≈коном≥чна теор≥¤ > Ќац≥ональна кредитна система
ѕасивн≥ й активн≥ операц≥њ ≥нвестиц≥йних банк≥в другого типу формуютьс¤ в залежност≥ в≥д характеру њхньоњ д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з довгостроковим кредитуванн¤м ц≥льових проект≥в приватного ≥ державного сектор≥в. ѕасиви цих банк≥в формуютьс¤ з власних засоб≥в (акц≥онерний кап≥тал ≥ резервний фонд), депозит≥в, кредит≥в комерц≥йних банк≥в ≥ ≥нших кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в. ¬елику частину пасив≥в складають депозити юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, а також кредити, що в основному надають комерц≥йн≥ банки. „астка њх може дос¤гати 30-50%. ” звТ¤зку з цим банки останн≥м часом прагнуть розширити депозитн≥ операц≥њ, щоб зменшити залежн≥сть в≥д ≥нших банк≥в, кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в. јктивн≥ операц≥њ складаютьс¤ в основному ≥з середньострокових ≥ довгострокових кредит≥в Ц до 60-70%, а ≥ншу частину складають вкладенн¤ в р≥зн≥ ц≥нн≥ папери. ¬кладенн¤ в державн≥ папери зв'¤зан≥ з обовТ¤зковими вкладенн¤ми за вимогою центральних банк≥в, а також з необх≥дн≥стю п≥дтримки л≥кв≥дност≥. « ц≥Їю ж метою банки останн≥м часом актив≥зували вкладенн¤ в приватн≥ ц≥нн≥ папери, ≥нтенсивно розвиваючи ф≥нансов≥ послуги. ≤потечн≥ банки надають довгостроков≥ кредити, що забезпечуютьс¤ внесенн¤м запису ≥потек, чи ≥потечних борг≥в на землеволод≥нн¤, п≥д ¤к≥ видаЇтьс¤ позичка. «авд¤ки своњй довгостроковост≥ (20-30 рок≥в) ≥потечн≥ кредити особливо зручн≥ дл¤ ф≥нансуванн¤ в тих випадках, коли виплата в≥дсотк≥в ≥ погашенн¤ кредиту можлив≥ т≥льки з поточних, ¤к правило, невисоких доход≥в, тобто невеликими внесками. Ќаприклад, при ф≥нансуванн≥ буд≥вництва житлових будинк≥в п≥д оренду погашенн¤ ≥потечноњ позики можливо т≥льки з надходжень орендноњ плати. «асоби дл¤ наданн¤ кредит≥в ≥потечний банк одержуЇ в≥д продажу заставних лист≥в. «аставн≥ листи Ї борговими зобовТ¤занн¤ми банку перед њх власниками з виплатою твердих в≥дсотк≥в, забезпеченими прив≥лейованими ≥потеками й ≥потечними боргами. ≤потечн≥ банки надають позики ≥ р≥зним комунальним сусп≥льним структурам. ” цьому випадку позика забезпечуЇтьс¤ не ≥потеками, а засобами, одержуваними за рахунок податку. ƒжерелом засоб≥в дл¤ комунальних позик Ї випуск банком омунальних (—усп≥льних) заставних лист≥в. ¬≥д звичайних вони в≥др≥зн¤ютьс¤ лише способом гарантуванн¤. «асоби дл¤ наданн¤ кредиту банк добуваЇ шл¤хом продажу заставних лист≥в. ќтже, умови, на ¤ких банк може дати кредит, залежать в≥д стну ринку ц≥нних папер≥в. «аставн≥ листи звичайно продаютьс¤ за ном≥налом на основ≥ б≥ржового курсу боргових зобовТ¤зань. урс продажу, однак, не в≥дпов≥даЇ чистому виторгу, отриманому банком в≥д продажу заставних лист≥в. ќсновна причина пол¤гаЇ в тому, що ≥потечн≥ банки змушен≥ продавати своњ ц≥нн≥ папери через ≥нш≥ банк≥вськ≥ установи, головним чином через комерц≥йн≥ банки. «а цю посередницьку д≥¤льн≥сть ≥потечний банк платить мито, так звану бон≥ф≥кац≥ю. „истий виторг = урс продажу Ц Ѕон≥ф≥кац≥¤ “ак ≥потечний банк не зм≥нюЇ в≥дсоток виплат ≥з заставних лист≥в прот¤гом усього терм≥ну њхньоњ д≥њ, вони можуть ≥ своњм позичальникам на цей терм≥н установлювати твердий в≥дсоток виплати кредиту. ÷им ≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ кредити, надан≥ за рахунок продажу заставних лист≥в, в≥д кредит≥в банк≥вських установ. ≤потечн≥ банки надають боржникам право достроковоњ виплати кредиту (ц≥лком чи частково) п≥сл¤ вит≥канн¤ догов≥рного терм≥ну виплати в≥дсотк≥в. ѕри на¤вност≥ в економ≥ц≥ ф≥нансових посередник≥в потоки заощаджень можуть бути опосередкованими. ≤нститут посередник≥в включаЇ комерц≥йн≥, ощадн≥ банки, позичково-ощадн≥ асоц≥ац≥њ, страхов≥ компан≥њ, пенс≥йн≥ фонди ≥ т.п.
