∆урнал≥стика > —интаксис тексту
«авершуючи цю частину, ми хот≥ли б п≥дкреслити, що в≥докремлен≥ компоненти ¤вл¤ють собою особливу форму вираженн¤ зм≥сту, властивого реченню. ÷≥ дуже компактн≥ конструкц≥њ, що перебувають у т≥сному граматичному звТ¤зку з сус≥дн≥ми предикативними одиниц¤ми, здатн≥ проте виступати в рол≥ аналог≥в реченн¤. “акими можливост¤ми над≥лен≥ в≥докремлен≥ конструкц≥њ, що перебувають у постпозиц≥њ щодо опорних зм≥стових елемент≥в ≥ слугують дл¤ пов≥домленн¤ додаткових даних, ¤к≥, стосуютьс¤ цих елемент≥в. ” конкретних умовах можливе дос¤гненн¤ багатоман≥тного зм≥стового вар≥юванн¤, повТ¤заного з уживанн¤м в≥докремлених компонент≥в -- р≥зних за обс¤гом, ступенем вид≥леност≥, а також повТ¤заност≥ з≥ зм≥стовими уривками, до ¤ких вони приЇднуютьс¤. ÷е дуже гнучк≥, лакон≥чн≥ засоби, ¤к≥ беруть участь у формуванн≥ фразових висловлювань ¤к. стиснутих, згорнутих структурних синон≥м≥в стосовно типових структур реченн¤. ¬ставн≥ ≥ вставлен≥ конструкц≥њ у рол≥ предикативних одиниць ѕостановка проблеми з.м≥стовоњ самост≥йност≥ в текст≥ досить законом≥рна стосовно вставних ≥ вставлених конструкц≥й, ¤к≥, за словами ќ.ћ.ѕЇшковського, мають вигл¤д чужор≥дних, "внутр≥шньо чужих реченню, котре прихистило њх"[49]. ѓхн¤ чужор≥дн≥сть пол¤гаЇ "в ≥зольованост≥ позиц≥њ, ≥нтонац≥йн≥й ≥ граматичн≥й вид≥ле¤ост≥ в склад≥ реченн¤"[50]. ÷е створюЇ й певну зм≥стову вид≥лен≥сть таких компонент≥в, бо, опин¤ючис¤ за межами граматичноњ форми реченн¤, вони випадають також ≥з його зм≥стового складу, приЇднуючись до нього ¤к додатков≥, супров≥дн≥ зм≥стов≥ засоби. ћи почнемо з≥ вставних конструкц≥й, в≥д ¤ких у першу чергу можна спод≥ватис¤ про¤ву ц≥Їњ самост≥йност≥, адже дл¤ них Ї характерним вираженн¤ додатковоњ ≥нформац≥њ, супутних зауважень, в≥домостей щодо основного тексту. ¬ принцип≥ це мають бути обовТ¤зково ¤к≥-небудь пов≥домленн¤, - елементарною побудовою дл¤ ¤ких слугуЇ реченн¤. ≤снуЇ точка зору на вих≥дну зумовлен≥сть ≥ вставних, ≥ вставлених утвор≥в структури реченн¤ ("...багато вставлених ≥ вставних сл≥в та сполучень сл≥в сформувалос¤ з речень ≥з р≥зним ступенем утрати предикативност≥, а де¤к≥ Ї реченн¤ми" [51] ќтже, перше, що ми хочемо зазначити (й це не потребуЇ доведенн¤): окремими, самост≥йними реченн¤ми Ї вставлен≥ конструкц≥њ, котр≥ мають форму звичайних речень. Ќаприклад: Ќе дочекавшись об≥ц¤ноњ публ≥кац≥њ в "“аймс", ƒен≥фер направила цей матер≥ал до ≥ншого "журналу, де в≥н був надрукований у с≥чневому номер≥ п≥д ≥рон≥чним заголовком "ќпов≥дь, "надто нудна" дл¤ ‘л≥т-стр≥т" (‘л≥т-стр≥т - невелика вуличка в Ћондон≥, де розташован≥ редакц≥њ р¤ду газет); "Ћевова пайка" заслуг у доброму самопочутт≥ належить самим космонавтам. ¬они щоденно працюють (¤ не знаходжу ≥ншого слова) над своњм здоровТ¤м ; ¬≥двойован≥ у г≥рських пустель вогнища та оазиси родючост≥ - а њх тепер тут уже не зл≥чити - законна горд≥сть Ќах≥чеван≥; ™ тут також к≥но- й танцювальн≥ зали, багато прим≥щень дл¤ роботи р≥зноман≥тних самод≥¤льних художн≥х колектив≥в (а њх на завод≥ нал≥чуЇтьс¤ сьогодн≥ майже 50, ш≥сть ≥з ¤ких Ї народними). ” наведених прикладах вставлен≥ конструкц≥њ внос¤тьс¤ до складу фрази з допомогою безсполучникового й сур¤дного сполучникового звТ¤зку. ћи вже анал≥зували ран≥ше факти розчленованост≥ складних конструкц≥й ≥з сур¤дним, безсполучниковим звТ¤зком на окрем≥ реченн¤ з окрем≥шн≥ми, самост≥йними зм≥стами. ÷е тим продуктивн≥ше випливаЇ з характеру вживанн¤ вставлених конструкц≥й, ¤ким притаманна граф≥чна, ≥нтонац≥йна, зм≥стова в ц≥лому розТЇднан≥сть ≥з основною частиною фразовоњ побудови. як в≥домо, в рол≥ вставлених можуть виступати й к≥лька речень, кожне з≥ своњм самост≥йним зм≥стом, ¤кий природно бере участь у формуванн≥ ц≥л≥сного зм≥сту вставленоњ побудови. «верн≥мо увагу на таку деталь. Ќер≥дко вставлена конструкц≥¤ виноситьс¤ в окрему фразу (що ще б≥льшою м≥рою св≥дчить про њњ зм≥стову самост≥йн≥сть), ¤к, наприклад: ј на роль мор¤ка, пасажира поњзда, котрим њде в евакуац≥ю ∆ен¤, ми вибрали декоратора ¬≥ктора јвер≥на (¤ його заприм≥тив ≥ще на "«льот≥"); ћо¤ с≥мТ¤ завжди поважала моњ р≥шенн¤ (¤, м≥ж ≥ншим, не роблю похапливих вчинк≥в), а моњх батьк≥в завжди ц≥кавить моЇ житт¤ тут, ≥ ¤ з нетерп≥нн¤м оч≥кую можливост≥ запросити њх до себе в гост≥ (мама у мене вже була, ≥ њй дуже сподобалос¤ м≥сто, його жител≥). ƒуже поширен≥ також вставлен≥ конструкц≥њ, що мають форму п≥др¤дних речень. ѕор≥вн¤йте: … процес формуванн¤ новоњ людини сучасного типу йде не шл¤хом механ≥чного поЇднанн¤ рис характеру, притаманних р≥зним соц≥альним групам (¤к це часом стверджуЇтьс¤ в де¤ких наукових прац¤х), а з допомогою дедал≥ б≥льшого поширенн¤ й дедал≥ глибшого проникненн¤ е сусп≥льну св≥дом≥сть ≥ сусп≥льну психолог≥ю суголосних часов≥, св≥тогл¤дних ≥ моральних принцип≥в: ожний кер≥вник силкуЇтьс¤ зб≥льшити чисельн≥сть персоналу, а ¤кщо такоњ можливост≥ немаЇ (що трапл¤Їтьс¤ найчаст≥ше), розширити зону обслуговуванн¤ прац≥вник≥в; ¬иконане головне завданн¤ - в≥дновлена чисельн≥сть тигр≥в (адже перед в≥йною њх залишилос¤ в усурњйськ≥й тайз≥ не б≥льш ¤к два-три дес¤тки), та на пор¤док дн¤ постало ≥нше, котре, на жаль, поки ще не усв≥домлене: охорона тигра в≥д людини; якщо рак поговором визнаний хворобою поки що невил≥ковною (що дл¤ багатьох вид≥в раку не в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥), то вс≥ ≥нш≥ нездужанн¤ л≥кар≥, на думку хворих, зобовТ¤зан≥ вил≥ковувати. ћи д≥йшли висновку, що в раз≥, коли п≥др¤дне реченн¤ пос≥даЇ в≥дмежован≥ в≥д головного синтаксичн≥, зм≥стов≥ позиц≥њ, не зливаЇтьс¤ в Їдиному зм≥ст≥ з ним, тобто йде п≥сл¤ головного, що маЇ окреме, самост≥йне значенн¤,, то воно Ї неповним синсемаитачшш реченн¤м, повТ¤заним ≥з пров≥дним реченн¤м текстовими в≥дношенн¤ми. ÷¤ характеристика ц≥лком законом≥рна шодо вставлених конструкц≥й, котр≥ перебувають в ≥зольованому становищ≥, мають додатковий зм≥стовий характер. ќкр≥м того, вс≥ вони можуть бути вжит≥ без п≥др¤дного сполучника (це часом стверджуЇтьс¤ в де¤ких наукових прац¤х; перед в≥йною њх залишалос¤ в усур≥йськ≥й тайз≥ не б≥льш ¤к два-три дес¤тки) або п≥др¤дн≥ сполучники можуть бути зам≥нен≥ засобами, що нейтрал≥зують п≥др¤дний характер (це трапл¤Їтьс¤ найчаст≥ше, а перед в≥йною њх залишалос¤...) ≥ т.