≈коном≥чна теор≥¤ > —труктура та ≥нфраструктура ринку

зерна Ч ¬≥нн≥пезька, „иказька, Ћондонська, Ћ≥верпульська, –от-тердамська, јнтверпенська, ћ≥ланська; цукру Ч Ћондонська, √ам≠бурзька.

‘ондова б≥ржа Ч це орган≥зований ≥ регул¤рно функц≥онуючий ринок, на ¤кому в≥дбуваЇтьс¤ куп≥вл¤-продаж ц≥нних папер≥в. Ќа н≥й продають та купують акц≥њ, обл≥гац≥њ акц≥онерних компан≥й та обл≥гац≥њ державних позик. як найважлив≥ший елемент розвинутоњ ринковоњ економ≥ки, ринку кап≥тал≥в фондова б≥ржа створюЇ мож≠ливост≥ дл¤ моб≥л≥зац≥њ ф≥нансових ресурс≥в, њх спр¤муванн¤ на довго≠строков≥ ≥нвестиц≥њ, ф≥нансуванн¤ перспективних програм.

‘ондов≥ б≥рж≥ мають орган≥зац≥йно-правову форму приватних акц≥онерних товариств (у —≤≤≤ј, ¬еликобритан≥њ, япон≥њ) або дер≠жавних ≥нститут≥в (у Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ). Ќа сучасних фондових б≥ржах (Ќью-…оркськ≥й, Ћондонськ≥й, “ок≥йськ≥й, ѕаризьк≥й, франк≠фуртськ≥й, Ѕазельськ≥й, ћ≥ланськ≥й, —ингапурськ≥й, “айванськ≥й) д≥ють цив≥л≥зован≥ правила та принципи, ¤к≥ зумовлюють певн≥ га≠рант≥њ страховим компан≥¤м, окремим акц≥онерам.

–озпродаж акц≥й Ч це в≥льний маневр б≥рж, диверсиф≥кац≥¤ ф≥≠нансових надходжень ≥ можлив≥сть нагромаджувати значний обс¤г ≥нвестиц≥й.

јкц≥¤ Ч це ц≥нний пап≥р, ¤кий засв≥дчуЇ внесок певноњ частки в кап≥тал акц≥онерного товариства. ¬она даЇ право на отриманн¤ частини прибутку в форм≥ див≥денда.

‘ондова б≥ржа у форм≥ акц≥онерного товариства ¤вл¤Ї собою об'Їднанн¤ кап≥тал≥в, створене шл¤хом випуску акц≥й, ¤к≥ Ї доку≠ментом "на пред'¤вника", котируютьс¤ ≥ можуть в≥льно переходити в≥д одн≥Їњ особи до ≥ншоњ.

јкц≥онерне товариство утворюЇтьс¤ на основ≥ статуту, розроб≠леного њњ засновниками й узаконеного державними правовими ак≠тами. —татутом передбачено максимальну суму (статутний кап≥тал), на ¤ку можуть випускатис¤ акц≥њ, та њх ном≥нальну варт≥сть.

јкц≥онерн≥ товариства Ч б≥рж≥ виконують роль барометра еко≠ном≥чного житт¤. Ѕ≥ржов≥ операц≥њ мають на мет≥ не т≥льки ≥ндив≥≠дуальне збагаченн¤ власник≥в акц≥й (йдетьс¤ про власник≥в контроль≠ного пакета), а й утвердженн¤ цього ¤к структурного р≥зновиду рин≠ку. ѕри жорстк≥й конкуренц≥њ м≥ж фондовими б≥ржами власники акц≥й ви¤вл¤ютьс¤ "приреченими" на сп≥льн≥сть економ≥чноњ дол≥.

ƒл¤ створенн¤ фондовоњ б≥рж≥ необх≥дн≥ щонайменше три суб'Їк≠ти: той, хто випускаЇ ц≥нн≥ папери; хто њх купуЇ; хто об'ЇднуЇ про≠давц¤ ≥ покупц¤ акц≥й (брокерська ф≥рма).

