Sort-ref - ÷ерковно-рел≥г≥йна д≥¤льн≥сть ≤вана ќг≥Їнка


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

”крањнознавство > ÷ерковно-рел≥г≥йна д≥¤льн≥сть ≤вана ќг≥Їнка

Ќе менш ц≥нним з точки зору проблеми Їдност≥ украњнськоњ церкви не т≥льки в пер≥од досл≥дженн¤, а й на сучасному етап≥ Ї листуванн¤ ћитрополита јндр≥¤ Ўептицького ≥ ћитрополита ≤лар≥она (≤вана ќг≥Їнка), де п≥дн≥маЇтьс¤ питанн¤ Їдност≥ ”јѕ÷ ≥ ”√ ÷, п≥дкреслюЇтьс¤ необх≥дн≥сть пошук≥в шл¤х≥в такого Їднанн¤ украњнських церков р≥зних в≥ровизнань в ≥мТ¤ народу, в ≥мТ¤ державноњ Їдност≥ украњнц≥в. ÷≥ ж проблеми ћитрополит Ўептицький п≥дн≥маЇ в листах до украњнських православних арх≥Їрењв, а також до украњнськоњ православноњ ≥нтел≥генц≥њ.

ƒо важливих джерел досл≥дженн¤ належать також де¤к≥ документальн≥ матер≥али, зокрема У онституц≥йн≥ акти ”крањни. 1917-1920Ф[4], матер≥али ≥ документи ”крањнськоњ ÷ентральноњ –ади[5], де м≥ст¤тьс¤ де¤к≥ б≥ограф≥чн≥ дан≥ ќг≥Їнка та ≥нформац≥¤ про склад викладач≥в ињвського ун≥верситету. —юди ж належать документи ≥ матер≥али мартиролог≥њ украњнських церков[6].

«начне м≥сце у досл≥дженн¤ обраноњ проблеми належить прац¤м самого ≤вана ќг≥Їнка, ¤к≥ належать частково ≥ до джерел ≥ до наукових праць: мова йде про листи, про документи, ¤к≥ в≥н опрацьовував ¤к м≥н≥стр опов≥дань ≥ ¤к митрополит, про його спогади ≥ науков≥ прац≥, що стосуютьс¤ церковно-рел≥г≥йного житт¤ украњнства.[7] « названих та ≥нших його праць переконуЇмос¤, що ≤.ќг≥Їнко (ћитрополит ≤лар≥он) був глибоко в≥руючою людиною, високим профес≥оналом в галуз≥ церковно-рел≥г≥йного житт¤, патр≥отом, в≥дданим украњнськ≥й справ≥, в рел≥г≥њ бачив наймогутн≥ший зас≥б в≥дродженн¤ ”крањнськоњ держави.

¬ украњнськ≥й ≥стор≥ограф≥њ постать ≤вана ќг≥Їнка ≥ ¤к ученого, ≥ ¤к державотворц¤, ≥ тим б≥льше ¤к церковно-рел≥г≥йного д≥¤ча вивчена недостатньо, поск≥льки за рад¤нських час≥в на нењ було накладено заборону та й у наш≥ части ставленн¤ до нього неоднозначне, адже ще не вс≥ прихильники тотал≥тарного режиму под≥л¤ють його погл¤ди щодо згуртуванн¤ вс≥х людей ”крањни на засадах незалежноњ держави ≥ високоњ духовност≥.

Ќайб≥льш повно постать ≤.ќг≥Їнка, його церковно-рел≥г≥йна д≥¤льн≥сть вивчалас¤ нин≥шн≥м доктором ф≥лолог≥чних наук, професором Ќац≥онального

украњнського ун≥верситету ≥мен≥ “араса Ўевченка, лауреатом прем≥њ ≥мен≥ ≤вана ќг≥Їнка ћиколою —тепановичем “имошиком. ¬≥н присв¤тив йому р¤д досл≥джень. —еред них Ц У√олгофа ≤вана ќг≥ЇнкаФ Ц перше в ”крањн≥ монограф≥чне досл≥дженн¤ про житт¤ ≥ творч≥сть цього видатного, реаб≥л≥тованого ≥стор≥Їю, украњнського вченого-державотворц¤ ≥ церковно-рел≥г≥йного д≥¤ча. ¬она опрацьована ірунтовно ≥ добросов≥сно на основ≥ вивченн¤ великого масиву арх≥вних матер≥ал≥в, що вперше введено в науковий об≥г, залучено також Успецфондовськ≥Ф та ≥нш≥ виданн¤, що ран≥ше були недоступн≥ дл¤ досл≥дник≥в. ÷ерковно-рел≥г≥йн≥й д≥¤льност≥ ≤.ќг≥Їнка в монограф≥њ, присв¤чено розд≥ли У√отов ¤ нести лют≥ муки за св≥й народ, за р≥дний край...Ф, У—миренний богомолець за кращу долю украњнського народу...Ф, УЅереж≥мо все своЇ р≥днеФ[8] та ≥н.

