њх в аналог≥чн≥й книз≥ ≥ зв≥р¤Ї суми отриманих вексел≥в за кожним векселедержателем ≥з сумами його плат≥жних вимог, п≥сл¤ чого вручаЇ йому п≥д розписку вексел≥ ≥ прим≥рник реЇстру.

” випадку, ¤кщо боржник в≥дмовл¤Їтьс¤ оформити прострочену заборгован≥сть вексел¤ми, в банку деб≥тора складаЇтьс¤ протокольне р≥шенн¤ у трьох прим≥рниках за кожним кредитором окремо. ƒругий ≥ трет≥й прим≥рники протокольного р≥шенн¤ разом з прим≥рником плат≥жноњ вимоги деб≥тора з в≥дм≥ткою банку на зворотному боц≥ про в≥дмову, зав≥рен≥ п≥дписом кер≥вника банку ≥ в≥дбитком печатки, надсилаютьс¤ банком боржника до банку кредитора спецзв'¤зком з одночасним списанн¤м в≥дпов≥дних сум. ќдин прим≥рник протокольного р≥шенн¤ банк кредитора надсилаЇ кредитору.  редитор на п≥дстав≥ отри-маноњ ≥нформац≥њ маЇ право безакцептного списанн¤ сум заборгованост≥ з боржник≥в у встановленому пор¤дку, однак т≥льки п≥сл¤ отриманн¤ ним протокольних р≥шень боржник≥в про в≥дмову оформленн¤ заборгованост≥ вексел¤ми.

ќперац≥њ з вексел¤ми зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до ѕор¤дку проведенн¤ банками операц≥й з вексел¤ми, затвер-дженоњ постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни 25.12.93 р. є22001/85[12].

” м≥ру наближенн¤ терм≥ну платежу за вексел¤ми, актуальними стали питанн¤ можливих неплатеж≥в за вексел¤ми та њх опротестуванн¤. —аме цим проблемам була прид≥лена значна увага в спец≥альних –оз'¤сненн¤х з питань, пов'¤заних з використанн¤м вексел≥в в господарському об≥з≥, спр¤мованих до комерц≥йних банк≥в телеграмою Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 22.02.95 р. є 15010/48.

ѕерший вексельний взаЇмозал≥к показав: по-перше, визначена конкретна сума заборгованост≥; по-друге Ц 30,6% акцептованих плат≥жних документ≥в було погашено за зал≥ком[13].

ќднак перший вексельний взаЇмозал≥к вив≥в вельми тривожн≥ цифри щодо ефективност≥ використанн¤ вексел≥в. «окрема, ¤кщо оплачених вексел≥в 45%, а неоплачених - 55%, це означаЇ, що кожний другий вексель був неоплачений. ўе б≥льш тривожним ви¤вилос¤ опротестуванн¤ вексел≥в на суму всього в 0,7 трлн. крб., з неоплачених - 18,7 трлн. крб.[14]

”загальненн¤ практики вексельного взаЇмозал≥ку дозволило ви¤вити наступн≥ причини низькоњ ефективност≥ використанн¤ дл¤ цих ц≥лей вексел≥в:

1. ѕ≥дприЇмц≥ ≥ банк≥ри ще не знали, ¤к користуватис¤ векселем.

2. Ѕагато кер≥вник≥в сприйн¤ло використанн¤ вексел≥в ¤к разову кампан≥ю ≥ поставилос¤ до цього вельми скептично.

3. ¬ексель не використовувавс¤ ¤к ≥нструмент дл¤ зам≥ни ф≥нансовоњ власност≥ на майнову ≥ зас≥б переходу в≥д ф≥нансо-воњ в≥дпов≥дальност≥ до майновоњ.

4. Ќедосконал≥сть орган≥зац≥йного ≥ техн≥чного аспект≥в застосуванн¤ вексел≥в, особливо механ≥зму њх опротестуванн¤, розгл¤д в≥дпов≥дних позов≥в в судах.

ѕрактично за т≥Їю ж схемою, що ≥ перший вексельний взаЇмозал≥к, був проведений в червн≥ 1995 р. другий взаЇмо-зал≥к. Ќормативною базою його зд≥йсненн¤ стала ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 31 травн¤ 1995 року є 379 "ѕро проведенн¤ зал≥ку взаЇмноњ заборгованост≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ”крањни ≥ оформленн¤ простроче-ноњ заборгованост≥ вексел¤миФ[15].

√оловною в≥дм≥нн≥стю другого взаЇмозал≥ку в≥д першого було допущенн¤ оформленн¤ простроченоњ заборгованост≥ ¤к звичайними, так ≥ переказними вексел¤ми.

