≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕ≥дприЇмництво в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи конкурентноздатност≥ украњнського п≥дприЇмництва
ѕ≥дприЇмництво в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи конкурентноздатност≥ украњнського п≥дприЇмництва—тор≥нка: 1/27
ѕон¤тт¤ п≥дприЇмство Ї узагальнюючим, або зб≥рним. ¬оно, по-перше, визначаЇ п≥дприЇмства ¤к суб'Їкти господарсь≠кого права стосовно вс≥х форм ≥ вид≥в власност≥ в ”крањн≥ (орган≥зац≥йн≥ форми ≥ види п≥дприЇмств). ѕо-друге, дане пон¤тт¤ Ї загальногалузевим, тобто взагал≥ визначаЇ про≠мислов≥ (фабрики, заводи, шахти), буд≥вельн≥, транспортн≥, с≥льськогосподарськ≥, торгов≥ та ≥нш≥ п≥дприЇмства. ѕ≥дприЇмництво - це самост≥йна ≥н≥ц≥атива, систематична, на власний ризик д≥¤льн≥сть по виробництву продукц≥њ, виконанню роб≥т, наданню послуг та зан¤тт¤ торг≥влею з метою одержанн¤ прибутку. ƒом≥нуюче м≥сце серед суб'Їкт≥в господарського права на≠лежить такому суб'Їктов≥, ¤к п≥дприЇмство. ÷е зумовлено особливими економ≥чними ≥ соц≥альними функц≥¤ми п≥дприЇмства в економ≥чн≥й систем≥ а саме функц≥¤ми товаровиробника, ¤кий задовольн¤Ї сусп≥льн≥ потреби у про≠дукц≥њ, роботах, послугах. “ому законодавчий ≥нститут п≥дприЇмства або господарюючого суб'Їкта Ї центральною частиною системи господарського права ”крањни, його пра≠вовою основою. ѕор¤док створенн¤ д≥¤льност≥, реорган≥зац≥њ та л≥кв≥дац≥њ окремих орган≥зац≥йних форм п≥дприЇмництва визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дними законодавчими актами ”крањни. ” раз≥, коли цей пор¤док спец≥альним законодавством не встановлено, п≥дприЇмець своњм статутом. ”с≥ основн≥ закони та ≥нш≥ нормативн≥ акти господарсько≠го законодавства приймаютьс¤, виход¤чи з економ≥чного та правового становища п≥дприЇмства. ѕ≥дприЇмство ¤к соц≥ально-економ≥чний ≥ правовий ≥нсти≠тут маЇ певну сукупн≥сть економ≥чнињх, орган≥зац≥йних ≥ юри≠дичних ознак, за ¤кими квал≥ф≥куЇтьс¤ ¤к господарюючий суб'Їкт права. «а допомогою цих о ознак, систематизованих статтею 1 «акон/ Ђѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥ї, ун≥ф≥кова≠но визначаЇтьс¤ правове становище п≥дприЇмств ус≥х форм власност≥ ≥ галузей народного господарства. «акон визначаЇ, що п≥дприЇмство Ї основною орган≥зац≥й≠ною ланкою народного господарства ”крањни. ÷¤ орган≥за≠ц≥йна ознака квал≥ф≥куЇ п≥дприЇмство) ¤к орган≥зац≥йну форму господарськоњ (Ђб≥знесовоњї) орган≥зац≥њ, тобто орган≥зац≥њ, в ¤к≥й власники засоб≥в виробництва ≥ робочоњ сили об'Їдну≠ють своњ виробнич≥ ресурси дл¤ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ з метою одержанн¤ прибутку. ¬изначенн¤ основ≠на ланка, з одного боку, в≥дмежовуЇ п≥дприЇмство в≥д ≥нших орган≥зац≥йних форм економ≥чноњ д≥¤льност≥ (типу домашн≥х господарств, ≥ндив≥дуальних промисл≥в без створенн¤ п≥дприЇмств, так званих т≥ньових структур тощо), а з ≥ншого, Ч в≥д суб'Їкт≥в господарського права, ¤к≥ не належать до основноњ ланки: об'Їднань п≥дприЇмств, ф≥нансових посе≠редницьких ≥нститут≥в, орган≥в управл≥нн¤ економ≥кою. «акон також визначаЇ, що п≥дприЇмство Ч це господарю≠ючий суб'Їкт. —уть визначенн¤ господарюючий суб'Їкт по≠л¤гаЇ в тому, що п≥дприЇмство Ї товаровиробником, трудо≠вим колективом, ¤кий на профес≥йн≥й основ≥ (промисел) виробл¤Ї ≥ реал≥зуЇ св≥й товар з метою одержанн¤ прибутку. як господарюючий суб'Їкт п≥дприЇмство зд≥йснюЇ вироб≠ничу, науково-досл≥дну та комерц≥йну д≥¤льн≥сть. “ерм≥н гос≠подарюючий