≤нша його монограф≥¤ Ц УЋишусь нав≥ки з чужиною...: Ц ћитрополит ≤лар≥он (≤ван ќг≥Їнко) ≥ украњнське в≥дродженн¤Ф[9] Ц написана на основ≥ ретельного опрацюванн¤ на¤вних в иЇв≥, Ћьвов≥, амТ¤нц≥-ѕод≥льському, а також у Ўвейцар≥њ арх≥вних матер≥ал≥в про житт¤ ≥ д≥¤льн≥сть ≤вана ќг≥Їнка. ” 1997 р. ним опрацьовано також арх≥в митрополита ≤лар≥она, що збер≥гаЇтьс¤ в онсистор≥њ ”ѕ÷ в анад≥. ” частин≥ перш≥й розд≥л≥ третьому монограф≥њ д≥¤льн≥сть ќг≥Їнка на нив≥ рел≥г≥њ присв¤чено параграф Ућ≥н≥стр культ≥в та √оловноуповноважений ур¤ду ”Ќ–Ф, розд≥л трет≥й. Уѕерший етап вимушеноњ ем≥грац≥њФ ≥ розд≥л четвертий УЎвейцар≥њ незнана сторонаФ, у частин≥ друг≥й розд≥л≥ першому Уѕерекладач Ѕ≥бл≥њ та ≥сторик церквиФ.

ўе б≥льш глибоко з залученн¤м нових арх≥вних матер≥ал≥в розкрито досл≥джувану проблему в нов≥тн≥х виданн¤х. ƒе¤к≥ ц≥нн≥ фактичн≥ матер≥али м≥ст¤тьс¤ в прац≥ —.ўоголева, в ¤к≥й подано атмосферу формуванн¤ сусп≥льно-пол≥тичних погл¤д≥в ≤.ќг≥Їнка[10], а також прац¤ ƒ.ƒорошенка У≤стор≥¤ ”крањниФ[11], ј.ј.ћарушкевича УЌевтомний прац≥вник украњнського –енесансу ≤ван ќг≥Їнко. ѕедагог≥чний аспектФ[12], де розкриваютьс¤ питанн¤ рел≥г≥йно-духовноњ ≥ просв≥тницькоњ д≥¤льност≥, починаючи з шк≥льних рок≥в аж до дос¤гненн¤ ќг≥Їнком сану ћитрополита. ѕевн≥ фактичн≥ матер≥али на¤вн≥ в прац≥ Ќ.ѕолонськоњ-¬асиленко У≤стор≥¤ ”крањниФ[13] тощо.

÷≥нн≥ фактичн≥ матер≥али знаходимо у р¤д≥ зб≥рник≥в ≥ допов≥дей конференц≥й[14], статей в р≥зних пер≥одичних[15] та дов≥дкових виданн¤х[16] ≥ прес≥[17].

«≥бран≥ ≥ проанал≥зован≥ джерела та л≥тература дозвол¤ють в достатн≥й м≥р≥ розкрити церковно-рел≥г≥йну д≥¤льн≥сть ≤вана ќг≥Їнка (ћитрополита ≤лар≥она) в пер≥од 1917-1947 рр.

ћетою обраноњ дл¤ досл≥дженн¤ проблеми Ї вивченн¤ церковно-рел≥г≥йноњ д≥¤льност≥ в зазначений пер≥од.

¬≥дпов≥дно до цього завданн¤ досл≥дника Ї висв≥тленн¤ таких питань, ¤к:

формуванн¤ сусп≥льно-пол≥тичних погл¤д≥в ≤вана ќг≥Їнка;

розкритт¤ д≥¤льност≥ ≤вана ќг≥Їнка по в≥дродженню ”крањнськоњ православноњ церкви в умовах нац≥онально-визвольноњ революц≥њ 1917-1920 рр.;

досл≥дити його церковно-рел≥г≥йну д≥¤льн≥сть в пер≥од польсько-швейцарськоњ ем≥грац≥њ, що тривала в 1921-1947 рр.

—труктура дипломноњ роботи визначаЇтьс¤ характером досл≥джуваноњ проблеми, поставленою метою ≥ завданн¤ми досл≥дженн¤, що випливають з поставленоњ мети. ¬она складаЇтьс¤ з вступу, трьох розд≥л≥в, висновк≥в та списку використаних джерел ≥ л≥тератури.