ѕотр≥бно в≥дм≥тити, що, ¤к показала практика, оформленн¤ простроченоњ заборгованост≥ вексел¤ми в червн≥ 1995 р., оч≥куваних результат≥в не дало. «окрема, при червневому взаЇмозал≥ку п≥дприЇмствам ћ≥н≥стерства проми-словост≥ було пред'¤влено вимог на 12% загальноњ суми борг≥в, що значилис¤ на балансах, з них акцептовано було 45%, а погашено - т≥льки 2,2%. « ус≥х пред'¤влених вимог, ¤к≥ п≥дл¤гали оформленню вексел¤ми, т≥льки 21% був оформле-ний; та й т≥ до вексельного об≥гу практично не потрапили.

ѕот≥м, в≥дпов≥дно до сп≥льноњ ѕостанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ Ќац≥онального банку ”крањни "ѕро проведенн¤ зал≥ку взаЇмноњ заборгованост≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ”крањни ≥ оформленн¤ заборго-ваност≥ вексел¤ми" в≥д 01.12.95 р. є 960[16], був проведений трет≥й вексельний взаЇмозал≥к.

¬казана ѕостанова передбачала проведенн¤ зал≥ку взаЇмноњ заборгованост≥ за станом на 5 грудн¤ 1995 року, з оформленн¤м непогашеноњ зал≥ком заборгованост≥ вексел¤ми терм≥ном платежу не б≥льш 90 дн≥в в≥д дн¤ складанн¤, з можлив≥стю зд≥йсненн¤ дисконту. “ерм≥н протесту в неплатеж≥ за вексел¤ми, випущеними в≥дпов≥дно до ц≥Їњ ѕостанови, визначавс¤ у 15 дн≥в.

ƒл¤ уточненн¤ багатьох питань Ќац≥ональним банком ”крањни була розроблена методика проведенн¤ зал≥ку, ¤ка була роз≥слана листом "ѕро проведенн¤ зал≥ку взаЇмноњ заборгованост≥" в≥д 04.12.95 р. є 22017/940-5855-322[17].

¬≥дпов≥дно до вказаних нормативних акт≥в простроченазаборгован≥сть могла оформл¤тис¤ простими ≥ переказними вексел¤ми. ÷≥кавий механ≥зм, запропонований в≥дносно переказних вексел≥в: векселедавцем Ї кредитор, його боржник - платником, кредитор кредитора - векселедержателем. «аборгован≥сть може бути оформлена переказним векселем, ¤кщо боржник в≥дмовивс¤ в≥д видач≥ простого вексел¤. Ќа перший погл¤д, застосуванн¤ переказного вексел¤ маЇ св≥дчи-ти про певний прогрес у розвитку вексельного об≥гу. ќднак низка невир≥шених питань не дозвол¤Ї, на жаль, це констатувати.

ѕередус≥м залишилос¤ незрозум≥лим, чому боржник, в≥дмовившись оформл¤ти заборгован≥сть простим векселем, погодитьс¤ оформл¤ти њњ переказним. ≤ншими словами, чому боржник не бажаЇ платити векселем своЇму кредитору, а захоче платити кредитору кредитора. “ак ≥ дл¤ векселе-держател¤ мало вт≥хи, що платником за векселем буде особа, що в≥дмовилас¤ оформити заборгован≥сть простим векселем. ¬казана ћетодика Ќац≥онального банку ”крањни м≥стить б≥льш широк≥ роз'¤сненн¤ в≥дносно ≥нкасац≥њ вексел≥в, не виход¤чи, проте, за меж≥ ѕоложенн¤ про переказний ≥ простий вексель ≥ ѕор¤дку проведенн¤ банками операц≥й з вексел¤ми, затвердженого ѕравл≥нн¤м Ќац≥онального банку ”крањни 25 лютого 1993 року[18].

Ќа п≥дстав≥ вищеназваних нормативних акт≥в у ћетодиц≥ роз'¤снюЇтьс¤ також можлив≥сть видач≥ вексел¤, що не п≥дл¤гаЇ опротестуванню в обов'¤зковому пор¤дку.

ќформленн¤ заборгованост≥ вексел¤ми було встановлено з 12 грудн¤ 1995 року до 10 с≥чн¤ 1996 року. ќднак пройшло майже п≥втора року п≥сл¤ початку першого вексельного взаЇмозал≥ку, а нормативна база, що його регулюЇ, не зазнала ≥стотних зм≥н у б≥к актив≥зац≥њ вексельного об≥гу.

” телеграм≥ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 21.11.95 р. є 22017/911-5492 "ѕро взаЇмну заборгован≥сть суб'Їкт≥в п≥дприЇмництва" зазначалос¤, що за 9 м≥с¤ц≥в 1995 року взаЇмна заборгован≥сть зросла в 5,4 раза, криза неплатеж≥в торкнулас¤ кожного п'¤того п≥дприЇмства, 44% вс≥х п≥дприЇмств мають заборгован≥сть в≥д 3 м≥с¤ц≥в до 1 року, 4% - б≥льше року[19].

