≈коном≥чна теор≥¤ > —труктура та ≥нфраструктура ринку

ѕрим≥тка : ¬ид≥лено ≥нститути,створюван≥ за участю держави

принципах повного комерц≥йного розрахун≠ку та самоф≥нансуванн¤. “оргово-промислов≥ палати надають ц≥льов≥ ≥нформац≥йн≥ послуги.

“оргов≥ доми Ч це торговельн≥ ф≥рми, що закуповують товари у виробник≥в або оптовик≥в своЇњ крањни ≥ перепродують за кордон або закуповують товари за кордоном ≥ перепродують м≥сцевим оп≠товим та роздр≥бним торговц¤м ≥ споживачам у промисловост≥ та ≥нших галуз¤х господарства.

“оргов≥ доми зд≥йснюють операц≥њ за св≥й рахунок, проте мо≠жуть виконувати також функц≥њ ком≥с≥онера ¤к дл¤ в≥тчизн¤них, так ≥ заруб≥жних п≥дприЇмц≥в, торговельних орган≥зац≥й та окре≠мих ос≥б.

ярмарки Ч надзвичайно важливий елемент ринковоњ ≥нфра≠структури. ¬они бувають всесв≥тн≥, м≥жнародн≥, рег≥ональн≥, нац≥о≠нальн≥ та м≥сцев≥. ярмарки Ч це торги, ринки товар≥в, ¤к≥ пер≥одич≠но орган≥зовують в установленому м≥сц≥. —вого часу вони в≥д≥гра≠вали важливу роль в економ≥чному житт≥ крањн «ах≥дноњ ™вропи. « розвитком сусп≥льного виробництва, розширенн¤м торговельно-обм≥нних операц≥й, посиленн¤м конкуренц≥њ з центр≥в привозу ве≠ликих парт≥й на¤вного товару ¤рмарки перетворилис¤ на ¤рмарки-виставки зразк≥в товар≥в, ¤к≥ можна замовл¤ти.

ћаркетинг Ч це динам≥чна система ринковоњ ор≥Їнтац≥њ. як породженн¤ ринковоњ економ≥ки в≥н Ї в≥дпов≥дною ф≥лософ≥Їю виробництва, в основу ¤коњ покладе≠но принципи та закони товарного виробництва.

—кладовими маркетингу Ї: виробництво продукц≥њ на основ≥ знан≠н¤ потреб споживач≥в, ринковоњ ситуац≥њ та реальних можливостей в≥дпов≥дного виробництва; найб≥льш повне задоволенн¤ потреб по≠купц¤ з використанн¤м метод≥в ц≥новоњ та нец≥новоњ конкуренц≥њ;

ефективна реал≥зац≥¤ продукц≥њ та послуг на конкретних ринках на основ≥ всеб≥чного врахуванн¤ попиту й пропозиц≥њ та виробничо-збутових можливостей постачальник≥в; забезпеченн¤ довготрива≠лоњ д≥Їздатност≥ виробничо-комерц≥йних п≥дприЇмств, ф≥рм та ор≠ган≥зац≥й на основ≥ оперативного використанн¤ науково-техн≥чних доробок, а також ноу-хау в галуз≥ виробництва товар≥в.

” б≥льшост≥ п≥дприЇмств, ф≥рм, асоц≥ац≥й, акц≥онерних товариств д≥ють служби маркетингу. ¬иб≥р структури маркетинговоњ д≥¤ль≠ност≥ залежить в≥д характеру виробництва та обс¤гу зовн≥шньоеконем≥чних зв'¤зк≥в в≥дпов≥дних господарських ≥ комерц≥йно-торго≠вельних формувань. ќсновн≥ завданн¤ маркетинговоњ служби:

комплексне вивченн¤ ринку; забезпеченн¤ ст≥йкоњ реал≥зац≥њ това≠р≥в; ринкова ор≥Їнтац≥¤ виробництва, науково-досл≥дних ≥ проект≠но-конструкторських роб≥т.

