≈коном≥чна теор≥¤ > Ќац≥ональна кредитна система
ќрган≥зац≥йна структура пенс≥йного фонду не передбачаЇ акц≥онерноњ, кооперативноњ чи пайовоњ форми власност≥. як правило, пенс≥йн≥ фонди створюютьс¤ на приватних корпорац≥¤х, що юридично ≥ фактично Ї њх власниками. ќсновою пасивних операц≥й пенс≥йних фонд≥в Ї ресурси, що надход¤ть в≥д корпорац≥й, п≥дприЇмств, а також внески робочих та службовц≥в. —творенн¤ ≥ розвиток пенс≥йних фонд≥в Ц це нове ¤вище на ринку позичкових кап≥тал≥в, на ринку ц≥нних папер≥в ≥ в ц≥лому в кредитн≥й систем≥ промислово розвинутих крањн [4, 85]. ‘онди взаЇмного кредиту теж вкладають значн≥ кошти в корпоративн≥ акц≥њ й обл≥гац≥њ. ¬они приймають грош≥ в≥д ф≥зичних ос≥б ≥ пом≥щають њх в активи специф≥чних вид≥в. «вичайно под≥бний фонд звТ¤заний з компан≥Їю, що за де¤ку плату керуЇ ≥нвестиц≥¤ми. ожна ф≥зична особа волод≥Ї визначеною часткою фонду, що залежить в≥д розм≥ру його внеску. ” будь-¤кий час громад¤ни можуть продати своњ акц≥њ, оск≥льки фонди зобовТ¤зан≥ њх отримувати. ќдн≥ фонди пом≥щають своњ грош≥ в звичайн≥ акц≥њ, ≥нш≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на корпоративних обл≥гац≥¤х, ринкових грошових зобовТ¤занн¤х, наприклад короткострокових комерц≥йних вексел¤х, що випускаютьс¤ корпорац≥¤ми, чи мун≥ципальних ц≥нних паперах. ≤нвестиц≥йна пол≥тика р≥зних фонд≥в значно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д пол≥тики одержанн¤ стаб≥льного доходу ≥ забезпеченн¤ безпеки вкладник≥в. ” будь-¤кому випадку приватна особа отримуЇ диверсиф≥кований портфель ≥нвестиц≥й, керований профес≥оналами. Ќа жаль, це не гарантуЇ хорошого результату. «айн¤ли своЇ м≥сце у кредитн≥й систем≥ ≥ ф≥нансов≥ компан≥њ. ¬они Ї приватними корпорац≥¤ми, призначеними дл¤ видач≥ позичок на споживч≥ нестатки з погашенн¤м та виплатою кредит≥в приватним особам ≥ позичок п≥д забезпеченн¤ комерц≥йним п≥дприЇмствам. « одного боку, ц≥ ф≥рми моб≥л≥зують засоби шл¤хом випуску акц≥й, а також одержанн¤ кредит≥в (де¤к≥ з них довгостроков≥), здеб≥льшого в≥д комерц≥йних банк≥в, а з ≥ншого боку Ц видають позички. омпан≥њ даного типу Ц найважлив≥ше джерело ф≥нансуванн¤ дл¤ малих корпорац≥й ≥ дл¤ корпорац≥й, що зд≥йснюють злитт¤. ¬ економ≥ц≥ небанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ ≥нститути в≥д≥грають важливу роль у спр¤муванн≥ кошт≥в в≥д позикодавц≥в Ц заощадник≥в до позичальник≥в Ц витратник≥в. ” забезпеченн≥ посередництва в таких випадках немала роль належить кредитним сп≥лкам. ≤де¤ створенн¤ кредитних сп≥лок виникла в середин≥ ’≤’ стол≥тт¤. —аме тод≥, внасл≥док прискоренн¤ промислового розвитку, проблема кошт≥в з дедал≥ б≥льшою гостротою поставала не т≥льки перед п≥дприЇмц¤ми, а й перед певними групами приватних ос≥б. ѕереважно це були громади, обТЇднан≥ виробничими, профес≥йними чи соц≥альними ≥нтересами. Ќе маючи змоги вз¤ти кредит у банках, люди почали допомагати один одному власними коштами. ѕершим у ц≥й справ≥ вважають ‘р≥др≥ха ¬≥льгельма –айфайзена. 