∆урнал≥стика > јспекти теор≥њ тексту
Ќеоднор≥дн≥ тематичн≥ структури включають:
-асоц≥ативний формальний, наприклад звуковий, звТ¤зок (утворюЇтьс¤ паралельна тема на основ≥ звуковоњ асоц≥ац≥њ);
-асоц≥ативний зм≥стовий звТ¤зок (наступна фраза виражаЇ тему, ¤ка асоц≥ативно звТ¤зана з попередньою); цей звТ¤зок може бути р≥зних тип≥в: (а) ситуативний асоц≥ативний звТ¤зок (наступна фраза Ї висловлюванн¤м про предмет, що маЇ просторове або часове в≥дношенн¤ до предмета попередньоњ фрази - утворенн¤ сум≥жних тем), (б) предикативний асоц≥ативний звТ¤зок (наступна фраза виражаЇ причину, насл≥док, атрибут, м≥сце, час д≥њ основного предмета розпов≥д≥). “екст " уп≥ть шматочок Ѕатьк≥вщини" маЇ неоднор≥дну тематичну структуру, оск≥льки його зм≥ст репрезентуЇ к≥лька тем. “ематична залежн≥сть фраз твору така: “ема 1: розбазарюванн¤ держави. «аголовок. (1) уп≥ть шматочок Ѕатьк≥вщини. “ема 2 (предикативний асоц≥ативний звТ¤зок з темою 1): харк≥вськ≥ б≥знесмени ¤к власники земл≥. (2) “епер де¤к≥ харк≥вськ≥ б≥знесмени, рушаючи в подорож, зможуть загортати у хусточку жменьку справд≥ своЇњ земл≥. “ема 3: перший в ”крањн≥ в≥дкритий аукц≥он земельних д≥л¤нок у ’арков≥. (3) —ьогодн≥ у цьому м≥ст≥ в≥дбуваЇтьс¤ перший в ”крањн≥ в≥дкритий аукц≥он земельних д≥л¤нок. “ема 4 (субтематичний звТ¤зок з темою 3): умови аукц≥ону. (4) ”мови аукц≥ону традиц≥йн≥: учасники мають внести 10 в≥дсотк≥в в≥д стартовоњ ц≥ни облюбованоњ д≥л¤нки, ¤к≥ у раз≥ перемоги зараховуютьс¤ до остаточноњ (аукц≥онноњ) ц≥ни лота. “ема 5 (субтематичний звТ¤зок з темою 4): коливанн¤ стартових ц≥н. (5) ƒо реч≥, стартов≥ ц≥ни коливаютьс¤ в≥д 60 до 500 м≥льйон≥в карбованц≥в, бо мер≥¤ ≥ спец≥ал≥сти јмериканського агентства м≥жнародного розвитку, що њњ консультують, вважають, що вони "мають бути ¤комога нижчими". “ема 6 (субтематичний звТ¤зок з темою 3): предмет аукц≥ону. (6) ќтже, на сьогодн≥шньому аукц≥он≥ пропо-≤уЇтьс¤ в≥с≥м д≥л¤нок в центр≥ ’аркова п≥д оф≥сно-kомерц≥йну забудову з правом оренди на 50 рок≥в за м≥н≥мально можливу орендну плату. “ема 4. (7) ќбмеженн¤: субТЇкт, що бере участь у торгах, маЇ бути зареЇстрований у ’арков≥. “ема 6: (8) ≤нш≥ в≥с≥м д≥л¤нок продаютьс¤ у приватну власн≥сть п≥д забудову житлом. “ема 4: (9) ” ц≥й частин≥ торг≥в можуть брати участь лише ф≥зичн≥ особи, прописан≥ у ’арков≥, а до того ж за умови, що вони не Ї власниками ≥нших земельних д≥л¤нок чи будинк≥в. “ема 7 (ситуативний асоц≥ативний звТ¤зок ≥з темами 2-4, 6): мер ’аркова пов≥домл¤Ї. (10) ћер ’аркова ™. ушн≥рьов, що п≥д час зас≥данн¤ клубу "–инкова реформа" зустр≥вс¤ з журнал≥стами, зазначив. “ема 6: (11) "’оча приблизно дес¤ту частину комунальноњ власност≥ м≥ста ми вже приватизували, проте кращ≥ обТЇкти ми на аукц≥он поки що не виставл¤Їмо". “ема 8 (субтематичний звТ¤зок ≥з темою 2 ≥ 3): б≥знесмени ж неактивн≥ учасники аукц≥ону. (12) ¬арто поб≥жно наголосити, що панове б≥знесмени не надто посп≥шають закидати орган≥затор≥в аукц≥ону за¤вками на участь. “ема 9 (предикативний асоц≥ативний звТ¤зок ≥з темою 8): причини неактивност≥ б≥знесмен≥в щодо аукц≥ону. (13) ѕевне, тому, що буд≥вництво - надзвичайно дороге задоволенн¤, ¤ке ще нев≥домо коли окупитьс¤, а за г≥пер≥нфл¤ц≥њ довгостроков≥ ≥нвестиц≥њ, до ¤ких належить ≥ буд≥вництво, взагал≥ стають р≥дк≥стю. “ема 9: (14) ≤, кр≥м того, чи можна бути впевненим, що в крањн≥, де закони зм≥нюютьс¤ швидше за погоду, завтра просто не заберуть те, що нин≥ дозволили (на меж≥ закону) купити або створ¤ть умови, при ¤ких бути власником нерухомого майна стане надзвичайно невиг≥дно - наприклад, шл¤хом дуже високих податк≥в? —хематично тематичну структуру цього тексту можна в≥дтворити так:
