≈коном≥чна теор≥¤ > —труктура та ≥нфраструктура ринку

‘ункц≥онуванн¤ ≥ д≥Їздатн≥сть ус≥х елемент≥в ринковоњ ≥нфра≠структури Ї важливою ≥ необх≥дною умовою реальноњ ринковоњ трансформац≥њ економ≥ки ”крањни.–озвиток ц≥Їњ ≥нфраструктури вимагаЇ в≥дпов≥дного законодавства, юридичних гарант≥й, д≥йового механ≥зму й матер≥ально-ф≥нансового забезпеченн¤.

3.—труктура ринку.

—труктуру ринку розгл¤дають з р≥зних точок зору,що повТ¤зано ≥з складн≥стю ц≥Їњ системи господарських в≥дносин,¤к≥ стосуютьс¤ усього комплексу економ≥чних,пол≥тичних,соц≥альних,правових,моральних та ≥нших аспект≥в життЇд≥¤льност≥ людини ≥ сусп≥льства.

–озр≥зн¤ють так≥ структурн≥ ознаки класиф≥кац≥њ ринк≥в :

з точки зору економ≥чного призначенн¤ обТЇкт≥в ринкових в≥дносин;

з точки зору територ≥ального п≥дходу;

з точки зору конкретних вид≥в характеристик товар≥в ≥ послуг.

ѕ≥знанн¤ ринку ¤к економ≥чноњ категор≥њ неможливо без глибокого анал≥зу його структури,тобто елемент≥в,з ¤ких в≥н складаЇтьс¤,≥ ¤к≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою.ƒл¤ цього сл≥д обрати критер≥й,за ¤ким можна розмежувати елементи ринку.“аких критер≥њв може бути к≥лька,оск≥льки ринок Ї складним ≥ багатоман≥тним утворенн¤м економ≥чного житт¤.

Ќайб≥льш поширеним Ї розгл¤д структури ринку з точки зору економ≥чного призначенн¤ обТЇкт≥в ринкових в≥дносин:ринок предмет≥в споживанн¤ та послуг;засоб≥в виробництва;науково-техн≥чних розробок та ≥нфрмац≥њ;ф≥нансовий,валютний,прац≥(робочоњ сили).

 ожний з названих ринк≥в дуже р≥зноман≥тний ≥ в свою чергу под≥л¤Їтьс¤ на ринки взутт¤,косметики,швейних вироб≥в,молочних,хл≥бних,мТ¤сних,рибних товар≥в,що ≥снують всередин≥ ринку предмет≥в споживанн¤.–инки машин,верстат≥в,нафтопродукт≥в,металу,вуг≥лл¤ орган≥чно вход¤ть до складу ринку засоб≥в виробництва.–инки акц≥й,кредитних ресурс≥в Ї складовими ф≥нансового ринку.≤снуЇ ≥ такий критер≥й розмежуванн¤ ринку,¤к ступ≥нь зр≥лост≥ ринкових в≥дносин : розвинений ринок,ринок,що формуЇтьс¤,ринки з р≥зним ступенем обмежуванн¤ конкуренц≥њ.

–инок можна характеризувати в≥дпов≥дно до чинного законодавства ¤к легальний ≥ нелегальний.

—труктура ринку може бути охарактеризована за адм≥н≥стративно-територ≥альною ознакою:м≥сцевий ринок,окремих територ≥й,рег≥он≥в,крањни,ринок коал≥ц≥й р≥зних крањн,св≥товий ринок.

–ег≥ональн≥ ринки поЇднан≥ м≥ж собою ≥ взаЇмод≥ють ¤к певний орган≥чний механ≥зм.—аме цьому порушенн¤ у будь-¤к≥й ланц≥ в≥дразу передаютьс¤ решт≥ ланок через ц≥ни,попит,пропозиц≥ю,конкуренц≥ю.÷е означаЇ,що ринок Їдиний,а кожний його елемент Ц нев≥дТЇмна складова.

–озвиток ринкових в≥дносин долаЇ територ≥альн≥ перепони,л≥кв≥довуЇ економ≥чний сепаратизм,веде врешт≥-решт до ≥нтеграц≥њ нац≥онального ринку у св≥товий.

–инок предмет≥в споживанн¤ ≥ послуг.—воњ ф≥з≥олог≥чн≥ та соц≥альн≥ потреби людина задовольн¤Ї на ринку предмет≥в споживанн¤.¬≥н безпосередньо в≥дображаЇ виробництво ≥ споживанн¤,попит ≥ пропозиц≥ю товар≥в.ћатер≥альне ≥ нематер≥альне виробництво маЇ бути адекватним платоспроможному попиту населенн¤.якщо ц≥Їњ р≥вноваги немаЇ,то у сусп≥льств≥ настаЇ дисбаланс: не вистачаЇ певноњ групи товар≥в споживанн¤,з одного боку,≥ перевиробництво Ц з ≥ншого.–инок через конкуренц≥ю,ц≥ни,прибуток,перелив кап≥талу та ≥нш≥ його механ≥зми впливаЇ на виробництво,зм≥нюючи його структуру,л≥кв≥дуЇ тим самим диспропорц≥њ в економ≥ц≥ та у сфер≥ об≥гу.“ак в≥дновлюЇтьс¤ р≥вновага м≥ж платоспроможним попитом населенн¤ та пропозиц≥Їю товар≥в ≥ послуг.