ƒл¤ з'¤суванн¤ причин неефективност≥ заход≥в, що вживаютьс¤ ”р¤дом з впровадженн¤ вексел≥в, ћ≥н≥стерством промисловост≥ сп≥льно з ”крањнським вексельним центром (”крвекселем) ≥ ”крањнською фондовою б≥ржею в рамках експерименту, передбаченого ”казом ѕрезидента "ѕро заходи з нормал≥зац≥њ плат≥жноњ дисципл≥ни в народному господарств≥ ”крањни" в≥д 16.03.95 р. є 227[20], була узагальнена ≥снуюча практика ≥ п≥дготовлен≥ конкретн≥ пропозиц≥њ щодо подальших можливостей використанн¤ вексельного об≥гу в ”крањн≥.

Ќе чекаючи зм≥н ≥ доповнень у чинному законодавств≥ з питань правового регулюванн¤ вексельного об≥гу в рамках чинного законодавства ћ≥н≥стерство промисловост≥, ћ≥н≥стер-ство енергетики ≥ електриф≥кац≥њ ≥ ћ≥н≥стерство вуг≥льноњ промисловост≥, з одного боку, ≥ јсоц≥ац≥¤ "”крањнський век-сельний центр", - з ≥ншого, уклали √енеральну угоду про подальший розвиток вексельного об≥гу (дал≥ - ”года), ¤кою передбачаЇтьс¤ таке:

1)ѕор¤д з безгот≥вковими розрахунками за поставлену продукц≥ю, виконан≥ роботи ≥ послуги за договорами м≥ж п≥дприЇмствами, ¤к≥ вход¤ть у сферу управл≥нн¤ м≥н≥стерств, можуть проводитис¤ розрахунки вексел¤ми;

2) ¬ексел≥ ¤к зас≥б платежу за вироблену продукц≥ю, виконан≥ роботи ≥ послуги, товарне ≥ майнове забезпеченн¤ ¤ких п≥дтверджуЇтьс¤ експертним висновком ”крвексел¤, п≥дл¤гають обовТ¤зковому прийому п≥дприЇмствами-креди-торами в≥д п≥дприЇмств-боржник≥в за умови њх п≥дв≥домчост≥ м≥н≥стерствам;

3) ѕ≥дприЇмства-боржники, що виступають векселедав-цем, купують вексельн≥ бланки в обслуговуючих њх банках ≥ п≥д час оформленн¤ розрахунк≥в вексел¤ми надають ”крвекселю необх≥дну ≥нформац≥ю про товарний характер договор≥в;

4) ¬екселедавц≥ шл¤хом перепоручительного ≥ндосаменту можуть користуватис¤ послугами ÷ентральноњ вексельноњ палати ¤к презентанта (пред'¤вника вексел¤ трасату дл¤ акцепту) при виконанн≥ д≥й з отриманн¤ платеж≥в за векселем.

Ќа п≥дстав≥ вищезазначеноњ ”годи були розроблен≥ “имчасов≥ правила вексельного об≥гу м≥ж п≥дприЇмствами низки базових галузей економ≥ки ”крањни, покликаних регламентувати питанн¤ застосуванн¤ вексел≥в п≥дприЇмства-ми зазначених м≥н≥стерств. “имчасов≥ правила визначали органи, що координують вексельний об≥г, передбачили створенн¤ Їдиного вексельного реЇстру вс≥х вексел≥в, що обертаютьс¤, ≥ розробку системи страхових гарант≥й за вексел¤ми.

ƒл¤ визначенн¤ пор¤дку в≥дкритих вексельних торг≥в ≥ попередженн¤ зловживань у сфер≥ вексельного об≥гу ”крањнською фондовою б≥ржею був розроблений ≥ затвер-джений ѕор¤док проведенн¤ в≥дкритих торг≥в з продажу вексел≥в на ”крањнськ≥й фондов≥й б≥рж≥. ¬≥дпов≥дно до цього ѕор¤дку по четвергах можуть бути виставлен≥ до продажу вексел≥в п≥дприЇмств.

ѕозаб≥ржов≥ операц≥њ з вексел¤ми ≥ вед≥нн¤ ™диного вексельного реЇстру зд≥йснюЇ ÷ентральна вексельна палата. ” цей час п≥дготовчу роботу дл¤ проведенн¤ експерименту на баз≥ згаданих м≥н≥стерств практично завершено. ƒо експерименту приЇдналис¤ також ћ≥нмашпром, ћ≥нтранс ≥ ≥нш≥ в≥домства.

ѕотр≥бно в≥дзначити, що на ринку ц≥нних папер≥в з вексел¤ми працюють "ѕром≥нвестбанк", банк "”крањна", "ѕриватбанк" та р¤д ≥нших комерц≥йних банк≥в. ”¤вл¤Їтьс¤, що при на¤вност≥ ефективного механ≥зму зверненн¤ ст¤гненн¤ на майно боржника при неналежному виконанн≥ ним вексельного зобов'¤занн¤, вексель займе г≥дне м≥сце в господарському житт≥ крањни.

2.2 ѕрактика вексельного об≥гу в р≥зних галуз¤х народного господарства.