говорить, що п≥дприЇмства належать до комер≠ц≥йних, спр¤мованих на прибуток, орган≥зац≥й (на в≥дм≥ну в≥д неприбуткових орган≥зац≥й Ч рел≥г≥йних, об'Їднань гро≠мад¤н тощо). ѕ≥дприЇмство Ї самост≥йним господарюючим суб'Їктом. —амост≥йн≥сть у прийн¤тт≥ господарських р≥шень Ї одн≥Їю з основних ≥ необх≥дних умов д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ¤к то≠варовиробника. ёридичний аспект даного визначенн¤ по≠л¤гаЇ в тому, що п≥дприЇмство при зд≥йсненн≥ своЇњ госпо≠дарськоњ д≥¤льност≥ ЂмаЇ право власноњ ≥н≥ц≥ативи приймати будь-¤к≥ р≥шенн¤, що не суперечать законодавству ”крањниї (ст. 27 «акону Ђѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥ї). Ќарешт≥, п≥дприЇмство Ч це статутний господарюючий суб'Їкт. —татут п≥дприЇмства ¤к локальний акт господар≠ського законодавства нормативне визначаЇ ц≥л≥ ≥ предмет д≥¤льност≥ окремого п≥дприЇмства, в≥дхил¤тис¤ в≥д ¤ких без зм≥ни статуту п≥дприЇмству заборонено. —татут також виз≠начаЇ меж≥ спец≥альноњ правоздатност≥ п≥дприЇмства ¤к юри≠дичноњ особи. ÷е один з найважлив≥ших правових акт≥в п≥дприЇмства, тому статт¤ 9 «акону Ђѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥ї спец≥-ально зазначаЇ обов'¤зков≥ ≥ альтернативн≥ пункти, ¤к≥ включаютьс¤ до статуту п≥дприЇмства. ѕ≥дприЇмство маЇ необх≥дне дл¤ господарюючого суб'Їкта майно Ч основн≥ ≥ оборотн≥ кошти, ≥нш≥ ц≥нност≥, ¤кими воно волод≥Ї, користуЇтьс¤ ≥ розпор¤джаЇтьс¤ на певному правовому титул≥ (на прав≥ власност≥ або повного господар≠ського в≥данн¤). ÷е майно юридичне в≥дмежоване, ¤к пра≠вило, в≥д майна власника п≥дприЇмства ≥ закр≥плене за п≥дприЇмством ¤к суб'Їктом права. ќсновн≥ ≥ оборотн≥ кош≠ти знаход¤тьс¤ на самост≥йному бухгалтерському баланс≥, грош≥ Ч на розрахунковому рахунку п≥дприЇмства в банку. ѕ≥дприЇмство Ї самост≥йним суб'Їктом права. « одного боку, закон визначаЇ його компетенц≥ю (права та обов'¤з≠ки) ¤к господарюючого суб'Їкта, з другого Ч зазначаЇ, що п≥дприЇмство Ї юридичною особою, ¤ка не маЇ у своЇму склад≥ ≥нших юридичних ос≥б (статт¤ 1 «акону Ђѕро п≥дпри≠Їмства в ”крањн≥ї). ÷им п≥дприЇмство суттЇво в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д об'Їднань п≥дприЇмств (господарських об'Їднань), до складу ¤ких вход¤ть юридичн≥ особи. як господарюючий суб'Їкт з правами юридичноњ особи п≥дприЇмство починаЇ д≥¤ти в≥д дн¤ його державноњ реЇст≠рац≥њ. “аким чином, п≥дприЇмство Ч це самост≥йна господарська орган≥зац≥¤, створена ≥ зареЇстрована у встановленому зако≠ном пор¤дку дл¤ зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥ з ме≠тою задоволенн¤ сусп≥льних потреб у товар≥ (продукц≥њ, ро≠ботах, послугах) ≥ одержанн¤ прибутку, ¤ка д≥Ї на п≥дстав≥ статуту, користуЇтьс¤ правами ≥ виконуЇ обов'¤зки щодо своЇњ д≥¤льност≥, Ї юридичною особою, маЇ самост≥йний баланс, розрахунковий та ≥нш≥ рахунки в банках. «аконодавство ”крањни про п≥дприЇмства оперуЇ такими пон¤тт¤ми, ¤к орган≥зац≥йн≥ форми, види ≥ категор≥њ п≥дприЇмств. ожне з них вживаЇтьс¤ дл¤ класиф≥кац≥њ п≥дприЇмств за певними ознаками. ќрган≥зац≥йна (орган≥зац≥йно-правова) форма передбачаЇ класиф≥кац≥ю п≥дприЇмств залежно в≥д трьох форм власност≥, визначених ст. 2 «акону Ђѕро власн≥стьї, та в≥д способ≥в роз≠межуванн¤ в п≥дприЇмствах окремих форм власност≥ ≥ уп≠равл≥нн¤ майном. ёридичне значенн¤ цього пол¤гаЇ в ура≠хуванн≥ в законодавств≥, тобто в «акон≥ Ђѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥ї ≥ спец≥альних законах, особливостей правового