≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в

позабюджетн≥ кошти. ѓх обс¤г в 1998 роц≥ склав 50 тис. грн., що на 70 в≥дс. менше, н≥ж в 1996 роц≥.

ѕроте чинна система бухгалтерськоњ зв≥тност≥ бюджетних установ ≥ орган≥зац≥й не забезпечуЇ повного обл≥ку доход≥в ≥ видатк≥в позабюджетних фонд≥в, що у свою чергу, не даЇ змоги орган≥зувати належний контроль за спр¤муванн¤м њх на ф≥нансуванн¤ першочергових заход≥в.

“ому, з метою удосконаленн¤ управл≥нн¤ коштами бюджету ≥ позабюджетних фонд≥в необх≥дно в законодавчому пор¤дку врегулювати так≥ питанн¤:

правила виконанн¤ бюджет≥в;

визначити принципи витрачанн¤ кошт≥в з бюджету та позабюджетних фонд≥в;

удосконалити систему плануванн¤ видатковоњ частини бюджету.

Ќеобх≥дно розробити й затвердити системи обл≥ку й зв≥тност≥, ¤ка б давала повне у¤вленн¤ про формуванн¤, використанн¤ та залишки кошт≥в позабюджетних фонд≥в бюджетних установ та орган≥зац≥й. ћожливо, треба зд≥йснити перех≥д в≥д ф≥нансуванн¤ до оплати рахунк≥в, що дасть можлив≥сть забезпечити д≥Ївий попередн≥й контроль за використанн¤ бюджетних кошт≥в ≥ недопущенн¤м нец≥льового њх використанн¤.

¬ ц≥лому ж, треба в≥дзначити, що виконанн¤ видатковоњ частини бюджету в значн≥й м≥р≥ залежить в≥д виконанн¤ дох≥дноњ його частини. ќск≥льки власн≥ та закр≥плен≥ джерела доход≥в становить лише 27 в≥дс. в≥д загальних обс¤г≥в доход≥в, тому органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ при формуванн≥ доход≥в, необх≥дних дл¤ виконанн¤ закр≥плених за ними функц≥й, б≥льшою м≥рою залежать в≥д р≥шень вищесто¤щих орган≥в влади щодо пропорц≥й розпод≥лу загальнодержавних податк≥в ≥ збор≥в м≥ж бюджетами р≥зних р≥вн≥в та розм≥ру дотац≥й. Ќер≥дко так≥ обс¤ги надходжень не в≥дпов≥дають потребам району.

« огл¤ду на цей факт, дл¤ усп≥шного виконанн¤ ¤к дох≥дноњ, так ≥ видатковоњ частин бюджету необх≥дно надати б≥льшоњ самост≥йност≥ м≥сцевим органам влади, але з одночасним п≥двищенн¤м р≥вн¤ њх в≥дпов≥дальност≥ за зд≥йсненн¤ заход≥в.

3. ѕропозиц≥њ щодо вдосконаленн¤ процесу формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в

3.1 ѕроблеми на напр¤мки зм≥цненн¤ ф≥нансовоњ бази орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤

ќдна ≥з основних особливостей ун≥тарноњ держави Ц концентрац≥¤ д≥й рег≥ональних ≥ м≥сцевих орган≥в управл≥нн¤ на виконанн≥ базових напр¤м≥в економ≥чноњ пол≥тики центру. јле дл¤ дос¤гненн¤ Їдност≥ ц≥лей переконанн¤ ≥ бажанн¤ недостатньо; дл¤ цього потр≥бн≥ ≥ в≥дпов≥дн≥ економ≥чн≥ можливост≥, ¤к≥ залежать в≥д обс¤г≥в доход≥в рег≥ональних бюджет≥в.

–азом з тим сл≥д зазначити, що розширенн¤ прав ≥ обовТ¤зк≥в орган≥в м≥сцевоњ влади в умовах, що склалис¤, не завжди в≥дпов≥даЇ њх економ≥чним можливост¤м, ≥ питанн¤ поповненн¤ доход≥в м≥сцевих бюджет≥в, ¤к ≥ ран≥ше, залишаютьс¤ актуальними.

ѕрийн¤т≥ ¬ерховною –адою ”крањни «акони Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф ≥ Уѕро бюджетну систему ”крањниФ визначають, що Ум≥сцев≥ ради народних депутат≥в у межах своњ компетенц≥њ самост≥йно розробл¤ють, затверджують ≥ виконують бюджети в≥дпов≥дних територ≥йФ [35, с. 14]. «давалос¤ б, що все лог≥чно, але Умеж≥ своЇњ компетенц≥њФ так замикаютьс¤ на р≥вн≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни, що ось уже прот¤гом р¤ду рок≥в ≥ держава в ц≥лому, ≥ рег≥они УзвичноФ затверджують бюджети з≥ значними зап≥зненн¤ми, а в де¤ких випадках Ц ≥ наступного року. ЌемаЇ необх≥дност≥ говорити про те, ¤к негативно це впливаЇ на розвиток економ≥ки.

