–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни

¬ищеназван≥ негативн≥ процеси загрожують зм≥нити економ≥чний потенц≥ал ”крањни. якщо в 70-х рр. минулого стол≥тт¤ ”крањна займа≠ла пров≥дне м≥сце в св≥т≥ за числом учених на 1000 зайн¤тих у виробництв≥, то в середин≥ 90-х рок≥в на 1000 зайн¤тих њх припадало 8,4 су≠проти 11,5 у ‘ранц≥њ, 10,3 в јнгл≥њ.

ѕерех≥д до ринкових в≥дносин в умовах спаду виробництва, р≥зке скороченн¤ попиту виробничоњ сфери на науково-техн≥чну продукц≥ю, деф≥цит бюджетних асигнувань негативно вплинули на стаб≥льн≥сть роботи наукових орган≥зац≥й. Ќаука, на в≥дм≥ну в≥д виробничих галу≠зей народного господарства, маЇ вкрай низьк≥ стартов≥ можливост≥ дл¤ входженн¤ у ринок. ¬они зумовлен≥ довгим пер≥одом м≥ж виникнен≠н¤м ≥дењ та њњ реал≥зац≥Їю, високим ступенем ризику вкладанн¤ кошт≥в у довгостроков≥ науково-техн≥чн≥ проекти. ¬одночас, за останн≥ роки спостер≥гаЇтьс¤ пост≥йне скороченн¤ ≥нвестиц≥й у науково-техн≥чну сферу. „астка витрат на ф≥нансуванн¤ науки у внутр≥шньому валово≠му продукт≥ скоротилась ≥з 3,1 % у 1990 р. до 1,17% у 2000 р. ¬одночас, маЇ м≥сце зростанн¤ за 1995-2002 рр. витрат на науков≥ та науково-техн≥чн≥ роботи ≥з 652,0 млн. до 2611,7 млн. грн.

≤з загального обс¤гу ф≥нансуванн¤ науково-техн≥чних роб≥т б≥льша частина кошт≥в (933,6 млн. грн., або 35,8%) надходила в≥д замовник≥в на територ≥њ ”крањни. „астка держави у науковому ф≥нансуванн≥ скла≠ла 28,1%. ¬еликими ф≥нансовими донорами науково-техн≥чних роб≥т виступили ≥ноземн≥ держави, що вклали у науку 683,1 млн. грн., або 26,2%. ѕитома вага витрат на науку за рахунок державного бюджету знизилас¤, бо у 1995 р. державне ф≥нансуванн¤ њњ складало 37,6%. ≤з усього обс¤гу виконаних наукових ≥ науково-техн≥чних вишукувань власними силами орган≥зац≥й (п≥дприЇмств) на фундаментальн≥ до≠сл≥дженн¤ припало 17,0%, на прикладн≥ досл≥дженн¤ -13,8%, на нау≠ково-техн≥чн≥ послуги - 13,7%, проте найб≥льшою була частка розро≠бок-55,5%.

¬ умовах деф≥циту бюджетних асигнувань оптимальним дл¤ роз≠витку в≥тчизн¤ноњ науки було б розширенн¤ участ≥ у м≥жнародних на≠уково-техн≥чних програмах ≥ проектах, отриманн¤ замовленн¤ на ви≠конанн¤ Ќƒƒ – ≥з крањн далекого заруб≥жж¤, зб≥льшенн¤ частки об≠с¤г≥в Ќƒƒ –, що виконуютьс¤ дл¤ замовник≥в ≥з крањн —Ќƒ. –азом ≥з тим, ц≥ напр¤мки не знаход¤ть поширенн¤.

” 2000 р. варт≥сть основних засоб≥в науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ перевищила 7170,8 млн. грн., б≥льше 28% ¤ких припадаЇ на машини та устаткуванн¤ (2028,3 млн. грн.). ћайже 2/3 (62,8%) загальноњ вартост≥ основних фонд≥в зосереджена у галузевому, а б≥л¤ третини (30,8%) Ч в академ≥чному секторах, де фондоозброЇн≥сть прац≥вник≥в найвища (в≥дпов≥дно, 4504,4 ≥ 2208,5 млн. грн.).

