Ќародознавство > ≈нопол≥тична карта св≥ту XX≤ стол≥тт¤
онфедерац≥¤ ѕ≥вденних Ўтат≥в. “аке пол≥тичне утворенн¤ в середин≥ X≤X стол≥тт¤ вже ≥снувало на територ≥њ сучасних —получених Ўтат≥в. ¬ласне, виокремленн¤ ѕ≥вдн¤ в державу й спричинило громад¤нську в≥йну, насл≥дком ¤коњ було насильне поверненн¤ п≥вденних штат≥в до —Ўј. Ќав≥ть одна ц¤ обставина даЇ п≥дстави розгл¤дати можлив≥сть новоњ сепарац≥њ ѕ≥вдн¤ за будь-¤ких спри¤тливих умов. ” наш час ѕ≥вдень в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ѕ≥вноч≥ ще б≥льше, н≥ж у пер≥од громад¤нськоњ в≥йни. ¬еликий в≥дсоток негрит¤нського населенн¤ (в де¤ких районах воно к≥льк≥сно нав≥ть переважаЇ б≥лих), ¤ке тепер активно боретьс¤ не т≥льки за р≥вноправн≥сть, але й за владу, дедал≥ б≥льше впливаЇ на пол≥тичну ситуац≥ю на ѕ≥вдн≥. ¬≥кова непри¤знь до п≥вн≥чних ¤нк≥ не т≥льки не зникла, а й набула нових сучасних обрис≥в. ƒо того ж тепер ѕ≥вдень Ч не в≥дсталий с≥льськогосподарський придаток, ¤кий не здатний самост≥йно ≥снувати. ќтже, прогнозуЇтьс¤, що й ѕ≥вдень у к≥нцев≥й фаз≥ дестаб≥л≥зац≥њ —Ўј стане самост≥йним. Ќова јнгл≥¤. ÷¤ територ≥¤ фактично Ї метропольною частиною —Ўј. “ут розташован≥ три столиц≥ —получених Ўтат≥в (Ќью-…орк, ‘≥ладельф≥¤, ¬ашингтон). Ќова јнгл≥¤ в≥д≥гравала основну роль в ≥нтеграц≥њ та наддержавному ≥снуванн≥ —Ўј. ѕ≥сл¤ розд≥ленн¤ крањни ц¤ частина стане тим державним утворенн¤м, що успадкуЇ ≥стор≥ю й ментальн≥сть ¤к в≥д перших британських поселенц≥в, так ≥ в≥д центру найб≥льшоњ св≥товоњ наддержави. јл¤ску та √авайськ≥ острови можна розгл¤дати ¤к колон≥альн≥ територ≥њ, де Ї значна частка м≥сцевого кор≥нного населенн¤. Ќа √ава¤х м≥сцеве населенн¤ чисельно не дом≥нуЇ (там проживаЇ ще велика к≥льк≥сть переселенц≥в з япон≥њ та континентальноњ частини —получених Ўтат≥в). јле це не перешкоджатиме здобуттю островами незалежност≥, оск≥льки населенн¤ √авањв виступаЇ ¤к Їдине ц≥ле, обТЇднане на основ≥ гавайськоњ культури. —хожа ситуац≥¤ й на јл¤сц≥, хоча переселенц≥ з основноњ частини —Ўј становл¤ть там абсолютну б≥льш≥сть. ћ≥сцев≥ еск≥моси й ≥нд≥анц≥ активно борютьс¤ за поверненн¤ своЇњ земл≥ та в≥дшкодуванн¤ завданих збитк≥в. —творюютьс¤ еск≥моськ≥ й ≥нд≥анськ≥ пол≥тичн≥ рухи, ¤к≥ виступають за поверненн¤ кор≥нному населенню вс≥Їњ належноњ йому земл≥, причому ≥нд≥анц≥ й еск≥моси в боротьб≥ за јл¤ску виступають у повн≥й Їдност≥. ѕроте ≥де¤ незалежност≥ јл¤ски може стати д≥йсн≥стю лише тод≥, коли њњ п≥дтримаЇ б≥ле населенн¤, що укор≥нилос¤ на ц≥й земл≥. ќсновними чинниками, що спри¤тимуть цьому, може бути криза у —Ўј та прагненн¤ суверен≥тету над ресурсами. ѕриЇднанн¤ јл¤ски до прогнозованоњ ≥нд≥ано-еск≥моськоњ держави на п≥вноч≥ тепер≥шньоњ анади