¬ ”крањн≥ д≥Ї р¤д особливостей процесу вексельного об≥гу, ¤к≥ необх≥дно враховувати при укладанн≥ угод з партнерами, в тому числ≥ ≥ноземними.

Ќа в≥дм≥ну в≥д вексельного законодавства багатьох крањн украњнське законодавство не визнаЇ ф≥зичну особу (громад¤нина ”крањни або ≥ншоњ держави) учасником вексельних взаЇмов≥дносин. ¬икористовувати вексел≥, виступати векселедавцем, акцептантом, ≥ндосантом або авал≥стом можуть т≥льки юридичн≥ особи ≥ суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, визнан≥ такими в≥дпов≥дно до д≥ючого законодавства ”крањни.

¬казан≥ положенн¤ закр≥плен≥ у ѕравилах виготовленн¤ ≥ використанн¤ вексельних бланк≥в, ¤к≥ затверджен≥ постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ Ќац≥онального банку ”крањни в≥д 10.09.1992 р. є528 ≥ д≥ють до затвердженн¤ ѕор¤дку випуску та об≥гу вексел≥в.

ƒо зн¤тт¤ зазначених обмежень векселедавець або ≥ндосант, ¤кий бажаЇ передати своЇ право на отриманн¤ заборгованост≥ ф≥зичн≥й особ≥ або ≥ноземному партнеру, може зд≥йснити уступку вимоги у загальноцив≥льному пор¤дку.

Ќа сьогодн≥шн≥й день можна вид≥лити дек≥лька вид≥в вексел≥в, що користуютьс¤ попитом в ”крањн≥. ÷е, перш за все, вексел≥ електричн≥, газов≥, телефонн≥. ™ попит також на казначейськ≥ вексел≥, зал≥зних дор≥г, металург≥йн≥ комб≥нати, х≥м≥чну промислов≥сть, але на ц≥ вексел≥ покупц≥ досить специф≥чн≥, у них, ¤к правило, Ї св≥й круг торговц≥в ≥ на фондовий ринок за¤вки на куп≥влю цих вексел≥в виход¤ть дуже р≥дко.

ѕрот¤гом останн≥х дек≥лькох рок≥в незм≥нним л≥дером по попул¤рност≥ ¤вл¤лис¤ вексел≥ Ќац≥онального ƒиспетчерського ÷ентру (Ќƒ÷), або ¤к њх ще попросту називають - Уелектричн≥Ф вексел≥. ћаючи такий вексель на руках, можна оплатити ним (по ном≥налу) власну заборгован≥сть за електроенерг≥ю. ¬есною 1997р. ц≥на на цей вексель становила 35-40 % в≥д ном≥налу. „ерез р≥к ц≥на впевнено трималась на р≥вн≥ 64-66 %, ≥ лише з початком л≥та 1998 р. попит на вексел≥ Ќƒ÷ р≥зко скоротивс¤ ≥ ц≥на становила 49-50 %.

Ќа ”крањнськ≥й фондов≥й б≥рж≥ (”‘Ѕ) торг≥вл¤ вексел¤ми Ќƒ÷ почалас¤ у березн≥ 1996 р. “орг≥вл¤ вексел¤ми проводитьс¤ також на  ињвськ≥й м≥жнародн≥й фондов≥й б≥рж≥. јле треба в≥дм≥тити, що жодн≥й з б≥рж поки що не вдалос¤ налагодити активну торг≥влю вексел¤ми. ѕравила торг≥в на фондових б≥ржах та низький ≥нтерес до б≥ржовоњ торг≥вл≥ взагал≥ створювали умови дл¤ формуванн¤ ц≥н, ¤к≥ значно в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ц≥н на позаб≥ржовому ринку. Ќаприклад, в к≥нц≥ 1996 р. на ”‘Ѕ вексел≥ Ќƒ÷ продавалис¤ по ц≥н≥ 50% в≥д ном≥налу, в той час, коли на позаб≥ржовому ринку ц≥ сам≥ вексел≥ можна було купити по ц≥н≥ 30% в≥д ном≥налу. «авищенн¤ ц≥ни на б≥рж≥ по¤снюЇтьс¤ монопол≥змом продавц¤. «меншенню зац≥кавленост≥ до б≥рж також спри¤Ї б≥ржовий зб≥р.

ј ось позаб≥ржовий вексельний ринок в ”крањн≥ отримав набагато б≥льший розвиток, н≥ж б≥ржовий. ѕо р≥вн≥ орган≥зац≥њ позаб≥ржовий ринок п≥дрозд≥л¤Їтьс¤ на:

ќрган≥зований ¾ представлений ѕ‘“—. Ѕ≥льш≥сть угод по вексел¤х, заключених в ѕ‘“—, мають невелику контрольну суму, ≥ на загальн≥ результати торг≥в не впливають.  рупн≥ угоди по вексел¤х заключаютьс¤ дуже р≥дко. —ьогодн≥ нав≥ть де¤к≥ ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ (≥ нав≥ть банки) в≥дключаютьс¤ в≥д ѕ‘“—, адже це не зовс≥м дешеве задоволенн¤, а угоди, в основному, заключаютьс¤ на позасистемному ринку.

