≈коном≥чна теор≥¤ > Ќац≥ональна кредитна система

1.3. Ѕанк≥вськ≥ установи ¤к елементи кредитноњ системи

” механ≥зм≥ функц≥онуванн¤ кредитноњ системи держави велика роль належить комерц≥йним банкам. ¬они Ї багатофункц≥ональними орган≥зац≥¤ми, що д≥ють у р≥зних секторах ринку позичкового кап≥талу. Ѕанки акумулюють основну частку кредитних ресурс≥в ≥ надають своњм кл≥Їнтам повний комплекс ф≥нансових послуг, включаючи кредитуванн¤, прийом депозит≥в, розрахункове обслуговуванн¤, куп≥влю-продаж ≥ збереженн¤ ц≥нних папер≥в, ≥ноземноњ валюти та ≥н.

«авданн¤ банк≥в пол¤гаЇ у забезпеченн≥ безпереб≥йного грошового об≥гу й обороту кап≥талу, кредитуванн≥ промислових п≥дприЇмств, держави ≥ населенн¤, створенн¤ умов дл¤ народногосподарського нагромадженн¤.

 омерц≥йн≥ банки, мають статут, в≥дпов≥дно до ¤кого д≥ють. ” статут≥ повинне м≥ститис¤ наступне:

Х найменуванн¤ банку ≥ його м≥сцезнаходженн¤ (поштова адреса);

Х перел≥к операц≥й, зд≥йснюваних банком;

Х розм≥р статутного фонду ≥ перел≥к ≥нших фонд≥в, утворених банком;

Х положенн¤ про те, що банк Ї юридичною особою ≥ д≥Ї на комерц≥йн≥й основ≥;

Х положенн¤ про органи керуванн¤ банком, њхню структуру, пор¤док утворенн¤ ≥ функц≥њ, а також ≥нш≥ положенн¤, звТ¤зан≥ з особливост¤ми д≥¤льност≥ банку, що не суперечать чинному законодавству.

÷ентральною ланкою в зд≥йсненн≥ активних ≥ пасивних операц≥њ банку виступаЇ кредитне керуванн¤. ¬ основу класиф≥кац≥њ кредитних операц≥й можуть бути покладен≥ р≥зн≥ критер≥њ: види позичальник≥в, мета, характер чи терм≥ни кредиту, на¤вн≥сть забезпеченн¤ позички ≥ т.д. ѕерш за все необх≥дно в≥дзначити, що у вс≥х крањнах у т≥й чи ≥нш≥й форм≥ проводитьс¤ розпод≥л позичок на дв≥ велик≥ групи Ц персональн≥ позички ф≥зичним особам дл¤ задоволенн¤ особистих нестатк≥в ≥ д≥лов≥ позички акц≥онерним компан≥¤м та одноособовим п≥дприЇмц¤м дл¤ забезпеченн¤ процесу виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ. ÷е розмежуванн¤ маЇ важливе значенн¤, тому що в зазначених сферах застосовуютьс¤ р≥зн≥ форми кредитуванн¤, д≥ють р≥зн≥ правила у в≥дношенн≥ терм≥н≥в, величини, вартост≥ ≥ забезпеченн¤ позичок, вид≥в ф≥нансових гарант≥й ≥ т.д.

” банк≥вських балансах, однак, цей розпод≥л звичайно виражаЇтьс¤ не¤вно, в опосередкован≥й форм≥. ƒе¤к≥ статт≥ балансу в≥днос¤тьс¤ т≥льки до кредитуванн¤ приватних ос≥б, ≥нш≥ до кредит≥в п≥дприЇмств, але Ї ≥ Узм≥шан≥Ф статт≥. ” —Ўј, наприклад, в основу класиф≥кац≥њ позичок покладена мета кредиту. “ому в де¤ких статт¤х балансу поЇднуютьс¤ ¤к позички на особист≥ потреби, так ≥ позички дл¤ ф≥нансуванн¤ виробництва ≥ реал≥зац≥њ.