малоймов≥рне, оск≥льки сепарац≥йн≥ процеси в≥дбуватимутьс¤ в р≥зний час. р≥м того, на јл¤сц≥ значно б≥льший вплив б≥лого населенн¤, ¤ке зовс≥м не зац≥кавлене у втрат≥ свого дом≥нуючого статусу. ћ≈∆≤. “ехас Ч штат “ехас, кр≥м його п≥вденноњ та п≥вденно-зах≥дноњ частин уздовж р≥ки –≥о-•ранде. —толиц¤ Ч м≥сто ќст≥н. ќклахома Ч штат ќклахома. —толиц¤ Ч м≥сто ќклахома-—≥т≥. —получен≥ Ўтати «аходу Ч штати анзас, олорадо, Ќебраска, ѕ≥вн≥чна та ѕ≥вденна ƒакота, ¬айом≥ні, ћонтана та ёта, кр≥м п≥вденно-сх≥дноњ окрањни, де розташован≥ резервац≥њ навахо. ≤мов≥рна столиц¤ Ч м≥сто ƒенвер (уже сьогодн≥ це м≥сто виступаЇ ¤к центр не т≥льки штату олорадо, а й усього —ереднього «аходу —Ўј). јр≥зона Ч штат јр≥зона, п≥вденно-сх≥дна окрањна штату ёта (частина резервац≥й навахо), п≥вн≥чно-зах≥дна окрањна штату Ќью-ћексико (резервац≥њ навахо, зун≥). —толиц¤ Ч м≥сто ‘≥н≥кс. Ћуњз≥ана Ч штат Ћуњз≥ана. —толиц¤ Ч м≥сто Ѕатон-–уж. ал≥форн≥¤ Ч штати ал≥форн≥¤ та Ќевада. —толиц¤ Ч м≥сто —акраменто (сучасний адм≥н≥стративний центр ал≥форн≥њ). ќрегон Ч штати ќрегон та ¬ашингтон. —толиц¤ Ч м≥сто —≥етл (хоча тепер ≥ не Ї адм≥н≥стративним центром жодного ≥з штат≥в, проте виступаЇ л≥дером цього рег≥ону ≥, швидше всього, перебере на себе й функц≥њ центру державного утворенн¤). ћ≥чиган (ќзерн≥ Ўтати јмерики) Ч штати ќгайо, ≤нд≥ана, ≤лл≥нойс, јйова, ћ≥ннесота, ¬≥сконсин ≥ ћ≥чиган. —толиц¤ Ч м≥сто „икаго (хоча й не Ї адм≥н≥стративним центром жодного ≥з штат≥в, проте Ї справжн≥м л≥дером озерного рег≥ону ≥, швидше всього, стане столицею цього утворенн¤). онфедерац≥¤ ѕ≥вденних Ўтат≥в Ч штати ¬≥рджин≥¤, ѕ≥вн≥чна та ѕ≥вденна арол≥на, ентукк≥, “еннесс≥, ћ≥ссур≥, јрканзас, ћ≥сс≥с≥п≥, јлабама, ƒжоржи¤ та ‘лорида. —толиц¤ Ч м≥сто јтланта (центр штату ƒжоржи¤ та основне м≥сто вс≥х п≥вденних штат≥в). Ќова јнгл≥¤ Ч штати ћен, Ќью-√емпшир, ¬ермонт, ћассачусетс, –од-јйленд, оннект≥кут, Ќью-…орк, ѕенс≥льван≥¤, «ах≥дна ¬≥рджин≥¤, ћер≥ленд та ƒелавер. —толиц¤ Ч м≥сто ‘≥ладельф≥¤ (одне з найб≥льших м≥ст рег≥ону, де, власне, й зароджувалис¤ —получен≥ Ўтати з метою створенн¤ Ђдержави в≥льних людейї, перша столиц¤ —Ўј). јл¤ска Ч штат јл¤ска. —толиц¤ Ч м≥сто ƒжуно (можливий вар≥ант перенесенн¤ столиц≥ ближче до центральних район≥в крањни, ≥мов≥рно Ч в м≥сто јнкор≥дж). √авањ Ч штат √авањ. —толиц¤ Ч м≥сто √онолулу. ћонтеррей Ч штат Ќью-ћексико (кр≥м його п≥вн≥чно-зах≥дноњ окрањни, де розташован≥ резервац≥њ зун≥ та навахо), п≥вденно-зах≥дна частина штату “ехас.
[1] ѕ≥д зах≥дною цив≥л≥зац≥Їю тут розум≥Їтьс¤ Ївропейська цив≥л≥зац≥¤. Ч –ед.
Ќазва: ≈нопол≥тична карта св≥ту XX≤ стол≥тт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (5757 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