јле такого стану на рег≥ональному ≥ м≥сцевому р≥вн¤х могло б ≥ не бути, ¤кби кожна ланка бюджетноњ системи мала ч≥тку, визначену законом доходну базу.

јнал≥з проблем м≥сцевих бюджет≥в ”крањни, а також теор≥њ та практики побудови багатор≥вневих бюджетних систем у крањнах з ринковою економ≥кою дозвол¤Ї зробити висновок, що ≥снуюча система формуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в маЇ р¤д серйозних недол≥к≥в:

висока ступ≥нь концентрац≥њ ф≥нансових ресурс≥в у державному бюджет≥ крањни, що знижуЇ значенн¤ рег≥ональних ≥ м≥сцевих бюджет≥в у вир≥шенн≥ життЇво важливих дл¤ населенн¤ завдань;

регулююч≥ доходи в≥д≥грають дом≥нуючу роль у структур≥ надходжень до рег≥ональних ≥ м≥сцевих бюджет≥в, в той час ¤к частка закр≥плених за територ≥¤ми податкових платеж≥в низька;

практично щор≥чна зм≥на вид≥в податк≥в, що зараховуютьс¤ до м≥сцевих бюджет≥в;

в≥дсутн≥сть Їдиних та досить стаб≥льних норматив≥в (наприклад, на к≥лька рок≥в) в≥драхувань в≥д загально державних податк≥в до м≥сцевих бюджет≥в;

в≥дсутн≥сть Їдиних правил увТ¤зки доход≥в м≥сцевих бюджет≥в ≥ рег≥ональних податкових надходжень, а також науково обгрунтованоњ методики м≥жрег≥онального перерозпод≥лу доход≥в.

—ьогодн≥ найб≥льш проблемним Ї питанн¤ взаЇмов≥дносин м≥ж бюджетами р≥зних р≥вн≥в з приводу розпод≥лу м≥ж ними доход≥в ≥ видатк≥в. як показали результати досл≥джень, нин≥ д≥ючий бюджетний механ≥зм, при ¤кому м≥сцев≥ ради вищого р≥вн¤ встановлюють нормативи в≥драхувань в≥д регулюючих податк≥в ≥ збор≥в та суми дотац≥й, призводить до пог≥ршенн¤ функц≥онуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в нижчого р≥вн¤. ÷е, в свою чергу, не даЇ змоги проф≥нансувати вс≥ необх≥дн≥ видатки, що т¤гне за собою пог≥ршенн¤ стану соц≥ально-економ≥чного розвитку.

–озгл¤немо в цьому звТ¤зку три найб≥льших джерела доход≥в Ц ѕƒ¬, податок на прибуток п≥дприЇмств ≥ прибутковий податок з громад¤н.

„астка ѕƒ¬ у доходах бюджету Ќовгородк≥вського району становила у 1996 роц≥ 26,09 в≥дс. “аким чином, закр≥пленн¤ ѕƒ¬ за державним бюджетом не могло негативно не позначатис¤ на формуванн≥ доходноњ частини м≥сцевих бюджет≥в. ќчевидно, що ѕƒ¬ (¤к ≥ акцизний зб≥р) не можна УпривТ¤зуватиФ до конкретноњ територ≥њ за принципом: де ст¤гуЇтьс¤ б≥льше податку в розрахунку на 1 жител¤, там населенн¤ маЇ право ≥ на б≥льш≥ бюджетн≥ витрати. ¬≥домо, що ѕƒ¬ виплачуЇтьс¤ п≥дприЇмствами, хоча його т¤гар, врешт≥-решт, несуть громад¤ни, ¤к≥ Ї УзамикаючимиФ споживачами продукц≥њ та послуг. ¬ тому ≥ пол¤гаЇ специф≥ка д≥¤нн¤ ѕƒ¬, обчислюваного за прийн¤тим у ™вроп≥ кредитним методом (шл¤хом вирахуванн¤ з податку на продаж≥ податку на куп≥вл≥), що , моб≥л≥зуючи до бюджету в≥дпов≥дн≥ суми кошт≥в, в≥н розпод≥л¤Їтьс¤ по ланцюгу платник≥в пропорц≥йно вартост≥, додан≥й ними до к≥нцевого продукту. “ому, щоб визначити величину податкового тиску даного обовТ¤зкового платежу на доходи жител≥в даноњ територ≥њ, необх≥дно провести спец≥альн≥ розрахунки, в≥рог≥дн≥сть ¤ких забезпечити досить складно. “ак, наприклад, у Ќ≥меччин≥ надходженн¤ в≥д ѕƒ¬ розпод≥л¤Їтьс¤ не за принципом джерела (тобто не за м≥сцем виплати податку), а в основному (на 75 в≥дс.) залежно в≥д чисельност≥ жител≥в (тобто в розрахунку на душу населенн¤).