ќсновними функц≥¤ми комерц≥йних банк≥в вважаютьс¤:

Х акумул¤ц≥¤ ≥ моб≥л≥зац≥¤ грошового кап≥талу;

Х посередництво в кредит≥;

Х проведенн¤ розрахунк≥в ≥ платеж≥в у господарств≥;

Х створенн¤ плат≥жних засоб≥в;

Х орган≥зац≥¤ випуску ≥ розм≥щенн¤ ц≥нних папер≥в;

Х консультац≥йне обслуговуванн¤ кл≥Їнт≥в.

Ѕанк може надавати кредити п≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥¤м р≥зних галузей народного господарства й ≥ншим банкам, включаючи своњ ф≥л≥њ, ф≥нансовим компан≥¤м ≥ населенню. —пециф≥ка джерел формуванн¤ позичкового фонду, використовуваного дл¤ тих чи ≥нших кредитних операц≥й, призначенн¤ ≥ характер забезпеченн¤ видаваних кредит≥в, механ≥зм наданн¤ ≥ терм≥ни кредитуванн¤, сфера використанн¤ й ≥нш≥ фактори обумовили створенн¤ в рамках кредитного керуванн¤ шести в≥дд≥л≥в.

1. ¬≥дд≥л загальноњ орган≥зац≥њ кредитних операц≥й:

Х визначаЇ загальну пол≥тику банку ≥ пор¤док њњ реал≥зац≥њ в залежност≥ в≥д конкретних економ≥чних умов;

Х розробл¤Ї загальн≥ методики короткострокового ≥ довгострокового кредитуванн¤ ≥ ф≥нансуванн¤, методики визначенн¤ кредитоспроможност≥ кл≥Їнт≥в, методики орган≥зац≥њ перспективних ф≥нансових послуг;

Х вивчаЇ кредитн≥ ризики ≥ визначаЇ механ≥зм страхуванн¤ банк≥вських кредитних операц≥й.

2. ¬≥дд≥л короткострокового кредитуванн¤:

Х визначаЇ кредитн≥ ресурси по видах позичок ≥ позичальниках виход¤чи з кредитного потенц≥алу банку;

Х ви¤вл¤Ї потреби в кредит≥;

Х орган≥зовуЇ видачу ≥ погашенн¤ кредиту, веде кредитн≥ справи;

Х укладаЇ кредитн≥ договори;

Х перев≥р¤Ї кредитоспроможн≥сть кл≥Їнт≥в;

Х веде картотеку кредитоспроможност≥;

Х орган≥зовуЇ факторингов≥ операц≥њ.

3. ¬≥дд≥л довгострокового кредитуванн¤ ≥ ф≥нансуванн¤:

Х розробл¤Ї основн≥ напр¤мки кредитуванн¤ ≥ ф≥нансуванн¤ виход¤чи з ≥нвестиц≥йного потенц≥алу банку;

Х орган≥зовуЇ кредитн≥ операц≥њ ≥ ф≥нансуванн¤;

Х укладаЇ договори з наданн¤ позичок ≥ наданн¤ послуг;

Х перев≥р¤Ї кредитоспроможн≥сть кл≥Їнта ≥ веде картотеку кредитоспроможност≥;

Х зд≥йснюЇ кредитуванн¤, пов'¤зане з ≥нновац≥йною д≥¤льн≥стю кл≥Їнта, ≥нновац≥йне ф≥нансуванн¤ розробок кл≥Їнта;

Х займаЇтьс¤ орган≥зац≥Їю ф≥нансуванн¤ з дорученн¤ кл≥Їнта;

Х зд≥йснюЇ посередницьку допомогу в пошуку партнер≥в по впровадженню, а також у п≥дбор≥ п≥др¤дчик≥в дл¤ реал≥зац≥њ довгострокових проект≥в.

