≈коном≥чна теор≥¤ > Ќац≥ональна кредитна система
“аким чином, проблеми ринковоњ трансформац≥њ економ≥ки в ”крањн≥ мають безпосередн≥й вплив на д≥¤льн≥сть банк≥в ¤к ключовоњ ланки ≥нфраструктури ф≥нансового ринку, а з ≥ншого боку, банки своњми д≥¤ми також впливають на стан нац≥ональноњ економ≥ки. Ќезважаючи на серйозн≥ труднощ≥, в ”крањн≥ все-таки вдалос¤ створити двор≥вневу банк≥вську систему, на чол≥ ¤коњ став Ќац≥ональний банк. ќднак повноц≥нне виконанн¤ ЌЅ” своњх базових функц≥й неможливе без забезпеченн¤ його повноњ самост≥йност≥ щодо прийн¤тт¤ р≥шень та реал≥зац≥њ грошово-кредитноњ пол≥тики. “ому в цих умовах сл≥д негайно прийн¤ти «акон Уѕро Ќац≥ональний банк ”крањниФ, ¤кий би п≥двищував в≥дпов≥дальн≥сть ЌЅ” ¤к центрального банку держави за забезпеченн¤ монетарноњ стаб≥льност≥, що Ї основою усп≥шного економ≥чного розвитку ”крањни, ч≥тко окреслював би його статус, м≥сце ≥ роль у сусп≥льств≥ та систем≥ державноњ влади. ѕри цьому доц≥льним було б одночасно прийн¤ти ≥ «акон Уѕро комерц≥йн≥ банки ”крањниФ. ÷е Ї лог≥чним, тому що Ќац≥ональний банк ≥ комерц≥йн≥ банки Ц дв≥ ланки Їдиноњ банк≥вськоњ системи, ¤к≥ повинн≥ д≥¤ти сп≥льно в ч≥тко визначеному законодавчому простор≥.
2.3. омерц≥йн≥ банки ¤к основа кредитноњ д≥¤льност≥ ”крањни омерц≥йн≥ банки належать до особливоњ категор≥њ д≥лових п≥дприЇмств Ц ф≥нансових посередник≥в. ¬они залучають кап≥тали, заощадженн¤ населенн¤ та ≥нш≥ в≥льн≥ грошов≥ кошти, ¤к≥ вив≥льн¤ютьс¤ у процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥, та надають њх у тимчасове користуванн¤ ≥ншим економ≥чним агентам, ¤к≥ потребують додаткового кап≥талу. —учасн≥ комерц≥йн≥ банки Ї багатофункц≥ональними установами, що займаютьс¤ практично вс≥ма видами кредитних ≥ ф≥нансових операц≥й, повТ¤заних з обслуговуванн¤м господарськоњ д≥¤льност≥ своњх кл≥Їнт≥в. ќсновне навантаженн¤ щодо ф≥нансово-кредитного обслуговуванн¤ економ≥ки припадаЇ саме на комерц≥йн≥ банки. Ќадаючи кредити кл≥Їнтам, банки реал≥зують себе ¤к ф≥нансов≥ посередники, приймаючи грош≥ в≥д вкладник≥в, що волод≥ють тимчасово в≥льними коштами, ≥ надаючи њх позичальникам, тобто тим учасникам економ≥чного обороту, ¤к≥ тимчасово потребують додаткового кап≥талу. ” результат≥ ц≥Їњ д≥¤льност≥ банку у виграш≥ перебувають ус≥ зац≥кавлен≥ сторони. “имчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти вкладник≥в банк перетворюЇ на позичковий кап≥тал, ¤кий приносить њм реальний дох≥д у форм≥ процента. ¬икористанн¤ кредиту позичальниками спри¤Ї прискоренню обороту кап≥талу, скороченню витрат виробництва ≥ зростанню прибутк≥в. омерц≥йн≥ банки отримують доход в≥д зазначених операц≥й за рахунок р≥зниц≥ м≥ж процентами, що ст¤гуютьс¤ за позиками ≥ виплачуютьс¤ за вкладами. «датн≥сть комерц≥йних банк≥в створювати в процес≥ своЇњ д≥¤льност≥ додатков≥ засоби платежу Ї одн≥Їю з найважлив≥ших функц≥й, що в≥др≥зн¤Ї њх в≥д ≥нших ≥нститут≥в кредитноњ системи. омерц≥йн≥ банки можуть зд≥йснювати операц≥њ з куп≥вл≥ ≥ продажу ≥ноземноњ валюти, орган≥зовуючи ф≥нансуванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥; виконувати дов≥рч≥ операц≥њ, повТ¤зан≥ з управл≥нн¤м майном, грошовими коштами та ≥ншими матер≥альними ц≥нност¤ми ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б за њх дорученн¤м; надавати консультативн≥ послуги своњм кл≥Їнтам з