фраза 1----------тема 1
фраза 2----------тема 2(1)
фраза 3----------тема «
фраза 4----------тема +++++++++++4(3)
фраза 5----------тема 5(4)
фраза 6----------тема..................6(3)
фраза 7----------тема +++++++++++4(3)
фраза 8----------тема..................6(3)
фраза 9----------тема +++++++++++4(3)
фраза 10---------тема 7(2-4,6)
фраза 11---------тема..................6(3)
фраза 12---------тема 8(2,3)
фраза 13---------тема ===================9(8)
фраза 14---------тема ===================9(8) Ќеоднор≥дн≥сть тематичноњ структури даного тексту про¤вл¤Їтьс¤, ¤к видно з≥ схеми, в тому, що серед чотирнадц¤ти фраз заф≥ксовано девТ¤ть тем, ≥з них т≥льки три теми (4, 6, 9) в≥дносно поширен≥ в текст≥. “аке розмањтт¤ тем порушуЇ зм≥ст ≥ створюЇ в≥дчутт¤ хаосу п≥д час його сприйманн¤. “ема « латентно (приховано) присутн¤ у б≥льш≥й частин≥ тексту, ≥ ¤кби 4 й 6 теми не розвинулис¤, то можна було б говорити про в≥дносну однор≥дн≥сть тематичноњ структури. “ематична перцептивна структура. ÷¤ структура залежить насамперед в≥д особливостей перцепц≥њ тексту. „ерез це вона надм≥ру ≥ндив≥дуал≥зована. ÷¤ структура завжди Ї вар≥антом тематичноњ авторськоњ структури. „им б≥льш неоднор≥дна тематична авторська структура, тим б≥льш вар≥ативною буде тематична перцептивна структура. “ак, анал≥зований текст може мати к≥лька таких перцептивних структур, що безперечно Ї ¤вищем негативним, оск≥льки це св≥дчить про неоднозначн≥сть зм≥сту тексту. як видно з≥ схеми, девТ¤ть тем можуть стати основою тематичноњ перцептивноњ структури (дивл¤чись, ¤кий читач на що зверне увагу). омпозиц≥йна структура. омпозиц≥¤ анал≥зованого тексту може розгл¤датис¤ в межах кожноњ теми. ÷е зм≥стова структура конкретноњ теми. “ак, тема 3 анал≥зованого тексту маЇ таку композиц≥ю:
1)констатуючу частину (аукц≥он в≥дбуваЇтьс¤);
2)детал≥зуючу частину (умови, предмет аукц≥ону). ÷¤ композиц≥¤ т≥льки частково репрезентуЇ зм≥ст тексту, оск≥льки текст багатотемний. ‘актично текст маЇ к≥лька р≥знотемних композиц≥йних структур, що безперечно Ї ¤вищем небажаним. Ќа р≥вн≥ перцепц≥њ композиц≥¤ тексту у межах певноњ теми буде сприйн¤та за тоњ умови, ¤кщо тема буде вид≥лена рецип≥Їнтом. јрх≥тектон≥чна авторська структура. ќск≥льки арх≥тектон≥ка покликана виражати композиц≥ю твору, то арх≥тектон≥чна структура повинна своњми елементами в≥дбивати композиц≥йн≥ елементи. ¬ анал≥зованому текст≥ наведена вище композиц≥¤ арх≥тектон≥чне майже н≥¤к не вид≥лена, х≥ба що за вин¤тком рубрики "јукц≥он", ¤ка своЇю назвою допомагаЇ вид≥лити констатуючу частину композиц≥њ теми 3. ƒетал≥зуюча частина в твор≥ представлена дискретно, тобто розкидана по тексту, що безперечно ускладнюЇ њњ сприйманн¤. ÷е трапилос¤ через те, що автор ув≥в поб≥чн≥ теми, роз≥рвавши тим самим композиц≥ю теми 3. ” ц≥лому текст маЇ просту арх≥тектон≥ку: рубрика, що вид≥л¤Ї тему 3; заголовок, що репрезентуЇ тему 1, ≥ текст, абзаци ¤кого де¤кою м≥рою виражають лише тематичну будову твору, а не композиц≥ю конкретноњ теми. ƒва елементи арх≥тектон≥ки тексту - рубрика ≥ заголовок - можуть виконати ≥нформац≥йно-пошукову ≥ темо вид≥льну функц≥ю. ÷е рубрика ≥ заголовок. ќск≥льки рубрика ≥ заголовок перебувають у предикативному асоц≥ативному звТ¤зку, то вони репрезентують переважно першу тему "розбазарюванн¤ держави". Ќасправд≥ ж ц¤ тема не розробл¤Їтьс¤ ≥ не розкриваЇтьс¤ у текст≥, але ц≥ арх≥тектон≥чн≥ елементи можуть виконати свою роль, спр¤мовуючи увагу читача таким чином, що в≥н буде шукати у текст≥ саме цю тему. ¬ результат≥ тематична ≥ композиц≥йна перцептивн≥ структури можуть зовс≥м не зб≥гатис¤ з авторськими структурами. Ћог≥ко-пон¤ттЇва авторська структура. ƒана структура протиставл¤Їтьс¤ алог≥чн≥й структур≥, ¤ка може бути результатом р≥зних порушень нормального мовленнЇвого акту або результатом незграбного втручанн¤ редактора в текст. Ћог≥ко-пон¤ттЇва структура, що лежить в основ≥ тематичноњ зм≥стовоњ структури ≥ зумовлюЇ њњ, маЇ так≥ звТ¤зки:
-предикативний звТ¤зок, що ≥снуЇ м≥ж пон¤тт¤ми, з ¤ких складаЇтьс¤ предикат ¤к продукт судженн¤ людини про щось. ћовно предикат може виражатис¤ в≥д одного реченн¤ до системи речень, що покривають весь тв≥р. ѕредикативним звТ¤зком можуть бути звТ¤зан≥ так≥ компоненти зм≥сту, ¤к≥ виражають: актанти (д≥юч≥ рол≥ - п≥дмети, додатки), рел¤ц≥њ (причина, допустов≥сть, умова, мета), атрибути (означенн¤, присудок, обставина способу ≥ м≥ри та ступен¤), координати (м≥сце, час);
-лог≥чний ≥Їрарх≥чний звТ¤зок, що виражаЇ сп≥вв≥дношенн¤ ц≥лого ≥ частини;
-предметно-категор≥альний звТ¤зок виражаЇ категор≥альне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж предметами;
-ситуативний звТ¤зок, ¤кий ≥снуЇ м≥ж пон¤тт¤ми, що повТ¤зан≥ лише ситуац≥Їю, - простором, часом. Ќайб≥льш "п≥дступний" звТ¤зок - це предикативний, оск≥льки в≥н непом≥тно дл¤ мовц¤ спричинюЇ тематичн≥ в≥дхиленн¤ “ак, у текст≥ "...≤ не одна, а одразу дванадц¤ть" фрагмент "(1) ≤ ось, р≥к тому, зТ¤вилас¤ прем≥¤ " ињвська пектораль". (2) ѕо сут≥, це не одна, а одразу дванадц¤ть прем≥й. (3) ≤нтерес до нењ великий не лише в ”крањн≥ - (4) адже аналог≥в нема в жодн≥й з держав —Ќƒ" маЇ лог≥чний предикативний звТ¤зок м≥ж фразами (3) ≥ (4), в основ≥ ¤кого лежать два пон¤тт¤, лог≥чно звТ¤зан≥ причиновим в≥дношенн¤м м≥ж собою, - пон¤тт¤ про ≥нтерес до прем≥њ в ”крањн≥ ≥ пон¤тт¤ про в≥дсутн≥сть аналог≥чних прем≥й в ≥нших державах. „етверта фраза може стати основою поб≥чноњ теми "аналог≥чн≥ прем≥њ в ≥нших державах". јвтор повинен завжди мати в≥дчутт¤ м≥ри й стежити за тим, щоб фраза, повТ¤зана лог≥чним предикативним звТ¤зком з тематичною фразою, не обростала ≥ншими фразами, в≥двол≥каючи увагу читача в≥д основноњ теми. Ћог≥чний предикативний звТ¤зок мовно виражаЇтьс¤ переважно складними реченн¤ми й ≥снуЇ на стиков≥ головних ≥ п≥др¤дних речень.
Ќазва: јспекти теор≥њ тексту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (9333 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
