≈коном≥чна теор≥¤ > —труктура та ≥нфраструктура ринку
ѕрихильник≥в Ђшоковоњ терап≥њї у наш≥й крањн≥ було вдосталь, ¤к ≥ пророк≥в та радник≥в р≥зних зах≥дних шк≥л, у тому числ≥ ч≥кагськоњ (монетаристськоњ школи), на ¤ку покладалос¤ найб≥льше над≥й. ѕроте вс≥ вони, по-перше, не бачать в≥дм≥нностей не т≥льки м≥ж ”крањною ≥ –ос≥Їю, а й ”крањною ≥ „ил≥, м≥ж сел¤нином, сфор≠мованим колективним веденн¤м господарства, ≥ фермером, ¤кий працюЇ у ринковому середовищ≥. ѕо-друге, вс≥ вони без вин¤тку п≥клуютьс¤ не про ≥нтереси ”крањни, а про своњ власн≥ ≥нтереси, ≥нтереси своњх компан≥й, крањн. ѕо-третЇ, монетаризм у його кла≠сичному розум≥нн≥ зводитьс¤ до в≥льного ринку, де р≥вновага у сусп≥льств≥ дос¤гаЇтьс¤ за рахунок грошовоњ пол≥тики, в≥льного ц≥ноутворенн¤. ÷е в наших умовах багатор≥вневого монопол≥зму (власност≥, технолог≥њ, управл≥нн¤) може лише зруйнувати еконо≠м≥ку, дестаб≥л≥зувати сусп≥льство. ¬водити ринкову економ≥ку в ”крањн≥ сл≥д прискорено, але без Ђшокуї. “аким Ї поелементний, еволюц≥йно-радикальний шл¤х. ¬≥н поЇднуЇ перший ≥ трет≥й вар≥анти, тобто поступов≥сть, поетапн≥сть ≥ державне регулюванн¤ ц≥н на найважлив≥ш≥ товари, з одного боку, ≥ прибутк≥в Ч з ≥ншого. ќдним стрибком нам не вдастьс¤ скочити в ринок, тому що в крањн≥, по сут≥, немаЇ розвиненоњ ≥н≠фраструктури, без ¤коњ не може ≥снувати сучасний ринок. ≈коно≠м≥ка потребуЇ радикальноњ структурноњ перебудови, без чого не≠можливо наповнити внутр≥шн≥й ринок товарами споживанн¤ пос≥сти ч≥льне м≥сце на м≥жнародному ринку. ƒл¤ того щоб зд≥йснити це, необх≥дн≥ величезн≥ кап≥тальн≥ ресурси. —под≥ванн¤ на те що «ах≥д нам допоможеЧнереальн≥, ми маЇмо знайти њх всереди≠н≥ крањни, в њњ сучасн≥й економ≥ц≥. √острим Ї деф≥цит на квал≥ф≥ко≠ван≥ п≥дприЇмницьк≥ кадри дл¤ роботи у банках, на б≥ржах тощо. —аме тому дл¤ побудови ефективноњ ринковоњ економ≥ки нам сл≥д йти шл¤хом демонтажу староњ господарськоњ системи ≥ поступовим введенн¤м ринковоњ системи. —кладн≥сть цього завданн¤ пол¤гаЇ в тому, що вир≥шенн¤ його потребуЇ, з одного боку, прискореного переходу до ринку, а з ≥н≠шого Ч виходу економ≥ки з кризи. “акими Ї реальн≥ обставини, з ¤кими не можна не рахуватис¤, обираючи стратег≥ю переходу до соц≥ально - ор≥Їнтованоњ ринковоњ економ≥ки. √оловним ≥нструментом створенн¤ модел≥ ринку, про ¤ку йде≠тьс¤, маЇ бути не стих≥йна гра сил, а активна ≥ посл≥довна д≥¤ль≠н≥сть держави щодо створенн¤ необх≥дних ≥нститут≥в ринку. –егулююча роль держави маЇ зд≥йснюватис¤ не старими адм≥н≥стративно-командними, а новими методами, ¤к≥ адекватн≥ ринковим формам господарюванн¤. ƒл¤ цього сл≥д розробити ц≥льов≥ програми розвитку визначальних сфер народного господарства; забезпечити п≥дтримку пр≥оритетних напр¤м≥в економ≥чного розвитку, вид≥ленн¤ дл¤ цих ц≥лей кредит≥в, зменшенн¤ податк≥в; стимулю≠ванн¤ розвитку виробництва, а не посередницькоњ д≥¤льност≥, р≥з≠них соц≥альних форм господарства; створити спри¤тлив≥ умови дл¤ залученн¤ в крањну приватного ≥ноземного кап≥талу, насамперед у форм≥ пр¤мих ≥нвестиц≥й у виробничу сферу, галуз≥, що виробл¤≠ють товари споживанн¤. ƒержава маЇ регулювати випуск нац≥ональноњ грошовоњ одини≠ц≥, зд≥йснювати контрольовану ем≥с≥ю, забезпечити взаЇмод≥ю на≠ц≥онального ринку з м≥жнародним на законодавчо визначених м≥ж≠ур¤дових угодах. –егулююча роль держави маЇ пол¤гати у забезпеченн≥ р≥вно≠ваги в сусп≥льств≥. ≤ чим б≥льш≥ в≥дхиленн¤ в≥д р≥вноваги, тим сильн≥шими повинн≥ бути регул¤тори. –езультати економ≥чних перетворень, зд≥йснюваних на таких засадах, будуть детерм≥нованими, незворотними, прискореними ≥, що особливо важливо, дос¤гнут≥ в умовах соц≥альноњ злагоди.