питань орган≥зац≥њ господарсько-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥; зд≥йснювати збер≥ганн¤ грошових ≥ матер≥альних ц≥нностей у спец≥ально обладнаних сховищах, а також р¤д ≥нших операц≥й, повТ¤заних з обслуговуванн¤м р≥зних кл≥Їнт≥в. ¬ ≥сторичному план≥ комерц≥йн≥ банки виникли ран≥ше, н≥ж ≥нш≥ типи ф≥нансово-кредитних ≥нститут≥в, а тому розвиток кредитноњ системи розпочинаЇтьс¤ саме з виникненн¤ ≥ розвитку комерц≥йних банк≥в. ¬ ”крањн≥ розвиток системи комерц≥йних банк≥в та њњ структуризац≥¤ перебувають на початкових етапах. ќсобливо це стосуЇтьс¤ функц≥ональноњ спец≥ал≥зац≥њ банк≥вських установ. ” св≥тов≥й практиц≥ в≥дом≥ сотн≥ операц≥й, що зд≥йснюютьс¤ комерц≥йними банками [5, 36]. ўодо кредитних установ нашоњ крањни, то ними у кращому випадку освоЇно один-два дес¤тки операц≥й. ѕри цьому комерц≥йн≥ банки здеб≥льшого намагаютьс¤ виконувати вс≥ в≥дом≥ њм операц≥њ, не надаючи ¤вноњ переваги тим чи ≥ншим сферам д≥¤льност≥. ” результат≥ в кредитн≥й систем≥ ”крањни практично в≥дсутн≥ ¤к д≥йсно ун≥версальн≥, так ≥ рац≥онально спец≥ал≥зован≥ комерц≥йн≥ банки. ÷е п≥дтверджуЇтьс¤ реальною ситуац≥Їю з галузевою ≥ особливо з функц≥ональною спец≥ал≥зац≥Їю. Ќа сьогодн≥шн≥й день у кредитн≥й систем≥ ”крањни практично в≥дсутн≥ ≥нвестиц≥йн≥, ≥потечн≥, трастов≥, ≥нновац≥йн≥ ≥ страхов≥ банки, значною м≥рою Урозмит≥Ф рац≥ональн≥ основи галузевоњ спец≥ал≥зац≥њ колишн≥х державних банк≥в. Ќе сформовано оптимальноњ структури ≥ за ≥ншими критер≥¤ми класиф≥кац≥њ комерц≥йних банк≥в. ¬≥дсутнЇ, наприклад, ефективне к≥льк≥сне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж крупними, середн≥ми ≥ др≥бними банками. Ќавпаки, ≥снуЇ значний розрив у сферах д≥¤льност≥ м≥ж колишн≥ми державними спец≥ал≥зованими ≥ новоутвореними банками. “ому одн≥Їю з найважлив≥ших умов формуванн¤ в ”крањн≥ цив≥л≥зованоњ системи комерц≥йних банк≥в Ї подальша њњ структуризац≥¤, розвиток р≥зних вид≥в банк≥вських установ, кожна з ¤ких може зайн¤ти належне м≥сце на ринку, обслуговуючи певний його сегмент. —таб≥льна й активно функц≥онуюча система комерц≥йних банк≥в та небанк≥вських кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в у поЇднанн≥ з ефективною, виваженою пол≥тикою центрального банку займаЇ головне м≥сце в економ≥ц≥ будь-¤коњ крањни.
2.4. ѕроблеми ≥ перспективи д≥¤льност≥ небанк≥вських ф≥нансових посередник≥в «а останн≥ роки кредитна система ”крањни зазнала суттЇвих зм≥н: створюЇтьс¤ нова двор≥внева банк≥вська система, все б≥льшого розвитку набуваЇ д≥¤льн≥сть незалежних комерц≥йних банк≥в та небанк≥вських кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в. ѕом≥тну роль у ф≥нансово-кредитн≥й систем≥ ”крањни в≥д≥граЇ такий њх тип, ¤к кредитн≥ сп≥лки. як св≥дчить м≥жнародна практика та власна ≥стор≥¤ ”крањни, кредитн≥ сп≥лки виникали там ≥ тод≥, коли небагат≥ люди потребували певних ф≥нансових послуг, ¤ких не надавала жодна ф≥нансова ≥нституц≥¤. ÷¤ обставина змушувала людей обТЇднуватис¤ ≥ сп≥льними зусилл¤ми створювати дл¤ себе так≥ послуги, ¤к≥, на додаток, були дешевшими ≥ зручн≥шими. —аме тому з часом кредит≥вки зайн¤ли свою н≥шу на ф≥нансових ринках у багатьох розвинутих крањнах. редитна кооперац≥¤ в≥дроджуЇтьс¤ ≥ в ”крањн≥. «г≥дно з “имчасовим положенн¤м про кредитн≥ сп≥лки (що його затвердив ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 