4. ¬≥дд≥л кредитуванн¤ населенн¤:

Х орган≥зовуЇ пр¤ме ≥ непр¤ме кредитуванн¤ придбанн¤ споживчих товар≥в ≥ житлового буд≥вництва;

Х надаЇ кредитн≥ картки;

Х надаЇ послуги населенню.

5. ¬≥дд≥л м≥жбанк≥вських операц≥й покликаний орган≥зовувати ≥ вести обл≥к ≥ анал≥з ус≥х м≥жбанк≥вських операц≥й, перш за все з ÷ентральним банком ≥ з ≥ншими комерц≥йними банками, а також з банками своЇњ системи (ф≥л≥¤ми ≥ в≥дд≥ленн¤ми).

6. ¬≥дд≥л нетрадиц≥йних банк≥вських операц≥й, зв'¤заних ≥з кредитуванн¤м, призначений дл¤ орган≥зац≥њ таких операц≥й банку, ¤к, наприклад, л≥зинг.

ќсновним цив≥льно-правовим документом, ¤кий засв≥дчуЇ факт та умови видач≥ ≥ поверненн¤ позички Ї кредитна угода ( догов≥р ). ”с≥ питанн¤ щодо прав, обовТ¤зк≥в та взаЇмов≥дносин сторони визначають у цьому документ≥ за взаЇмною згодою. ¬с≥ пункти угоди не мають суперечити чинному законодавству.

ќсновними умовами кредитноњ угоди щодо ключових параметр≥в позики Ї:

- ц≥ль кредиту (вона залежить в≥д категор≥њ позичальника, служить важливим ≥ндикатором ступен¤ ризику, пов'¤заного з видачею позички. ¬идаючи кредит акц≥онерн≥й компан≥њ, банк повинен переконатис¤, що кредит беретьс¤ дл¤ виконанн¤ ц≥лей, передбачених статутом ф≥рми. ÷≥ль визначаЇ ≥ форму кредиту);

- сума( банк маЇ перев≥рити обірунтован≥сть за¤вки у в≥дношенн≥ суми кредиту. ¬ажливо ≥з самого початку правильно визначити необх≥дну суму кредиту);

- пор¤док погашенн¤ (при видач≥ кредиту повинне бути ¤сно визначене джерело його погашенн¤);

- терм≥н (чим б≥льш тривалий терм≥н позички, тим вищим Ї ризик, тим б≥льшою Ї ≥мов≥рн≥сть того, що виникнуть непередбачен≥ труднощ≥ ≥ кл≥Їнт не зможе сплатити борг в≥дпов≥дно до договору);

- забезпеченн¤ (важливим елементом кредитноњ угоди Ї те, ¤к≥ активи позичальник зможе закласти ¤к забезпеченн¤ кредиту. ѕри цьому необх≥дно п≥дкреслити, що кредит повинен видаватис¤ на визначен≥ ц≥л≥, дл¤ ф≥нансуванн¤ конкретноњ господарськоњ операц≥њ, а не в обм≥н на забезпеченн¤ ¤к таке);

- винагорода кредитора (винагорода банку за кредит складаЇтьс¤ з двох основних елемент≥в: в≥дсотка з позички ≥ ком≥с≥њ за в≥дкритт¤ кредиту).

¬ажливою функц≥Їю комерц≥йних банк≥в Ї посередництво в кредит≥. ѕр¤мим кредитним в≥дносинам м≥ж власниками в≥льних кошт≥в ≥ позичальниками перешкоджаЇ розб≥жн≥сть обс¤гу кап≥талу, пропонованого в позичку, з потребою в ньому, а також терм≥ну вив≥льненн¤ кап≥талу з терм≥ном, на ¤кий в≥н потр≥бний позичальнику. Ѕезпосередн≥ кредитн≥ зв'¤зки м≥ж власниками кап≥талу ≥ позичальниками ускладнюЇ ≥ ризик неплатоспроможност≥ останн≥х. ¬ласник кап≥талу може не мати ≥нформац≥ю про ф≥нансовий стан позичальника.  омерц≥йн≥ банки, виступаючи в рол≥ ф≥нансових посередник≥в, усувають ц≥ ускладненн¤. Ѕанк≥вськ≥ кредити направл¤ютьс¤ в р≥зн≥ сектори економ≥ки, забезпечують розширенн¤ виробництва. —таб≥льна економ≥ка не може ≥снувати без орган≥зованоњ ≥ налагодженоњ системи грошових розрахунк≥в. «в≥дси велике значенн¤ маЇ роль банк≥в у проведенн≥ розрахунк≥в ≥ платеж≥в.

