≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в
ѕо-друге, досв≥д заруб≥жних крањн переконуЇ, що на перш≥ 3-5 рок≥в достатн≥ми ви¤вл¤ютьс¤ спрощен≥ схеми розпод≥лу дотац≥й. “обто посл≥довн≥сть ускладненн¤ механ≥зму розпод≥лу маЇ такий вигл¤д: нац≥ональний розпод≥л дотац≥й (тобто без корекц≥њ, просто в≥дпов≥дно до чисельност≥ жител≥в) Ц запровадженн¤ базових коеф≥ц≥Їнт≥в корекц≥њ ф≥нансовоњ потреби, щоб надати м≥стам можлив≥сть покривати своњ витрати, поЇднанн¤ вир≥внюванн¤ за витратами з вир≥внюванн¤м за доходами Ц подальше ускладненн¤ механ≥зму за рахунок упровадженн¤ додаткових критер≥њв корекц≥њ нормованих видатк≥в. ≤накше кажучи, найпродуктивн≥шим п≥дходом був би посл≥довний рух в≥д найпрост≥шоњ модел≥ до б≥льш ускладненоњ. р≥м усього ≥ншого, максимальне спрощенн¤ розрахунк≥в суттЇво знизить роль особистого фактору у внутр≥шньодержавних ф≥нансових в≥дносинах. ѕо-третЇ, досв≥д розбудови м≥сцевих ф≥нанс≥в у розвинутих крањнах п≥дтверджуЇ також значущ≥сть розпод≥лу дотац≥й на загальн≥ та ц≥льов≥. ” перш≥ роки реформуванн¤ повинн≥ дом≥нувати ц≥льов≥ дотац≥њ, а з набутт¤м необх≥дного досв≥ду управл≥нн¤ м≥сцевими бюджетами та пол≥пшенн¤м ф≥нансового стану адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць њх частка повинна поступово знижуватись. “аке обмеженн¤ свободи використанн¤ кошт≥в вбачаЇтьс¤ досить умотивованим. «рештою, ситуац≥¤ з ≥нфраструктурою м≥ст та с≥л в ”крањн≥ досить невт≥шна. ѕри цьому очевидною стала тенденц≥¤ до р≥зкого скороченн¤ видатк≥в, ¤к≥ можна в≥днести до ≥нвестиц≥йних: ¤кщо у 1994р. њх питома вага у загальних видатках м≥сцевих бюджет≥в становила 19,3 в≥дс., то у 1995 роц≥ Ц 17,6 в≥дс., у 1996р. Ц 14,0 в≥дс., у 1997 р. Ц 10,0 в≥дс. (частка ≥нвестиц≥йних видатк≥в у бюджет≥ Ќовгородського району становила у 1996р. Ц 1,18 в≥дс. в≥д ус≥х видатк≥в, у 1997 р. Ц 1,96 в≥дс., а в 1997р. Ц 0,29в≥дс.« цих м≥ркувань випливаЇ: навр¤д чи в процес≥ розбудови системи ф≥нансового вир≥внюванн¤ можна обмежуватис¤ т≥льки загальними дотац≥¤ми, ¤к≥ практично стов≥дсотково надход¤ть до поточного бюджету. “ому необх≥дно розробити механ≥зм наданн¤ ц≥льових (≥нвестиц≥йних) дотац≥й, ¤кий стимулюватиме ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть м≥сцевих колектив≥в. ѕри цьому дуже ц≥кавим Ї паушальний п≥дх≥д до њх розпод≥лу, що, поза ≥ншим, стимулюватиме кооперац≥ю територ≥альних громад ≥з метою обТЇднанн¤ њх кошт≥в. Ќарешт≥, треба створювати нормативну базу з метою правового оформленн¤ системи ф≥нансового вир≥внюванн¤. ¬она маЇ ч≥тк≥ше визначити компетенц≥ю м≥сцевих орган≥в влади та держави, розмежовувати джерела њх доход≥в. ƒоц≥льно було б прийн¤ти спец≥альний закон про м≥сцевий бюджет, де були б ч≥тко визначен≥ основн≥ доходи й видатки м≥сцевих бюджет≥в, пор¤док њх виконанн¤ тощо, рамковий закон про основи наданн¤ бюджетних трансферт≥в. ћожливо, необх≥дн≥ й спец≥альн≥ закони де б визначалос¤ , в ¤ких випадках ≥ ¤к≥ види бюджетних трансферт≥в можуть отримувати м≥сцев≥ колективи, ¤ка процедура наданн¤ њх, контролю за використанн¤м тощо. —творенн¤ моб≥льноњ системи ф≥нансового вир≥внюванн¤ м≥сцевих бюджет≥в маЇ спри¤ти зб≥льшенню р≥вн¤ зростанн¤ бюджетних видатк≥в на функц≥онуванн¤ й розвиток сфери матер≥альних послуг дл¤ населенн¤, а також господарськоњ активност≥ район≥в.
