–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни
ѕереважна б≥льш≥сть науковц≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ зосереджува≠лась в орган≥зац≥¤х
Ќац≥ональноњ академ≥њ наук 9458 ос≥б. (43,0%), ћ≥н≥стерства осв≥ти та науки
- 2633 (12,0%), ”крањнськоњ академ≥њ аг≠рарних наук - 2380 (10,8%), јкадем≥њ
медичних наук - 1627 (7,4%), ћ≥нпромпол≥тики - 1254 (5,7%), ћ≥н≥стерства охорони
здоров'¤ - 853 (3,9%), а в ≥нших м≥н≥стерствах ≥ в≥домствах - 11,2%.
–озпод≥л наукових кадр≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ по територ≥њ ”крањни нер≥вном≥рний.
Ѕ≥льш≥сть њх у 2000 р. мешкало ≥ працювало у промис≠лово розвинутих рег≥онах.
“ак, майже 28,0% зосереджено в м. иЇв≥, 14,7% - у ’арк≥вськ≥й, 7,3% - ƒн≥пропетровськ≥й,
7,1% - у Ћьв≥вськ≥й, 6,8% - у ƒонецьк≥й ≥ 6,6% - в ќдеськ≥й област¤х.
ѕонад 29% загальноњ чисельност≥ доктор≥в та кандидат≥в наук за≠хистились
у галуз¤х техн≥чних, 14,9% - медичних, 12,3% - ф≥зико-математичних, 7,9% - економ≥чних,
6,1% - б≥олог≥чних наук.
ѕри анал≥з≥ розпод≥лу доктор≥в ≥ кандидат≥в наук за в≥ком привер≠таЇ увагу
загальна тенденц≥¤ "стар≥нн¤" наукових кадр≥в вищоњ квал≥≠ф≥кац≥њ. «окрема,
б≥л¤ 58% њхньоњ загальноњ чисельност≥ становл¤ть осо≠би старш≥ 50 рок≥в. ѕричому
зазначимо, що в≥дпов≥дна тенденц≥¤ се≠ред доктор≥в наук простежуЇтьс¤ ч≥тк≥ше.
“ак, ¤кщо частка доктор≥в наук у в≥ц≥ п≥сл¤ 55 рок≥в перевищуЇ 67%, то серед
кандидат≥в наук цей показник с¤гаЇ майже 38%. Ѕ≥л¤ половини загальноњ чисельност≥
кан≠дидат≥в наук (47%) складають особи у в≥ц≥ до 50 рок≥в, а серед доктор≥в
наук њхн¤ частка ледь перевищуЇ 17%. ¬сього два доктори наук в ”к≠рањн≥ молодш≥
«ќ рок≥в, у той час, коли чисельн≥сть молодих канди≠дат≥в наук складаЇ 2639
ос≥б. ѕерес≥чний в≥к доктора наук в ”крањн≥ становить 57 рок≥в, кандидата наук
- 49 рок≥в.
”продовж 1991-2000 рр. проходило неухильне зменшенн¤ чисель≠ност≥ прац≥вник≥в
наукових орган≥зац≥й в ”крањн≥. «окрема, њхн¤ к≥льк≥сть за цей час скоротилас¤
б≥льше, н≥ж у 2,3 раза (в≥д 449,8 тис. ос≥б до 188,0 тис. ос≥б). ÷¤ ж тенденц≥¤
торкнулас¤ ≥ фах≥вц≥в, що зай≠н¤т≥ науковою та науково-техн≥чною роботою, адже
за означений пе≠р≥од њхнЇ число зм≥нилос¤ в≥д 295 тис. до 120,8 тис. ос≥б, а
у 2002 р. до 107,4 тис. ос≥б. ѕитома вага спец≥ал≥ст≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ (доктор≥в
≥ кандидат≥в наук) у загальн≥й чисельност≥ прац≥вник≥в основноњ д≥¤ль≠ност≥
наукових орган≥зац≥й у 2002 р. склала 19,6%, тод≥ ¤ку 1991 р. вона с¤гала лише
10,6%. як бачимо, на¤вне зростанн¤ к≥льк≥сного персо≠нального забезпеченн¤ ¤кост≥
наукових вишукувань. –азом ≥з тим маЇ м≥сце скороченн¤ найактивн≥шоњ частини
наукового потенц≥алу Ч кан≠дидат≥в наук. њхн¤ чисельн≥сть у 2002 р. становила
17,1 тис. ос≥б, тобто, пор≥вн¤но ≥з 1991 роком зменшилась у 1,5 раза.