ўоб бути членом б≥рж≥, треба засв≥дчити свою д≥Їздатн≥сть. “ак, варт≥сть м≥сц¤ на Ќью-…оркськ≥й б≥рж≥ у р≥зн≥ роки була такою, тис. дол.: у 1827 р. Ч 0,1; 1901 р. Ч 80; 1929 р. Ч 625; 1942 р. Ч 17;

1987 р. Ч 1100; 1988 р. Ч 665.

Ќезважаючи на те, що нин≥ в —Ўј д≥ють 16 фондових б≥рж, Ќью-…оркська тримаЇ перш≥сть не т≥льки в —получених Ўтатах (3/4 операц≥й з акц≥¤ми), а й у св≥т≥. —аме на ц≥й б≥рж≥ котируютьс¤ ц≥нн≥ папери 1600 найавторитетн≥ших компан≥й.

 омпан≥њ, ¤к≥ бажають продавати своњ ц≥нн≥ папери через б≥ржу, повинн≥:

отримувати р≥чний доход не менше 2,5 млн дол. (у тому числ≥ не менше 2 млн за кожний з двох останн≥х рок≥в) або сумарний доход за три останн≥ роки б≥льше 6,5 млн дол. (при прибутковост≥ за вс≥ роки);

волод≥ти реальними активами щонайменше на 18 млн дол.;

мати не менше 2000 акц≥онер≥в (¤к м≥н≥мум по 100 акц≥й у кож≠ного).

” дореволюц≥йн≥й –ос≥њ, в тому числ≥ й на територ≥њ ”крањни, щоб вступити у б≥ржове товариство (корпорац≥ю член≥в б≥рж≥), необх≥д≠но було пройти через процедуру вибор≥в. „лени товариства спла≠чували вступний внесок (на  алашниковськ≥й б≥рж≥, наприклад, в≥н становив 300 крб. дл¤ купц≥в, 1100 крб. дл¤ промисловц≥в) ≥ щор≥чно вносили в касу б≥рж≥ певну суму. ÷ентром торг≥вл≥ закордонними вексел¤ми, валютою, ц≥нними паперами була —анкт-ѕетербурзька б≥ржа; а л≥дером у сфер≥ об≥гу з державними позиками Ч ћос≠ковська б≥ржа.

«а своњми статутами рос≥йськ≥ б≥рж≥ були закладами в≥дкритого типу. ¬≥дв≥дати б≥ржу з метою укладенн¤ угоди не заборон¤лос¤ н≥кому, проте категорично заборон¤лос¤ нав≥ть входити до б≥рж≥ особам, колись засудженим за економ≥чн≥ та ≥нш≥ проступки, бор≠жникам, банкрутам ≥ тим, чињ справи були передан≥ в кредиторське управл≥нн¤. “≥, хто бажав вз¤ти участь у б≥ржов≥й торг≥вл≥, повинн≥ були мати право вести торг≥влю та дотримуватис¤ ѕоложенн¤ про державний промисловий податок.

” суверенн≥й ”крањн≥ формуЇтьс¤ система б≥рж. ¬же д≥ють так≥ б≥рж≥, ¤к фондов≥, аграрн≥, м≥жбанк≥вська валютна. ћаЇ м≥сце тенден≠ц≥¤ розвитку в≥д ун≥версальних товарних б≥рж до спец≥ал≥зованих.

 уп≥вл¤-продаж ц≥нних папер≥в, обл≥гац≥й, акц≥й на фондов≥й б≥р≠ж≥ зд≥йснюЇтьс¤ через в≥дпрацьований тривалою практикою меха≠н≥зм. «алежно в≥д попиту й пропозиц≥њ на них встановлюЇтьс¤ б≥р≠жовий курс. Ѕюлетен≥ зареЇстрованих б≥ржових курс≥в (котирувань) публ≥куютьс¤ в прес≥. Ќаприклад, газета "”олл-стр≥т джорнел" м≥с≠тить спец≥альний розд≥л "—" п≥д назвою "√рош≥ та ≥нвестиц≥њ".