20 вересн¤ 1993 року), кредитна сп≥лка Ц це громадська орган≥зац≥¤, головною метою ¤коњ е ф≥нансовий та соц≥альний захист њњ учасник≥в через залученн¤ њхн≥х особистих заощаджень дл¤ взаЇмного кредитуванн¤. редитн≥ сп≥лки завжди виникають ≥ д≥ють на баз≥ певноњ сп≥льноти людей. ÷¤ сп≥льнота виступаЇ ¤к поле членства дл¤ конкретноњ кредит≥вки. ¬ ”крањн≥ такими пол¤ми можуть бути трудов≥ колективи, громадськ≥ орган≥зац≥њ, профес≥йн≥ сп≥лки, церковн≥ параф≥њ, територ≥альн≥ громади. ќзнака сп≥льноти св≥дчить про принципову р≥зницю м≥ж кредит≥вками ≥ субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ засновуЇ дов≥льна група ос≥б вин¤тково задл¤ отриманн¤ прибутку. редитн≥ сп≥лки надають послуги лише своњм членам Ц ф≥зичним особам. ќтже, учасники кредит≥вки в межах своЇњ орган≥зац≥њ виступають одночасно ¤к власники ≥ кл≥Їнти. редитна сп≥лка Ї в≥дкритою орган≥зац≥Їю, в ¤к≥й кожному гарантовано в≥льний вступ ≥ вих≥д. ”правл≥нн¤ кредитною сп≥лкою спираЇтьс¤ на принципи демократичного самовр¤дуванн¤. Ќайвищим органом управл≥нн¤ Ї загальн≥ збори, ¤к≥ належить скликати принаймн≥ раз на р≥к. « числа сп≥лчан збори обирають три статутних органи, що д≥ють у пер≥од м≥ж зборами, а саме: 1. ѕравл≥нн¤, ¤ке провадить оперативне управл≥нн¤ поточною д≥¤льн≥стю, формуЇ портфель послуг ≥ виробл¤Ї кредитну пол≥тику 2. редитний ком≥тет, що вт≥люЇ кредитну пол≥тику. 3. Ќагл¤довий ком≥тет, ¤кий контролюЇ д≥¤льн≥сть орган≥в управл≥нн¤. ¬с≥ ц≥ органи працюють на громадських засадах. ” раз≥ потреби та за на¤вност≥ кошт≥в, ѕравл≥нн¤, ухваливши в≥дпов≥дне р≥шенн¤, може створити платну ¬иконавчу дирекц≥ю. Ќеприбутков≥сть кредитноњ сп≥лки пол¤гаЇ в тому, що всю д≥¤льн≥сть ц≥Їњ орган≥зац≥њ спр¤мовано не на отриманн¤ прибутку, а на наданн¤ кредитних та ощадних послуг т≥льки њњ учасникам. ќтриман≥ за позичками в≥дсотки становл¤ть дох≥д кредит≥вки, ¤кий вона спр¤мовуЇ на формуванн¤ фонд≥в та нарахуванн¤ в≥дсотк≥в на внески член≥в. ”загальнюючи пон¤тт¤ кредитноњ сп≥лки, варто наголосити, що: ѕо-перше, кредитна сп≥лка поЇднуЇ в соб≥ ознаки громадськоњ орган≥зац≥њ ≥ ф≥нансовоњ ≥нституц≥њ. ѕо-друге, кредит≥вка працюЇ у вузькому сектор≥ ф≥нансового ринку, маючи справу здеб≥льшого з др≥бними позичками. ѕо-третЇ, кредитну сп≥лку створюють ¤к юридичну особу за ≥н≥ц≥ативою групи людей, обТЇднаних за певними (територ≥альними, профес≥йними тощо) ознаками. “ак≥ ознаки визначають сам≥ особи-засновники в≥дпов≥дно до законодавства та статуту. ѕо-четверте, кредит≥вка обТЇднуЇ т≥льки ф≥зичних ос≥б. ѕо-пТ¤те, кредитн≥й сп≥лц≥, ¤к кооперативн≥й форм≥ господарюванн¤, властива демократичн≥сть самовр¤дуванн¤, а саме: Х р≥вноправн≥сть сп≥лчан незалежно в≥д величини внеску та часу вступу до кредит≥вки; Х можлив≥сть брати участь в управл≥нн≥ в раз≥ обранн¤ до кер≥вних орган≥в; Х право на повну ф≥нансову та ≥ншу ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть кредитноњ сп≥лки; Х право контролювати д≥¤льн≥сть виборних кер≥вних орган≥в. ѕо-шосте, ф≥лософ≥¤ кредитноњ кооперац≥њ передбачаЇ м≥н≥м≥зац≥ю ф≥нансового ризику, завд¤ки ¤к≥й кредит≥вка б≥льш-менш ст≥йко реагуЇ на пост≥йну м≥нлив≥сть ринку.
Ќазва: Ќац≥ональна кредитна система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (18982 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
