≈коном≥чна теор≥¤ > Ќац≥ональна кредитна система

- розвТ¤занн¤ проблеми заборгованост≥ з виплат зарплат ≥ пенс≥й, взаЇмних неплатеж≥в п≥дприЇмств;

- адекватна законодавча база, що жорстко регулюватиме д≥¤льн≥сть структур, тим чи ≥ншим чином повТ¤заних ≥з функц≥онуванн¤м Ќѕ‘, Ц банк≥вську д≥¤льн≥сть, ≥нститут корпоративних розпор¤дник≥в активами Ќѕ‘, процедуру веденн¤ бухобл≥ку, аудиторського нагл¤ду тощо;

- встановленн¤ права власност≥ громад¤н на активи, в ¤ких Уматер≥ал≥зован≥Ф њхн≥ ≤ѕ‘, у тому числ≥ запровадженн¤ практики успадкуванн¤ ≤ѕ‘ на випадок смерт≥ власника;

- на¤вн≥сть в≥дпов≥дноњ ≥нфраструктури, що забезпечуватиме високу л≥кв≥дн≥сть та абсолютну прозор≥сть ф≥нансових вкладень Ќѕ‘;

- на¤вн≥сть висококвал≥ф≥кованих кадр≥в, у тому числ≥ юрист≥в, котр≥ профес≥йно зд≥йснювали б усе розмањтт¤ процес≥в, повТ¤заних ≥з по¤вою та функц≥онуванн¤м Ќѕ‘.

якщо ми виконаЇмо ц≥ економ≥ко-правов≥ передумови, то матимемо стаб≥льну систему недержавного пенс≥йного забезпеченн¤, а отже, потужне ф≥нансове джерело внутр≥шн≥х ≥нвестиц≥й дл¤ розвитку нац≥ональноњ економ≥ки.

” крањнах з розвиненою ринковою економ≥кою значну роль у кредитуванн≥ в≥д≥грають страхов≥ компан≥њ. „ерез малорозвинений ринок ц≥нних папер≥в в украњнських умовах цей високоефективний елемент ринковоњ ≥нфраструктури поки що не д≥Ї. —трахова справа, ¤ка була монопол≥зована державою, виконувала лише функц≥ю акумул¤ц≥њ в≥льних кошт≥в населенн¤, що значно обмежувало њњ вплив на економ≥чну систему. јльтернативн≥ страхов≥ структури лише зароджуютьс¤. ќтже, ефект в≥д них Ц в далекому майбутньому, що, ≥стотно, вплине ≥ на процес становленн¤ ≥ функц≥онуванн¤ ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥.

” пер≥од становленн¤ державност≥ ”крањни, ринкових в≥дносин у економ≥ц≥ д≥¤льн≥сть окремих п≥дприЇмств та галузей народного господарства зазнаЇ в≥дчутних зм≥н: розпадаютьс¤ стар≥ господарськ≥ зв'¤зки та налагоджуютьс¤ нов≥, постаЇ необх≥дн≥сть у забезпеченн≥ виробництва матер≥алами та сировиною власними силами, ринку збуту, гостро постаЇ проблема браку об≥гових кошт≥в.

ƒл¤ в≥дновленн¤ народного господарства в умовах в≥льного ринку необх≥дно мати сусп≥льно-орган≥зований кредит, ¤кий може бути особовим або речовим. ќсобовий кредит потребуЇ дл¤ свого розвитку на¤вност≥ б≥льш-менш встановлених умов господарюванн¤, загальноприйн¤тих економ≥чних зв'¤зк≥в та ≥нститут≥в. –ечовий кредит розвиваЇтьс¤ у нест≥йк≥, перех≥дн≥ пер≥оди, коли господарськ≥ звТ¤зки роз≥рван≥, складаютьс¤ нов≥ форми економ≥чного житт¤ ≥ в≥дбуваЇтьс¤ зм≥на груп, що активно беруть участь у економ≥чному житт≥.

«д≥йсненн¤ речового кредиту можливо двома шл¤хами: або забезпеченн¤м позики нерухом≥стю, тод≥ матиме м≥сце застава (≥потека), або рухомим майном Ц тод≥ матиме м≥сце заклад. ƒо цього виду речового кредиту (закладу) в≥дноситьс¤ й ломбардний кредит. Ћомбардний кредит Ц короткотерм≥новий кредит п≥д заставу рухомого майна, ¤ке можна легко реал≥зувати. «аставою можуть бути ц≥нн≥ папери, продукц≥¤ с≥льського господарства ≥ добувноњ промисловост≥ (¤кщо вони Ї обТЇктами операц≥й на товарн≥й б≥рж≥), предмети домашнього вжитку або особистого користуванн¤.

« економ≥чноњ теор≥њ в≥домо, що обТЇктом ломбардноњ операц≥њ Ї зворотн≥й рух вартост≥ м≥ж кредитором та позичальником на умовах сплати.

