Ќародознавство > ≈нопол≥тична карта св≥ту XX≤ стол≥тт¤

Ќова ћексика. ѕрогнозуЇтьс¤ приЇднанн¤ ц≥Їњ територ≥њ до ѕ≥вн≥чноњ ћексики. Ѕ≥льша частина колишньоњ мексиканськоњ територ≥њ, ¤ку внасл≥док американо-мексиканськоњ в≥йни було приЇднано до —Ўј (сучасн≥ штати Ќью-ћексико, јр≥зона,  ал≥форн≥¤,  олорадо, “ехас), активно колон≥зувалас¤ англомовним населенн¤м, там майже повн≥стю було вит≥снено мексиканський культурний ≥ мовний вплив. Ќа де¤ких з цих територ≥й нав≥ть сформувалис¤ власн≥ протоетноси (п≥вн≥ч “ехасу). ѕроте на значн≥й частин≥ колишн≥х мексиканських земель викор≥нити мексиканський вплив не вдалос¤. “ому тепер, коли багато мексиканц≥в легально чи нелегально посел¤ютьс¤ у —Ўј, б≥льш≥сть з них ос≥даЇ на земл¤х, де Ї пласт з≥ Ђстарих мексиканц≥вї Ч тих, що вже давно переселилис¤ з ћексики, чи тих, чињ предки проживають на цих територ≥¤х ще з часу в≥дторгненн¤ њх в≥д ћексики ≥ ¤к≥ не втратили своЇњ нац≥ональноњ ≥дентичност≥. ќтже, мексиканське населенн¤ повторно колон≥зуЇ своњ давн≥ земл≥, передовс≥м територ≥њ штату Ќью-ћексико та п≥вденно-зах≥дних район≥в “ехасу. “ам у найближчому майбутньому мексиканц≥ можуть стати абсолютною б≥льш≥стю. ј з часом, коли —получен≥ Ўтати охопить велика пол≥тична, економ≥чна та етн≥чна криза, американськ≥ Ђлатиносї (назва вих≥дц≥в з Ћатинськоњ јмерики, насамперед ћексики, ¤к≥ проживають у —Ўј) можуть виступити за в≥докремленн¤ в≥д —Ўј тих своњх ≥сторичних територ≥й, де вони становл¤ть б≥льш≥сть. ѕроте вар≥ант приЇднанн¤ американських латинос до збанкрут≥лоњ ћексики, ¤ка обт¤жена багатьма внутр≥шн≥ми економ≥чними, пол≥тичними та етн≥чними проблемами ≥ до того ж повн≥стю залежна в≥д —получених Ўтат≥в, Ї малоймов≥рним, оск≥льки разом з ћексикою можна впасти у ще глибшу кризу. —творенн¤ ж незалежноњ держави американських латинос також малоймов≥рне, поза¤к етн≥чно вони не в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д населенн¤ прикордонних п≥вн≥чних мексиканських пров≥нц≥й, з ¤кими дуже т≥сно повТ¤зан≥ (наприклад, майже кожне досить велике американське м≥сто на р≥чц≥ –≥о-•ранде маЇ м≥сто-супутник на мексиканському берез≥). “ому найв≥рог≥дн≥шим Ї вар≥ант, коли територ≥њ латинос приЇднаютьс¤ до нового державного утворенн¤ в ѕ≥вн≥чн≥й ћексиц≥ (ћонтеррей), ¤ке в економ≥чному та пол≥тичному план≥ буде значно сильн≥шим в≥д сучасноњ ћексики ≥ зможе реально претендувати на американськ≥ територ≥њ.

