Ќародознавство > ≈нопол≥тична карта св≥ту XX≤ стол≥тт¤

ѕередус≥м, специф≥чною територ≥Їю з ¤скраво вираженою рег≥ональною ментальн≥стю й усв≥домленн¤м власних окремих ≥нтерес≥в Ї “ехас, ¤кий маЇ певний досв≥д незалежност≥. ƒал≥ за р≥внем про¤ву рег≥ональноњ специф≥ки йде населенн¤ штат≥в, за ¤кими збереглас¤ колишн¤ назва Ђ«ах≥дї. ¬ласне, ¤кщо й ≥снуЇ американський етнос, то ним Ї населенн¤ цього рег≥ону, стиль житт¤ ¤кого поЇднав культуру та досв≥д перших Ївропейських переселенц≥в з традиц≥¤ми та св≥тосприйн¤тт¤м кор≥нного ≥нд≥анського населенн¤. ¬ цих штатах нин≥ триваЇ досить активний процес Ђукор≥ненн¤ї людей на земл≥, тобто люди намагаютьс¤ знайти ≥сторичн≥ п≥дстави дл¤ проживанн¤ на ц≥й територ≥њ. ѕереселенська американська традиц≥¤ вже не в мод≥. ∆ител≥ внутр≥шньоњ п≥вн≥чно-зах≥дноњ частини —Ўј та г≥рських штат≥в у район≥ —кел¤стих г≥р дедал≥ б≥льше ≥дентиф≥кують себе ¤к спадкоЇмц≥в колишнього ≥нд≥анського населенн¤ цих земель. якщо на початку ’’ стол≥тт¤ ≥снувала загроза ц≥лковитого зникненн¤ ≥нд≥анц≥в ¤к етн≥чноњ сукупност≥, то в наш час вже б≥льше м≥льйона американц≥в «аходу вважають себе ≥нд≥анц¤ми, а близько дес¤ти м≥льйон≥в стверджують, що в них тече ≥нд≥анська кров. ” цих штатах престижно знаходити пращур≥в серед ≥нд≥анц≥в, це надаЇ великого авторитету. ћожна припустити, що на колишньому американському ƒикому «аход≥ людей, ¤к≥ Ђзнайшлиї своњ ≥нд≥анськ≥ корен≥, з часом буде все б≥льше. “им самим ц≥ штати будуть все б≥льше в≥дособлюватис¤ в≥д приатлантичних та приозерних штат≥в, де пануЇ культура Ђпереселенц≥вї.

ќтже, всередин≥ —получених Ўтат≥в поглиблюютьс¤ етн≥чн≥ та культурн≥ в≥дм≥нност≥. ¬они все б≥льше ставл¤ть п≥д сумн≥в твердженн¤ про Їдину американську нац≥ю. „ерез велик≥ розм≥ри крањни й р≥зноман≥тн≥сть географ≥чних умов переселенц≥ з јнгл≥њ на “ихоокеанському узбережж≥ —Ўј стали зовс≥м в≥дм≥нними в≥д переселенц≥в з јнгл≥њ на јтлантичному узбережж≥.