ƒещо ≥нша ситуац≥¤ спостер≥гаЇтьс¤ з прибутковим податком з громад¤н. « прийн¤тт¤м «акону Уѕро державний бюджет ”крањни на 1997 р≥кФ прибутковий податок з громад¤н стов≥дсотково зараховуЇтьс¤ до бюджет≥в ј–  рим, областей, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤. ѕроте дл¤ бюджету Ќовгородк≥вского району в≥н залишивс¤ регулюючим з нормативом в≥драхувань до вищесто¤щого бюджету Ц 30 в≥дс. јле сл≥д зазначити, що звТ¤зок м≥ж сумами, сплачуваними платниками прибуткового податку, ≥ доходами, закр≥плюваними за в≥дпов≥дними територ≥альними бюджетами, можна визнати досить очевидним. ƒ≥йсно: чим б≥льше сплачують громад¤ни, що проживають на дан≥й територ≥њ, з власних доход≥в на користь держави, тим б≥льш суми благ у вигл¤д≥ державного ф≥нансуванн¤ систем соц≥ального захисту населенн¤, осв≥ти, охорони здоровТ¤, культури ≥ спорту, ≥нфраструктуру тощо вони ¤к жител≥ мають право одержати. “ут також д≥Ї позитивний психолог≥чний ефект, ¤кий пол¤гаЇ в тому, що населенн¤ знаЇ, що внесений ним податок спр¤мовуЇтьс¤ на задоволенн¤ його ж потреб. “ому, на погл¤д автора, прибутковий податок маЇ все ж таки стов≥дсотково зараховуватись до вс≥х м≥сцевих бюджет≥в.

Ќарешт≥, пром≥жне положенн¤ займаЇ податок на прибуток п≥дприЇмств. …ого звТ¤зок з доходами в≥дпов≥дних територ≥альних бюджет≥в не можна визнати, з одного боку, таким самим т≥сним, ¤к у випадку з прибутковим податком громад¤н, ≥ з другого - таким в≥ддаленим, ¤к у випадку з ѕƒ¬. —права в тому, що розпод≥л п≥дприЇмств Ц платник≥в податку то територ≥њ держави визначаЇтьс¤ особливими факторами (наприклад, пол≥тикою розм≥щенн¤ продуктивних сил, близьк≥стю джерел сировини та енерг≥њ, на¤вн≥стю комун≥кац≥й тощо). “ому, ¤кщо на дан≥й територ≥њ одержують б≥льше прибутку ≥ податку на прибуток у розрахунку на душу населенн¤, то це ще не означаЇ, що так≥ висок≥ доходи Ї виключно його заслугою, ¤ка повинна винагороджуватис¤ в≥дпов≥дною п≥дтримкою у вигл¤д≥ державного ф≥нансуванн¤. ѕроте, оск≥льки при м≥жтеритор≥альному розпод≥л≥ податку на прибуток неможливо врахувати вплив фактор≥в, ¤к≥ визначають особливост≥ рег≥онального розпод≥лу б≥знесу, то на практиц≥ можна застосовувати п≥дх≥д, ¤кий грунтуЇтьс¤ на принцип≥ територ≥альноњ структури новоствореноњ вартост≥ (що ще прост≥ше) структури зароб≥тноњ плати.

ќкремоњ уваги заслуговують м≥сцев≥ податки ≥ збори. як показали результати досл≥джень, м≥сцев≥ платеж≥ не в≥д≥грають будь-¤кого суттЇвого значенн¤ у формуванн≥ дох≥дноњ частини м≥сцевих бюджет≥в. “ак, питома вага цих податк≥в у загальн≥й структур≥ доход≥в бюджету Ќовгородського району незначна, ≥ складаЇ т≥льки 1,86 в≥дс. ѕТ¤тир≥чна практика ст¤гненн¤ м≥сцевих податк≥в засв≥дчуЇ, що найб≥льш перспективними видами з точку зору можливостей впровадженн¤ ≥ за обс¤гами Ї комунальний податок, ринковий зб≥р, зб≥р за парковку автомоб≥л≥в, зб≥р за видачу дозволу на розм≥щенн¤ обТЇкт≥в торг≥вл≥. ћожливост≥, закладен≥ в ≥нших платежах (зокрема, на¤вн≥сть потенц≥йних платник≥в ≥ обТЇкт≥в оподаткуванн¤), на жаль, при даних економ≥чних умовах, досить невелик≥. ÷е стосуЇтьс¤ таких податк≥в ≥ збор≥в, ¤к зб≥р з власник≥в собак, зб≥р за виграш на б≥гах, зб≥р за участь у б≥гах на ≥подром≥ та де¤ких ≥нших. јле зверн≥мо увагу на так≥ особливост≥. ѕрим≥ром, плата за землю Ц загальнодержавний податок, але ж в≥н повн≥стю зараховуЇтьс¤ до бюджет≥в ј–  рим, областей, м≥ст  иЇва ≥ —евастопол¤ (норматив в≥драхувань в≥д цього податку до бюджету Ќовгородк≥вського району складаЇ 70 в≥дс., а його частка у загальн≥й структур≥ доход≥в Ц 14,8 в≥дс.). “ому доречн≥шим було б в≥днести цей податок до перел≥ку м≥сцевих. ј оск≥льки Ќовгородк≥вський район Ї здеб≥льшого агропромисловим, зарахуванн¤ плати за землю у повному обс¤з≥ (100 в≥дс.) до бюджету району дало б можлив≥сть п≥двищувати родюч≥сть грунту, б≥льш рац≥онально використовувати земельн≥ ресурси, займатис¤ веденн¤м кадастру, землевпор¤дкуванн¤м, розвитком ≥нфраструктури населених пункт≥в. ÷ей перел≥к могли поповнити ≥ де¤к≥ ресурсн≥ платеж≥ (плата за спецвикористовуванн¤ надр, л≥сових ≥ водних ресурс≥в), ¤к≥ лише частково наход¤ть до м≥сцевих бюджет≥в, хоча вони мали б повн≥стю справл¤тис¤ за територ≥альною ознакою п≥д контролем в≥дпов≥дних державних орган≥в.

—л≥д зазначити, що сьогодн≥ триваЇ активна робота ≥з удосконаленн¤ чинного законодавства щодо м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в. «а умови впровадженн¤ нових ≥ л≥кв≥дац≥њ ≥снуючих малоефективних платеж≥в у розрахунку на р≥к ( за п≥драхунками ƒержавноњ ѕодатковоњ јдм≥н≥страц≥њ) можна було б дос¤гти подв≥йного приросту њх надходжень. …детьс¤ про скасуванн¤ збор≥в за право к≥но- ≥ телезйомок, за участь у б≥гах на ≥подром≥, за виграш на б≥гах ос≥б, ¤к≥ беруть участь у гр≥ на тотал≥затор≥, , збору за утриманн¤ собак ≥ впровадженн¤ нових збор≥в, зокрема, за зд≥йсненн¤ м≥жнародного туризму; за наданн¤ у користуванн¤ земельних д≥л¤нок дл¤ буд≥вництва обТЇкт≥в виробничого ≥ невиробничого призначенн¤, ≥ндив≥дуального житла та гараж≥в у населених пункт≥в; за право розм≥щенн¤ оф≥с≥в субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у центральн≥й частин≥ населеного пункту та у буд≥вл¤х, що мають ≥сторико-архитектурну ц≥нн≥сть, тощо.

«вичайно, це не просте питанн¤.  ≥лька раз≥в його розгл¤дав парламент, узгоджував ≥з зац≥кавленими м≥н≥стерствами, анал≥зувалис¤ альтернативн≥ вар≥анти ≥ обговорювалис¤ з представниками асоц≥ац≥њ м≥ст. ѕаралельно законопроект к≥лька раз≥в розгл¤давс¤ в  аб≥нет≥ ћ≥н≥стр≥в ≥ на зас≥данн¤х в≥дпов≥дних ком≥тет≥в ¬ерховноњ –ади. як в≥домо, в ”крањн≥ нал≥чуЇтьс¤ понад 11 тис¤ч орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ та њх виконавчих в≥дд≥л≥в, ¤к≥ теж в≥дстоюють проблеми щодо зм≥цненн¤ доходноњ бази бюджет≥в, ≥ це зумовлюЇ складн≥сть прийн¤тт¤ оптимального, зваженого ≥ взаЇмоузгодженого законопроекту. ѕроте Ї над≥¤ Ц виход¤чи ≥з загальнодержавних ≥нтерес≥в, рано чи п≥зно в≥н буде прийн¤тий.