ќчевидно, особливого розгл¤ду потребуЇ вар≥ант в≥докремленн¤ в≥д “ехасу його п≥вденно-зах≥дноњ частини. ÷ей вар≥ант досить ≥мов≥рний, оск≥льки ще здавна в долин≥ –≥о-•ранде проживали ≥нд≥анц≥ папаго, ¤ких п≥сл¤ приЇднанн¤ цих земель до ≥спанськоњ колон≥њ, а пот≥м ≥ незалежноњ мексиканськоњ держави вельми усп≥шно асим≥лювали мексиканц≥.  оли ж ц≥ земл≥ перейшли до “ехасу (а п≥зн≥ше до —Ўј), папаго вже не вважалис¤ ≥нд≥анц¤ми. ѓм було надано так≥ ж сам≥ права, ¤к ≥ ≥ншим мексиканц¤м на завойованих —полученими Ўтатами мексиканських земл¤х. Ќезважаючи на вс≥ пересл≥дуванн¤, папаго-мексиканц≥ (разом з великою к≥льк≥стю новоприбулих мексиканц≥в) аж до нашого часу контролюють територ≥ю за теч≥Їю –≥о-•ранде. ј сепарац≥йн≥ процеси в самому “ехас≥, очевидно, спричин¤ть сильн≥ нац≥онал≥стичн≥ настроњ серед техасц≥в, та й малоймов≥рно, що в одному державному утворенн≥ дос¤гнуть консенсусу дв≥ зовс≥м р≥зн≥ етн≥чн≥ сп≥льноти: молодий техаський протоетнос та ≥нд≥ано-мексиканц≥. јсим≥лювати ж чи вит≥снити ≥нд≥ано-мексиканц≥в, ¤к≥ в≥ками жили на ц≥й земл≥, навр¤д чи буде техасц¤м до снаги. “ому, най≥мов≥рн≥ше, територ≥¤ вздовж –≥о-•ранде приЇднаЇтьс¤ до ћонтеррею.

—получен≥ Ўтати «аходу. Ќа цих земл¤х активно розпочавс¤ процес в≥дродженн¤ ≥нд≥анства, що спри¤Ї њх в≥дособленню в≥д Ђчорно-б≥лихї приатлантичних штат≥в. «ах≥д —Ўј завжди розгл¤давс¤ ¤к щось окреме, аж н≥¤к не схоже на решту територ≥њ крањни. ¬же тепер можна говорити, що в цьому рег≥он≥ формуЇтьс¤ особливий протоетнос, основу ¤кого становл¤ть б≥л≥ колон≥сти та частково м≥сцев≥ ≥нд≥анськ≥ племена, а в культур≥ в≥дчуваЇтьс¤ значний ≥нд≥анський вплив.

јр≥зона. “еритор≥¤, ¤ка до захопленн¤ —полученими Ўтатами входила до складу ћексики, хоча мексиканського населенн¤ там майже не було. –еально цю територ≥ю тривалий час контролювали тод≥ ще досить сильн≥ ≥нд≥анськ≥ племена (апач≥, команч≥, навахи тощо).  оли ж ≥нд≥анц≥в було приборкано, переселенн¤ сюди американц≥в затримувалос¤ через пустельн≥ умови цього штату. ” наш час в јр≥зон≥ збереглис¤ найб≥льш≥ в крањн≥ ≥нд≥анськ≥ резервац≥њ. ¬они займають значну частину територ≥њ штату. ’оча останн≥м часом в јр≥зону почало активно пересел¤тис¤ б≥ле населенн¤ (особливо навколо центру штату Ч м≥ста ‘≥н≥кса), ≥нд≥анц≥ залишаютьс¤ впливовою силою. ƒо того ж специф≥чний сухий кл≥мат штату витримують далеко не вс≥ б≥л≥ переселенц≥, тому й надал≥ можна прогнозувати збереженн¤ балансу м≥ж ≥нд≥анським ≥ б≥лим населенн¤м. “ому п≥д час розд≥ленн¤ —Ўј прогнозуЇтьс¤ виникненн¤ на основ≥ цього штату самост≥йного державного утворенн¤ ≥нд≥анц≥в та тих б≥лих переселенц≥в, ¤ким вдалос¤ тут укор≥нитис¤. ƒо цього утворенн¤, очевидно, приЇднаютьс¤ й сум≥жн≥ територ≥њ ≥нд≥анських резервац≥й за межами штату.

