–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни
—истематичне скороченн¤ к≥лькост≥ створених вз≥рц≥в новоњ тех≠н≥ки, зниженн¤
техн≥чного р≥вн¤ призводить до на¤вност≥ незначного науково-техн≥чного доробку
та подальшого згортанн¤ освоЇнн¤ новоњ продукц≥њ. “ак, у 1995 р. нараховувалос¤
244 п≥дприЇмства, що випус≠кали вперше в ”крањн≥ нов≥ види продукц≥њ машинобудуванн¤,
а вже у 2000 р. њхнЇ число скоротилос¤ до 172. ÷е спричинило зменшенн¤ у 2000
р. к≥лькост≥ освоЇних вперше в ”крањн≥ нових вид≥в продукц≥њ ма≠шинобудуванн¤
до 469 проти 946 в 1994 р. ѕринципово новоњ продукц≥њ освоЇно 298 вид≥в, або
63,5%. —постер≥гаЇтьс¤ також зменшенн¤ пи≠томоњ ваги продукц≥њ в загальному
обс¤з≥ випуску продукц≥њ машино≠будуванн¤, виробництво ¤коњ розпочато вперше
в ”крањн≥ в 2000 р., до 4,3% проти 8% в 1994 р. ’оча у 1998 р. мало м≥сце п≥кове
зростанн¤ частки освоЇноњ в ”крањн≥ продукц≥њ машинобудуванн¤ (11,3%).
ƒержавний фонд фундаментальних досл≥джень (ƒ‘‘ƒ) створе≠ний в≥дпов≥дно до
ѕостанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни за є 153 в≥д 25.03.1992 р. ≥ д≥Ї на основ≥
"ѕоложенн¤ про ƒ‘‘ƒ", затвердженого ƒержавним ком≥тетом ”крањни ≥з питань науки
≥ технолог≥й 30.03.92 р. √оловне завданн¤ ƒ‘‘ƒ Ч доповнити традиц≥йну систему
п≥дтримки науки, коли основним об'Їктом ф≥нансуванн¤ була њњ ≥нфраструктура,
системою ц≥льового вид≥ленн¤ ресурс≥в на основ≥ грант≥в.
—истема грант≥в пор≥вн¤но нова дл¤ ”крањни, тод≥ ¤ку св≥т≥ це добре в≥дпрацьований
спос≥б ф≥нансуванн¤ наукових досл≥джень ≥ розробок. ѕ≥дтримуючи на конкурсних
засадах ≥н≥ц≥ативн≥ науков≥ проекти, ƒ‘‘ƒ упродовж 1992-95 рр. вид≥л¤в кошти
на 2700 проект≥в, у ¤ких брали ≥ беруть участь б≥л¤ 10 тис¤ч науковц≥в ≥з ус≥х
рег≥он≥в ”крањни.
  ‘онд
сформував експертн≥ групи за дев'¤тьма науковими напр¤≠мами:
1. ћатематика, ≥нформатика та механ≥ка;
2.‘≥зика та астроном≥¤;
3. ’≥м≥¤;
4.Ќауков≥ основи перспективних технолог≥й;
5. Ѕ≥олог≥¤;
6.Ќауки про «емлю та ¬сесв≥т ≥ проблеми навколишнього середо≠вища;
7.‘ундаментальн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ проблеми;
8. ѕрогнозуванн¤ розвитку науки та осв≥ти.
ќсновний зм≥ст роботи ‘онду - проведенн¤ конкурсного в≥дбору фундаментальних
досл≥дницьких проект≥в на основ≥ незалежноњ екс≠пертизи, визначенн¤ наукових
пр≥оритет≥в та обс¤г≥в ф≥нансуванн¤ в межах вид≥лених кошт≥в на вс≥ науков≥
напр¤ми, розпод≥л грошей на проекти, перев≥рка ≥ контроль њхнього виконанн¤,
а також створенн¤ баз даних автор≥в, проект≥в та експертиз. ќголошенн¤ про умови
кон≠курс≥в друкувались в ур¤дов≥й прес≥ ≥ розповсюджувались через мере≠жу рег≥ональних
центр≥в.
—пр¤мовуючи свою д≥¤льн≥сть на п≥дтримку фундаментальних ≥ пошукових роб≥т
у природничих, техн≥чних ≥ гуман≥тарних галуз¤х, ƒ‘‘ƒ вид≥л¤в також кошти дл¤
спри¤нн¤ участ≥ проектант≥в та њхн≥х роб≥т у м≥жнародних конференц≥¤х, виставках,
обм≥нах вченими. ќкр≥м того, незначн≥ ф≥нанси адресувались переможц¤м ¬сеукрањнських
ви≠ставок науково-техн≥чноњ творчост≥ учн≥вськоњ молод≥.