Ќезважаючи на велике р≥зноман≥тт¤ м≥сцевих податк≥в у розвинутих крањнах вир≥шальне ф≥скальне значенн¤ (насамперед, на мун≥ципальному р≥вн≥) мають т≥льки де¤к≥ з них, ≥ в першу чергу Ц помайнов≥. ” це не дивно, оск≥льки оподаткуванн¤ майна гарантуЇ стаб≥льне надходженн¤ доход≥в до бюджету.  р≥м того, податок на майно, використовуючись дл¤ ф≥нансуванн¤ державних послуг у конкретному рег≥он≥, врешт≥-решт спри¤Ї п≥двищенню ринковоњ вартост≥ цього майна. “им самим в≥н забезпечуЇ взаЇмозвТ¤зок м≥ж сплаченими податками ≥ одержаними благами, що Ї важливим принципом орган≥зац≥њ ефективноњ системи оподаткуванн¤. Ќарешт≥, до позитивних рис даного податку сл≥д в≥днести те, що нерухом≥сть не може бути перем≥щена, а тому, ¤к правило, можлив≥ м≥жрег≥ональн≥ в≥дм≥нност≥ в його ставках не викликають небажаних насл≥дк≥в. –азом з тим орган≥зувати ефективне помайнове оподаткуванн¤ непросто. ѕри цьому неминуче виникають техн≥чно складн≥ проблеми повного охопленн¤ обТЇкт≥в оподаткуванн¤, точноњ оц≥нки њх вартост≥ та д≥йового механ≥зму ст¤гненн¤ податк≥в.  р≥м того, сл≥д враховувати, що за св≥дченн¤м американських вчених, податок майно не користуЇтьс¤ попул¤рн≥стю, оск≥льки ним оподатковуЇтьс¤ така форма матер≥альних ц≥нностей, ¤ку можна приховати.

¬ ”крањн≥ ситуац≥¤ ускладнюЇтьс¤ слабкою розвинен≥стю ринку нерухомост≥, в≥дсутн≥стю, необх≥дних ≥нформац≥йно-дов≥дкових систем, ¤к≥ б характеризували оподатковуване майно, в≥дсутн≥стю досв≥ду оц≥нки ≥ переоц≥нки вартост≥ обТЇкт≥в, високими темпами ≥нфл¤ц≥њ та ≥ншими факторами. ¬се ж таки майно Ї найперспективн≥шим обТЇктом дл¤ розвитку м≥сцевого оподаткуванн¤.

ѕомайнове оподаткуванн¤ в наш≥й держав≥ ще не введене, хоча «акон ”крањни Уѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни Уѕро систему оподаткуванн¤ У є77/97 в≥д 19 лютого 1997 року передбачаЇ серед загальнодержавних податок на нерухоме майно (нерухом≥сть). ѕодаток на нерухоме майно в нов≥й редакц≥њ «акону обТЇднав два податки ≥з староњ статт≥ Ц податок на майно п≥дприЇмств ≥ податок на нерухоме майно громад¤н. ¬≥дпов≥дний проект «акону п≥дготовлений та перебуваЇ на розгл¤д≥ у ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни.

«г≥дно вищезазначеного проекту оподаткуванню п≥дл¤гають буд≥вл≥ (житлов≥ будинки або њх частини, садов≥ будиночки, дач≥, гараж≥, квартири, тобто нерухом≥сть, ¤ка використовуЇтьс¤ в ≥нших, н≥ж п≥дприЇмницьк≥, ц≥л¤х) та споруди (обТЇкти першоњ групи основних фонд≥в («акон ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ)). —тавки оподаткуванн¤ встановлюютьс¤ органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤ при затвердженн≥ бюджету на наступний р≥к Ц складають не менше 1 в≥дс. ≥ не вище 3 в≥дс. до бази оподаткуванн¤.

ѕодаток на майно ст¤гуЇтьс¤, виход¤чи з економ≥чного стану власност≥, а не з величини одержуваного доходу. ѕодаток на майно сплачуЇтьс¤ у грошов≥й форм≥, тому можуть виникнути ускладненн¤ у тих платник≥в, ¤к≥ волод≥ють значним майном, але не мають достатн≥х поточних доход≥в. ƒо цих платник≥в належать пенс≥онери та ≥нш≥ особи з ф≥ксованими доходами. “ому повинн≥ бути передбачен≥ податков≥ прив≥лењ дл¤ окремих соц≥альних груп ≥з метою њх захисту в≥д податкового перевантаженн¤. —истема податкових прив≥лењв звичайно називаЇтьс¤ системою запоб≥жник≥в. —уть одного з них пол¤гаЇ в Упороговому п≥дход≥Ф, при ¤кому податковий т¤гар визначаЇтьс¤ у вигл¤д≥ ф≥ксованого в≥дсотка в≥д доходу с≥мТњ. ѕри цьому будь-¤кий податок, що перевищуЇ вказану частку доходу, вважаЇтьс¤ УнадлишковимФ ≥ служить основою дл¤ наданн¤ п≥льг. “а частка доходу, ¤ка вважаЇтьс¤ прийн¤тним податковим т¤гарем, ≥ Ї пороговим р≥внем.

