Sort-ref - ¬ексельний об≥г ≥ перспективи його розвитку в ”крањн≥


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

≈коном≥чна теор≥¤ > ¬ексельний об≥г ≥ перспективи його розвитку в ”крањн≥

ƒл¤ ефективного використанн¤ вексел¤ в економ≥ц≥, перш за все, необх≥дно мати у¤вленн¤ про його правову природу ≥ умови об≥гу.

÷ив≥льне законодавство, ¤к в≥домо, в≥дносить вексель до категор≥њ ц≥нних папер≥в, ¤к≥ Ї предметом д≥¤льност≥ учасник≥в цив≥льних правов≥дносин.

ѕон¤тт¤ ц≥нних папер≥в розкриваЇтьс¤ внасл≥док анал≥зу функц≥й, ¤к≥ виконують в торгово-грошовому об≥з≥ юридичн≥ документи. ќстанн≥ ¤вл¤ють собою документи, зм≥ст ¤ких засв≥дчуЇ т≥ чи ≥нш≥ юридичн≥ факти або заснован≥ на них правов≥дносини. ёридичн≥ документи виконують в об≥з≥ р≥зн≥ функц≥њ залежно в≥д того, ¤ке значенн¤ маЇ документ дл¤ в≥дпов≥дних правов≥дносин, зокрема, документ може мати процесуальне ≥ матер≥ально-правове значенн¤, тобто на¤вн≥сть документа необх≥дна дл¤ виникненн¤ в≥дпов≥дних право-в≥дносин. –≥вною м≥рою матер≥ально-правов≥ функц≥њ належать документу тод≥, коли в≥н маЇ значенн¤ при зд≥йсненн≥ вираженого в ньому права. ¬≥дносно ц≥лого р¤ду ц≥нних папер≥в (у тому числ≥ й вексел¤), њх пред'¤вленн¤ необх≥дне дл¤ зд≥йсненн¤ вираженого в них права. ƒокументи, що визначаютьс¤ ¤к ц≥нн≥ папери, св≥дчать про на¤вн≥сть певних взаЇмних прав ≥ обов'¤зк≥в м≥ж особою, ¤ка њх випустила (ем≥тентом), ≥ особою, ¤ка Ї њх власником (≥нвестором).

ќстанн≥м часом, ¤к показала практика, посилилас¤ тенденц≥¤ до б≥льш широкого використанн¤ "безпаперових" ц≥нних папер≥в зам≥сть "паперових". ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ обставини виникаЇ питанн¤ про зм≥ст пон¤тт¤ "документ" в умовах зм≥ни його форми з паперовоњ на безпаперову. оли мова йде про ц≥нн≥ папери ¤к про грошов≥ документи, потр≥бно брати до уваги три важливих аспекти. ѕерший - "докумен-тальний" характер ц≥нного паперу; другий - матер≥альна форма документа; трет≥й - на¤вн≥сть певних взаЇмних прав ≥ обов'¤зк≥в, що вит≥кають з права власност≥ на ц≥нний пап≥р.

ƒокументальний характер ц≥нного паперу означаЇ, що його випуск ≥ об≥г обумовлюЇ виникненн¤ певних в≥дносин м≥ж ≥нвестором ≥ ем≥тентом, тобто пон¤тт¤ "документальний характер" ц≥нного паперу маЇ таке ж значенн¤, ¤к ≥ њњ оф≥ц≥йний характер.

ћатер≥альна форма ц≥нного паперу означаЇ форму або вид матер≥ального нос≥¤, на ¤кому виконаний документ.

ѕрава, ¤к≥ визначають зм≥ст ц≥нного паперу, можуть належати до р≥зних категор≥й суб'Їктивних прав. Ќайчаст≥ше вони належать до зобов'¤зальних прав. ” ц≥нному папер≥ не можуть бути виражен≥ правов≥дносини, внасл≥док ¤ких обидв≥ сторони взаЇмно набувають права ≥ обов'¤зки, оск≥льки сторона, що не волод≥Ї папером, не зможе реал≥зувати права, що належать њй.

Ќеобх≥дн≥сть пред'¤вленн¤ ц≥нного папера дл¤ зд≥йсненн¤ вираженого в ньому права маЇ подв≥йне значенн¤. ѕо-перше, пред'¤вленн¤ ц≥нного папера дл¤ кредитора Ї лег≥тимац≥Їю його ¤к суб'Їкта права. «окрема, дл¤ витребуванн¤ в≥д боржника за ц≥нним папером виконанн¤ його зобов'¤занн¤ кредитор повинен його пред'¤вити. Ѕез ц≥нного папера кредитор не маЇ права вимоги. якщо ц≥нний пап≥р не пред'¤влений, боржник маЇ право в≥дмовити у виконанн≥. ѕо-друге, особа, зобов'¤зана за ц≥нним папером, може виконати своЇ зобов'¤занн¤ т≥льки в≥дносно пред'¤вника папера. ” противному раз≥ ц¤ особа буде нести в≥дпов≥дальн≥сть перед суб'Їктом, уповноваженим ц≥нним папером. «окрема, боржник за векселем може ви¤витис¤ вимушеним дв≥ч≥ виконати своЇ зобов'¤занн¤. ¬иконавши ж своЇ зобов'¤занн¤ належному держателю ц≥нного папера, боржник гасить (виконуЇ) своЇ зобов'¤занн¤.