п. … головне, що вс≥ ц≥ реченн¤ виражають нову пор≥вн¤но з≥ зм≥стом основного реченн¤ суть. ѕов≥домленн¤ додаткового зм≥сту, що виражаЇтьс¤ вставленою конструкц≥Їю, в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом уторгненн¤ в основний зм≥ст, але це вже природна своЇр≥дн≥сть мовленнЇвих побудов, п≥дпор¤дковуваних м≥ркуванн¤м, завданн¤м ефективноњ комун≥кац≥њ - зокрема необх≥дност≥ своЇчасного розТ¤сненн¤, доповненн¤, що полегшуЇ сприйн¤тт¤, розум≥нн¤ сказаного. ƒещо складн≥ше вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ про зм≥стову самост≥йн≥сть вставлених компонент≥в, коли вони виражен≥ словосполученн¤ми та окремими словами. ѕор≥вн¤йте: 3 допомогою ф≥зичних закон≥в, в≥дкритих у зелених лаборатор≥¤х, по¤снюютьс¤ ¤вища, що в≥дбуваютьс¤ в ус≥х частинах ¬сесв≥ту, аж до найв≥ддален≥ших галактик - цього вчить астроном≥¤. Ѕ≥льш того: закони... в≥дкрит≥ астрономами в процес≥ "вивченн¤ небесних т≥л (наприклад, закон всесв≥тнього т¤ж≥нн¤ або вченн¤ про ¤дерн≥ реакц≥њ - ¤к джерело зор¤ноњ енерг≥њ), знаход¤ть застосуванн¤ в сьогодн≥шн≥й практиц≥; ўо ж до групи Ќ + Ќ (нейтральн≥ крањни й т≥, що не приЇдналис¤), то п≥дх≥д до вир≥шенн¤ завдань стокгольмського форуму в≥дображуЇ необх≥дн≥сть ужитт¤ заход≥в дл¤ обмеженн¤ в≥йськовоњ активност≥ в ™вроп≥; —л≥д пом≥ркувати про розширенн¤ вид≥в послуг самод≥¤льним конструкторам. Ќаприклад, зварити дв≥ труби (лише дв≥) за прийн¤тну оплату. ƒе? “а в цьому ж бюро добрих послуг; ≤, нарешт≥, останн¤ причина (за перел≥ком, а не за значенн¤м), його бажанн¤ жити й працювати тут - це люди. ”с≥ наведен≥ приклада характеризуютьс¤ певною виокремлен≥стю вставлених конструкц≥й, у тому числ≥ й зм≥стовою - вони не зливаютьс¤ з≥ зм≥стом базового реченн¤, а м≥ст¤ть додаткову ≥нформац≥ю. ¬ першому приклад≥ з допомогою вставлених конструкц≥й пов≥домл¤Їтьс¤ про те, що до числа закон≥в, в≥дкритих авторами в процес≥ вивченн¤ небесних т≥л, належать перел≥чен≥ закони. ¬ другому розТ¤снюЇтьс¤, що п≥д словами Ќ + Ќ маютьс¤ на уваз≥ крањни нейтральн≥ й т≥, що не приЇдналис¤. ¬ третьому мовитьс¤ про те, що самод≥¤льним конструкторам нер≥дко треба зварити лише дв≥ труби (п≥дкреслюЇтьс¤ невеликий обс¤г роботи). ¬ останньому приклад≥ характеризуЇтьс¤ причина чогось ≥з погл¤ду њњ значущост≥. Ќарешт≥, зверн≥мос¤ до факт≥в вираженн¤ вставленого компонента окремим словом (поЇднанн¤м окремих сл≥в) або сполученн¤м ном≥нативного типу, функц≥онально однор≥дного з≥ словом: якщо через хворобу чи нестачу корм≥в такий запас не створюЇтьс¤, ведм≥дь у барл≥г не л¤же. ¬≥н тин¤тиметьс¤ в пошуках њж≥ ("швенд¤Ф), в≥н утратить ус¤ку обережн≥сть ≥ стане небезпечним дл¤ вс≥х, кого стр≥не в л≥с≥; ÷ього разу первинн≥ вибори - "праймер≥з" - пройшли у штатах ћасачусетпс ≥ ¬ермонт; ≥лька рок≥в тому на чотирьох п≥дприЇмствах стали ви¤вл¤ти шл¤хом диспансерного обстеженн¤ не т≥льки очевидн≥ захворюванн¤ й так≥, що лише розпочалис¤, а й передхвороблив≥ стани, основн≥ фактори ризику. ѕотому старалис¤ њх усунути, пол≥пшуючи умови прац≥, застосовуючи виробничу г≥мнастику та фармаколог≥чн≥ засоби (елеутерококк ≥ в≥там≥н —); ...