Ќамагаючись обТЇднати р≥зношерсте населенн¤ своЇњ крањни ≥ посилити внутр≥шню ст≥йк≥сть, ур¤д —получених Ўтат≥в прот¤гом тривалого часу провадив пол≥тику ≥зол¤ц≥он≥зму. ѕроте така велика крањна з розвинутою економ≥кою довго не могла бути ≥зольованою в≥д планетарних пол≥тичних под≥й. ≤ —получен≥ Ўтати на початку ’’ стол≥тт¤ ув≥рвалис¤ у св≥тову пол≥тику з нам≥ром ще б≥льше розвинути свою економ≥ку за рахунок ≥нших крањн. ѕроте цей прорив на св≥тову арену не був результатом завершенн¤ консол≥дац≥њ Ђамериканськоњ нац≥њї. ѕросто було знайдено нову мету, ¤ка повинна була згуртувати все населенн¤ Ўтат≥в. ÷ей процес боротьби за перетворенн¤ —Ўј в найпотужн≥шу св≥тову державу став незворотним.  рањна, ¤ка б≥льше стол≥тт¤ стримувала св≥й величезний потенц≥ал, з великою швидк≥стю вирвалас¤ на св≥тову арену. ќтримавши колосальн≥ прибутки в≥д двох св≥тових в≥йн, —Ўј по праву стала Ђсупердержавоюї св≥ту. ѕроте дл¤ такого типу держав, ¤к≥ найб≥льше розвиваютьс¤ п≥д час в≥йн чи значних в≥йськово-пол≥тичних протисто¤нь, дл¤ пост≥йного прогресу ≥ п≥дтримки загальнодержавноњ мети завжди потр≥бний Ђворогї. ≤ чим сильн≥ший ворог, тим б≥льше крањна моб≥л≥зуЇтьс¤ ≥, в≥дпов≥дно, б≥льше розвиваЇтьс¤ в ус≥х сферах. ÷е законом≥рно, оск≥льки —получен≥ Ўтати формувалис¤ ¤к держава ≥ зб≥льшували свою територ≥ю в напружен≥й боротьб≥ з јнгл≥Їю, кор≥нним населенн¤м Ч ≥нд≥анц¤ми, з ћексикою. ≤ лише сильний ворог м≥г обТЇднати населенн¤ такоњ р≥знор≥дноњ за вс≥ма параметрами територ≥њ, ¤к —Ўј. “аким чином у крањни зТ¤вл¤лис¤ все нов≥ вороги Ч Ќ≥меччина, япон≥¤, –ад¤нський —оюз, ≥ вс≥ вони в той чи ≥нший спос≥б були переможен≥. ” наш час —получен≥ Ўтати продовжують залишатис¤ державою-л≥дером. ѕроте синдром пошуку ворога залишивс¤. –ос≥¤ вт¤гнута у власн≥ внутр≥шн≥ проблеми ≥ навр¤д чи зможе з ними впоратис¤. ¬≥дтак вона вже не може реально претендувати на роль конкурента Ўтат≥в. ўодо економ≥чно розвинених крањн, то вони можуть конкурувати з≥ —полученими Ўтатами лише в економ≥чн≥й сфер≥, але аж н≥¤к не в пол≥тичн≥й чи в≥йськов≥й. ѕроте —Ўј все ж намагаютьс¤ знайти нових ворог≥в. “епер найб≥льшим з них Ї ≤рак, ¤кого Ўтати вперто не хочуть остаточно перемагати, поза¤к не знайдено нового противника Ч наст≥льки ж негативного, наск≥льки й сильного (чи замкнутого, про силу ¤кого можна створити м≥ф).

¬ажливою особлив≥стю Ї те, що —Ўј Ђвибираютьї ворог≥в здеб≥льшого серед крањн, де сильне авторитарне правл≥нн¤, що на певний час змогло обТЇднати в одн≥й держав≥ р≥зн≥, нер≥дко ворож≥ етноси. ѕроте б≥льш≥сть експерт≥в визнаЇ, що справжн≥ми американськими конкурентами Ї демократичн≥ крањни, ¤к≥ завд¤ки своЇму устрою, р≥вню культури, усп≥шн≥й економ≥чн≥й пол≥тиц≥ в п≥сл¤воЇнний час дос¤гли сильних позиц≥й на св≥тов≥й пол≥тичн≥й арен≥. Ѕ≥льш≥сть з цих крањн (переважно Ївропейських) мають ус≥ можливост≥ реально змагатис¤ з≥ —полученими Ўтатами ¤к у пол≥тиц≥, так ≥ в економ≥ц≥. ѕроте навр¤д чи протисто¤нн¤ —Ўј ЧЇвропейськ≥ держави набуде масштаб≥в всеб≥чного конфл≥кту. Ўвидше за все, це буде боротьба за сфери економ≥чного впливу та право регулювати пол≥тичн≥ та в≥йськов≥ процеси в тих чи ≥нших рег≥онах св≥ту. ƒл¤ б≥льшост≥ крањн буде виг≥дн≥шим протекторат Ївропейських крањн Ч з њхньою пом≥ркован≥стю, ан≥ж американська дипломат≥¤ сили.