¬икладен≥ вище принципи вирахуванн¤ ≥ ст¤гненн¤ податку на нерухоме майно необх≥дно враховувати при впроваджен≥ цього податку в ”крањн≥. ѕерш≥ кроки в цьому напр¤мку вже робл¤тьс¤. “ак, проектом закону про податок на нерухоме майно громад¤н передбачаЇтьс¤, що в м≥стах оподаткуванню не п≥дл¤гаЇ 21 кв. метр загальноњ площ≥ на кожного члена с≥мТњ плюс 10 кв. метр≥в на с≥мТю.Ќе оподатковуЇтьс¤ до 80 кв. метр≥в загальноњ площ≥ житла, що перебуваЇ у власност≥ одного чи двох непрацюючих пенс≥онер≥в.

ƒл¤ с≥л ≥ селищ з к≥льк≥стю населенн¤ до 50 тис. норми неоподатковуваноњ площ≥ зб≥льшен≥ дл¤ кожного члена с≥мТњ до 40 кв. метр≥в плюс 10 кв. метр≥в на с≥мТю. ƒл¤ одиноких непрацездатних пенс≥онер≥в у таких населених пунктах неоподатковувана база становить до 120 кв. метр≥в загальноњ площ≥ буд≥вл≥.

 р≥м того, за прикладом розвинутих крањн, податку на нерухоме майно доц≥льно надати статусу м≥сцевого, ¤кий би надходив т≥льки до рег≥ональних ≥ м≥сцевих бюджет≥в.

ќдним ≥з додаткових джерел доход≥в орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ м≥г би стати випуск обл≥гац≥й. —в≥това практика доводить, що доц≥льно використовувати под≥бне джерело у випадках, коли ≥снують потенц≥йн≥ можливост≥ використанн¤ такого виду доход≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ видатк≥в на кап≥тальн≥ вкладенн¤.

« метою вив≥льненн¤ кошт≥в ≥з м≥сцевого бюджету на дотац≥њ житлово-комунальному господарству, можливим було б застосуванн¤ м≥сцевими органами влади концес≥й Ц контракт≥в про наданн¤ сусп≥льних послуг з умовами про ≥нвестуванн¤ кап≥талу. ѕри цьому м≥сцевим органам влади можна передати право встановлювати ≥ збирати плату за користуванн¤ або мито, оплачен≥ за послуги. ќск≥льки договори про концес≥ю охоплюють дуже тривал≥ пер≥оди (що найб≥льше 35 рок≥в), потр≥бне ч≥тке регулюванн¤ щодо ¤кост≥ наданн¤ послуг ≥ догов≥р про зак≥нченн¤ двох контракт≥в.

Ќайкращ≥ приклади концес≥й Ц це п≥дприЇмства ≥нфраструтури (зокрема готел≥) та комун≥кац≥йн≥ споруди.  оли ур¤д маЇ право ≥ повноваженн¤ забезпечити послугами, але йому часто бракуЇ ф≥нансових ресурс≥в дл¤ кап≥таловкладень та наданн¤ послуг, ¤к-от у сектор≥ водопостачанн¤ або утил≥зац≥њ в≥дход≥в, тод≥ п≥дписують договори про концес≥ю. “аким способом переваги ефективних прибуткових орган≥зац≥й вдаЇтьс¤ поЇднати з державною в≥дпов≥дальн≥стю за наданн¤ послуг.

ƒл¤ стимулюванн¤ м≥сцевих орган≥в влади стосовно поновленн¤ частин своњх бюджет≥в та проведенн¤ активноњ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ на м≥сц¤х вже сьогодн≥ повинн≥ бути перегл¤нут≥ в≥дпов≥дн≥ статт≥ закон≥в, що регламентують правила формуванн¤ та виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в, де¤к≥ з них не в≥дпов≥дають принципам самост≥йност≥ та ф≥нансовоњ незалежност≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤.

