–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни

¬исновки до розд≥лу:

ќтже, проблеми щодо рац≥онального використанн¤ м≥нерально-сиро≠винних ресурс≥в ”крањни пол¤гають у важковидобувному харак≠тер≥ значноњ частини ресурс≥в, виснаженост≥ найб≥льш ¤к≥сноњ час≠тини запас≥в, обмеженн≥ обс¤г≥в ф≥нансуванн¤ геологорозв≥ду≠вальних роб≥т тощо. ” перспектив≥ зд≥йснюватиметьс¤ розв≥дка нових дл¤ ”крањни корисних копалин Ч золота, м≥д≥, хрому, свин≠цю, цинку, мол≥бдену, р≥дк≥сноземельних метал≥в, фосфорит≥в тощо. ÷е дасть змогу за ≥снуючими прогнозними оц≥нками зб≥ль≠шити експортн≥ можливост≥ в≥тчизн¤ноњ м≥нерально-сировинноњ бази у 1,5Ч2 рази та скоротити ≥мпорт сировини на 60Ч70% (без урахуванн¤ вуглеводн≥в) [9, с 47].

Ќа сучасному етап≥ економ≥чного розвитку основними проб≠лемами в сфер≥ земельних ресурс≥в виступають: п≥двищенн¤ ефек≠тивност≥ њх використанн¤ та охорони на основ≥ зменшенн¤ розораност≥ земель, припиненн¤ деградац≥њ ірунт≥в та зростанн¤ њх родючост≥; дос¤гненн¤ збалансованого сп≥вв≥дношенн¤ уг≥дь у зональних системах землекористуванн¤; формуванн¤ продуктив≠ноњ та високоефективноњ системи землекористуванн¤ ¤к над≥йноњ основи розв'¤занн¤ продовольчоњ проблеми.

Ќапр¤ми вир≥шенн¤ цих важливих народногосподарських проблем пов'¤зан≥ з посиленн¤м рол≥ держави в управл≥нн≥ земе≠льними ресурсами, проведенн¤м ефективноњ земельноњ реформи та в≥дпов≥дноњ аграрноњ пол≥тики, залученн¤м земельних ресурс≥в у активний економ≥чний об≥г. ” найближч≥й перспектив≥ необ≠х≥дно скоротити вилученн¤ продуктивних земель дл¤ нес≥льськогосподарських потреб, знизити р≥вень землем≥сткост≥ певних га≠лузей народного господарства до нормативних величин.

ќсновн≥ проблеми щодо рац≥онального формуванн¤, викорис≠танн¤ та збереженн¤ водних ресурс≥в ”крањни пол¤гають у: за≠брудненн≥ водних об'Їкт≥в шк≥дливими викидами та недостатньо очищеними промисловими ≥ комунально-побутовими ст≥чними водами; ≥нтенсивному стар≥нн≥ основних фонд≥в водозабезпечуючого ≥ водоохоронного призначенн¤, низьк≥й продуктивност≥ очисних споруд; недостатн≥й самов≥дновлюван≥й та самоочисн≥й здатност≥ водних систем; незбалансован≥й за водним фактором систем≥ господарюванн¤, що характеризуЇтьс¤ високими обс¤га≠ми залученн¤ водних ресурс≥в у виробничу сферу та високою во≠дом≥стк≥стю продукц≥њ.

ѕерспективи вир≥шенн¤ в≥дзначених проблем пол¤гають у фор≠муванн≥ ефективних правових, економ≥чних та орган≥зац≥йних пере≠думов рац≥онального водовикористанн¤, запровадженн≥ водозбер≥гаючих форм господарюванн¤, створенн≥ замкнутих цикл≥в водо≠користуванн¤ з м≥н≥мальним забрудненн¤м води, забезпеченн≥ в≥дновлюваних функц≥й водних джерел. ” найближч≥й перспек≠тив≥ необх≥дно посилити соц≥альну спр¤мован≥сть водокористу≠ванн¤, забезпечивши права людини на спри¤тливе водне середо≠вище з урахуванн¤м еколог≥чноњ м≥сткост≥ водоресурсних джерел.