–озд≥л 1. ‘ормуванн¤ сусп≥льно-пол≥тичних погл¤д≥в

≤вана ќг≥Їнка

≤ван ќг≥Їнко народивс¤ 2 (15) с≥чн¤ 1882 р. в м≥стечку Ѕрусилов≥ –адомишльського пов≥ту ињвськоњ губерн≥њ (нин≥ районний центр ∆итомирськоњ област≥) у б≥дн≥й сел¤нськ≥й православн≥й родин≥[18] ≤вана та ™фросин≥њ (з роду ѕетриченк≥в) ќг≥Їнк≥в. …ого батько походив з давнього козацького роду, кор≥нн¤ ¤кого с¤гають ѕолтавщини. …ого предок козак ћаксим ќг≥Їнко в часи ол≥њвщини (1768 р.) став одним з ватажк≥в л≥щинського повстанн¤ 1767-1770 рр. (село л≥щинц≥ Ћубенського полку Ц тепер „орнобањвського району „еркаськоњ област≥).[19] ≤ван був наймолодшою дитиною в багатод≥тн≥й родин≥. Ќа другому, за ≥ншими даними на третьому, роц≥ його житт¤ траг≥чно загинув батько, залишивши вдову Ц мат≥р з д≥тьми. —тарш≥ брати ≤вана опанували кушн≥рське ремесло ≥ жили самост≥йно, трьох наступних д≥тей мати в≥ддала на вихованн¤ добрим люд¤м, а ≤вана, шосту дитину в с≥мТњ, змалку мати брала з собою на роботу в м≥сцеву економ≥ю Ц ф≥льварк, а згодом Ц на бур¤ков≥ та хмелев≥ плантац≥њ.

” ≤вана змалку про¤вл¤вс¤ пот¤г до знань, але лише в девТ¤тир≥чному в≥ц≥ в≥н переступив пор≥г м≥сцевоњ чотирир≥чки. «аробл¤ючи на хл≥б, в≥н одночасно навчавс¤ в школ≥, перериваючи шк≥льну науку взимку, поск≥льки не мав в чому ходити. Ѕагато доводилос¤ вивчати самотужки, а також навчати сел¤нських д≥тей грамот≥ ≥ молитов, за що одержував незначн≥ кошти. ≤ван також п≥дробл¤в прислужуванн¤м у церкв≥, де м≥сцевий св¤щеник Ќиканор —ташевський навчав його глибокоњ любов≥ до служби Ѕожоњ.

—аме ц≥ три чинники Ц побожне ставленн¤ до прац≥, науки ≥ церкви й формували у молодого ќг≥Їнка переконанн¤, св≥тогл¤д ≥ громад¤нську позиц≥ю, його своЇр≥дний духовний св≥т.

«а його спогадами, особливе враженн¤ справл¤ли на нього У∆итт¤ св¤тихФ —в.ƒмитр≥¤ –остовського, з ¤кими в≥н познайомивс¤ навчаючись у чотирикласн≥й школ≥. У...„итав њх з нечуваним тремт≥нн¤м ≥ захопленн¤м... , - писав п≥зн≥ше ≤ван ќг≥Їнко. Ц ћен≥ в≥дкривс¤ зовс≥м ≥нший св≥т, св≥т ¤сний ≥ блискучий, ≥ саме буденне житт¤ моЇ стало ≥ншим... ” мене виросла вол¤ й розум...Ф[20]

” 1896 р., зак≥нчивши початкову чотирир≥чну школу в Ѕрусилов≥, в≥н п≥шки п≥шов з мат≥рТю до иЇва, подолавши 75 верст дороги, з нам≥ром вступити до в≥йськово-фельдшерськоњ школи. ¬иб≥р саме ц≥Їњ школи був зумовлений тим, що навчанн¤ в так≥й школ≥ дл¤ нього було безкоштовним. ÷е було повТ¤зане з тим, що його батько прот¤гом 25 рок≥в був солдатом царськоњ арм≥њ. “аких д≥тей приймали до згаданоњ школи ≥ утримували коштом держави.[21] ƒл¤ навчанн¤ в ≥нших закладах ќг≥Їнко не мав кошт≥в.

ѕроте засади одержанн¤ осв≥ти й профес≥њ не зовс≥м задовольн¤ли майбутнього вченого, поск≥льки, кр≥м всього ≥ншого, по завершенн≥ чотирир≥чного курсу навчанн¤ йому ще належало обовТ¤зково в≥дпрацювати в л≥карн≥ прот¤гом шести рок≥в за безкоштовне навчанн¤.[22] ÷¤ школа давала майже середню осв≥ту. ≤ван ќг≥Їнко цей пер≥од свого житт¤ розпочав з ≥нтенсивноњ самоосв≥ти. ¬≥н самост≥йно вивчав ц≥лий ланцюг предмет≥в. …ого ц≥кавили, насамперед, ≥стор≥¤, л≥тература, мовознавство, ф≥лософ≥¤.

” червн≥ 1900 р. в≥н з в≥дзнакою зак≥нчив фельдшерську школу, блискуче склавши ≥спити ≥ ставши першим серед кращих випускник≥в школи. ѕо њњ зак≥нченню ≤ванов≥ випав нелегкий шмат хл≥ба: його визначали до прац≥ у псих≥атричному в≥дд≥ленн≥ кињвського в≥йськового госп≥талю пом≥чником л≥кар¤.[23] « часом в≥н трохи призвичањвс¤ до роботи у божев≥льн≥, але ¤к т≥льки трапилас¤ нагода, негайно зв≥льнивс¤ з роботи у госп≥тал≥.[24] ÷е в≥дбулос¤ насамперед тому, що ќг≥Їнко не зм≥г звикнути до нер≥дких випадк≥в передчасноњ смерт≥ хворих, а працював в≥н у в≥дд≥ленн≥ псих≥чних та нервових хвороб, ≥ це пост≥йно пригн≥чувало його вразливу душу.