“аким чином, ≥мов≥рним Ї вар≥ант, коли —получен≥ Ўтати розправл¤тьс¤ з≥ своњми авторитарними ворогами, а решта крањн шукатимуть п≥дтримки у ™вропи. “од≥ —Ўј опин¤тьс¤ на перехрест≥. ѕостане питанн¤ щодо напр¤му дальшого розвитку: чи розвТ¤зати вже справжнЇ протиборство з Ївропейськими крањнами, чи припинити своњ акц≥њ пошуку та знищенн¤ Ђворог≥в миру ≥ спокою на планет≥ї.  ожен з цих вар≥ант≥в призведе до дестаб≥л≥зац≥њ внутр≥шньопол≥тичноњ ситуац≥њ в Ўтатах. —Ўј не зможуть поводитис¤ з Ївропейськими крањнами, ¤к з ≤раком, зображаючи ≥з себе р¤т≥вника людства, а про¤вл¤ть себе вже ¤к звичайний агресор. јле такий про¤в навр¤д чи буде позитивно сприйн¤тий американським населенн¤м, вихованим на демократичних традиц≥¤х ≥ звиклим до майже мес≥анськоњ рол≥ своЇњ держави. ќтже, най≥мов≥рн≥шою Ї ситуац≥¤, коли —получен≥ Ўтати позбудутьс¤ своњх ворог≥в, а конфл≥кт з≥ справд≥ сильним противником може призвести до небажаних насл≥дк≥в дл¤ вс≥х його можливих учасник≥в. Ќезалежно в≥д того, наск≥льки активними будуть спроби вступити в таке протисто¤нн¤, американц≥ зрозум≥ють, що б≥льша частина податк≥в громад¤н ≥де не на розвиток соц≥альних, медичних, осв≥тн≥х програм, що декларуЇтьс¤ вс≥ма останн≥ми американськими президентами, а на ман≥акальну Ђбитву з в≥тр¤камиї. ”сл≥д за громад¤нами це зрозум≥ють ≥ рег≥ональн≥ ел≥ти. ƒл¤ чого в≥ддавати ¬ашинітону грош≥ штату дл¤ ф≥нансуванн¤ багаточисельних федеральних спецслужб чи в≥йськових розробок, коли дл¤ цього немаЇ серйозноњ причини? –озпочнетьс¤ боротьба за б≥льшу ф≥нансову незалежн≥сть окремих штат≥в, а це буде першим кроком на шл¤ху до пол≥тичноњ сепарац≥њ.

ѕроте втрата геопол≥тичноњ мети розвитку —получених Ўтат≥в ¤к наддержави та спровокована цим ф≥нансова сепарац≥¤ рег≥он≥в Ч далеко не Їдина причина ≥мов≥рного розпаду —Ўј. ” сполучених штатах д≥ють майже вс≥ чинники нестаб≥льност≥ та сепарац≥њ, ¤к≥ ≥снують в ≥нших пол≥етн≥чних крањнах. втрата геопол≥тичноњ мети лише дасть поштовх дл¤ активного про¤ву ≥нших чинник≥в ≥ початку процесу сепарац≥њ рег≥он≥в. ќдним з≥ специф≥чних дл¤ —Ўј чинник≥в Ї крах ф≥нансовоњ п≥рам≥ди, створеноњ американським доларом ¤к св≥товою валютою, Ч такий крах рано чи п≥зно буде неминучим. Ќайб≥льший св≥товий боржник, ¤ким натепер Ї держава —Ўј, законом≥рно перетворитьс¤ у найб≥льшого в св≥т≥ банкрута. ћожна припустити, що —Ўј Ї водночас найстаб≥льн≥шою (на цей час) ≥ найнестаб≥льн≥шою (в майбутньому, що може настати нав≥ть невдовз≥) державою у св≥т≥, ≥ будь-¤кий поштовх може перевести цю нестаб≥льн≥сть з перспективноњ в реальну.

ќтже, прогнозуЇтьс¤ сепарац≥¤ р≥зних територ≥й —получених Ўтат≥в. Ќезважаючи на значну автономн≥сть тепер≥шн≥х штат≥в, сепарувати, найв≥рог≥дн≥ше, будуть не окрем≥ штати (за де¤кими вин¤тками), а групи штат≥в, тобто рег≥они. ќтже, прогнозуЇтьс¤ вид≥ленн¤ таких описаних нижче державних утворень на територ≥њ сучасних —получених Ўтат≥в јмерики.