“оркаючись теми недосконалого законодавства, сл≥д зазначити, що, наприклад, статтею 62 «акону ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥Ф передбачено, що держава гарантуЇ органам м≥сцевого самовр¤дуванн¤ доходну базу, достатнью дл¤ забезпеченн¤ населенн¤ послугами на р≥вн≥ м≥н≥мальних соц≥альних потреб. ÷е зрозум≥ло, забезпеченн¤ вище м≥н≥мального р≥вн¤ Ц справа самих орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ѕроте дал≥ читаЇмо: У” випадках, коли доходи в≥д закр≥плених за м≥сцевими бюджетами загальнодержавних податк≥в та збор≥в перевищують м≥н≥мальний розм≥р м≥сцевого бюджету, держава вилучаЇ з м≥сцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в пор¤дку, встановленому законом про державний бюджет У.[35, с. 96] —праведливо, ¤кщо сказане стосувалос¤ б дотац≥й, до отриманн¤ ¤ких рег≥они не докладають надм≥рних зусиль. ј в даному раз≥ будь-¤ка ≥н≥ц≥атива рег≥он≥в щодо зб≥льшенн¤ податкових надходжень, а значить, ≥ забезпеченн¤ населенн¤ сусп≥льними благами вище м≥н≥мального р≥вн¤ каратиметьс¤ в≥дпов≥дними вилученн¤м ф≥нансових кошт≥в. “од≥ постаЇ запитанн¤: за рахунок чого зд≥йснювати розвиток? «вичайно ж не за рахунок м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в, що забезпечують лише м≥зерну частину потреби.

“акож необх≥дно звернути увагу на ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси. ƒоходи бюджету надход¤ть з урахуванн¤м ≥нфл¤ц≥йного фактору, а видатки зд≥йснюютьс¤ зг≥дно ≥з запланованими обс¤гами. «важаючи на це, необх≥дно коригувати обс¤ги видатк≥в з поправкою на ≥нфл¤ц≥ю. „ерез те, що це не завжди робитьс¤, у розпор¤дник≥в бюджетних кошт≥в можуть утворюватись так зван≥ надлишки кошт≥в, ¤к≥ можуть ними використовуватись не за призначенн¤м. ј це створюЇ можливост≥ дл¤ зловживань з боку апарату управл≥нн¤ на м≥сцевому р≥вн≥.

¬ажливо зазначити, що реформуванн¤ системи формуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в повинно грунтуватись лише на тих заходах, ¤к≥ б заохотили м≥сцев≥ органи влади до пропорц≥йного виконанн¤ ¤к державного, так ≥ м≥сцевих бюджет≥в. “≥льки так≥ заходи дадуть ефект. ќдним ≥з таких метод≥в могло б бути запровадженн¤ пор¤дку зд≥йсненн¤ видатк≥в державного бюджету шл¤хом використанн¤ поточних надходжень у рег≥онах дл¤ зд≥йсненн¤ поточних видатк≥в державного бюджету. ≤накше кажучи, дл¤ виконанн¤ функц≥й орган≥в влади ”крањни сл≥д залишати у рег≥онах певну частку кошт≥в державного бюджету без њх спр¤муванн¤ до центру та у зворотному напр¤м≥. –еал≥зац≥¤ запропонованого методу дасть змогу вдосконалити д≥ючу систему зд≥йсненн¤ видатк≥в державного бюджету, п≥двищити оперативн≥сть ≥ ефективн≥сть управл≥нн¤ на¤вними ф≥нансовими ресурсами держави та зац≥кавити м≥сцевих кер≥вник≥в у зб≥льшенн≥ надходжень до державного бюджету. ќсобливе значенн¤ цей п≥дх≥д матиме дл¤ ф≥нансуванн¤ соц≥альних потреб, оск≥льки буде усунуто р≥зницю у в≥дпов≥дальност≥ м≥сцевого кер≥вництва за виконанн¤ ф≥нансового плану орган≥в управл≥нн¤ держави та м≥сцевих орган≥в. —тосовно в≥дпов≥дальност≥ орган≥в влади перед громад¤нами акцент буде зм≥щено у рег≥они, що в≥дпов≥даЇ елементарн≥й лог≥ц≥.

‘ормуванн¤ рег≥онального бюджету на основ≥ зазначеного принципу т≥сн≥ше повТ¤же його з результатами економ≥чного розвитку рег≥ону, дозволить вже на етап≥ бюджетного плануванн¤ сп≥вставл¤ти розм≥р територ≥альних доход≥в ≥з доходами рег≥онального бюджету, планувати видатки бюджету, визначати напр¤мки ви¤вленн¤ резерв≥в в рег≥ональн≥й економ≥ц≥. ѕ≥двищатьс¤ зац≥кавлен≥сть ≥ в≥дпов≥дальн≥сть м≥сцевих орган≥в влади за к≥нцев≥ результати економ≥чного розвитку територ≥њ.

