–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни
—пециф≥чною складовою частиною рекреац≥йних ресурс≥в Ї со≠ц≥альн≥ та природн≥
об'Їкти, ¤вища, под≥њ, походженн¤ ¤ких т≥сно по≠в'¤зане з територ≥Їю ”крањни
та земл¤ми т≥Їњ заруб≥жноњ крањни, в ме≠жах ¤коњ вони перв≥сно виникли. Ќа територ≥њ
”крањни нал≥чуЇтьс¤ к≥лькасот таких об'Їкт≥в, окрем≥ з них мають св≥тове та
Ївропейське значенн¤.
”крањна волод≥Ї потужним природно-ресурсним комплексом, ос≠нову ¤кого складають
земельн≥ та м≥нерально-сировинн≥ ресурси. ƒо≠статньо високий р≥вень забезпеченост≥
територ≥њ крањни водними ≥ рек≠реац≥йними ресурсами.
” структур≥ рекреац≥йних ресурс≥в ”крањни вид≥л¤ють дв≥ складов≥ частини:
природну ≥ соц≥ально-економ≥чну. ”крањна маЇ р≥зноман≥тн≥ природн≥ рекреац≥йн≥
ресурси (кл≥матичн≥, б≥олог≥чн≥, г≥дролог≥чн≥, ландшафтн≥, джерела м≥неральних
вод, л≥кувальн≥ гр¤з≥ тощо). «агаль≠на площа земель, придатних дл¤ рекреац≥йного
використанн¤, стано≠вить 9,4 млн. га (або 15,6% територ≥њ крањни), у тому числ≥
р≥внинних рекреац≥йних ландшафт≥в - 7,1%, г≥рських - 2,3 (у арпатах - 1,9,
в риму Ч 0,4). Ѕлизько 7,8 млн. га в≥днос¤тьс¤ до умовно придатних до рекреац≥њ
земель. ћайже 10% ус≥х л≥с≥в державного л≥сового фонду ма≠ють рекреац≥йне значенн¤.
ќсобливе м≥сце в систем≥ рекреац≥йного використанн¤ територ≥њ ”крањни пос≥даЇ
римський п≥востр≥в. ѕерес≥чнор≥чна тривал≥сть спри¤тливого дл¤ рекреац≥њ пер≥оду
тут стано≠вить 175-190 дн≥в, комфортного Ч 65-80 дн≥в. ” рекреац≥њ можуть ви≠користовуватис¤
земл≥ запов≥дник≥в та природних нац≥ональних парк≥в, њхн¤ чисельн≥сть в ”крањн≥....
зростаЇ. “ак, у 1985 р. нараховувалос¤ 18 запов≥дник≥в ≥ природних нац≥ональних
парк≥в ≥з площею 368,7 тис. га, а вже у 2002 р. њхн¤ к≥льк≥сть зросла до 33,
тобто б≥льше, н≥ж у 2 рази. ѕроте зростанн¤ запов≥дноњ площ≥ було значн≥шим
Ч у 2,75 рази (у 2002 р. - 1013,6 тис. га)
ћ≥неральн≥ л≥кувальн≥ води р≥зного складу ви¤влен≥ майже у вс≥х област¤х
”крањни, але найб≥льша к≥льк≥сть джерел зосереджена в зах≥дн≥й частин≥. «окрема,
у «акарпатськ≥й област≥. Ѕагато джерел м≥не≠ральноњ води розв≥дано у Ћуганськ≥й,
ƒн≥пропетровськ≥й, ѕолтавськ≥й, –≥вненськ≥й област¤х, Ї також в≥дкрит≥ джерела
в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й, ’арк≥вськ≥й, ∆итомирськ≥й, ¬≥нницьк≥й, ’мельницьк≥й, ињвськ≥й,
„еркаськ≥й, ƒонецьк≥й та «апор≥зьк≥й област¤х.
ƒосить значн≥ в ”крањн≥ запаси л≥кувальних гр¤зей, що зосеред≠жен≥, переважно,
у п≥вденних та п≥вн≥чно-зах≥дних област¤х. Ќа баз≥ гр¤зевих поклад≥в функц≥онують
найстар≥ш≥ в ”крањн≥ курорти Ч Ѕер≠д¤нськ, ™впатор≥¤, у¤льник, —асикта ≥нш≥.
” п≥вн≥чно-зах≥дних об≠ласт¤х поширен≥ торфов≥ гр¤з≥, ¤к≥ використовують на
курортах у ћир≠город≥, ћоршин≥, Ќемиров≥, „ерче та ≥нших.
