≈коном≥ка п≥дприЇмства > ѕ≥дприЇмництво в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи конкурентноздатност≥ украњнського п≥дприЇмництва
ƒ≥¤льн≥сть п≥дприЇмц¤ припин¤Їтьс¤: з власноњ ≥н≥ц≥ативи п≥дприЇмц¤; на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду у випадках, передбачених законодавством ”крањни; у раз≥ зак≥нченн¤ строку д≥њ л≥ценз≥њ; на ≥нших п≥дставах, передбачених законодавчими актами ”крањни. «агальний процесуальний (процедурний) пор¤док ≥ форми припиненн¤ регулюЇ «акон Ђѕро п≥дприЇм≠ства в ”крањн≥ї (ст. 34-36). ” раз≥ банкрутства п≥дприЇмства правов≥дносини припиненн¤ регулюютьс¤ «аконом ”крањ≠ни в≥д 14 травн¤ 1992 р. Ђѕро банкрутствої (¬≥домост≥ ¬ерхов≠ноњ –ади ”крањни.Ч1992.Чє31.Ч—т. 440), ¤кий теж поши≠рюЇтьс¤ на п≥дприЇмства вс≥х вид≥в. ќсоблив≥ п≥дстави ≥ форми припиненн¤ п≥дприЇмств ок≠ремих вид≥в встановлен≥ також законами про ц≥ п≥дприЇм≠ства та ≥ншими нормативними актами (зокрема, про корпо-ратизац≥ю, приватизац≥ю та ≥н.). ёридичн≥ п≥дстави. ƒ≥¤льн≥сть п≥дприЇмств припин¤Ї його власник (вищий орган п≥дприЇмства, уповноважений орган). ѕрипиненн¤ за юридичними п≥дставами, ¤к за≠значалось вище, може бути двох вид≥в: добров≥льним ≥ при≠мусовим. ёридичними п≥дставами добров≥льного припиненн¤ п≥дприЇм≠ства Ї ≥н≥ц≥атива власника п≥дприЇмства або передбачен≥ законом чи установчими документами обставини. ћотиви ≥н≥ц≥ативи п≥дприЇмства (п≥дприЇмц¤) закон не регулюЇ. ÷е можуть бути: зм≥на проф≥лю д≥¤льност≥, конкуренц≥¤, зато≠варенн¤ тощо. ƒо передбачених законом чи установчим договором об≠ставин в≥днос¤тьс¤: а) зак≥нченн¤ строку, на ¤кий створю≠валос¤ п≥дприЇмство; б) дос¤гненн¤ мети, поставленоњ зас≠новниками п≥д час створенн¤ п≥дприЇмства (ст. 19 «акону Ђѕро господарськ≥ товаристваї). ”становч≥ документи п≥дприЇмств можуть включати й ≥нш≥ п≥дстави даного виду. –≥шенн¤ про припиненн¤ п≥дприЇмства з цих п≥дстав прий≠маЇ його вищий орган. ѕ≥дприЇмц≥ зобов'¤зан≥ припин¤ти свою д≥¤льн≥сть також у раз≥ зак≥нченн¤ строку л≥ценз≥й (ст. 11 «акону Ђѕро п≥дприЇмництвої). ¬иди юридичних п≥дстав примусового припиненн¤ п≥дприЇм≠ства визначен≥ в законодавств≥ про п≥дприЇмства у вигл¤д≥ прим≥рного перел≥ку (ст. 34 «акону Ђѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥ї, ст. 19 «акону Ђѕро господарськ≥ товаристваї). ѕримусово п≥дприЇмства припин¤ютьс¤, по-перше, на п≥дстав≥ р≥шень суду (арб≥тражного суду) про визнанн¤ не≠д≥йсними установчих документ≥в п≥дприЇмства (не≠в≥дпов≥дн≥сть њх чинному законодавству) та акту (р≥шенн¤ засновника) про створенн¤ п≥дприЇмства. ѕо-друге, п≥дприЇ≠мство припин¤Їтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду (арб≥тражного суду) за поданн¤м орган≥в, що контролюють його д≥¤льн≥сть, у