” сучасн≥й кредитн≥й систем≥ в р¤д≥ зах≥дних крањн великого розвитку набули ≥нвестиц≥йн≥ банки. ƒо вид≥ленн¤ в б≥льшост≥ крањн «аходу (насамперед у —Ўј, япон≥њ, јнгл≥њ ≥ ‘ранц≥њ) ≥нвестиц≥йних банк≥в привели под≥л прац≥ ≥ спец≥ал≥зац≥¤ в кредитн≥й сфер≥. ќсновне завданн¤ ≥нвестиц≥йних банк≥в Ц це моб≥л≥зац≥¤ довгострокового позичкового кап≥талу ≥ наданн¤ його позичальникам за допомогою випуску ≥ розм≥щенн¤ акц≥й, обл≥гац≥й ≥ ≥нших вид≥в позикових зобов'¤зань.  ожна велика ф≥рма, корпорац≥¤, ¤к правило, маЇ Усв≥йФ ≥нвестиц≥йний банк, послугами ¤кого пост≥йно користуЇтьс¤. ¬ даний час ≥снують два типи ≥нвестиц≥йних банк≥в. Ѕанки першого типу займаютьс¤ вин¤тково торг≥влею ≥ розм≥щенн¤м ц≥нних папер≥в, банки другого типу Ц довгостроковим кредитуванн¤м. ≤нвестиц≥йн≥ банки другого типу можуть базуватис¤ на акц≥онерн≥й основ≥, зм≥шан≥й форм≥ власност≥ за участю держави ≥ чисто державн≥й. √оловна функц≥¤ таких банк≥в в≥дображаЇтьс¤ в середньостроковому ≥ довгостроковому кредитуванн≥ р≥зних галузей господарства, а також спец≥альних ц≥льових проект≥в, звТ¤заних ≥з упровадженн¤м передових технолог≥й ≥ дос¤гнень науково-техн≥чноњ революц≥њ.

як правило, так≥ банки були т≥сно звТ¤зан≥ з державною чи зм≥шаною власн≥стю, забезпечуючи њњ за рахунок надходженн¤ довгострокових грошових фонд≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ кап≥таловкладень. ≤нвестиц≥йн≥ банки зм≥шаного та державного типу активно брали участь у реал≥зац≥њ ур¤дових програм соц≥ально-економ≥чного розвитку ≥ план≥в стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки. ¬ даний час вони також провод¤ть р≥зн≥ операц≥њ на ринку позичкового кап≥талу: акумулюють заощадженн¤ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, провод¤ть середньострокове ≥ довгострокове кредитуванн¤, зд≥йснюють вкладенн¤ в приватн≥ ≥ державн≥ ц≥нн≥ папери, розвивають р≥зн≥ ф≥нансов≥ послуги. ¬ кредитн≥й систем≥ крањн, де ≥снують так≥ банки, вони займають видне м≥сце п≥сл¤ комерц≥йних банк≥в. ќсобливост≥ д≥¤льност≥ ≥нвестиц≥йних банк≥в другого типу пол¤гають у тому, що, несучи навантаженн¤, пов'¤зане з найб≥льш ризикованими операц≥¤ми з середньострокового ≥ довгострокового кредитуванн¤, вони змушен≥ сам≥ користуватис¤ комерц≥йних банк≥в ≥ ≥нших кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Ќазва: Ќац≥ональна кредитна система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (18982 прочитано)