Ѕ≥ржовий курс ц≥нних папер≥в визначаЇтьс¤: прибутков≥стю ф≥рми та доходами, що передбачаютьс¤; розм≥рами банк≥вського в≥дсотка (позикового в≥дсотка), а також ц≥ною на золото, окрем≥ товари й нерухом≥сть, ¤к≥ Ї альтернативою залученн¤ тимчасово в≥льних кош≠т≥в; вар≥антами л≥кв≥дност≥, тобто можлив≥стю перетворити придбан≥ ц≥нн≥ папери в грош≥; пол≥тичним становищем у найважлив≥ших рег≥онах св≥ту; т≥ньовими операц≥¤ми, таЇмними домовленост¤ми, ¤к≥ ≥нод≥ укладаютьс¤ з метою отриманн¤ спекул¤тивного прибут≠ку в≥д р≥зниц≥ м≥ж б≥ржовими курсами.

Ќезважаючи на те, що ≥нод≥ маЇ м≥сце суттЇвий в≥дрив б≥ржових курс≥в ц≥нних папер≥в в≥д представленоњ ними реальноњ вартост≥, в к≥нцевому рахунку вони в≥дображають реальну ситуац≥ю в еко≠ном≥ц≥ крањни чи рег≥ону.

Ќайб≥льш узагальнюючим показником динам≥ки курсу ц≥нних папер≥в Ї ≥ндекс ƒоу-ƒжонса. ” 1884 р. „. ƒоу за допомогою винай≠деного ним ≥ндексу розрахував сер≥ю курс≥в акц≥й двох промисло≠вих ф≥рм та дев'¤ти зал≥зничних компан≥й —Ўј. ѕ≥зн≥ше разом ≥з своњм партнером ≈. ƒжонсом в≥н почав регул¤рно публ≥кувати цей ≥ндекс у газет≥ "”олл-стр≥т джорнел". ¬ 1928 р. ≥ндекс був модерн≥≠зований.

Ќин≥ ≥ндекс ƒоу-ƒжонса враховуЇтьс¤ по 30 великих промисло≠вих компан≥¤х, 20 транспортних компан≥¤х ≥ 15 ф≥рмах паливно-енергетичноњ та комунальноњ ≥нфраструктури.

≤ндекс ƒоу-ƒжонса Ї показником "здоров'¤" економ≥ки не т≥ль≠ки —Ўј, а й значноњ частини св≥ту у зв'¤зку з д≥¤льн≥стю числен≠них транснац≥ональних корпорац≥й.

ƒо середини 20-х рок≥в ≥ндекс ƒоу-ƒжонса перевищував (нечасто) 100. ѕот≥м в≥н п≥шов угору. ¬ середин≥ 1929 р. в≥н уже позначавс¤ цифрою 469,5. ќднак велика депрес≥¤ призвела до б≥ржового краху:

в жовтн≥ 1929 р. ≥ндекс знизивс¤ до 230,1. ўе на початку 50-х рок≥в в≥н дор≥внював 200. ѕроте пот≥м почалос¤ його стаб≥льне зростан≠н¤. 80-т≥ роки знаменувалис¤ б≥ржовим бумом. ” середин≥ жовтн¤ 1987 р. ≥ндекс дос¤г позначки 2722. ѕ≥д час б≥ржового потр¤с≥нн¤ у жовтн≥ 1987 р. курс акц≥й за один день знизивс¤ на 22,6 в≥дсотка, ≥ндекс становив усього 1733. «нец≥ненн¤ акц≥й на б≥ржах усього св≥ту в сум≥ склало 2 трлн дол.