Ћуњз≥ана. Ћише невелика частина колишньоњ французькоњ колон≥њ Ћуњз≥ана, ¤ка займала на початку ’≤X стол≥тт¤ б≥льшу частину американського п≥вденного заходу ≥ ¤ку було придбано —полученими Ўтатами, ув≥йшла до складу сучасного штату Ћуњз≥ана. ÷е сталос¤ через те, що саме в дельт≥ ћ≥сс≥с≥п≥ було найб≥льше французьких переселенц≥в. « часом там на основ≥ французькоњ мови сформувавс¤ особливий луњз≥анський д≥алект, ¤кий, серед ≥ншого, спричинив до того, що луњз≥анц≥ не були остаточно асим≥льован≥. ’оча в наш час Ђфранцузькоюї вважаЇтьс¤ лише п≥вденна частина Ћуњз≥ани ≥ франко-луњз≥анц≥в у —Ўј нав≥ть не визнають нац≥ональною меншиною, прогнозуЇтьс¤ процес росту нац≥ональноњ самосв≥домост≥ луњз≥анц≥в. јнгл≥йська частина луњз≥анц≥в навр¤д чи буде активно противитис¤ цьому процесов≥, оск≥льки у всьому Ќовому —в≥т≥ колон≥сти, бажаючи вкор≥нитис¤ на колон≥зован≥й земл≥, шукають тут своњ корен≥ й приймають њњ особливост≥. ј коренем дл¤ вс≥х луњз≥анц≥в Ї перш≥ французьк≥ переселенц≥, ¤к≥ оселилис¤ в дельт≥ ћ≥сс≥с≥п≥. ќсобливого поштовху в≥дновленню етн≥чноњ ≥дентиф≥кац≥њ франко-луњз≥анц≥в, очевидно, надасть потужна й усп≥шна сепарац≥¤ франко-канадц≥в у  вебеку. ќтже, прогнозуЇтьс¤ сепарац≥¤ Ћуњз≥ани, що маЇ передус≥м етн≥чну основу. …мов≥рно, що економ≥чно це державне утворенн¤ буде ц≥лком залежним в≥д сус≥дн≥х “ехасу та п≥вденних штат≥в, проте етн≥чна та культурна в≥дм≥нн≥сть Ћуњз≥ани дасть њй змогу обірунтовано претендувати на самост≥йн≥сть.

 ал≥форн≥¤. Ўтат, в ¤кому вже тепер в≥дчуваЇтьс¤ боротьба м≥сцевоњ пол≥тичноњ та економ≥чноњ ел≥ти проти ¬ашинітона. Ѕ≥льше того, штат претендуЇ на роль нового пол≥тичного та культурного центру —Ўј, альтернативного до п≥вноч≥ јтлантичного узбережж¤. ’оча основною метою боротьби рег≥ональноњ ел≥ти нараз≥ Ї розширенн¤ повноважень, це лише початковий крок до справжньоњ сепарац≥њ штату. ќсновне завданн¤ м≥сцевоњ ел≥ти Ч зменшити федеральний податковий т¤гар на штат. ”  ал≥форн≥њ живе значна частина американських м≥льйонер≥в, ¤к≥ власне й контролюють владу штату. “ому висуваютьс¤ пропозиц≥њ щодо наданн¤  ал≥форн≥њ б≥льшого самоуправл≥нн¤, бо ж Ђнав≥що кал≥форн≥йц¤м спонсорувати безглузду пол≥тику ¬ашинітона та годувати решту —получених Ўтат≥вї. “аким чином, ≥мов≥рн≥сть самост≥йност≥  ал≥форн≥њ (разом з Ќевадою, котра ¤к пол≥тично, так ≥ економ≥чно т≥сно повТ¤зана з нею й залежна в≥д нењ) Ї досить великою.