–еал≥зац≥¤ кредитних в≥дносин в ”крањн≥ забезпечуЇтьс¤ функц≥онуванн¤м Ќац≥онального та комерц≥йних банк≥в, а також небанк≥вських ф≥нансово-кредитних установ, в тому числ≥ ломбард≥в, роль ¤ких у сучасн≥й ринков≥й економ≥ц≥ пост≥йно зростаЇ.

 оливанн¤ середнього розм≥ру позики за м≥с¤ц¤ми маЇ велике практичне значенн¤ дл¤ д≥¤льност≥ кожного ломбарду, адже крива коливань щор≥чно показуЇ особливу, визначену законом≥рн≥сть. ÷≥ регул¤рн≥ зм≥ни майже ≥дентичн≥ ¤к на початку XX стол≥тт¤ (у 1913 р.), так ≥ наприк≥нц≥ стол≥тт¤ Ц у 1999 р. (рис. 1) [14, 5].

ѕочинаючи з с≥чн¤ ≥ до самоњ весни 1913 р. середн≥й розм≥р позики не зм≥нювавс¤. Ќавесн≥ розм≥р позики п≥двищивс¤. Ќайвищоњ позначки середн≥й розм≥р позики дос¤гав у кв≥тн≥. Ќа початку л≥та 1913 р. спостер≥галась тенденц≥¤ до зниженн¤ цього показника. ¬осени середн≥й розм≥р позики знову починав р≥зко п≥дн≥матис¤; лише у листопад≥ та грудн≥ спостер≥галас¤ тенденц≥¤ до його зниженн¤ та стаб≥л≥зац≥њ на р≥вн≥ початку року.

ўодо сучасних тенденц≥й, то прот¤гом останн≥х трьох рок≥в спостер≥гаЇтьс¤ пост≥йне зростанн¤ середнього розм≥ру позики на 2% щом≥с¤чно. —еред причин, ¤к≥ викликали таку повед≥нку кривоњ коливань, сл≥д в≥дзначити особливост≥ нашого сучасного економ≥чного стану: загальне зниженн¤ р≥вн¤ житт¤ населенн¤, пост≥йне зростанн¤ ц≥н на товари та послуги, нестаб≥льн≥сть в≥тчизн¤ноњ валюти, хрон≥чна невиплата зароб≥тноњ плати, що найгостр≥ше в≥дчуваЇтьс¤ вл≥тку. ¬се це змушуЇ населенн¤ звертатись за кредитами до ломбард≥в з над≥Їю, що заставлен≥ реч≥ найближчим часом можна буде викупити.

јнал≥з ломбардних позик, наданих у 1999 р., св≥дчить, що обс¤г б≥льшоњ половини з них (56%) не перевищував 60 гривень. Ќайб≥льше позик (38%) надавалос¤ у межах в≥д 31 до 60 грн. 22% позик було надано обс¤гом 61-90 грн. ≥ ще 22% позик Ц обс¤гом б≥льше 90 грн. (рис. 2) [14, 7].

“ака структура розпод≥лу позик залишаЇтьс¤ майже стаб≥льною прот¤гом останн≥х трьох рок≥в ≥ ще раз переконуЇ в тому, що ломбарди задовольн¤ють потреби населенн¤ у невеликих сумах грошей п≥д заставу вироб≥в з дорогоц≥нних метал≥в та з дорогоц≥нним кам≥нн¤м.

÷≥кавим Ї також розпод≥л ломбардних позик за терм≥ном поверненн¤. Ќайб≥льшою попул¤рн≥стю у населенн¤ користуютьс¤ застави вироб≥в на 14 дн≥в (38%), пот≥м Ц 7 дн≥в (26%), 28 дн≥в (18%), 21 день (11%) ≥ 35 дн≥в (7%) (рис. 3) [14, 7].

Ћомбардна операц≥¤ Ц операц≥¤ ф≥зичних чи юридичних ос≥б з отриманн¤ кошт≥в в≥д юридичноњ особи, квал≥ф≥кованоњ ¤к ф≥нансова установа зг≥дно ≥з законодавством ”крањни. ѕроведенн¤ ломбардних операц≥й в ”крањн≥ жорстко регулюЇтьс¤ законодавчими актами ≥, перш за все, «аконом ”крањни Уѕро заставуФ. «г≥дно ≥з «аконом ”крањни Уѕро п≥дприЇмництвоФ, зд≥йснювати цей вид д≥¤льност≥ можуть, кр≥м державних п≥дприЇмств, повн≥ товариства, учасники ¤ких несуть в≥дпов≥дальн≥сть за борги товариства вс≥м належним њм майном («акон ”крањни Уѕро господарськ≥ товаристваФ). “акий пор¤док, з погл¤ду держави, маЇ забезпечити найб≥льшу над≥йн≥сть операц≥й дл¤ кл≥Їнт≥в ломбарду. Ћомбардн≥ позики, ¤к один ≥з р≥зновид≥в цив≥льно-правових угод, регулюютьс¤ ÷ив≥льним кодексом ”крањни.

