≈коном≥чна теор≥¤ > —труктура та ≥нфраструктура ринку

¬алютний ринок.÷е такий специф≥чний ринок,де предметом куп≥вл≥ Ц продажу Ї р≥зн≥ нац≥ональн≥ валюти.ѓхнЇ функ≥онуванн¤ зумовлено розвитком зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в м≥ж р≥зними крањнами ≥ необх≥дн≥стю взаЇмних розрахунк≥в.«робити це можна,прир≥внюючи,наприклад,украњнський карбованець до американського долара,¤понськоњ ≥Їни,англ≥йського фунта стерл≥нг≥в тощо.якщо украњнськ≥ п≥дприЇмц≥ ввоз¤ть американськ≥ товари,сл≥д розрахуватись доларами,за агнл≥йськ≥ Ц фунтами стерл≥нг≥в,за ¤понськ≥ Ц ≥Їнами.Ќа валютному ринку в≥дбуваЇтьс¤ взаЇмод≥¤ попиту на р≥зн≥ нац≥ональн≥ валюти та пропозиц≥¤ њх,що ≥ встановлюЇ або доларова,або фунтова,або ≥Їнна ц≥на украњнського карбованц¤.≤накше кажучи,за певну суму карбованц≥в можна отримати 1 долар,а отже,≥ варт≥сне вираженн¤ товару.

” р≥зних крањнах залежно в≥д стану розвитку економ≥ки,ринкових в≥дносин валютн≥ операц≥њ можуть зд≥йснювати р≥зн≥ субТЇкти.«а умов обмеженост≥ ринку валюти це право надаЇтьс¤ лише державним установам п≥д кер≥вництвом ≥ контролем центрального банку.«а умов повноњ конвертованост≥ валютного ринку це право надаЇтьс¤ вс≥м субТЇктам,¤к≥ мають валютн≥ банк≥вськ≥ рахунки.

ѕрактика функц≥онуванн¤ ринковоњ системи св≥дчить,що заборона зд≥йснювати валютн≥ операц≥њ вс≥м учасникам економ≥чного житт¤ призводить до формуванн¤ чорного або так званих паралельних ринк≥в валюти.

–инок прац≥(робочоњ сили).—творенн¤ повноц≥нного ринку прац≥ Ї одн≥Їю з найважлив≥ших ланок у розвинен≥й ринков≥й систем≥ й означаЇ наданн¤ прав кожн≥й людин≥ на в≥льний продаж своЇњ робочоњ сили за власним бажанн¤м ≥ вибором на засадах трудового найму.“акий виб≥р визначаЇтьс¤ сусп≥льними потребами та ≥ндив≥дуальними можливост¤ми,≥ тому зароб≥тна плата прац≥вник≥в залежатиме в≥д вартост≥ робочоњ сили,попиту та пропозиц≥њ на нењ.

ƒл¤ того щоб обТЇктом куп≥вл≥ Ц продажу стала робоча сила,сл≥д подолати прикр≥пленн¤ людини до житла,м≥сцевост≥,надати њй можливост≥ в≥льного перењзду в межах крањни ≥ поза нею.ƒос¤гти цього можна за умов створенн¤ ринку житла,в≥льного придбанн¤ будинку,квартири або оренди њх на певний час.

‘ормуванн¤ ринку прац≥ призведе не лише до ≥снуванн¤ умов дл¤ в≥льного вибору профес≥њ або виду д≥¤льност≥,а й до в≥льного вибору м≥ж зайн¤т≥стю ≥ незайн¤т≥стю в сусп≥льному виробництв≥.≤накше кажучи,не лише людина ,¤ка здатна до прац≥,може це робити чи не робити,але й той,хто наймаЇ робочу силу,також маЇ право на виб≥р.ј це означаЇ,що нев≥дд≥льним атрибутом ринку прац≥ Ї безроб≥тт¤ ,надзвичайно важлива економ≥чна ≥ соц≥альна проблема будь-¤коњ крањни.

‘актично в ус≥х крањнах ≥снуЇ система компенсац≥њ втрат доход≥в у звТ¤зку з безроб≥тт¤м.як правило,допомога надаЇтьс¤ з спец≥альних страхових фонд≥в у розм≥р≥ 50-75 в≥дсотк≥в середнього зароб≥тку за останн≥й час прот¤гом становленого пер≥оду.ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ цього строку в багатьох крањнах надаЇтьс¤ державна допомога в меншому розм≥р≥ ≥,¤к правило,виход¤чи з ≥ндив≥дуально визначених потреб.

—истема працевлаштуванн¤ ≥ переквал≥ф≥кац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою б≥рж прац≥.¬итрати на переквал≥ф≥кац≥ю компенсуютьс¤ з державного бюджету.‘≥рми,що вив≥льнюють прац≥вник≥в,також мають певн≥ зобовТ¤занн¤ щодо отриманн¤ ними квал≥ф≥кац≥њ,необх≥дноњ дл¤ працевлаштуванн¤.«д≥йснюють перенавчанн¤ спец≥ал≥зован≥ ф≥рми,д≥ють на комерц≥йних засадах,≥ заклади системи профес≥йного навчанн¤.

