≈коном≥чна теор≥¤ > Ќац≥ональна кредитна система

 редитна сп≥лка пропонуЇ:

Х р≥зноман≥тн≥ форми забезпеченн¤ кредиту;

Х спрощене оформленн¤ документ≥в;

Х швидке наданн¤ кредиту;

Х люд¤ний п≥дх≥д у складних життЇвих ситуац≥¤х.

ћожлив≥ проблеми кредитноњ сп≥лки:

ѕерша: складнощ≥ добору (й обранн¤ до кер≥вних орган≥в) квал≥ф≥кованих ≥ пор¤дних людей, ¤к≥ могли б очолити кредит≥вку й усп≥шно провадити ф≥нан≠совий менеджмент.

ƒруга; узгодженн¤ ≥нтерес≥в позичальник≥в ≥ кредитор≥в. ѕерш≥ домагаютьс¤ ¤комога нижчих ставок за кредитами, друг≥ Ц ¤комога вищих ставок за депозитами. ѕоЇднати ц≥ р≥зн≥ ≥нтереси Ц неаби¤ке вм≥нн¤, ¤ке мус¤ть ви¤вл¤ти кер≥вники кредит≥вки.

“рет¤: ризик неповерненн¤ кредит≥в. ¬ласне, ¤краз за це найб≥льше Уболить головаФ вс≥м структурам, що позичають грош≥. «а статистикою, в кредитних сп≥лках такий ризик менший, н≥ж у банках, але в≥н ≥снуЇ ≥ н≥коли повн≥стю не зникне. “ому завжди треба с≥м раз≥в в≥дм≥р¤ти, перед тим ¤к Ув≥др≥затиФ кредит≥ ,

ўодо украњнського законодавства Уѕро кредитн≥ сп≥лкиФ, то статус кредитноњ сп≥лки визначаЇ “имчасове положенн¤ про кре≠дитн≥ сп≥лки, що його затвердив ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 20 вересн¤ 1993 року.

ѕоложенн¤ м≥стить 19 статей, ¤к≥ визначають процедуру створенн¤ та особливост≥ д≥¤льност≥ кредитноњ сп≥лки, зокрема: склад засновник≥в, пор¤док п≥дготовки статуту сп≥лки та його затвердженн¤, пор¤док управл≥нн¤ сп≥лкою, наданн¤ позичок тощо. ¬арто звернути особливу увагу на таку важливу умову створенн¤ кредитноњ сп≥лки: зг≥дно з “имчасовим положенн¤м, до њњ складу мають входити не менше н≥ж 50 ос≥б.

¬≥дпов≥дно до згаданого “имчасового положенн¤, фах≥вц≥ ѕредставництва ¬сесв≥тньоњ ради кредитних сп≥лок в ”крањн≥ п≥дготували “иповий статут кредитноњ сп≥лки. ÷ей документ погоджено з Ќац≥ональним банком ”крањни (постанова ѕравл≥нн¤ ЌЅ” за є 25 в≥д 7 лютого 1994 року).

—татут кредитноњ сп≥лки маЇ м≥стити так≥ положенн¤:

Х назва кредитноњ сп≥лки, њњ статус, юридична адреса;

Х склад, пор¤док створенн¤ ≥ д≥¤льност≥ орган≥в управл≥нн¤ сп≥лки, пор¤док створенн¤ ф≥л≥й (в≥дд≥л≥в) сп≥лки, њхн≥ повноваженн¤;

Х умови ≥ пор¤док прийн¤тт¤ до сп≥лки та вибутт¤ з нењ;

Х права й обовТ¤зки член≥в сп≥лки;

Х розм≥ри ≥ пор¤док сплати вступних та членських внеск≥в;

Х пор¤док використанн¤ кошт≥в сп≥лки, зокрема, пор¤док та умови наданн¤ кредит≥в членам сп≥лки, розм≥р в≥драхувань та пор¤док формуванн¤ фонд≥в, ¤к≥ створюЇ сп≥лка, пор¤док зв≥тност≥ та контролю;

Х пор¤док припиненн¤ д≥¤льност≥ сп≥лки ≥ вир≥шенн¤ майнових питань, повТ¤заних з њњ л≥кв≥дац≥Їю.

ƒо статуту кредитноњ сп≥лки можна внести й ≥нш≥ положенн¤, ¤к≥ стосуютьс¤ до њњ д≥¤льност≥ ≥ не суперечать законодавству ”крањни.

 ожна кредитна сп≥лка мусить укласти св≥й статут на п≥дстав≥ “ипового статуту. “иповий статут маЇ рекомендац≥йний характер. —татт¤ 10 “имчасового положенн¤ про кредитн≥ сп≥лки встановлюЇ, що Ќац≥ональний банк ”крањни погоджуЇ статут лише з питань кредитуванн¤ та розрахунк≥в. ѕроте ЌЅ” та його обласн≥ управл≥нн¤ вимагають в≥д кредитних сп≥лок ухвалювати статути, що точно в≥дпов≥дають типовому.

