≈коном≥чна теор≥¤ > Ќац≥ональна кредитна система
1) центральн≥ банки; 2) комерц≥йн≥ банки; 3) спец≥ал≥зован≥ кредитно-ф≥нансов≥ установи. ѕри цьому перш≥ дв≥ групи складають окрему ланку орган≥зац≥њ кредитних в≥дносин ≥ представл¤ють собою банк≥вську систему крањни, тод≥ ¤к трет¤ група Ї в≥дносно в≥дособленою системою небанк≥вських установ, що спец≥ал≥зуютьс¤ на виконанн≥ окремих операц≥й. √оловною ланкою кредитноњ системи у будь-¤к≥й крањн≥ Ї банки, ще зд≥йснюють основну масу кредитних ≥ ф≥нансових операц≥й. ÷ентральний банк виступаЇ основним координатором д≥¤льност≥ кредитних ≥нститут≥в ≥ виконуЇ функц≥њ управл≥нн¤ грошово-кредитними ≥ ф≥нансовими процесами в економ≥ц≥. ¬≥н, ¤к правило, не вступаЇ у взаЇмов≥дносини з п≥дприЇмствами ≥ населенн¤м, а представл¤Ї собою свого роду Убанк банк≥вФ ≥ Убанк державиФ, що визначаЇтьс¤ його базовими функц≥¤ми ¤к основного органу, ¤кий координуЇ д≥¤льн≥сть кредитноњ системи в ц≥лому. ¬ ”крањн≥ повноваженн¤ центрального банку покладен≥ на Ќац≥ональний банк, Їдина мережа ¤кого складаЇтьс¤ з центрального апарату, римського республ≥канського та обласних управл≥нь, а також ÷ентральноњ розрахунковоњ падати ≥ рег≥ональних розрахункових палат. Ќац≥ональний банк ”крањни ≥ його рег≥ональн≥ управл≥нн¤ в рамках резервноњ системи виконують функц≥њ, ¤к≥ в основному притаманн≥ центральним банкам б≥льшост≥ крањн св≥ту: зд≥йснюЇ ем≥с≥ю грошей ≥ орган≥зовуЇ њх об≥г; орган≥зовуЇ розрахунки м≥ж ≥ншими кредитними установами; концентруЇ кредитн≥ ресурси ≥ передаЇ њх за плату ≥ншим банкам, тобто Ї своЇр≥дним кредитором останньоњ ≥нстанц≥њ дл¤ комерц≥йних банк≥в; зд≥йснюЇ управл≥нн¤ ≥ плануванн¤ напр¤м≥в ≥ масштаб≥в використанн¤ кредитних ресурс≥в ≥ грошового об≥гу; орган≥зовуЇ касове виконанн¤ державного бюджету та обслуговуванн¤ державного боргу крањни; орган≥зовуЇ ≥нкасац≥ю та перевезенн¤ грошових знак≥в ≥ ц≥нностей; зд≥йснюЇ л≥цензуванн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥. —труктура сучасноњ кредитноњ системи ”крањни наближаЇтьс¤ до цив≥л≥зованого ринкового типу. ” ход≥ проведенн¤ реформ було вз¤то курс на побудову двор≥вневоњ кредитноњ системи, здатноњ забезпечувати повноц≥нне комплексне обслуговуванн¤ господарського обороту [8, 15]. ќднак цей процес ще не завершено. ѕотребуЇ суттЇвого вдосконаленн¤ д≥¤льн≥сть Ќац≥онального банку ”крањни, становленн¤ ринк≥в короткострокових ≥ довгострокових грошових кап≥тал≥в зумовлюЇ необх≥дн≥сть розвитку спец≥ал≥зованих кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в, розширенн¤ сфер д≥¤льност≥ кредитних установ неможливе без багатьох допом≥жних орган≥зац≥й. “а найважлив≥ше значенн¤ маЇ розвиток д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в ¤к первинноњ ≥ вих≥дноњ ланки кредитноњ системи.