“≥ньовий ринок.–инок,¤кий заборонений законом,називають т≥ньовим.¬≥н Ї продовженн¤м т≥ньовоњ економ≥ки,що ¤вл¤Ї собою несанкц≥оновану господарську д≥¤льн≥сть.“ака економ≥ка ≥снуЇ у вс≥х крањнах незалежно в≥д соц≥ально Ц економ≥чного устрою.

Ќелегальний ринок маЇ таку саму структуру ,що й легальний(законний),тобто його елементами Ї ≥ предмети споживанн¤,≥ засоби виробництва,≥ кредит,≥ робоча сила.

ћ≥жнародна практика до т≥ньвоњ економ≥ки в≥дносить два компоненти:

заниженн¤ або приховуванн¤ в≥д обл≥ку доход≥в в≥д реал≥зованоњ у крањн≥ д≥¤льност≥;

доходи в≥д незаконноњ в крањн≥ д≥¤льност≥.

ѕерший компонент повТ¤заний з легальними видами д≥¤льност≥,доходи в≥д ¤коњ приховуютьс¤ з р≥зних причин;це,зокрема,приховуванн¤ в≥д податкових орган≥в нерегул¤рних зароб≥тк≥в та доход≥в.

ƒругий компонент називають нелегальною,п≥дп≥льною або чорною економ≥кою:наркоб≥знес,проституц≥¤,рекет та ≥нш≥ види злочинноњ д≥¤льност≥.÷¤ д≥¤льн≥сть переважно не створюЇ повноњ продукц≥њ,лише перерозпод≥л¤Ї уже створен≥ доходи.

„орний ринок виникаЇ внасл≥док нездорових потреб окремих людей ≥ намаганн¤ ≥нших нажитис¤ на цьому.

Ќесанкц≥онована д≥¤льн≥сть спри¤Ї розвитку шахрайства,крад≥жкам,зловживанн¤м чиновник≥в владних структур ≥ виникненн¤ маф≥њ.

Ѕоротьба з т≥ньовою економ≥кою може бути усп≥шною лише при подоланн≥ товарного деф≥циту ,монопольних ¤вищ у прцес≥ виробництва,обм≥ну,розпод≥лу ≥ споживанн¤.Ќ≥¤кими адм≥н≥стративними карними методами при збережен≥ њхньоњ економ≥чноњ бази маф≥озн≥ структури побороти не вдаЇтьс¤.

як бачимо,перел≥чен≥ ринки,збер≥гаючи загальн≥ риси,в≥др≥зн¤ютьс¤ обТЇктом куп≥вл≥ Ц продажу,специф≥кою ц≥ноутворенн¤,формуванн¤ попиту та пропозиц≥њ,способом споживанн¤ ≥ в≥дтворенн¤. ожний ринок маЇ своЇ м≥сце реал≥зац≥њ (товарна,фондова,валютна б≥ржа,б≥ржа прац≥).ќднак при цьому вс≥ вони Ї елементами Їдиного ц≥лого,що й утворюЇ ≥нститут ринку.

4.ѕроблеми становленн¤ ринковоњ системи в ”крањн≥.

‘ормуванн¤ ринковоњ економ≥ки в ”кра≠њн≥ треба розпочинати з в≥дтворенн¤ рин≠кових ≥нститут≥в, ¤к≥ ≥снують лише в за≠родковому стан≥. ÷е повинно в≥дбуватис¤ за схемою, ¤ка враховуЇ економ≥чн≥, пол≥тичн≥, ≥сторичн≥ та психолог≥чн≥ особливост≥, харак≠терн≥ дл¤ нашоњ крањни.

ѕередус≥м зазначимо, що ”крањна н≥коли не мала високорозвинених товарно-грошових в≥дносин, њњ становленн¤ по сут≥ розпоча≠лос¤ п≥сл¤ скасуванн¤ кр≥пацтва у 1861 р. ≥ в≥дбувалос¤ на фон≥ значних феодальних пережитк≥в. ¬еликим було втручанн¤ держа≠ви в економ≥ку.

ѕ≥сл¤ 1917 р. прот¤гом майже 70 рок≥в крањна йшла шл¤хом розвитку економ≥ки, ¤кий ≥гнорував ринок, вважаючи його руди≠ментом, що маЇ в≥джити у всьому св≥т≥. –езультат в≥домий: ство≠рено сусп≥льство з низькою ефективн≥стю виробництва ≥ в≥дсталим р≥внем житт¤ людей, загальним одержавленн¤м ≥ монопол≥зова≠ною, негнучкою економ≥кою, п≥дпор¤дкуванн¤м особистих ≥ колек≠тивних ≥нтерес≥в в≥домчим, в≥дсутн≥стю демократичних ≥нститут≥в.

ќдн≥Їю з головних причин, що призвела до побудови такого сусп≥льства, була пан≥вна доктрина Ђбезринкового соц≥ал≥змуї. ÷¤ теор≥¤ спри¤ла проведенню пол≥тики автарк≥њ, тобто економ≥ч≠ного в≥дособленн¤ в≥д св≥тового ринку. —аме тому ”крањна не зай≠маЇ в≥дпов≥дного м≥сц¤ у м≥жнародному под≥л≥ прац≥, в зовн≥шньо≠економ≥чних зв'¤зках.

