≈коном≥чна теор≥¤ > Ќац≥ональна кредитна система

Ќац≥ональна кредитна система

¬ступ

—тановленн¤ ринкових умов господарюванн¤ в ”крањн≥ зумовило перех≥д до двохр≥вневоњ банк≥вськоњ системи, а банки Ї практично найважлив≥шою складовою кредитноњ системи.  редитуванн¤ населенн¤ ”крањни в сучасних умовах Ї надзвичайно важливим питанн¤м через те, що соц≥ально-економ≥чний р≥вень його житт¤ дуже низький.

ѕевна особа, щоб п≥двищити св≥й соц≥ально-економ≥чний р≥вень житт¤ прагне б≥льших доход≥в, ¤ких не може забезпечити держава, тому часто люди розпочинають власну д≥¤льн≥сть, а на це потр≥бн≥ чимал≥ кошти. ≤ тут на допомогу може прийти лише розвинена практика кредитуванн¤.

 р≥м того, такого роду допомоги потребують часто й ринков≥ структури, товарне виробництво, торг≥вл¤, тобто ус≥ сфери народного господарства.

ћетою курсовоњ роботи Ї теоретичне й практичне обірунтуванн¤ шл¤х≥в кредитного забезпеченн¤ населенн¤ та шл¤х≥в удосконаленн¤ його правовоњ бази.

¬≥дпов≥дно до даноњ мети роботи постають так≥ завданн¤:

- проанал≥зувати стан сучасного кредитно-ф≥нансового механ≥зму та показати причини його недостатньоњ ефективност≥;

- визначити суть кредитних в≥дносин;

- визначити шл¤хи та виробити рекомендац≥њ щодо п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ кредитно-ф≥нансових установ;

- проанал≥зувати заруб≥жний досв≥д кредитуванн¤ та визначити перспективи його використанн¤ у нац≥ональн≥й кредитн≥й систем≥ ”крањни;

- проанал≥зувати сучасний стан правового забезпеченн¤ кредитуванн¤;

- визначити шл¤хи вдосконаленн¤ правовоњ бази у сфер≥ кредит≥в.

ѕредметом досл≥дженн¤ Ї роль банк≥в та небанк≥вських ф≥нансово-кредитних ≥нститут≥в у кредитних системах заруб≥жних крњн ≥ нац≥ональному кредитуванн≥.

ќбТЇктом досл≥дженн¤ вз¤то саму кредитну систему ≥ проблеми њњ правового забезпеченн¤ у сучасн≥й економ≥ц≥.

ћетодолог≥чну та ≥нформац≥йну основу в проведенн≥ досл≥дженн¤ склали в≥тчизн¤н≥ та заруб≥жн≥ публ≥кац≥њ з питань ф≥нансово-кредитних в≥дносин, пер≥одичн≥ виданн¤, а також «акони ”крањни з питань ф≥нансово-кредитноњ та банк≥вськоњ д≥¤льност≥, законодавч≥ правов≥ акти, законопроекти ”крањни щодо правового забезпеченн¤ банк≥вськоњ та кредитно-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥, статистичн≥ матер≥али.

” курсов≥й робот≥ дл¤ досл≥дженн¤ використовуютьс¤ схема кредитноњ системи, граф≥к та дв≥ кругових д≥аграми дл¤ кращого в≥дображенн¤ статистичних даних.

ѕрактична ц≥нн≥сть результат≥в досл≥дженн¤ пол¤гаЇ в тому, що вони можуть бути використан≥ дл¤ покращенн¤ умов ≥снуванн¤ кредитноњ системи у нац≥ональн≥й економ≥ц≥.

–озд≥л 1

 редитна система ¤к елемент ринковоњ ≥нфраструктури

1.1. ≈коном≥чна роль, суть ≥ структура кредитноњ системи

–инкова система може нормально функц≥онувати лише тод≥, коли в њњ судинах пост≥йно циркулюють грошов≥ потоки (гот≥вков≥ й безгот≥вков≥). Ѕезперервн≥сть ц≥Їњ циркул¤ц≥њ забезпечуЇ кредитна система.

 редит Ц (в≥д латинського УкредоФ Ц в≥рю) Ї формою руху грошового кап≥талу, ¤кий надаЇтьс¤ в позику на умовах поверненн¤ й прибутковост≥. Ќа¤вн≥сть кредитних в≥дносин передбачаЇ, з одного боку, тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кап≥тали, власники ¤ких готов≥ надати њх на певний строк за певну винагороду (процент), а з ≥ншого, Ц п≥дприЇмц≥в, бажаючих тимчасово використати њх у своњй виробнич≥й д≥¤льност≥ [6, 23].