¬исновок Ќайважлив≥шим атрибутом ринковоњ системи господарюванн¤ Ї ринок.…ого часто визначають ¤к сферу обм≥ну,у ¤к≥й зд≥йснютьс¤ угоди куп≥вл≥ ≥ продажу товар≥в ≥ послуг.“акож можна вид≥лити ще одне розум≥нн¤ ринку Ц ¤к форми орган≥зац≥њ ≥ функц≥юванн¤ економ≥чних звТ¤зк≥в господарюючих субТЇкт≥в,що грунтуютьс¤ на принципах в≥льноњ куп≥вл≥-продажу,≥ ¤к сусп≥льноњ форми функц≥онуванн¤ економ≥ки,за ¤коњ забезпечуЇтьс¤ взаЇмод≥¤ виробництва ≥ споживанн¤,пр¤мий ≥ зворотн≥й вплив на виробництва ≥ споживанн¤. ќбТЇктивними умовами ≥нсуванн¤ ≥ функц≥онуванн¤ ринку Ї товарне виробництво Ц основа ринковоњ економ≥ки,сусп≥льний под≥л прац≥,економ≥чна в≥докрлемен≥сть виробник≥в,базою ¤коњ Ї економ≥чна конкуренц≥¤ м≥ж в≥докремленими,самобутн≥ми субТЇктами господарюванн¤,≥снуванн¤ в≥дпов≥дноњ структури та ≥нфраструктури,ст≥йкоњ ф≥нансовоњ ≥ грошовоњ систем,на¤вн≥сть правовоњ бази,що спри¤Ї створенню ≥ пост≥йному в≥дновленню в≥дпов≥дного ринкового середовища ≥ психолог≥чного кл≥мату. ўодо структури ринку,то њњ розгл¤дають з р≥зних точок зору,що повТ¤зано з≥ складною системою господарських в≥дносин.«алежно в≥д економ≥чного призначенн¤ розр≥зн¤ють ринок ресурс≥в ( засоб≥в виробництва),ринок продукт≥в(предмет≥в споживанн¤),ринок прац≥(робочоњ сили) та ринок кап≥тал≥в (грошовий). —труктура ринку з точки зору територ≥ального п≥дходу ¤вл¤Ї собою : внутр≥шн≥й ринок Ц м≥сцевий,рег≥ональний,нац≥ональний,зовн≥шн≥й ринок Ц транснац≥ональний та св≥товий. « урахуванн¤м конкретних вид≥в товар≥в ≥ послуг вид≥л¤ють ринок спец≥ал≥зованих товар≥в(промислових,продовольчих,компТютер≥в,бавовни,цукру та ≥н.) та ринок спец≥ал≥зованих послуг(страхуванн¤,консультативн≥ послуги тощо). —воњ функц≥њ ринок виконуЇ через розгалужену ≥нфраструктуру : товарн≥,фондов≥ та валютн≥ б≥рж≥,торгово Ц збутов≥ ф≥рми,банки тощо.ћ≥ж ступенем розвитку ринку та його ≥нфраструктурою ≥снуЇ пр¤ма залежн≥сть Ц чим б≥льше розвинута ≥нфраструктура,тим розвинут≥ший ринок. ”крањн≥,в сучасних умовах,¤к ≥ ≥ншим постсоц≥ал≥стичним крањнам,що переход¤ть до ринковоњ економ≥ки,необх≥дне ринкове регулюванн¤,в тому числ≥ щодо ц≥ноутворенн¤. онкуренц≥¤,а також в≥льне ц≥ноутворенн¤ Ц необх≥дн≥ ≥нститути ринку,не можуть функц≥онувати через в≥дсутн≥сть б≥рж,≥нформац≥йно-комерц≥йних,оптових та постачальницьких орган≥зац≥й,пункт≥в прокату,культури введенн¤ ринковоњ економ≥ки.