ста≠новища п≥дприЇмств окремих вид≥в. «агалом орган≥зац≥йна форма ≥ вид визначають суб'Їкта, ¤кий маЇ право присвоювати результати д≥¤льност≥ п≥дприЇм≠ства. « точки зору орган≥зац≥йноњ форми п≥дприЇмства ви значаютьс¤ ¤к державн≥, колективн≥, приватн≥ та п≥дприЇм≠ства двох ≥ б≥льше форм власност≥ (зм≥шан≥). ƒержавне п≥дприЇмство ¤вл¤Ї собою орган≥зац≥йно-правову форму п≥дприЇмства, заснованого на державн≥й власност≥. ¬изначенн¤ державне вказуЇ, що дане п≥дприЇмство маЇ особ≠ливост≥ правового становища пор≥вн¤но з недержавними п≥дприЇмствами. ÷≤ особливост≥ обумовлен≥ способом в≥дмежу≠ванн¤ функц≥й власника в≥д функц≥й управл≥нн¤ майном в державному п≥дприЇмств≥. —аме державне п≥дприЇмство ¤к майновий комплекс Ї об'Їктом права державноњ власност≥. ѕ≥дприЇмству ¤к (суб'Їкту права це майно належить на прав≥ повного господарського в≥данн¤. ƒане право вужче, н≥ж пра≠во власност≥. ќбс¤г його залежить в≥д ц≥льового призначенн¤ в≥дпов≥дного майна. ƒержавне п≥дприЇмство волод≥Ї, корис≠туЇтьс¤ ≥ розпор¤джаЇтьс¤ цим майном, Ђвчин¤ючи щодо нього будь-¤к≥ д≥њ, що гне суперечать закону та ц≥л¤м д≥¤льност≥ п≥дприЇмстваї, тобто його статуту. ќск≥льки державне п≥дприЇмство Ї суб'Їктом права повного господарського в≥дан≠н¤ майном, а не (суб'Їктом права власност≥, щодо державних п≥дприЇмств д≥Ї спец≥альна категор≥¤ Ч правовий режим майна державних п≥дприЇмств (ст. 37 «акону Ђѕро власн≥стьї). ¬она означаЇ, що державн≥ п≥дприЇмства керуютьс¤ спец≥альними правилами заснуванн¤, утворенн¤ њх майна при заснуванн≥, визначенн¤ ц≥лей ≥ предмета д≥¤льност≥ (статути затверджу≠ють ≥ контролюють уповноважен≥ органи), управл≥нн¤ май≠ном, розпод≥лу прибутку тощо. ¬ид≥в колективних п≥дприЇмств ст≥льки ж, ск≥льки суб'Їкт≥в права колективноњ власност≥ названо в статт≥ 20 «акону Ђѕро власн≥стьї: колективн≥ п≥дприЇмства (наприклад, п≥дприЇм≠ство, приватизоване трудовим колективом державного п≥дприЇмства ≥ не перетворене в ≥нший вид; колективне с≥льськогосподарське п≥дприЇмство); акц≥онерне або ≥нше статутне господарське товариство (ст. ст. 25, 26 «акону Ђѕро власн≥стьї); виробничий кооператив (ст. 24 «акону Ђѕро власн≥стьї); п≥дприЇмство громадськоњ орган≥зац≥њ (наприк≠лад, профсп≥лкове Ч ст. 28 «акону Ђѕро власн≥стьї); п≥дпри≠Їмство рел≥г≥йноњ орган≥зац≥њ (ст. 29 «акону Ђѕро власн≥стьї); п≥дприЇмство, створене господарським об'Їднанн¤м (ст. 27 «акону Ђѕро власн≥стьї). —пециф≥чним видом колективного п≥дприЇмства Ї також орендне п≥дприЇмство (ст. 22 «акону Ђѕро власн≥стьї). ѕриватне п≥дприЇмство Ч це орган≥зац≥йно-правова форма п≥дприЇмства, заснованого на приватн≥й власност≥ одн≥Їњ ≥ б≥льше ф≥зичних ос≥б. ¬изначенн¤ приватне, кр≥м форми власност≥, виражаЇ го≠ловну особлив≥сть правового становища п≥дприЇмства ц≥Їњ орган≥зац≥йноњ форми. «г≥дно ≥з законодавством ”крањни влас≠ник у даному раз≥ водночас Ї ≥ п≥дприЇмцем, тобто власн≥сть ≥ управл≥нн¤ майном у приватному п≥дприЇмств≥ не розме≠жовуютьс¤. ¬≥дпов≥дно до суб'Їкт≥в права приватноњ власност≥, визна≠чених «аконом Ђѕро власн≥стьї, можна назвати три види приватних п≥дприЇмств: Ч ≥ндив≥дуальне приватне п≥дприЇмство, засноване на при≠ватн≥й власност≥ ≥ прац≥ одн≥Їњ ф≥зичноњ особи (п≥дприЇм≠ство одн≥Їњ особи);
Ќазва: ѕ≥дприЇмництво в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи конкурентноздатност≥ украњнського п≥дприЇмництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (34423 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