Ќаказ √олови ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни (є 41 в≥д 17 березн¤ 1994 року) затвердив Уѕоложенн¤ про погодженн¤ статуту кредитних сп≥лок з питань кредитуванн¤ та розрахунк≥в ≥ наданн¤ позичок кредитними сп≥лкамиФ.

Ќаказ встановлюЇ пор¤док погодженн¤ статуту та веденн¤ обл≥ку статут≥в у спец≥альному журнал≥, пор¤док в≥дкритт¤ рахунк≥в кредитних сп≥лок, зд≥йсненн¤ ф≥нансових операц≥й тощо.

“имчасове положенн¤ про кредитн≥ сп≥лки, “иповий статут кредитноњ сп≥лки, Уѕоложенн¤ про погодженн¤ статуту кредитноњ сп≥лки з питань кредитуванн¤ та розрахунк≥вФ склали основну нормативну базу дл¤ д≥¤льност≥ кредитних сп≥лок. ÷≥ документи Ї спец≥ал≥зованими ≥ стосуютьс¤ т≥льки до кредитних сп≥лок.

Ќин≥ в ”крањн≥ зареЇстровано близько 400 кредитних сп≥лок, ¤к≥ обТЇднують 40 тис¤ч член≥в. ѓх грошов≥ кошти становл¤ть понад 10 млн. грн.

як вже було зазначено вище, д≥¤льн≥сть такого виду обТЇднань у наш≥й крањн≥ регулюЇтьс¤ ”казом ѕрезидента ”крањни Уѕро тимчасове положенн¤ про кредитн≥ сп≥лки в ”крањн≥Ф, виданим в 1993 роц≥. «араз стоњть питанн¤ про прийн¤тт¤ законопроекту Уѕро кредитн≥ сп≥лкиФ.

„имало питань викликаЇ передбачена законопроектом структура кредитноњ сп≥лки. ѓй властив≥ вс≥ атрибути комерц≥йноњ орган≥зац≥њ, зокрема акц≥онерного товариства, Ц загальн≥ збори, правл≥нн¤, нагл¤дов≥ органи. ¬одночас маЇмо й ознаки суто ф≥нансовоњ установи, скаж≥мо створенн¤ страхового фонду. ј проте статутного фонду не передбачено, адже кредитна сп≥лка у нас вважаЇтьс¤ громадською орган≥зац≥Їю, ≥ њњ д≥¤льн≥сть, зг≥дно ≥з законопроектом, маЇ базуватис¤ Уна засадах р≥вноправност≥, самовр¤дуванн¤ ≥ гласност≥Ф. Ќа практиц≥ це означатиме, що кожен член сп≥лки матиме один голос незалежно в≥д свого грошового внеску.

«аконопроектом не заборон¤Їтьс¤ членам правл≥нн¤ входити також у нагл¤довий ком≥тет. «ареЇструвавшись, кредитна сп≥лка маЇ право залучати до своњх лав нових член≥в ≥ акумулювати кошти у будь-¤ких обс¤гах, н≥чим фактично не гарантуючи њх поверненн¤.

Ќа мою думку, гарантом поверненн¤ кошт≥в вкладник≥в збанкрут≥лих кредитних сп≥лок мала б бути держава, створивши ≥з ц≥Їю метою спец≥альний резервний фонд. ¬ законопроект≥ передбачено створенн¤ спец≥ального органу, ¤кий, на думку автор≥в проекту, може контролювати д≥¤льн≥сть кредитних сп≥лок ≥ поставити засл≥н перед ус≥л¤кими шахра¤ми. јле викликають занепокоЇнн¤ надто широк≥ права сп≥лчан, ¤к≥ њм надаютьс¤ на п≥дстав≥ типового статуту громадськоњ орган≥зац≥й.

якщо у наш≥й крањн≥ з перех≥дною економ≥кою створювати кредитн≥ сп≥лки, то, на мою думку, њх д≥¤льн≥сть треба було б обмежити т≥льки взаЇмним кредитуванн¤м, ≥ лише за на¤вност≥ державних гарант≥й.

«араз у кредитно-ф≥нансов≥й д≥¤льност≥ гострою Ї проблема пенс≥йного забезпеченн¤.

”крањна стоњть на пороз≥ пенс≥йноњ реформи. —тара пенс≥йна система в умовах р≥зкого скороченн¤ зайн¤тост≥ населенн¤ та зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ пенс≥онер≥в фактично збанкрутувала. —ьогодн≥ на 16 млн. працюючих припадаЇ 14 млн. пенс≥онер≥в. Ќезважаючи на це, за останн≥ 8 рок≥в частка громад¤н, ¤к≥ вийшли на пенс≥ю на п≥льгових умовах, зб≥льшилась майже вдв≥ч≥. ўороку з галузей економ≥ки вив≥льн¤Їтьс¤ майже 1 млн. чол.

якщо ж уз¤ти до уваги стаб≥льне пог≥ршенн¤ ф≥нансового стану п≥дприЇмств та недисципл≥нован≥сть потенц≥йних платник≥в податк≥в, то ситуац≥¤ з утриманн¤м непрацездатних ≥ уразливих верств населенн¤ взагал≥ критична. ќтже, принципова реформа пенс≥йноњ системи вкрай необх≥дна.