—трахова компан≥¤ Ч комерц≥йна, ф≥нансово-кредитна орган≥≠зац≥¤, що ставить за мету отриманн¤ прибутку в≥д зд≥йсненн¤ стра≠хових операц≥й. —трахов≥ компан≥њ зд≥йснюють систему заход≥в, спр¤мованих на повне або часткове в≥дшкодуванн¤ застрахованим ф≥рмам збитк≥в, ¤ких вона зазнала за непередбачених обставин:

внасл≥док стих≥йного лиха, авар≥њ, невиконанн¤ зобов'¤зань збан≠крут≥лими контрагентами тощо. ¬они прагнуть залучити ¤комога б≥льше кл≥Їнт≥в (ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б), м≥ж ¤кими й розпод≥≠л¤ють суми в≥дшкодуванн¤ збитк≥в. “ак≥ компан≥њ н≥велюють та зменшують под≥бн≥ труднощ≥ й ускладненн¤, що можуть трапитис¤ в кожного з кл≥Їнт≥в. —трахов≥ компан≥њ нейтрал≥зують економ≥ч≠ний ризик ф≥зичних та юридичних ос≥б, покривають непередба≠чен≥ збитки.

јудиторська ф≥рма Ч це незалежна висококвал≥ф≥кована орга≠н≥зац≥¤, ¤ка на замовленн¤ контролюЇ й анал≥зуЇ ф≥нансову д≥¤ль≠н≥сть п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й р≥зних форм власност≥, њхн≥ р≥чн≥ бухгалтерськ≥ зв≥ти та баланси.

јудиторськ≥ ф≥рми п≥дтверджують або спростовують дотриман≠н¤ п≥дприЇмствами й орган≥зац≥¤ми д≥ючих норм господарського права у сфер≥ ф≥нансово-кредитних в≥дносин. —воњ послуги вони зд≥йснюють за вказ≥вкою державних орган≥в або на замовленн¤ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й. јудиторським ф≥рмам надаютьс¤ дл¤ контролю й анал≥зу вс≥ потр≥бн≥ документи бухгалтерськоњ зв≥тност≥. «а результатами перев≥рки, ¤кщо вони ви¤вилис¤ позитивними, господарським суб'Їктам видаЇтьс¤ св≥доцтво про достов≥рн≥сть њхнього продекларованого ф≥нансового стану.

“акий контроль зд≥йснюЇтьс¤ з метою зменшенн¤ економ≥чного ризику при укладанн≥ в≥дпов≥дних ф≥нансових угод з даними суб'Їк≠тами або при п≥дозр≥ на можливе банкрутство чи приховуванн¤ т≥ньових операц≥й, тобто таких, що функц≥онують поза правовими нормами, за межами державних закон≥в, на так званому "чорному ринку".

’олдингова компан≥¤ Ч акц≥онерна компан≥¤, кап≥тал ¤коњ ви≠користовуЇтьс¤ переважно дл¤ придбанн¤ контрольних пакет≥в ак≠ц≥й ≥нших компан≥й з метою встановленн¤ контролю за њхньою д≥≠¤льн≥стю й отриманн¤ доход≥в. «а своЇю структурою ≥ характером д≥¤льност≥ холдингова компан≥¤ виконуЇ, ¤к правило, лише ф≥нан≠сов≥ операц≥њ. ¬она тримаЇ контрольн≥ пакети акц≥й ≥нших ф≥рм ≥ д≥Ї через своњ ф≥л≥њ. Ќайпоширен≥ш≥ так зван≥ чист≥ холдингов≥ ком≠пан≥њ, проте Ї й зм≥шан≥, ¤к≥ поЇднують контрольно-ф≥нансов≥ функц≥њ з безпосередн≥м управл≥нн¤м п≥дприЇмствами.

’олдингова д≥¤льн≥сть Ч це р≥зновид п≥дприЇмництва, що пот≠ребуЇ значних ≥нвестиц≥й ≥ зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, на основ≥ об'Їднанн¤ кап≥тал≥в к≥лькох ф≥зичних чи юридичних ос≥б.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: —труктура та ≥нфраструктура ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (20449 прочитано)