” нас в≥дсутн≥й визначальний ринковий ≥нститутЧеконом≥чна самост≥йн≥сть господарюючих суб'Їкт≥в. —аме в≥н гарантуЇ неза≠лежн≥сть суб'Їкт≥в ринковоњ економ≥ки, њхню економ≥чну в≥дпов≥≠дальн≥сть, без чого ринку бути не може. Ѕ≥льш≥сть п≥дприЇмств ”крањни належать держав≥, управл¤ютьс¤ њњ органами, що спри¤Ї високому ступеню монопол≥зму. ѕромислов≥ п≥дприЇмства, велик≥ за обс¤гом виробництва, вузькоспец≥ал≥зован≥. ќстаннЇ з суто тех≠нолог≥чних причин не даЇ можливост≥ швидко розукрупнити њх, а отже, ≥ приватизувати. «а цих умов формальна зам≥на державного власника на приватного не т≥льки н≥чого не зм≥нить, а й спри¤тиме подальшому зменшенню обс¤г≥в виробництва продукц≥њ, зниженню њњ ¤кост≥, усуненню тих початкових елемент≥в конкуренц≥њ, ¤к≥ вже мали м≥сце за державноњ власност≥. ƒо того ж в≥дбудетьс¤ швид≠кий занепад ≥ руйнуванн¤ г≥гантських п≥дприЇмств, ¤к≥ Ї дом≥ную≠чими у наш≥й економ≥ц≥.

¬≥дтворенн¤ ≥нституту багатосуб'Їктивних власник≥в маЇ в≥дбу≠ватис¤ шл¤хом роздержавленн¤ власност≥, њњ трансформац≥њ у р≥з≠н≥ форми Ч колективну, ≥ндив≥дуальну, державну. ÷е спри¤тиме утворенню багатьох форм господарюванн¤ та в≥дтворенню конку≠рентного середовища.

Ќев≥дд≥льним ≥нститутом ринку Ї в≥льн≥ ц≥ни, за допомогою ¤ких в умовах конкурентного середовища зд≥йснюЇтьс¤ екв≥валент≠ний обм≥н, а отже, реал≥зуютьс¤ ≥нтереси продавц¤ ≥ покупц¤, в≥д≠творюЇтьс¤ р≥вновага в економ≥ц≥. ѕроте це класичне положенн¤ економ≥чноњ теор≥њ д≥Ї лише при на¤вност≥ в≥дпов≥дних ≥нших рин≠кових умов: демонопол≥зац≥њ сфер розпод≥лу, обм≥ну ≥ виробни≠цтва, на¤вност≥ р≥зних форм господарюванн¤, великих, середн≥х, малих п≥дприЇмств, ¤к≥ управл¤ютьс¤ не з Їдиного центру, а само≠ст≥йними товаровиробниками. ” пас ус≥х цих передумов поки що немаЇ в розвиненому вигл¤д≥.

Ћ≥берал≥зац≥¤ ц≥н при високому р≥вн≥ монопол≥зму призводить до обов'¤зкового зростанн¤ њх ≥ не створюЇ стимул≥в до виробни≠цтва. Ќав≥що виробл¤ти додаткову продукц≥ю, ¤кщо прибуток за≠лежить в≥д зменшенн¤ њњ к≥лькост≥ в умовах монопол≥њ? ќтже, те, що Ї правильним теоретично ≥ д≥Ї за умов, ¤к≥ в≥дтворюють рин≠кове середовище у будь-¤к≥й крањн≥, не може бути правильним дл¤ нашоњ економ≥ки, де поки що не створен≥ в≥дпов≥дн≥ ринков≥ ≥н≠ститути.

Ќерозум≥нн¤ цього теоретичного положенн¤ владними структу≠рами ”крањни, зн¤тт¤ обмежень на ц≥ни в умовах монопольного характеру виробництва, розриву господарських зв'¤зк≥в викликало бурхливе зростанн¤ ц≥н, зниженн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ кар≠бованц¤ ≥ в≥дпов≥дно нарощуванн¤ грошовоњ ем≥с≥њ дл¤ п≥дтриму≠ванн¤ товарообороту.

¬ умовах перех≥дноњ економ≥ки визначенн¤ куп≥вельноњ спро≠можност≥ грошей таким ц≥новим з≥ставленн¤м не Ї рац≥ональним. √онитва грошей за ц≥нами триватиме доти, доки ц≥ни не будуть обмеженими ≥ не стаб≥л≥зуЇтьс¤ куп≥вельна спроможн≥сть карбо≠ванц¤, не будуть створен≥ умови дл¤ стимулюванн¤ товарного ви≠робництва.

ќсь чому в сучасних умовах нам, ¤к ≥ ≥ншим постсоц≥ал≥стичним крањнам, що переход¤ть до ринковоњ економ≥ки, необх≥дне ринкове регулюванн¤, в тому числ≥ щодо ц≥ноутворенн¤.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: —труктура та ≥нфраструктура ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (20449 прочитано)