У—≥рийФ Ч зконцентрувавший в соб≥ основну масу вексельного обороту та формуючий реальну ринкову ц≥ну. —аме цей ринок, ¤к не дивно, ¤вл¤Їтьс¤ на сьогодн≥ в ”крањн≥ найб≥льш прогресивним, ч≥тко в≥дпрацьованим (пор≥вн¤но), з реальними ц≥нами, з на¤вн≥стю ч≥тко працюючими над≥йними торговц¤ми та ф≥нансовими посередниками. ÷≥каво, що серед самих учасник≥в фондового ринку слово Ус≥рийФ н≥коли не вживаЇтьс¤. ћожливо тому, що цей так званий Ус≥рийФ ринок ¤вл¤Їтьс¤ основним, Їдиним сформованим, з≥ своњми неписаними законами чест≥ (джентльменська домовлен≥сть, тверда об≥ц¤нка, конф≥денц≥йн≥сть, культура торгу, ком≥с≥йн≥ виплати ≥ т.п.), ≥ тому р≥зн≥ не зовс≥м позитивн≥ назви ¤к то Ус≥рийФ, УчорнийФ, УнелегальнийФ, сприймаЇтьс¤ учасниками вторинного ринку ц≥нних папер≥в не зовс≥м позитивно. јдже так званий Ус≥рийФ ринок Ч це ринок, ¤кий диктуЇ житт¤!

ѕереваги Ус≥рогоФ ринку очевидн≥:

—вобода участ≥. ЌемаЇ жодних обмежень (л≥ценз≥й, рег≥страц≥й); не потр≥бн≥ процедури л≥стингу ц≥нних папер≥в, що знаход¤тьс¤ в об≥гу. —аме через це серед учасник≥в вексельного об≥гу можна зустр≥ти ¤к банки та л≥ценз≥йованих торговц≥в ц≥нними паперами, так ≥ юридичних ос≥б, не маючих л≥ценз≥ю на торг≥влю ц≥нними паперами. ≤ немаЇ н≥чого дивного в тому, що де¤к≥ юридичн≥ особи ¤вл¤ютьс¤ активними учасниками вексельного об≥гу нав≥ть при в≥дсутност≥ л≥ценз≥њ на торг≥влю ÷ѕ. ѕо-перше: кожна юридична особа маЇ право на проведенн¤ операц≥й з ц≥нними паперами на суму, не перевищуючу 170 000 (сто с≥мдес¤т тис¤ч) гривень за календарний р≥к при в≥дсутност≥ л≥ценз≥њ; по-друге: ¤кщо юридична особа проводить угоду по вексел¤х, але з одн≥Їњ сторони (при куп≥вл≥ чи при продажу) в≥дсутн≥ ф≥нансов≥ в≥дношенн¤ (тобто вексель продаЇтьс¤ або купуЇтьс¤ за що завгодно т≥льки не за жив≥ грош≥), то така угода не попадаЇ п≥д статус Уоперац≥¤ з ц≥нними паперамиФ ≥ таких угод юридична особа може зд≥йснювати безл≥ч.

”часники вексельного об≥гу в ”крањн≥ широко використовують ц≥ дв≥ можливост≥. ƒе¤к≥ торговц≥, в ¤ких зак≥нчивс¤ л≥м≥т (170 000 грн) на торг≥влю ÷ѕ, швидко в≥дкривають своњ доч≥рн≥ п≥дприЇмства ≥ продовжують заключати угоди по куп≥вл≥-продажу вексел≥в лише з т≥Їю р≥зницею, що на договорах куп≥вл≥-продажу зм≥нюютьс¤ рекв≥зити (нав≥ть пр≥звища кер≥вник≥в ≥ юридична адреса не зм≥нюютьс¤). Ќаприклад саме так використовуЇ цю можлив≥сть харк≥вська ф≥рма ќќќ УЅогатирФ. Ќе маючи л≥ценз≥њ ф≥рма торгуЇ вексел¤ми ’ƒѕ« ≥м. Ўевченко та акцептованих ¬ј“ У”кртелекомФ у значних обТЇмах.

ƒе¤к≥ господарч≥ п≥дприЇмства використовують вексельну форму дл¤ погашенн¤ власних борг≥в за споживанн¤ газу, електроенерг≥њ, води, дл¤ взаЇморозрахунку з ≥ншими п≥дприЇмствами. Ќаприклад, ≥нститут ≥м. ѕатона ( ињв, вул. Ѕоженко 11), не маючи л≥ценз≥њ щом≥с¤чно закриваЇ св≥й борг перед ¬ј“ У”кртелекомФ на суму 30 Ц 35 тис. грн. ќтже, л≥ценз≥¤ потр≥бна лише дл¤ чистоњ спекул¤ц≥њ ц≥нними паперами ≥ лише у випадку, коли сума угоди перевищуЇ 170 тис. грн за календарний р≥к.

