≈коном≥чна теор≥¤ > Ќац≥ональна кредитна система

”творюютьс¤ й ≥нш≥ фонди, ¤к≥ займаютьс¤ акумул¤ц≥Їю грошових кошт≥в та ≥нвестуванн¤м њх у т≥ чи ≥нш≥ галуз≥ народного господарства, зокрема, так≥ в≥дом≥ у св≥т≥, ¤к ћ≥жнародний валютний фонд. ¬ ”крањн≥ Ц це ѕенс≥йний фонд, фонди соц≥ального страхуванн¤, «айн¤тост≥ ≥ „орнобил¤, ƒержавний валютний фонд та ≥нш≥. √оловною њх ознакою Ї те, що вони ¤вл¤ють собою сукупн≥сть грошових або ≥нших ресурс≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в розпор¤дженн≥ тих чи ≥нших асоц≥ац≥й, обТЇднань, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, державних установ, приватних громад¤н, призначених дл¤ ц≥льового використанн¤. ¬ пер≥оди вив≥льненн¤ њх в≥д ц≥льового використанн¤ ц≥ кошти використовуютьс¤ дл¤ ≥нвестиц≥й, кредитуванн¤, наданн¤ послуг, позик з метою њх нагромадженн¤. «вичайно, ¤кщо це не суперечить чинному законодавству.

 редитна система, залежно в≥д напр¤мку кредитноњ д≥¤льност≥, включаЇ багато структурних розд≥л≥в, але головною ключовою ф≥гурою Ї центральний банк.

1.2. ÷ентральний банк, ¤к Убанк банк≥вФ

¬иникненн¤ центральних банк≥в ≥сторично звТ¤зано з централ≥зац≥Їю банк нотноњ ем≥с≥њ в руках де¤ких, найб≥льш над≥йних, комерц≥йних банк≥в, ¤к≥ користуютьс¤ загальною дов≥рою, чињ банкноти могли усп≥шно виконувати функц≥ю загального кредитного способу об≥гу. “ак≥ банки стали називати ем≥с≥йними.

Ќаприк≥нц≥ XIX Ц початку XX ст. у б≥льшост≥ крањн ем≥с≥¤ вс≥х банкнот була зосереджена в одному банку, що став називатис¤ центральним ем≥с≥йним банком, а на сучасному етап≥ Ц просто центральним банком. ÷¤ назва в≥дбиваЇ роль банку в кредитн≥й систем≥ крањни. ÷ентральний банк служить ¤к би в≥ссю, центром кредитноњ системи.

« погл¤ду власност≥ на кап≥тал центральн≥ банки бувають державн≥, кап≥тал ¤ких належить держав≥ (¬еликобритан≥¤, ‘–Ќ, ‘ранц≥¤,  анада, –ос≥¤); акц≥онерн≥ (—Ўј, ≤тал≥¤); зм≥шан≥ Ц акц≥онерн≥ товариства, частина кап≥талу ¤ких належить держав≥ (япон≥¤, Ѕельг≥¤). ƒе¤к≥ центральн≥ банки були в≥дразу утворен≥ в ¤кост≥ державних (у Ќ≥меччин≥, –ос≥њ); ≥нш≥ створювалис¤ ¤к акц≥онерн≥, а пот≥м нац≥онал≥зувалис¤ (у ¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ) [16, 115].

”р¤д, звичайно, зац≥кавлений у над≥йност≥ центрального банку в силу особливоњ рол≥ останнього в кредитн≥й систем≥ крањни, у проведенн≥ њњ економ≥чноњ пол≥тики. ÷ентральний банк незалежно в≥д належност≥ його кап≥талу Ї юридично самост≥йним: його майно в≥дособлене в≥д державного майна, центральний банк розпор¤джаЇтьс¤ ним ¤к власник. ” той же час незалежн≥сть центрального банку маЇ в≥дносний характер, оск≥льки економ≥чна пол≥тика ур¤ду не може бути усп≥шноњ без узгодженн¤ ≥ т≥сного взаЇмозвТ¤зку њњ основних елемент≥в: грошово-кредитноњ ≥ ф≥нансовоњ пол≥тики. ” к≥нцевому рахунку будь-¤кий центральний банк у тому чи ≥ншому ступен≥ поЇднуЇ риси ≥ банку, ≥ державного органу.

ѕеред будь-¤ким центральним банком стоњть триЇдине завданн¤ забезпеченн¤ стаб≥льност≥ куп≥вельноњ спроможност≥ ≥ валютного курсу нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, стаб≥льност≥ ≥ л≥кв≥дност≥ банк≥вськоњ системи, ефективност≥ ≥ над≥йност≥ плат≥жноњ системи. ƒл¤ вир≥шенн¤ цього питанн¤ центральний банк виконуЇ пТ¤ть основних функц≥й: монопольноњ ем≥с≥њ банкнот, грошово-кредитного регулюванн¤, зовн≥шньоеконом≥чну, банку банк≥в ≥ банку ур¤ду.