¬ умовах розвинутоњ ринковоњ економ≥ки кредит виступаЇ в дек≥лькох видах ≥ зд≥йснюЇтьс¤ через найр≥зноман≥тн≥ш≥ орган≥зац≥йн≥ форми, ¤к≥ в сукупност≥ утворюють кредитну систему, а це: банки, ≥нвестиц≥йн≥ фонди, страхов≥ компан≥њ, фонди. –озгл¤немо, що вони собою ¤вл¤ють.

Ѕанки Ї центральною ф≥гурою кредитноњ системи. —аме через них зд≥йснюютьс¤ основн≥ посередницьк≥ функц≥њ м≥ж кредиторами й позичальниками. ≤снуЇ багато р≥зних вид≥в банк≥в, проте за своњм функц≥ональним призначенн¤м ≥ належн≥стю вони можуть бути зведен≥ у дв≥ велик≥ групи: центральн≥ (федеральн≥) банки ≥ комерц≥йн≥ банки. ¬ сукупност≥ ≥ взаЇмод≥њ вс≥ банки складають нац≥ональну банк≥вську систему.

” центр≥ банк≥вськоњ системи стоњть центральний банк. ¬≥н Ї ем≥с≥йним, касовим та резервним центром крањни. Ѕ≥льш≥сть крањн св≥ту мають один центральний банк, наприклад јнгл≥йський банк у ¬еликобритан≥њ, Ѕундесбанк у Ќ≥меччин≥, Ќац≥ональний банк в ”крањн≥. ” —Ўј њх аж дванадц¤ть ≥ утворюють вони центральну федеральну систему. «умовлено це р¤дом обставин, характерних саме дл¤ —Ўј. ѕо-перше, масштабн≥стю крањни, по-друге, економ≥чним розмањтт¤м ≥ великою к≥льк≥стю комерц≥йних банк≥в (б≥л¤ 14 тис.), по-третЇ, пол≥тичним компром≥сом м≥ж приб≥чниками централ≥зац≥њ ≥ децентрал≥зац≥њ банк≥вськоњ системи. јле й тут вид≥л¤Їтьс¤ найголовн≥ший банк Ц ‘едеральний резервний банк м≥ста Ќью-…орка. ƒо того ж розвитком сучасних засоб≥в сполученн¤ й транспорту формуЇтьс¤ тенденц≥¤ до скороченн¤ федеральних банк≥в.

ƒругу частину кредитноњ системи складають комерц≥йн≥ банки та њх в≥дд≥ленн¤. —аме вони зд≥йснюють кредитне обслуговуванн¤ функц≥онуючих кап≥тал≥в ≥ населенн¤. —в≥й кап≥тал комерц≥йн≥ банки утворюють в основному за рахунок депозит≥в (вклад≥в, позичок кл≥Їнт≥в). ќсновним джерелом банк≥вського прибутку виступаЇ р≥зниц¤ (маржа) м≥ж процентом, що беретьс¤ банком за наданий кредит (позика), ≥ процентом, що сплачуЇтьс¤ банком за депозитами. ќтже, банк≥вський прибуток, ¤к ≥ прибуток торговельного ≥ промислового п≥дприЇмц≥в, бере св≥й початок з виробництва (—хема 1).

«асновниками комерц≥йних банк≥в можуть бути ¤к юридичн≥, так ≥ ф≥зичн≥ особи. «а способом формуванн¤ статутного фонду комерц≥йн≥ банки можуть створюватис¤ ¤к акц≥онерн≥ товариства або товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю.

 омерц≥йн≥ банки бувають ун≥версальними й спец≥ал≥зованими. ”н≥версальн≥ банки акумулюють грошов≥ кошти населенн¤, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, зд≥йснюють грошов≥ розрахунки, розм≥≠щують кредитн≥ ресурси, надають традиц≥йн≥ банк≥вськ≥ послуги, керують грошово-кредитним об≥гом. —пец≥ал≥зован≥ банки (кооперативн≥, сел¤нськ≥, ≥потечн≥, ≥нвестиц≥йн≥, експортно-≥мпортн≥ ≥ т.д.) зд≥йснюють грошово-кредитн≥ операц≥њ у вузько спец≥ал≥зованих сферах.

≤нвестиц≥йн≥ банки зд≥йснюють ф≥нансуванн¤ кап≥тального буд≥вництва, а також реновац≥ю основного кап≥талу промислових п≥дприЇмств, транспорту, зв'¤зку, житлового, комунального й культурно-побутового буд≥вництва. ќсоблив≥сть ≥нвестиц≥йних банк≥в пол¤гаЇ в тому що вони не займаютьс¤ залученн¤м вклад≥в населенн¤. ” ¬еликобритан≥њ, ѕј– та —≥нгапур≥ под≥бн≥ ≥нститути називають торговими банками, в ѕ≥вденн≥й  орењ Ц ф≥рмами з торг≥вл≥ ц≥нними паперами, у ‘ранц≥њ Ц д≥ловими банками. ¬ид≥ленн¤ ≥нвестиц≥йних банк≥в в окремий вид призвело до розпод≥лу прац≥ в кредитн≥й сфер≥, причому в де¤ких крањнах таке вид≥ленн¤ закр≥плене законом.