¬≥дсутн≥сть ввденн¤ культури ринковоњ економ≥ки повТ¤зане з нестачею досв≥ду роботи ≥ кадр≥в. “ак створенн¤ ринковоњ ≥нфраструктури в≥дбуваЇтьс¤ дуже пов≥льно,з великим в≥дхиленн¤м. “оварних б≥рж, наприклад, у нас засно≠вано б≥льше, н≥ж у —Ўј або в будь-¤к≥й ≥нш≥й крањн≥.ѕроте процес формуванн¤ ринковоњ ≥нфраструктури в≥дбуваЇтьс¤, його треба прискорювати. Ќабувають досв≥ду ≥ кадри, що працюють в ≥нститутах ринку. ƒл¤ того щоб суб'Їкти нац≥онального ринку не т≥льки мали ринкову ≥нфраструктуру, право власност≥ на засоби виробництва ≥ продукц≥ю, а й могли реал≥зувати це право, кр≥м економ≥чних потр≥бн≥ ще й правов≥ передумови. ќсь чому в крањн≥ йде процес в≥дпрацюванн¤ ≥ прийн¤тт¤ юридичних закон≥в, ¤к≥ спри¤ють фор≠муванню ринкового середовища. ѕроте в≥н ≥де пов≥льно, часто в прийн¤т≥ закони внос¤тьс¤ суттЇв≥ зм≥ни, в≥дсутн¤ узгоджен≥сть законодавчих акт≥в. ¬се це гальмуЇ ринков≥ перетворенн¤. ёри≠дичн≥ закони мають в≥дображати реал≥њ економ≥чного житт¤, бути нац≥леними на в≥дтворенн¤ конкурентного середовища. —л≥д в≥дпрацювати механ≥зм реал≥зац≥њ цих закон≥в. ¬≥дтворюючи ринков≥ ≥нститути, не можна забувати, що ринок будують люди, в≥д њхньоњ св≥домост≥, бажанн¤, розум≥нн¤ залежить дуже багато. якщо сусп≥льна св≥дом≥сть не буде настроЇна на рин≠кову хвилю, то ринок будуватись не буде. ÷ей процес може за≠т¤гтись, а то й п≥ти у ¤комусь ≥ншому напр¤м≥. —л≥д врахувати, що психолог≥чний стан наших людей нин≥ досить складний ≥ супе≠речливий. ¬они не т≥льки мало знають про ринок, а й вважають, що держава кинула њх напризвол¤ще. ” так≥й обстановц≥ виб≥р модел≥ й шл¤ху побудови ринку маЇ надзвичайно важливе значенн¤.
Ћ≥тература : Ѕобров ¬.я. Уќснови ринковоњ економ≥киФ, .ФЋиб≥дьФ,1995 Ѕ≥л¤цький —.Фѕол≥тика ≥ часФ,1998,є7,с 13-20 Ѕашн¤нин √.≤. та ≥нш.,Фѕол≥тична економ≥¤Ф,„1, .,1997 √альчинський ј.—.Фќснови економ≥чноњ теор≥њ, .Ф¬ища школаФ,1995 √аврилишин ќ.ё.,Фќсновн≥ елементи теор≥њ ринковоњ системиФ,1992 «аде¤ ј.ј.,ѕетрун¤ ё.≈.,Фќсновы экономикиФ, .,1997 овальчук ¬.ћ.,Ф«агальна теор≥¤ економ≥киФ, .1998 Ќ≥коленко ё.¬.,Фќснови економ≥чноњ теор≥њФ, .1998 ќснови економ≥чноњ теор≥њ / за ред. √.Ќ. лимка,¬.ѕ.Ќестеренка., .Ф¬ища школаФ,1997 ќснови ринковоњ економ≥ки / за ред. ¬.ћ.ѕетюха, .Ф¬ища школаФ,1997
Ќазва: —труктура та ≥нфраструктура ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (20449 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