1848 р. ¬≥н створив у Ќ≥меччин≥ першу ≥нституц≥ю, за своњм характером под≥бну до сучасноњ кредитноњ сп≥лки. ћайже одночасно з –айфайзеном 1850 р. ¬ м≥стечку ƒел≥ч≥ √ерман Ўульце заснував ще один кредитний кооператив. “од≥ ж ≥нституц≥њ з под≥бною ф≥лософ≥Їю почали виникати у ¬еликобритан≥њ та ≤тал≥њ. ѕершу кредитну сп≥лку в —Ўј заснував ƒежарден у 1909 р. в ћанчестер≥. —п≥лка обТЇднала франкомовних американських католик≥в. ј на початку 1999 р. в —Ўј усп≥шно працювали 10 тис. кредитних сп≥лок. «агалом њх у св≥т≥ нал≥чують близько 40 тис. ≥ вони обТЇднують 100 млн. член≥в ≥ мають понад 400 млрд. дол. актив≥в. ќдночасно ≥з загальним зростанн¤м чисельност≥ кредитних сп≥лок, впродовж останн≥х дес¤тил≥ть д≥Ї тенденц≥¤ до злитт¤ менших сп≥лок з потужн≥шими. «деб≥льшого кредитн≥ сп≥лки вид≥л¤ють споживч≥ позички. ¬ банк≥вськ≥й справ≥ цей кредит вважають найризикован≥шим. —аме тому банки вкрай неохоче надають так≥ послуги. –изик пол¤гаЇ в тому, що одержувач позички може њњ не повернути, не зважаючи на вс≥ попередн≥ домовленост≥ й угоди. јнал≥з споживчих кредит≥в, проведений у —Ўј, засв≥дчив, що такий кредит Ї найдорожчим видом вкладень на один долар. редитн≥ сп≥лки задовольн¤ють попит на споживч≥ позички р≥зних соц≥альних прошарк≥в. ќсоби з вищим р≥внем осв≥ти та доход≥в беруть у борг част≥ше. ¬они розгл¤дають кредитуванн¤ ¤к ≥нструмент дос¤гненн¤ бажаного р≥вн¤ житт¤, а не ¤к спос≥б подоланн¤ тимчасових ф≥нансових труднощ≥в. ”с≥ кредитн≥ сп≥лки ор≥Їнтован≥ на р≥зн≥ категор≥њ позичальник≥в. «асади чи правила, ¤ких дотримуЇтьс¤ кредитна сп≥лка, коли в особ≥ член≥в правл≥нн¤ та кредитного ком≥тету приймаЇ внески, надаЇ кредити ≥ забезпечуЇ њх поверненн¤, складаЇ њњ кредитну пол≥тику. ¬она ірунтуЇтьс¤ на потреб≥ забезпеченн¤ ≥нтерес≥в кредитор≥в ≥ позичальник≥в з урахуванн¤м ф≥нансовоњ ситуац≥њ в крањн≥. редитна сп≥лка маЇ забезпечувати р≥вновагу двох протилежних ≥нтерес≥в. јдже по один б≥к сто¤ть кредитори сп≥лки, ¤к≥ хот≥ли б одержати найвищий в≥дсоток за користуванн¤ вкладеними коштами, а по другий Ц позичальники, що хот≥ли б сплачувати найнижч≥ в≥дсотки за надан≥ кредити. ѕравл≥нн¤ маЇ пост≥йно стежити за ф≥нансовою ситуац≥Їю в крањн≥ ≥, в раз≥ потреби, швидко приймати р≥шенн¤ про зм≥ну не т≥льки ставки, а й розм≥р≥в кредиту та терм≥ну його видач≥. —учасна кредитна система виконуЇ дуже багато функц≥й, саме тому њњ структура надзвичайно р≥зноман≥тна ≥ включаЇ в себе р≥зн≥ ≥нститути. Ќажаль ринок ц≥нних папер≥в в ”крањн≥ слабо розвинений, тому наша кредитна система не така досконала, ¤к у крањнах з розвиненою ринковою економ≥кою.