ј що гадаЇ соб≥ про це ‘ранцль? ¬≥н зн≥маЇ котелок ≥ чеше потилицю, немовби розм≥рковуючи. ƒал≥ говорить: "ћи, в≥нерфолк,- в≥денський народ, - миролюбн≥ й гостинн≥. я за те, щоб до нас прињздило ¤комога б≥льше гостей ≥з усього св≥ту"; ∆орстока посуха вразила велик≥ простори в √≥псленд≥ (јвстрал≥¤), ≥ в л≥сах не стало корму дл¤ птаха-л≥ри. ѕочнемо зТ¤суванн¤ того, чи створюЇтьс¤ взагал≥ ¤ке-небудь самост≥йне пов≥домленн¤ в межах вставленого компонента. –озгл¤немо в пор¤дку наведенн¤ приклад≥в: 1. компонент швенд¤ тлумачитьс¤ ¤к: такого ведмед¤ називають"швенд¤"; 2. компонент - праймер≥з - первинн≥ вибори; «. —полученн¤ сл≥в елеутерококк ≥ в≥там≥н — виражаЇ такий зм≥ст: у числ≥ використовуваних фармаколог≥чних засоб≥в можна назвати елеутерококк ≥ в≥там≥н —; 4. словосполученн¤ ном≥нативного типу в≥денський народ передаЇ зм≥ст: слово "в≥нерфолк" означаЇ "в≥денський народ"; слово јвстрал≥¤ м≥стить у контекст≥ зм≥ст: штат √≥псленд розташований в јвстрал≥њ. ќтже, кожний ≥з розгл¤нутих компонент≥в виражаЇ, ¤к ≥ ран≥ше анал≥зован≥ компоненти, що складаютьс¤ з≥ словосполучень, зм≥ст ц≥лого реченн¤, будучи з ц≥Їњ причини гранично неповним реченн¤м. ” звТ¤зку ≥з синтаксичною виокремлен≥стю й ц≥ реченн¤ мають окрем≥шн≥й, самост≥йний характер, виражають додатковий, част≥ше по¤снювальний, зм≥ст. ѕричому привертають увагу де¤к≥ особливост≥ вставлених компонент≥в, виражених словами та словосполученн¤ми. „астина њх, незважаючи на певну ≥зол¤ц≥ю в≥д основного реченн¤, перебуваЇ з ним у певному граматичному "т¤ж≥нн≥" - вставлене слово чи словосполученн¤, вступаЇ в корел¤ц≥ю з ¤ким-небудь компонентом основного реченн¤ (щось под≥бне спостер≥гаЇтьс¤ в раз≥ вираженн¤ вставленого компонента п≥др¤дним реченн¤м). Ќаприклад: ѕопрощавшис¤ з ≤ндресом, уже потемки поњхав ¤ на вулицю ≥мен≥ ѕатр≥са Ћумумби до схованого в глибин≥ двору аза ¬ель¤ (—тарого дому); Ќеквапом котитьс¤ ф≥акр в≥денським к≥льцем - "рингом", що оповиваЇ "≥нненштадт" - внутр≥шнЇ м≥сто: торговельний, адм≥н≥стративний ≥ культурний центр столиц≥; —уттЇвим Ї також ≥ те, що астроном≥¤ слугуЇ першим застосуванн¤м (ще в школ≥) набутих учн¤ми знань ≥з математики й ф≥зики; Ќавчанн¤ здорового способу житт¤ треба починати ще в дошк≥льних закладах, та особливо важлива роль належить школ≥. —аме тут людина маЇ здобувати початков≥ знанн¤ з г≥г≥Їни (особистоњ, харчуванн¤, комунальноњ, промисловоњ), статевого вихованн¤, ф≥зичноњ культури. ѕор≥вн¤йте: до схованого в глибин≥ двору - —тарого дому; в≥денським к≥льцем - рингом, що оповиваЇ ≥нненштадт - внутр≥шнЇ м≥сто; застосуванн¤м - ≥ще в школ≥; з г≥г≥Їни - особистоњ, харчуванн¤, комунальноњ, промисловоњ.
Ќазва: —интаксис тексту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (21626 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