“ехас. —епарац≥йн≥ настроњ в цьому американському штат≥ не зникали в≥д часу втрати ним незалежност≥ та приЇднанн¤ до —получених Ўтат≥в. Ќа сьогодн≥ люди, ¤к≥ виступають за незалежн≥сть штату, сприймаютьс¤ у ¬ашинітон≥ не ≥накше ¤к диваки чи терористи. ѕроте коли вони д≥стануть п≥дтримку в≥д потужних техаських б≥знесових ≥ нафтових угруповань, ставленн¤ до них зм≥нитьс¤. “ому поштовхом до пол≥тичноњ сепарац≥њ штату, най≥мов≥рн≥ше, стане не досв≥д державност≥ “ехасу та в≥дчутт¤ техасц¤ми своЇњ в≥докремленост≥ в≥д решти населенн¤ —Ўј, а економ≥чна боротьба штату з центром, що може набути великого розмаху з приходом до влади президента, не надто ло¤льного до техаськоњ економ≥чноњ ел≥ти. —аме представники б≥знесовоњ, особливо нафтовоњ, ел≥ти штату зможуть розпочати його реальну сепарац≥ю. ќпинившись перед загрозою втрати значноњ частини свого прибутку, техаська економ≥чна ел≥та згадаЇ, що “ехас Ї найб≥льш нац≥онал≥стичним ≥ сепарац≥йним штатом, ≥ зрозум≥Ї, що виг≥дн≥ше бути економ≥чною ел≥тою окремоњ держави з≥ вс≥Їю повнотою влади, ан≥ж пров≥нц≥йними магнатами, ¤ких намагаЇтьс¤ об≥брати центр.  оли ж пол≥тичн≥ сепаратисти отримають моральну та матер≥альну п≥дтримку в≥д економ≥чноњ ел≥ти штату, вони стануть вже не терористами, а борц¤ми за незалежн≥сть “ехасу. ѕроте навр¤д чи нове пол≥тичне утворенн¤ “ехас залишитьс¤ в межах сучасного штату. ѕрогнозуЇтьс¤ в≥докремленн¤ в≥д нього п≥вденних район≥в уздовж р≥ки –≥о-•ранде, заселених переважно мексиканц¤ми й ≥нд≥анц¤ми.

ќклахома. ÷ей сучасний американський штат ще з час≥в завоюванн¤ Ївропейц¤ми Ђƒикого «аходуї вважавс¤ ≥нд≥анською територ≥Їю. ¬ласне, сюди й пересел¤ли рештки ≥нд≥анц≥в, ¤к≥ вижили п≥сл¤ такого завоюванн¤. ƒовший час тут майже не було Ївропейського населенн¤, а з ≥нд≥анц¤ми п≥дписали дуже важливий документ, ¤кий гарантував њм цю землю, Ђдоки св≥т¤ть сонце ≥ зор≥ї. ’оча з часом в ќклахом≥ оселилос¤ багато Ївропейц≥в, але й сьогодн≥ це найб≥льш ≥нд≥анський штат у крањн≥ (частка чисто ≥нд≥анського населенн¤ Ч 20-30 в≥дсотк≥в). «гаданий документ надаЇ ≥нд≥анц¤м змогу у будь-¤кий момент за¤вити про своњ права на цей штат. ≤нд≥анц≥ ќклахоми не т≥льки напол¤гають на в≥дродженн≥ Ђ≥нд≥анстваї у своЇму штат≥, а й п≥дсилюють його (Ђ≥нд≥анствої) у вс≥х зах≥дних та центральних штатах, де вже зараз цей рух набув значного розмаху. ¬ласне, вид≥ленн¤ ≥нд≥анського пол≥тичного утворенн¤ дасть поштовх ≥ до сепарац≥њ усього американського «аходу.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Ќазва: ≈нопол≥тична карта св≥ту XX≤ стол≥тт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (5757 прочитано)