раз≥ систематичного або грубого порушенн¤ ним законо≠давства. ѕо-третЇ, п≥дприЇмство припин¤Їтьс¤ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду (арб≥тражного суду) у раз≥ несвоЇчасного по≠в≥домленн¤ ним про зм≥ну свого м≥сцезнаходженн¤ (при зм≥н≥ м≥сцезнаходженн¤ п≥дприЇмство повинно в семиденний терм≥н пов≥домити про це реЇструючий орган). ѕо-четвер≠те, п≥дприЇмство припин¤Ї свою д≥¤льн≥сть на п≥дстав≥ р≥шен≠н¤ арб≥тражного суду про визнанн¤ його банкрутом. ѕор¤≠док такого припиненн¤ визначаЇ «акон Ђѕро банкрутствої. «акон передбачаЇ дв≥ правов≥ форми припиненн¤ п≥дприЇм≠ства: л≥кв≥дац≥ю ≥ реорган≥зац≥ю (ст. 34 «акону Ђѕро п≥дприЇм≠ства в ”крањн≥ї). ” випадку л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмство припи≠н¤Їтьс¤ ¤к суб'Їкт права без правонаступництва. –еорган≥≠зац≥¤ передбачаЇ виникненн¤ на основ≥ д≥ючого п≥дприЇм≠ства одного або б≥льше нових п≥дприЇмств ¤к суб'Їкт≥в пра≠ва. ” раз≥ реорган≥зац≥њ п≥дприЇмства ус≥ його права та обо≠в'¤зки переход¤ть до правонаступника (правонаступник≥в). «аконодавство визначаЇ п'¤ть правових способ≥в реорган≥≠зац≥њ п≥дприЇмства: злитт¤, приЇднанн¤, под≥л, вид≥л та пе≠ретворенн¤. « юридичноњ точки зори ц≥ способи розр≥зн¤≠ютьс¤ залежно в≥д того, до ¤кого суб'Їкта права переход¤ть вс≥ майнов≥ права та обов'¤зки п≥дприЇмства, що реЇстру≠ютьс¤. «литт¤ двох ≥ б≥льше п≥дприЇмств в одне означаЇ перех≥д прав ≥ обов'¤зк≥в кожного з них до п≥дприЇмства, що виник≠ло внасл≥док правового акту злитт¤. ” цьому випадку вини≠каЇ нове п≥дприЇмство. ѕриЇднанн¤ одного п≥дприЇмства до ≥ншого означаЇ, що до нього переход¤ть права ≥ обов'¤зки приЇднаного п≥дприЇм≠ства. Ќове п≥дприЇмство внасл≥док такоњ реорган≥зац≥њ не виникаЇ. ѕод≥л п≥дприЇмства Ї створенн¤м на баз≥ одного ≥снуючого п≥дприЇмства двох ≥ б≥льше п≥дприЇмств ¤к суб'Їкт≥в права. ÷е под≥л усього майна п≥дприЇмства. ƒаний спос≥б реорга≠н≥зац≥њ передбачаЇ затвердженн¤ власником (уповноваженим ним органом) розд≥льного акту (балансу). «г≥дно з цим актом частина майна та в≥дпов≥дн≥ права та обов'¤зки реорган≥зованого п≥дприЇмства переход¤ть до п≥дприЇмств, створених внасл≥док под≥лу. ¬ид≥л передбачаЇ, що з д≥ючого п≥дприЇмства вид≥л¤ютьс¤ один або б≥льше структурних п≥дрозд≥л≥в, ¤к≥ створюютьс¤ ¤к самост≥йн≥ п≥дприЇмства. ѕод≥лу всього майна п≥дприЇм≠ства цей спос≥б реорган≥зац≥њ не передбачаЇ. «г≥дно з розд≥≠льним актом (балансом) до них переход¤ть частини майна та в≥дпов≥дн≥ права ≥ обов'¤зки реорган≥зованого п≥дприЇм≠ства. ѕеретворенн¤ п≥дприЇмства ¤к спос≥б реорган≥зац≥њ озна≠чаЇ перетворенн¤ одн≥Їњ форми власност≥ в ≥ншу (наприк≠лад, державноњ в колективну) ≥, в≥дпов≥дно, зм≥ну орган≥за≠ц≥йно-правовоњ форми п≥дприЇмства. ƒаний спос≥б реорган≥≠зац≥њ масово застосовуЇтьс¤ в процесах корпоратизац≥њ ≥ при≠ватизац≥њ майна державних п≥дприЇмств. ѕри перетворенн≥ до п≥дприЇмства, ¤ке щойно виникло, переход¤ть права ≥ обов'¤зки колишнього п≥дприЇмства. Ћ≥кв≥дац≥¤ ≥ реорган≥зац≥¤ п≥дприЇмства т¤гне за собою виключенн¤ його з державного реЇстру п≥дприЇмства ”крањни. « дати виключенн¤ п≥дприЇмство вважаЇтьс¤ реорган≥≠зованим чи л≥кв≥дованим. —татусу суб'Їкта права ≥ юридичноњ особи п≥дприЇмство позбавл¤Їтьс¤ п≥сл¤ зд≥йсненн¤ щодо нього заход≥в, ¤к≥ Ї л≥кв≥дац≥йним процесом, врегульованим законом. «окрема, це так≥ заходи: 1. Ћ≥кв≥дац≥¤ п≥дприЇмства л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю, що призначаЇтьс¤ органом (особою), ¤кий прийн¤в р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю. ÷ей орган (особа) може покласти обов'¤зок щодо л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства на його органи управл≥нн¤. 2. ¬становленн¤ пор¤дку ≥ строк≥в л≥кв≥дац≥њ. ѓх встановлюЇ орган, що прийн¤в р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю (власник, уповноважений орган, суд, арб≥тражний суд). ¬становлюЇтьс¤ також строк дл¤ задоволенн¤ претенз≥й кредитор≥в. ¬≥н не може бути менше двох м≥с¤ц≥в з моменту оголошенн¤ про л≥кв≥дац≥ю. 3. ¬иконанн¤ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю своњх обов'¤зк≥в: по≠в≥домленн¤ про л≥кв≥дац≥ю п≥дприЇмства в прес≥ (за м≥сцем знаходженн¤), про пор¤док ≥ строки л≥кв≥дац≥њ; вжитт¤ не≠обх≥дних заход≥в дл¤ ст¤гненн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ п≥дприЇмства, ви¤вленн¤ його кредитор≥в та претенз≥й ос≠танн≥х. редитори та ≥нш≥ юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, що мають угоди з п≥дприЇмством, пов≥домл¤ютьс¤ про л≥кв≥да≠ц≥ю письмово. 4. «д≥йсненн¤ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю зг≥дно з встановле≠ним законом пор¤дком: ≥нвентаризац≥њ ≥ оц≥нки майна орган≥≠зац≥њ, реал≥зац≥њ майна, розрахунк≥в з кредиторами ≥ членами трудового колективу, складанн¤ л≥кв≥дац≥йного балансу ≥ поданн¤ його органу, ¤кий призначив л≥кв≥дац≥йну ком≥с≥ю, або власнику. ћайнов≥ претенз≥њ кредитор≥в до л≥кв≥довуваного п≥дприЇм≠ства задовольн¤ютьс¤ з його майна. ѕри цьому законода≠вець припускаЇ, що в≥дпов≥дного майна дл¤ задоволенн¤ претенз≥й вс≥х кредитор≥в може не вистачити (презумпц≥¤ недостатност≥ майна). “ому в законодавств≥ про л≥кв≥дац≥ю п≥дприЇмств д≥Ї загальне правило щодо черговост≥ задово≠ленн¤ борг≥в л≥кв≥довуваним п≥дприЇмством-боржником. «алежно в≥д п≥дстав л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства встановлено два види черговост≥. якщо п≥дприЇмство л≥кв≥дуЇтьс¤ у зви≠чайному пор¤дку, д≥Ї чергов≥сть, встановлена статтею 36 «акону Ђѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥ї. ¬она