≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕ≥дприЇмництво в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи конкурентноздатност≥ украњнського п≥дприЇмництва
¬≥зуванн¤ ч≥тко встановленого перел≥ку документ≥в даЇ можлив≥сть юридичн≥й служб≥ зосередити увагу на орган≥заторськ≥й робот≥ щодо попередженн¤ порушень законност≥ в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ƒл¤ належного дотриманн¤ законност≥ в д≥¤льност≥ п≥дприЇмств юридична служба повинна пост≥йно працювати над систематизац≥Їю законодавства, в ¤ке при переход≥ до ринкових в≥дносин пост≥йно внос¤тьс¤ зм≥ни ≥ доповненн¤. « ц≥Їю метою необх≥дно сл≥дкувати за новинами в законодавств≥, читати ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни, ќф≥ц≥йний в≥сник ”крањни, газету "√олос ”крањни". Ќормативно-правов≥ акти п≥дл¤гають певн≥й систематизац≥њ. ÷е даЇ можлив≥сть мати т≥ нормативн≥ акти, ¤к≥ потр≥бн≥ дл¤ застосуванн¤. ¬ окремих галуз¤х права ≥снуЇ надзвичайно багато нормативно-правових акт≥в, особливо з цив≥льного ≥ трудового права. Ѕез системати≠зац≥њ ними важко користуватись. —истематизац≥њ законодавства Ї три види: 1. ≤нкорпорац≥¤ - це така систематизац≥¤ нормативних акт≥в, ¤ка не вносить н≥¤ких зм≥н у зм≥ст норм права ≥ нормативних акт≥в.. ¬она може проводитись на основ≥ р≥зних п≥дстав: хронолог≥чно (за роками виданн¤ нормативних акт≥в); за сферами правового регулюванн¤ (зб≥рники ѕоста≠нов аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни). «а юридичним значенн¤м ≥нкорпорац≥¤ може бути оф≥ц≥йною ≥ неоф≥ц≥йною; за обс¤гом - загальна, галузева, спец≥альна. «а критер≥Їм об'Їднанн¤ нормативно-правових акт≥в - предметна, хронолог≥чна, суб'Їктна. 2. одиф≥кац≥¤ це така систематизац≥¤ нормативних акт≥в, ¤ка пов'¤зана з переробкою њх зм≥сту. одиф≥кац≥¤ може бути т≥льки оф≥ц≥йною; за обс¤гом - галузева, м≥жгалузева, спец≥альна. «а формою вираженн¤ - кодекси, статути, за≠кони. 3. —творенн¤ зводу закон≥в - це поЇднанн¤ вс≥х форм системати≠зац≥њ, в тому числ≥ ≥ прийн¤тт¤ нових нормативних акт≥в. ёридична служба повинна пост≥йно працювати над п≥двищенн¤м свого профес≥йного р≥вн¤. ÷е допоможе њм належно виконувати обов'¤зки. р≥м придбанн¤ юридичноњ л≥тератури, журнал≥в, газет, юри≠дична служба повинна вести дов≥дкову картотеку, в ¤к≥й реЇстрац≥йн≥ картки повинн≥ розм≥щатись у певному пор¤дку. артки повинн≥ розкри≠вати склад ≥ зм≥ст закон≥в, нормативних акт≥в ≥ т. д., забезпечити опера≠тивний пошук њх ≥ отриманн¤ необх≥дноњ ≥нформац≥њ з питанн¤, ¤ке виник≠ло. ≥льк≥сть ≥ вид картотек визначаЇ сама юридична служба з врахуван≠н¤м специф≥ки п≥дприЇмства. —еред догов≥рних умов, кр≥м ≥стотних, вид≥л¤ють також звичайн≥ та випадков≥ умови. «вичайн≥ - це т≥ умови, ¤к≥ передбачаютьс¤ у закон≥ чи ≥ншому нормативному акт≥ ≤ стають обов'¤зковими дл¤ стор≥н внасл≥док самого факту укладенн¤ договору. ¬≥д ≥стотних вони в≥др≥зн¤ютьс¤ тим, що не потребують окремого погодженн¤: про них не обов'¤зково за≠стер≥гати у текст≥ договору. ¬ипадковими прийн¤то вважати так≥ умови договору, ¤к≥ погоджен≥ сторонами у в≥дступ в≥д положень диспозитивних норм або з метою вир≥шенн¤ питань, що взагал≥ не врегульован≥ законо≠давством. Ќер≥дко буваЇ так, що п≥сл¤ укладенн¤ договору приймаЇтьс¤ за≠конодавчий акт, ¤кий передбачаЇ ≥нш≥ правила, н≥ж т≥, що ними керували≠с¤ сторони при укладенн≥ договору, ≥ ц≥ нов≥ правила пог≥ршують