–озд≥л 2 ≈волюц≥¤, сучасний стан та перспективи розвитку кредитноњ системи ”крањни 2.1. —труктура кредитноњ системи ”крањни та њњ еволюц≥¤ редитна система припускаЇ на¤вн≥сть ф≥нансових посередник≥в Ц банк≥в, ¤к≥ залучають кошти на умовах зворотност≥ в≥д одних субТЇкт≥в ≥ дають њх у позичку ≥ншим субТЇктам. ¬загал≥, кредитна система може функц≥онувати ≥ без ф≥нансових посередник≥в. ¬ласник в≥льних кошт≥в може пр¤мо ≥ безпосередньо надавати њх у позичку позичальнику. “ака кредитна система стала формуватис¤ в ”крањн≥ у форм≥ пр¤мих грошових позичок м≥ж п≥дприЇмствами. јле висок≥ ризики таких Упр¤михФ в≥дносин кредитор≥в ≥ позичальник≥в, розб≥жн≥сть за сумами ≥ терм≥нами на¤вноњ пропозиц≥њ кошт≥в з попитом на них у кожн≥й розвит≥й економ≥чн≥й систем≥ неминуче призвод¤ть до виникненн¤ особливих посередник≥в, що на основ≥ акумул¤ц≥њ кошт≥в багатьох субТЇкт≥в забезпечують задоволенн¤ практично будь-¤ких потреб ринкових субТЇкт≥в у позикових засобах. Ќаданн¤ грошових позичок п≥дприЇмствами один одному в той пер≥од в≥дбивало в≥дсутн≥сть ринкових ф≥нансових посередник≥в в умовах по¤ви ринкового руху кошт≥в. —правжнЇ формуванн¤ кредитного ринку почалос¤ в наш≥й крањн≥ з виникненн¤м комерц≥йних банк≥в. ”с¤ њхн¤ активна д≥¤льн≥сть з видач≥ кредит≥в своњм кл≥Їнтам ≥з самого початку носила характер ринкових операц≥й, оск≥льки зд≥йснювалас¤ не в≥дпов≥дно до централ≥зовано затвердженого плану розпод≥лу кредитних ресурс≥в, а з обл≥ком њхньоњ економ≥чноњ виг≥дност≥ дл¤ банку. омерц≥йн≥ банки сам≥ встановлюють виг≥дн≥ дл¤ них умови видач≥ ≥ погашенн¤ позичок, вони можуть в≥льно вибирати кл≥Їнт≥в, а кл≥Їнти Ц банк. ¬≥дношенн¤ комерц≥йних банк≥в ≥з кл≥Їнтами з приводу наданн¤ кредит≥в створюютьс¤ ¤к звичайн≥ ринков≥ в≥дносини. ќтже, в м≥ру розвитку мереж≥ комерц≥йних банк≥в в≥дбувалас¤ зам≥на адм≥н≥стративно-розпод≥льчих в≥дносин у сфер≥ кредиту на ринку, формувалась кредитна система. «араз формуванн¤ кредитноњ системи знаходитьс¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д розвитку системи комерц≥йних банк≥в ≥ в≥д остаточного зв≥льненн¤ њх в≥д пр¤мого впливу кредитного центру. Ќезважаючи на те, що нова банк≥вська система ¤к ≥ ран≥ше несе на соб≥ печатку старих в≥домчо-розпод≥льчих в≥дносин, проте кредитна система в крањн≥ ≥снуЇ ≥ Ї найб≥льш розвинутим елементом ф≥нансового ринку. –инок ц≥нних папер≥в знаходитьс¤ в сам≥й початков≥й стад≥њ формуванн¤. ƒл¤ нього характерна перевага державних ц≥нних папер≥в. —учасна ринкова економ≥ка представл¤Ї собою