–озпод≥л грант≥в у межах ”крањни показуЇ, що в≥н охоплюЇ 20 облас≠тей ≥ јвтономну
–еспубл≥ку рим, а це приблизно в≥дпов≥даЇ розпод≥лов≥ к≥лькост≥ поданих конкурсних
проект≥в. ‘онд намагаЇтьс¤ стимулювати розвиток фундаментальних досл≥джень рег≥ональними
орган≥зац≥¤ми.
” 1995 р. ƒ‘‘ƒ надавалис¤ виконавц¤м 1395 наукових проект≥в 302 орган≥зац≥й.
≤з цих проект≥в 67% виконувалис¤ вченими Ќац≥ональ≠ноњ академ≥њ наук ”крањни,
б≥л¤ 20% - вченими вищих навчальних за≠клад≥в. √ранти отримують й окрем≥ вчен≥
на контрактних засадах.
—еред рег≥он≥в ”крањни найб≥льшу п≥дтримку ≥з ƒ‘‘ƒ отримува≠ли науков≥ центри
м. иЇва (69,6%), ’аркова (12,4%), Ћьвова (6,0%), ƒонецька (2,7%), ќдеси (2,6%),
ƒн≥пропетровська (2,3%), „ерн≥вц≥в (2,1%), јвтономноњ –еспубл≥ки рим (2,0%).
” 1999 р. науков≥ досл≥дженн¤ ≥ розробки виконували 1506 науко≠вих орган≥зац≥й
проти 1453 у 1995 р., у тому числ≥: 787 Ч самост≥йн≥ науково-досл≥дн≥ орган≥зац≥њ,
245 Ч самост≥йних конструкторських орган≥зац≥й, 60 Ч проектних та проектно-пошукових
орган≥зац≥й, 160 Ч вищих навчальних заклад≥в, 93 Ч науково-досл≥дних та конструк≠торських
п≥дрозд≥ли на промислових п≥дприЇмствах. ѕонад 60% орга≠н≥зац≥й у 1995 р. зосереджувалос¤
у галузевому сектор≥ та майже 20% -
в академ≥чному. ≤з загальноњ к≥лькост≥ орган≥зац≥й 1105 належать до дер≠жавноњ
форми власност≥, а 330 - до колективноњ.
ќбс¤г ф≥нансуванн¤ наукових досл≥джень ≥ розробок у 2002 р. пе≠ревищив 2612
млн. грн., у тому числ≥ за рахунок державного бюджету Ч 733 млн. грн. –озм≥ри
наукових досл≥джень ≥ розробок, що виконан≥ власними силами обстежених орган≥зац≥й,
склали 146,7 млн. грн. Ќай≠б≥льша частка науково-техн≥чних роб≥т ф≥нансувалас¤
за рахунок кошт≥в замовник≥в на територ≥њ ”крањни Ч 35,8% (933,6 млн. грн.).
≤з усього обс¤гу виконаних науково-техн≥чних вишукувань на науково-досл≥дн≥
роботи припало 33,0%, а на проектно-конструкторськ≥ та тех≠нолог≥чн≥ досл≥дженн¤
Ч 35,3%.
—кладне ф≥нансове становище б≥льшост≥ наукових установ, заста≠р≥ла матер≥ально-техн≥чна
база, низький р≥вень зароб≥тноњ плати, зат≠римки з њњ виплатами та ≥нш≥ причини
негативно вплинули на д≥¤льн≥сть та соц≥альний р≥вень житт¤ науковц≥в, що викликало
актив≥зац≥ю њх в≥дтоку з науковоњ сфери. ” пор≥вн¤нн≥ з 1990 роком, у 1999 р.
чи≠сельн≥сть спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ виконували науков≥ досл≥дженн¤ ≥ розроб≠ки, скоротилась
на 206 тис¤ч ос≥б або майже у 2,9 раза ≥ склала 107,4 тис. ос≥б.
2.8. ѕотенц≥ал трудових ресурс≥в
“рудов≥ ресурси Ч частина населенн¤ крањни, ¤ка здатна до трудо≠воњ д≥¤льност≥.