—кладне ф≥нансове становище наукових установ, руйнуванн¤ на≠укових шк≥л ≥
колектив≥в, що створювалис¤ дес¤тир≥чч¤ми, а також пад≥нн¤ престижу науково-техн≥чноњ
д≥¤льност≥ внасл≥док низького р≥вн¤ оплати прац≥ прац≥вник≥в негативно вплинули
на творчу ак≠тивн≥сть науковц≥в.
ўор≥чно скорочуЇтьс¤ к≥льк≥сть наукових розробок, що викону≠ютьс¤. “ак, у
2002 р. науковц¤ми ”крањни завершено та передано за≠мовникам 38,3 тис. розробок,
супроти 51,9,4 тис. - у 1995 р. чи 82,0 тис. - у 1991 р. ≤з њхньоњ загальноњ
к≥лькост≥ у 2000 р. 3,9 тис. досл≥джень були спр¤мован≥ на створенн¤ нових вид≥в
техн≥ки, 3,6 тис. - нових технолог≥й, 1,1 тис. - нових матер≥ал≥в тощо. оли
у 1990 р. кожна чет≠верта розробка з≥ створенн¤ нових вид≥в техн≥ки та технолог≥й
м≥стила нов≥ техн≥чн≥ р≥шенн¤ на р≥вн≥ винаходу, то у 2000 роц≥ такою була лише
майже кожна восьма розробка.
«а к≥льк≥стю патент≥в у розрахунку на чисельн≥сть наукових пра≠ц≥вник≥в ”крањна
у 15-20 раз≥в в≥дстаЇ в≥д розвинутих крањн св≥ту. “ак, у 2000 р. науковц¤ми
було подано у патентн≥ в≥домства ”крањни та зару≠б≥жних держав понад 6,5 тис.
за¤вок на видачу охоронних документ≥в, отримано 6,1 тис. патент≥в, що майже
у 2,4 рази менше, н≥ж у 1991 р. Ќайб≥льше наукових розробок у 2000 р. виконано
у галуз≥ техн≥чних наук - 51,6% к≥лькост≥ вс≥х прикладних досл≥джень, у сфер≥
економ≥ч≠них наук - 15,7% та с≥льськогосподарських наук - 14,6%.
—в≥дченн¤м ефективноњ науковоњ д≥¤льност≥ Ї вих≥д друкованих праць, ¤ких
у 2000 р. побачило св≥т б≥льше 160 тис. одиниць. «-пом≥ж них найб≥льша к≥льк≥сть
припала на ћ≥н≥стерство осв≥ти ≥ науки -81,7 тис. (51,0%), ћ≥н≥стерство охорони
здоров'¤ - майже 21,2 тис. (13,2%) та Ќац≥ональну академ≥ю наук - б≥л¤ 20 тис.
(12,5%). ўе б≥льша перева≠га науковц≥в ћ≥н≥стерства осв≥ти ≥ науки над своњми
колегами з ≥нших наукових установ мала м≥сце за випуском монограф≥й, п≥дручник≥в
≥ навчальних пос≥бник≥в, ¤ких вони видали 5193 одиниц≥ (60,8% в≥д за≠гального
числа означеноњ продукц≥њ). „астка монограф≥чноњ та навчаль≠ноњ л≥тератури,
опубл≥кованоњ сп≥вроб≥тниками ћ≥н≥стерства охорони здоров'¤ склала всього майже
9,0%, а Ќац≥ональноњ академ≥њ наук - ледь б≥льше 7,1%.
ѕоповненн¤ наукового потенц≥алу вищоњ квал≥ф≥кац≥њ зд≥йснюЇть≠с¤ в основному
за рахунок п≥дготовки фах≥вц≥в в асп≥рантурах ≥ докторантурах. ” 2000 р. в ”крањн≥
418 установ проводили п≥дготовку асп≥≠рант≥в ≥ 209 - докторант≥в. «а останн≥
роки, загалом, зб≥льшуЇтьс¤ чи≠сельн≥сть фах≥вц≥в, ¤к≥ були прийн¤т≥ ≥ зак≥нчили
асп≥рантури та докторантури. ќднак, њхн¤ ефективн≥сть дуже низька. ѕор≥вн¤но
≥з 1990 роком, прийом асп≥рант≥в зб≥льшивс¤ на 86,1 %, а докторант≥в (пор≥вн¤≠но
≥з 1991 р.) - на 85,2%. «агальна чисельн≥сть асп≥рант≥в ≥ докторант≥в у 1999
роц≥ склала в≥дпов≥дно 23,3 ≥ 1,1 тис. чолов≥к. ” той же час, ≥з загальноњ к≥лькост≥
асп≥рант≥в у р≥к зак≥нченн¤ асп≥рантури (впродовж 1990-2000 рр.) захищали дисертац≥њ
щор≥чно 500-900 людей, тобто лише кожний п'¤тий-шостий випускник. ј в 2000 р.