ќдн≥Їю з функц≥й маркетингових служб Ї сегментуванн¤ ринку, тобто диференц≥ац≥¤ покупц≥в залежно в≥д њх потреб та особливос≠тей повед≥нки.

” розвинених крањнах ≥нфраструктур≥ ринкових в≥дносин при≠таманн≥ багатоканальн≥сть реал≥зац≥њ продукц≥њ, широкий спектр серв≥сного обслуговуванн¤, розмањтт¤ форм регулюванн¤ товарно-грошових в≥дносин. ƒо останн≥х належать б≥рж≥.

Ѕ≥ржа Ч це такий ≥нститут, завд¤ки ¤кому оперативн≥ше ≥ з оп≠тимальними насл≥дками дл¤ партнер≥в укладаютьс¤ угоди куп≥вл≥-продажу товар≥в, реал≥зуЇтьс¤ Їдина стратег≥¤ комерц≥йноњ пове≠д≥нки агент≥в ц≥Їњ структури. Ѕ≥ржа Ї орган≥зац≥йною формою рин≠ку, на ¤кому в≥дбуваютьс¤ в≥льна торг≥вл¤ товарами та послугами, ц≥нними паперами, валютою, найманн¤ робочоњ сили ≥ формуванн¤ ринкових ц≥н ≥ курс≥в в≥дпов≥дних актив≥в на основ≥ фактичного сп≥вв≥дношенн¤ попиту й пропозиц≥њ.

Ќа початку XX ст. сформувалис¤ чотири основних типи б≥рж:

перший Ч ¤к доступне дл¤ вс≥х з≥бранн¤; другий Ч ¤к замкнене, всеб≥чно регламентоване державою з≥бранн¤; трет≥й Ч ¤к всеб≥чно регламентована державою корпорац≥¤; четвертий Ч ¤к в≥льна кор≠порац≥¤ чи приватний заклад останньоњ. ¬с≥ вони мають своњ особ≠ливост≥. ќднак њх об'ЇднуЇ те, що вони вдосконалюють ≥ полегшу≠ють ринков≥ взаЇмов≥дносини, регламентують ≥ впор¤дковують (че≠рез писан≥ й неписан≥ правила) найактивн≥ших агент≥в ринковоњ економ≥ки, зв'¤зують њх м≥ж собою, полегшують переливанн¤ кап≥≠тал≥в, виступають ≥ндикаторами ринковоњ ор≥Їнтац≥њ.

« практики в≥дом≥ б≥рж≥ прац≥, товарн≥, фондов≥ б≥рж≥.

Ѕ≥ржа прац≥ Ч елемент ринковоњ ≥нфраструктури, що регул¤рно зд≥йснюЇ посередницьк≥ операц≥њ на ринку прац≥. —истема б≥рж прац≥ спри¤Ї зд≥йсненню узгодженоњ державноњ пол≥тики в галуз≥ зайн¤≠тост≥ населенн¤.

Ѕ≥ржа прац≥ виконуЇ так≥ функц≥њ: анал≥зуЇ стан ринку прац≥;

прогнозуЇ попит ≥ пропозиц≥ю робочоњ сили; веде обл≥к громад¤н, що звертаютьс¤ за працевлаштуванн¤м; спри¤Ї працевлаштуван≠ню працездатних; зд≥йснюЇ профес≥йну ор≥Їнтац≥ю молод≥; випла≠чуЇ допомогу по безроб≥ттю тощо. Ѕ≥ржа прац≥ виступаЇ певним гарантом конституц≥йного права на працю ¤к державна орган≥за≠ц≥¤. ѕор¤д з державними б≥ржами прац≥ ≥снують ≥ платн≥ приватн≥ агентства (контори), що Ї посередниками в галуз≥ прац≥, а також посередницьк≥ бюро при профсп≥лках, молод≥жних, рел≥г≥йних ор≠ган≥зац≥¤х та ≥н. ¬ ”крањн≥ розвиваЇтьс¤ безплатна державна систе≠ма центр≥в ≥ служб зайн¤тост≥.