2.2. –оль ЌЅ” в кредитн≥й систем≥ ”крањни Ѕанк≥вська система Ц одна з найважлив≥ших та нев≥дТЇмних структур ринковоњ економ≥ки. ѓњ ефективне функц≥онуванн¤ Ц запорука усп≥ху проведенн¤ економ≥чних реформ у сучасних умовах. Ќа в≥дм≥ну в≥д крањн ≥з адм≥н≥стративною економ≥кою, де державний банк в≥д≥граЇ монопольну роль в усьому комплекс≥ грошових ≥ кредитних в≥дносин, дл¤ крањн ≥з розвинутим ринком характерною Ї двор≥внева банк≥вська система. ÷ентральний банк у цих крањнах Ц вершина банк≥вськоњ системи. ¬≥н створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ њњ функц≥онуванн¤ та розвитку ≥ справл¤Ї вир≥шальний вплив на стаб≥льн≥сть нац≥ональноњ валюти, над≥йн≥сть банк≥вських установ, д≥Їв≥сть плат≥жно-розрахункового механ≥зму, що загалом визначаЇ ефективн≥сть функц≥онуванн¤ вс≥Їњ економ≥ки крањни. ” звТ¤зку з цим одним ≥з основних завдань ринковоњ трансформац≥њ економ≥ки постсоц≥ал≥стичних крањн Ї проведенн¤ глибокоњ реформи самоњ банк≥вськоњ системи, переведенн¤ њњ на двор≥вневу структуру. ƒосв≥д цих крањн з реформуванн¤ банк≥вського сектора на ринкових засадах ≥ розробки чинного законодавства може мати практичну ц≥нн≥сть при формуванн≥ ефективноњ ≥нституц≥йноњ структури кредитно-банк≥вськоњ системи в економ≥ц≥ перех≥дного пер≥оду, в тому числ≥ й в ”крањн≥. ¬загал≥ статус центрального банку в кожн≥й крањн≥ формуЇтьс¤ п≥д впливом специф≥ки ≥сторичного розвитку, стану демократичних ≥нститут≥в у сусп≥льств≥, врешт≥-решт Ї в≥дображенн¤м ус≥х процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ в економ≥ц≥. Ќац≥ональний банк ”крањни (ЌЅ”) було створено в 1991 р. в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ та —татуту Ќац≥онального банку ”крањни на баз≥ ”крањнськоњ республ≥канськоњ контори ƒержбанку —–—– ≥ њњ обласних управл≥нь. …ого становленн¤ проходило у важких умовах перех≥дного пер≥оду на тл≥ зруйнуванн¤ звТ¤зк≥в у народному господарств≥, великого деф≥циту держбюджету. «г≥дно з чинним законодавством Ќац≥ональний банк ”крањни е центральним банком держави, ¤кий стоњть на першому р≥вн≥ банк≥вськоњ системи ≥ виконуЇ резервн≥ функц≥њ. ¬≥н у своњй д≥¤льност≥ п≥дзв≥тний лише ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни ≥ маЇ право законодавчоњ ≥н≥ц≥ативи. ЌЅ” проводить Їдину державну пол≥тику в сфер≥ грошового об≥гу, кредиту та забезпеченн¤ стаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥; в≥н Ї ем≥с≥йним центром; орган≥затором м≥жбанк≥вських розрахунк≥в; координатором д≥¤льност≥ банк≥вськоњ системи в ц≥лому; ЌЅ” визначаЇ курс грошовоњ одиниц≥ ”крањни в≥дносно ≥нших валют. ¬≥н же створюЇ державну скарбницю та забезпечуЇ њњ д≥¤льн≥сть, збер≥гаЇ резервн≥ фонди грошових знак≥в, дорогоц≥нн≥ метали й золотовалютн≥ запаси. ƒл¤ забезпеченн¤ належного виконанн¤ цих функц≥й, на м≥й погл¤д, необх≥дно б≥льш ч≥тке врегулюванн¤ взаЇмов≥дносин ЌЅ” з органами влади, насамперед виконавчоњ, визначенн¤ його м≥сц¤ в систем≥ орган≥в влади, тобто створенн¤ гарант≥й незалежност≥ Ќац≥онального банку ”крањни у зд≥йсненн≥ його функц≥й. Ќезалежн≥сть грошово-кредитноњ пол≥тики центрального банку забезпечуЇ розвТ¤занн¤ трьох основних питань: дов≥ри до грошово-кредитноњ пол≥тики, ефективност≥ дос¤гненн¤ центральним банком ц≥лей його д≥¤льност≥, встановленн¤ грошовоњ стаб≥льност≥. ÷≥ проблеми мають певний взаЇмозв'¤зок. Ќезалежн≥сть центрального банку даЇ змогу зд≥йснювати незалежну грошово-кредитну пол≥тику, що п≥двищуЇ р≥вень дов≥ри до нењ населенн¤ та субТЇкт≥в господарюванн¤, а це, в свою чергу, впливаЇ на њњ ефективн≥сть. ѕроблема дов≥ри до грошово-кредитноњ пол≥тики центрального банку особливо важлива дл¤ економ≥чноњ системи ”крањни, тому що маЇ могутн≥й психоло≠г≥чний аспект впливу р≥шень ЌЅ” на