ƒл¤ ”крањни характерним Ї деф≥цит багатьох товар≥в,що забезпечуЇ виробнику ≥ продавцю монопольне становище,надаючи можлив≥сть встановлювати завищен≥ ц≥ни,протид≥¤ти формуванню ринкових в≥дносин.Ќе подолавши ц≥Їњ суперечност≥,збудувати ринок не вдаЇтьс¤.Ќа практиц≥ це зумовить ≥снуванн¤ законних ≥ незаконних форм неринкового розпод≥лу,що призводитиме ¤к до зр≥вн¤л≥вки,так ≥ до збагаченн¤ вс≥х,хто маЇ доступ до предмет≥в споживанн¤ та послуг.ƒл¤ того щоб виробити в≥дпов≥дний антидеф≥цитний механ≥зм,важливо знати причини,що в≥дтворюють товарний голод у крањн≥.

√оловною причиною такого становища Ї структурне створенн¤ економ≥ки ”крањни.«а влучним виразом одного з економ≥ст≥в,вона Ї самоњдською,тобто виробництво в≥дбуваЇтьс¤ заради виробництва.„астка засоб≥в виробництва у сукупному продукт≥ крањни становить 64,а предмет≥в споживанн¤ Ц 36 в≥дсотк≥в.ќсобливо велик≥ стуктурн≥ перекоси у промисловост≥,де виробництво предмет≥в споживанн¤ (група УЅФ ) становить лише 30 в≥дсотк≥в,а решта Ц засоби виробництва (група УјФ).¬их≥д пол¤гаЇ в тому,щоб зм≥нити структуру виробництва,зб≥льшити частку галузей,що виробл¤ють предмети споживанн¤ : легку,харчову,мТ¤сомолочну промислов≥сть,≥нш≥ сфери,в ¤ких виробл¤ютьс¤ товари ц≥Їњ групи.

Ќасиченн¤ ринку споживанн¤ залежить в≥д перебудови агропромислвого комплексу,докор≥нноњ зм≥ни в≥дносин м≥ж с≥льським господарством та промислов≥стю,≥ншими галуз¤ми.“ретина ≥ б≥льше вирощеноњ продукц≥њ лан≥в та ферм втрачаЇтьс¤ через низький розвиток переробноњ промисловост≥,нестачу холодильник≥в,≥нших засоб≥в збер≥ганн¤ продукц≥њ.¬елик≥ втрати продукц≥њ при транспортуванн≥.ќтже,сл≥д б≥льш швидкими темпами розвивати галуз≥ переробноњ продукц≥њ,≥нфрастуктуру,що спри¤тиме збер≥ганню продукц≥њ,пол≥пшенню њњ ¤кост≥ ≥ ¤к насл≥док Ц насиченост≥ нею ринку.

“реба покласти край неекв≥валентим в≥дносинам,що склалис¤ м≥ж м≥стом ≥ селом.ƒес¤тки рок≥в село Ї специф≥чним донором дл¤ розвитку машинобудуванн¤,воЇнного комплексу,буд≥вництва,видобувних галузей.÷≥ни на комбайни,трактори,м≥неральн≥ добрива,пальне зростають набагато швидше,н≥ж на продукц≥ю аграрного сектора.якщо не подалити под≥бн≥ перекоси,ринок не матиме достатньоњ к≥лькост≥ продукц≥њ ц≥Їњ сфери.ћоже статис¤ нав≥ть,що товаровиробники перейдуть до натурального обм≥ну.

ѕерепоною на шл¤ху створенн¤ повноц≥нного ринку споживанн¤ на нин≥шньому етап≥ розвитку Ї монопол≥¤ державноњ торг≥вл≥,¤ку сл≥д подолати.÷е в≥дбуваЇтьс¤ за рахунок в≥дтворенн¤ приватних,кооперативних та ≥нших п≥дприЇмств торг≥вл≥,¤к≥ формують реальне ринкове середовище,де д≥Ї конкуренц≥¤.

¬ажлива роль у створенн≥ споживчого ринку маЇ належати держав≥.÷е проведенн¤ гнучкоњ та ефективноњ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики щодо структурноњ перебудови народного господарства,кредитноњ,податковоњ пол≥тики в галуз¤х,що виробл¤ють товари народного споживанн¤,зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики з залученн¤м ≥ноземних ≥нвестор≥в у галуз≥,що поставл¤ють продукц≥ю на ринок товар≥в споживанн¤.ƒержава повинна стимулювати д≥лову активн≥сть у соц≥ально значущих галуз¤х.