маЇ бути конк≠ретизована статутом. якщо п≥дприЇмство оголошене банкрутом, д≥Ї чергов≥сть, визначена статтею 21 «акону Ђѕро банкрутствої. «вичайна чергов≥сть Ч це першочергов≥ та ≥нш≥ борги п≥дприЇмства-боржника. ѕершочерговими Ї борги: Ч перед бюджетом; Ч витрати на в≥дновленн¤ природного середовища, ¤кому завдано шкоди л≥кв≥дованим п≥дприЇмством; Ч розрахунки з оплати зг≥дно з трудовими договорами (кон≠трактами) л≥кв≥дованого п≥дприЇмства; Ч вимоги кредитор≥в, забезпечен≥ заставою. „ергов≥сть задоволенн¤ ≥нших борг≥в маЇ бути встановле≠на у статут≥ (установчому договор≥). ¬она повинна визнача≠тис¤ зг≥дно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 36 «акону Ђѕро п≥дприЇмства в ”к≠рањн≥ї, а саме: Ч друга черга Ч за вимогами орган≥в державного соц≥аль≠ного страхуванн¤ ≥ соц≥ального забезпеченн¤. ¬ межах ц≥Їњ черги зд≥йснюЇтьс¤ кап≥тал≥зац≥¤ платеж≥в, належних з п≥дприЇмства у зв'¤зку з запод≥¤нн¤м кал≥цтва, ≥ншого уш≠кодженн¤ здоров'¤ громад¤нина або в зв'¤зку з його смер≠тю; Ч трет¤ черга Ч своЇчасно ви¤влен≥ ≥ за¤влен≥ вимоги кре≠дитор≥в, не забезпечен≥ заставою; Ч четверта черга Ч поверненн¤ внеск≥в член≥в трудового колективу до статутного фонду п≥дприЇмства ≥ виплати по акц≥¤х трудового колективу; Ч п'¤та черга Ч претенз≥њ, ви¤влен≥ ≥ за¤влен≥ п≥сл¤ зак≥н≠ченн¤ строку, встановленого дл¤ њх за¤вленн¤, а також будь-¤к≥ ≥нш≥ вимоги. —уть черговост≥ пол¤гаЇ в тому, що вимоги кожноњ наступ≠ноњ черги виконуютьс¤ п≥сл¤ повного задоволенн¤ вимог попередньоњ черги. якщо в межах одн≥Їњ черги майна дл¤ повного погашенн¤ борг≥в не вистачаЇ, воно розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж кредиторами пропорц≥йно за¤вленим ними ≥ визначе≠ним л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю сумам. ѕри л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства застосовуЇтьс¤ категор≥¤ так званих Ђпогашенихї претенз≥й (ч. « ст. 36 «акону Ђѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥ї). ѕогашеними зг≥дно з законом визнаютьс¤ претенз≥њ: а) не задоволен≥ за браком майна; б) не визнан≥ л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю. ќстанн≥ можуть бути оскаржен≥ до суду або арб≥тражного суду кредиторами. ѕо≠зови про задоволенн¤ њх вимог мають бути подан≥ кредито≠рами прот¤гом м≥с¤ц¤ в≥д дн¤ одержанн¤ пов≥домленн¤ про повне або часткове невизнанн¤ претенз≥й. ћайно, що зали≠шаЇтьс¤ п≥сл¤ погашенн¤ борг≥в п≥дприЇмства, використо≠вуЇтьс¤ зг≥дно з р≥шенн¤м власника майна.
Ќазва: ѕ≥дприЇмництво в ”крањн≥, проблеми ≥ перспективи конкурентноздатност≥ украњнського п≥дприЇмництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-15 (34423 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