ѕонад 57% на¤вного парку машин та устаткуванн¤ (1165,5 млн. грн.) у 2000 р. було зосереджено у галузевому, трет¤ частина (663,3 млн. грн.) Ч в академ≥чному, 6,3% Ч у вуз≥вському секторах науки. ¬они забезпечен≥ техн≥чними засобами п≥дрозд≥ли заводськоњ науки, на ¤к≥ припадаЇ лише 2,3% загальноњ вартост≥ основних засоб≥в ≥ 7,3% - машин та устаткуванн¤. “ехн≥чна оснащен≥сть виконавц≥в наукових досл≥джень ≥ розробок (без урахуванн¤ сум≥сник≥в) перес≥чно по об≠стежених орган≥зац≥¤х склала 10,8 тис. грн. Ќайвища вона в академ≥ч≠них наукових орган≥зац≥¤х - 13,3 тис. грн., а найнижча - у п≥дрозд≥лах заводськоњ науки - 5,4 тис. грн.

ѕродовжуЇ знижуватись ≥ к≥льк≥сть виконаних розробок. “ак, коли у 1991 р. њх було створено 82,0 тис. одиниць, то у 2000 р. - вже 38,3 тис. ќсобливо швидкими темпами зменшувалис¤ розробки, в ¤ких було використано винаходи Ч майже у 7 раз≥в (в≥д 6,9 тис. до 1,0 тис. оди≠ниць).

Ќестаб≥льна робота наукових орган≥зац≥й негативно впливаЇ на ≥нновац≥йну активн≥сть промислових п≥дприЇмств. ” 2000 р. виб≥рко≠вому обстеженню ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ п≥дл¤гало 18,0% промисло≠вих п≥дприЇмств ”крањни (1705). ќбстеженн¤ показало, що ≥нновац≥й≠ний процес в ”крањн≥ ще не набув достатн≥х темп≥в, але п≥дприЇмства ≥з чисельн≥стю працюючих б≥льше 5000 Ч менше 5000 ос≥б ≥ так≥, що мають достатньо розвинену матер≥ально-техн≥чну базу, ви¤вл¤ють най≠б≥льшу ≥нновац≥йну активн≥сть.

як ≥ за минул≥ роки, основним джерелом ф≥нансуванн¤ технолог≠≥чних ≥нновац≥й залишаютьс¤ власн≥ кошти п≥дприЇмств. ” 2002 р. за њхн≥й рахунок виконано б≥льше 71% загального обс¤гу ≥нновац≥йних роб≥т (у 1999 р. - 69,3%). „астка кошт≥в держбюджету у загальному обс¤з≥ ≥нновац≥йних витрат дос¤гла лише 15%,проти 10,1% у 1999 роц≥. ƒещо зб≥льшилас¤ питома вага ≥нновац≥йних роб≥т, що виконувалис¤ за рахунок залученн¤ кошт≥в ≥нвестор≥в -10,7%, проти 8,2% у 1999 роц≥. “а украњнська ≥нновац≥йна сфера ще не стала привабливою дл¤ в≥тчиз≠н¤них та ≥ноземних ≥нвестор≥в. “ому у 2000 р. за рахунок залученн¤ ≥нвестиц≥й мали змогу виконувати ≥нновац≥йн≥ роботи лише 2,4% об≠стежених п≥дприЇмств (у 1999 р. - 1,6%). ” 2000 р. в≥д в≥тчизн¤них та ≥ноземних ≥нвестор≥в на розвиток ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ над≥йшло 182,5 млн. грн., а у 2002 р. - вже 322,8 млн. грн..  редитами банк≥в, ¤к ≥ у 1999 р., користувалис¤ менше 2% п≥дприЇмств, що зд≥йснювали ≥нновац≥њ. —ума витрат за рахунок кредитних кошт≥в склала 110 млн. грн., або 6,3% в≥д загальноњ њхньоњ суми (у 1999 р. - 71,9 млн. грн. ≥ 6,1%).

Ќайпоширен≥шим напр¤мом ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ п≥д≠приЇмств, ор≥Їнтованих на створенн¤ та впровадженн¤ науком≥сткоњ конкурентоспроможноњ продукц≥њ, у 2000 р. було придбанн¤ засоб≥в ви≠робництва, ¤ким займалос¤ 564 виробництва (33% з ус≥х, що проводи≠ли ≥нновац≥йну д≥¤льн≥сть), зд≥йсненн¤ технолог≥чноњ п≥дготовки ви≠робництва - 478 (28,0%), маркетинг ≥ реклама - 438 (25,7%) ≥ досл≥д≠женн¤ та розробки Ч 436 (25,6%).