–инок засоб≥в виробництва.—вобода економ≥чноњ д≥¤льност≥ господарюючих субТЇкт≥в,њхн¤ самост≥йн≥сть залежать в≥д забезпеченост≥ засобами виробництва,можливост≥ в≥льноњ реал≥зац≥њ продукц≥њ,всановленн¤ на нењ ц≥н,укладанн¤ договор≥в.ѕ≥дприЇмництво ≥снуЇ лише тод≥,коли кожна юридична чи ф≥зична особа маЇ можлив≥сть в≥льно придбати будь-¤к≥ засоби виробництва.ƒл¤ дос¤генн¤ ц≥Їњ мети у наш≥й крањн≥ мають в≥дбутис¤ докор≥нн≥ перетворенн¤ ≥ ¤комога швидший перех≥д до в≥льноњ торг≥вл≥ засобами виробництва,де б њњ субТЇктами були р≥зн≥ власники.÷е ≥ Ї шл¤х побудови в≥дпов≥дного ринку,оск≥льки буде подоланий адм≥н≥стративний монопол≥зм,¤кий безрозд≥льно панував у нас у вигл¤д≥ матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ ≥ ¤вл¤в собою командний розпод≥л ресурс≥в централ≥зовано встановленими фондами,що грунтувавс¤ на закр≥пленн≥ виробник≥в ≥ споживач≥в один до одного.“акий розпод≥л призводив до того,що п≥дприЇмство отримувало не те,що йому потр≥бно,а те,що дадуть.‘ондуванн¤ Ц це свого роду Укарткова схемаФ дл¤ п≥дприЇмств,¤ка була народжена в умовах деф≥циту ≥,в свою чергу,породжувала штучний деф≥цит ≥ марнотратство.–озпод≥льчий спос≥б використанн¤ ресурс≥в штовхав п≥дприЇмтсва на нагромадженн¤ запас≥в,¤к≥ можна було обм≥н¤ти на потр≥бн≥ ресурси або мати про вс¤к випадок.

–еальний ринок неможливий без розвиненоњ торг≥вл≥ засобами виробництва.—аме торг≥вл≥,а не розпод≥лу.Ћише вона спри¤тиме певн≥й за≥нтересованост≥ п≥дприЇмств у ефективному використанн≥ матер≥ально Ц техн≥чних ресурс≥в,примусить вивчати та прогнозувати попит,динам≥чно перебудувати виробництво з урахуванн¤м замовлень споживач≥в,приймати оперативн≥ самост≥йн≥ р≥шенн¤ при зм≥н≥ конТюнктури.–инок засоб≥в виробництва,¤к ≥ будь-¤кий товарний ринок,передбачаЇ економ≥чну ≥ юридичну в≥дпов≥дальн≥сть за виконанн¤ контракт≥в та поставок.ѕорушенн¤ њх призводить до втрати прибутку,а то ≥ банкрутства.ƒемонопол≥зац≥¤ цього сектора економ≥ки,в≥дтворенн¤ в ньому розвиненого конкурентного середовища в≥дбуваютьс¤ через розвиток р≥зноман≥тних форм власност≥ у вс≥х галуз¤х економ≥ки,у тому числ≥ й тих,що виробл¤ють ≥ реал≥зують засоби виробництва.

‘ормуванн¤ повноц≥нного ринку засоб≥в виробництва передбачаЇ створенн¤ такого його ≥нституту,¤к товарна б≥ржа,де укладають контракти м≥ж виробниками ≥ споживачами,забезпечуЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤ ц≥н попиту ≥ пропозиц≥њ.

–инок науково-техн≥чних розробок та ≥нформац≥њ. ÷ей сектор ринкового народного госпадарства обслуговуЇ вс≥ сфери людськоњ д≥¤льност≥.Ѕез впровадженн¤ нов≥тн≥х дос¤гнень науки ≥ техн≥ки у виробництво не можна примножити нац≥онального багатства ”крањни,п≥двищити добробут њњ громад¤н,забезпечити њхнЇ духовне та ≥нтелектуальне зростанн¤.÷им визначаЇтьс¤ м≥сце ринку науково-техн≥чних розробок та ≥нфрмац≥њ у сусп≥льно-економ≥чному житт≥.ѕроте значний науково-техн≥чний потенц≥ал у наш≥й крањн≥ використовуЇтьс¤ вкрай незадов≥льно.Ќа винаходи,перспективн≥ розробки,наукову ≥нформац≥ю майже немаЇ попиту. ≥льк≥сть п≥дприЇмств,де використовувавс¤ хоча б один винах≥д,швидко зменшуЇтьс¤,внасл≥док чого невикористаними залишаютьс¤ понад 80 в≥дсотк≥в винаход≥в,створених ≥ зареЇстрованих прот¤гом 1985-1991 рр.«меншенн¤ обс¤г≥в застосуванн¤ дос¤гнень науки ≥ техн≥ки призводить до консервац≥њ техн≥чноњ в≥дсталост≥ народного господарства ”крањни з застар≥лими технолог≥¤ми,вкрай спрацьованими основними виробничими фондами,порушеною еколог≥Їю,важкими та небезпечними дл¤ людей умовами прац≥.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: —труктура та ≥нфраструктура ринку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (20449 прочитано)