ћ≥н≥мум часу на заключенн¤ угоди та на оформленн¤ вс≥х необх≥дних документ≥в. ќск≥льки факсим≥льна коп≥¤ договору маЇ юридичну силу, то догов≥р заключаЇтьс¤ буквально за л≥чен≥ хвилини. ќск≥льки грош≥ йдуть по ”крањн≥ не б≥льше к≥лькох годин, то покупець може отримати куплений ним вексель уже через добу. Ќаприклад, продаючи вексель з  иЇва у —≥мферополь, використовуючи пошту DHL, покупець отримаЇ вексель приблизно через 15-20 годин п≥сл¤ виклику курТЇра DHL до оф≥су продавц¤.  р≥м DHL широко використовуЇтьс¤ також банк≥вська пошта, фельдТЇгерська пошта, широко розповсюджена доставка вексел≥в звичайним поњздом через бригадира поњзда, очевидно, схильн≥сть до ризику мабуть просто в кров≥ у в≥тчизн¤них учасник≥в фондового ринку. јле треба в≥дм≥тити, що ¤к не дивно, але саме так≥ ризиков≥ способи доставки вексел≥в ¤вл¤ютьс¤ одними з самих над≥йних, ≥ нав≥ть де¤к≥ банки в≥ддають перевагу саме такому способу звТ¤зку.

јле ¤кщо продавець ≥ покупець знаход¤тьс¤ в одному м≥ст≥, то процедура куп≥вл≥-продажу може зайн¤ти всього 2-3 години. ƒогов≥р куп≥вл≥-продажу вексел≥в н≥чим не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д договору куп≥вл≥-продажу будь-¤кого ≥ншого ц≥нного паперу, Їдине, що додаЇтьс¤ Ч це акт прийому Ц передач≥ вексел≥в, де зазначено ном≥нал вексел¤, його номер, дату складанн¤, дату погашенн¤, ≥ ≥нод≥, за вимогою покупц¤, продавець робить передаточний ≥ндосамент, що також займаЇ буквально л≥чен≥ хвилини.

«ручн≥сть дл¤ продавц¤ та покупц¤, дл¤ ¤ких простота та швидк≥сть заключенн¤ угоди мають найважлив≥ше значенн¤ (п≥сл¤ ц≥ни, звичайно). јдже в умовах сучасного ринку, особливо дл¤ спекул¤нт≥в на фондовому ринку саме швидк≥сть процедури оформленн¤ угоди дозвол¤Ї випереджати конкурент≥в.

ƒл¤ покупц¤ ≥нод≥ також буваЇ дуже важливо швидк≥сть отриманн¤ вексел¤. Ќаприклад, холдингов≥й компан≥њ У–еле та автоматикаФ (м.  ињв вул. ≤.Ћепсе 6) за заборгован≥сть перед ∆овтневим телефонним вузлом в≥дключили телефони. ўоб зекономити грош≥, ’  У–еле та автоматикаФ змушена була терм≥ново купити вексел≥ ’ƒѕ« ≥м. Ўевченко та акцептованих ¬ј“ У”кртелекомФ на суму 30 тис. грн. та швидко в≥днести њх на ∆овтневий телефонний вузол (м.  ињв, вул. √. —евастопол¤ 39). ¬ результат≥ телефони були включен≥ буквально через 5-6 годин п≥сл¤ в≥дключенн¤.

” практиц≥ вексельного об≥гу досить часто трапл¤ютьс¤ випадки, коли господарч≥ п≥дприЇмства терм≥ново купують той чи ≥нший вексель, адже пост≥йно когось в≥дключають за неоплату Ч за газ, електроенерг≥ю, воду, телефон. ќсобливо терм≥ново намагаютьс¤ закрити свою заборгован≥сть п≥дприЇмства, ¤к≥ здали в оренду своњ площ≥, тому що орендатори Ч часто основне ≥ нав≥ть Їдине джерело доходу.

Ѕ≥ржовий зб≥р не платитьс¤.

¬ результат≥ ус≥х цих переваг Ус≥рогоФ ринку лише в серпн≥-вересн≥ 1997 р. загальний обТЇм заключених угод лише по вексел¤х Ќƒ÷ становив 3-4 млн. грн. на тиждень.