—оц≥ально-економ≥чн≥ рекреац≥йн≥ ресурси в ”крањн≥ формують культурн≥ об'Їкти,
пам'¤тки ≥стор≥њ, арх≥тектури, археолог≥њ, етнограф≥чн≥ особливост≥ територ≥њ
тощо. «агальна к≥льк≥сть арх≥тектурно-≥сторичних пам'¤ток у держав≥ становить
49147 об'Їкт≥в. њхн¤ ц≥нн≥сть та чисельн≥сть у межах областей ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤.
Ќайб≥льше арх≥тектурно-≥сто≠ричних пам'¤ток у Ћьв≥вськ≥й област≥ (2934), јвтономн≥й
–еспубл≥ц≥ рим (3431), ињвськ≥й (2886) та „ерн≥г≥вськ≥й (2859) област¤х. Ќайц≥нн≥ш≥
культурно-≥сторичн≥ рекреац≥йн≥ ресурси мають м≥сце у ињвськ≥й, Ћьв≥вськ≥й,
“ерноп≥льськ≥й, ѕолтавськ≥й, „ерн≥г≥вськ≥й об≠ласт¤х, јвтономн≥й –еспубл≥ц≥
рим.
—пециф≥чною складовою частиною рекреац≥йних ресурс≥в Ї со≠ц≥альн≥ та природн≥
об'Їкти, ¤вища, под≥њ, походженн¤ ¤ких т≥сно по≠в'¤зане з територ≥Їю ”крањни
та земл¤ми т≥Їњ заруб≥жноњ крањни, в ме≠жах ¤коњ вони перв≥сно виникли. Ќа територ≥њ
”крањни нал≥чуЇтьс¤ к≥лькасот таких об'Їкт≥в, окрем≥ з них мають св≥тове та
Ївропейське значенн¤.
”крањна волод≥Ї потужним природно-ресурсним комплексом, ос≠нову ¤кого складають
земельн≥ та м≥нерально-сировинн≥ ресурси. ƒо≠статньо високий р≥вень забезпеченост≥
територ≥њ крањни водними ≥ рек≠реац≥йними ресурсами.
Ќайвища концентрац≥¤ рекреац≥йних ресурс≥в склалас¤ в п≥в≠денних област¤х
”крањни Ч на територ≥њ ќдеськоњ, ћиколањвсь≠коњ, ’ерсонськоњ, «апор≥зькоњ та
ƒонецькоњ областей, а також у јвтономн≥й –еспубл≥ц≥ рим. ”н≥кальн≥ рекреац≥йн≥
ресурси зо≠середжен≥ в арпатах. «начн≥ запаси м≥неральних вод розм≥щен≥ у Ћьв≥вськ≥й
(“рускавець, ћоршин, —х≥дниц¤, ¬еликий Ћюбень, Ќемир≥в), ѕолтавськ≥й (ћиргород),
¬≥нницьк≥й (’мельник) облас≠т¤х. ¬ ”крањн≥ Ї велик≥ запаси л≥кувальних гр¤зей
в ≤вано-‘ран≠к≥вськ≥й, ќдеськ≥й област¤х та в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥ рим.
«авд¤ки поЇднанню певних природних фактор≥в та ресурс≥в формуютьс¤ потужн≥
рекреац≥йн≥ комплекси. “еритор≥альна струк≠тура рекреац≥йного комплексу представлена
рекреац≥йними пунк≠тами (окремо розм≥щен≥ санатор≥њ, панс≥онати тощо), рекреац≥й≠ними
районами (рекреац≥йн≥ пункти ≥ курорти з в≥дпов≥дною ≥нф≠раструктурою), рекреац≥йними
рег≥онами (група рекреац≥йних район≥в) та рекреац≥йними зонами (сукупн≥сть взаЇмопов'¤за≠них
рег≥он≥в).
¬ ”крањн≥ д≥Ї 45 курорт≥в загальнодержавного ≥ м≥жнародно≠го значенн¤ та
13 курорт≥в м≥сцевого значенн¤, Ї понад 400 са≠натор≥њв, ¤к≥ можуть прийн¤ти
на л≥куванн¤ б≥льш ¤к 600 тис. в≥дпочиваючих [5, с. 395]. –азом з тим за останн≥
роки спостер≥≠гаЇтьс¤ тенденц≥¤ зменшенн¤ мереж≥ та м≥сткост≥ заклад≥в орга≠н≥зованого
в≥дпочинку, скоротилас¤ мережа туристичних баз, що значно звузило можливост≥
ефективного використанн¤ рек≠реац≥йних ресурс≥в.
