≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в
¬итрати | —оц≥альний захист та соц≥альне забезпеченн¤ | | ¬идатки на ф≥нансуванн¤ пасажирського транспорту | | —оц≥ально-культурна сфера | | ќхорона здоровТ¤ | | ‘≥зична культура ≥ спорт | | ¬идатки на житлове господарство | | ¬идатки на утриманн¤ орган≥в влади | –ис. 3.1 —труктура поточного бюджету ÷ей розпод≥л обумовлений тим, що поточн≥ видатки потребують негайного та своЇчасного ф≥нансуванн¤. “аке ф≥нансуванн¤ може забезпечити лише на¤вн≥сть в≥дносно стаб≥льних джерел доход≥в. ƒо таких джерел можна в≥днести ресурсн≥ платеж≥, податок на доходи ф≥зичних ос≥б, податки на власн≥сть, неподатков≥ надходженн¤, субсид≥њ, субвенц≥њ, дотац≥њ. Ѕюджет розвитку повинен ф≥нансувати розширене в≥дтворенн¤ ус≥х сфер д≥¤льност≥ на м≥сцевому р≥вн≥. …ого бюджетн≥ пр≥оритети можуть зм≥нюватись в залежност≥ в≥д того, ¤к виконуЇтьс¤ поточний бюджет. ќсновними принципами бюджету розвитку Ї: т≥сний звТ¤зок з поточним бюджетом; зм≥на бюджетних пр≥оритет≥в; виконанн¤ в м≥ру надходженн¤ кошт≥в. —п≥вв≥дношенн¤ м≥ж поточним бюджетом ≥ бюджетом розвитку нестаб≥льне ≥ залежатиме в≥д дос¤гнутого р≥вн¤ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку рег≥ону ≥ перспектив на майбутнЇ. ƒл¤ ф≥нансуванн¤ кап≥тальних витрат, тобто бюджету розвитку, можна в свою чергу, використовувати менш стаб≥льн≥ джерела доход≥в (рис. 3.2) . ¬ажливо, щоб за рахунок власних податкових джерел поточного бюджету м≥сцев≥ органи влади могли ф≥нансувати 60-80 в≥дс. своњх потреб. ¬ цьому раз≥ њхн¤ залежн≥сть в≥д р≥шень вищесто¤щих орган≥в влади стосовно дох≥дноњ частини м≥сцевих бюджет≥в буде м≥н≥мальною. Ѕюджет розвитку. ƒоходи | ѕодаток на прибуток п≥дприЇмств | | јдм≥н≥стративн≥ збори та платеж≥ | | Ќадходженн¤ в≥д штраф≥в та ф≥нансових санкц≥й | | ≤нш≥ неподатков≥ надходженн¤ | | „астина планових перевищень доход≥в над видат-ками поточного бюджету | | Ќадходженн¤ сум кредиторськоњ та депонентськоњ заборгованост≥ п≥дприЇмств | | «б≥р за забрудненн¤ навколишнього природного середовища | ¬идатки | ап≥тальн≥ вкладенн¤ на розвиток виробництва ≥ соц≥альноњ сфери | | ¬итрати на кап≥тальний ремонт | –ис. 3.2 —труктура бюджету розвитку ўо ж стосуЇтьс¤ бюджету розвитку, то, на думку автора, наповненн¤ його дох≥дноњ частини маЇ в≥дбуватись в значн≥й м≥р≥ за рахунок активноњ державноњ п≥дтримки у вигл¤д≥ дотац≥й на ≥нвестиц≥йн≥ ц≥л≥. ” цьому випадку природньо постаЇ запитанн¤: де держава в≥зьме кошти на в≥дпов≥дн≥ ц≥л≥? ¬их≥д ≥з даноњ ситуац≥њ можливий лише при активному втручанн≥ держави в економ≥ку, що базуЇтьс¤ на активн≥й бюджетн≥й пол≥тиц≥. ќск≥льки основн≥ чинники кризи —Ўј у 1929-1933 рр. та основн≥ чинники кризи ”крањни у 1991-1998 рр. майже однаков≥, то нам мають бути ц≥кавими т≥ рекомендац≥њ економ≥чноњ науки, за допомогою ¤ких —Ўј ( ≥ не т≥льки вони ) виходили з кризи. ј запровадили вони економ≥чну теор≥ю ейнса, ¤ка передбачала активну стаб≥л≥зац≥йну пол≥тику Ц втручанн¤ держави в економ≥ку: —творенн¤ корпорац≥њ по страхуванню заощаджень населенн¤. ƒержавне регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в. «упиненн¤ спекул¤тивних процес≥в (доходн≥сть ц≥нних папер≥в становила 0,6Ц0,8 в≥дс.). ¬становленн¤ процентних ставок п≥д кредити у виробництво: у 1934р. Ц 0 в≥дс., 1935Ц1940 рр. Ц 0,8 в≥дс. ” 1941-1942 рр. Ц 0,6 в≥дс. «ростанн¤ зароб≥тноњ плати ≥ ф≥ксац≥ю ц≥н у б≥знес≥. ѕротекц≥он≥зм (пол≥тику високих тариф≥в з метою недопущенн¤ ≥ноземних товар≥в на ринок —Ўј, дотац≥ю фермер≥в, квоти). «б≥льшенн¤ деф≥циту бюджету з метою ≥нвестуванн¤ виробництва за тезою ейнса: деф≥цит бюджету маЇ зростати, коли не буде дос¤гнута повна зайн¤т≥сть (деф≥цит бюджету —Ўј у 1939 р. Ц 4,8 млрд. дол., у 1943 р. Ц 55 млрд. дол.) —короченн¤ податк≥в ≥ зб≥льшенн¤ державних витрат з метою зменшенн¤ безроб≥тт¤. «б≥льшенн¤ маси грошей (ћ1) у 1939р. в 1,73 рази по в≥дношенню до 1933 року. —л≥д в≥дзначити, що кожному етапу розвитку в —Ўј було своЇ в≥дношенн¤ до бюджетного деф≥циту та державного боргу. ” кризов≥ та повоЇнн≥ пер≥оди зростанн¤ деф≥циту бюджету вважаЇтьс¤ нормальним ≥ нав≥ть необх≥дним кроком. ¬ усталеному, вр≥вноваженому економ≥чному стан≥ зусилл¤ ур¤ду спр¤мовуютьс¤ на зменшенн¤ деф≥циту бюджету. «рештою, ¤к писав ћ. ѕортер: Убагатьом крањнам вдалос¤ швидкими темпами п≥дн¤ти р≥вень житт¤, не дивл¤чись на бюджетний деф≥цит (япон≥¤, ѕ≥вденна оре¤, ≤тал≥¤), пад≥нн¤ курсу валюти (Ќ≥меччина, Ўвейцар≥¤), висок≥ процентн≥ ставки (≤тал≥¤, ѕ≥вденна оре¤) [32, с.212] ¬ економ≥чн≥й науц≥ добре в≥доме неприЇмне дл¤ приб≥чник≥в монетаризму висловлюванн¤ в≥домих економ≥ст≥в Ц лауреат≥в Ќобел≥вськоњ прем≥њ “. —арджента та Ќ. ”оллеса про те, що покритт¤ бюджетного деф≥циту за допомогою зб≥льшенн¤ боргу може мати в довгостроков≥й перспектив≥ б≥льш≥ ≥нфл¤ц≥йн≥ насл≥дки, н≥ж покритт¤ бюджетного деф≥циту за рахунок випуску грошей. Ќа жаль, у нашому сусп≥льств≥, в≥дстоюютьс¤ лише монетаристськ≥ ц≥нност≥ ≥ нехтуютьс¤ рекомендац≥њ ≥нших економ≥чних теор≥й та майже зовс≥м не враховуЇтьс¤ особливост≥ перех≥дноњ економ≥ки, усв≥домити цей очевидний висновок —арджента-”оллеса не так вже й просто. ¬насл≥док цього ”р¤ду дл¤ погашенн¤ деф≥циту бюджету вдалос¤ створити ф≥нансову п≥рам≥ду через продаж ц≥нних папер≥в з надзвичайно високою прибутков≥стю (в 100 раз≥в б≥льшою за прибутков≥сть ц≥нних папер≥в —Ўј при виход≥ з кризи), ¤ка себе не виправдала ≥ створила загрозу додаткового ф≥нансового краху в ”крањн≥. ¬икладене вище даЇ п≥дстави зробити висновок, що активна державна п≥дтримка ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ м≥сцевих орган≥в влади, зд≥йснювана шл¤хом наданн¤ в≥дпов≥дних дотац≥й м≥сцевим бюджетам (зокрема, бюджетам розвитку), ф≥нансованих за рахунок створенн¤ державного деф≥циту Ї одним ≥з головних засоб≥в радикального зростанн¤ виробництва в ”крањн≥. ј це в свою чергу створить передумови дл¤ вир≥шенн¤ проблеми наповненн¤ дох≥дноњ частини м≥сцевих бюджет≥в, що пот¤гне за собою вир≥шенн¤ багатьох соц≥альних проблем нашого сусп≥льства в ц≥лому. ѕроблеми м≥сцевих ф≥нанс≥в накопичувались дес¤тир≥чч¤ми; на сьогодн≥шн≥й день вони перетворились у великий клубок протир≥ч ≥ невир≥шених питань при досить значному нестатку ф≥нансових ресурс≥в ¤к у центр≥, так ≥ на м≥сц¤х. “ому з≥ вс≥Їю гостротою постало питанн¤ про необх≥дн≥сть проведенн¤ реформи м≥сцевих ф≥нанс≥в, ¤ка повинна супроводжуватись законодавчим закр≥пленн¤м прав, повноважень ≥ обовТ¤зк≥в м≥сцевих адм≥н≥страц≥й. «вичайно, бюджетна реформа не вир≥шить вс≥х питань, але проблема ефективного витрачанн¤ кошт≥в та зм≥цненн¤ дох≥дноњ частини м≥сцевих бюджет≥в Ц за нею. ”досконаленн¤ системи ф≥нансового вир≥внюванн¤ територ≥й —туп≥нь самост≥йност≥ рег≥он≥в щодо формуванн¤ ≥ використанн¤ бюджету визначаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м задач, котр≥ вход¤ть до њх компетенц≥њ (тобто вир≥шуютьс¤ органами рег≥онального ≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤ п≥д власну в≥дпов≥дальн≥сть), ≥ задач, котр≥ виконуютьс¤ вищесто¤щими органами влади або за њх дорученн¤м. ѕри розпод≥л≥ задач ≥ функц≥й повинн≥ вир≥шуватис¤ ≥ питанн¤ розпод≥лу доход≥в ≥ видатк≥в м≥ж центральним ≥ м≥сцевими бюджетами, а також м≥ж м≥сцевими бюджетами одного р≥вн¤. ¬ир≥шенн¤ багатьох проблем по формуванню ≥ використанню м≥сцевих бюджет≥в в значн≥й м≥р≥ визначило б розширенн¤ економ≥чноњ самост≥йност≥ рег≥он≥в крањни. ќднак головним питанн¤м у формуванн≥ ф≥нанс≥в адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць залишаЇтьс¤ обТЇктивн≥сть у визначенн≥ розм≥р≥в њхн≥х бюджет≥в з урахуванн¤м науково обгрунтованих норматив≥в бюджетноњ забезпеченост≥ на 1 жител¤. јле на жаль, в ”крањн≥ ще немаЇ розроблених норматив≥в, тому на даний момент ф≥нансове вир≥внюванн¤ можливо зд≥йснювати з урахуванн¤м середн≥х по м≥сцевих бюджетах доход≥в ≥ видатк≥в, а також з урахуванн¤м в≥дносноњ податкоздатност≥ кожноњ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ одиниц≥.
¬ результат≥ проведених досл≥джень формуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в Ќовгородк≥вського району ви¤влен≥ досить серйозн≥ розб≥жност≥ у сп≥вв≥дношенн¤х доход≥в ≥ витрат на душу населенн¤ р≥зних адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць (рис. 3.3)
Ќазва: ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (23134 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