ќсновними, найб≥льш актуальними проблемами щодо форму≠ванн¤ ≥ рац≥онального використанн¤ л≥сових ресурс≥в ”крањни Ї: порушенн¤ збалансованост≥ м≥ж л≥сосировинними запасами, об≠с¤гами л≥соспоживанн¤ ≥ еколог≥чними вимогами; значне висна≠женн¤ л≥сосировинноњ бази, пог≥ршенн¤ природних комплекс≥в, деградац≥¤ рослинного покриву; обмежен≥сть ≥нвестиц≥й дл¤ л≥со≠господарського виробництва; скороченн¤ обс¤г≥в л≥сокористу≠ванн¤ та низький р≥вень задоволенн¤ потреб у деревин≥ за раху≠нок м≥сцевих ресурс≥в.

¬ир≥шенн¤ названих проблем т≥сно пов'¤зано з розширеним в≥дтворенн¤м л≥сових ресурс≥в, п≥двищенн¤м ефективност≥ њх охо≠рони ≥ використанн¤. Ќеобх≥дно проводити активн≥ заходи щодо захисту ≥ в≥дновленн¤ л≥сових насаджень з тим, щоб поступово переходити на забезпеченн¤ потреб крањни переважно за рахунок власних ресурс≥в ≥з збереженн¤м основних еколог≥чних функц≥й ≥ л≥су. ѕор¤д з цим принципово важливо п≥двищити експортн≥ можливост≥ л≥сового господарства ”крањни.

–озд≥л 3. –есурсозбереженн¤ - головний напр¤м використанн¤ природно-ресурсного потенц≥алу.

3.1. ќсновн≥ негативн≥ насл≥дки впливу людини на навколишнЇ середовище.

як завжди, важливою проблемою стосунк≥в людини та природи, виступаЇ запоб≥ганн¤ можливим не≠гативним насл≥дкам впливу людини на навколишнЇ середовище.

як бачимо, промисловий потенц≥ал ƒн≥пропетровськоњ област≥ дуже великий, та людина, використовуючи це, наносить нев≥дтворну шкоду природ≥. ƒуже забруднюють пов≥тр¤ величезн≥ промислов≥ заводи дн≥пропетровське виробниче обТЇднанн¤ Уƒн≥прощинаФ, дн≥продзержинське виробниче обТЇднанн¤ УјзотФ, обласна тепломережа, р≥зн≥ обТЇкти чорноњ металург≥њ, деревообробн≥ комб≥нати, машинобуд≥вн≥, трубопрокатн≥ та трубн≥ заводи. ѕ≥дприЇмства м≥ста найб≥льше викидають у навколишнЇ середовище пилу, в≥д ¤кого дуже страждаЇ бюджет м≥ста та област≥. «начним е збиток й в≥д окису азоту ≥ с≥рчаного анг≥дриду в≥дпов≥дно. Ќайб≥льш≥ запилювач≥ м≥ста - обТЇкти х≥м≥чноњ, коксох≥м≥чноњ промисловост≥. Ќа багатьох п≥дприЇмствах м≥ста гранична допустима концентрац≥¤ ( √ƒ  ) за окремими ≥нгред≥Їнтами перевищують нормативи, що св≥дчать про недосконал≥сть технолог≥чних процес≥в та неуважн≥сть до питань охорони природи з боку кер≥вництва п≥дприЇмств. “ак, на х≥м≥чному завод≥ викиди кси≠лолу в 34,2 раз перевищують √ƒ , толуолу - в 19,5 раз; 44,4 √ƒ  по пилу на ƒоков≥, обласна тепломережа - 13,9 √ƒ  ц≥Їњ речовини. ћашинобуд≥вний завод забруднюЇ атмосферу щор≥чно 40 кг свинцю (2 √ƒ )..