загальна чисельн≥сть захищених кандидатських дисертац≥й (з урахуванн¤м ос≥б,
що захи≠щалис¤ поза асп≥рантурою), пор≥вн¤но з 1990 р., зросла майже на 44%.
јналог≥чна ситуац≥¤ спостер≥гаЇтьс¤ ≥ в докторантурах, де у 1991-99 рр. т≥льки
кожен п'¤тий докторант зак≥нчував навчанн¤ ≥з захистом ди≠сертац≥њ. —тановище
ще б≥льше пог≥ршилос¤ у 2000 р., коли лише 37 пошукач≥в завершили докторантуру
(≥з 401) ≥з захистом дисертац≥њ (май≠же кожен 11). “ому зб≥льшенн¤ загальноњ
чисельност≥ доктор≥в наук в≥д 8133 ос≥б у 1991 р. до 11008 ос≥б у 2002 р. значно
може бути зумовле≠не розширенн¤м практики присудженн¤ наукового ступен¤ доктора
наук за сукупн≥стю роб≥т, надрукованих без захисту докторськоњ ди≠сертац≥њ або
спрощенн¤м процедури њхнього захисту.
«береженн¤ под≥бноњ тенденц≥њ п≥дготовки науковц≥в вищоњ квал≠≥ф≥кац≥њ призведе
до посиленн¤ тенденц≥њ "стар≥нн¤" наукових кадр≥в, подальшого спаду науково-техн≥чноњ
д≥¤льност≥ тощо. ¬ свою чергу, заф≥ксуЇ подальше в≥дставанн¤ держави у галуз≥
створенн¤ та викори≠станн¤ нов≥тн≥х технолог≥й новоњ науком≥сткоњ продукц≥њ,
зниженн¤ конкурентоспроможност≥ в≥тчизн¤них товар≥в на св≥товому ринков≥. ≈коном≥чна
криза, ¤ка охопила виробничу, ф≥нансову ≥ соц≥альну сфери, нестаб≥льн≥сть у
сусп≥льств≥ негативно в≥дбивалис¤ на винах≥≠дницьк≥й ≥ рац≥онал≥заторськ≥й д≥¤льност≥.
Ћише за 1991-95 роки к≥льк≥сть автор≥в, ¤к≥ подали рацпропозиц≥њ або за¤вки
на винаходи, зменшилась у два рази. ќднак за наступн≥ 1995-2000 рр. ситуац≥¤
зм≥ни≠лас¤ на протилежну, ≥ вже за означений пер≥од число поданих за¤вок на
винаходи зросло майже у 1,5 раза.
ЌедостатнЇ ф≥нансуванн¤ науки ≥ в≥дсутн≥сть об'Їктивноњ оплати прац≥ вчених
призвели до розпаду багатьох наукових колектив≥в, до переходу найквал≥ф≥кован≥шоњ
частини наукового потенц≥алу ”крањ≠ни - доктор≥в ≥ кандидат≥в наук - у ≥нш≥
сфери або до вињзду за меж≥ ”крањни. «окрема, найб≥льше науковц≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ
(доктор≥в наук) у 2000 р. вињхало до —≤Ћј (9 ос≥б), Ќ≥меччини (6), –ос≥њ (3).
ар≠тина дещо зм≥нилас¤ у 2002 р., коли до означених вище крањн перењха≠ло,
в≥дпов≥дно Ч 5,4, 3 доктор≥в наук. ’оча загальна к≥льк≥сть таких ем≥грант≥в
майже залишалас¤ стаб≥льною, адже у 2000 р. њх нарахову≠валос¤ 26 ос≥б, а у
2002 р. Ч 27 ос≥б.
Ќазва: ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (15955 прочитано) |