–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни

ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни

«м≥ст

«м≥ст роботи

¬ступЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ....4

–озд≥л 1. —утн≥сть природно-ресурсного потенц≥алуЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..6

1.1. ¬изначенн¤ природно-ресурсного потенц≥алу та його складов≥ЕЕ6

1.2. «агальна характеристика структури ѕ–ѕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.Е..10

1.3.  ≥льк≥сна та ¤к≥сна оц≥нка ѕ–ѕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.ЕЕ..11

¬исновки до розд≥луЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.13

–озд≥л 2. ’арактеристика ѕ–ѕ ”крањни та њњ рег≥он≥вЕЕЕЕЕЕЕЕ...14

2.1. ’арактеристика ссоц≥ально-економ≥чного потенц≥алу ”крањниЕЕ..14

2.2. ’арактеристика потенц≥алу м≥нерально-сировинних ресурс≥вЕЕ15

2.3. ’арактеристика земельного та агрокл≥матичного потенц≥алуЕ.Е17

2.4. ’арактеристика потенц≥алу водних ресурс≥вЕЕЕЕЕЕЕЕ.Е19

2.5. ’арактеристика л≥сового потенц≥алуЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..22

2.6. ’арактеристика потенц≥алу природно-рекреац≥йних ресурс≥вЕЕ23

2.7. ’арактеристика науково-техн≥чного потенц≥алуЕЕЕЕЕЕЕЕ..27

2.8. ’арактеристика потенц≥алу трудових ресурс≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕ37

¬исновки до розд≥луЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.ЕЕ38

–озд≥л 3. –есурсозбереженн¤ - головний напр¤м використанн¤ природно-ресурсного потенц≥алуЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..41

3.1. ќсновн≥ негативн≥ насл≥дки впливу людини на навколишнЇ середовищеЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ....41

3.2. –ац≥ональне використанн¤ та ресурсозбереженн¤ природного потенц≥алуЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.Е44

¬исновки до розд≥луЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.45

¬исновкиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ46

—писок використаноњ л≥тературиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.48

ƒодаткиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.Е..49

¬ступ

”крањна Ц одна з найб≥льших держав св≥ту. ¬она займаЇ в ™вроп≥ друге (п≥сл¤ –ос≥њ) м≥сце за територ≥Їю Ц 603,7 км². ѕриродн≥ ресурси ”крањни значн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥, вони в≥дносно добре вивченн≥, ≥нтенсивно розробл¤ютьс¤ ≥ використовуютьс¤ у господарськ≥й д≥¤льност≥. ÷ьому спри¤Ї значна територ≥альна концентрац≥¤ виробництва й населенн¤, високий р≥вень розвитку продуктивних сил, виг≥дне економ≥ко-географ≥чне положенн¤, ун≥кальн≥сть природних ресурс≥в, зокрема м≥неральних, земельних, рекреац≥йних.

ћета моЇњ курсовоњ роботи Ц це визначенн¤ природно-ресурсного потенц≥алу, його складов≥, сутн≥сть; визначенн¤ специф≥чних особливостей розм≥щенн¤ ресурс≥в на територ≥њ ”крањни, детальне розгл¤данн¤ кожного виду природних ресурс≥в, досл≥дженн¤ сучасного стану ≥ забезпеченост≥ крањни р≥зними видами природних ресурс≥в.

ѕриродн≥ умови, до ¤ких в≥днос¤ть кл≥мат, рельЇф, геолог≥чну будову, географ≥чне положенн¤, можуть в одному випадку гальмувати розвиток сусп≥льного виробництва та вважатись неспри¤тливими дл¤ людини, а в ≥ншому - створювати спри¤тлив≥ умови дл¤ техн≥чного та матер≥ального прогресу: нормальне зволоженн¤, достатн¤ р≥чна сума додатних температур, родюч≥сть р≥внинного ірунту, на¤вн≥сть тих або ≥нших природних ресурс≥в, а також корисних копалин може бути одним ≥з головних стимул≥в, поштовхом дл¤ розвитку економ≥ки област≥, рег≥ону, крањни в ц≥лому. ѕриродн≥ умови справл¤ють ≥стотний вплив по-перше на людину, ¤ка буде в них працювати, структуру народного господарства крањни, рег≥ону та види виробництва, що залежать в≥д природних умов. ѕрисутн≥сть або брак ¤к≥сь природних умов, диктуЇ розм≥щенн¤ продуктивних сил на територ≥њ. јле, ≥нколи, через зм≥ну природних умов - доводитьс¤ перерозпод≥л¤ти продуктивн≥ сили на територ≥њ крањни.

ѕриродн≥ ресурси Ї тим елементом продуктивних сил, на ¤кий спр¤мована прац¤ людини. ¬иг≥дн≥сть чи невиг≥дн≥сть використанн¤ природних ресурс≥в визначають за критер≥¤ми господарськоњ в≥ддач≥ цих ресурс≥в при пор≥вн¤нн≥ затрат на њх освоЇнн¤ ≥ переробку. ÷≥ затрати залежать в≥д виду ресурсу, його м≥сц¤ перебуванн¤ ≥ корисного вм≥сту. ¬они не Ї пост≥йними, а можуть зростати чи знижуватись залежно в≥д об'Їктивних економ≥чних обставин.

« економ≥чного погл¤ду, вони виражають категор≥ю оборотних фонд≥в, тобто частини виробничих фонд≥в, ¤ка повн≥стю споживаЇтьс¤ в кожному виробничому цикл≥ ≥ ¤ка ц≥лком переносить свою варт≥сть на створену продукц≥ю ≥ дл¤ продовженн¤ виробництва в≥дтворюЇтьс¤ ¤к у натуральн≥й, так ≥ у варт≥сн≥й форм≥ п≥сл¤ кожного циклу.