—л≥д в≥дзначити особливу небезпечн≥сть дл¤ здоровТ¤ населенн¤ свинцю, ¤кий належить до системних отрут.

≈коном≥чний збуток в≥д забрудненн¤ м. ƒн≥пропетровськ, ¤к великого економ≥чного вузла автомоб≥льним транспортом, лише на трьох головних артер≥¤х м≥ста становить 0,86 млн. грн./р≥к, у т.ч. в≥д окису вуглецю - 0,6, вуглеводн≥в - 0,4, окису азоту Ц 0.3 млн. грн. на р≥к. ¬ ц≥лому ж по названих ≥нгред≥Їнтах щор≥чно викидаЇтьс¤ 22,0 тис.т. шк≥дливих речовин, ¤к≥ принос¤ть шкоду по-перше ж людин≥.

«агальний економ≥чний збиток по м. ƒн≥пропетровськ в≥д забрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ стац≥онарними ≥ пересувними джерелами до≠р≥внюЇ 8,53 млн. крб./р≥к ≈коном≥чний збиток в≥д забрудненн¤ ат≠мосфери - лише одна ≥з складових ≥нтегрального збитку в≥д забруд≠ненн¤ навколишнього середовища, земельних ≥ водних ресурс≥в ¤к у промисловому, так ≥ в комунальному господарств≥ м≥ста. ¬се це пот≠ребуЇ проведенн¤ додаткових досл≥джень, орган≥зац≥њ мон≥торингу природного середовища м. ƒн≥пропетровськ та ƒн≥пропетровськоњ област≥ в ц≥лому.

Ќасл≥дком попереднього, не завжди грамотного ≥ рац≥онального господарюванн¤ е те, що на територ≥њ ƒн≥пропетровськоњ област≥ Ї к≥лька м≥сцевостей з напруженою еколог≥чною ситуац≥Їю. “ут антропогенне навантаженн¤ на ландшафти значно перевищуЇ њх в≥дтворююч≥ та за≠хисн≥ можливост≥, а тому це призводить до значного пог≥ршенн¤ при≠родних умов стосовно виробничих запит≥в людини ≥ сан≥тарних вимог њњ життЇд≥¤льност≥. ќдним з таких рег≥он≥в Ї промисловий центр - м≥сто ƒн≥пропетровськ, де скон≠центрован≥ велик≥ промислов≥ п≥дприЇмства, мешкаЇ 30% жител≥в об≠ласт≥ ≥ не досить спри¤тлив≥ м≥крокл≥матичн≥ умови. √оловними чин≠никами напруженоњ еколог≥чноњ ситуац≥њ Ї забрудненн¤ атмос≠ферного пов≥тр¤, вод м≥ських р≥чок, несанкц≥онован≥ см≥ттЇзвалища по берегах водойм ≥ пустир¤х.

ƒруга територ≥¤ еколог≥чноњ напруги - це долинн≥ ландшафти р≥чок. Ќа прот¤з≥ к≥лькох дес¤тир≥ч з русла та низькоњ заплави у великих розм≥рах видобували грав≥йно-п≥щану сум≥ш дл¤ буд≥вництва житла, шл¤х≥в сполученн¤ та ≥нших народногосподарських потреб. ќднак неконтрольована ≥ науково небезпечна розробка призвела до пад≥нн¤ русел р≥чок. ÷¤ проблема Ї дуже актуальною дл¤ жител≥в ƒн≥пропетровська, адже це питна вода, без ¤коњ не буде працювати жодна галузь промисловост≥, лише тому, що нема кому буде на н≥й працювати. ÷¤ проблема потребуЇ негайного вир≥шенн¤ владою м≥ста, отже не¤к≥сна питна води призводить до зниженн¤ загального ≥мун≥тету людей, а особливо д≥тей.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Ќазва: ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (15955 прочитано)