” ход≥ перебудови механ≥зму формуванн¤ бюджет≥в повинна бути вир≥шена низка питань, в тому числ≥ ≥ так≥: ¤ка частка бюджетних доход≥в повинна спр¤мовуватись до державного бюджету, ¤ка залишатись на м≥сц¤х; у звТ¤зку з цим Ц ¤ким повинен бути норматив в≥драхувань в≥д територ≥альних бюджетних доход≥в (що знайде своЇ в≥дображенн¤ у нормах в≥драхувань в≥д загальнодержавних податк≥в ≥ збор≥в). « цього приводу можлив≥ сл≥дуюч≥ вар≥анти.

Ќорматив в≥драхувань у в≥дсотках в≥д загальноњ суми територ≥альних бюджетних доход≥в встановлюЇтьс¤ дл¤ рег≥онального бюджету, а частина кошт≥в, що залишилась, спр¤мовуЇтьс¤ до вищесто¤щих бюджет≥в.

«а встановленими нормативами у в≥дсотках в≥д загальноњ суми територ≥альних бюджетних доход≥в кошти спр¤мовуютьс¤ до вищесто¤щих бюджет≥в, а частина кошт≥в, що залишилась Ц до м≥сцевих бюджет≥в.

ƒл¤ вищесто¤щих бюджет≥в встановлюЇтьс¤ ф≥ксований норматив (у грошових одиниц¤х) кошт≥в, що перераховуЇтьс¤ до цих бюджет≥в, вс≥ ≥нш≥ кошти спр¤мовуютьс¤ до м≥сцевих бюджет≥в.

¬загал≥, дл¤ п≥двищенн¤ в≥дпов≥дальност≥ ≥ зац≥кавленост≥ нижчесто¤щих рег≥он≥в у к≥нцевих результатах њхньоњ д≥¤льност≥ б≥льш прийн¤тн≥ другий та трет≥й вар≥анти, коли рег≥ональн≥ бюджети будуть формуватись на основ≥ залишкового принципу територ≥альних бюджетних доход≥в п≥сл¤ внесенн¤ у вищесто¤щ≥ бюджети сум у вигл¤д≥ своЇр≥дного податку з територ≥њ.

“рет≥й вар≥ант ц≥кавий не т≥льки дл¤ нижчесто¤щих рег≥он≥в, ¤ким в≥н даЇ максимальн≥ можливост≥ дл¤ ви¤вленн¤ внутр≥шньорег≥ональних резерв≥в, але й дл¤ вищесто¤щих, так ¤к ф≥ксований норматив забезпечуЇ гарантованими обс¤гами кошт≥в њх бюджети. ћожлив≥ ≥ модиф≥кац≥њ цих вар≥ант≥в.

Ќеобх≥дно також визначити, Їдиний чи диференц≥йован≥ нормативи сл≥д застосовувати. якщо встановити Їдиний дл¤ вс≥х рег≥он≥в норматив формуванн¤ бюджет≥в, то в звТ¤зку з р≥чними р≥вн¤ми економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку в де¤ких рег≥онах бюджет, сформованих по зазначеному нормативу, буде менше дос¤гнутого, а в де¤ких Ц б≥льше. ƒл¤ усуненн¤ цих протир≥ч Ї дек≥лька шл¤х≥в.

ћожливе вид≥ленн¤ ≥з вищесто¤щих бюджет≥в дотац≥й ≥ субвенц≥й тим рег≥онам, в бюджет≥ ¤ких буде недостатньо кошт≥в дл¤ ф≥нансового забезпеченн¤ норматив≥в забезпеченост≥.

ƒл¤ регулюванн¤ м≥сцевих бюджет≥в повинен бути створений фонд м≥жтеритор≥ального ф≥нансового вир≥внюванн¤.

ѕри реформуванн≥ бюджетного механ≥зму доц≥льно було б м≥сцевий бюджет под≥лити на поточний ≥ бюджет розвитку. ѕри побудов≥ поточного бюджету необх≥дно в його основу покласти наступн≥ принципи: забезпеченн¤ достатнього р≥вн¤ розвитку рег≥ону, м≥ста, селища, села; стаб≥льн≥сть надходженн¤ кошт≥в; пр≥оритетний розвиток соц≥ально-культурноњ сфери; наукову обгрунтован≥сть розм≥р≥в видатк≥в; обовТ¤зковий характер виконанн¤ поточного бюджету.

¬иход¤чи з цього, поточний бюджет може мати таку структуру (рис 3.1)

ѕоточний бюджет

ƒоходи

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30	31

Ќазва: ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (23134 прочитано)