Ѕанкноти складають незначну частину грошовоњ маси промислово розвинутих крањн, однак банкнотна ем≥с≥¤ ¤к ≥ ран≥ше необх≥дна дл¤ платеж≥в у роздр≥бн≥й торг≥вл≥, а також дл¤ забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥ кредитноњ системи. –егулюванн¤ економ≥ки шл¤хом впливу на стан кредиту ≥ грошового об≥гу Ц це складний елемент економ≥чноњ пол≥тики ур¤ду, головними ц≥л¤ми ¤коњ Ї дос¤гненн¤ стаб≥льного економ≥чного росту, низького р≥вн¤ безроб≥тт¤ та ≥нфл¤ц≥њ, вир≥внюванн¤ плат≥жного балансу.

÷ентральний банк Ї органом валютного контролю, пров≥дником державноњ валютноњ пол≥тики. ¬≥н визначаЇ режим обм≥нного курсу нац≥ональноњ валюти ≥ зд≥йснюЇ його регулюванн¤, проводить операц≥њ щодо керуванн¤ оф≥ц≥йними золотовалютними резервами, регулюЇ м≥жнародн≥ розрахунки, плат≥жний баланс, контролюЇ рух валютних ц≥нностей ¤к усередин≥ крањни, так ≥ за кордоном, бере участь у розробц≥ прогнозу й орган≥зовуЇ складанн¤ плат≥жного балансу. ÷ентральний банк, бере участь у п≥дготовц≥ м≥жнародних угод з в≥дпов≥дних питань, займаЇтьс¤ сп≥вроб≥тництвом з центральними банками ≥нших крањн, а також з м≥жнародними ≥ рег≥ональними валютно-кредитними орган≥зац≥¤ми, представл¤Ї крањну в цих орган≥зац≥¤х.

як уже в≥дзначалос¤, незалежно в≥д приналежност≥ кап≥талу, центральн≥ банки т≥сно повТ¤зан≥ з державою. як банк≥р ур¤ду, центральний банк виступаЇ його касиром кредитором, ф≥нансовим консультантом. ” центральному банку в≥дкрит≥ рахунки ур¤ду й ур¤дових в≥домств.

«агальний стан економ≥ки багато в чому залежить в≥д стану грошово-кредитноњ сфери. «а числом ≥нститут≥в, обс¤гом кредитних ресурс≥в ≥ операц≥й базу вс≥Їњ грошово-кредитноњ системи складають комерц≥йн≥ банки й ≥нш≥ кредитн≥ установи. ƒосить в≥дзначити, що в≥д 75 до 90% ус≥Їњ грошовоњ маси в б≥льшост≥ крањн складають банк≥вськ≥ депозити ≥ лише 25-10% - банкноти центрального банку. “ому державне регулюванн¤ грошово-кредитноњ сфери може бути усп≥шним лише в тому випадку, ¤кщо держава через центральний банк здатна впливати на масштаби ≥ характер операц≥й комерц≥йних банк≥в.

ƒл¤ впливу на грошово-кредитну сферу центральний банк використовуЇ насамперед здатн≥сть комерц≥йних банк≥в зб≥льшувати чи зменшувати депозити, а отже, грошову масу. ќднак це не означаЇ, що в≥н може безпосередньо визначати обс¤г депозитноњ ем≥с≥њ ≥ кредитних операц≥й банк≥в.

ћетоди грошово-кредитноњ пол≥тики центрального банку р≥зноман≥тн≥. Ќайб≥льше широко використовуютьс¤:

Х зм≥на процентних ставок, за ¤кими центральний банк надаЇ кредити комерц≥йним банкам (оф≥ц≥йноњ дисконтноњ ставки, ставки реф≥нансуванн¤, ломбардноњ ставки);

Х зм≥на норм обов'¤зкових резерв≥в банк≥в;

Х операц≥њ на в≥дкритому ринку, тобто операц≥њ по куп≥вл≥-продажу державних обл≥гац≥й, вексел≥в ≥ ≥нших ц≥нних папер≥в;

Х пол≥тика валютного курсу або курсова пол≥тика.

“радиц≥йним методом регулюванн¤ Ї зм≥на процентних ставок центрального банку. ѕ≥двищенн¤ оф≥ц≥йноњ ставки зменшуЇ можливост≥ комерц≥йних банк≥в в одержанн≥ кредиту дл¤ поповненн¤ своњх резерв≥в, що у свою чергу приводить до скороченн¤ њхн≥х позичок, а значить, грошовоњ маси ≥ зб≥льшенн¤ ринкових процентних ставок. 3м≥на оф≥ц≥йних ставок в≥д≥граЇ роль сигналу дл¤ всього ринку позичкових кап≥тал≥в: п≥двищенн¤ ставок означаЇ початок проведенн¤ пол≥тики кредитноњ рестрикц≥њ, зниженн¤ - кредитноњ експанс≥њ. ” крањнах з розвиненим ринком ц≥нних папер≥в найб≥льш розповсюдженим методом грошово-кредитного регулюванн¤ Ї операц≥њ на в≥дкритому ринку (ќќ–).