ƒо трудових ресурс≥в ”крањни в≥днос¤ть працездатне населенн¤: чолов≥ки у в≥ц≥
в≥д 16 до 60 рок≥в ≥ ж≥нки в≥д 16 до 55 рок≥в, а також п≥дл≥тки до 16 рок≥в
та особи пенс≥йного в≥ку, ¤к≥ беруть участь у сусп≥льному виробництв≥.
Ќа 1.01.2003 р. к≥льк≥сть населенн¤ в ”крањн≥ становила 48003,5 тис. ос≥б,
а зайн¤тих в ус≥х сферах економ≥чноњ д≥¤льност≥ Ч 21,0 млн. ос≥б (на 2001 р.),
≥з них у галуз¤х економ≥ки - 15,1 млн. ос≥б, ≥нших сферах економ≥чноњ д≥¤льност≥
Ч 5,9 млн. ос≥б. ’арактерною особлив≥стю Ї те, що частина працездатного населенн¤,
зад≥¤ного в ус≥х сферах еконо≠м≥ки пост≥йно скорочуЇтьс¤ ≥ у 2001 р., пор≥вн¤но
з 1985 р., цей показ≠ник зменшивс¤ на 4,1 млн. ос≥б. ѕричому, темпи його зниженн¤
за останн≥ ш≥сть рок≥в (1996-2001 рр.) зросли б≥льше н≥ж удв≥ч≥, оск≥льки за
1985-96 рр. к≥льк≥сть економ≥чно активного населенн¤ упала на 1,8 млн. ос≥б,
аза 1996-2001 р. - на 2,2 млн. ос.
“акож скорочуЇтьс¤ частина зайн¤того населенн¤ у галуз¤х мате≠р≥ального виробництва
≥ у невиробнич≥й сфер≥ Ч зокрема, в≥д 7,1 млн. ос≥б у 1985 р. до 6,9 млн. ос≥б
у 2001 р.
“руднощ≥, пов'¤зан≥ з реформуванн¤м ≥ структурною перебудовою економ≥ки ”крањни
зумовили територ≥альн≥ в≥дм≥нност≥ в ефективно≠му використанн≥ потенц≥алу трудових
ресурс≥в. ѕо област¤х ”крањни р≥вень зайн¤тост≥ працездатного населенн¤ у працездатному
в≥ц≥ ко≠ливавс¤ за 1995-2002 рр. найб≥льше у межах 40-50% (див. табл. 3.2).
ќднак мали м≥сце випадки, коли в≥н виходив за нижню межу цього показника (за
1995 р. Ч дл¤ ј– ≥ м. —евастопол¤, за 2002 р. Ч дл¤ ≤вано-‘ранк≥вськоњ, ∆итомирськоњ,
Ћуганськоњ ≥ “ерноп≥льськоњ областей), або був б≥льшим в≥д його верхн≥х значень
(за 1995 р. Ч дл¤ ’мельниць≠коњ област≥, за 2002 р. Ч дл¤ м. иЇва ≥ ’мельницькоњ
област≥). «а такий короткий в≥дтинок часу ч≥тко простежуЇтьс¤ тенденц≥¤ до зменшенн¤
частки зайн¤тих в економ≥чн≥й д≥¤льност≥ по вс≥х област¤х ”крањни. ¬ин¤ток становл¤ть
ј– , ќдеська, ƒн≥пропетровська, «акарпатська, ћиколањвська, —умська, ¬ижницька
≥ ’арк≥вська област≥ та м≥ста ињв ≥ —евастополь, де в≥дносна величина зад≥¤них
у народногосподарсько≠му виробництв≥ зб≥льшилас¤. «азначимо, що на 1.01.2003
р. наймен≠шим р≥вень зайн¤тост≥ був у ≤вано-‘ранк≥вськ≥й (37,5%), “ер≠ноп≥льськ≥й
(37,6%), Ћуганськ≥й (38,6%), ∆итомирськ≥й (38,7%) об≠ласт¤х, ј– (40,1%) ≥ ≥ровоградськ≥й
(40,7%) област≥. Ќайб≥льша частка залученоњ в економ≥ку людност≥ спостер≥галас¤
у м. иЇв≥ (53,8%), ’мельницьк≥й (50,8%) област≥, м. —евастопол≥ (49,9%), ћи≠колањвськ≥й
(49,2%), —умськ≥й (48,9%) ≥ ƒн≥пропетровськ≥й (48,4%) област¤х.
Ќазва: ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (15955 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