складний господарський орган≥зм, д≥¤льн≥сть ¤кого забезпечуЇ велика к≥льк≥сть р≥зноман≥тних виробничих, комерц≥йних, ф≥нансових та ≥нформац≥йних структур, ¤к≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою з метою задоволенн¤ ≥нтерес≥в р≥зних груп субТЇкт≥в економ≥чних в≥дносин. ќсновою такоњ взаЇмод≥њ Ї кругооб≥г матер≥альних ц≥нностей ≥ грошових поток≥в в економ≥ц≥. √рошов≥ потоки, ¤к правило, не спр¤мовуютьс¤ безпосередньо в≥д одного субТЇкта ринку до ≥ншого, що здеб≥льшого Ї економ≥чно недоц≥льним, а рухаютьс¤ через посередник≥в. ” розвинут≥й ринков≥й економ≥ц≥ основним посередником, що забезпечуЇ повноц≥нний кругооб≥г грошових кошт≥в у господарств≥, створюючи тим самим базов≥ передумови дл¤ орган≥зац≥њ економ≥чного циклу, Ї кредитна система крањни Ц центральна ланка у вс≥й систем≥ взаЇмозвТ¤зк≥в м≥ж субТЇктами ринку. ≈коном≥чною основою функц≥онуванн¤ кредитноњ системи, Ї кредитн≥ в≥дносини, виникненн¤ ¤ких повТ¤зане з несп≥впаданн¤м у час≥ витрат, що зд≥йснюютьс¤ р≥зними учасниками господарських процес≥в, ≥ надходженн¤м необх≥дних дл¤ цього доход≥в. “аке несп≥впаданн¤, зумовлене обТЇктивними економ≥чними причинами, Ц характерне дл¤ переважноњ б≥льшост≥ субТЇкт≥в ринковоњ економ≥ки. ” результат≥, з одного боку, виникаЇ значна сума тимчасово в≥льних в≥д обороту грошових кошт≥в, а з ≥ншого Ц в≥дчуваЇтьс¤ потреба у додаткових грошових ресурсах. –озвТ¤зуЇтьс¤ дане протир≥чч¤ за допомогою ≥нститут≥в кредитноњ системи, в ¤ких акумулюютьс¤ тимчасово в≥льн≥ кошти одних субТЇкт≥в ринку ≥ надаютьс¤ у тимчасове користуванн¤ ≥ншим, що в≥дпов≥даЇ економ≥чним ≥ соц≥альним потребам сусп≥льства в ц≥лому. «азначен≥ моменти в≥дображають дв≥ найважлив≥ш≥ ≥сторичн≥ передумови становленн¤ ≥ розвитку кредитноњ системи ¤к центральноњ ланки економ≥ки. « одного боку, розвиток товарного виробництва ≥ розширенн¤ торг≥вл≥ обумовили зростанн¤ обс¤г≥в грошового обороту, що викликало необх≥дн≥сть впор¤дкуванн¤ його орган≥зац≥њ ≥ техн≥чного обслуговуванн¤, а з ≥ншого ЦвиникаЇ необх≥дн≥сть у специф≥чн≥й форм≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, повТ¤заноњ з нагромадженн¤м ≥ розпод≥лом тимчасово в≥льних кошт≥в субТЇкт≥в ринку. ќрган≥зац≥¤ виконанн¤ цих двох найважлив≥ших економ≥чних завдань призвела до по¤ви особливих п≥дприЇмств Ц ≥нститут≥в кредитноњ системи, ¤к≥ под≥л¤ютьс¤ на три велик≥ групи:
Ќазва: Ќац≥ональна кредитна система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (18982 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