¬арто зазначити, що ¤кий би природно-ресурсний потенц≥ал на мала крањна, рег≥он чи область, найважлив≥шим критер≥Їм його корисност≥ Ї економ≥чна оц≥нка, тобто ум≥нн¤ ¤к найменше його витрачати, а отримувати максимальну в≥ддачу в≥д нього, та не приносити великоњ шкоди природно-територ≥альному комплексу.

–озд≥л 1. —утн≥сть природно-ресурсного потенц≥алу, його структура та оц≥нка.

1.1. ¬изначенн¤ природно-ресурсного потенц≥алу та його складов≥.

ѕочинаючи ц≥й розд≥л, треба по-перше зазначити, що ч≥ткого визначенн¤ Употенц≥алФ та УресурсиФ не мають. ” р≥зних тлумачних виданн¤х, з економ≥чноњ та соц≥альноњ географ≥њ св≥ту, можна знайти таке формулюванн¤: природно-ресурсний потенц≥ал (ѕ–ѕ) територ≥њ Ч це сукупна продуктивн≥сть природних ресурс≥в, засоб≥в виробництва ≥ предмет≥в споживанн¤, ¤ка виражаЇтьс¤ у њх сукупн≥й споживн≥й вартост≥, ” такому розум≥нн≥ ѕ–ѕ територ≥њ пос≥даЇ ц≥лком певне м≥сце в систем≥ "сусп≥льство Ч природа".

—фера взаЇмод≥њ природи й сусп≥льства охоплюЇ не лише безпосередньо експлуатован≥, а й ус≥ розв≥дан≥ природн≥ ресурси, що складають ѕ–ѕ територ≥њ.

–азом ≥з пон¤тт¤м ѕ–ѕ територ≥њ використовують терм≥ни "потенц≥ал ландшафтний", "потенц≥ал природних ресурс≥в".

ѕотенц≥ал ландшафтний характеризуЇ ф≥зичний стан ≥ енергетичну забезпечен≥сть географ≥чних ландшафт≥в, ¤к≥ визначають њхню здатн≥сть виконувати природоохоронн≥ та соц≥ально-економ≥чн≥ функц≥њ, а також задовольн¤ти сусп≥льн≥ потреби через р≥зн≥ види природокористуванн¤.

ѕотенц≥ал природних ресурс≥в Ч це здатн≥сть природного комплексу або його окремих компонент≥в задовольн¤ти потреби сусп≥льства в енерг≥њ, сировин≥, зд≥йсненн≥ р≥зноман≥тних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥. ¬еличина потенц≥алу природного ≥ потенц≥алу ландшафтного, на в≥дм≥ну в≥д природно-ресурсного, оц≥нюЇтьс¤ в природних (натуральних) показниках.

«а системним ученн¤м, ѕ–ѕ територ≥њ Ц це ц≥л≥сна система складно орган≥зованих об'Їкт≥в. …ого ц≥л≥сн≥сть визначаЇтьс¤ законом≥рним сполученн¤м взаЇмно умовлених природних ≥ соц≥ально-економ≥чних звТ¤зк≥в ≥ залежностей, що поЇднують територ≥альне вс≥ природн≥ ресурси. ѕ–ѕ Ч це об'Їктивна д≥йсн≥сть ≥ водночас Ч сукупн≥сть економ≥чних в≥дношень, що складаютьс¤ на баз≥ його використанн¤.

Ќайважлив≥шою властив≥стю ѕ–ѕ територ≥њ ¤к системи Ї те, що в≥н становить природний комплекс, у ¤кому ≥снують т≥сний взаЇмозв'¤зок та ≥Їрарх≥чна п≥дпор¤дкован≥сть ус≥х компонент≥в, що його складають. «м≥ни в одному з них викликають в≥дпов≥дн≥ зм≥ни в ≥ншому, й навпаки.

ƒл¤ ѕ–ѕ територ≥њ характерна на¤вн≥сть компонентноњ, функц≥ональноњ, територ≥альноњ та орган≥зац≥йноњ структур.

 омпонентна структура ѕ–ѕ Ч це внутр≥шн≥ та м≥жвидов≥ сп≥вв≥дношенн¤ природних ресурс≥в (л≥сових, земельних, водних тощо). ўодо цього ѕ–ѕ територ≥њ може бути под≥лений на так≥ групи ресурс≥в:

м≥неральн≥ (паливно-енергетичн≥ й металев≥ корисн≥ копалини, нерудна сировина, сировина дл¤ металург≥йноњ промисловост≥, г≥рничо-х≥м≥чна сировина, буд≥вельн≥ матер≥али);

водн≥ (поверхневий ст≥к, п≥дземн≥ води);

земельн≥ (з урахуванн¤м с≥льськогосподарського призначенн¤ й характеру ірунтового покриву);

л≥сов≥ (щор≥чний прир≥ст деревини);

природно-рекреац≥йн≥ (рекреац≥йн≥ територ≥њ, придатн≥ дл¤ створенн¤ санаторно-курортних заклад≥в, баз в≥дпочинку, туристичних маршрут≥в тощо).

‘ункц≥ональна структура ѕ–ѕ в≥дображаЇ класиф≥кац≥ю природних ресурс≥в за њхньою здатн≥стю до формуванн¤ комплекс≥в та участ≥ в територ≥альному под≥л≥ прац≥, що вт≥люЇтьс¤ в господарськ≥й спец≥ал≥зац≥њ окремих територ≥й (видобуток вуг≥лл¤, л≥сове господарство тощо).

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Ќазва: ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (15955 прочитано)