ƒ≥¤льн≥сть ломбардних установ в сучасний пер≥од знову актив≥зуЇтьс¤: зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть кл≥Їнт≥в та самих ломбард≥в, розширюЇтьс¤ спектр њхньоњ д≥¤льност≥: в≥д заклад≥в вироб≥в з дорогоц≥нних метал≥в та з дорогоц≥нним кам≥нн¤м до ауд≥о-, в≥део-, побутовоњ та оф≥сноњ техн≥ки.

Ќезважаючи на р≥зноман≥тн≥сть структури кредитноњ системи, все-таки головною њњ ланкою у будь-¤к≥й крањн≥ Ї банки, що зд≥йснюють основну масу кредитних ≥ ф≥нансових операц≥й. ƒ≥¤льн≥сть кожного ≥з ф≥нансово-кредитних ≥нститут≥в повинна регламентуватись законодавством.

2.5. —учасний стан та перспективи розвитку правового забезпеченн¤ ≥ державного

регулюванн¤ кредитноњ системи ”крањни

¬ ”крањн≥ ≥з прийн¤тт¤м  онституц≥њ 1996 року банк≥вське законодавство не зазнало суттЇвих зм≥н хоч ќсновний «акон њх вимагаЇ.

√оловна сфера банк≥вськоњ д≥¤льност≥ Ц кредитуванн¤ Ц в ”крањн≥ фактичноt не маЇ спец≥ального законодавчого забезпеченн¤. Ќин≥ правов≥дносини в галуз≥ кредитуванн¤ регулюютьс¤ окремими положенн¤ми глав 32 ≥ 33 ÷ив≥льного кодексу ”крањни та ѕоложенн¤м Уѕро кредитуванн¤Ф, затвердженим постановою ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни є 246 в≥д 28 вересн¤ 1995 р.

Ќорми чинного ÷ив≥льного кодексу щодо кредитуванн¤ не в≥дпов≥дають вимогам сьогоденн¤, а нормативне регулюванн¤ кредитних в≥дносин центральним банком не маЇ системного характеру ≥ не забезпечуЇ сталого функц≥онуванн¤ та розвитку кредитних ресурс≥в ”крањни.

”се ще не прийн¤то так≥ важлив≥ дл¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ нормативно-правов≥ акти, ¤к нов≥ ÷ив≥льний кодекс, ѕодатковий кодекс, закони про бюджетну систему, про банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть тощо. хоча в цьому напр¤м≥ вже зроблено важливий крок Ц прийн¤то «акон Уѕро Ќац≥ональний банк ”крањниФ.

‘ах≥вц≥, ¤к≥ працюють над законодавчим урегулюванн¤м банк≥вськоњ д≥¤льност≥, безумовно, не сумн≥ваютьс¤ у необх≥дност≥ терм≥нового вир≥шенн¤ назр≥лоњ проблеми, проте стосовно шл¤х≥в ≥ механ≥зм≥в њњ розвТ¤занн¤ њхн≥ думки роз≥йшлис¤. «агалом склалис¤ два п≥дходи щодо правового забезпеченн¤ кредитуванн¤. ѕрихильники першого вважають, що кредитн≥ правов≥дносини мають регулюватис¤ загальними нормами цив≥льного права, отож достатньо прийн¤ти нову редакц≥ю ÷ив≥льного кодексу, ¤ка б м≥стила детально розроблен≥ норми щодо позики та кредиту.

ѕоборники ≥ншого п≥дходу не заперечують, що ÷ив≥льний кодекс Ї основоположним законодавчим актом, ¤ким визначаютьс¤ правов≥ п≥двалини регулюванн¤ кредитних в≥дносин, проте вважають, що сл≥д реально оц≥нювати законодавч≥ можливост≥ державних орган≥в влади, передус≥м ¬ерховноњ –ади, на роз≠гл¤д ¤коњ внесено сотн≥ законопроект≥в.  оли буде прийн¤то новий ÷ив≥льний кодекс Ц нев≥домо. ќтже, впродовж невизначеного пер≥оду кредитн≥ в≥дносини залишатимутьс¤ законодавче неврегульованими. ѕрихильники створенн¤ окремого «акону Уѕро кредитуванн¤Ф висувають ≥ще один вагомий аргумент: положенн¤ проекту ÷ив≥льного кодексу стосуютьс¤ базових, концептуальних засад регулюванн¤ кредитних в≥дносин ≥ не м≥ст¤ть конкретних юридичних механ≥зм≥в щодо пор¤дку наданн¤, використанн¤, поверненн¤ банк≥вського кредиту, пор¤дку ст¤гненн¤ заборгованост≥ за кредитним договором та ≥нших важливих аспект≥в в≥дпов≥дальност≥ субТЇкт≥в кредитних в≥дносин. —аме тому й потр≥бен спец≥альний закон, у ¤кому б детал≥зувалис¤ загальн≥ положенн¤ ÷ив≥льного кодексу.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Ќазва: Ќац≥ональна кредитна система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (18982 прочитано)