“оварна б≥ржа Ч комерц≥йне п≥дприЇмство, регул¤рно функц≥о≠нуючий ринок однор≥дних товар≥в з певними характеристиками. ÷е об'Їднанн¤ п≥дприЇмств торг≥вл≥, збуту, обм≥ну, мета ¤коњ Ч укладанн¤ в≥дпов≥дних угод, ви¤вленн¤ товарних ц≥н, попиту й про≠позиц≥њ товар≥в, вивченн¤, впор¤дкуванн¤ ≥ полегшенн¤ товаро≠обороту та обм≥нних операц≥й, представництво ≥ захист ≥нтерес≥в член≥в б≥рж≥, вир≥шенн¤ спор≥в щодо операц≥й тощо. —вого часу значне м≥сце у св≥тов≥й торг≥вл≥, особливо зерном, цукром, займа≠ла, наприклад, ќдеська б≥ржа. “оварн≥ б≥рж≥ бувають публ≥чн≥ й приватн≥.

Ќа публ≥чних б≥ржах угоди можуть укладати ¤к њх члени, так ≥ п≥дприЇмц≥, що не Ї њх членами. ƒ≥¤льн≥сть цих б≥рж регулюЇтьс¤ законами та ур¤довими актами.

ѕриватн≥ б≥рж≥ орган≥зовують у форм≥ акц≥онерних компан≥й ≥ закритих корпорац≥й. ”кладати угоди на таких б≥ржах можуть лише акц≥онери. „лени б≥рж≥, ¤к правило, не отримують див≥денд≥в на вкладений кап≥тал. ѓх прибуток утворюЇтьс¤ за рахунок винагород, отриманих в≥д кл≥Їнт≥в, тобто б≥рж≥ виступають у рол≥ брокер≥в.

Ѕрокерськ≥ ф≥рми за допомогою брокер≥в купують ≥ продають товари, грошов≥ ном≥нали чи акц≥њ в≥д ≥мен≥ ≥нших ос≥б.  р≥м того, вони надають кл≥Їнтам також додатков≥ послуги, в тому числ≥ й у вигл¤д≥ кредит≥в, ≥нформац≥њ про кон'юнктуру ринку, реклами тощо.

Ѕрокерська ф≥рма Ч це посередник м≥ж продавц¤ми й покупц¤≠ми ц≥нних папер≥в на б≥рж≥. ¬она всеб≥чно вивчаЇ кон'юнктуру ринку, можливост≥ закуп≥вл≥ та збуту акц≥й. —хема операц≥й, зд≥й≠снюваних брокерами, така: за¤ва ≥нвестора про готовн≥сть придба≠ти акц≥њ Ч оц≥нка брокером кон'юнктури ринку Ч завершенн¤ операц≥њ. ѕроцес пошуку ≥нвестора називаЇтьс¤ ринком.

Ѕ≥ржа ¤к комерц≥йне п≥дприЇмство забезпечуЇ брокер≥в прим≥≠щенн¤м, зв'¤зком, зд≥йснюЇ обл≥к операц≥й, визначаЇ б≥ржов≥ ц≥ни (котируванн¤), спри¤Ї розрахункам, розробл¤Ї типов≥ контракти, веде арб≥тражне розсл≥дуванн¤ та розгл¤даЇ спори.

≈коном≥чна роль товарних б≥рж пол¤гаЇ передус≥м в тому, що вони спри¤ють встановленню ринковоњ р≥вноваги, в≥дтворюваль-ним процесам, ефективност≥ економ≥ки.