¬»—Ќќ¬ » ¬ результат≥ проведеного дипломного досл≥дженн¤ ви¤влено, що м≥сцев≥ бюджети Ц це не просто балансов≥ розрахунки доход≥в ≥ витрат, ¤к≥ моб≥л≥зуютьс¤ ≥ витрачаютьс¤ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ, а й важлива ф≥нансова категор≥¤, основу ¤коњ становить система ф≥нансових в≥дносин, що складаЇтьс¤ м≥ж м≥сцевими та державним бюджетоми, а також усередин≥ сукупност≥ м≥сцевих бюджет≥в. ћ≥сцев≥ бюджети Ї головним каналом доведенн¤ до населенн¤ к≥нцевих результат≥в сусп≥льного виробництва, спр¤мованих на сусп≥льне споживанн¤. —аме через них сусп≥льн≥ фонди споживанн¤ розпод≥л¤ютьс¤ в територ≥альному розр≥зах, тобто м≥ж окремими адм≥н≥стративно-територ≥альними одиниц¤ми ≥ соц≥альними групами населенн¤. р≥м того, саме з м≥сцевих бюджет≥в ф≥нансуЇтьс¤ розвиток галузей виробничоњ сфери, в першу чергу м≥сцевоњ промисловост≥ ≥ комунального господарства. ¬одночас, саме в ц≥й, найчисельн≥ш≥й ланц≥ бюджетноњ системи, ≥снуЇ чи не найб≥льше проблем, повТ¤заних ≥з њх формуванн¤м та виконанн¤м, що потребують свого негайного вир≥шенн¤. ѕрактичне досл≥дженн¤ процесу формуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в довело, що на сьогодн≥шн≥й день м≥сцев≥ органи влади не волод≥ють достатн≥ми ф≥нансовими ресурсами дл¤ орган≥зац≥њ управл≥нн¤ економ≥кою ≥ соц≥альною сферою на своЇму р≥вн≥. ÷е обумовлено ц≥лою низкою обставин: високими р≥внем концентрац≥њ ф≥нансових ресурс≥в у державному бюджет≥ крањни, що знижуЇ значенн¤ рег≥ональних ≥ м≥сцевих бюджет≥в у вир≥шенн≥ життЇво важливих дл¤ населенн¤ задач (власн≥ доходи бюджету Ќовгородк≥вського району становл¤ть лише 26 в≥дс. в≥д ус≥х доход≥в бюджету); дом≥нуючою роллю регулюючих доход≥в у структур≥ надходжень кошт≥в до м≥сцевого бюджету ≥ низькою часткою закр≥плених за територ≥¤ми податкових платеж≥в (частка дотац≥њ та сум загальнодержавних регулюючих податк≥в ≥ збор≥в становить 74 в≥дс. у загальн≥й структур≥ доход≥в бюджету Ќовгородк≥вського району); нин≥ д≥ючою практикою формуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в, при ¤к≥й збережений поки що в своњй основ≥ механ≥зм централ≥зованого встановленн¤ норматив≥в в≥драхувань в≥д регулюючих доход≥в, хоча вони й знаход¤тьс¤ у протир≥чч≥ з принципами бюджетноњ децентрал≥зац≥њ; тенденц≥Їю встановленн¤ видатк≥в униз по бюджетн≥й систем≥ без в≥дпов≥дного п≥дкр≥пленн¤ дох≥дними джерелами, що призводить до дотац≥йност≥ багатьох, ран≥ше збалансованих м≥сцевих бюджет≥в. ѕринципи ж побудови ≥ механ≥зм функц≥онуванн¤ нин≥шньоњ бюджетноњ системи склались ще в 30-т≥ роки ≥ повн≥стю в≥дпов≥дали характеру ≥ методам адм≥н≥стративно-командноњ системи управл≥нн¤ народним господарством крањни. ѕринципи Їдност≥ ≥ так званого УдемократичногоФ, а в д≥йсност≥ жорстокого централ≥зму обумовили сл≥дуюч≥ характерн≥ риси бюджетноњ системи ”крањни: ст¤гуванн¤ значноњ частки ф≥нансових ресурс≥в до державного бюджету; под≥л ус≥х доходних джерел на власн≥ та закр≥плен≥, що передаютьс¤ у в≥данн¤ середнього та низового р≥вн≥в державноњ влади, ≥ регулююч≥, обс¤гом ¤ких розпор¤джавс¤ вищесто¤щий орган влади; широк≥ масштаби перерозпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в м≥ж ланками бюджетноњ системи, що призвело до пост≥йного зростанн¤ частки регулюючих доход≥в у м≥сцевих бюджетах Ц в середньому 70-75 в≥дс.; субТЇктив≥зм при вир≥шенн≥ питанн¤ про обс¤г кошт≥в, що передаютьс¤ до конкретного нижчесто¤щого бюджету; ор≥Їнтована на видатки методолог≥¤ формуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в, що виховала у нижчесто¤щих управл≥нських структур утриманство ≥ тверду впевнен≥сть в тому, що