стано≠вище одн≥Їњ чи обох стор≥н договору. ” «акон≥ "ѕро оренду майна дер≠жавних п≥дприЇмств та орган≥зац≥й" (пункт 3, статт¤ 11) на цей випадок передбачено, що умови договору оренди збер≥гають свою силу на весь строк д≥њ договору ≥ тод≥, коли п≥сл¤ його укладенн¤ законодавством установлено правила, ¤к≥ пог≥ршують становище орендар¤. ѕроте це положенн¤ стосуЇтьс¤ лише орендних в≥дносин ≥ не поширюЇтьс¤ на ≥нш≥ види договор≥в. р≥м зм≥ни або роз≥рванн¤ договору, допускаЇтьс¤ продовженн¤ (пролонгац≥¤) його д≥њ на новий строк. Ќайчаст≥ше продовженн¤ д≥њ дого≠вору оформл¤Їтьс¤ угодою стор≥н, надсилаючи листи, телеграми, або ≥нш≥ способи. ќрган≥зац≥њ, ¤к≥ мають право юридичноњ особи, укладають дого≠вори в≥д свого ≥мен≥. —труктурн≥ п≥дрозд≥ли (ф≥л≥али, представництва тощо) юридичними особами не Ї, але можуть укладати р≥зн≥ договори в≥д ≥мен≥ ≥ за дов≥рен≥стю юридичноњ особи, в структуру ¤коњ вони вхо≠д¤ть. ƒов≥рен≥стю визначаЇтьс¤ письмове уповноваженн¤, ¤ке видаЇть≠с¤ одн≥Їю особою ≥нш≥й особ≥ дл¤ представництва перед трет≥ми особами. ƒов≥рен≥сть юридичн≥й особ≥ може бути видана т≥льки на укладенн¤ угод, що не суперечать њњ статутов≥. ƒов≥рен≥сть в≥д ≥мен≥ юридичних ос≥б видаЇтьс¤ за п≥дписом й кер≥вника з печаткою ц≥Їњ орган≥зац≥њ. ƒов≥рен≥сть за зм≥стом ≥ обс¤гом повноважень, ¤к≥ надаютьс¤, може бути обмежена зд≥йсненн¤м визначених д≥й (спец≥альна до≠в≥рен≥сть) або видаватись на зд≥йсненн¤ дек≥лькох д≥й (загальна або ге≠неральна дов≥рен≥сть). —трок д≥њ дов≥реност≥ не може перевищувати трьох рок≥в. якщо строк дов≥реност≥ не зазначений, вона збер≥гаЇ силу прот¤гом одного року з дн¤ њњ вчиненн¤. ƒов≥рен≥сть, в ¤к≥й не зазначена дата њњ вчиненн¤, нед≥йсна. ¬ процес≥ укладанн¤ договор≥в юридична служба надаЇ пост≥йну методичну допомогу структурним п≥дрозд≥лам ≥ особам, ¤к≥ виконують догов≥рну роботу, дають роз'¤сненн¤ та консультац≥њ з питань застосу≠ванн¤ законодавства. ёридична служба повинна в≥зувати догов≥рн≥ документи лише за на¤вн≥стю в≥з вс≥х зац≥кавлених п≥дрозд≥л≥в ≥ за умови, що ц≥ документи складен≥ правильно по сут≥ та по форм≥. ѕри в≥зуванн≥ договору сл≥д звернути увагу на в≥дображенн¤ в ньому вс≥х суттЇвих умов, необх≥дних дл¤ належного виконанн¤ обов'¤зк≥в за договором, повноту ≥ ч≥тк≥сть ви≠кладеного тексту договору. ќбов'¤зки у договор≥ сл≥д формулювати так, щоб вони забезпечували ч≥тку ≥ повну регламентац≥ю взаЇмов≥дносин стор≥н. Ќа¤вн≥сть у договор≥ не¤сних або неточно визначених умов може призвести до непорозум≥нн¤ в результат≥ р≥зного тлумаченн¤ сторонами своњх обов'¤зк≥в. ¬ той же час не сл≥д включати в текст договору пункти, ¤к≥ повторюють текст закон≥в, нормативних акт≥в. “≥льки п≥сл¤ того, ¤к проект договору буде зав≥зований юридич≠ною службою, в≥н передаЇтьс¤ кер≥внику орган≥зац≥њ на п≥дпис у встановленому пор¤дку. ‘ормуванн¤ державних ресурс≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, забезпеченн¤ населенн¤ продовольством, а переробних п≥дприЇмств необх≥дною сировиною значною м≥рою залежить в≥д ч≥тко налагодженоњ системи догов≥рних в≥дносин по закупках ц≥Їњ продукц≥њ в с≥льськогоспо≠дарських виробник≥в. «абезпеченн¤ потреб у продукц≥њ с≥льського гос≠подарства дл¤ бюджетноњ сфери, формуванн¤ державного резервного та ел≥тного нас≥ннЇвих фонд≥в ≥ генетичного фонду у тваринництв≥ зд≥йснюЇтьс¤ через державний контракт. ¬иробники с≥льськогоспо≠дарськоњ продукц≥њ самост≥йно розпор¤джаютьс¤ своЇю продукц≥Їю, реал≥зуючи њњ за контрактними (включаючи державн≥) та ≥ншими догово≠рами через б≥рж≥, торгов≥ та контрактов≥ будинки, загот≥вельн≥ та посе≠редницьк≥ орган≥зац≥њ. ¬ м≥ру створенн¤ в ”крањн≥ спец≥ал≥зованих аграрних б≥рж закупки частини с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ зд≥йснюютьс¤ шл¤хом торг≥в ф'ючерсними ≥ догов≥рними контрактами на цих б≥ржах. ќск≥льки б≥ржова торг≥вл¤ с≥льгосппродукц≥њ ще т≥льки налагоджуЇтьс¤, закупки ц≥Їњ про≠дукц≥њ загот≥вельними та ≥ншими орган≥зац≥¤ми безпосередньо у вироб≠ник≥в њњ зд≥йснюЇтьс¤ переважно за договорами контрактац≥њ. «а договором контрактац≥њ виробник с≥льськогосподарськоњ про≠дукц≥њ зобов'¤зуЇтьс¤ виробити ≥ передати загот≥вельников≥ такоњ про≠дукц≥њ (контрактантов≥) у власн≥сть, повне господарське в≥данн¤ або оперативне управл≥нн¤ вироблену ним продукц≥ю в обумовлен≥ догово≠ром строки в к≥лькост≥ та асортимент≥, передбаченими цим договором, а контрактант зобов'¤зуЇтьс¤ спри¤ти виробников≥ у виробництв≥ ним с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, прийн¤ти та оплатити њњ за встановле≠ними ц≥нами. —торонами у договор≥ контрактац≥њ виступають, з одного боку, п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, на ¤к≥ в установленому пор¤дку покладено функц≥њ державноњ закуп≥вл≥ с≥льгосппродукц≥њ (загот≥вельн≥, переробн≥, торговельн≥ тощо). «окрема, замовниками с≥льгосппродукц≥њ, що реал≥зуЇтьс¤ за державним контрактом, виступають м≥н≥стерства, в≥домства, установи та орган≥зац≥њ, ¤ким вид≥лен≥ з ц≥Їю метою кошти з державного бюджету. «амовниками продукц≥њ за рег≥ональними держав≠ними контрактами можуть бути орган≥зац≥њ, ¤ким вид≥лен≥ кошти з м≥сце≠вого бюджету. ƒруга сторона в договорах контрактац≥њ - це п≥дприЇмства та ор≠ган≥зац≥њ будь-¤ких форм власност≥, що виробл¤ють с≥льськогоспо≠дарську продукц≥ю. ƒо них в≥днос¤тьс¤ колективн≥ с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства, сел¤нськ≥ (фермерськ≥) та ≥нш≥ господарства, п≥дсобн≥ господарства об'Їднань у промисловост≥, досл≥дно-виробнич≥ госпо≠дарства с≥льськогосподарських навчальних заклад≥в ≥ науково-досл≥дних ≥нститут≥в, селекц≥йн≥ та досл≥дн≥ станц≥њ тощо. ќтже, коротко сторони в договор≥ можна назвати так: загот≥вельник ≥ господарство. ≤нод≥ за≠гот≥вельник видаЇ господарству так звану в≥двантажувальну рознар¤дку про в≥дправку продукц≥њ не за своЇю адресою, а за адресою ≥ншоњ ор≠ган≥зац≥њ-одержувача, з ¤кою в≥н перебуваЇ в догов≥рних в≥дносинах з поставки. “од≥ просуванн¤ с≥льгосппродукц≥њ в≥д господарства до спожи≠вача (промислового чи торговельного п≥дприЇмства) оформл¤Їтьс¤ дво≠ма договорами - договором контрактац≥њ ≥ договором поставки. ƒогов≥р поставки зв'¤зуЇ загот≥вельника ≥ одержувача продукц≥њ. ѕредметом договору контрактац≥њ Ї с≥льськогосподарська про≠дукц≥¤ у сирому вигл¤д≥ або така, що пройшла первинну обробку. ѕроте при укладенн≥ договору сторони можуть передбачити, що в рахунок ви≠конанн¤ зобов'¤зань щодо здач≥ продукц≥њ у св≥жому (натуральному) вигл¤д≥ господарство частину продукц≥њ продаЇ у переробленому вигл¤д≥.
Ќазва: ѕ≥дприЇмництво в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи конкурентноздатност≥ украњнського п≥дприЇмництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (34423 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