1.4. Ќебанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ посередники ‘≥нансов≥ посередники трансформують засоби таким чином, щоб забезпечити найб≥льшу приваблив≥сть своњх ц≥нних папер≥в дл¤ ≥нвестор≥в. “аким чином, ф≥нансов≥ посередники пристосовують ном≥нал ≥ тип непр¤мих ц≥нних папер≥в, що вони випускають, до потреб власник≥в грошей. «вичайно, њхнЇ завданн¤ Ц д≥стати прибуток, тобто купити первинн≥ ц≥нн≥ папери, що принос¤ть доход, б≥льший, н≥ж супутн≥ витрати ≥ прем≥њ з ем≥тованих вторинних ц≥нних папер≥в. “ак, займаючись такого роду д≥¤льн≥стю, вони направл¤ють засоби к≥нцевих кредитор≥в к≥нцевим позичальникам по менш≥й вартост≥ ≥ з меншими незручност¤ми, н≥ж ¤кби це було зроблено пр¤мо. ‘≥нансовим посередництвом у кредит≥ займаютьс¤ ¤к банки так ≥ небанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ ≥нститути. –озвиток кап≥тал≥зму обумовив по¤ву ≥ розвиток нових ф≥нансових ≥нститут≥в, що починають розвиватись особливо активно п≥сл¤ кризи 1929-1933 р. ¬≥дбулос¤ б≥льш ретельне розмежуванн¤ функц≥й м≥ж р≥зними ф≥нансовими ≥нститутами усередин≥ кредитноњ системи кап≥тал≥зму. Ўвидко виросли ≥ зайн¤ли найважлив≥ш≥ позиц≥њ на ринку позичкових кап≥тал≥в страхов≥ компан≥њ (в основному компан≥њ страхуванн¤ житт¤), пенс≥йн≥ фонди, ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ, а також р¤д ≥нших спец≥ал≥зованих заснувань. ¬они стали основним резервуаром довгострокового кап≥талу на грошовому ринку, значно пот≥снивши в ц≥й сфер≥ комерц≥йн≥ банки. ќсобливо великих масштаб≥в д≥¤льн≥сть цих ≥нститут≥в дос¤гла в —Ўј, јнгл≥њ, япон≥њ [16, 347]. ≤нвестиц≥йна д≥¤льн≥сть страхових компан≥й дос¤гла величезних масштаб≥в. ” ведучих економ≥чно розвитих крањнах страхов≥ компан≥њ за своњми активами перевершують багато кредитно-ф≥нансових заснувань. омпан≥њ страхуванн¤ житт¤, у силу специф≥чних особливостей мають у своЇму розпор¤дженн≥ найб≥льш≥ можливост≥ довгострокового ≥нвестуванн¤, оск≥льки ними зосереджена велика частина довгострокових заощаджень населенн¤. ѕол≥власник не в≥ддаЇ своњ заощадженн¤ в позичку, а за рахунок њхньоњ акумул¤ц≥њ в компан≥њ страхуванн¤ житт¤ здобуваЇ визначену ф≥нансову гарант≥ю в майбутньому. ѕри цьому в≥н не отримуЇ в≥дсотки на своњ заощадженн¤. —трахов≥ компан≥њ, в основному компан≥њ страхуванн¤ житт¤, ув≥йшли також у сферу споживчого кредиту, розширюючи кредитуванн¤ населенн¤ через позики п≥д пол≥си. “им самим вони впливають на споживчий ринок, оск≥льки ц≥ засоби населенн¤ використовуЇ дл¤ покупки р≥зних вид≥в товар≥в ≥ послуг. Ќезважаючи на з≥ткненн¤ ≥нтерес≥в страхових компан≥й ≥ спец≥ал≥зованих кредитних ≥нститут≥в, м≥ж ними ≥снуЇ т≥сне сп≥вроб≥тництво ≥ взаЇмне переплетенн¤ ≥нтерес≥в. “ут зв'¤зки базуютьс¤ на основ≥ системи участ≥ особистоњ ун≥њ у сп≥льних операц≥¤х з нерухом≥стю, ≥потекою ≥ споживчим кредитом. јнгл≥йськ≥ страхов≥ монопол≥њ Ї великими власниками акц≥й компан≥й, що займаютьс¤ нерухомою власн≥стю ≥ споживчим кредитом. —трахов≥ компан≥њ зд≥йснюють страхову д≥¤льн≥сть у двох област¤х: 1) майно ≥ непередбачен≥ обставини; 2) житт¤. «агальна варт≥сть њх актив≥в дос¤гаЇ приблизно 1,5 трлн. дол. омпан≥њ першого типу страхують в≥д пожеж, крад≥жок, автомоб≥льних катастроф ≥ тому под≥бних под≥й. ќск≥льки доходи цих компан≥й обкладаютьс¤ податками за повною ставкою корпоративного прибуткового податку, вони вкладають велику частину своњх засоб≥в у мун≥ципальн≥ обл≥гац≥њ, процентн≥ доходи з ¤ких не обкладаютьс¤ податками. ” меншому обс¤з≥ вони ≥нвестують засоби в акц≥њ й обл≥гац≥њ корпорац≥й. омпан≥њ другого типу страхують житт¤ людини. —мертн≥сть великих груп населенн¤ можна пророчити з великою ≥мов≥рн≥стю, а значить, у них Ї можлив≥сть придбати довгостроков≥ ц≥нн≥ папери. р≥м того, доходи цих орган≥зац≥й частково зв≥льн¤ютьс¤ в≥д оподатковуванн¤ завд¤ки нарощуванню резерв≥в з часом. “ому вони в≥ддають перевагу оподатковуваним ≥нвестиц≥¤м, дох≥д з ¤ких вищий, н≥ж з неоподатковуваних мун≥ципальних обл≥гац≥¤х. ” результат≥ страхов≥ компан≥њ купують спочатку обл≥гац≥њ корпорац≥й, що складають основну частину њх ф≥нансових актив≥в. ƒосл≥джуючи проблеми кредитно-ф≥нансових в≥дносин та участь в них небанк≥вських ф≥нансових ≥нститут≥в, варто в≥дм≥тити ≥ роль пенс≥йних фонд≥в. ¬иконуючи ф≥нансово-посередницьк≥ функц≥њ перетворенн¤ актив≥в, пенс≥йн≥ фонди гарантують сусп≥льству ще один вид захисту Ц виплати доходу п≥сл¤ виходу на пенс≥ю. –озвиток пенс≥йних фонд≥в ¤вл¤Ї собою ¤к≥сно нову ступ≥нь у розвитку кредитноњ системи. ¬они служать б≥льш тонкою формою проникненн¤ промислових ≥ других монопол≥й у кредитну систему. ÷≥ структури не задовольн¤ютьс¤ прибутком в≥д своЇњ основноњ д≥¤льност≥ Ц п≥дприЇмницьким доходом. ‘≥нансуючи через пенс≥йн≥ фонди свою промислову експанс≥ю, вони власне кажучи беруть участь у под≥л≥ прибутку у вигл¤д≥ позичкового в≥дсотка разом з ≥ншими кредитно-ф≥нансовими ≥нститутами. ѕенс≥йн≥ й ≥нш≥ под≥бн≥ фонди створюютьс¤ дл¤ забезпеченн¤ доход≥в люд¤м, що припинили свою трудову д≥¤льн≥сть, прот¤гом ¤коњ вони вносили туди грош≥ так, ¤к ≥ њх роботодавц≥. ‘онд ≥нвестуЇ ц≥ засоби, а пот≥м пер≥одично виплачуЇ накопичен≥ засоби прац≥внику, що зв≥льнивс¤, чи надаЇ аннуњтет. ” пер≥од нагромадженн¤ засоби, що надход¤ть, податками не обкладаютьс¤, вкладник платить податки, коли грош≥ йому повертаютьс¤. омерц≥йн≥ банки через своњ трастов≥ в≥дд≥ли, страхов≥ ф≥рми, а також федеральний ур¤д, м≥сцев≥ адм≥н≥страц≥њ, ≥ де¤к≥ ≥нш≥ нестрахов≥ орган≥зац≥њ пропонують своњ засоби пенс≥йним фондам. „ерез те, що пасиви пенс≥йних орган≥зац≥й мають довгостроковий характер, у фонд≥в Ї можлив≥сть ≥нвестувати засоби в довгостроков≥ ц≥нн≥ папери. “ому основна частина ≥нвестиц≥й приходитьс¤ на корпоративн≥ акц≥њ й обл≥гац≥њ. ѕенс≥йн≥ фонди насправд≥ Ї найб≥льшими, серед ≥нституц≥ональних ≥нвестор≥в, власниками корпоративних ф≥нансових ≥нструмент≥в. ѕенс≥йн≥ фонди юридично в≥дд≥лен≥ в≥д корпорац≥њ, що њх створюють. «а дорученн¤м останн≥х пенс≥йн≥ фонди керуютьс¤ комерц≥йними банками, навколо ¤ких, ¤к правило, формуютьс¤ р≥зн≥ ф≥нансово-промислов≥ групи.
Ќазва: Ќац≥ональна кредитна система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (18982 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