за все в к≥нцевому рахунку в≥дпов≥даЇ держава, центральн≥ органи влади; щор≥чний перегл¤д норматив≥в в≥драхувань в≥д регулюючих доход≥в, що давало необмежен≥ можливост≥ тримати в залежност≥ нижчесто¤щ≥ органи влади, впливаючи таким чином на формуванн¤ дох≥дноњ частини в≥дпов≥дних бюджет≥в; численн≥сть форм м≥жбюджетного перерозпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в, що дозвол¤ла у вс≥х випадках застосовувати субТЇктивний У≥ндив≥дуальнийФ п≥дх≥д при вир≥шенн≥ питанн¤ про наданн¤ ф≥нансовоњ допомоги нижчесто¤щого бюджету. –езультати досл≥дженн¤ п≥дтвердили, що використанн¤ в рег≥онах ”крањни ≥ндив≥дуальних норматив≥в в≥драхувань в≥д загальнодержавних податк≥в призводить до того, що в кожному з них залишаЇтьс¤ р≥зна частина з≥браних податк≥в, а динам≥ка доход≥в у розрахунку на одиницю податкових надходжень по м≥сцевих бюджетах у ц≥лому Ї досить суперечливою ≥ важко передбачуваною. “ак, зокрема досл≥джено, що зб≥льшенн¤ (або зменшенн¤) питомоњ ваги доход≥в в≥дпов≥дних с≥льських –ад у загальн≥й сум≥ доход≥в району не спричин¤Ї в≥дпов≥дного зб≥льшенн¤ (або зменшенн¤) доход≥в њх м≥сцевих бюджет≥в. ¬≥дсутн≥сть ч≥ткого взаЇмозвТ¤зку м≥ж обс¤гами податк≥в, ¤к≥ збираютьс¤, ≥ доходами м≥сцевих бюджет≥в позбавл¤Ї м≥сцев≥ органи влади стимул≥в до зб≥льшенн¤ державних доход≥в, що, в свою чергу загострюЇ проблему нестач≥ кошт≥в не т≥льки на м≥сцевому, але й на загальнодержавному р≥вн≥. ћ≥жрег≥ональний перерозпод≥л державних доход≥в дос≥ не маЇ н≥ ч≥тко сформульованого зм≥стовного обгрунтуванн¤, н≥ ч≥тких правил ≥ формул. ЌеобТЇктивн≥сть такого перерозпод≥лу призвели до того, що с≥льськ≥ –ади, де р≥вень податкових надходжень у розрахунку на душу населенн¤ Ї вищим, н≥ж у середньому по району, опин¤ютьс¤ у г≥ршому становищ≥ з точки зору доход≥в м≥сцевих бюджет≥в пор≥вн¤но з с≥льськими –адами, де в≥н, в≥дпов≥дно, Ї нижчим. “аким чином, анал≥з проблем функц≥онуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в базового р≥вн¤ бюджетноњ системи, а також теор≥њ та практики ≥снуванн¤ бюджетних систем в крањнах з ринковою економ≥кою даЇ змогу зробити висновки щодо зд≥йсненн¤ заход≥в, спр¤мованих на покращанн¤ умов формуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в. ѕо-перше, необх≥дно ч≥тко розпод≥лити компетенц≥њ щодо розвТ¤занн¤ конкретних завдань м≥ж центральними органами влади ≥ органами рег≥онального та м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ≥ поступово зд≥йснювати перех≥д до децентрал≥зац≥њ державних ф≥нанс≥в. “ак, на державному р≥вн≥ (за рахунок кошт≥в державного бюджету) повинн≥ ф≥нансуватис¤ лише т≥ видатки, котр≥ повТ¤зан≥ з забезпеченн¤м загальнодержавних потреб: оборона крањни, утриманн¤ законодавчоњ ≥ виконавчоњ влади, розвиток фундаментальноњ науки, структурна перебудова економ≥ки. ‘≥нансов≥ ж проблеми м≥сцевого р≥вн¤ рац≥онально вир≥шувати за рахунок кошт≥в в≥дпов≥дних бюджет≥в. ” звТ¤зку з цим необх≥дно розпод≥лити джерела податкових надходжень м≥ж центральними ≥ м≥сцевими владами в жорстк≥й увТ¤зц≥ з виконуваними ними функц≥¤ми, що повинно знайти своЇ в≥дображенн¤ у законодавств≥ про м≥сцеве самовр¤дуванн¤. ƒо м≥сцевих, зокрема, можна було б в≥днести помайнов≥ податки, податок на землю, податок на промисел, зб≥р за забрудненн¤ навколишнього середовища, а можливо Ц ≥ прибутковий податок з громад¤н. ” вс¤кому випадку за рахунок власних податкових джерел м≥сцев≥ органи влади повинн≥ ф≥нансувати до 60-80 в≥дс. своњх потреб.
Ќазва: ѕроблеми формуванн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (23134 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