јле на сьогодн≥шн≥й день повн≥стю п≥дтвердивс¤ прогноз директора департаменту ц≥нних папер≥в ј Ѕ Уѕравекс-ЅанкФ ќлекс≥¤ Ѕ≥локон¤ щодо вексел≥в Ќƒ÷. ѕан Ѕ≥лок≥нь ще у кв≥тн≥ 1998 р. прогнозував, що на зм≥ну вексельному енергоринку прийде зал≥ковий енергоринок, ¤кий пост≥йно набираЇ оберти. ћехан≥зм роботи зал≥кового ринку досить специф≥чний, у ньому приймають участь лише крупн≥ суми, починаючи в≥д 100 тис. грн. «розум≥ло, що працювати з такими сумами та забезпечувати механ≥зм гарант≥й можуть лише крупн≥ ф≥рмиЦучасники оптового ринку електроенерг≥њ. —ьогодн≥ за допомогою таких зал≥кових механ≥зм≥в можна погасити борги за електроенерг≥ю за 40-45% в≥д суми боргу при умов≥ оплати УживимиФ грошима.

јле, скор≥ше всього, зникненн¤ ринку вексел≥в Ќƒ÷ та розширенн¤ ринку енергозал≥к≥в не означаЇ остаточного вит≥сненн¤ вексел≥в ≥з сфери розрахунк≥в за електроенерг≥ю. ¬ 1998 роц≥ на ринок ”крањни вийшли вексел≥ Ќац≥ональноњ акц≥онерноњ енергетичноњ компан≥њ У≈нергоатомФ. ƒо складу ц≥Їњ компан≥њ вход¤ть пТ¤ть украњнських ј≈— ≥ вексел≥ ц≥Їњ компан≥њ можна використовувати ¤к зас≥б платежу за електроенерг≥ю.

јктивними торговц¤ми вексел≥в Ќƒ÷ Ќј≈  У≈нергоатомФ ¤вл¤ютьс¤: “ќ¬ Ућенеджмент групФ (м. ињв 252-71-80), “ќ¬ У—ток мастерФ (м.  ињв 241 87-42).

ƒалеко не останнЇ м≥сце на вексельному ринку ”крањни 1997-1999 р.р. займали вексел≥ ƒержавноњ компан≥њ У”кргазпромФ. ¬ексел≥ компан≥њ У”кргазпромФ можна використовувати дл¤ погашенн¤ власноњ заборгованост≥ за споживанн¤ газу.  отировки цих вексел≥в знаходились на р≥вн≥ 60-63% в≥д ном≥налу. јле зимою, ¤к правило, ц≥на п≥дн≥маЇтьс¤ на 4-7%. ќднак ≥ в цьому випадку не можна сказати про л≥кв≥дний вексельний ринок. ќсновна причина невисокого попиту на ц≥ вексел≥ заключаЇтьс¤ в хрон≥чн≥й неплатоспроможност≥ тих орган≥зац≥й, ¤к≥ споживають газ через систему У”кргазпромФ. јдже крупн≥ та платоспроможн≥ п≥дприЇмства купують газ у газових трейдер≥в (У≤тераФ, У≤нтергазФ, У≈™—”Ф ≥ т.д.), споживач≥ газу в≥д У”кргазпромуФ ¤вл¤ютьс¤ переважно бюджетн≥ орган≥зац≥њ та населенн¤, ¤ким немаЇ сенсу купувати вексел≥, њм просто легше не платити за газ. јдже по оф≥ц≥йн≥й статистиц≥ лише 60% (у кращому випадку) населенн¤ ”крањни плат¤ть за комунальн≥ послуги, в тому числ≥ й за газ. —еред бюджетних орган≥зац≥й в≥дсоток оплати за споживаний газ набагато нижчий.

—еред торговц≥в вексел¤ми У”кргазпромФ найб≥льш активними ¤вл¤лись У”кргазпромбанкФ м.  ињв, Уƒонецький ÷ентр ÷≥нних ѕапер≥вФ (0622-32-25-01), У¬елтонФ-фонд (0572-14-98-14), јЅ У—толичнийФ (044-553-66-47).

ўе один вид вексел¤ заслуговуЇ на увагу Ч це вексель У”кртелекомуФ. ¬ласне кажучи, це переказн≥ вексел≥, виписан≥ ’арк≥вським ƒержавним ѕриладобуд≥вним «аводом ≥м. Ўевченка та акцептован≥ ¬ј“ У”кртелекомФ. ’ƒѕ« ≥м. Ўевченко випускаЇ та поставл¤Ї в У”кртелекомФ продукц≥ю, необх≥дну дл¤ нормального функц≥онуванн¤ системи електрозвТ¤зку. У”кртелекомФ розраховуЇтьс¤ з≥ своњм постачальником своњми вексел¤ми. ќтримавши вексел≥ У”кртелекомуФ на руки, ’ƒѕ« ≥м. Ўевченко розраховуЇтьс¤ ними з≥ своњми д≥ловими партнерами, а т≥, в свою чергу, вже намагаютьс¤ продати њх дал≥, ≥ саме так вексел≥ У”кртелекомуФ зТ¤вл¤ютьс¤ на фондовому ринку. —ьогодн≥ вексель У”кртелекомуФ можна купити з дисконтом 25-26% не торгуючись, але ¤кщо добре пошукати та поторгуватись, то можна купити й з дисконтом 28-29%.

¬екселем У”кртелекомуФ можна погасити свою заборгован≥сть перед У”кртелекомомФ за надан≥ послуги електрозвТ¤зку. ÷≥ вексел≥, зг≥дно з наказом є 27 в≥д 02.06.98 п≥дписаного генеральним директором ¬ј“ У”кртелекомФ, Ћ. ≤. Ќетудихатою, повинн≥ бути прийн¤т≥ в рахунок оплати за надан≥ послуги електрозвТ¤зку в≥д п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥. ÷≥ вексел≥ приймаютьс¤ в оплату т≥льки за телефонн≥ переговори, тобто цими вексел¤ми не можна в≥дремонтувати телефонний апарат, провести телефонну л≥н≥ю, купити м≥н≥-ј“— тощо. «а цими вексел¤ми нав≥ть не можна отримати грош≥, ними можна лише погасити реально ≥снуючу заборгован≥сть за телефонн≥ переговори, при чому сума вексел¤ не може перевищувати суму деб≥торськоњ заборгованост≥ за послуги звТ¤зку п≥дприЇмства-боржника. јле не т≥льки п≥дприЇмства Ц боржники мають право погашати свою заборгован≥сть вексел¤ми, але люба юридична особа може оплачувати своњ поточн≥ рахунки перед У”кртелекомомФ вексел¤ми. «вичайно, це т≥льки в тому випадку, коли у п≥дприЇмства догов≥р на обслуговуванн¤ з ¬ј“ У”кртелекомФ, але не з «ј“ У”телФ, чи UMC, чи Golden Telecom (Coca - Cola наприклад).

јктивн≥ торговц≥ на ринку вексел≥в ”ƒѕ≈« У”кртелекомФ Ч У¬елтонФ-фонд (0572-14-98-14), ќќќ У—ток-ћастерФ (241-87-41Е46), ‘  У√–ќ——Ф (8-050-257-11-15).

« решти вексельноњ маси, що пропонуЇтьс¤ на слабол≥кв≥дному вексельному ринку ”крањни, особливо варто в≥дм≥тити сл≥дуючих ем≥тент≥в, на ¤ких ≥снуЇ ст≥йкий попит: ¬ј“ УЌ≥копольський завод феросплав≥вФ, У”кртатнафтосерв≥сФ, ƒѕ У«авод ≥м. ћалишеваФ. ѕопит на ц≥ вексел≥ обумовлений перш за все на¤вн≥стю у ем≥тент≥в л≥кв≥дноњ продукц≥њ. ¬ексель У”кртатнафтосерв≥сФ, наприклад готов≥ купити нав≥ть з м≥н≥мальним дисконтом, буквально 10 %. јле дл¤ того, щоб придбати продукц≥ю УЌ≥копольського заводу феросплав≥вФ, покупц≥ готов≥ платити нав≥ть 100% за вексель, щоб т≥льки отримати продукц≥ю нехай хоч ≥ через де¤кий час.

ѕопит на вексел≥ ≥нших ем≥тент≥в (найкрупн≥ших металург≥йних п≥дприЇмств, атомних електростанц≥й, г≥рничо-збагачувальних комб≥нат≥в ≥ т.д.) маЇ випадковий характер та б≥льш вужче коло торговц≥в, ≥ говорити про ¤к≥сь реальн≥ пост≥йн≥ котировки нереально.

2.3 Cутнicть та класифiкацi¤ активних операцiй

банк≥в з вексел¤ми.

” вексельному об≥гу виключно важливу роль вiдiграють комерц≥йн≥ банки ( дал≥  Ѕ ) та њхн≥ вексельнi операцiй. ¬ умовах загальноњ недовiри до державних цiнних паперiв намiр пожвавити ринок векселiв здатний не лише пiднести значенн¤ i роль банк≥вськоњ системи, а й зробити њњ авторитетн≥шим гарантом. —аме  Ѕ спроможнi дати вир≥шальний поштовх започаткуванню вексельного об≥гу, й за певних умов дл¤  Ѕ на сучасному етапi в≥дкриваЇтьс¤ широка сфера д≥¤льност≥ в цiй галузi фiнансового ринку.

–озгл¤немо бiльш детально операц≥њ ¤кi можуть зд≥йснювати  Ѕ в сфер≥ вексельного обiгу згiдно дiючого законодавства.

ƒо активних банкiвських операцiй з вексел¤ми вiднос¤ть

1.  редитнi операцiй

а) врахуванн¤ векселiв

б) видача позичок до запитанн¤ пiд забезпеченн¤ векселiв

в) рефiнансуванн¤ вексельних операцiй

2. омiсiйнi операцiй

а)прийн¤тт¤ векселiв дл¤ одержанн¤ платежiв i дл¤ оплати векселiв у строк.

б)зобовТ¤зати оплатити вексель за платежем

в)гарантуванн¤ оплати вексел¤

¬рахуванн¤ вексел≥в

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16

Ќазва: ¬ексельний об≥г ≥ перспективи його розвитку в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (19001 прочитано)