У“аким чином лег≥тимац≥¤ держател¤ ц≥нного папера ¤к суб'Їкта в≥дпов≥дного права маЇ значенн¤ ¤к в ≥нтересах самого держател¤, ¤кого в≥н уповноважуЇ виступити з в≥дпов≥дною претенз≥Їю, так ≥ в ≥нтересах зобов'¤заноњ особи, ¤ка, виконавши св≥й обов'¤зок пред'¤внику, зв≥льн¤Ї себе в≥д в≥дпов≥дальност≥ перед д≥йсним суб'Їктом права, ¤кщо держатель таким не бувФ[1].

ѕри анал≥з≥ пон¤тт¤ "ц≥нний пап≥р" важливо в≥дм≥тити, що не кожний ф≥нансовий документ може мати статус ц≥нного папера. √оловним критер≥Їм, в≥дпов≥дно до ¤кого одн≥ ф≥нансов≥ документи вважаютьс¤ ц≥нними паперами, а ≥нш≥ н≥, Ї законодавче визначенн¤ ≥ закр≥пленн¤ вичерпного перел≥ку категор≥њ ц≥нних папер≥в.” зв'¤зку з цим потр≥бно п≥дкреслити, що у багатьох крањнах ≥снуЇ нормативно-правовий перел≥к ф≥нансових документ≥в, що мають юридичний статус ц≥нного папера.

÷ей перел≥к, ¤к правило, закр≥плений законом. ƒокументи, не в≥днесен≥ законодавцем до категор≥њ ц≥нних папер≥в, таким чином, не можуть бути ц≥нними паперами.

«аконом ”крањни в≥д 18 червн¤ 1991 року "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу"[2] (ст. 3) встановлено вичерпний перел≥к ц≥нних папер≥в, ¤к≥ можуть випускатис¤ ≥ обертатис¤ в ”крањн≥: акц≥њ, обл≥гац≥њ внутр≥шнього державноњ ≥ м≥сцевоњ позик; обл≥гац≥њ п≥дприЇмств; казначейськ≥ зобов'¤занн¤; депозитн≥ сертиф≥кати; вексел≥; приватизац≥йн≥ папери.

«г≥дно з цим «аконом (ст. 21), векселем Ї ц≥нний пап≥р, ¤кий засв≥дчуЇ безумовне грошове зобов'¤занн¤ векселедавц¤ сплатити п≥сл¤ настанн¤ строку визначену суму грошей власнику вексел¤ (векселедержателю).

ѕри цьому «акон розр≥зн¤Ї два види вексел≥в:

а) переказний (тратта);

б) простий.

ѕереказний вексель ¤вл¤Ї собою письмовий документ, що м≥стить безумовний наказ або пропозиц≥ю одн≥Їњ особи (векселедавц¤), звернен≥ до ≥ншоњ особи (платника), сплатити в≥дпов≥дну суму певн≥й особ≥ або за його наказом у встановлений терм≥н або на вимогу. Ќа в≥дм≥ну в≥д переказного вексел¤, простий вексель м≥стить безумовне зобов'¤занн¤ або об≥ц¤нку одн≥Їњ особи (векселедавц¤) сплатити визначену суму певн≥й особ≥ (векселедержателю).

ѕереказний вексель, таким чином, в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д простого тим, що за переказним векселем платником може бути не векселедавець, а ≥нша особа, ¤ка п≥сл¤ акцепту переказного вексел¤ приймаЇ на себе зобов'¤занн¤ сплатити за ним.

¬с≥ вексел≥ за њх економ≥чною природою можна под≥лити на:

- омерц≥йн≥ або торгов≥ (товарн≥) вексел≥, тобто так≥ вексел≥, ¤к≥ видан≥ на основ≥ товарного боргу, наданих послуг, виконаних роб≥т ≥ т.п.;

- ‘≥нансов≥ вексел≥, тобто так≥ вексел≥, джерелом ¤ких Ї ф≥нансов≥ операц≥њ та в основ≥ видач≥ ¤ких лежить отриманн¤ грошовоњ позики проти видач≥ боргового зобовТ ¤занн¤. ¬ основ≥ видач≥ ≥ комерц≥йних, ≥ ф≥нансових вексел≥в лежить завжди фактична угода, чи-то Ї отриманн¤ товарного (комерц≥йного) або грошового (банк≥вського) кредиту.