ѕобудована на засадах сол≥дарност≥ д≥юча система фактично неспроможна гарантувати спок≥йну, забезпечену стар≥сть н≥кому. —ередн≥й розм≥р пенс≥њ не перевищуЇ третини середньоњ зароб≥тноњ плати (на сьогодн≥ середн¤ зарплата не перевищуЇ 40 дол.), а максимальний розм≥р пенс≥њ за в≥ком ледве дос¤гаЇ встановленоњ оф≥ц≥йно варт≥сноњ величини меж≥ малозабезпеченост≥ (до 15 дол.). ѕри цьому п≥льговими умовами щодо перерозпод≥лу пенс≥йних кошт≥в користуЇтьс¤ 20% загальноњ к≥лькост≥ пенс≥онер≥в.

«робити пенс≥йну систему платоспроможною Ц ключове завданн¤ майбутньоњ реформи. ƒомогтис¤ того, щоб внески до ѕенс≥йного фонду сприймалис¤ не ¤к т¤гар, а ¤к ф≥нансова передумова свого матер≥ального захисту в майбутньому, не легко. ѕотр≥бн≥ негайн≥ ≥ кардинальн≥ зм≥ни системи пенс≥йного забезпеченн¤.

Ѕудь-¤ка пенс≥йна система маЇ виконувати три найголовн≥ш≥ функц≥њ: перерозпод≥л, страхуванн¤ ≥ накопиченн¤ кошт≥в. ”крањнська одноелементна державна пенс≥йна система Ї за своЇю суттю системою трансферних програм.

ѕерех≥д в≥д сол≥дарноњ до накопичувальноњ пенс≥йноњ системи передбачаЇ суттЇв≥ зм≥ни нин≥ д≥ючого пор¤дку пенс≥йного забезпеченн¤. ≤детьс¤ передус≥м про створенн¤ пол≥тико-правових засад дл¤ утворенн¤ недержавних пенс≥йних фонд≥в (Ќѕ‘).

” правовому аспект≥ Ќѕ‘ Ц це структура, що створюЇтьс¤ в ч≥тко оформленому правовому пол≥ з метою накопиченн¤ грошових ресурс≥в дл¤ виплат додаткових пенс≥й. —уть ≥ в≥дм≥нн≥сть Ќѕ‘ в≥д державного ѕ‘, по-перше, в добров≥льност≥ внеск≥в; по-друге, в адресност≥ майбутн≥х виплат.

”часники Ќѕ‘ визначають, кому ≥ в ¤кий терм≥н суму внеску з нарощеними в≥дсотками маЇ бути виплачено. —итуац≥¤, що пенс≥онер не отримаЇ додаткову пенс≥ю через в≥дсутн≥сть кошт≥в у фонд≥, практично виключаЇтьс¤. јктиви Ќѕ‘ розм≥щуютьс¤ у вигл¤д≥ найб≥льш безпечних ≥ захищених вклад≥в. ƒержава дуже пильно контролюЇ д≥¤льн≥сть Ќѕ‘.

“радиц≥йно Ќѕ‘ Ї основними ф≥нансовими структурами, ¤к≥ беруть активну й безпосередню участь у реал≥зац≥њ довгострокових ≥ прибуткових ≥нвестиц≥й≠них проект≥в. ƒержава стежить за тим, щоб гарант≥Їю вкладених грошових ресурс≥в Ќѕ‘ обовТ¤зково виступали високол≥кв≥дн≥ активи Ц ¤к≥сна нерухом≥сть, високоприбуткова виробнича й соц≥альна ≥нфраструктура, високол≥кв≥дн≥ ц≥нн≥ папери (¤к правило, державн≥) тощо.

”с≥ ≥нвестиц≥йн≥ вкладенн¤ Ќѕ‘ зд≥йснюютьс¤ з обовТ¤зковим врахуванн¤м граф≥ка планових пенс≥йних виплат. ≤ншими словами, незалежно в≥д ситуац≥њ на ринку кап≥тал≥в, Ќѕ‘ маЇ достатню к≥льк≥сть грошей на рахунку дл¤ зд≥йсненн¤ поточних пенс≥йних виплат.

Ќѕ‘ разом ≥з компан≥Їю з управл≥нн¤ активами фонду ≥ банком-Уоп≥куномФ (у ¤кому зосереджено рахунки фонду) несе повну ≥ нев≥дворотну в≥дпов≥дальн≥сть за ф≥нансовий стан. Ќе лише кер≥вництво Ќѕ‘, а й контролююч≥ органи держави стежать за тим, аби не в≥дбулос¤ прецеденту банкрутства Ќѕ‘,

я вважаю, що передумовами, на¤вн≥сть ¤ких конче необх≥дна дл¤ започаткуванн¤ Ќѕ‘, мають бути так≥:

- нова влада, котра б викликала дов≥ру в населенн¤ ≥ реально вбол≥вала за наведенн¤ пор¤дку в крањн≥;

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Ќазва: Ќац≥ональна кредитна система
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (18982 прочитано)