економ≥чну повед≥нку учасник≥в ринку. ÷ей аспект недостатньо враховуЇтьс¤ на практиц≥, хоч в≥д нього багато в чому залежать усп≥шн≥сть та ефективн≥сть заход≥в ЌЅ”. ”сп≥шн≥сть реал≥зац≥њ заход≥в, спр¤мованих на становленн¤ та розвиток ефективноњ грошово-кредитноњ системи й дос¤гненн¤ макроеконом≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ в ” крањн≥, значною м≥рою визначаЇтьс¤ статусом Ќац≥онального банку ¤к незалежного органу, що виконуЇ загальнодержавн≥ завданн¤ захисту Ќац≥ональноњ валюти та забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ кредитноњ системи. јле на практиц≥ самост≥йн≥сть ЌЅ” щодо проведенн¤ грошово-кредитноњ пол≥тики було ≥стотно обмежено тиском з боку парламенту та ур¤ду. ѓхн¤ непосл≥довна економ≥чна пол≥тика негативно впливаЇ на стан ¤к банк≥вськоњ, так ≥ грошово-кредитноњ системи в ц≥лому. ” цих умовах особливе значенн¤ матиме прийн¤тт¤ «акону Уѕро Ќац≥ональний банк ”крањниФ, ¤кий ч≥тко визначатиме функц≥њ ЌЅ”, регламентуватиме його в≥дносини ≥з законодавчою та виконавчою владою. лючовим моментом в≥дносноњ незалежност≥ центрального банку в≥д виконавчоњ влади Ї перебудова його в≥дносин з бюджетом. ÷е також було враховано при п≥дготовц≥ проекту «акону Уѕро Ќац≥ональний банк ”крањниФ. ѕринципове значенн¤ маЇ ч≥тке розмежуванн¤ державних ф≥нанс≥в та банк≥вськоњ системи, тобто обмеженн¤ можливост≥ ур¤ду користуватис¤ коштами ЌЅ” дл¤ покритт¤ деф≥циту бюджету ¤к у форм≥ наданн¤ кредитних л≥н≥й, так ≥ в форм≥ придбанн¤ державних ц≥нних папер≥в на первинному ринку. √оловними завданн¤ми Ќац≥онального банку ”крањни при проведенн≥ грошово-кредитноњ пол≥тики Ї створенн¤ умов ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ в держав≥ ≥з забезпеченн¤м стаб≥льност≥ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ та п≥дтримка макроеконом≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ через зниженн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ. “акож одним з основних напр¤мк≥в д≥¤льност≥ Ќац≥онального банку Ї зд≥йсненн¤ контролю за функц≥онуванн¤м банк≥вськоњ системи ≥ виконанн¤ ним функц≥й кредитора останньоњ ≥нстанц≥њ. ÷е зумовлено необх≥дн≥стю п≥дтримки стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи, оск≥льки дов≥ра до нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ передбачаЇ на¤вн≥сть ст≥йких ≥ ефективно працюючих кредитно-банк≥вських ≥нститут≥в. ќднак зараз ЌЅ” ≥ комерц≥йн≥ банки перебувають у стан≥ прихованого протисто¤нн¤. як в≥домо, Ќац≥ональний банк Ц прихильник пол≥тики б≥льш жорстких регулюючих ≥ нагл¤дових вимог до комерц≥йних банк≥в, останн≥ ж. навпаки, виступають за послабленн¤ њх. ќбидв≥ сторони аргументують своњ вимоги недосконал≥стю законодавчоњ бази. ѕри цьому вони трактують норми «акону Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ та ≥нших законодавчих акт≥в кожен по-своЇму. —тратег≥чне завданн¤ ЌЅ” в перех≥дний пер≥од Ц зам≥нити практику пр¤мого розпод≥лу кредитних ресурс≥в грошово-кредитним регулюванн¤м з використанн¤м ринкових ≥нструмент≥в Ц передбачаЇ реформуванн¤ орган≥зац≥йно-управл≥нських структур, њхню адаптац≥ю ¤к на верхньому, так ≥ на нижньому УповерхахФ банк≥вськоњ системи до роботи в режим≥ реального ринку. ” перспектив≥, на мою думку, необх≥дне послабленн¤ резервних вимог з боку ЌЅ”, але за жорсткого регулюванн¤ ним основних напр¤мк≥в д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в: накопиченн¤ власного кап≥талу та зм≥ни його структури, посиленн¤ гарант≥йних вимог, пост≥йного в≥дсл≥дковуванн¤ кредитного портфел¤ з позиц≥й його структури ≥ забезпеченост≥.
Ќазва: Ќац≥ональна кредитна система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (18982 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