¬ексел≥, що виставлен≥ на банк, нос¤ть комерц≥йний характер, коли банк надаЇ св≥й акцепт з метою загального або спец≥ального ф≥нансуванн¤ п≥дприЇмства. ¬ексел≥, ¤кщо вони Ї виставленими банком на банк, зазвичай ¤вл¤ютьс¤ ф≥нансовими траттами, за допомогою ¤ких один банк надаЇ ≥ншому можлив≥сть скористатис¤ кредитом шл¤хом продажу цих тратт на грошовому ринку. ÷≥ тратти ¤вл¤ютьс¤ засобом ф≥нансуванн¤ банку, а часто ≥ ф≥нансуванн¤ спекул¤тивних операц≥й з ц≥нними паперами та ≥ноземною валютою (наприклад, при внесенн≥ у ¤кост≥ застави у реЇстрац≥йну палату б≥рж≥).

—еред ф≥нансових вексел≥в вид≥л¤ють вексел≥, в основ≥ видач≥ ¤ких не ¤ка-небудь реальна угода, а лише мета отриманн¤ товарного або - переважно - грошового кредиту, ¤кий в ≥нший спос≥б отримати б не вдалос¤. ƒо таких вексел≥в в≥днос¤тьс¤ дружн≥ (при¤тельськ≥) та бронзов≥ (дут≥) вексел≥. «агальною ознакою ≥ тих, ≥ ≥нших Ї безгрошов≥сть (тобто в≥дсутн≥сть у вексельному зобовТ¤занн≥ законноњ п≥дстави боргу, реальноњ економ≥чноњ бази його видач≥) та безвалютн≥сть (тобто в≥дсутн≥сть у вексельному зобовТ¤занн≥ майнового забезпеченн¤ боргу). ќск≥льки безгрошове зобовТ¤занн¤ юридично н≥кчемне, воно може бути визнане не-законним, але ¤кщо вексель тим часом опинитьс¤ у руках добросов≥сного держател¤, ¤кий не знав про цю ваду, то такий держатель все ж таки залишитьс¤ законним держателем ≥ маЇ право вимагати задоволенн¤ за векселем. ¬ ”крањн≥ законодавством дозволено видавати вексел≥ лише дл¤ сплати за поставлену продукц≥ю, виконан≥ роботи, надан≥ послуги, за виключенн¤м вексел≥в ћ≥нф≥ну, Ќац≥онального банку та комерц≥йних банк≥в. Ќ≥ д≥лових звичањв, н≥ судовоњ практики у в≥дношенн≥ даних вексел≥в поки що не ≥снуЇ.

ƒо дружн≥х вексел≥в в≥днос¤тьс¤ вексел≥, що не мають в основ≥ своЇњ видач≥ розрахунк≥в векселедержател¤ за товарними та грошовими угодами, що видаютьс¤ головним чином з метою отриманн¤ грошей в≥д врахуванн¤ вексел≥в у банку. “акими вексел¤ми визнаютьс¤: видан≥ один одному родичами, членами та пайовщиками одного товариства, одн≥Їю юридичною особою на користь ≥ншоњ та ≥нш≥ безгрошов≥ вексел≥.

ƒо бронзових (дутих) вексел≥в в≥днос¤тьс¤ безгрошов≥ вексел≥, ¤к≥ видан≥ з метою або поповненн¤ кошт≥в шл¤хом њх врахуванн¤ в банках , або штучного п≥двищенн¤ борг≥в шл¤хом видач≥ вексел≥в на користь фальшивих кредитор≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д дружн≥х вексел≥в за вексел¤ми ф≥ктивними особи, причетн≥ до њх виникненн¤, не приймають на себе в≥дпов≥дальност≥ за векселем, оск≥льки вексель створюЇтьс¤ лише з одн≥Їю метою Ц ошукати кредитор≥в ≥ шл¤хом шахрайства виманити у них кошти.

ƒо зустр≥чних вексел≥в належать дружн≥ та бронзов≥ вексел≥, в ¤ких дв≥ юридичн≥ або ф≥зичн≥ особи виcтупають по черз≥ то векселедателем (платником), то векселедержателем (покупцем). “ак≥ вексел≥ визнаютьс¤ зустр≥чними, хоча б њх строки та суми не сп≥впадали. ќчевидно, що зустр≥чн≥ вексел≥ можуть бути не лише дружн≥ми та бронзовими, але й комерц≥йними, що виникли ≥з взаЇмних торгових в≥дносин та угод м≥ж двома особами.

ƒл¤ п≥двищенн¤ над≥йност≥ вексел¤ передбачений р¤д спец≥альних процедур, що дозвол¤ють розширити коло ос≥б, в≥дпов≥дальних за векселем, тобто зобов'¤заних платити за векселем при настанн≥ певних обставин. Ќаприклад, акцепт або аваль вексел¤.