ѕриймаючи на збереженн¤ касов≥ резерви комерц≥йних банк≥в, центральний банк створюЇ њм кредитну п≥дтримку. ¬≥н Ї дл¤ комерц≥йних банк≥в кредитором останньоњ ≥нстанц≥њ, тобто кредитором на крайн≥й випадок.

Ѕудучи Убанком банк≥вФ, центральний банк виконуЇ функц≥њ головного регулюючого органа плат≥жноњ системи крањни. ¬≥н орган≥зовуЇ м≥жбанк≥вськ≥ розрахунки, координуЇ ≥ регулюЇ орган≥зац≥ю розрахункових (у тому числ≥ кл≥рингових) систем, служить розрахунковим центром банк≥вськоњ системи.

” б≥льшост≥ крањн центральний банк зд≥йснюЇ нагл¤д ≥ контроль над банками з метою п≥дтримки стаб≥льност≥ ≥ над≥йност≥ банк≥вськоњ системи, захисту ≥нтерес≥в вкладник≥в ≥ кредитор≥в. ” р¤д≥ крањн (јвстрал≥¤, ≤тал≥¤, –ос≥¤) нагл¤дова ≥ контрольна д≥¤льн≥сть зд≥йснюЇтьс¤ вин¤тково центральним банком; в ≥нших (Ќ≥меччина, —Ўј, Ўвейцар≥¤, ‘ранц≥¤) Ц центральним банком разом з ≥ншими органами (казначейством, банк≥вською ком≥с≥Їю й ≥н.); а в де¤ких державах (јвстр≥¤, ƒан≥¤,  анада, Ќорвег≥¤) Ц не центральним банком, а ≥ншими органами.

ќсновн≥ напр¤мки нагл¤ду ≥ контролю центрального банку над комерц≥йними наступн≥: видача л≥ценз≥й на зд≥йсненн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥, на проведенн¤ окремих вид≥в операц≥й (валютних, з ц≥нними паперами, з дорогоц≥нними металами); перев≥рка й анал≥з ф≥нансовоњ зв≥тност≥, наданоњ банками; рев≥з≥њ на м≥сц¤х; установленн¤ нормативу обовТ¤зкових резерв≥в ≥ системи економ≥чних норматив≥в, контроль за њхн≥м дотриманн¤м.

÷ентральний банк кредитуЇ державу, консультуЇ м≥нф≥н з питань розм≥щенн¤ ≥ погашенн¤ державних позик, вибору дат ем≥с≥њ ≥ визначенн¤ прибутковост≥ державних ц≥нних папер≥в у залежност≥ в≥д ринковоњ ситуац≥њ, керуЇ державним боргом.

”с≥ функц≥њ центрального банку взаЇмозалежн≥.  редитуючи державу ≥ банки, в≥н одночасно створюЇ кредитн≥ знар¤дд¤ об≥гу, зд≥йснюючи випуск ≥ погашенн¤ ур¤дових зобовТ¤зань, впливаЇ на р≥вень позичкового в≥дсотка. ÷е визначаЇ особливе положенн¤, що займаЇ центральний банк у банк≥вськ≥й систем≥, ≥ створюЇ обТЇктивн≥ передумови дл¤ виконанн¤ ним своЇњ найважлив≥шоњ функц≥њ Ц функц≥њ грошово-кредитного регулюванн¤.

÷ентральний банк зд≥йснюЇ своњ функц≥њ через банк≥вськ≥ операц≥њ: пасивн≥ й активн≥. ѕасивними називаютьс¤ операц≥њ, за допомогою ¤ких утворюютьс¤ банк≥вськ≥ ресурси, активними Ц операц≥њ з њхнього розм≥щенн¤.

Ќа в≥дм≥ну в≥д комерц≥йних банк≥в, центральний банк не маЇ справи безпосередньо з п≥дприЇмц¤ми ≥ населенн¤м. …ого головною кл≥Їнтурою Ї комерц≥йн≥ банки. ќстанн≥ виступають ¤к би посередниками м≥ж економ≥кою ≥ центральним банком. ¬≥н збер≥гаЇ в≥льну гот≥вку комерц≥йних банк≥в, тобто њхн≥ касов≥ резерви. ≤сторично ц≥ резерви давалис¤ комерц≥йними банками в центральний ¤к гарант≥йний фонд дл¤ погашенн¤ депозит≥в. ” XX ст. ” б≥льшост≥ крањн комерц≥йн≥ банки в≥дпов≥дно до закону зобовТ¤зан≥ збер≥гати частину своњх касових резерв≥в у центральному банку. “ак≥ резерви називають обовТ¤зковими банк≥вськими резервами. ÷ентральний банк встановлюЇ м≥н≥мальне в≥дношенн¤ обовТ¤зкових резерв≥в до њх зобовТ¤зань по депозитах (норму обовТ¤зкових резерв≥в).

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Ќазва: Ќац≥ональна кредитна система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (18982 прочитано)