” сучасних банк≥вських системах розр≥зн¤ють ≥нвестиц≥йн≥ банки двох тип≥в. ƒл¤ першого з них, котрий Ї характерним дл¤ банк≥вських систем англосаксонського типу, притаманн≥ операц≥њ виключно з розм≥щенн¤ й торг≥вл≥ ц≥нними паперами. Ѕанки другого типу характерн≥ дл¤ романо-германських банк≥вських систем. “ут типовими Ї операц≥њ з середньострокового та довгострокового кредитуванн¤.

≤потечний банк надаЇ довгостроков≥ позики п≥д заставу нерухомого майна.

≈кспортно-≥мпортний банк займаЇтьс¤ ф≥нансуванн¤м ≥ кредитуванн¤м експортно-≥мпортних поставок товар≥в та ≥нших операц≥й.

—учасна економ≥ка характеризуЇтьс¤ дуже високим р≥внем кредитних в≥дносин. “ому кредитна система не обмежуЇтьс¤ лише банк≥вськими закладами. ќкр≥м банк≥в, кредитними операц≥¤ми займаютьс¤ ≥нш≥ позабанк≥вськ≥ структури. ќдними з могутн≥х небанк≥вських кредитних ≥нститут≥в Ї страхов≥ ф≥рми. «а розм≥рами операц≥й ≥ актив≥в вони поступаютьс¤ лише банк≥вським ф≥рмам. —трахов≥ ф≥рми Ц це акц≥онерн≥ приватн≥ ≥ державн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ страхують населенн¤, майно, комерц≥йн≥ операц≥њ, практично все, що повТ¤зано з людською д≥¤льн≥стю. јле страхуванн¤м д≥¤льн≥сть цих ф≥рм не обмежуЇтьс¤. ¬они займаютьс¤ також ощадною справою ≥ п≥дприЇмництвом. “ак, моб≥л≥зован≥ ними кошти населенн¤ вони направл¤ють у кредитн≥ операц≥њ, надходженн¤ в≥д ¤ких складаЇ б≥льшу частину њхнього прибутку. Ќаприклад, страхов≥ ф≥рми јнгл≥њ ≥ —Ўј покривають б≥льш ¤к 50% потреби промисловост≥ цих крањн у довгострокових кредитах. ¬они також вкладають грош≥ безпосередньо у велик≥ ≥ найб≥льш прибутков≥ компан≥њ, волод≥ють великими пакетами високоприбуткових заставних папер≥в п≥д нерухоме майно, купують обл≥гац≥њ державних позик.

” результат≥ ощадноњ, ф≥нансовоњ, кредитноњ, ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ страхов≥ компан≥њ зд≥йснюють величезний позитивний вплив на функц≥онуванн¤ ринковоњ економ≥ки, тим самим спри¤ють п≥двищенню ефективност≥ економ≥чного житт¤ крањн.

ѕозабанк≥вське ф≥нансуванн¤ довгострокових кап≥таловкладень у народне господарство зд≥йснюЇтьс¤ також через ≥нвестиц≥йн≥ фонди. ƒжерелом утворенн¤ ≥нвестиц≥йних фонд≥в залежно в≥д форми власност≥ можуть бути податки й грошов≥ збори, субсид≥њ, позики, обовТ¤зков≥ й добров≥льн≥ пожертви п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ населенн¤. ќтже, суть ≥нвестиц≥йних фонд≥в зводитьс¤ до акумул¤ц≥њ кошт≥в населенн¤ ≥ використанн¤ њх дл¤ нагромадженн¤. ќдн≥Їю з функц≥й ≥нвестиц≥йних фонд≥в в умовах приватизац≥њ державноњ власност≥ Ї обслуговуванн¤ об≥гу приватизац≥йних папер≥в при розм≥щенн≥ њх населенн¤м в обТЇкти приватизац≥њ.

≤нвестиц≥йн≥ фонди мають р≥зноман≥тн≥ юридичн≥ форми, тобто вони можуть д≥¤ти ¤к державн≥ орган≥зац≥њ, акц≥онерн≥ товариства, приватн≥ установи. “ому управл≥нн¤ ними зд≥йснюЇтьс¤ субТЇктами т≥Їњ чи ≥ншоњ орган≥зац≥њ (концерну, асоц≥ац≥њ) або правл≥нн¤м, або конкретним громад¤нином. як правило, головним органом управл≥нн¤ Ї загальн≥ збори, конференц≥¤, сес≥¤ або конгрес. ‘онд зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть, керуючись статутом.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Ќазва: Ќац≥ональна кредитна система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (18982 прочитано)