ќрегон.  олишн≥й ќрегон у ’≤X стол≥тт≥ включав усе узбережж¤ “ихого океану на п≥вн≥ч в≥д  ал≥форн≥њ та прост¤гавс¤ углиб континенту аж до —кел¤стих г≥р. ÷ю територ≥ю —получен≥ Ўтати купили у ¬еликоњ Ѕритан≥њ. —початку американц≥ засел¤ли ќрегон дуже пов≥льно. ¬≥ддален≥сть в≥д центру та в≥дсутн≥сть значних потр¤с≥нь (золотих лихоманок, великих в≥йн з ≥нд≥анц¤ми) вплинули на ментальн≥сть орегонц≥в. ” наш час це швидше канадц≥, н≥ж американц≥. ÷е р≥зко в≥дмежовуЇ њх в≥д справжн≥х американц≥в ÷ентрального «аходу та етн≥чноњ сум≥ш≥  ал≥форн≥њ. ћалоймов≥рно, що ќрегон буде активно про¤вл¤ти сепарац≥йн≥ прагненн¤, проте в≥дцентров≥ процеси в ≥нших американських рег≥онах п≥дштовхнуть його до самост≥йност≥. ќтже, прогнозуЇтьс¤ виокремленн¤ ќрегону в державне утворенн¤, оск≥льки приЇднанн¤ його до  ал≥форн≥њ чи —получених Ўтат≥в «аходу малоймов≥рне, а обТЇднанн¤ з канадським ¬анкувером не в ≥нтересах м≥сцевоњ ел≥ти, ¤к≥й довелос¤ б конкурувати з ел≥тою Ѕританськоњ  олумб≥њ (канадськоњ пров≥нц≥њ, на основ≥ ¤коњ прогнозуЇтьс¤ виникненн¤ державного утворенн¤ ¬анкувер), до чого вона ¤вно не готова.

ћ≥чиіан (ќзерн≥ Ўтати јмерики). Ќаселенн¤ цих земель формувалос¤ переважно другою хвилею Ївропейськоњ колон≥зац≥њ. Ќа в≥дм≥ну в≥д колон≥зац≥њ јтлантичного узбережж¤, де переважали вих≥дц≥ з Ѕританських остров≥в, у ѕриозерТњ зТ¤вилис¤ й вих≥дц≥ з ≥нших Ївропейських рег≥он≥в, зокрема —х≥дноњ ™вропи. ≤ тепер ќзерн≥ Ўтати зберегли ц≥ етн≥чн≥ особливост≥.  р≥м того, на ц≥й територ≥њ значно менший вплив негрит¤нського етн≥чного елементу. ћожна говорити, що в етн≥чному план≥ ќзерн≥ Ўтати Ч це обТЇднана британ≥зована ™вропа. јле основним фактором, ¤кий пришвидшуЇ сепарац≥ю цих штат≥в, Ї боротьба м≥сцевоњ ф≥нансовоњ, економ≥чноњ та пол≥тичноњ ел≥ти з федеральною.  онкуренц≥¤ м≥ж ѕриозерТ¤м ≥ ѕриатлантикою ≥снувала в≥ддавна ≥ в р≥зних сферах, починаючи в≥д конкуренц≥њ маф≥озних клан≥в „икаго та Ќью-…орка й зак≥нчуючи конкуренц≥Їю величезних корпорац≥й. √острих форм набуваЇ й пол≥тична конкуренц≥¤. ќзерн≥ Ўтати з≥ своЇю розвинутою економ≥кою, модерною ≥нфраструктурою, активним ≥ осв≥ченим населенн¤м можуть значно легше, н≥ж решта територ≥њ —Ўј, пережити кризов≥ процеси. “ому п≥д час њх загостренн¤ сепарац≥¤ ѕриозерТ¤, ≥мов≥рно, набуде таких розмах≥в, що ц¤ територ≥¤ стане самост≥йним державним утворенн¤м. —аме ќзерн≥ Ўтати, очевидно, Ї т≥Їю частиною —Ўј, з в≥докремленн¤м ¤коњ супердержава остаточно перестане ≥снувати.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Ќазва: ≈нопол≥тична карта св≥ту XX≤ стол≥тт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (5757 прочитано)