ќсновн≥ проблеми щодо ефективного використанн¤ рекреа≠ц≥йних ресурс≥в ”крањни
пол¤гають у: максимально повному за≠доволенн≥ потреб населенн¤ у повноц≥нному
оздоровленн≥ та л≥≠куванн≥; охорон≥ ≥ в≥дновленн≥ рекреац≥йних ресурс≥в; зростанн≥
¤кост≥ послуг у ц≥й сфер≥. ѕерспективи розвитку рекреац≥йного комплексу ”крањни
пол¤гають у залученн≥ додаткових ≥нвестиц≥й в оновленн¤ ≥нфраструктури, що працюЇ
на потреби рекреац≥йно≠го комплексу; ≥нтенсивному розвитку туризму та ≥ндустр≥њ
в≥дпо≠чинку ≥ оздоровленн¤ в ц≥лому; зб≥льшенн≥ питомоњ ваги рекреа≠ц≥йноњ сфери
у зростанн≥ нац≥онального доходу крањни.[1]
2.7. Ќауково-техн≥чний потенц≥ал
Ќа к≥нець 2000 р. в ”крањн≥ функц≥онувало 1490 науково-досл≥дних ≥ досл≥дно-конструкторських
заклад≥в (у 1990 р. - 1400). ƒо њхнього чис≠ла входила 821 самост≥йна науково-досл≥дна
орган≥зац≥¤ (у 1990 р. - 479); 57 проектних ≥ проектно-пошукових орган≥зац≥й
(117 у 1990 р.); 160 вищих навчальних заклад≥в; 16 досл≥дних завод≥в, ¤к≥ не
в≥дпускають продукц≥ю "на б≥к"; 85 науково-досл≥дних ≥ конструкторських п≥дрозд≥л≥в
на промислових п≥дприЇмствах та 144 ≥нших самост≥йних орган≥зац≥й. ѕонад 63%
орган≥зац≥й у 2000 р. зосереджувалис¤ у галу≠зевому сектор≥ та б≥льше 20% -
в академ≥чному. ≤з загальноњ к≥лькост≥ орган≥зац≥й 1051 належала до державноњ
форми власност≥, а 421 - до колективноњ.
—таном на 1 жовтн¤ 2002 року чисельн≥сть спец≥ал≥ст≥в вищоњ ква≠л≥ф≥кац≥њ,
що працювали у р≥зних галуз¤х економ≥ки, становила 73681 чолов≥к, в њх числ≥
11008 ос≥б (14,9%) мають науковий ступ≥нь доктора ≥ 62673 (85,1%) - кандидата
наук. ѕонад 70% загальноњ к≥лькост≥ фах≥вц≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ брали участь
у виконанн≥ науково-досл≥д≠них ≥ досл≥дницько-конструкторських роб≥т (Ќƒƒ –).
Ѕ≥льше поло≠вини загальноњ чисельност≥ доктор≥в ≥ кандидат≥в наук, зайн¤тих
нау≠ково-техн≥чною д≥¤льн≥стю, працюють у вищих навчальних закладах, близько
30% - в орган≥зац≥¤х академ≥чного проф≥лю, понад 14% - у га≠лузевих наукових
орган≥зац≥¤х ≥ лише (0,3% загальноњ к≥лькост≥) док≠тор≥в ≥ кандидат≥в наук зайн¤т≥
у заводськ≥й науц≥. «≥ вс≥Їњ чисельност≥ науковц≥в вищоњ квал≥ф≥кац≥њ - на 1.10.2002
р. 4,1 % (3047) мають вчене званн¤ академ≥ка або члена-кореспондента, 42,9%
(31617) Ч професо≠ра або доцента та 11,5% (8456) - старшого наукового сп≥вроб≥тника.
ћайже третину загальноњ чисельност≥ доктор≥в ≥ кандидат≥в наук становили
ж≥нки, при цьому серед доктор≥в наук - 15,2%, а серед кан≠дидат≥в - 34,7%. «-пом≥ж
науковц≥в, що волод≥ли вченим званн¤м ака≠дем≥ка або члена-кореспондента, 6,9%
складали ж≥нки, серед профе≠сор≥в або доцент≥в Ч 26,6% були ж≥нки, а серед старших
наукових сп≥вроб≥тник≥в Ч 24,4%.
Ќазва: ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (15955 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