ѕрот¤гом тривалого часу ≥снуванн¤ товарних б≥рж виробл¤лис¤ й апробувалис¤ практикою принципи та правила функц≥онуванн¤ суб'Їкт≥в ринкових в≥дносин, викристал≥зовувались б≥ржове зако≠нодавство, правове забезпеченн¤ њх д≥¤льност≥. ќдними з перших сформувалис¤ пон¤тт¤ так званих б≥ржових товар≥в та б≥ржового контракту. ќстанн≥й Ї юридичним зобов'¤занн¤м поставити або прийн¤ти товар на певних умовах. ƒо нього належать угоди ≥з стандартними умовами: сума, к≥льк≥сть, дн≥ та засоби поставки товар≥в, меж≥ щоденних коливань ц≥н.

ƒл¤ зд≥йсненн¤ операц≥њ на б≥рж≥ повинн≥ бути заф≥ксован≥ три зм≥нних чинники: ц≥на, сума ≥ строки поставок. ќстанн≥м часом поширилис¤ так зван≥ ф'ючерсн≥ угоди (домовленост≥ про реал≥за≠ц≥ю товар≥в, ¤к≥ будуть вироблен≥ в майбутньому, наприклад, угода про умови закуп≥вл≥ врожаю наступного року). ¬они передбачають не к≥льк≥сть товар≥в, а число контракт≥в. ѕри укладанн≥ ф'ючерсноњ угоди узгоджують лише дв≥ позиц≥њ: ц≥ну ≥ терм≥н поставки. “ак≥ угоди можуть зд≥йснюватись лише з одного стандартного виду то≠вар≥в (так званого базового сорту), встановленого ц≥Їю товарною б≥ржею. —трок поставок за ф'ючерсним контрактом визначаЇтьс¤ тривал≥стю позиц≥њ. Ќаприклад, стандартний контракт Ћондонськоњ та ≥нших б≥рж на поставку каучуку можна укладати на кожний наступний м≥с¤ць, тобто на м≥с¤чну позиц≥ю; цукру, какао, м≥д≥, цинку, олова, свинцю Ч на кожну наступну трим≥с¤чну позиц≥ю.

ѕост≥йне зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ ф'ючерсних контракт≥в п≥двищуЇ роль товарних б≥рж в економ≥ц≥. ÷е впливаЇ на формуванн¤ ¤к товарних ц≥н, так ≥ в≥дсоткових ставок ≥ валютних курс≥в. ¬се част≥≠ше под≥њ на товарних б≥ржах визначають кон'юнктуру вс≥х ≥нших ринк≥в. ‘'ючерсн≥ операц≥њ в≥дкривають також широк≥ можливост≥ дл¤ спекул¤ц≥й, ¤к≥ мають м≥сце, коли покупець ≥ продавець певно≠го виду товару укладають угоду не дл¤ реал≥зац≥њ куп≥вл≥ та прода≠жу, а дл¤ отриманн¤ р≥зниц≥ в ц≥н≥ на цей товар на час його постав≠ки пор≥вн¤но ≥з зазначеною в контракт≥.

„лени товарних б≥рж отримують можлив≥сть найб≥льш виг≥дно продавати, купувати або обм≥нювати товар; користуватис¤ ≥нфор≠мац≥Їю про кон'юнктуру ринку, ¤ка перманентне зм≥нюЇтьс¤, про стан попиту й пропозиц≥њ в розр≥з≥ груп товар≥в; мати в≥домост≥ про платоспроможн≥сть ≥ над≥йн≥сть контрагента угоди. —п≥взасновни-ки б≥рж≥ застрахован≥ в≥д небажаного коливанн¤ ц≥н, користуютьс¤ п≥льговим кредитуванн¤м дл¤ зд≥йсненн¤ вже укладених угод.

ѕ≥д впливом часу та економ≥чноњ конкуренц≥њ серед товарних б≥рж виробилас¤ ч≥тка спец≥ал≥зац≥¤: щодо кольорових метал≥в Ч Ћондонська, Ќью-…оркська; натурального каучуку Ч Ќью-…орксь-ка, Ћондонська, јмстердамська, —ингапурська,  уала-Ћампурська;

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: —труктура та ≥нфраструктура ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (20449 прочитано)