«агалом у 2000 р. ≥нновац≥њ впроваджувалис¤ на 1491 п≥дприЇм≠ствах, а у 2002 р. - вже на 1506. Ќайб≥льше п≥дприЇмств у 2000 р. осво≠ювали виробництво нових вид≥в продукц≥њ (1372, або 92,0% до загаль≠ноњ к≥лькост≥ п≥дприЇмств). ћенше виробничих заклад≥в впроваджу≠вали нов≥ технолог≥чн≥ процеси (416, або 27,9%) ≥ ще менше (174, або 11,7%) проводили комплексну механ≥зац≥ю й автоматизац≥ю виробниц≠тва. ” 2000 р. впроваджено 1403 нових прогресивних технолог≥чних процеси, що у 2,1 р. менше, н≥жу 1995 р., а у 2002 р. ще меншеЩ 1142, або 81,4% в≥дносно 2000 р. ” 2000 р. було освоЇно 15323 найменувань нових вид≥в продукц≥њ, що на 33,6% б≥льше, н≥ж у 1995 р. ” 2002 р. цей показник ще зр≥с, пор≥вн¤но з 2000 р., майже у 1,5 раза, с¤гнувши 22847 найменувань нових вид≥в продукц≥њ.

ќбс¤г в≥двантаженоњ ≥нновац≥йноњ продукц≥њ склав 12148,3 млн. грн., що с¤гнуло 9,4% загального обс¤гу в≥двантаженоњ промисловоњ про≠дукц≥њ. ћайже на кожному п'¤тому п≥дприЇмств≥ питома вага в≥дван≠таженоњ ≥нновац≥йноњ продукц≥њ у загальному њњ обс¤з≥ перевищила 50%, на кожному восьмому - становила в≥д 25 до 50%. Ѕлизько третини за≠гального обс¤гу в≥двантаженоњ ≥нновац≥йноњ продукц≥њ складаЇ продук≠ц≥¤, що зазнала ≥стотних технолог≥чних зм≥н, або заново впроваджена.

ѕри збереженн≥ слабкоњ ≥нновац≥йноњ активност≥ на промислових п≥дприЇмствах неможливо оч≥кувати по¤ви конкурентоспроможноњ, наукоЇмкоњ продукц≥њ. ” 2000 р. зб≥льшилась к≥льк≥сть п≥дприЇмств, що створювали вперше в ”крањн≥ зразки нових тип≥в машин, устаткуван≠н¤, апарат≥в, прилад≥в та засоб≥в автоматизац≥њ, пор≥вн¤но з 1999 р. Ч на 5,5%, ≥з 1998 р. - на 18,5%. Ќими створено 335 зразк≥в нових вид≥в техн≥ки, що на чверть б≥льше, н≥ж у 1999 ≥ 1998 рр., однак на 49% мен≠ше, н≥ж у 1995 р. —еред них б≥льшу частину складаЇ устаткуванн¤ електротехн≥чне та машини електричн≥, устаткуванн¤ х≥м≥чне, комп≠ресорне, насоси, устаткуванн¤ г≥рничошахтне, нафтопромислове та нафтогазопереробне.

—постер≥галос¤ зб≥льшенн¤ перес≥чноњ тривалост≥ розробки нових вз≥рц≥в. «начно коротший середн≥й терм≥н створенн¤ зразк≥в нових вид≥в металор≥зальних верстат≥в, устаткуванн¤ дл¤ промисло≠вост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в, торг≥вл≥ та громадського харчуванн¤, ав≠томоб≥л≥в. ” пор≥вн¤нн≥ ≥з 1995 р., частка створених вироб≥в у 2000 р., що за техн≥ко-економ≥чними показниками перевищують св≥тов≥ ана≠логи, залишилась майже незм≥нною. Ѕ≥льше чверт≥ створених зразк≥в (93) мають техн≥чний р≥вень, що залишаЇтьс¤ невизначеним. ”се ж, б≥льш≥сть створених зразк≥в новоњ техн≥ки за своњми техн≥ко-економ≥≠чними характеристиками фактично не в≥др≥зн¤Їтьс¤ принциповою новизною. „астка зразк≥в, при створенн≥ ¤ких використан≥ нов≥ техн≥чн≥ р≥шенн¤ на р≥вн≥ винаходу, не дос¤гла ≥ 4%, проти 8,3% у 1999 роц≥. ѕереважно винаходи використан≥ при розробц≥ вз≥рц≥в нового г≥рничошахтного устаткуванн¤, трактор≥в, двигун≥в трактор≥в ≥ с≥льськогосподарських машин.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Ќазва: ѕриродно-ресурсний потенц≥ал ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (15955 прочитано)